КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4392/09 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року у справі за позовом прокурора Богунського району м. Житомир в інтересах держави в особі головної державної інспекції на автомобільному трапспорті до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач прокурор Богунського району м. Житомир звернувся до суду в інтересах держави в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті з позовом про стягнення з ОСОБА_2 фінансових санкцій на суму 1700 гривень в дохід держави за порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 12.03.2007 року надавав послуги з пасажирських перевезень без документів передбачених ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт", чим порушив вимоги зазначеного Закону.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь держави финансову санкцію в розмірі 1700 гривень.
Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.03.2007 року ОСОБА_2 надавав послуги з пасажирських перевезень без документів, передбачених ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт». Під час перевірки виявлено відсутність договору з замовником транспортних послуг та документу про сплату транспортних послуг, ліцензійна карта, документи, що посвідчують оплату транспортних послуг
Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області 21.03.2007 року до ОСОБА_2 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Відповідач в добровільному порядку та в передбачені Законом строки кошти розмірі 1700 грн. не сплатив, постанову про застосування фінансової санкції не оскаржив.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
Судом першої інстанції зроблений висновок про те, що зазначена постанова оскаржена не була, а тому є чинною, а сума штрафних санкцій підлягає стягненню.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно частин 1, 2 до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
При цьому суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З матеріалів справи не можливо встановити, що автомобіль ГАЗ-2705 державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 при здійсненні перевезення пасажирів автомобільним транспортом, належить саме ОСОБА_2, а також ту обставину, що ОСОБА_2 є суб’єктом підприємницької діяльності та надає послуги з перевезення пасажирів.
Згідно ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Штраф за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт»підпадає під визначене законодавством поняття адміністративно-господарської санкції і є такою санкцією за своєю юридичною суттю.
Відповідно до ст.250 ГПК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи те, що штраф, передбачений ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»є конфіскаційним, тому як наслідком має вилучення державою у суб’єкта господарювання основних або оборотних фондів, іншого майна, їх застосування, згідно ст.41 Конституції України можливо лише за рішенням суду.
А відтак і звернення уповноваженого органу до суду з позовом про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у випадку відмови суб’єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно здійснюватись в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.
При виявленні контролюючим органом порушення відповідачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт»12 березня 2007 року (дата складення акту перевірки), позов про стягнення фінансових санкцій поданий прокурором 11 березня 2008 року, тобто після закінчення встановленого ст.250 ГК України шестимісячного строку з дня виявлення порушення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволеню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року скасувати.
У задоволені позову прокурора Богунського району м.Житомир в інтересах держави в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 гривень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 вересня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун