Справа № 2-6845

                                                                                                                                         2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого – судді  Бухтіярової І.О.,

при секретарі – Галич Л.В.,

з участю – представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Донецьку цивільну справу за  позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на реконструйоване приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про визнання права власності за реконструйоване приміщення, посилаючись на наступні обставини: їй на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.1999 року, засвідченого приватним нотаріусом Трубниковою І. А. належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 м.кв.

Рішенням виконкому Ворошиловської районної в м. Донецьку ради від 09.09.1999 року № 383/2 дану квартиру було переведено в нежиле приміщення з можливістю в переобладнання її під нотаріальну і юридичну контору. Рішенням виконкому Донецької міськради від 20.10.1990 року № 369/13 було дано дозвіл на переобладнання і перепланування квартири. Нею був розроблений робочий проект на перепланування вказаної квартири. Проект був узгоджений в Головному управлінні містобудування і архітектури виконкому Донецької міськради від 09.098.1999 року № 01/17-1285; був одержаний експертний висновок пожежної частини № 1 м. Донецька від 26.07.1999 року № 221; висновок МіськСЕС м. Донецька від 15.07.1999 року № 680/06-1.Э Їй також був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 07/160 від 23.05.2007 року.

На підставі цих дозволів вона зробила реконструкцію квартири в приміщення нотаріальної контори в 2007 році, проте в експлуатацію її не ввела у встановленому законом порядку.

ТОВ „Донбасартпроект” (ліцензія № 458740 АВ від 27.02.2009 року на створення об'єктів архітектури) було зроблене висновок на предмет відповідності несучих і захищаючих конструкцій будівельним нормам і правилам, з метою їх подальшої експлуатації і можливості використовування відповідно до цільового призначення. На підставі дослідження був зроблений висновок про те, що прибудоване приміщення літ.а-28 було побудоване з дотриманням державних стандартів, будівельних норм і правил, діючих на Україні, прибудоване приміщення не погіршує несучої здатності конструктивних елементів прибудованого приміщення. Нежиле приміщення не було об'єктом дослідження, має задовільний технічний стан і може використовуватися за цільовим призначенням.

Проте, у зв'язку з тим, що вона не ввела даний об’єкт в експлуатацію в установленому порядку, та ця обставина створює їй перешкоди для реалізації її права власності. Ст. 41 Конституції України гарантує кожному громадянину право вільного володіння, розпорядження, користування власністю Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Особа може бути обмежена в реалізації права власності, тільки у випадках встановлених законом, згідно вимогам ст. 321 ЦК України.

На підставі ст. 375 ч. 3 ЦК України, право власника на забудову здійснюється їм за умови дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних і інших норм і правил, а також за умови використовування земельної ділянки по його цільовому призначенню.

Відповідно до вимог ст. 376 ч. 1 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільною будовою, якщо вони побудовані на земельній ділянці не відведеному для цієї мети, без належного дозволу, належним чином затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Згідно ст. 376 ч. 5 ЦК України, на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно самовільно побудоване, якщо це не порушує права інших осіб. Згідно податковому повідомленню   від 10.06.2010 року № 0009332800 вона є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1.

Щодо того, що даний об’єкт не був прийнятий в експлуатацію, то згідно чинному законодавству, існує декілька способів придбання права власності на об'єкти нерухомого майна. Одним із способів, встановлених КУ України є визнання права власності в судовому порядку. Ні яким чинним нормативно-правовим актом не передбачено необхідність введення самовільно побудованого об'єкту в експлуатацію для того, щоб визнати право власності. Законом України „Про планування і забудови територій” вказано, що забороняється використовувати об’єкти не введені в експлуатацію в установленому порядку. Дане положення не позбавляє її права надалі звернутися до відповідних органів для того, щоб ввести об’єкт в експлуатацію. До теперішнього часу ні власник земельної ділянки, ні органи місцевого самоврядування, ні балансодержатель житлового будинку, в якому розташована нотаріальна контора, не ухвалювали рішень, направлених на ліквідацію даного об’єкта і не виносили розпоряджень про неможливість подальшої експлуатації об’єкта.

