Справа № 2-269/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  25 серпня2010 року         Згурівський районний суд Київської області в складі:

                                  головуючого     ХИЖНОГО Р.В.  

при секретарі       НОСОВІЙ О.О.  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Згурівка Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ  УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання  дій суб»єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-              

  В С Т А Н О В И В :  

 Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом вказуючи в заяві, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про  соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року вона є дитиною війни та згідно  ст. 6 вказаного Закону має право  на державну соціальну  підтримку, а  саме – щомісячну  соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

 Згідно ст. 7 Закону  №2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок  Державного бюджету України.

 Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 року №1058, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними  управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Згідно Положення  про управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 (у редакції постанови  правління ПФ України від  25.02.2008 року №5-5), зареєстрованого у міністерстві юстиції України 13.03.2008 року  за №209/14900, зазначені управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям  у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином, обов’язок  по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої  ст. 6 Закону №2195 покладено на Управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області, за місцем проживання позивача.

 В силу п.12 ст 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року  №489 дія статті 6 Закону №2195, якою передбачалася виплата щомісячної соціальної допомоги (в даний час – підвищення до пенсії) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 (справа  про соціальні гарантії громадян положення  п.12 ст 71 Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» з  урахуванням ст. 111 цього Закону  визнано таким, що не відповідає  Конституції України  ( є неконституційним). При цьому , Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України» зупиняти дію окремих  законів України та/або  будь-яким  чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив  Конституційний Суд України, це  суперечить  вимогам  ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої  державні соціальні гарантії дітям  війни встановлені цим Законом, не  можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2  ст. 152 Конституції України закони, інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають  чинність  з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, отже з 09.07.2007 року норми  Закону України «Про  Державний бюджет на 2007 рік», які  визнані неконституційними, втратили чинність.

Також, відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік  та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України»  від 28.12.2007 року №107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено  в наступній редакції «Дітям війни (крім тих на кого поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується підвищення замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для  учасників  війни.

Ветеранам, які мають право на отримання підвищення  до пенсії або щомісячного  грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до Закону України № 107 та  Закону України  «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане  підвищення   провадиться за їх вибором згідно  з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року-рп/2008 (справа  щодо предмета  та змісту закону  про Державний бюджет України) визнано таким, що  не відповідає Конституції України  (є неконституційним) положення п.п.41 розділу  2 Закону України  «Про Державний бюджет на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тобто ст. 6 Закону України №2195 чинна в редакції, яка діяла до   01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом  України щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону №107 нова редакція  ст. 6 Закону №2195 втратила чинність і не підлягала застосуванню.

Зазначені  вище  рішення Конституційного Суду України  мають  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які  виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що  визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України  є обов»язковим для виконання на території України, остаточним і не може  бути оскарженим.

Виходячи із вищезазначеного та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, Управління Пенсійного Фонду України  у Згурівському районі, на думку позивача, повинно було  нараховувати та сплачувати йому державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії, що передбачено ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року по  31.03.2009 року, оскільки в 2009 році державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом №2195 не були обмежені або скасовані нормативно-правовими актами. Всупереч  зазначеному відповідач взагалі не  виплачував зазначеного підвищення пенсії у 2007 році, а з 2008 року – по даний час виплачує не в повному обсязі.

На  звернення позивача до відповідача щодо здійснення нарахування та виплати  вказаної державної соціальної допомоги передбаченої  ст. 6 Закону №2195 та з урахуванням рішень Конституційного Суду України, відповідач  відмовився, чим порушив надані  позивачу законодавством права на соціальний  захист та змусив позивача звернутися  до  суду за  їх захистом.

Місячна  державна соціальна допомога відповідно до ст. 6 Закону №2195 повинна розраховуватися  на підставі  мінімальної  пенсії за  віком, розмір якої визначений ч.1 ст. 28 Закону №1058, скільки згідно чинного законодавства, розмір мінімальної  пенсії за віком  визначається  лише за правилами, передбаченими  ч.1 ст.28 Закону №1058. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав  цей розмір, немає. Посилання відповідача у своїй  відмові на ч.3 ст. 28 Закону №1058, якою передбачено, що мінімальний розмір  пенсії за  віком, встановлений  абзацом першим частини першої  цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів  пенсій, призначених згідно з цим Законом не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої  ст. 46 Конституції України та його права на отримання підвищення до пенсії, встановленого  ст. 6 Закону  №2195.

Згідно з ч.1 ст.62 Закону №489, прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 01січня -380,00 грн.; з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн..

Відповідно до ч.3 ст. 62 Закону №489 встановлено, що для  визначення мінімального  розміру пенсії за  віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст. 28 Закону №1058, з 1 квітня  та з 1 жовтня 2007 року  застосовується прожитковий мінімум для осіб, які  втратили працездатність, визначеними  абз.5 ч.1 цієї статті., збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком  становив 01.04.2007 року по 30.09.2007 року -410,06 грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007 року – 415,11 грн.

Згідно з ч.1 ст. 58 Закону №107, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік  затверджений у наступному розмірі: з 1 січня -470,00 грн.; з 1 квітня 481,00 грн.; з 1 липня -482,00 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Згідно  із ст.  54  Закону №835, визначено, що у  2009 році  прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до  основних   соціальних і демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року – тобто для осіб, які втратили працездатність розмір прожиткового мінімуму встановлений у розмірі 498 грн.

Згідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В силу ст.15, 16 ЦК України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  

Саме тому позивач просить суд: визнати дії  УПФ у Згурівському районі Київської області щодо  ненарахування та невиплати йому щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого  ч.1  ст. 28 Закону України «Про  загальнообов»язкове державне  пенсійне  страхування» від 09.07.2003 року №1058, протиправними; зобов»язати УПФ України  у Згурівському районі Київської області здійснити позивачу нарахування та  виплату щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року за період з 1 січня 2007 року по 31.07.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком з урахуванням фактично виплачених сум.

