Справа № 2 - 1352 / 10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  15 вересня 2010 р.     Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Антонова А.А., секретаря Тихомирської М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чутівському районі Полтавської області про перерахунок та виплату доплати до пенсії, -  

в с т а н о в и в :  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Чутівському районі Полтавської області (надалі – УПФ), в якому просив суд зобов'язати УПФ здійснити йому перерахунок щомісячної доплати до пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком (надалі – Доплата до пенсії), виходячи з розміру, встановленого у ч. 1 ст. 28 Закону України „Прозагальнообов*язкове державне пенсійне страхування”, та провести  відповідні виплати за період з 01.01.2007 р. по час звернення до суду, врахувавши раніше проведені виплати. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії „Дитина війни” та, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач, всупереч рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. та рішенню Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., якими були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, в тому числі й щодо зупинення та внесення змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, протягом з 01.01.2007 р. по час звернення з позовом до суду не здійснив нарахування та виплату Доплати до пенсії відповідно до вимог зазначеного Закону: у 2007 р. доплата до пенсії взагалі не нараховувалась, а протягом 2008 – 2010 р.р. нараховується та виплачується Доплата до пенсії у розмірі 10 % замість 30 %.  

В судове засідання Позивач не з’явився, надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив розглянути справу у його відсутність.  

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.  

  Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що Позивач має статус „Дитини війни”. Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Враховуючи зазначений статус Позивача, судом встановлено, що він, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання Доплати до пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

  Стосовно позовної вимоги щодо здійснення Позивачу перерахунку та проведення Доплати до пенсії за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., суд вважає її підлягаючими частковому задоволенню за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. з таких підстав.  

  Відповідно до ст. 71 п. 12 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Виходячи з приписів ст. 152 ч. 2 Конституції України, згідного до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, та дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., УПФ повинно було нараховувати та виплачувати Позивачу Доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності ст. 71 п. 12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, Відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати Позивачу відповідну Доплату до пенсії.  

  Суд вважає вимогу Позивача про зобов'язання Відповідача зробити перерахунок та виплатити йому Доплату до пенсії за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. також частково підлягаючою задоволенню за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. виходячи з наступного.  

  Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". З 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. Позивачу була нарахована та виплачена Відповідачем зазначена Доплата до пенсії відповідно до розміру, встановленого спочатку Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а потім, з 28.05.2008 р., постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Виходячи з рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 р. та приписів ст. 152 ч. 2 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 р. УПФ повинно було нараховувати та сплачувати Позивачу Доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, Відповідач з 22.05.2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати Позивачу Доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.    

  Згідно ст. 22 ч. 2, 3 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Стаття 64 ч. 1 Конституції України проголошує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно з положеннями ст. 8 ч. 4 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному  договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Стаття 8 ч. 9 ЦПК України вказує, що забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку, що при нараховуванні Позивачу після 28.05.2008 р. Доплати до пенсії, Відповідач повинен був керуватись саме Законом України  „Про соціальний захист дітей війни”, а не постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 р., яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав громадян.  

Суд вважає вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача зробити перерахунок та виплатити йому Доплату до пенсії за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по час звернення до суду, повністю підлягаючою задоволенню, т.я. у 2009 та 2010 роках законами України дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена не була і будь-які зміни у зазначений Закон не вносились.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому вважає, що у даних правовідносинах повинна бути застосована сама ця норма права.  

Відповідно до ст. 6 ч. 2 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно Головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії. Таким чином, судом встановлено, що обов’язок по нарахуванню та виплаті Доплати до пенсії, яка передбачена Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено саме на територіальні органи Пенсійного фонду України, яким є Відповідач.  

  Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести перед судом ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд вважає, що Відповідачем не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати Позивачу Доплати до пенсії у розмірі, встановленому Законом України „Про соціальний захист дітей війни” та Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Відсутність коштів у Відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення Позивачу доплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову.  

  Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.  

Керуючись ст.ст. 6, 22, 46, 152 Конституції України   ,   рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р   .,   ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 169, 193, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд, -  

в и р і ш и в:  

Позовні вимоги задовольнити частково.  

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Чутівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 07 вересня 2010 року, врахувавши раніше проведені виплати.  

  В іншій частині позовних вимог відмовити.    

  Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Чутівському районі Полтавської області на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.  

  Головуючий                підпис  

Вірно: Заступник голови Чутівського районного суду           А.А.Антонов  

Рішення            набрало законної сили    

Заступник голови Чутівського районного суду                                     А.А.Антонов