КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-415/09 Головуючий у 1-й інстанції: Соколик О.І.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"01" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2009 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Шетелі Лілії Ігорівни про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття провадження , -
В С Т А Н О В И Л А :
Повивач Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації (далі УПСЗН, позивач) звернулося до суду з позовом про визнання дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Шетелі Лілії Ігорівни (далі відповідач) неправомірними та скасування постанови від 04 березня 2009 року про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2009 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Сторони у судове засідання не з’явилися. Про день і час слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно. Причин неявки до судового засідання не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації суд першої інстанції виходив з того, що порушень вимог ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження допущено не було, а тому немає підстав для її скасування.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 березня 2009 року на підставі виконавчого листа № 2а-24 від 26 лютого 2009 року, виданого Варвинським районним судом Чернігівської області, державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та надав боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 10 березня 2009 року.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з п. 1 ст. 18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно ст. 24 Закону «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Так як рішення Варвинського районного суду Чернігівської області набрало законної сили, виконавчий лист видано з дотриманням чинного законодавства і позивач звернулася до відповідача з заявою про прийняття його до примусового виконання, державним виконавцем правомірно відкрито виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
В даному випадку підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачені ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»у державного виконавця були відсутні.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Таким чином, порушень вимог ст.ст. 3, 18, 24 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження допущено не було, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 04 березня 2009 року скасуванню не підлягає.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун