КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
28.07.10 Справа № 13/190
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Мазур Л. М.
Сухового М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 –представник за довіреністю № 519020 від 29.06.2010р.
від відповідача: Ремша Д.С. –представник за довіреністю б/н від 21.06.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий завод»на рішення господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий завод», с. Хутори Черкаської області
про стягнення 155818 грн. 07 коп.
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод»про стягнення з товариства загального боргу в розмір 155 818 грн. 07 коп. з них: основного боргу –140 551грн. 13 коп., пені – 8760 грн. 43 коп., 3% річних –1305 грн. 13 коп., індексу інфляції –5201 грн. 13 коп. та судові витрати 1730 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В обґрунтування позовної заяви підприємець вказує на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором поставки № 29/08/09-01 від 29.08.2009 р. щодо оплати поставленої макухи соняшникової (жмиху соняшника).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року (суддя Скиба Г.М.), позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод»про стягнення: основного боргу –140 551 грн. 13 коп., пені –8760 грн. 43 коп., 3% річних –1305 грн. 13 коп., індексу інфляції –5201 грн. 13 коп. та стягнути на користь позивача судові витрати 1730 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення задоволено повністю.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір поставки № 29/08/09-01 від 29.08.2009 року відповідає главі 54 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що одна сторона передає у власність другій стороні майно, а друга сторона зобов’язується прийняти та оплатити вказане майно. Позивачем умови договори було виконано, відповідач, порушуючи вимоги п. 7.1. договору, за поставлений товар не розрахувався.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Перше Травня Комбікормовий завод»було подано апеляційну скаргу, в якій просить відновити пропущений строк подання апеляційної скарги та скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року по справі 13/190 та прийняти нове, яким відмовити ФО-П ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував та встановив обставини, що мають значення для справи, а відповідно до ст. 104 ГПК це є однією з підстав для скасування або зміни судового рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2010 року апеляційну скаргу ТОВ «Перше Травня Комбікормовий завод»на рішення господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року у справі № 13/190 прийнято до провадження, призначено розгляд справи та відновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження.
24 червня 2010 року ФОП ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Черкаської області від 09 березня 2010 року без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Перше Травня Комбікормовий завод»без задоволення.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що згідно договору № 29/08/09-01 про поставку жмиху соняшнику, позивач поставив відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними від 29 серпня 2009 року, 30 серпня 2009 року, 05 вересня 2009 року та 06 вересня 2009 року. Відповідачем не надано жодних доказів того, що він не отримав відповідні рахунки або скористався своїм правом, щодо витребування у продавця необхідних документів шляхом надсилання відповідних вимог, підтверджених квитанцією про їх вручення, яке передбачено ст. 666 Цивільного кодексу України.
Представник позивача в попередніх судових засіданнях та у відзиві від 24.06.2010 року заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача в попередніх судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги.
Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, у разі, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов’язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом, 29 серпня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як постачальником та ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», як покупцем, був укладений договір поставки № 29/08/09-01.
Згідно п. 1.1. (предмет договору) постачальник - фізична особа–підприємець ОСОБА_1 зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити на умовах договору макуху соняшникову (надалі –товар) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами договору.
Загальна кількість товару складає 70,00, +-10% тон макухи соняшникової за ціною 1270,00 грн. за одну тонну на загальну суму 88 900,00 грн. з ПДВ +- 10%.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 7.1. договору поставки № 29/08/09-01 товариство з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод»зобов’язалося здійснювати оплату товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості поставленого товару, на протязі 7 (сім) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури.
Із копій рахунків-фактур, які наявні в матеріалах справи вбачається, що в них встановлена дата сплати грошових коштів та чинність рахунку (а.с.76-78). Також слід зазначити, що суми які вказані у рахунках-фактурах відповідають сумам, які вказані у видаткових накладних на отримання товару (а.с. 48, 50-51).
В матеріалах справи наявний доказ часткової сплати відповідачем в розмірі 15000 грн.
Укладений між сторонами договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не спростований та є чинним.
Сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Зі сторони позивача, як постачальника, договір виконаний повністю.
Відповідач, порушуючи п. 7.1 договору, за поставлений товар не розрахувався.
Претензій по кількості чи якості поставленого товару відповідачем не заявлено. Відмов у прийомі товару не було.
Позивач правомірно виставив відповідачу рахунки на оплату отриманого майна. Були надані видаткові накладні, які підтверджують факт здійснення поставки, та відповідні сертифікати якості товару.
Договір про забезпечення виконання зобов’язання у виді пені (неустойки) укладено в письмовому виді –розділ 8 договору.
Відповідно до п. 8.1. договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов’язання, від вартості частини товару, що був поставлений згідно графіку поставки.
Колегія суддів зазначає, що позивач правомірно, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 547, 549 ЦК України нарахував пеню.
Нарахування інфляційних збитків, 3% річних з простроченої суми здійсненого згідно вимог ст. 625 ЦК України.
Отже, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі, правомірно задовольнив позовні вимоги повністю.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий завод»на рішення господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року у справі № 13/190 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року у справі № 13/190 залишити без змін.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
4. Матеріали справи № 13/190 року повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Мазур Л. М.
Суховий В.Г.
Дата відправки 30.07.10