Проте, ситуація, що склалася, позбавляє її права звернутися в КП БТІ м. Донецька для реєстрації за нею права власності на вказаний об’єкт, який був нею реконструйований в самовільному порядку, а виконком Донецької міськради не може оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності на самовільно реконструйований об’єкт. Згідно діючому Тимчасовому положенню „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 року, п. 1.6. реєстрації права власності підлягають об’єкти, прийняті в експлуатацію в установленому порядку. Тому вона не може реалізувати своє право власності, гарантоване їй ст. 41 Конституції України Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкоди в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном.

У зв'язку з ситуацією, що склалася, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до Ухвали Пленуму Верховної Ради України № 9 від 01.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, конституційні права і свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів і інших нормативно-правових актів, зміст і діяльність органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми, є нормами прямої дії, суди при розгляді справ повинні оцінювати зміст якого-небудь закону з погляду його відповідності Конституції України, як акту прямої дії. Присудження повинні ґрунтуватися на Конституції, а також чинному законодавстві, яке їй не суперечить.

КП БТІ м. Донецька була проведена технічна інвентаризація вказаного об'єкту, відповідно до Інструкції і порядку проведення інвентаризації, була встановлена ідентифікація даного об’єкта, на підставі якого був виданий технічний паспорт від 09.07.2010 року.

Просить визнати за нею право власності на самовільно реконструйоване нежиле приміщення в будинку літ. «А-4», з прибудовою літ. «а-28» площею 41,5 м.кв., розташоване в будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності, підтримувала вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просила позов задовольнити.

Позивач у судове засіданні не з’явилася, просила справу слухати в її відсутність, позов підтримувала.

Представник відповідача Снєгірьов О.М., діючий на підставі довіреності, у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій позов не визнав та просив справу слухати в його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Трубниковою І.О. належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 31,50 м.кв.

Рішенням виконкому Ворошиловської районної в м. Донецьку ради від 09.09.1999 року № 383/2 дану квартиру АДРЕСА_1 було переведено в нежиле приміщення з можливістю в переобладнання її під нотаріальну і юридичну контору.

Рішенням виконкому Донецької міськради від 20.10.1990 року № 369/13 було дано дозвіл на переобладнання і перепланування квартири АДРЕСА_1.

Позивачем був розроблений робочий проект на перепланування вказаної квартири, який був узгоджений в Головному управлінні містобудування і архітектури виконкому Донецької міськради від 09.09.1999 року № 01/17-1285, був одержаний експертний висновок самостійної державної пожежної частини № 1 м. Донецька від 26.07.1999 року № 221, висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції від 15.07.1999 року № 680/06-1 та був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 07/160 від 23.05.2007 року.

На підставі цих дозволів позивач зробила реконструкцію квартири АДРЕСА_1 в приміщення нотаріальної контори в 2007 році, проте в експлуатацію її не ввела у встановленому законом порядку.

Відповідно до будівельно-технічного висновку за результатами проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, не житлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Донецьк, вулиця Постишева, 52, який був зроблений ТОВ „Донбасартпроект” прибудоване приміщення літера „а-28” було зведено із дотриманням діючих державних стандартів, будівельних норм та правил; конструктивні елементи та приміщення в цілому має добрий технічний стан; не житлове вбудовано-прибудоване приміщення, що виступало об’єктом обстеження може використовуватися за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3212 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно податковому повідомленню від 10.06.2010 року № 0009332800 ОСОБА_2 є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорту, виданого 09.07.2010 року КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” ОСОБА_2 є власником житлового будинку № 52, літер „А-4” по вулиці Постишева в місті Донецьку, загальною площею 41,5 кв.м.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суд, вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно реконструйоване нежиле приміщення в будинку літер «А-4», з прибудовою літ. «а-28», загальною площею 41,5 м.кв., розташоване в будинку АДРЕСА_1.

На підставі ст. ст. 320, 375, 376, 391 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на реконструйоване приміщення – задовольнити.                                                      

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно реконструйоване нежиле приміщення в будинку літер «А-4», з прибудовою літ. «а-28», загальною площею 41,5 м.кв., розташоване в будинку АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                                     І.О. Бухтіярова