справа № 2- 5274/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року
Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Калініченко О.О.
за участю представника позивача – ОСОБА_1
відповідачці – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.09.2009р. ОСОБА_3 надала позику ОСОБА_2 у розмірі 8000 доларів США, яку остання зобов’язалась повернути в строк до 26.03.2010р.. Вищевказану суму відповідачка зобов’язувалась повертати поетапно, тобто по 500 доларів США щомісяця. Однак відповідачка повернула позивачці тільки суму у розмірі 1000 доларів США, а саме 26.10.2009р. у розмірі 500 доларів США, а також 26.11.2009р. суму у розмірі 500 доларів США. Після цього, відповідачка не повертала більше коштів.
На підставі викладеного, позивачка просить стягнути з відповідачки суму боргу у розмірі 55245 гривень. Крім того, позивачка бажає стягнути з відповідачки 3% відсотки річних у розмірі 871 гривні 81 копійка за прострочення повернення коштів, а також суму боргу з урахуванням середньо облікової ставки НБУ у розмірі 3787 гривні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідачка отримала від позивачки суму у розмірі 8000 доларів США, а повернула тільки 1000 доларів США, при цьому, залишок коштів відповідачка не повертає.
Відповідачка позовні вимоги визнала частково та пояснила, що вона запозичила у позивачки суму в розмірі 5000 доларів, а залишок коштів це є відсотки за користування коштами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.
Так, судом встановлено, що 26.09.2009р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики у простій письмовій формі.
Так, згідно розписки ОСОБА_2 запозичила у ОСОБА_3 суму у розмірі 8000 доларів США, яку зобов’язалась повернути в строк до 26.03.2010р.. Вищевказану суму відповідачка зобов’язувалась повертати поетапно, тобто по 500 доларів США щомісяця.
Однак відповідачка повернула позивачці тільки суму у розмірі 1000 доларів США, а саме 26.10.2009р. у розмірі 500 доларів США, а також 26.11.2009р. суму у розмірі 500 доларів США, що підтвердили сторони в судовому засіданні.
Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, розписка відповідача свідчить про укладення договору позики між сторонами, що був укладений у простій письмовій формі, відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України.
Статтею 1046 ЦК України, передбачено , що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Стаття 1049 ЦК України, встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, загальна сума заборгованості позивача складає 7000 доларів США, що за курсом НБУ на день подання заяви складає суму у розмірі 55245 гривень.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючі, що позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за прострочення повернення коштів. Так, відповідачка повинна була повернути борг 26.03.2010р.. Термін прострочення на день ухвалення рішення склав 164 дня, тобто сума відсотків становить (55245*3*164/365*100=744,67) 744 гривні 67 копійок, а не 871 гривні 81 копійка, яку просила позивачка. В зв’язку з чим, позовні вимоги в цієї частині підлягають частковому задоволенню.
В той же час, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми у розмірі 3787 гривень, із застосуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Так, згідно ч.1 п. 2 ст. 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не
перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.
В судовому засіданні не встановлено фактів, які підтверджують що договір позики, який був укладений між сторонами пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, в даному випадку суд вважає, що договір є безпроцентним, а тому позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 3787 гривень не підлягають задоволенню.
Крім того, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сума державного мита пропорційно до задоволених позовних вимог (55245+744,67*0,01=559,90) 559 гривень 90 копійок, а також за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 55245 (п’ятдесят п’ять тисяч двісті сорок п’ять) гривень, відсотки у розмірі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 67 (шістдесят сім) копійок, державне мито у розмірі 559 (п’ятсот п’ятдесят дев’ять ) гривень 90 (дев’яносто) копійок, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього стягнути суму в розмірі 56669 (п’ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят дев’ять) гривень 57 (п’ятдесят сім) копійок.
2. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення відсотків у розмірі 3787 гривень – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з отримання повного рішення суду.
Суддя: