Справа № 2-4452\10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 липня 2010 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Маньковської О.О.
при секретарі Савіній Г.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснодоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Краснодонському районі Луганської області, з участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України в луганській області, про визнання дій посадових осіб по нарахуванню підвищення до пенсії у меншому розмірі неправомірними, покладення обов"язку на УПФУ в Краснодонському районі перерахувати розмір щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по грудень 2009 року в сумі 2383,80 грн.; стягнення судових витрат, -
В С Т А Н О В И В:
08.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого вказала, що вона має статус "дитина війни", і , відповідно до ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності 01.01.2006 року, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач вказує, що протягом 2007 року вона взагалі не отримувала підвищення до пенсії, в 2008- 2009 роках вона отримувала щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, як це було передбачено Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Постановою КМУ №530. Позивач не згодна з позбавленням її права на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Вказала, що вона зверталась до відповідача з вимогою перерахувати підвищення до пенсії, але отримала відмову. Навела розрахунки, відповідно до яких відповідачем їй не доплачено суму в розмірі 3345,60 грн. Посилаючись на ст.. 22 Конституції України, рішення КСУ від 22.05.2008 року № 10-рн2008, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено спеціальним законом, також просив покласти на відповідача обов"язок провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії за період з січня 2008 року по грудень 2009 року в сумі 2383,80 грн, та покласти на відповідача судові витрати, понесені при зверненні до суду, а саме: 51 судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Позивач надала суду письмову заяву з проханням справу розглянути у її відсутності.
Від відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Краснодонському районі Луганської області надійшов лист з проханням справу розглянути у відсутності їхнього представника. В наданих письмових запереченнях на позов відповідач позовні вимоги не визнає і прохає відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що вимоги позивача необґрунтовані. У 2007 році дія ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік". У 2008 та 2009 роках дітям війни, в тому числі і позивачеві, здійснюється виплата щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, як це передбачено Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року. Вважає неправомірним застосування позивачем у розрахунках розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки даний показник застосовується лише при розрахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Вказує на відсутність коштів на рахунках ПФУ, посилаються на відсутність коштів на вказані виплати. Фінансове забезпечення соціальних гарантій громадян здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, і відповідач, як державний орган, не може допустити нецільового використання бюджетних грошей.
Від третьої особи надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності їх представника. Із заяви вбачається, що третя особа вимоги позивача не визнає, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Підвищення до пенсії позивачу було виплачено у повному обсязі відповідно до вимог ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік та відповідно до Постанови КМУ № 530. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Враховуючи, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи та надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на неї поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджені копією паспорту (а.с.7), копією пенсійного посвідчення з відміткою штампу «Дитина війни» (а.с.6)
Позивачу в 2007 році підвищення до пенсії не виплачувалось, а в 2008 – 2009 році виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 10 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком. з 01.01.2010 року виплата підвищення до пенсії продовжується у розмірах, встановлених Постановою КМУ № 530. Дана обставина підтверджена інформацією УПФУ, визнана сторонами, і в суду немає сумнівів щодо її достовірності та добровільності її визнання.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень Управління Пенсійного Фонду України в Краснодонському районі випливає, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розміру соціальної доплати у діючому законодавстві для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. Посилається на Постанову КМУ від 28.05.2008 року №530, відповідно до якої встановлений наступний розмір державної соціальної допомоги: з 22.05.2008 року - 48,10 грн; з 01.07.2008 року - 48,20 грн, з 01.10.2008 року - 49,80 грн. У вказаних розмірах допомога позивачу була виплачена у 2008-2009 роках, та продовжує виплачуватись з 01.01.2010 року.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Розглянувши позов по суті суд встановив наступне:
Зі змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вбачається, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У перехідних положеннях Закону України "Про соціальний захист дітей війни " зазначено, що він набирає чинності з 01.01.2006 року.
Вимоги позивача про перерахунок щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року суд визнає частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня 2008 року по теперішній час позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що вбачається з письмових заперечень відповідача, у розмірах:
з 01.01.2008 року - 47 грн.
з 01.04.2008 року - 48,10 грн.
з 01.07.2008 року - 48,10 грн.
