Справа № 2-1023/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 березня 2007 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Марискиній О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вищеназваним позовом.

В своїй позовній заяві вказувала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 23.11.1990 року, даний шлюб для сторін є першим. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені в листопаді 2006 року по причині того, що сторони мають різні погляди на життя та на вирішення сімейних проблем, внаслідок чого в сім'ї виникали сварки, які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги, примирення вважає неможливим. А тому позивач просила суд шлюб розірвати. Місце проживання сина визначити з нею, витрати, пов'язані з розірванням шлюбу покласти на відповідача.

Позивач в судовому засіданні не прибула, надала суду нотаріально посвідчену заяву в якій вказувала, що всі заявлені вимоги про розірвання шлюбу підтримує, просила суд позов задовольнити та слухати справу у її відсутність в зв'язку із станом здоров'я.

Відповідач позов визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, давши аналіз і оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони 23 листопада 1990 року зареєстрували шлюб, котрий для сторін є першим. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Шлюбно-сімейні стосунки між сторонами були припинені в листопаді 2006 року, і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують. Небажання підтримувати сімейні стосунки, викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.

Суд вважає необхідним місце проживання неповнолітнього сина сторін, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження за згодою сторін визначити разом з позивачем - ОСОБА_1.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на відповідача, у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 17 грн. 00 коп. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Позивача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись ст.ст. 14,57-59,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 23 листопада 1990 року в Кременчуцькому Палаці шлюбів, між ОСОБА_2, 1960 року народження та ОСОБА_1, 1961 року народження, актовий запис за № 2163 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2держмито на користь держави в сумі 17 грн.00 коп.

ОСОБА_1від даного виду платежу звільнити.

Місце проживання неповнолітнього сина сторін, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження визначити з матір'ю - ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення скасовано.