Справа № 2 –400/2010  

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

    03 вересня 2010 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області  

у складі: головуючого – судді Березія Ю.А., при секретарі Красній Г.Г., з участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоградпаливо” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -  

  ВСТАНОВИВ :  

    29 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 28 серпня 2009 року на автозаправній станції ТОВ “Кіровоградпаливо” по вул. Велігіна в м. Мала Виска за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем “Део Ланос”, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджена паливо-роздавальна колонка на суму 790 гривень. Автомобіль “Део Ланос” належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_1.  

  В судовому засіданні представник позивача частково зменшила позовні вимоги до 718 гривень 49 копійок, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.  

  Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 - не визнали пред'явлений позов, посилаючись на те, що відповідач не вважає факт пошкодження автозаправної колонки – дорожньо-транспортною пригодою. Відповідач вважає, що в тому, що сталось є спільна вина водія автомобіля “Део Ланос” та працівників автозаправної станції.  

  Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.  

  Судом встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_1 є власником автомобіля “Део Ланос”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що не оспорюється сторонами.  

  28 серпня 2009 року о 12.30 в м. Мала Виска, на АЗС  ТОВ “Кіровоградпаливо”, водій ОСОБА_2, який керував автомобілем “Део Ланос”, реєстраційний номер НОМЕР_1, не переконався в безпечності руху, допустивши пошкодження паливо-роздавальної колонки на суму 718 гривень 49 копійок, що підтверджується матеріалами справи № 3-1189/2009 про притягнення ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, договором на обслуговування від 1.04.2009 року, актом № 1255 та розцінками виконавця на виконання робіт від 3.10.2008 року.  

  Правовідносини сторін урегульовано: ч.1 ст. 1187 ЦК України, відповідно якої д   жерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; ч. 2 ст. 1187 ЦК України, відповідно якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; ч. 5 ст. 1187 ЦК України, відповідно якої особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.  

  Відповідач ОСОБА_1 помилково вважає подію, яка сталась на автозаправній станції 28 серпня 2009 року такою, яка не є дорожньо-транспортною пригодою, враховуючи, що відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху,   дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.  

  Відповідач ОСОБА_1 помилково вважає, що в дорожньо-транспортній пригоді від 28 серпня 2009 року є вина не тільки водія автомобіля “Део Ланос”, а і працівників АЗС, враховуючи, що існуючі правила користування обладнанням автозаправних станцій ТОВ “Кіровоградпаливо” дозволяють самостійну заправку водіями транспортних засобів, якими вони керують.  

  28 серпня 2009 року водій автомобіля “Део Ланос” ОСОБА_2 самостійно розпочав заправку автомобіля, після закінчення заправки розпочав рух автомобіля , не вийнявши заправний пістолет з баку автомобіля, що й стало наслідком пошкодження муфти захисту від обриву паливо-роздавальної колонки, що підтверджується частково поясненнями водія ОСОБА_2 в судовому засіданні, та показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  

  Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не надала достовірних, достатніх та допустимих доказів про те, що шкода позивачеві заподіяна внаслідок  непереборної сили або умислу потерпілого.  

  Тому, є законні підстави для часткового задоволення позову.  

  Керуючись ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, -    

  ВИРІШИВ :  

    Позов задовольнити частково.  

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоградпаливо” - 718 гривень 49 копійок у відшкодування шкоди, 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього – 889 гривень 49 копійок.  

  В іншій частині позову – відмовити.  

  На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів від дня проголошення.  

    ГОЛОВУЮЧИЙ