ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2010 р.Справа №2а-7110/10/8/0170

(14:31год)                                                                              м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла-В"          

до   Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК              

про визнання  протиправним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Кровкін Віктор Грігорьєвич, наказ від 23.12.08р.,

від відповідача: Черниш Анна Олексіївна, довіреність №7776/9/10-0 від 22.10.2008р.

Суть спору: ТОВ «Стелла-В»  звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до  Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Ялта АРК про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008562303 від 16.07.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м.Ялта необґрунтовано визначена сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3172,50 грн., оскільки відповідач помилково дійшов висновку щодо порушення ТОВ «Стелла-В» п.п.  1, 2, 12 ст. 3   Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також п. 2.6 Постанови Правління НБУ «Про затвердження положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» №637 від 15.12.2004р., оскільки готівка на час перевірки була своєчасно та повно облікована в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (відомостей РК), а сума готівки співпадала з сумами, вказаними у відповідних розрахункових (касових) документах – Z-звіті №0626. При цьому, позивач зазначив, що при прийнятті оспорюваного рішення фіксальний звітний чек №0626 був помилково прийнятий за Z-звіт, який не можливо було роздрукувати через поломку РРО. Отже, позивач наполягає, що не припускав порушень, пов’язаних із обліком готівки на суму 634,50 грн. в книзі ОРО №00112009654, саме за що до нього й були застосовані штрафні санкції.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.10 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7110/10/08/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем у судовому засіданні 27.07.10 суду надані письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що оспорюване рішення прийнято внаслідок перевірки, в ході якої було встановлено неоприбуткування готівкової виручки в загальній сумі 634,50 грн.при фактичному надходженні згідно чека №0626 (звітний) в КОРО, а сума не оприбуткування готівки було визначено на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, про що було зазначено в акті перевірки. При цьому, в акті перевірки (розділ №2) було зазначено, що відомості в КОРО про надходження коштів відсутні, касова книга за 28.03.2009р. не заповнена. Відповідальність за це порушення передбачена абз.3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню звернення готівки» №436/95 від 06.12.1995р., а саме – за неоприбуткування (неповне і/або невчасне) не оприбуткування в касах готівки  - в п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми, тобто сума штрафних санкцій була нарахована в розмірі, передбаченому чинним законодавством (634,50 грн. х 5 =3172,50 грн.)

Представник позивача у судовому засіданні 05.08.10 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання 05.08.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників позивача та  відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

 24.06.09р. ДПІ в м. Ялта була проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів  і ліцензій ТОВ «Стелла-В» за адресою: м. Ялта, вул. Московська, 1-А, за результатами якої був складений акт №00742, згідно з висновками якого ДПІ у м. Ялта  було встановлено порушення п.п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.04р. №637.

Перевіркою встановлено неоприбуткування готівкових грошових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в Книзі обліку розрахункових операцій в день їх надходження, а саме в  КОРО №0112009654 від 13.03.09р., в акті перевірки, зокрема, зазначено, встановлення не оприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) готівки в книзі ОРО в день її надходження відповідно до фіскального звітного чеку (Z-звіту) №0626 у 23.36год. від 28.03.2009р. на суму 634,50 грн., у той час, як розділ 2 (гр. 5 – загальна сума розрахунків) за 28.03.2009р. не заповнений.

На підставі акту перевірки від 24.06.2009р. №1288/01/12/23/36243152  ДПІ в м. Ялта було прийнято рішення форми «С» про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2009р. за №0008542303 відповідно до абзацу 3 ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95р. №436/95 в розмірі 3172,50 грн. (а.с.8), яким застосовані фінансові санкції за неоприбуткування у касі готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (634,50грн. х 5 = 3172,50грн.).

При дослідженні юридичного статусу позивача та правомірності здійснення діяльності в об’єкті торгівлі, що перевірявся, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелла-В" має статус юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №066663, виданим виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради та Статутом ТОВ “Стелла-В”. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ  ГУС в АР Крим серії АБ за №050550 основними видами  діяльності ТОВ «Стелла-В» за КВЕД є діяльність кафе, роздрібна торгівля одягом, діяльність готелів, благодійна діяльність.

На підставі договору оренди приміщення від 02.02.2009р., укладеного між ПП «Мімоза» (Орендодавець) та ТОВ «Стелла-В» (Орендар), позивач використовує приміщення в м. Ялта по вул. Московській, 1-а для організації роботи підприємства ресторанного господарства – їдальні. Відділом споживчого ринку та реклами Ялтинської міської ради 05.03.2009р. позивачу був виданий дозвіл №24 на розміщення об’єкту торгівлі в м. Ялта по вул. Московська, 1-а до 29.12.2011р. з режимом роботи з 07-00 до 23-00.

Суд встановив, що в приміщенні їдальні по вул. Московська, 1-а в м. Ялта, діяльність в якому здійснюється ТОВ “Стелла-В”, встановлений, зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій ЕРА 201, заводський номер ЕД00007442, фіскальний номер 0112009654, який належить позивачу, що підтверджується реєстраційним посвідченням №0112009654, виданим ДПІ в м. Ялта 13.03.2009.

Отже, судом встановлено, що реалізацію товарів за готівкові кошти ТОВ “Стелла-В” здійснює із застосуванням реєстратора розрахункових операцій шляхом роздрукування та видачі клієнтам касових чеків, з подальшим обліком зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО та одночасним здійсненням в касовій книзі підприємства запису про проданий товар.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3  статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м. Ялта є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері  готівкового та безготівкового обігу, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов  та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.  

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Закон України №265), Господарським кодексом України, постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (із змінами та доповненнями), Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”від 12.06.95р. №436/95 (із змінами та доповненнями).

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, відповідно до наведених норм (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені статтею 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”від 12.06.95р. №436/95 (із змінами та доповненнями) відносяться до адміністративно –господарських санкцій.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за не оприбуткування готівки у касі суд прийшов до висновку, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано і без урахування і встановлення всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, без використання повноважень з належною метою.  

Статтями 8, 9, 10 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №509) визначені функції органів державної податкової служби, до яких відносяться і здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкового розрахунку за товари (послуги) у встановленому законом порядку, контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право:

- здійснювати … планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами…;

- здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, що слідує із преамбули зазначеного Положення (далі - Положення №637).

В п.1.2. Положення №637 надано визначення наступних термінів:

готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (абз.1 п.2.6).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств згідно абз.2 п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абз.3 п.2.6).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (абз.5 п.2.6.).

При цьому, під час перевірок перевіряється дотримання порядку ведення операцій з готівкою, здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог Положення, що пов'язані з веденням касової книги та оформленням операцій з приймання та видачі готівки з каси, веденням відповідних касових документів (п. 7.7. Положення №637), а також наявність у підприємства касової книги, а відповідність її оформлення вимогам законодавства України. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання та видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум прийнятої до каси або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо (п. 7.8 Положення №637).

Під час перевірки з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей (проставлення потрібних дат, номерів, сум, зазначення підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, відбитків печаток та штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо) (п.7.9 Положення №637).

Щодо суті виявленого перевіркою порушення, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, перевірка проведена поверхнево, без з’ясування обставин оприбуткування  готівки в касі позивачем, які підлягали встановленню в ході перевірки.

У роз'ясненні щодо оприбуткування готівки, викладеному у листі  від 25.05.2007 №11-110/2058-5398 Національний банк України прийшов до висновку, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

До такого ж висновку приходить і суд, виходячи із системного аналізу приписів Положення №637 та виявлених перевіркою обставин справи.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614 (з наступними змінами та поповненнями) використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Судом встановлено, що в Книзі обліку розрахункових операцій позивача на момент проведення перевірки в розділі 2 “Облік руху готівки та сум розрахунків”відсутні записи про рух готівки та суми розрахунків за 28.03.2009р. на суму 634,50 грн., що не заперечується позивачем (а.с.23). Ці записи включають описання фіскальних звітних чеків (Z-звітів), підклеєних у попередньому розділі, а саме повинні містити позначення дати, номер Z-звіту, суму готівки, суму розрахунків, що фактично дублює інформацію фіскальних звітних чеків у розділі 2 КОРО у письмовому вигляді.   

Судом встановлено, що в Книзі обліку розрахункових операцій позивача в розділі 2 за 28.03.2009 року проставлений запис наступного змісту: «Перевірка ДПА в АРК, ОСОБА_1.» та підпис цієї службової особи.

До матеріалів справи залучена копія фіскального звітного чеку та копія листа КОРО, з яких судом вбачається, що виручка за 28.03.2009р. відповідно до фіскального звітного чеку №0626, роздрукованого у 23-36 склала 634,50 грн. (а.с.22).

Разом з тим, судом була встановлена неможливість оприбуткування  зазначених грошових коштів 28.03.2009р., про що свідчить фіскальний звітний чек №0626, який був підклеєний до КОРО та наданий під час проведення перевірки, як й відмітка, яка була зроблена в КОРО організацією, яка обслуговує РРО, згідно якої 28.03.2009р. відбувся збій таймеру, у зв’язку з чим Z-звіт №0626 був підклеєний до КОРО 29.03.2009р., а сума готівки у розмірі 634,50 грн. була повністю оприбуткована в КОРО.

