Справа № 2--736/2010 рік  

ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 вересня  2010 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при  секретарі                                       Ференц І.З.  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 1 лютого 1992  року уклав шлюб з відповідачем, який зареєстрований  виконкомом Глеюватської сільської ради Криворізького району , актовий запис № 2. Від шлюбу мають одну повнолітню дитину — доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1   . З 1997 року їх стосунки з відповідачем стали погіршуватись  і призвело до того, що кожен з них став  проживати окремо. Причиною розпаду сім'ї стало взаємна втрата почуття  любові та взаємоповаги одне до одного, що приводило до частих свар і чвар. Примирення не можливе оскільки вона  майже 12 років проживають окремо і не підтримують  подружніх стосунків. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. За згодою позивача  суд  вважає за можливе  справу розглянути в її відсутності і постановити заочне рішення.  

Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України в разі неявки  в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності або якщо  повідомлені ним причини неявки  визнані неповажними , суд може ухвалити заочне рішення  на підставі  наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Судом встановлено, що 1 .02. 1992  року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис №  2 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя має одну дитину — доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на день  подачі позовної заяви досягла повноліття. (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом з 1997 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони до початку розгляду справи з заявою про бажання примирення  не звернулись, миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 1.02. 1992  року Глеюватською  сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  2   – розірванню.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_1 і ОСОБА_2   ,   зареєстрований 1 лютого 1992  року Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  2   – розірвати.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10-ти днів з дня його  проголошення.  

  Головуючий суддя  

                                Справа № 2--516/2010 рік  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 червня 2010 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участі:  

  позивача:                 ОСОБА_5  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_5 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 22   .08.1981 року уклала шлюб з відповідачем.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не має, але розірвати шлюб через органи РАЦС відповідач не бажає.  

  Шлюб виявився невдалим, причиною погіршення стосунків стала втрата почуття любові, втрата взаємоповаги, аморальний спосіб життя відповідача.  

  З 2008 року вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки.  

  Майновий спір відсутній.  

  Позивач просила постановити рішення, яким розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб.  

  Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

  Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

  Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що 22.08.1981 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Довгинцівським   відділом реєстрації актів громадянського стану м. Кривого Рогу   , актовий запис №  498 (а.с. 6).  

  Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється проти розірвання шлюбу через органи РАЦС, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.  

  Сторони не проживають разом з 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

  Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  відсутній.    

  Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

  За таких підстав, коли судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволенню а шлюб,     зареєстрований 22.08.1981 року Довгинцівським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Кривого Рогу   , актовий запис №  498   – розірванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_5     та ОСОБА_6,     зареєстрований 22.08.1981 року Довгинцівським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Кривого Рогу   , актовий запис №  498   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_5 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп., з  ОСОБА_6 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                          Позивач – ОСОБА_7 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що   23.10.1987 року уклав шлюб з відповідачем.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не має, але розірвати шлюб через органи РАЦС відповідач не бажає.  

  Шлюб виявився невдалим, причиною погіршення стосунків стала втрата почуття любові, втрата взаємоповаги, аморальний спосіб життя відповідача.  

  З 1996 року вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки.  

  Майновий спір відсутній.  

  Позивач просив постановити рішення, яким розірвати укладений між ним та відповідачем шлюб.  

  Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку, у випадку не явки відповідача.  

  Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

  Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що 23.10.1987 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано   відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рибниця Республіки Молдова   , актовий запис №  444 (а.с. 8).  

  Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється проти розірвання шлюбу через органи РАЦС, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.  

  Сторони не проживають разом з 1996 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

  Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  відсутній.    

  Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

  За таких підстав, коли судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволенню а шлюб,     зареєстрований 23.10.1987 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рибниця Республіки Молдова   , актовий запис №  444   – розірванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_7     та ОСОБА_8,     зареєстрований 23.10.1987 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рибниця Республіки Молдова   , актовий запис №  444   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_7 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп., з  ОСОБА_8 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                Справа № 2--103/2009 рік  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 січня 2010 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участі:  

  позивача:                 ОСОБА_9  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_9 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 19.12.2003 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя  неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється розірвати шлюб через органи РАЦС. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 2007 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 19.12.2003 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 14 (а.с. 6).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється проти розірвання шлюбу через органи РАЦС, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.  

Сторони не проживають разом з 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коли судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 19.12.2003 року Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 14   – розірванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, яка наполягала на цьому.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_9   та   ОСОБА_10   ,     зареєстрований 19.12.2003 року Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  14   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_10 в розмірі 25 /двадцять п’ять/ гривень 50 коп.,  ОСОБА_9 від сплати судового збору звільнити.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.  

    Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                        Справа № 2--555/2009 рік  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 червня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_11 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 23.09.2000 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя  має одну неповнолітню дитину. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з вересня 2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дитини відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивач у судове засідання не з’явилася, в справі є її письмова заява про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 23.09.2000 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 12 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом з вересня 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  та спір про місце проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 23.09.2000 року Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 12   – розірванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, яка наполягала на цьому.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_11   та   ОСОБА_12   ,     зареєстрований 23.09.2000 року Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  12   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_11 в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_12 від сплати судового збору звільнити.  

  Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

    Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                                    Справа № 2--850/2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 липня 2010 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при  секретарі                                       Ференц І.З.  

    розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_15 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 19.12.1997 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину — сина ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 2001 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є її письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності,  позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 19.12.1997 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 57 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину — сина ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4).  

Сторони не проживають разом з 2001 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 19.12.1997 року Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  57   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_14 до ОСОБА_15 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_14 та ОСОБА_15,     зареєстрований 19.12.1997 року Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  57   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_14     в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_15 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                        Справа № 2--489/2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 травня 2010 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_17 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 06.09.2004 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, проте відповідач не бажає розірвати шлюб через органи РАЦС   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують останні три роки, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи є її письмова заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.  

Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 06.09.2004 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано   відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції   , актовий запис №  175 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач не бажала розірвати шлюб через органи РАЦС.  

Сторони не проживають разом останні три роки, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 06.09.20004 року відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції   , актовий запис №  175   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_17 до ОСОБА_18 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_17 та ОСОБА_18,     зареєстрований 06.09.2004 року відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції   , актовий запис №  175   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_17     в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_18 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не залишилося.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                            Справа № 2--388/2009 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 квітня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_19  

  відповідача:                                                                     ОСОБА_20    

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_19  до ОСОБА_20 про розірвання шлюбу,-  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_21 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 13.03.1992 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину — сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 1999 року, не ведуть спільного господарства. Позивач створила сім'ю з іншим чоловіком, від якого народила сина. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 13.03.1992 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Тернівським райвідділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 105 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину — сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом з 1999 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим. Позивач фактично створила нову сім'ю, проживає з іншим чоловіком, від якого народила дитину.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 13.03.1992 року Тернівським райвідділом РАЦС   м. Кривого Рогу, актовий запис № 105   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_19  до ОСОБА_20 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_19 та ОСОБА_20,     зареєстрований 13.03.1992 року Тернівським райвідділом РАЦС м. Кривого Рогу   , актовий запис №  105   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_19     в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_20 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя:  

                  Справа № 2--385/2009 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 квітня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_23  

  відповідача:                                                                     ОСОБА_24    

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_23 до ОСОБА_24 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_23 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 26.06.2004 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_5   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з серпня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.  

З часу припинення шлюбно-сімейних відносин, відповідач перестав надавати допомогу на утримання дочки, яка знаходиться на утриманні та виховані позивача.  

Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати, а також стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання їх неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його доходу до досягнення дочкою повноліття на її користь.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 26.06.2004 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 191 (а.с. 5).  

Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1, згідно якого батьком неповнолітньої дитини є відповідач по справі — ОСОБА_24 (а.с. 6).  

Неповнолітня дитина знаходиться на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 7).  

Сторони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини з серпня 2006 року. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 26.06.2004 року   відділом реєстрації актів цивільного стану Джержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 26   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивача від сплати судового збору звільнити, оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина.  

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Таким чином, оскільки відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки, хоча має обов'язок щодо утримання своєї дочки, суд вважає за необхідне стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої дитини –   дочки ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_5   до досягнення нею повноліття на користь позивача в примусовому порядку в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), про що не заперечував і сам відповідач.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214, 376 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112,   180, 181 ч. 3, 182, 183, 191   Сімейного Кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_23 до ОСОБА_24 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_23 та ОСОБА_24,     зареєстрований 26.06.2004 року відділом РАЦС Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області   , актовий запис №  191   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_24   в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,   ОСОБА_23 від сплати судового збору звільнити.  

Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

Стягувати з   ОСОБА_24   , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця: с. Верхнячка Христинівського району Черкаської області щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його доходів /заробітку/, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення нею повноліття на користь матері   ОСОБА_23   починаючи стягнення з 10 березня 2009 року.  

Стягнути судові витрати на користь держави з   ОСОБА_24   : судовий збір в сумі 51 /п'ятдесяти однієї/ гривні.  

Стягнути з   ОСОБА_24   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізьким районним судом Дніпропетровської області у розмірі 7 /сім/ гривень 50 коп.  

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя:  

                                      Справа № 2--198/2009 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  25 березня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_26  

  відповідача:                                                                     ОСОБА_27  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_26 до ОСОБА_27 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_26 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 04.10.1985 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, проте відповідач заперечує проти розірвання шлюбу через органи РАЦС   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 04.10.1985 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кривого Рогу, актовий запис № 1063 (а.с. 8).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач заперечує проти розірвання шлюбу через органи РАЦС, що змусило позивача звернутися до суду.  

Сторони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 04.10.1985 року Жовтневим   відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кривого Рогу, актовий запис № 1063   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, як ініціатора розірвання шлюбу.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_26 до ОСОБА_27 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_26 та ОСОБА_27,     зареєстрований 04.10.1985 року Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу   , актовий запис № 10633   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_26   в розмірі 25 /двадцять п'ять/ гривень 50 коп.,   ОСОБА_27 від сплати судового збору звільнити.  

Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

          Справа № 2-295/2008 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  13 березня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_28  

  відповідача:                                                                    ОСОБА_29  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 про розірвання шлюбу,-  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_28 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 14.02.1997 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_9   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з квітня 2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір щодо місця проживання дійте відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 14.02.1997 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 13 (а.с. 15).  

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей:   дочку ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 5, 6)   .  

Сторони не проживають разом з квітня 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дітей відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 14.02.1997 року   відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 13   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, як ініціатора розірвання шлюбу.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_28 до ОСОБА_29 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_28 та ОСОБА_29,     зареєстрований 14.02.1997 року відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області   , актовий запис № 13   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_28     в розмірі 17/сімнадцяти/ гривень 00 коп.,   ОСОБА_29 від сплати судового збору звільнити.  

Від шлюбу залишилось двоє неповнолітніх дітей.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

        Справа № 2-848/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  27 жовтня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_32  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_32 до ОСОБА_33 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_32 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 10.12.2004 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 13 червня 2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу через органи РАЦС. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 10.12.2004 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 941 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач заперечує проти розірвання шлюбу через органи РАЦС.  

Сторони не проживають разом з 13 червня 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 10.12.2004 року Жовтневим   відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 941   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_32 до ОСОБА_33 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_32   та ОСОБА_33   ,     зареєстрований 10.12.2004 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області   , актовий запис № 941   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_33   в розмірі 24 /двадцяти чотири/ гривні 50 коп.,  ОСОБА_32 від сплати судового збору звільнити.  

  Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

    Справа № 2--894/2009 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

18 вересня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_34  

відповідача:                 ОСОБА_35    

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_34 до ОСОБА_35 про розірвання шлюбу,-  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_34 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 07.03.1992 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину   . Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують останні два роки, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 07.03.1992 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 8 (а.с. 3).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 4).  

Сторони не проживають разом останні два роки, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 07.03.1992 року Новопільською сільською радою Криворізького району   Дніпропетровської області, актовий запис № 8   – розірванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_34 до ОСОБА_35 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_34   та   ОСОБА_35   ,     зареєстрований 07.03.1992 року Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  8   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_34 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_35 в розмірі 08 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя:  

                                                                            Справа № 2--948/2009 рік  

  ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 листопада 2009 року                     Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

позивача:                 ОСОБА_38    

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_38 до ОСОБА_39 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_38 до ОСОБА_39 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_38   та   ОСОБА_39   ,     зареєстрований 21.11.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Сакса ганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу   , актовий запис №  878   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_39 в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 00 коп., ОСОБА_38 від сплати судового збору – звільнити.  

  Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя:  

            Справа № 2--314/2009 рік  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 травня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_40    

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_40  до ОСОБА_41 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_40 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 07.11.1992 року уклав шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя  має одну неповнолітню дитину. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з осені 2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дитини відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 07.11.1992 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Лозуватської сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 57 (а.с. 8).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: ОСОБА_42, ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 9).  

Сторони не проживають разом з вересня 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  та спір про місце проживання дитини відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 07.11.1992 року Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 57   – рорізванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивача від сплати судового збору звільнити, оскільки з нею залишаються неповнолітня дитина, яка перебуває на її утриманні.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_40  до ОСОБА_41 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_40 та ОСОБА_41,     зареєстрований 07.11.1992 року Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис №  57   – розірвати.  

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_40     в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_41 від сплати судового збору звільнити.  

  Від шлюбу залишилася одна неповнолітня дитина.  

    Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

  Головуючий суддя  

                  Справа № 2-199/2008 рік  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  10 березня 2009 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_43П  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_43 до ОСОБА_44 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_43 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 20.09.2003 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя  має двох неповнолітніх дітей. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 02.12.2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дітей відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 20.09.2003 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Чкаловською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 07 (а.с. 6).  

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_45, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 6, 7).  

Сторони не проживають разом з 02.12.2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  та спір про місце проживання дітей відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 20.09.2003 року Чкаловською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 07   – рорізванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивача від сплати судового збору звільнити, оскільки з нею залишаються двоє неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_43 до ОСОБА_44 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_43   та ОСОБА_44   ,     зареєстрований 20.09.2003 року Чкаловською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 07   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_44     в розмірі 17/сімнадцяти/ гривень 00 коп.,   ОСОБА_43 від сплати судового збору звільнити.  

Від шлюбу залишилось двоє неповнолітніх дітей.  

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:/підпис/  

З оригіналом згідно:  

Суддя Криворізького районного суду  

Дніпропетровської області               Г.Д. Бондарчук  

              Справа № 2-802/2008 рік  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 грудня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_48  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_48 до ОСОБА_49 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_48 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 08.10.1987 року уклав шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя  неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється розірвати шлюб через органи РАЦС Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 1991 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явиласяся, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 08.10.1987 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Вишнівською селищною радою П'ятихатського району Дніпропетровської області, актовий запис № 16 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється від розірвання шлюбу через орагни РАЦС.  

Сторони не проживають разом з 1991 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 08.10.1987 року Вишнівською селищною радою П'ятихатського району Дніпропетровської області   , актовий запис № 16   – рорізванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, як ініціатора розірвання шлюбу.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_48 до ОСОБА_49 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_48   та ОСОБА_49   ,     зареєстрований 08.10.1987 року Вишнівською селищною радою П'ятихатського району Дніпропетровської області   , актовий запис № 16   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_48   в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_49 від сплати судового збору звільнити.  

Від шлюбу неповнолітніх дітей не має.  

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                Справа № 2-459/2008 рік  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 серпня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_50  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_50 до ОСОБА_51 про розірвання шлюбу,-  

В С Т А Н О В И В :  

    Позивач – ОСОБА_50 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 11.04.2008 року уклав шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя  неповнолітніх дітей не має. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з 18 квітня 2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явиласяся, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 11.04.2008 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 3 (а.с. 6).  

Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей не має, проте відповідач відмовляється від розірвання шлюбу через орагни РАЦС.  

Сторони не проживають разом з 18 квітня 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір  відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 11.04.2008 року Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 6   – рорізванню.  

  При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, як ініціатора розірвання шлюбу.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_50 до ОСОБА_51 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_50   та ОСОБА_51   ,     зареєстрований 11.04.2008 року Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетрвоської області   , актовий запис № 3   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_50     в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 00 коп.,   ОСОБА_51 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                  Справа № 2-393/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  26 травня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_52  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_52 до ОСОБА_53 про розірвання шлюбу,-  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_52 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 18.06.2005 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу сторини мають одну неповнолітню дитину   : дочку ОСОБА_54, ІНФОРМАЦІЯ_14. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з грудня 2007, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та сіп про місце проживання дитини відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 18.06.2005 року між позивачем по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Красінською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 02 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_54, ІНФОРМАЦІЯ_14, батьком якої є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом з грудня 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спір щодо місця проживання дитини та майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 18.06.2005 року Красінською сільською радою Криворізького району   Дніпропетровської області, актовий запис № 02   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, оскільки неповноілтня дитина проживає та знаходиться на утриманні позивача.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

    ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_52 до ОСОБА_53 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_52   та ОСОБА_53   ,     зареєстрований 18.06.2005 року Красінською сільською радою Криворізького району Дніпропетрвоської області   , актовий запис № 02   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_53   в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 00 коп.,   ОСОБА_52 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                                                Справа № 2-412/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  13 травня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_55  

  відповідача:                 ОСОБА_56  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_55 до ОСОБА_56 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_55 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 10.03.2007 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з серпня 2007, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та сіп про місце проживання дитини відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 10.03.2007 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 96 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_15, батьком якої є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 6).  

Сторони не проживають разом з серпня 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спір щодо місця проживання дитини та майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 10.03.2007 року Довгинцівським   відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 96   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_55 до ОСОБА_56 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_55   та ОСОБА_56   ,     зареєстрований 10.03.2007 року Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області   , актовий запис № 96   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_55     в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.,  з ОСОБА_56     в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

              Справа № 2-351/2008 рік  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  07 травня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_58  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_58 до ОСОБА_59 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_58 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 02.11.1996 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з січня 2008 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дітей відсутнійі. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення позивача,вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 02.11.1996 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 4 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_60, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_61, ІНФОРМАЦІЯ_17 та ОСОБА_62, ІНФОРМАЦІЯ_18, батьком яких є відповідач по справі, що підтверджкється свідоцтвами про народження дітей (а.с. 4, 5).  

Сторони не проживають разом з січня 2008 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дітей відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 02.11.1996 року Вільненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 4   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивачку від сплати судового збору звільнити, оскільки неповнолітні діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_58 до ОСОБА_59 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_58   та ОСОБА_59   ,     зареєстрований 02.11.1996 року Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області   , актовий запис № 4   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_59     в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,   ОСОБА_58   від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                Справа № 2-389/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  07 травня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_63  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_63 до ОСОБА_64 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_63 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 09.08.2003 року уклалав шлюб з відповідачкою.   Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з листопада 2007 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка   у судове засідання не з'явилася, в матеріалахсправи є її письмова заява про розгляд справи за ї ївідсутності, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 09.08.2003 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано міським відділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївського обласного управління юстиції, актовий запис № 6 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідачка не бажає розірвати шлюб через орагни РАЦС.  

Сторони не проживають разом з листопада 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 09.08.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївського обласного управління юстиції   , актовий запис № 723   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, як ініціатора розірвання шлюбу,  відповідачку від сплати судового збору звільнити.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_63 до ОСОБА_64 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між   ОСОБА_63     та ОСОБА_64   ,     зареєстрований 09.08.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївського обласного управління юстиції   , актовий запис № 723   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_63   в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп., ОСОБА_64 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                  Справа № 2-367/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 квітня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  відповідача:                 ОСОБА_65  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_66 до ОСОБА_65 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_66 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 12.06.1987 року уклалав шлюб з відповідачкою.   Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з липня 1989 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивачка у судове засідання не з'явився. В матеріалах справи є його заява про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка   у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши пояснення відповідачки, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 12.06.1987 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано Кіровською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідачка не бажає розірвати шлюб через орагни РАЦС.  

Сторони не проживають разом з липня 1989 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 12.06.1987 року Кіровською сільською радою Криворізького району   Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідачки, позивача від сплати судового збору звільнити.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_66 до ОСОБА_65 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_66   та ОСОБА_65   ,     зареєстрований 12.06.1987 року Кіровською сільською радою Криворізького району   Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_65   в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп., ОСОБА_66 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                  Справа № 2-290/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  08 квітня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_67  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_67 до ОСОБА_68 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_67 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 09.09.1995 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з лютого 2008, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та сіп про місце проживання дітей відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явився, в справі є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши пояснення позивачки, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 09.09.1995 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 506 (а.с. 5).  

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_70, ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_71, ІНФОРМАЦІЯ_20, батьком яких є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дітей (а.с. 4).  

Сторони не проживають разом з лютого 2000 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спір щодо місця проживання дітей та майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 09.09.1995 року   відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 506   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивачку від сплати судового збору звільнити, оскільки неповнолітні діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_67 до ОСОБА_68 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_67   та ОСОБА_68   ,     зареєстрований 09.09.1995 року   відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 506   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_68     в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп., ОСОБА_67 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                Справа № 2-344/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  03 квітня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_72 до ОСОБА_73 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_72 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 23.01.1993 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з грудня 2007, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та сіп про місце проживання дітей відсутнійі. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судове засідання не з'явилася, в справі є її письмова заява про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явився, в справі є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 23.01.1993 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Тернівським р/в РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 44 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_74, ІНФОРМАЦІЯ_21 та ОСОБА_75, ІНФОРМАЦІЯ_22, батьком яких є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дітей (а.с. 5, 6).  

Сторони не проживають разом з грудня 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спір щодо місця проживання дітей та майновий спір відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 23.01.1993 року Тернівським р/в РАЦС м. Кривого Рогу   , актовий запис № 44   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивачку від сплати судового збору звільнити, оскільки неповнолітні діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_72 до ОСОБА_73 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_72   та ОСОБА_73   ,     зареєстрований 23.01.1993 року Тернівським р/в РАЦС м. Кривого Рогу   , актовий запис № 44   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_73     в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_72 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

      Справа № 2-824/2008 рік  

  ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  01 вересня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_76 до ОСОБА_77 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_76 до ОСОБА_77 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_76   та ОСОБА_77   ,     зареєстрований 08.08.2003 року відділом РАЦС Центрально-Міського районного управління юстиції м. Кривого Рогу   , актовий запис № 316   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_77     в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_76 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                  Справа № 2-265/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  19 березня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Суміній А.В.  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_78 до ОСОБА_79 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_78 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 26.05.2001 року уклав шлюб з відповідачкою.   Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, не ведуть спільного господарства. Майновий спір буде вирішуватися в окремому провадженні. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка   у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши пояснень сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 26.05.2000 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 01 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: ОСОБА_80, ІНФОРМАЦІЯ_23, батьком якого є позивач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_4 (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спір щодо місця проживання дитини відсутній, майновий спір буде вирішуватися в окремому провадженні.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 26.05.2000 року   Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 01   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, як ініціатора розірвання шлюбу, а також у зв'язку з тим, що неповнолітня дитина проживає з відповідачкою.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_78 до ОСОБА_79 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_78   та ОСОБА_79   ,     зареєстрований 26.05.2000 року   Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 01   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_78     в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_79 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                    Справа № 2-306/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 березня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_81 до ОСОБА_82 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_81 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 02.08.2005 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з трваня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи є її письмова заява про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява, яка нотаріально засвідчена, в якій він позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 02.08.2005 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1749 (а.с. 2).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Проте, оскільки відповідач проживає в Лівані, з якою України не має угоди про надання парвової допомоги з шлюбно-сімейних питань, розірвати шлюб за місцем проживання відповідача позивачка не змогла.  

Сторони не проживають разом з травня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майнового спору між сторонами не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб,     зареєстрований 02.08.2005 року   Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1749   – рорізванню.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивачки, як ініціатора розірвання шлюбу.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_81 до ОСОБА_82 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_81   та ОСОБА_82   ,     зареєстрований 02.08.2005 року   Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1749   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_81 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_82 — від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                        Справа № 2-117/2008 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  27 лютого 2008 року                       Криворізький районний суд  

                    Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_83  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_83 до ОСОБА_84 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_83 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 08.08.1992 року уклав шлюб з відповідачкою.   Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_85, ІНФОРМАЦІЯ_24 та дочку ОСОБА_86, ІНФОРМАЦІЯ_25. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, втрата почуття любові та взаємоповаги, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з червня 2007 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір щодо місця проживання дітей відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка   у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи є її письмова заява, в якій вона просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.  

Судом встановлено, що 08.08.1992 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Саксаганського району м. Кривого Рогу, актовий запис № 589 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_85, ІНФОРМАЦІЯ_24 та дочку ОСОБА_86, ІНФОРМАЦІЯ_25, батьком яких є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дітей (а.с. 5, 6).  

Сторони не проживають разом з червня 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, нв наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір та спір щодо місця проживання дітей відсутній.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 08.08.1992 року відділом РАЦС Саксаганського району м. Кривого Рогу   , актовий запис № 589   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача як ініціатора розірвання шлюбу, відповідачку від сплати судового збору звільнити, оскільки на її утриманні залишається двоє неповнолітніх дітей.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_83 до ОСОБА_84 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між   ОСОБА_83   та ОСОБА_84   ,     зареєстрований 08.08.1992 року відділом РАЦС Саксаганського району м. Кривого Рогу   , актовий запис № 589   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_83 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_84 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                Справа № 2-864/2007 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  20 грудня 2007 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_89    

  відповідача:               ОСОБА_90  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_89 до ОСОБА_90 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_89 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 09.11.2002 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_91, ІНФОРМАЦІЯ_26. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, зловживання ним алкогольними напоями, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з вересня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір буде вирішуватися в іншому провадженні, спір щодо місця проживання дитини відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.  

Судом встановлено, що 09.11.2002 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Гейківської сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 15 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: ОСОБА_92, ІНФОРМАЦІЯ_26, батьком якої є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_5 (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом з вересня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, зловживання ним спиртних напоїв, застосування фізичного насилля до позивачки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір буде вирішуватися в іншому провадженні, спору щодо місця проживання дитини не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 09.11.2002 року Гейківською   сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 15   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_89 до ОСОБА_90 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_89   та ОСОБА_90   ,     зареєстрований 09.11.2002 року Гейківської   сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 15   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_89 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_90 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                  Справа № 2-849/2007 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  18 грудня 2007 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_93    

  відповідача:               ОСОБА_94  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_93 до ОСОБА_94 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_93 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 14.06.2002 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_95, ІНФОРМАЦІЯ_27. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, зловживання ним алкогольними напоями, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують останні з січня 2007 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дитини відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач   у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 14.06.2002 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Лозуватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 12 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_95, ІНФОРМАЦІЯ_27, батьком якого є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_6 (а.с. 4).  

Сторони не проживають разом з січня 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, зловживання ним спиртних напоїв, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майнового спору та спору щодо місця проживання дитини не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований Лозуватською   сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 12   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  ОСОБА_4 ОСОБА_93 до ОСОБА_94 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_93   та ОСОБА_94   ,     зареєстрований Лозуватською   сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 12   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_93 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_94 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                  Справа № 2-836/2007 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  17 грудня 2007 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_96  

  відповідача:               ОСОБА_97  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_96 до ОСОБА_97 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_96 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 15.01.1993 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_98, ІНФОРМАЦІЯ_28, дочку ОСОБА_99, ІНФОРМАЦІЯ_29 та дочку ОСОБА_100, ІНФОРМАЦІЯ_29. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, зловживання відповідачем спиртними напоями, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з вересня 2007 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дітей відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти розірвання шлюбу, проте яких-небудь доводів на користь збереження шлюбу та сім'ї не навів.  

Суд, вислухавши позивачку, відповідача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.  

Судом встановлено, що 15.01.1993 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 2 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей:  дочку ОСОБА_98, ІНФОРМАЦІЯ_28, дочку ОСОБА_99, ІНФОРМАЦІЯ_29 та дочку ОСОБА_100, ІНФОРМАЦІЯ_29, батьком яких є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 6). Сторони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майнового спору та спору щодо місця проживання дітей не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 11   .12.1993   року     Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 1292   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  ОСОБА_4 Андріївни до ОСОБА_101 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_102   та ОСОБА_101   ,   зареєстрований11   .12.1993   року   Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 1292   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_102   в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_101 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                                        Справа № 2-65/2008 рік  

  ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  18 січня 2008 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_103  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_103 до ОСОБА_104 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_103 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 22.09.1995 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, проте відповідач заперечує проти розірвання шлюбу через органи РАЦС. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, негідна поведінка відповідача, який зловживав спиртними напоями. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з літа 1997 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 22.09.1995 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Саксаганського району м. Кривого Рогу, актовий запис № 739 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має.  

Сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини з літа 1997 року. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, зловживання відповідачем спиртними напоями, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майнового спору між сторонами не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 22   .09.1995   року   відділом РАЦС Саксаганського району м. Кривого Рогу, актовий запис № 739   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_103 до ОСОБА_104 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між   ОСОБА_103   та ОСОБА_104   ,   зареєстрований   відділом РАЦС Саксаганського району м. Кривого Рогу, актовий запис № 739   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_103 в розмірі 8 /восьми/ гривень 50 коп., з ОСОБА_104 в розмірі 8 /восьми/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                      Справа № 2-134/2007 рік  

  ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 березня 2007 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_105  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_105 до ОСОБА_106 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_105 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 09.01.2004 року уклав шлюб з відповідачкою.   Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Відповідачка проживає з іншим чоловіком. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з квітня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 09.01.2004 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який був зареєстрований Інгулецьким відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 02 (а.с. 4). Від шлюбу подружжя дітей не мають. Сторони не проживають разом з квітня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала пожружня зрада відповідачки, втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивач миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майнового спору між сторонами не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 09   .01.2004   року   Інгулецьким відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 02   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  ОСОБА_4 вимоги ОСОБА_105 до ОСОБА_106 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_105   та ОСОБА_106   ,   зареєстрований   09   .01.2004   року   Інгулецьким відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 02   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_105   в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_106. в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                    Справа № 2-799/2007 рік  

  ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  19 березня 2007 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_107  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_107 до ОСОБА_108 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_107 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 20.12.2003 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_109, ІНФОРМАЦІЯ_30. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, пожружня зрада відповідача, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Сторони проживають окремо. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з травня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дитини відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що мається розписка про одержання судової повістки про виклик у суд, яку відповідач одержав 18.12.2006 року. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 20.12.2003 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який був зареєстрований виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 03 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_109, ІНФОРМАЦІЯ_30. Сторони не проживають разом з травня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала пожружня зрада відповідача, втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майнового спору та спору про місце проживання дитини між сторонами не має.  

Суд, під час проведення попереднього засідання, виконуючи положення ст. 111 СК України та враховуючи думку відповідача, який заперечував проти розірвання шлюбу і просив надати строк на примирення, надав сторонам трьохмісячний строк для примирення.  

Проте, відповідач, після закінчення наданого судом строку на примирення, в судове засідання не з'явився, позивачка наполягає на розірвання шлюбу, в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 20   .12.2003   року   виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 03   – розірвати.  

Суд, вирішуючи питання про покладання обов'язку сплатити судовий збір при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу, враховує майновий стан сторін, той факт, що неповнолітня дитина проживає з позивачкою, причиною розірвання шлюбу стала неправомірна поведінка відповідача, тому вважає за потрібне стягнути судовий збір з відповідача, а позивачку від сплати судового збору звільнити.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_107 до ОСОБА_108 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_107   та ОСОБА_108   ,   зареєстрований 20   .12.2003   року   виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 03   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_108 в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень,   ОСОБА_107 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                      Справа № 2-179/2007 рік  

  ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  13 березня 2007 року                       Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_111  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_111 до ОСОБА_112 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_111 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 24.12.1994 року уклала шлюб з відповідачем.   Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_113, ІНФОРМАЦІЯ_31. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з квітня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір та спір про місце проживання дитини відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать судові повістки, направлені на його адресу з повідомленням. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 24.12.1994 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який виконкомом Христофорівської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11 (а.с. 4). Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_113, ІНФОРМАЦІЯ_31 (а.с. 5). Сторони не проживають разом з квітня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Майнового спору та спору щодо місця проживання дитини не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 24   .12.1994   року   виконкомом Христофорівської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  ОСОБА_4 вимоги ОСОБА_111 до ОСОБА_112 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_111   та ОСОБА_112   ,   зареєстрований 24   .12.1994   року   виконкомом Христофорівської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_112   в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_111 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом   20 днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом   10 днів   з дня проголошення рішення, або протягом   10 днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження  

    Головуючий суддя:  

                                        Справа № 2-176

2007 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  09 лютого 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_114  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_114 до ОСОБА_115 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_114В   .   звернулась до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 25 жовтня 1986 року уклала шлюб з відповідачем.   Шлюб зареєстровано виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 32. Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_116, ІНФОРМАЦІЯ_32, який проживає з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Шлюбні відносини сторони не підтримують з 2001 року, проживають окремо. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, та не бажання підтримувати нормальні сімейні стосунки. Майнового спору та спору щодо місця проживання сина не має. Просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на розірванні шлюбу.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.  

Судом встановлено, що 25.10.1986 року сторони по справі уклали шлюб, який був зареєстрований виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 32 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_116, ІНФОРМАЦІЯ_32, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_7 (а.с. 5).  

Сторони не проживають з 2001 року, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало постійне непорозуміння та сварки, втрата почуття любові та взаємоповаги, в результаті чого між сторонами склались відносини, які стали перешкоджати подальшому спільному життю. Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майнового спору та спору щодо місця проживання сина між сторонами не має.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 25.10.1986 року   виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 32   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито стягнути з обох сторін порівну.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  ОСОБА_4 ОСОБА_114 до ОСОБА_115 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між   ОСОБА_114   та ОСОБА_115   зареєстрований 25   .10.1986 року   виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 32 –   розірвати.  

  Стягнути державне мито на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_114 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_115 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

  Головуючий суддя:  

                                          Справа № 2-335/2007 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  24 квітня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_117  

  відповідачки:               ОСОБА_118  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом   ОСОБА_117   до   ОСОБА_118 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач –  ОСОБА_117В   .   звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 15 листопада 2003 року уклав шлюб з відповідачкою.   Шлюб зареєстровано виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 13. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей – дочку ОСОБА_119, ІНФОРМАЦІЯ_33 та дочку ОСОБА_120, ІНФОРМАЦІЯ_34, який проживає з відповідачкою та знаходяться на її утриманні. Шлюбні відносини сторони не підтримують з вересня 2005 року, проживають окремо. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, та не бажання підтримувати нормальні сімейні стосунки. Майнового спору та спору щодо місця проживання дітей не має. Просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на розірванні шлюбу.  

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 15.11.2003 року сторони по справі уклали шлюб, який був зареєстрований виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 13 (а.с. 4).  

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей – дочку ОСОБА_119, ІНФОРМАЦІЯ_33 та дочку ОСОБА_120, ІНФОРМАЦІЯ_34, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 5, 8).  

Сторони не проживають з вересня 2005 року, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало постійне непорозуміння та сварки, втрата почуття любові та взаємоповаги, в результаті чого між сторонами склались відносини, які стали перешкоджати подальшому спільному життю. Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майнового спору та спору щодо місця проживання дітей між сторонами не має.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 15.11.2003 року   виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 13   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача, оскільки останній є ініціатором розірвання шлюбу, крім того на утриманні відповідачки знаходяться неповнолітні діти.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 111, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги   ОСОБА_117   до   ОСОБА_118 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між   ОСОБА_117 та ОСОБА_118,   зареєстрований 15   .11.2003 року   виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 13 –   розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_117   в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень,   ОСОБА_118 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

  Головуючий суддя:  

                            Справа 2-397/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  26 квітня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_121  

  відповідача:               ОСОБА_122  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_121 до ОСОБА_122 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_121     звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що 06.11.1987 року уклав шлюб з відповідачкою.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_123, ІНФОРМАЦІЯ_35. Причиною розпаду сім'ї стали взаємні релігійні непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують останні 15 років. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 06.11.1987 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11 (а.с. 4).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_123, ІНФОРМАЦІЯ_35, батьком якої є позивач по справі ОСОБА_121, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 5).  

Сторони не проживають разом останні п'ятнадцять років, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали на релігійному ґрунті, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, сторони не проживають тривалий період, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 06   .11.1987   року   виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито стягнути з позивача як ініціатора розірвання шлюбу.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_121 до ОСОБА_122 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_121   та   ОСОБА_122   , зареєстрований 06   .11.1987   року   виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_121   в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_122 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

      Головуючий суддя:  

                        Справа 2-351/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  23 травня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  відповідача:               ОСОБА_124  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_125 до ОСОБА_124 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_125     звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що з 1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_126, на утримання якої позивач за рішенням суду сплачує аліменти. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з травня 2002 року. Відповідачка сформувала нову сім'ю. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судове засідання не з'явився, у своїй позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, оскільки на даний момент знаходиться у місцях позбавлення волі, де відбуває покарання. Свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши відповідачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 30.10.1999 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано виконкомом Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 9 (а.с. 9).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_126, ІНФОРМАЦІЯ_36, батьком якої є позивач по справі ОСОБА_125, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_8 (а.с. 9).     Сторони не проживають разом з травня 2002 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим. Відповідачка створила нову сім'ю.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 30   .10.1999   року   виконкомом Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 9   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача як ініціатора розірвання шлюбу, відповідачку від сплати судового збору звільнити.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_125 до ОСОБА_124 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_125   та   ОСОБА_124   , зареєстрований 30   .10.1999   року   виконкомом Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 9   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_125 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_124 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                            Справа 2-280/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  22 травня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_127  

  відповідача:                 ОСОБА_128  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_127 до ОСОБА_128 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_127     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що з 27.01.2006 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_129, ІНФОРМАЦІЯ_37, дочку ОСОБА_100, ІНФОРМАЦІЯ_38 та сина ОСОБА_130, ІНФОРМАЦІЯ_39, які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з вересня 2006 року. Спору щодо місця проживання дітей не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 27.01.2006 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 01 (а.с. 5).  

Від спільного шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_129, ІНФОРМАЦІЯ_37, дочку ОСОБА_100, ІНФОРМАЦІЯ_38, та сина ОСОБА_130, ІНФОРМАЦІЯ_39, батьком яких є відповідач по справі ОСОБА_128, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 6-8).    

Сторони не проживають разом з вересня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 27   .01.2006   року   відділом РАЦС Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 01   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивачку від сплати судового збору звільнити, оскільки неповнолітні діти проживають разом з нею і вона повинна їх  матеріально забезпечувати належним чином.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_127 до ОСОБА_128 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_127   та   ОСОБА_128   , зареєстрований   27   .01.2006   року   відділом РАЦС Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 01   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_128 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_127 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                            Справа 2-411/2007 рік  

ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  31 травня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_131  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_131 до ОСОБА_132 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_131     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 07.06.2003 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_133, ІНФОРМАЦІЯ_40, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 07.06.2003 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Тернівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 159 (а.с. 7).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_133, ІНФОРМАЦІЯ_40, батьком якої є відповідач по справі ОСОБА_132, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_9 (а.с. 8).    

Сторони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим. Відповідач зловживає спиртними напоями та застосовує відносно позивачки фізичну силу.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 07   .06.2003   року   відділом РАЦС Тернівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 159   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивачку від сплати судового збору звільнити, оскільки неповнолітня дитина проживає разом з нею і вона повинна її  матеріально забезпечувати належним чином.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_131 до ОСОБА_132 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_131   та   ОСОБА_132   , зареєстрований 0   7   .06.2003   року   відділом РАЦС Тернівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 159   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_132 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_131 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом   10-ти днів   з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                        Справа 2-443/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 червня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_134  

  відповідача:                 ОСОБА_135  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_134 до ОСОБА_135 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_134     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 20.07.1996 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_95, ІНФОРМАЦІЯ_41, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують останній рік. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 20.07.1996 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 10 (а.с. 4).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_95, ІНФОРМАЦІЯ_41, батьком якого є відповідач по справі ОСОБА_135, що підтверджується свідоцтвами про народження дитини (а.с. 5).    

Сторони не проживають разом останній рік, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 20   .07.1996   року     виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 10   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох стоірн.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_134 до ОСОБА_135 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_134   та   ОСОБА_135   , зареєстрований   20   .07.1996   року     виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 10   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_134 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з  ОСОБА_135 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                          Справа 2-447/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  13 червня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_136  

  відповідача:                 ОСОБА_137  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_136 до ОСОБА_137 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_136     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 23.08.1975 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_138, ІНФОРМАЦІЯ_42, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, з відповідача за рішенням суду на утримання дитини стягуються аліменти. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з лютого 1997 року. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 23.08.1975 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано виконкомом Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 16 (а.с. 6).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_138, ІНФОРМАЦІЯ_42, батьком якого є відповідач по справі ОСОБА_137, що підтверджується свідоцтвами про народження дитини (а.с. 7).    

Сторони не проживають разом з лютого 1997 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 23   .08.1975   року     виконкомом Орджокідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 16   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_136 до ОСОБА_137 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_136   та   ОСОБА_137   , зареєстрований   23   .08.1975   року     виконкомом Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 16   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_136 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з  ОСОБА_137 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                          Справа 2-468/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 червня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  відповідача:                 ОСОБА_139  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_140 до ОСОБА_139 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_140     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 20.10.1990 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_141, ІНФОРМАЦІЯ_43, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з квітня 2004 року. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи є її письмова заява про розгляд справи у її відсутність, свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши відповідача, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 20.10.1990 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано виконкомом Красинською сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 23 (а.с. 4).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_141, ІНФОРМАЦІЯ_43, батьком якого є відповідач по справі ОСОБА_139, що підтверджується свідоцтвами про народження дитини (а.с. 5).    

Сторони не проживають разом з квітня 2004 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 20   .10.1990   року     виконкомом Красинської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 23   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з відповідача, позивачку від сплати судового збору звільнити, оскільки неповнолітня дитина проживає разом з нею і вона повинна її  матеріально забезпечувати належним чином.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_140 до ОСОБА_139 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_140   та   ОСОБА_139   , зареєстрований   20   .10.1990   року     виконкомом Красинської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 23   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_139 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_140 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                      Справа 2-535/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  09 липня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_142  

  відповідача:                 ОСОБА_143  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_142 до ОСОБА_143 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_142     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 24.10.1992 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_141, ІНФОРМАЦІЯ_44, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з лютого 2006 року. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Судом встановлено, що 24.10.1992 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 10 (а.с. 5).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_141, ІНФОРМАЦІЯ_44, батьком якого є відповідач по справі ОСОБА_143, що підтверджується свідоцтвами про народження дитини (а.с. 6).    

