Справа № 2-2013-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді О.В.Пироженка
при секретарі - О.А.Хоменко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є дитиною війни, тому на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2006 р. у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач таку допомогу виплатив лише починаючи з січня 2008 р. у значно меншому розмірі, ніж встановлено Законом, тому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати його перерахувати та сплатити йому у повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат. Просить зобов’язати відповідача призначити їй щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач в судове засідання не з’явилась, але надала до суду письмову заяву, у якій просить справу слухати без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву, у якій просить справу слухати без його участі. Позов не визнає, просить його не задовольняти.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, пенсіонером та має статус дитини війни (а.с.6,10).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону, однак рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 ці положення визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до п. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 Закону викладено у новій редакції, разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 рік ці положення визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як вбачається з заперечень відповідача, позивачу у 2006-2007 роках таке підвищення до пенсії не нараховувалось та не виплачувалось, у 2008 році у розмірі від 47 гривень до 49 гривень 80 копійок щомісячно.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт обмеження права позивача як дитини війни на отримання встановленого ст.6 Закону підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка є частиною права на соціальний захист, передбаченого ч. 1 ст. 46 Конституції України.
Аналізуючи надані докази у справі, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов’язання відповідача підвищити пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з того часу, коли визнано неконституційними положення вищевказаних Законів про їх зупинення, тобто за 2007 рік - з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік – з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року з урахуванням фактично виплачених сум; дії відповідача по невиплаті такого підвищення до пенсії у 2007 році та виплату такого підвищення у 2008 році у значно меншому розмірі слід визнати неправомірними.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у такому розмірі: з 1 липня 2007 року – 406 гривень., з 1 жовтня 2007 року – 411 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня 2008 року – 481 гривня, з 1 липня 2008 року – 482 гривні, з 1 жовтня 2008 року – 498 гривень.
Суд знаходить безпідставними доводи відповідача про неможливість застосування даного розміру мінімальної пенсії за віком до обрахування підвищення до пенсії, що передбачена ч. 1 ст. 6 Закону, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого розміру мінімальної пенсії за віком, однак відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, так само як і відсутність надходжень з Державного бюджету України не є підставою для відмови в реалізації позивачем свого права на соціальний захист.
Що стосується позовних вимог за 2009 рік, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
У задоволенні позовних вимог щодо виплати слід відмовити. При цьому, суд зважає на закладений у ст. 11 ЦПК України принцип розгляду справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно даної норми, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відхиляючи вимоги про виплату з викладених вище мотивів, суд також бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог ст.7 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, ф інансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Головним розпорядником коштів Державного бюджету України є Кабінет Міністрів України, який і визначає порядок виконання вимог Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати головного розпорядника коштів Державного бюджету України (Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та органи Державного казначейства України) вишукати кошти для здійснення виплат можливих донарахувань суд не має можливості.
При вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 156 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» п.17 ст. 77 та ст. 110 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, ст.ст. 10, 60, 130, 174, 208, 209, 212, 214, 223, 294, 295 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області провести донарахування по підвищенню до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , провівши перерахунок за час, коли така норма Закону у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року діяла , але не застосовувалася при обрахуванні підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В.Пироженко