АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2007 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутули Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Росттранс» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росттранс», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
встановила:
26.01.2006 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до суду до ТОВ «Росттранс», треті особи ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просила стягнути з ТОВ «Росттранс» на її користь 476 грн. матеріальної шкоди і 10000 моральної шкоди, а також понесені нею витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 100 грн. і оплату державного мита в розмірі 551 грн.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтовувала тим, що 02.12.2005 року з вини робітників ТОВ «Росттранс», які проводили ремонтні роботи в магазині «Рорус», що знаходиться по АДРЕСА_1 і входить в ТОВ «Росттранс» їй були спричиненні тілесні ушкодження, балкою, яка впала на неї, у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. В зв'язку з чим вона в період з 03.12.2005 року по 20.12.2005 року знаходилась на амбулаторному лікуванні, а з 21.12.2005 року по 30.12.2005 року - на стаціонарному лікуванні з приводу зазначеної травми та витратила на лікування 476 грн., які просила стягнути з відповідача.
Крім того, вважає, що її завдано моральної шкоди, яка виразилась у її душевних та фізичних стражданнях з приводу пошкодження здоров'я, яку вона оцінює в 10000 грн.
В судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка свій позов підтримала, представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що позивачка не довела в судовому засіданні свої вимоги, треті особи, ОСОБА_3 просив розглянути вимоги позивачки на розсуд суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_4. в судове засідання не з'явилися.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Росттранс» на користь ОСОБА_1. 476 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням здоров'я, 100 грн. -
Справа № 22ц-1590/07 Категорія ЦП:21
Головуючий у першій інстанції Савинська І.О. Доповідач Варикаша О.Д.
витрати на юридичну допомогу, 551 грн. - витрати по сплаті державного мита, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 3127 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Росттранс» подало апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2006 року, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, недоведеність позивачкою в судовому засіданні позовних вимог.
ОСОБА_1. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, третя особа ОСОБА_3 поклався на розсуд суду.
Представник відповідача та інші треті особи в судове засідання не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно з ч.З ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що 3-ті особи знаходились у трудових відносинах з ТОВ «Росттранс» і 02.12.2005 року проводили ремонтні роботи вхідних дверей в магазині «Рорус» по АДРЕСА_1
Місце їхньої роботи не було огороджено та об 11 годині при проході через вказані двері, на ОСОБА_1 впав лівий край захисного огородження дверей, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забиття та гематоми волосяної частини голови.
У період з 03.12.2005 року по 20.12.2005 року вона з вказаним діагнозом знаходилась на амбулаторному лікуванні в поліклініці № 16 (а.с.11, 53-55, 76, 77-78).
Крім того, у період з 21.12.2005 року по 30.12.2005 року позивачка знаходилась на стаціонарному лікуванні в МКЛ № 10 з приводу черепно-мозкової травми, дисциркуляторної енцефалопатії 2 ст. на фоні церебрального атеросклерозу, декомпенсації, цукрового діабету (а.с.10-11,51-52).
За цей період позивачка витратила на лікування за призначеннями лікарів 476 грн. (а.с.13-16).
21.12.2005 року ТОВ «Росттранс» був складений акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру, в якому підтверджувався факт спричинення ОСОБА_1 02.12.2005 року тілесних ушкоджень з вини робітників відповідача та причиною нещасного випадку зазначалось - порушення вимог безпеки при виконанні робіт на висоті, порушення електриками ОСОБА_2., ОСОБА_3. вимог ст. 14 ч.І Закону України «Про охорону праці», (а.с.7-9).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_5. пояснили, що зі слів позивачки їм відомо, що 02.12.2005 року в магазині «Рорус» по АДРЕСА_1 на неї впала металева балка та спричинила тілесні ушкодження. Крім того, свідки пояснили,
що бачили позивачку хворою, вона скаржилася на постійні болі у голові, нудоту, паморочіння. З цього приводу вона знаходилася на лікуванні, витрачала гроші на ліки.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що нещасний випадок, який мав місце 02.12.2005 року, відбувся з вини робітників відповідача та заподіяна позивачці матеріальна шкода повинна бути відшкодована ТОВ «Росттранс». Відповідач повинен був забезпечити виконання вимог безпеки при виконанні робіт на висоті.
Крім того, з урахуванням обставин справи, суд вважав, що вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 2000 грн., тому що судом встановлено, що позивачка безумовно перетерпіла моральні переживання у зв'язку з причинениям тілесних ушкоджень з вини робітників відповідача.
Також судом стягнуто з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті державного мита та за юридичну допомогу.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_1.
Оскільки, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, доведено дослідженими судом доказами, що 02.12.2005 року з вини робітників ТОВ «Росттранс», які, під час виконання своїх трудових обов'язків проводили ремонтні роботи в магазині «Рорус», що знаходиться по АДРЕСА_1, ОСОБА_1були спричиненні тілесні ушкодження, в результаті падіння захисного огородження дверей. Факт нещасного випадку, який відбувся 02.12.2005 року з позивачкою в магазині «Рорус» по АДРЕСА_1 відповідачем не заперечується. В зв'язку з чим, позивачці завдано матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тому судом правильно стягнуто на користь позивачки з відповідача матеріальну та моральну шкоду. Розмір матеріальної шкоди визначено в межах позовних вимог та на підставі наданих доказів, розмір моральної шкоди визначено з урахуванням обставин справи та вимог розумності і справедливості.
Між тим, судом при стягненні з відповідача судових витрат не вірно визначено розмір державного мита, сума якого з урахуванням п. п.«а», «д» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 30.04.1993 року складає 59 грн. 50 коп.
Таким чином, на підставі викладеного судова колегія вважає, що з ТОВ «Росттранс» на користь ОСОБА_1. необхідно стягнути сплачене державне мито в розмірі 59 грн. 50 коп., а разом, з урахуванням матеріальної і моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу, 2635 грн. 50 коп.
Тому рішення суду, в частині розміру державного мита, підлягає зміні, а в іншій частині залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не грунтуються на законі та не спростовують висновки суду, а спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ТОВ «Росттранс» задовольнити частково.
Змінити рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росттранс», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Стягнути з ТОВ «Росттранс» на користь ОСОБА_1 59 грн. 50 коп. сплаченого державного мита, а всього стягнути 2635 грн. 50 коп., в іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак
може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання
законної сили до суду касаційної інстанції.