Справа № 2-а-907/10

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 06.09.2010 р.                                              м. Харків

 Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Сорока О.П., за участю секретаря – Толкач Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону ДПС м. Харкова Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення Серія АХ № 224291 від 15 серпня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП,  

В С Т А Н О В И В:  

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора батальйону ДПС м. Харкова Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення Серія АХ № 224291 від 15 серпня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною в цілому, як таку, що не відповідає дійсним обставинам справи, складену з порушенням норм чинного законодавства, зокрема щодо здійснення конституційного права на захист та на отримання правової допомоги. ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що адміністративних правопорушень не скоював, рухався згідно правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 15 серпня 2010 року рухався у транспортному потоці по пр-ту Гагаріна на автомобілі ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 Порушивши з світлофору розвив швидкість до 55 км/год. Приблизно о 18.00 годині мене зупинив інспектор ДПС Мозговий І.С. На моє прохання пред*явити службове посвідчення та пояснити причини зупинки мені було відмовлено. Інспектор пояснив,що я рухався зі швидкістю 85 км/год. Однак прилад вимірювання швидкості інспектор не підіймав, а визначити швидкість конкретної машини у щільному потоці не є можливим. Під час складання протоколу інспектор знаходився у службовому автомобілі та на прохання пред*явити карточку маршруту патрулювання отримав відмову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, суд розглядає справу на підставі наданих доказів.  

15 серпня  2010 року інспектором батальйону ДПС м. Харкова Мозговим Іллею Сергійовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення  Серія АХ1 № 022833, в якому зазначається, що 15 серпня  2010 року об 18 год. 06 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107» державний номер НОМЕР_1, в м. Харкові по пр. Гагаріна рухався зі швидкістю 86 км/год з перевищенням на 26 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у графі пояснення особи було зроблено запис, про те, що він з протоколом не згоден, правил дорожнього руху не порушував.  

Зазначений вище протокол було складено одразу ж на місці події, після чого інспектором ДПС, на підставі складеного ним протоколу було винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 224291, якою постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Отже, відповідач при винесенні постанови не перевірив твердження позивача, та не надав суду доказів про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.  

Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України, у якій зазначено, що кожен має право на правову допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав. У силу ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями, зокрема, ст. 57,59  Конституції.

Інспектор не роз*яснив права згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП не зробив про це відмітки згідно ст. 256 КУпАП.

Отже, інспектором ДПС було порушено право ОСОБА_1 на захист та отримання правової допомоги, а саме розглянуто питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності безпосередньо на місці складення протоколу без роз*яснення права на захист.

До того ж інспектор відмовився внести до протоколу особу,що перебувала з ОСОБА_1 в автомобілі в якості свідка згідно ст.272 КУпАП та п .16.5.3. Наказа №111 від 27.03.2009року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби Державтоінспекції МВС».

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Єдиним доказом скоєння правопорушення ОСОБА_1 є протокол, з яким позивач не згоден, про що вказав  в протоколі. На запит суду інструкцію щодо використання технічного засобу «Беркут», сертифікат та дані  метрології та технічний засіб «Беркут», маршрутну картку  відповідач в судове засідання не надав. Інших доказів відповідач в судове засідання не надав. На підставі чого, суд дійшов висновку про недоведеність вини в скоєнні правопорушення та грубого порушення прав позивача при розгляді адміністративної справи.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірності своїх дій та ухваленого рішення не довів.

 Відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим КУпАП. Пункт 3 ст. 293 КУпАП встановлює, що одним із рішень, яке приймає орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення є скасування постанови і закриття справи.

Керуючись ст. ст. 2-7, 69, 70, 71, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 268, 283, 284, 288, 293 КУпАП, суд,

  П О С Т А Н О В И В:  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Постанову Серія АХ № 224291 від 15 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 грн. – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

  Суддя                                                    Сорока О.П.