Сторони не проживають разом з лютого 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 24   .10.1992   року     виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 10   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_142 до ОСОБА_143 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_142   та   ОСОБА_143   , зареєстрований   24   .10.1992   року     виконкомом Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 10   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_142 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з ОСОБА_143 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                        Справа 2-479/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  16 серпня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_144  

  відповідача:               ОСОБА_145  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_144 до ОСОБА_145 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_144     звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказав, що з 2000 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_146, на утримання якої позивач сплачує аліменти. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують останні два роки. Позивач бажає створити нову сім'ю. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.  

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 21.01.2000 року між позивачем по справі та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 32 (а.с. 5).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_146, ІНФОРМАЦІЯ_45, батьком якої є позивач по справі ОСОБА_144, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_10 (а.с. 4).     Сторони не проживають разом останні два роки, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим. Позивач бажає створити нову сім'ю.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 21   .01.2000   року   Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 32   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивача як ініціатора розірвання шлюбу, відповідачку від сплати судового збору звільнити.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_144 до ОСОБА_145 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_144   та   ОСОБА_145   , зареєстрований 21   .01.2000   року   Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 32   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_144 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень, ОСОБА_145 від сплати судового збору звільнити.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                            Справа 2-449/2007 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  27 серпня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_147  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_147 до ОСОБА_148 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_147     звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 23.11.2002 року уклала шлюбі з відповідачем, який був зареєстрований Тополівською сільською радою Троїцького району Луганської області, актовий запис № 6.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_149, ІНФОРМАЦІЯ_46, яка проживає з позивачкою. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали, крім того, відповідач зловживав спиртними напоями. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують останні два роки. Сторони фактично створили нові сім'ї. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просив постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у зв'язку з тим, що проживає за межами Криворізького району Дніпропетровської області, був допитаний в порядку окремого доручення Троїцьким районним судом Луганської області за місцем проживання відповідача. Згідно протоколу судового засідання від 19.07.2007 року відповідач позовні вимоги визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 23.11.2002 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Тополівською сільською радою Троїцького району Луганської області, актовий запис № 6 (а.с. 7).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_149, ІНФОРМАЦІЯ_46, батьком якої є відповідач по справі ОСОБА_148, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_11 (а.с. 8).     Сторони не проживають разом останні два роки, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим. Сторони фактично створили нові сім'ї.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 23   .11.2002   року     Тополівською сільською радою Троїцького району Луганської області, актовий запис № 6   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_147 до ОСОБА_148 про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_147   та   ОСОБА_148   , зареєстрований 23   .11.2002   року   Тополівською сільською радою Троїцького району Луганської області, актовий запис № 6   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_147 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп., з  ОСОБА_148 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                          Справа 2-543/2007 рік  

ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  05 жовтня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_150  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_150 до ОСОБА_151 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_152     звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 16.10.1993 року уклала шлюб з відповідачем.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_149, ІНФОРМАЦІЯ_48, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з травня 1995 року, спільного господарства не ведуть. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, у зв'язку з тим, що його місце проживання не є територією Крвиорізького району, судом була направлена ухвала про виконання окремого доручення від15.08.2007 року до Долинського районного суду Кіровоградсьої області. Згідно протоколу судового засідання від 10.09.2007 року відповідач – ОСОБА_151 викликався в судове засідання, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки до суд, отримане ним особисто 31.08.2007 року.  

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 16.10.1993 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11 (а.с. 4).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_149, ІНФОРМАЦІЯ_48, батьком якої є відповідач по справі ОСОБА_151, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_12 (а.с. 5).    

Сторони не проживають разом з травня 1995 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим. Відповідач зловживає спиртними напоями та застосовує відносно позивачки фізичну силу.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 16   .10.1993   року   Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з обох сторін.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_150 до ОСОБА_151 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу –   задовольнити.  

Шлюб між     ОСОБА_150   та   ОСОБА_151   , зареєстрований 16   .10.1993   року   Валівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 11   – розірвати.  

  Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з   ОСОБА_150 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.,   з   ОСОБА_151 в розмірі 8 /вісім/ гривень 50 коп.  

  Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом   10-ти днів   з дня отримання копії рішення суду.  

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом   двадцяти днів   з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом   десяти днів   з дня проголошення рішення, або протягом   десяти днів   без подачі заяви на апеляційне оскарження.  

    Головуючий суддя:  

                      Справа 2-713/2007 рік  

ЗАОЧНЕ  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  23 жовтня 2007 року                         Криворізький районний суд  

                  Дніпропетровської області  

у складі:  

головуючого судді:                               Бондарчука Г.Д.  

при   секретарі                                       Ференц І.З.  

за участю:  

  позивача:                 ОСОБА_153  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_153 до ОСОБА_154 про розірвання шлюбу,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач – ОСОБА_155     звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 29.05.2003 року уклала шлюбі з відповідачем, який був зареєстрований Красінською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 03.   Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_156, ІНФОРМАЦІЯ_49, яка проживає з позивачкою. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне непорозуміння, внаслідок чого між сторонами стали виникати сварки та скандали, крім того, відповідач зловживав спиртними напоями. Шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з травня 2007 року. Спору щодо місця проживання дитини не має, майновий спір також відсутній. Позивач просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.  

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в справі є два повідомлення про вручення судової повістки. Клопотання про перенесення судового засідання від відповідача не надходило. Причини неявки відповідача суду не відомі.  

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, вислухавши позивачку, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 29.05.2003 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Красінською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 03 (а.с. 6).  

Від спільного шлюбу подружжя має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_156, ІНФОРМАЦІЯ_49, батьком якого є відповідач по справі ОСОБА_154, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_13 (а.с. 85).     Сторони не проживають разом з травня 2007 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами, перестали розуміти один одного, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.  

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.  

Позивачка миритися не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами не має, майновий спір також відсутній.  

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає можливим шлюб,   зареєстрований 29   .05.2003   року   Красінською   сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 03   – розірвати.