Справа № 2-2179\10р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд луганської області у складі:
головуючого судді Маньковської О.О.
при секретарі Пелещук А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснодоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними та покладення обов"язку нарахувати та виплатити пенсію, передбачену ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію виходячи із розміру 75% мінімальних пенсій за віком з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року, -
В С Т А Н О В И В:
24.03.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні, в обгрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, з 10.10.2002 року визнаний інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаному з впливом ЧАЕС, у зв’язку із чим йому була призначена пенсія, яка складається з: державної пенсії, розмір якої встановлений ст.. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка не може бути меншою, ніж розмір 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії , розмір якої встановлений ст.. 50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не менше 75 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки вказані пенсії виплачувалися позивачу у меншому розмірі, 12.02.2010 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні з заявою про перерахунок його пенсії за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року та просив встановити їх розміри у відповідності із законом, на що від відповідача отримав лист з відмовою у проведенні перерахунку пенсії. Позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні щодо призначення йому пенсії за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року як особі, яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи у розмірі, нижчому ніж це встановлено ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" неправомірними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року, виходячи з розмірів 8-ми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для непрацездатних осіб на відповідний період, та додаткової пенсії виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком.
Позивач надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності.
У судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Надав письмові заперечення, у яких вказав, що вважає заявлені вимоги необґрунтованими, оскільки позивач безпідставно застосовує при розрахунках розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який було встановлено ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" та розмір мінімальної пенсії за віком. Представник відповідача вважає, що мінімальна пенсія за віком, яка у наступний час дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, повинна використовуватись тільки для розрахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Представник відповідача вважає, що розмір пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", необхідно розраховувати відповідно до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року. Також представник відповідача наполягає, що розмір пенсії особам, яки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен визначатись виключно Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530. зазначив, що із вимогою про перерахунок пенсії позивач звернувся лише 12.02.2010 року, тому вимоги про перерахунок пенсії в період з 01.01.2005 по 01.01.2006 року необґрунтовані. Вважає, що всі необхідні до сплати суми позивачу виплачені у повному обсязі і просить у задоволенні позову відмовити. Крім того вказав. що оскільки позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії лише в 2010 році, право на перерахунок він отримав з моменту звернення.
Враховуючи, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи та надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, об"єктивно, неупереджено та повно оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.07.1998 року (а.с.6).
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 0016546, копія якої додана до матеріалів справи, позивачу при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності по захворюванню, пов’язаному з впливом ЧАЕС з 10.10.2002 року з втратою 75 % працездатності. Довідкою МСЕК № 0016918 позивачу підтверджена наявність 2-ї групи інвалідності з 05.10.2005 року (а.с.3-9).
Позивачу призначена пенсія внаслідок встановлення 2 групи інвалідності по захворюванню, пов’язаному з впливом ЧАЕС, чого відповідач не оспорює.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих повноважень, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України ( п.1,п.15 Положення про Пенсійний фонд України ).
Судом встановлено, що 12.02.2010 року позивач звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про призначення йому пенсії у розмірі, встановленому ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповіддю відповідача № 3326\02 від 05.03.10 року, позивачу відмовлено у проведені перерахунку пенсії (а.с.10).
Зазначене свідчить, що між сторонами виник спір про розмір і виплату основної та щомісячної додаткової пенсії потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року.
Зазначені вище факти сторонами не оспорюються та не потребують додаткового з"ясування у судовому засіданні.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія особам віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильскою катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком .
Сторонами не оспорюється той факт що позивач з 2002 року перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію як особа, яка має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи по захворюванню, яке пов"язане з виконанням обов"язків по ліквідації аварії на ЧАЕС. Тобто позивач, починаючи з 2002 року отримує пенсію, визначену ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії, призначені відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначаються, перераховуються та виплачуються в порядку, встановленому ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п 4 ст. 45 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: (Абзац перший частини четвертої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2291-IV (2291-15) від 23.12.2004)
у разі виникнення права на підвищення пенсії — з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Суд встановив, що позивач звертався до суду з вимогою покласти на відповідача обов"язок перерахувати йому розмір призначеної пенсії, та постановою суду його вимоги були задоволені - з серпня 2006 року розмір пенсії позивача перерахований, що вбачається із довідки про розмір пенсії позивача (а.с.11).
Оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про необгрунтованість тверджень відповідача щодо того, що позивач набув право на перерахунок пенсії лише з моменту його звернення до відповідача, оскільки у спеціальному законі , відповідно до якого проводиться перерахунок розміру пенсії, йдеться про перерахунок призначеного розміру пенсії у зв"язку зі змінами в законодавстві або зміни інших факторів, які впливають на розмір пенсії. У даному випадку вуідповідачем порушувались права позивача на отримання пенсії у встановленому Законом розмірі, тобто факт звернення позивача у 2010 році не позбавляє його права отримувати пенсію у встановленому Законом розмірі в 2005 році, оскільки у даному випадку йдеться не про перерахунок розміру пенсії, а про нарахування та виплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
Відповідно до ст.. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ч.5 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.. 8 Конституції України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права.
У ст.. 8 ЦПК України зазначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою. У ч 4 вказаної статті зазначено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. На підставі наведеного суд, розглядаючи позов, вважає необхідним застосовувати положення ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови КМУ, на які посилається відповідач у своїх запереченнях, керуючись вищою юридичною силою закону та принципом верховенства права, закріпленим у ст. 8 Конституції України.
Зі ст.50 та 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1.ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Таким чином наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50,54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином позивачу, як інваліду 2 групи, особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на відповідний період.
Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
суд приймає до уваги, що сторонами не заявлялось про застосування строків позовної давності.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Враховуючи встановлені судом обставини, для повного захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії, як учаснику лікідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи, у розмірі, меншому ніж це встановлено ст. 50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" в період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року та вважає необхідним покласти на відповідача обов"язок провести позивачу перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії як особі. яка має статус учасника ліквідації наслідків ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, за вказаний період.
У зв’язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 2 групи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст. . 8, 22, 46, 64, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3,8,10, 15, 60,212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними та покладення обов"язку нарахувати та виплатити пенсію, передбачену ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію виходячи із розміру 75% мінімальних пенсій за віком з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року - задовольнити.
Визнати незаконними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області щодо нарахування ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії, як особі, яка має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, у розмірі меншому, ніж це встановлено ст.. 54, 50 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії, з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як встановлено ст.. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як встановлено ст.. 50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням фактично виплачених сум. Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Рішення складене у повному обсязі, підписане судом у нарадчій кімнаті та проголошене у судовому засіданні 07.07.2010 року.
Копію рішення направити сторонам.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Головуючий: О.О. Маньковська