Судове рішення #1090383
Справа № 2-534/2007 року

Справа № 2-534/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 квітня 2007 року                                                                                  м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді                            Барашкова В.В.

при секретарі:                         Шевчук І.Ю.

за участю сторін та представників сторін: ОСОБА_1-  позивачка, адвоката на стороні позивачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3згідно яким позивачка просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, в АДРЕСА_1 мотивуючи свою позицію тим, що відповідач по даній справі ОСОБА_2 - це її батько, який є основним квартиронаймачем спірної квартири, а відповідачка ОСОБА_3 - це її сестра. ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає приблизно з 1990 року. Місце його проживання не відоме, оскільки з указаного часу він з нею не спілкується. ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає з 1995 року, місце її фактичного проживання -село Дуліби, Львівської області. Добровільно знятися з реєстрації вона не бажає, суд -

встановив :

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. За таких обставин, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку можна провести заочний розгляд справи, враховуючи, що позивачка не заперечує проти такого розгляду справи.

Під час слухання справи свідок ОСОБА_4суду пояснила, що вона мешкає по сусідству з позивачкою. Батька позивачки вона не бачила давно. Десь приблизно рік тому назад він приходив, але у позивачки нікого не було дома. Де він зараз проживає їй не відомо, про те він її розпитував за дочку ОСОБА_1 позивачку по даній справі. Однак він нічого їй не говорив, про те, що його вигнали з квартири, або що його не впускають в квартиру, він просто хотів побачити позивачку, свою дочку. Про відповідачку ОСОБА_3 їй відомо про те, що вона вже давно добровільно поїхала проживати до свого чоловіка і живе в батьківській хаті, а також має свою власну хату.

Свідок ОСОБА_5в судовому засіданні суду пояснила, що мешкає по сусідству з позивачкою по справі. Він знайомий з її батьком та сестрою, про те вже 10 років він їх не бачив, йому відомо про те, що в квартирі вони не живуть.

Окрім пояснень позивачки та свідків судом досліджені наступні письмові докази:

1 .Довідка ЖЕО № 7 від 20.07.2006р. № 144.

2. Заява від 20.10.2006 року.

3.Копія Договору найму житлового приміщення та Акту здачі і приймання квартири кімнати.

4.Копія Корінця Ордеру №001692.

 

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що АДРЕСА_1перебуває на балансі ЖЕО №7 і є у комунальній власності міста. Відповідач по даній справі ОСОБА_2 являється батьком позивачки по справі, і є основним квартиронаймачем спірної квартири, а відповідачка ОСОБА_3 являється сестрою позивачки по справі. Відповідач ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає приблизно з 1990 року і місце його проживання не відоме. ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає з 1995 року, місцем її фактичного проживання є село Дуліби, Львівської області. Добровільно знятися з реєстрації вона не бажає.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку. Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Як встановлено судом , що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спірному житлі не проживають, не приймають участі в його утриманні, не сплачують плату за комунальні послуги, і не виконують обов»язки передбачені ст.64 ЖК України

Виходячи з вищенаведеного відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України та керуючись ст. ст. 208,209,212 - 218 ,224 - 232 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням -задоволити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, в АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

 

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація