Судове рішення 1-1/2006 від 13.02.2008

Судове рішення #1089488

Справа № 1 - 1 / 2006

ВИРОК

Іменем України

" 07 " липня 2006 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді.................................... Прокопчука С.М.,

судді.................................................................. Яковлева С.В.,

народних засідателів...ОСОБА_121., ОСОБА_123. і ОСОБА_124

з участю

секретарів.............................. Савенко О.І., Іванюк Р.Е. і Черниш О.М.,

прокурорів.............. Синявського А.В., Селюченко І.І. і Магалецької Т.В.,

захисників............... ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. і ОСОБА_8,

та потерпілих.......... ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11,

ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18 і ОСОБА_19.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Житомира, гр-на

України, з базовою загальною середньою освітою,

непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні одну

малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_3,

зареєстрованого в АДРЕСА_1, прож. в АДРЕСА_2, раніше несудимого,

за ст.93 п.п. "а", "и", "і", та ст.ст.144 ч.2, 190-1, 222 ч.1 КК України в редакції

1960 року, ст.ст.15 - 115 ч.2 п.п.6, 9, 12, 13, ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 та

ст.ст.146 ч.3, 187 ч.4, 257, 263 ч.ч.І і 2, 304, 348 і 357 ч.3 КК України в редакції

2001 року ;

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Миролюбівка Житомирського р-ну Житомирської обл., гр-ки України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючої, одруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої в АДРЕСА_1, прож. в АДРЕСА_2 раніше несудимої,

за ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 та ст.ст.146 ч.3, 187 ч.4, 257, 304 і 357 ч.3 КК в

редакції України 2001 року ;

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с Миролюбівка Житомирського р-ну Житомирської обл., гр-на України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, прож. в АДРЕСА_3 раніше несудимого,

за ст.ст.15 - 115 ч.2 п.п.6, 9, 12, 13, ст.115 ч.2 п.п.6, 12, 13, ст.ст.187 ч.4, 257 і

357 ч.3 КК України в редакції 2001 року ;

ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с Іванопіль Чуднівського р-ну Житомирської обл., гр-на України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, прож. в АДРЕСА_4 несудимого в силу ст.89 КК України,

за ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 та ст.ст.146 ч.3, 185 ч.4, 187 ч.4, 257 і 357 ч.3 КК

України в редакції 2001 року ;

ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженця м. Житомира, гр-на України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_7, прож. в АДРЕСА_5 несудимого в силу ст.89 КК України, за ст.93 п.п. "а", "и", "і" та ст.144 ч.2, КК України в редакції 1960 року ;

ОСОБА_25,ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Житомира, гр-на України, з

професійно-технічною освітою, непрацюючого,

одруженого, маючого на утриманні одну дитину - ІНФОРМАЦІЯ_9, прож. в АДРЕСА_5 раніше судимого :

- 30.01.1995 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст.215-3 ч.1, 45 КК України на 2 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки ;

- 21.11.1995 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.ст.81 ч.3, 89 ч.1, 17 ч.2 - 81 ч.3, 42, 43 КК України на 6 років позбавлення волі ; постановою Житомирського обласного суду від 27.02.1998 року вирок змінено - зменшено призначене покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі ; постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.05.1998 року на підставі ст.52 КК України звільнений від відбування покарання умовно достроково на 2 місяці 26 днів, за ст.93 п.п. "а", "и", "і" та ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року ;

ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_10 уродженця м. Житомира, гр-на України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_11, прож. в АДРЕСА_7, раніше несудимого, за ст.93 п.п. "а", "и", "і" та ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року ;

ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Житомира, гр-на України, з середньою професійно-технічною освітою, працюючого адміністратором ТОВ "Богема" м. Житомир, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_13, прож. в АДРЕСА_9, раніше несудимого, за ст.ст.19 ч.5, 189-4 ч.2 КК України в редакції 1960 року,

встановив:

протягом травня 1999 року - липня 2002 року ОСОБА_20. з корисливих мотивів скоїв ряд злочинів, у тому числі тяжких та особливо тяжких проти життя та здоров'я осіб, волі, честі та гідності особи, громадської безпеки, власності громадян - умисні вбивства та замахи на вбивства, бандитизм, викрадення людини, посягання на життя працівників правоохоронних органів, незаконні придбання, зберігання, носіння, виготовлення вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, незаконне носіння холодної зброї та вимагательство.

