УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"28" березня 2007 року

Колегія  суддів   судової  палати  в   кримінальних   справах  апеляційного  суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Коваленка Є.П. Суддів Татарчука В.Г., Демченко О.В. з участю прокурора Маслюка О.П. захисника ОСОБА_2 представника потерпілого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, Захисника ОСОБА_2 та помічника прокурора Кременецького району Сеник Н.В. на вирок Кременецького районного суду від 26 січня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження,у родженець м. Краснотур'янськ, Свердловської області, Російської Федерації, житель АДРЕСА_1 Тернопільської області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до 2-ох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 520 грн. матеріальної шкоди, 15 000 грн. моральної (не майнової) шкоди, та 500 грн. за послуги адвоката.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 24 червня 2006 року приблизно о 17 год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив з'ясувати особисті стосунки з сусідами по будинку ОСОБА_4і ОСОБА_5, які в цей час сиділи на лавочці у дворі житловогоАДРЕСА_2 в м.

Справа №11-88                                                                Головуючий у 1 інстанції - Білосевич Г.С.

Категорія   ч. 1 ст. 122 КК України                                       Доповідач - Татарчук В.Г

2

Кременець, де проживав засуджений.

З цією метою він випустив зі своєї квартири, яка знаходиться у вказаному будинку, без повідків та намордників двох належних йому собак породи американські пітбультер'єри, і побачивши на лавочці ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які зробили йому зауваження щодо порушення правил утримання собак, почав виражатися у їх .адресу не цензуною лайкою та дав вказаним собакам команду "Фас", усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків. В цей час з під'їзду вказаного будинку № 24 на подвір'я вибіг малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2народження. Собаки виконуючи подану засудженим команду, кинулись на останнього і покусали його, спричинивши останньому ряд тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості. Оскільки засуджений байдуже спостерігав за тим, як його собаки кусали дитину, то ОСОБА_8 відтягнув від дитини собаку, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 намагались перебити хребет та ногу іншій собаці, яка вчепилась зубами в ягодицю ОСОБА_3 і не відпускала дитину. ОСОБА_7 намагався закрити її собою. Лише після того, як кобелю була перебита нога - собаки втекли у під'їзд.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду щодо нього змінити, перекваліфікувавши його дії з ч. 1 ст 122 КК України на ст. 128 КК України, застосувавши ст. ст. 69 і 75 КК України та призначити покарання не пов'язане із реальним позбавленням волі, поскільки вважає, що судом не здобуто доказів, які б свідчили про те, що він не давав команду "Фас" собакам і не бажав наслідків які сталися із потерпілим, а також вважає, що судом невірно вирішено позов щодо матеріальної та моральної (немайнової) шкоди.

В апеляції захисника ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку відносно ОСОБА_1 а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншому складу суддів, поскільки вважає, що вирок є необгрунтований, викликає певні сумніви в його законності. На його думку судом не здобуто доказів того, що засуджений давав собакам команди "Фас" і останній не передбачав і не бажав настання таких наслідків для малолітнього потерпілого. Крім того, при вирішенні цивільного позову, який випливає з кримінальної справи, на думку захисника вирішено без мотиву свого рішення судом і без посилання на докази щодо розмірів збитків заподіяних злочином, що не може свідчити про те, що така матеріальна шкода була дійсно заподіяна потерпілому, а представлена довідка не містить доказів щодо суми понесених витрат. Моральну (немайнову) шкоду вважає судом вирішену також невірно, виходячи з вимог розумності і справедливості.

В зміненій апеляції помічника прокурора Кременецького району Сеник Н.В. ставиться питання про зміну вироку в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення з засудженого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 520 грн., скасувавши цей позов направити на новий судовий розгляд, поскільки вважає, що суд у вироку не мотивував свого рішення з посиланням на докази щодо розмірів матеріального ущербу внаслідок злочину.

Іншими учасниками процесу цей вирок не оспорюється.

