КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-7565/08 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення недоотриманої суми, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом, в якому просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.10.2007 року згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року позов задоволено, а саме: зобов’язано відповідача провести з 01.10.2007 року перерахунок позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з’явилися. Про день і час слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно. Причин неявки до судового засідання не надали.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести перерахунок пенсії підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушено його право на отримання належних виплат у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте ця виплата здійснюється відповідачем з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Між тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та пенсії як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дія статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2007 рік не зупинялась.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 01.10.2007 року.
Що ж стосується вимог про зобов’язання перерахувати позивачу додаткову пенсію за шкоду відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008 рік, то колегія суддів враховує наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни у ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю передбачено у меншому розмірі ніж це встановлено вказаним Законом.
Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими змінено положення ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
За наведених обставин, з указаної дати орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
Разом з тим, судом першої інстанції неправильно визначено період нарахування вказаних виплат, оскільки в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року норма, якою передбачено це право, не діяла. Відповідне право у позивача виникло лише з 22.05.2008 року. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити початкову і кінцеву дату нарахування позивачу вказаних виплат, а саме з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.12.2007 року, оскільки рішення суду має бути наслідком чинного правового регулювання. Суд не може обмежувати законодавчий орган в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних правовідносин.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову скасувати..
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області–задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за періоди з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.12.2008 року, з розрахунку 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за періоди з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.12.2008 року, з розрахунку 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Г.В. Земляна
суддя В.С.Заяць
суддя Ю.І. Цвіркун