Злочинною діяльністю ОСОБА_20. займався як особисто, так і в співучасті з іншими особами - ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26. та ОСОБА_27, в тому числі у складі створеної і очолюваної ним озброєної банди, при наступних обставинах.

Епізод № 1. Громадянин ОСОБА_9., наймаючи житло і тимчасово проживаючи з серпня 1998 року в квартирі АДРЕСА_10 спільно з власником цієї квартири -

ОСОБА_28., 30 квітня 1999 року отримав від останнього доручення серії НОМЕР_1посвідчене приватним нотаріусом Житомирського міського та районного нотаріального округу і зареєстроване в реєстрі за № 566, на право здійснення управління та розпорядження всім його майном, в чому б таке не полягало та де б не знаходилось, з правом укладення всіх дозволених законом угод, в тому числі : купувати, продавати, дарувати, приймати в дар, обмінювати, заставляти й приймати під заставу будівлі та інше майно, визначаючи в усіх випадках суми, строки та інші умови на свій розсуд ; проводити розрахунки по укладеним угодам, а також розривати укладені угоди, та інше.

ОСОБА_24. та ОСОБА_25., з якими ОСОБА_9 підтримував товариські стосунки, дізнались про це і за попередньою змовою між собою вирішили злочинним шляхом отримати певну частину коштів, виручених в результаті продажу квартири ОСОБА_28.

В кінці травня 1999 року ОСОБА_24 та ОСОБА_25, володіючи інформацією про отримання ОСОБА_9 500 доларів США в якості винагороди за посередництво в укладанні угоди про відчуження квартири ОСОБА_28, вирішили заволодіти цими грошима ОСОБА_9 шляхом вимагательства, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я, або погрозою застосування такого насильства.

В цей же період ОСОБА_24 і ОСОБА_25, готуючись до вчинення даного злочину, вступили в попередню змову з ОСОБА_29 і ОСОБА_26, замовивши їм за винагороду в сумі 100 доларів США, застосувати насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_9 і бути співвиконавцями вимагательства індивідуального майна потерпілого, з чим останні погодились.

31 травня 1999 року в другій половині дня ОСОБА_24 і ОСОБА_25, реалізуючи спільний злочинний намір, прибули за ОСОБА_9 до квартири ОСОБА_28, звідки обманним шляхом заманили його в автомобіль ОСОБА_25 марки "Ауді-80", свідомо наданий останнім для скоєння спільних злочинних дій. На цьому ж автомобілі, яким керував ОСОБА_25, вони привезли ОСОБА_9 до обумовленого з ОСОБА_29. і ОСОБА_26 місця зустрічі - в район перехрестя вулиць Київської та Східної в м. Житомирі.

Зустрівшись там близько 16-ої години, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_29. і ОСОБА_26 діючи, з єдиним умислом та узгоджено, реалізуючи спільну домовленість про вимагательство індивідуального майна ОСОБА_9 продовжували утримувати того в автомобілі і обмежували таким чином його волю. Далі вони на цьому ж автомобілі вивезли ОСОБА_9 на околицю м. Житомира - в район кар'єру, що поблизу ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів", розташованого в АДРЕСА_11. Там вони умисно зі значною силою прикладення стали наносити чисельні удари руками і ногами по голові і тулубу ОСОБА_9 вимагаючи при цьому передачі грошей : ОСОБА_26 при виході ОСОБА_9 з автомобіля вибив з рук того зв'язку ключів і вдарив кулаком в живіт ; ОСОБА_24 наніс ОСОБА_9 удар кулаком в живіт - в район сонячного сплетіння ; коли від

нанесених ударів ОСОБА_9 зігнувся, то ОСОБА_25 вдарив його кулаком по спині ; потім ОСОБА_29. разом із ОСОБА_26тали наносити ОСОБА_9 чисельні удари руками і ногами в різні частини тіла.

ОСОБА_9 після отриманих побоїв, уступаючи вимогам ОСОБА_9., ОСОБА_26, ОСОБА_25 і ОСОБА_24, та під погрозою подальшого застосування насильства з боку останніх як щодо себе, так і відносно близької йому особи -співмешканки ОСОБА_30., змушений був виконати вимоги вимагателів.