3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляцій, представника потерпілого ОСОБА_3, яка заперечила проти поданих апеляцій, міркування прокурора, який підтримав змінену апеляцію подану помічником прокурора Кременецького району про зміну вироку в частині частині стягнення матеріальної шкоди, а апеляції засудженого і його захисника без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції засудженого і його захисника підлягають до часткового задоволення, а змінена апеляція помічника прокурора Кременецького району підлягає задоволенню виходячи із слідуючих міркувань.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що органами досудового слідства та судом дотримано вимог КПК України спрямованих на встановлення об'єктивної істини по справі. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами.

Твердження засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 про те, що засуджений не давав собакам породи пітбультер'єри команду "Фас" і не натравлював їх на потерпілого, не бажав і не передбачав таких наслідків які наступили та не являється суб'єктом цього злочину - є безпідставними і повністю спростовані поясненнями свідків, потерпілого, висновком експертизи та іншими доказами добутими в судовому засіданні судом першої інстанції, яким суд дав належну юридичну оцінку.

Так, мати потерпілого ОСОБА_3 пояснювала, що 24 червня 2006 року знаходилась на роботі. В лікарні вона не впізнала свого сина, оскільки він був покусаний собаками і його обличчя спотворене, сідниці розірвані. Вона та інші жителі будинку неодноразово звертались до правоохоронних органів про порушення засудженим правил утримання собак, однак він продовжував вигулювати їх без повідків та намордників, перебуваючи в сам у нетверезому стані.

З висновку судово-медичної експертизи №123 від 26.12.2006 року слідує, що малолітньому потерпілому ОСОБА_3. спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження у термін та за повідомленням обставин - 24 червня 2006 року від укусів зубами собак (а.с. 101-107).

Свідок ОСОБА_4 ствердив суду, що він разом із ОСОБА_8, і ОСОБА_5 сиділи на лавочці біля АДРЕСА_2. На подвір'я з під'їзду вказаного будинку вийшов засуджений ОСОБА_1, який був агресивний і знаходився в нетверезому стані. Останній сказав в їх адресу, що "я вам покажу" та повернувся у під'їзд. ОСОБА_7, який в цей час підійшов до ОСОБА_4 забрав з пісочниці свого сина на руки і сів на лавку. Відразу з під'їзду вибігли породисті собаки засудженого, які були без повідків і намордників і почали бігати біля будинку Він, ОСОБА_7 з сином, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 боялися встати з лавки, щоб собаки на них не кинулись. За собаками відразу вийшов ОСОБА_1, який був в стані алкогольного сп'яніння і на зауваження всіх хто сидів на лавці про те, щоб

4

забрати собак у квартиру - він відповідав нецензурною лайкою і дав собакам команду "Фас", вказуючи в сторону людей. В цей час з під'їзду вибіг малолітній ОСОБА_3 і собаки накинулись на нього, виконуючи команду. Оскільки засуджений байдуже на все це реагував, то вони почали відтягувати собак від потерпілого. Лише після того, як собаці перебили ногу, вона відпустила стегно малолітнього і собаки втекли у під'їзд, а за ними пішов і засуджений.

Аналогічні пояснення суду дали свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Як слідує з матеріалів справи, покази засудженого, дані ним добровільно під час досудового слідства повністю відповідають даним, вказаним у протоколі огляду місця події і протягом досудового слідства він визнавав свою вину в інкримінованому йому злочині.

Однак, в судовому засіданні змінив свої покази: спочатку визнаючи вину частково, а пізніше взагалі не визнав пояснивши, що дійсно 24.06.2006 року на протязі дня вживав спиртні напої. Коли повернувся додому після вигулу собак, то забув закрити вхідні двері в квартиру на ключ, закривши лише на засув. Після чого заснув, а коли проснувся, то побачив, що собак в квартирі немає. Вийшовши на вулицю, почув крики і побачив, що його собаки кусають дитину, а сусіди відтягують їх від дитини. Після чого забрав пітбультер'єрів додому і ліг знову спати. Вважає, що свідки його оговорили в тій частині, що він дав команду "Фас".

В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_1 пояснив, що вхідні двері в його квартиру відкриваються в середину квартири, а тому колегія суддів вважає, що його твердження в тому, що собаки самі відкрили двері та вийшли на вулицю, та що свідки - його сусіди по будинку його оговорили є надуманими з метою уникнути кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.

