Справа № 2-3387/010 р.                                                                                                                                                                                                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      14 вересня 2010 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

      головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.,

      при секретарі                                                Мінка Н.О.,    

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до   Управління Пенсійного Фонду України   в Слов’яносербському районі про  стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2010 року позивачка  звернулася з позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі  Луганської області,  посилаючись на ту обставину, що вона має правовий статус дитини війни. Відповідно до ст.. 6  Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни” дітям війни розмір пенсії або щомісячне  довічне грошове   утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на  30%  мінімальної пенсії за віком. Відповідачем підвищення до пенсії в  2007 році не виплачувалося, а  в 2008 році виплачувалося в розмірі 10% від прожиткового мінімуму. На звернення до відповідача про перерахунок пенсії позивачка отримала письмову відмову. Просить визнати відмову відповідача в нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй доплати до пенсії у вигляді підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 10.03.2007 року по 31.12.2008 року.

     Позивачка  просила розглянути  справу  за   її відсутності.  

      Представник відповідача направив до суду  заяву про розгляд справи за  його відсутності, та надав  заперечення  на  позов,  з позовом не згоден. Вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.. 6  Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове   утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на  30%  мінімальної пенсії за віком. Проте  дана норма  закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел, та в якому процедурному  порядку здійснюється  призначення і виплата підвищення пенсії.  До того ж  ст.. 7 ЗУ „ Про соціальний захист   дітей війни”, передбачено, що   фінансове  забезпечення  державних соціальних  гарантій, передбачених   цим Законом, здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України, який приймається  Верховною Радою України. Але Пенсійний фонд має свій бюджет, яким передбачені витрати, пов `язані з виплатою пенсій та інших державних соціальних виплат найменш забезпеченим верствам населення, який затверджується не Верховною Радою України, а Кабінетом Міністрів України.  У 2007,2008  2009 роках  бюджет  Пенсійного фонду України не містив положень  щодо виплати  підвищення до пенсії „дітям війни” в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком,  і виділення  коштів  на фінансування  таких виплат у бюджети Пенсійного Фонду  України на 2007,2008  2009 роки  не було передбачено. Крім того, законодавством України не передбачено поняття „мінімальна пенсія за віком” для розрахункової величини підвищення пенсії згідно ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Визначення мінімальної пенсії за віком надано лише ст.. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

        У 2007, 2008, 2009  роках  законодавчо не було  врегульовано   питання  стосовно фінансування   виплати підвищення   пенсії особам, яким  встановлено статус  „ дитини війни”, має бути вирішено у законодавчому  порядку.

        Пунктом   2 пунктом 41  розділу П  ЗК  „Про Державний  бюджет  України на 2008 рік та про внесення  змін до  деяких законодавчих актів  України  від 28.12.2007 року внесення  зміни  до ст. 6 Закону України  та викладено в такій редакції  „Дітям  війни (крім  тих, на яких поширюється  дія ЗУ  „Про статус  ветеранів  війни,  гарантії їх   соціального захисту”) до пенсії або щомісячного  довічного грошового   утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, виплачується підвищення  у розмірі надбавки, встановленої для учасників  війни, а саме:   позивачка  отримувала  надбавку   від 01.01.2008 року  у розмірі 10%  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       Рішенням  Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року  внесення змін  до ЗУ   „ Про соціальний захист  дітей  війни” визнано неконституційним.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530  „Деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни  до пенсії виплачується надбавка з 1 жовтня 2008 року – в сумі 49,80 грн., відповідно до якої виплачується надбавка позивачці. Ст. 71  Закону України „ Про Державний бюджет України на 2009 рік, та постанова КМУ № 530  від 28.05.2008 року  до теперішнього часу  не визнані неконституційними.  Просять відмовити позивачу в позові.

        Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін згідно їх заяв.  

У зв’язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності  з ч.2 ст. 197 ЦПК України.  

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому  задоволенню  з наступних підстав.

     Судом встановлено, що позивачка має правовий статус дитини війни, що підтверджується  посвідченням Управління праці та соціального захисту населення.

Вона звернулася до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до отримуваної нею пенсії за віком, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

         26 липня 2010 року відповідачем було повністю відмовлено позивачці в перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» застосовуються виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим законом,  в 2008 -2009 році позивачці виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 530  „Деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян”, в сумі 49,80 грн..

       Суд вважає, що така відмова частково не відповідає вимогам закону.

        Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, який  набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни розмір пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Ст. 71 Закону України  „ Про Державний  бюджет України на  2007 рік, з метою проведення  окремих норм законів у відповідність  із  цим  Законом  було зупинено дію ст.  6 Закону України  ?ро соціальний  захист   дітей  війни на 2007 рік.

         Статтею 111 Закону України  „ Про Державний  бюджет  Українина  на 2007 рік”  встановлено, що підвищення  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість  пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України  ?ро  соціальний захист дітей  війни” виплачується особам, які є інвалідами  ( крім  тих на яких  поширюється  дія Закону „ Про статус ветеранів  війни, гарантіїї їх соціального захисту ), в розмірі   50 відсотків   від розміру  надбавки, встановленої для   учасників  війни.