Зазначене підтверджується довідкою ТОВ «Оптрон» від 29.07.2010р. вих. №68 (а.с.52), а також копією аркуша книги ОРО (а.с.24), з якого вбачається, що на Z-звіті 0626 від 28.03.2009р. (зазначено «помилка дати»), роздрукованому у 23-36, здійснювалася діяльність, сума розрахунків із споживачами, сума розрахунків склала 634,50 грн., розділ 2 (графа 5 загальна сума розрахунків) за 28.03.2009р. не заповнений, Z-звіт №0626 роздрукований ще раз на суму 634,50 грн., запис в книзі ОРО зроблений 29.03.2009р. Крім того, як вбачається з залученої судом до справи копії аркуша КОРО позивача (Розділ 4 Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО) 28.03.2009р. відбувся збій таймеру РРО, у зв’язку з чим 29.03.2009р. прилад був знятий з обслуговування, робота приладу була відновлена  30.03.2009р.

Крім того, судом до матеріалів справи долучена копія першої сторінки книги ОРО №0112009654р, зареєстрованої ДПІ в м. Ялта для використання з реєстратором розрахункових операцій ЕРА 201, який належить ТОВ «Стелла-В», згідно якої датою реєстрації КОРО є 13.03.2009р., розпочата КОРО 28.03.2009р., закінчена 28.09.2009р. у зв’язку зі зняттям РРО з реєстрації 29.09.2009р. (а.с.42-43).

Отже в Книзі обліку розрахункових операцій ТОВ «Стелла-В» на момент проведення перевірки в розділі 2 “Облік руху готівки та сум розрахунків” відсутні записи про рух готівки та суми розрахунків за 28.03.2009р. на суму 634,50 грн., але оскільки записи включають описання фіскальних звітних чеків (Z-звітів), підклеєних у попередньому розділі 1, а саме повинні містити позначення дати, номер Z-звіту, суму готівки, суму розрахунків, що фактично дублює інформацію фіскальних звітних чеків у розділі 2 КОРО у письмовому вигляді, виконати такий напис з фіскального звітного чеку, роздрукованого з помилкою в даті ТОВ «Стелла-В» фактично не мав можливості.

Разом з тим слід зазначити, що суд не вбачає підстав вважати відсутність записів в розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій саме неоприбуткуванням отриманої готівки, оскільки її оприбуткування підтверджується саме відповідним фіскальним денним звітом за 28.03.2009р. №0626.

Відсутність запису в розділі 2 КОРО, на думку суду, свідчить лише про порушення встановленого порядку використання КОРО, відповідальність за яке передбачена п. 3 ч. 1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як слідує з преамбули наказу ДПА України №614 від 01.12.2000р. “Про затвердження Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок” даний порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб’єктами підприємницької діяльності при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг тощо.

 Згідно пп.7.7 наказу №614 записи в розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій робляться по кожному фіскальному звітному чекові окремо. Фіскальний звітний чек є розрахунковим документом, отже, у розділі 2 КОРО реєструються обсяги виконаних розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків.

 Таким чином наказ ДПА України №614 визначає порядок ведення книги обліку розрахункових операцій, і не встановлює порядку ведення касових операцій у національній валюті, тому порушення вимог п.7.5 наказу №614 не може свідчити про порушення відносно оприбуткування готівки згідно вимог Положення №637.

Отже фактично в ході перевірки відповідачем неправомірно був зроблений висновок про порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. №637 щодо неоприбуткування готівкових грошових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в Книзі обліку розрахункових операцій в день їх надходження, а виявлене порушення п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (з наступними змінами та поповненнями) щодо відсутності записів про щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків при використанні книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.

Крім того, позивач фактично порушив приписи ст.5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якої на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. відповідальність за що передбачена п. 3 ст. 17 зазначеного Закону, а саме - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій.

Однак такі порушення не були встановлені проведеною у позивача перевіркою, тому суд не може брати до уваги порушення, які не виявлені перевіркою.

Відповідно до абз. 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" 12 червня 1995 року N436/95 (з наступними змінами та доповненнями) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він   заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає недоведеним з боку відповідача факт неоприбуткування позивачем готівки, що була отримана 28.03.2009р., тому не бере до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на протилежному твердженні.

Таким чином фінансові санкції за порушення порядку оприбуткування готівки в касі та передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані до позивача неправомірно.

Крім того, системний аналіз Закону №265 дозволяє суду зробити висновок  про те, що метою цього закону є передусім необхідність оприбуткування грошових коштів та запобігання тіньовому обігу готівки суб’єктами господарювання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 05 серпня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 10 серпня 2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд  

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК №0008562303 від 16.07.09 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла-В» штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 3172,50 грн.  

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла-В» (98600, м. Ялта, вул. Грігорьєва, 32, ідентифікаційний код 36243152)  судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Кушнова А.О.