Крім того, у судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 не зміг переконливо пояснити причини відмови від показів даних ним під час досудового слідства. Разом з тим, ОСОБА_1 заперечував щодо здійснення на нього морального чи фізичного тиску з боку працівників правоохоронних органів та щодо штучно створених доказів в ході досудового слідства.

Суд першої інстанції вірно критично оцінив покази засудженого в судовому засіданні і, оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази вірно прийняв до уваги його покази на досудовому слідстві про обставини вчинення злочинних дій, які узгоджуються з іншими здобутими доказами по справі, а тому є достовірними. Відмова від них засудженим в судовому засіданні вірно оцінена як безпідставна і зроблена з метою уникнення відповідальності. Крім того, як видно з матеріалів справи, при проведенні всіх слідчих дій під час досудового слідства з ОСОБА_1, йому пояснювалось право на захист, він повністю визнав свою вину і не робив заяв про свою обмову чи його обмову свідками.

Про те, що засуджений знаходився в нетверезому стані 24.06.2006 року о 17 год. підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, який працює лікарем в ЦРЛ, ОСОБА_8, ОСОБА_5, не заперечував цього і сам засуджений.

5

Таким чином, судова колегія аналізуючи всі обставини справи вважає, що засуджений ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав настання їх суспільно небезпечних наслідків. Перебуваючи на подвір'ї багатоповерхового будинку у стані алкогольного сп'яніння разом з собаками (що йому належать) породи американські пітбультер'єри, на яких не було повідків та намордників і сперечаючись з сусідами щодо правил їх вигулу, дав собакам команду "Фас" в сторону людей, що повністю доведено, він створив обстановку, що призвела до спричинення малолітньому потерпілому ОСОБА_3. середньої тяжкості тілесних ушкоджень і тим самим допустив можливість настання таких наслідків. А саме свідоме допущення наслідків виявилось у його байдужому ставленні до спричинення тілесних ушкоджень зубами собак потерпілому, тобто, згідно з ч. 3 ст. 24 КК України злочин вчинив з непрямим умислом.

Безпідставним є твердження захисника ОСОБА_2 про те, що засуджений не являється суб'єктом цього злочину, поскільки в даному конкретному випадку собаки породи американські пітбультер'єри ним використані для вчинення злочину як засоби чи знаряддя вчинення злочину, а сам ОСОБА_1 є суб'єктом даного злочину у відповідності до ст. 18 КК України.

Дії ОСОБА_1 виходячи із установлених фактичних обставин справи та пред'явленого обвинувачення правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст. 122 КК України.

Не допущено судом порушень закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, ту обставину, що злочинні дії вчинені ним в стані алкогольного сп'яніння та відносно малолітньої особи, інші обставини й призначив ОСОБА_1 у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів покарання.

Колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженому, про що він просить в своїй апеляційній скарзі.

Позовні вимоги моральної (немайнової) шкоди судом вирішено вірно у відповідності з чинним законодавством та правильно з'ясовано, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних страждань, за яких обставин і якими діями вони заподіяні, їх наслідки, а також з чого суд виходив щодо суми стягнення, інші обставини, що мали значення для вирішення спору.

Разом з тим, вирішуючи цивільний позов, який випливає з кримінальної справи про відшкодування матеріальної шкоди суд допустив помилку, тобто, не навів у вироку мотиви свого рішення з посиланням на докази і вказівки розміру збитків заподіяних злочином, а наявність у справі лише однієї довідки лікувального закладу (а.с. 46) не може свідчити про те, що така матеріальна шкода була дійсно заподіяна потерпілій стороні внаслідок злочину.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що вирок суду в цій частині

6

підлягає скасуванню з направленням на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, що випливає з кримінальної справи.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 задовольнити частково, а помічника прокурора Кременецького району Сеник Н.В. задоволити.

Вирок Кременецького районного суду від 26 січня 2007 року відносно ОСОБА_1за ч. 1 ст. 122 КК України залишити без зміни.

Цей же вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 520 грн. - скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства

В решті вирок суду залишити без змін.