Проте  рішенням   Конституційного Суду  України № 6-рп /2007  від  09.07.2007 року положення  п.  12. ст. 71 Закону  України   „ Про Державний  бюджет України на 2007 рік , з урахуванням  ст. 111 цього  Закону   визнано такими, що не  відповідають  Конституції  України ( є неконституційними), і тим самим відновлено дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни”.

 Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня  - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року – 415,11 грн.      

Відповідно  до п. 41 розділу  2 Закону України „ Про Державний  бюджет  на 2008 рік та про внесення  змін  до деяких  законодавчих актів України” текст ст. 6  Закону України „ Про соціальний захист дітей  війни” викладено в такій  редакції: „ Дітям    війни ( крім  тих, на яких  поширюється  дія  Закону   України „  Про статус  ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту”)  до пенсії або   щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої  для учасників  війни. Ветеранам  війни, які   мають  право  на отримання  підвищення до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної   соціальної допомоги  , виплачується  замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону  України „ Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту”, дане  підвищення  проводится  за їх вибором  згідно  з одним із законів.

        Рішенням Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року  № 10/рп/2008 визнані  такими, що не відповідають  Конституції України, зокрема положення  п.41 розділу 2 Закону України  ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих  актів України

         Зазначені  рішення  Конституційного Суду України є обов”язковими до виконання  на території України, остаточними і  не можуть бути  оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної   юрисдикції при розгляді  ними позові з правовіднисинами, які виникли  внаслідок дій положень статей  зазначених  законів, що визнані неконституційними.

        Відповідно до вимог   ч.2 ст.  152 Конституції України закони,  інші правові   акти або їх окремі  положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність  з дня  ухвалення   Конституційним  Судом  України рішення  про їх неконституційність.

Таким  чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року  по  31.12.2008 року  спірні  відносини  регулюються   відповідно до ст. 6  Закону  України  „ Про соціальний  захист дітей  війни”, в редакції, яка набула чинності 01 січня 2006 року.

 За період з 10.03.2007 року по 09.07.2007 року, та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року  позивачка не  мала  права  на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено  це право, була  зупинена. Тобто  з моменту  ухвалення  рішення   Конституційного Суду  України бездіяльність УПФ є протиправною.  

        Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Відповідно  до ч.1 ст. 2 Закону  України  „ Про прожитковий  мінімум”, прожитковий  мінімум  застосовується   для встановлення  розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

         Таким  чином, при визначені   розміру  підвищення   відповідно до  ст. 6 Закону  України   „Про соціальний захист  дітей  війни” застосовується   розмір мінімальної  пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове  державне пенсійне забезпечення.

        Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

         За таких обставин відповідач мав виплачувати позивачці надбавку до пенсії, як дитині війни,  в розмірі  30% вищезазначених сум прожиткового мінімуму.

      Фактично ж виплата здійснювалася в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.  

                       Як  передбачено ст. 6 Закону  України „ Про соціальний  захист   дітей  війни”, застосуванню підлягає мінімальний  розмір   пенсії за віком, який   вираховується  виходячи  з прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначеного за законами  про Державний  бюджет України  на певний  рік, а не розмір,  встановлений  постановою   КМУ   від 28 травня  2008 року № 530 «Деякі питання  соціального захисту   окремих   категорій  громадян».                      

      Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі  Луганської області в нарахуванні та виплаті позивачці підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за  період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року  по 31.12.2008 року , та вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  Слов’яносербському районі Луганської області здійснити виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року,  та з 22.05.2008 року  по 31.12.2008 року.

         Суд вважає, що  позиція    Управління  Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області щодо виплати  позивачу  підвищення  до пенсії  як дитині війни,  є неправомірною, оскільки   ґрунтується  виключно на постанові Кабінету Міністрів України, а   закон має  вищу  юридичну  силу. Закон України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює більші соціальні гарантії для позивачки, тому відповідно  до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір підвищення до пенсії, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

          За законом  України  «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування» від 9 липня  2003 року №  1058-!У   рішення  про призначення   та перерахунок  пенсії  приймаються районними   управліннями Пенсійного фонду   України за місцем   проживання пенсіонерів.

         Посилання  відповідача  про  відсутність  бюджетного фінансування, суд не може  взяти до уваги, оскільки  відсутність коштів не  може бути причиною  невиконання   покладених на  відповідача  зобов’язань, оскільки реалізація  особою права, що пов’язане з отриманням  бюджетних коштів, яке базується  на спеціальних  та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно-правових  актах національного законодавства, не може  бути поставлена  у  залежність  від бюджетних асигнувань.  

         Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

         У відповідності  до ч.2 ст. 6 Конституції України  органи  законодавчої . виконавчої та судової   влади здійснюють свої   повноваження    у встановлених Конституцією   межах  і відповідно до законів   України.

Понесені позивачем судові витрати  підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

           Керуючись ст..6 Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни”, ст. ст. 10,11, 60, 212, 214,  293 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

         Позов   ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі  Луганської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року  по 31.12.2008 року.

       Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Слов’яносербському районі Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007року, та з 22.05.2008 року  по 31.12.2008 року  з зарахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі  Луганської області на користь ОСОБА_1 повернення витрат на ІТЗ  в сумі   - 21 грн. 85 коп.  (двадцять  одну грн. 85 коп.,) 4 грн. 95 коп. (чотири грн. 95 коп.) – судовий збір

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу   протягом  десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                

Суддя                                     Кобзій Т.І.