             В судове засідання сторони не з”явилися, про розгляд справи були повідомлені  у встановленому законом порядку, позивачка направила заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, позов просить задоволити.  Відповідач в судове засідання не з”явився, про причини неявки суду не повідомив.  

 Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити  заочне рішення  на підставі наявних у справі  доказів, якщо  позивач не заперечує , проти такого вирішення справи.

 Дослідивши письмові докази по справі  суд вважає, що позов  підлягає до задоволення частково.

 Копією паспорта встановлена особа позивачки (а.с.8-9).

Копією посвідчення встановлено, що позивачка має статус «Дитина війни»  (а.с.11).

З довідки встановлено розмір пенсії та підвищення до пенсії (а.с.12).

Позивач 17.06.2010 року звернувся до  відповідача із заявою про перерахунок та виплату різницю недоплаченого на щомісячного підвищення  пенсії (а.с.14)

Листом №82/В-5 від 29.06.2010 року  позивачу  було повідомлено, що йому виплачується пенсія, до складу  якої входить   підвищення особі, що має статус «Дитина війни», яке виплачується позивачці на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів  України»  у розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили  працездатність (а.с.11).  

 Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про  соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року позивач є дитиною війни та згідно  ст. 6 вказаного Закону має право  на державну соціальну  підтримку, а  саме – підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

 Згідно ст. 6 Закону  №2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок  Державного бюджету України.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від  07.07.2003 року №1058, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними  управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Згідно Положення  про управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 (у редакції постанови  правління ПФ України від  25.02.2008 року №5-5), зареєстрованого у міністерстві юстиції України 13.03.2008 року  за №209/14900, зазначені управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям  у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином обов»язок  по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої  ст. 6 Закону №2195 покладено на Управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області, за місцем проживання позивача.

В силу п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року  №489 дію статті 6 Закону №2195, якою передбачалася виплата щомісячної соціальної допомоги (в даний час – підвищення до пенсії) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 (справа  про соціальні гарантії громадян положення)  п.12 ст.71 Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» з  урахуванням ст. 111 цього Закону  визнано таким, що не відповідає  Конституції України  ( є неконституційним). При цьому , Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена  при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України» зупиняти дію окремих  законів України та/або  будь-яким  чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив  Конституційний Суд України, це  суперечить  вимогам  ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої  державні соціальні гарантії дітям  війни встановлені цим Законом, не  можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2  ст. 152 Конституції України закони, інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають  чинність  з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, отже з 09.07.2007 року норми  Закону України «Про  Державний бюджет на 2007 рік» які  визнані неконституційними, втратили чинність.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року-рп/2008 (справа  щодо предмета  та змісту закону  про Державний бюджет України) визнано таким, що  не відповідає Конституції України  (є неконституційним) положення п.п.41 розділу  2 Закону України  «Про Державний бюджет на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тобто ст. 6 Закону України №2195 чинна в редакції, яка діяла до   01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом  України щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону №107 нова редакція  ст. 6 Закону №2195 втратила чинність і не підлягала застосуванню.

 Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Позивачка до УПФ України в Згурівському району із заявою  про підвищення до пенсії, як «Дитині війни» звернулась 17.06.2010 року.

Виходячи із вищезазначеного та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, Управління Пенсійного Фонду України  у Згурівському районі, повинно було  нараховувати та сплачувати  позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії передбачене ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по  04.08.2010 року, оскільки в 2009 та 2010 роках державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом №2195 не були обмежені або скасовані нормативно-правовими актами.

 Враховуючи викладене суд вважає, що УПФ України в Згурівському районі Київської області здійснило протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу   підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого  ч.1  ст. 28 Закону України «Про  загальнообов»язкове державне  пенсійне  страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період   з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 04 серпня 2010 року.

В інший  період  дії  Управління пенсійного фонду  в Згуівському районі  Київської області були правомірними.

У зв»язку з вищенаведеним суд вважає, що до задоволення  підлягає тільки  вимога щодо  визнання  протиправною бездіяльність  УПФ у Згурівському районі Київської області щодо  не нарахування та невиплати позивачу   підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов»язкове державне  пенсійне  страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період   з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 04 серпня 2010 року    та вимога щодо зобов»язання  УПФ України  у Згурівському районі Київської області здійснити позивачу  нарахування та  виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року з   09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 04 серпня 2010 року   у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком з урахуванням фактично виплачених сум.

 Керуючись ст. 224 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від  07.07.2003 року №1058, ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року,  Рішенням Конституційного  Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року та  №10- рп/2008 року   від 22.05.2008 року суд, -

  В И Р І Ш И В :  

             ОСОБА_2 ВОЛОДИМИРІВНИ до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ  УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання  дій суб»єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії   – задоволити частково.               

 Визнати дії  Управління пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області щодо  ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого  ч.1  ст. 28 Закону України «Про  загальнообов»язкове державне  пенсійне  страхування» від 09.07.2003 року №1058, протиправними в  період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 04 серпня 2010 року.

 Зобов»язати УПФ України  у Згурівському районі Київської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та  виплату щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни» №2195 від 18.11.2004 року за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 04 серпня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за  віком з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заява про перегляд  заочного  рішення Згурівського районного суду  може бути подана відповідачем до Згурівського районного суду  протягом 10(десяти) днів  з дня отримання його копій.

Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 ( десяти ) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 ( десяти ) днів з дня отримання копії цього рішення.  

  ГОЛОВУЮЧИЙ             Р.В. ХИЖНИЙ