Справа № 2-а-518/10  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

    10 вересня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:  

головуючого судді       Пепеляшкова О.С.  

при секретарі         Лапчинській О.В.  

  розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та виплату державної допомоги,  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом й просила визнати дії відповідача по нарахуванню і виплаті сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – неправомірними, зобов'язати відповідача, визнати і призначити решту суми одноразової допомоги, що підлягає виплаті у сумі 1 308,40 гривень, 15 101,88 гривень недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, зобов’язати відповідача призначити та сплачувати відповідно cт. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону Украйни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» - щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в майбутньому в розмірі - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-років щомісяця, до закінчення строку передбаченої законом виплати, та стягнути з відповідача судові витрати  

Судом в якості належного відповідача було залучено Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.  

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.  

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та пояснив, що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради по цій справі не є належним відповідачем та правонаступником управління праці, допомога нараховувалась та сплачувалась вірно та відповідно до вимог чинного на той час соціального законодавства України.  

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину – ОСОБА_2, внаслідок звернення до відповідного державного органу отримує державну допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з травня 2007 року (а.с. 9, 11).  

Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради призначило в 2007 році та проводило нарахування цієї державної допомоги у розмірі, передбаченому Законами України «Про Державний бюджет України на 2006-2008рік» як різницю між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 90 гривень для незастрахованих осіб та не менш як 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.  

Як роз’яснює Пленум ВАС України в своїй постанові від 06.03.2008 за N 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.  

Згідно ст. 12 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

Згідно абз.2 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

З 09.07.2007 року у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України „Про держаний бюджет України на 2007р”, пункту 7 статті 71 цього Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” управління праці та соціального захисту населення при зверненні позивачки не призначило та не провело перерахунок за 2007 рік державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, передбаченому Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлений народженням та похованням".  

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким було встановлено одноразову виплату при народженні дитини у розмірі 8 500 грн., а тому ці вимоги позивача задоволенню не підлягають.  

Згідно ст.15 Закону України від 21.11.1992 року "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Розділом 8 "Прикінцевих положень" цього Закону встановлено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачений ст. 1, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсотків від встановленого рівня прожиткового мінімуму.  

У відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розділом 9 "Прикінцевих положень" цього Закону передбачено, що до приведення законів України та Інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом закони України та Інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону; до стабілізації економічного становища в Україні розмір витрат, передбачених ст.43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.  

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ним рішення про їх неконституційність.  

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням – п. 18 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженої постановою КМУ від 27 грудня 2001р. за N 1751.  

Таким чином, на підставі викладеного, приймаючи до уваги рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яке є обов’язковим для застосовування вказаних віще Законів України при виниклих між сторонами правовідносинам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині не проведення перерахунку та доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік починаючи з часу набрання рішенням Конституційного суду сили – тобто з 09.07.2007р. та по 31.12.2007 року та необхідністю зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та її доплату.  

Решта позовних вимог задоволенню не підлягають з наступних підстав.  

Підпунктом 7 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI  частину першу статті 15 викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різницю між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";  

Підпунктом 8 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  пункт 3 розділу VIII "Прикінцевих положень" викладено у такій редакції: "3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різницю між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".  

Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI не змінювалися, неконституційними не визнавались, отже є чинними, а тому відповідні позовні вимоги позивача є безпідставні, такими що не ґрунтуються на законодавстві та задоволенню не підлягають в повному обсязі. Крім того в задоволенні решти позовних вимог має бути відмовлено, так як не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо проведення перерахунку та доплати допомоги на майбутнє, оскільки рішення суду не може забезпечувати охорону порушених, невизнаних або оспорюваних прав на майбутнє з урахуванням можливих змін в діючому законодавстві, яке регулює виникле спірне питання.  

Керуючись ст. ст. 10,11,76,79,160,161,163 КАС України, -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позовні вимоги   ОСОБА_1   – задовольнити частково.  

Визнати бездіяльність   Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради   щодо відмови у виплаті   ОСОБА_1   допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму на час її народження за період   з 09.07.2007 року   по 31.12.2007р. – протиправною.  

Зобов’язати   Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради   провести   ОСОБА_1   перерахунок та доплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, виходячи з розміру не менше розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років, починаючи   з 09.07.2007 року   по 31.12.2007 року.  

В іншій частині позовних вимог – відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 гривень 40 копійок.  

  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Суддя     :