АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів - Левенця Б.Б., Плавич Н.Д.,
при секретарі - Чебан Н.В.,
за участі представника відповідача Кульчицької Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки України в Одеський області про визнання права і проведення перерахунку пенсії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2006 року ,-
встановила:
У квітні 2006 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом з проханням визнати за ним право і зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату розміру призначеної пенсії з урахуванням:
- з 1 серпня 2003 року надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення,
передбаченої Указом Президента України № 173 від 23. 02. 2002 p.;
· з 1 серпня 2003 року надбавки за безперервну службу у розмірі 90% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України № 389 від 05. 05. 2003 p.;
· з 1 січня 2004 року з урахуванням передбачених пунктом 2 Постанови КМ України від 28.07.03р. № 1167 надбавок за особливі умови служби, кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт - до 50 відсотків окладу грошового забезпечення; і що виплачуються військовослужбовцям, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і яких залишено на військовій службі - 50 відсотків окладу грошового забезпечення, (а.с. 3-5).
Відповідач проти позову заперечував.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2006 року в задоволені вимог позивача відмовлено.(а.с. 19-23)
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору.
Справа № 22а-583/2007
Головуючий в 1 інстанції - суддя Шенцева О.П.
Суддя-доповідач: Кварталова A.M. Категорія АП-38
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала доводи скарги, яку попросила відхилити.
Інші особи були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду про що у справі є докази(а.с.35-39), до суду не прибули про причини неявки не повідомили. Представник позивача подав письмову заяву в якій попросив розглянути справу без його участі (а.с.40). Відповідно до вимог ст. 196 ч. 4 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, перевіривши законність й обгрунтованість рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно до ч. З ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92г. № 2262, п. 6 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 p. N 393, пенсії обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, на день звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " - із суми грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону.
Перелік видів грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія встановлений п. 7 вищевказаного Порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач був звільнений в запас 27.08.1994р. по ст.65 пункт "в" ( за станом здоров'я ) і з цього ж часу він отримував пенсію за вислугу років.(а.с.6-9)
На час звільнення з військової служби у серпні 1994р. позивач отримував оклад за військове звання, посадовий оклад і відсоткові надбавки за вислугу років . Саме з урахуванням цих видів грошового забезпечення, відповідач призначив позивачу пенсію (а.с.6-8).
Тому, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачу з часу звільнення була призначена пенсія в порядку і на умовах встановлених чинним законодавством на час його звільнення зі служби.
Надбавок і доплат, врахування яких до пенсії просить позивач, останній під час служби не отримував.
Із набранням чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " від 09.04.92г. № 2262, пенсія позивачу виплачувалась на умовах, встановлених цим Законом.(а.с.6)
За вищевказаних вимог законодавства і роз'яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15. 04. 2005 р. № 4, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що чинним законодавством вказані надбавки не повинні були враховуватись для обчислення пенсії позивачу до 01.01.05р., і врахувавши положення закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові. При цьому колегія судців враховує, що в випадку незгоди з числовим розміром перерахованої
пенсії з 01.01.2005р., позивач має право звернутись до суду із позовом, але таких вимог останній не заявляв.
Правових підстав для скасування рішення суду не має. Доводи у скарзі про те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами .
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, не можуть бути підставою для його скасування.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 195, 198 ч.І п. 1,200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця з дня набрання нею законної сили.