КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-195/09 Головуючий у 1-й інстанції: Потеряйко С.А.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до трьох років, –
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
- визнати нечинною відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації від 03.02.2009 р. № 589 у виплаті належних сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вік з листопада 2007 року по грудень 2008 року;
- стягнути з управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації належні суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з листопада 2007 року по грудень 2008 року в розмірі 5189,71 грн.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 05 березня 2009 року позов задоволено:
- визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області у виплаті позивачу належних сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з листопада 2007 року по грудень 2008 року неправомірною;
- стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на користь позивача недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з листопада 2007 року по грудень 2008 року у в розмірі 5189,71 грн.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.
За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню з листопада 2007 року по грудень 2008 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2007 рік, так як позивачем було пропущено строк звернення до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом 11 лютого 2009 року, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2007 рік та скасування постанови суду першої інстанції.
Щодо позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів дійшла висновку про їх часткове задоволення з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є матір’ю дитини, якій не виповнилось три роки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 7) та фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач –є працюючою особою, а тому є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а отже, правовий статус позивача щодо невиплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
У відповідності до вказаних змін ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»була виключена. Разом з тим, згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»були внесені зміни, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»як незастрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, так і застрахованим особам, а також в частині визначення розміру такої допомоги.
Таким чином, правовий статус позивача щодо невиплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку регулюється Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»з 01 січня 2008 року.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Проте, зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI, згідно з яким ст. 43 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»була виключені, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином з дня визнання підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюється попередня редакція ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно з якою, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин (станом на 22 травня 2008 року), які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному регулюють спірні правовідносини з приводу виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для працюючих, тобто застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового соціального страхування.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 фактично змінено положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а редакція Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»діяла з 01 січня 2008 року, який діяв у часі раніше, застосуванню до правовідносини з приводу виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для працюючих, тобто застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового соціального страхування підлягає з 22 травня 2008 року Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки (а.с. 6) стосовно виплат позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працюючим, позивачу за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно вказана допомога виплачувалась у відповідності до діючого на час виплати законодавства, тобто у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень –у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми.
Разом з тим, вказана допомога за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року виплачувалась позивачу у розмірі значно меншому, ніж це передбачено чинним на час виплати законодавством, тобто у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За таких обставин позовні вимоги за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно задоволенню не підлягають, а позовні вимоги за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим вбачаються підстави для її скасування та постановлення нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити частково.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, ст. ст. 319, 323, 325, 327 ЦПК України колегія суддів колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 березня 2009 року –задовольнити частково.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 05 березня 2009 року –скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до трьох років –задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року –неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»на відповідні місяці з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: О.В. Попович
Суддя: В.П. Мельничук