з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного Фонду України в Краснодонському районі повинно було нараховувати і сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим вимоги позивача стосовно періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року суд визнає не обгрунтованими, оскільки у вказаний період відповідач правомірно користувався положеннями діючого на той період ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік"
Розглянувши позовні вимоги в частині покладення обов"язку перерахунку підвищення до пенсії з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, суд дійшов до наступного.
ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік" не вносилось жодних змін до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", тобто ст.. 6 вказаного закону є діючою у первинній редакції, на підставі чого позивач, як особа, що має статус "дитина війни" у 2009 році має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірах, встановлених ст.. 6 спеціального ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" - 30% мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, встановленому на конкретний період часу.
Суд вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосована ст.. 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік", відповідно до якої Кабінету Міністрів України передані повноваження щодо визначення конкретних розмірів соціальних виплат, які нараховуються виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, оскільки соціальна виплата, яка предметом данного позову, вираховується виходячи із іншого показника, а саме - мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, визначеного на певний період часу. Тому суд визнає неправомірними посилання відповідача на Постанову КМУ № 530, якою встановлені конкретні розміри щомісячного підвищення до пенсії особам, що мають статус "дитина війни", оскільки вказана постанова суперечить вимогам діючого Закону України "Про соціальний захист дітей війни". оскільки в Україні діє принцип верховенства права відповідач, як державний орган, повинен керуватись нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, тобто - Законом України.
На підставі наведеного, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо необхідності перерахунку розміру щомісячного підвищення до пенсії, встановленого ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - , виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, з урахуванням фактично сплачених сум.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно з п. 9 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини, а за відсутністю такого - суд виходить із загальних засад законодавства.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що спірні правовідносини повинні регулюватися виключно ЗУ "Про Державний бюджет України на відповідний рік", оскільки з моменту визнання окремих положень цього закону неконституційними, вони втратили чинність, і відповідач не мав права користуватися ним. Також суд не визнає посилань відповідача на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року, якою встановлені конкретні розміри підвищення до пенсії особам. які мають статус "Дитина війни", оскільки з моменту відновлення дії ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції відповідач, як державний орган, мав, відповідно до ст.. 8 Конституції України, виконувати положення Закону України, а не Постанови КМУ, оскільки Закон України має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою перерахувати йому підвищення до пенсії виходячи із 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої на відповідний період, але йому в цьому було відмовлено.
Задовольняючи позов частково суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення розрахованої позивачем суми недоплаченого підвищення до пенсії, оскільки вказана сума не була позивачу нарахована компетентним у цьому питанні органом, а суд не має перебирати на себе неналежні йому функції.
Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу підвищення до пенсії, встановленого ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" у розмірах, менших ніж встановлено законом та покласти на відповідача обов"язок провести перерахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, встановленого ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Як що сторона, яка повинна відшкодувати судові витрати, звільнена від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.
Враховуючи висновки суду про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а також частку задоволених позовних вимог відносно заявлених позивачем вимог, а також те, що ПФУ звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу сплачену суму судового збору в розмірі 8,50 грн. за рахунок коштів державного бюджету України, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 грн., оскільки вказані витрати знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3,8,10, 15, 60,212-215 ЦПК України, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року про визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік", ЗУ "Про Державний бюджет України " на 2007,2008,2009 роки, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Краснодонському районі Луганської області, з участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України в луганській області, про визнання дій посадових осіб по нарахуванню підвищення до пенсії у меншому розмірі неправомірними, покладення обов"язку на УПФУ в Краснодонському районі перерахувати розмір щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по грудень 2009 року в сумі 2383,80 грн.; стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду в Краснодонському районі Луганської області щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як особі, що має статус "дитина війни" у розмірах, менших ніж встановлено ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, установленого на відповідний період, як особі, яка має статус "дитина війни", за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з УПФУ в Краснодонському районі на користь ОСОБА_1 37 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
За рахунок коштів держави відшкодувати ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 8,50 грн. в порядку, визначеному КМУ
Рішення складене у повному обсязі, підписане судом у нарадчій кімнаті та оголошене у судовому засіданні 27 липня 2010 року.
Копію рішення суду направити сторонам по справі.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Головуючий: О.О. Маньковська