В супроводі вказаних вище осіб ОСОБА_9 прибув у квартируАДРЕСА_12, орендовану ним з цього ж часу за 600 грн., змушений був передати їм ключ від цієї квартири та 20 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на час скоєння злочину становило 78 грн. 52 коп..

Після цього ОСОБА_9 у супроводі цих же осіб прибув до громадянки ОСОБА_31, проживаючої в АДРЕСА_13 позичив у неї 100 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на час скоєння злочину становило 392 грн. 50 коп., і тут же передав їх ОСОБА_25 та іншим співучасникам вимагательства.

Таким чином, ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_20. і ОСОБА_26. шляхом вимагательства за попереднім зговором групою осіб заволоділи індивідуальним майном ОСОБА_9. та правом на користування майном на загальну суму 1071 грн. 02 коп..

Епізод № 2. В кінці травня - на початку червня 1999 року ОСОБА_24. і ОСОБА_25., продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, направлений на заволодіння певними коштами, вирученими від продажу квартири ОСОБА_28, який все ще проживав в квартирі за вказаною адресою і був в ній прописаний, вирішили вбити його щоб усунути з боку останнього перешкоди в подальшому продажі зазначеної квартири.

При цьому вони з метою приховування свого злочинного намОСОБА_62 досягли усної домовленості з посередниками у продажі цієї квартири про те, що за відповідну винагороду і виділені їм - ОСОБА_24 та ОСОБА_25, посередниками кошти, виручені від продажу квартири, придбають для ОСОБА_28 житло, хоча насправді не мали намОСОБА_62 витрачати ці кошти на придбання житла ОСОБА_28, а мали на меті привласнити їх.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_28 з корисливих мотивів, ОСОБА_24 і ОСОБА_25 замовили ОСОБА_29. і ОСОБА_26 вчинити це вбивство потерпілого за винагороду в сумі 2000 доларів США, на що останні погодились.

При цьому ОСОБА_24, як організатор вбивства, визначив його виконавцям спосіб скоєння - шляхом механічної асфіксії ( удушення ), а також спосіб та місце приховання слідів вчиненого злочину - скинути труп у водоймище кар'єру поблизу села Тригір'я Житомирського району, прив'язавши до тіла важкий предмет. З тим, щоб пересвідчитись у виконанні замовлення - в тому, що ОСОБА_28 дійсно вбитий, ОСОБА_24 домовився з виконавцями вбивства про зустріч на місці скоєння злочину.

06 червня 1999 року ОСОБА_29. і ОСОБА_26, виконуючи замовлення, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, обманним шляхом заманили і вивезли ОСОБА_28 на берег річки Тетерів між селами Тригір'я та Нова Рудня Житомирського району. При цьому вони використовували автомобіль "Ауді-80" світло-коричневого кольору, свідомо наданий їм ОСОБА_25 на час скоєння злочину, за кермом якого знаходився ОСОБА_29.. У зазначеному місці та у вказаному автомобілі ОСОБА_29. і ОСОБА_26, діючи спільно, раптово накинули на шию ОСОБА_28 заздалегідь підготовлений для вбивства шнур-мотузку від камуфляжної куртки, а потім ремінь, і, долаючи опір потерпілого шляхом нанесення йому ударів кулаками по тулубу, одночасно стали душити його, пошкодивши під'язикову кістку, і таким чином вбили його.

Смерть ОСОБА_28 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї петлею.

В цей же день ОСОБА_24 і ОСОБА_25 щоб особисто пересвідчитись у виконанні замовлення на автомобілі "Ауді-80" зеленого кольору, який належав ОСОБА_24, прибули в попередньо обумовлене з ОСОБА_29. і ОСОБА_26 місце вбивства ОСОБА_28 і їх зустрічі - берег річки Тетерів між селами Тригір'я та Нова Рудня Житомирського району. Побачивши там труп ОСОБА_28 в багажнику належного ОСОБА_25 автомобіля "Ауді-80" світло-коричневого кольору, ОСОБА_24 вилучив з одягу потерпілого і привласнив ключ від квартири останнього, який в подальшому використовував при організації її продажу.

Приховуючи сліди вчиненого злочину, діючи відповідно до узгодженого з ОСОБА_24 та ОСОБА_25 плану, ОСОБА_29. і ОСОБА_26 прив'язали до трупа ОСОБА_28 металевий диск від колеса вантажного автомобіля та скинули його у водоймище кар'єру, розташоване поблизу місця скоєння вбивства.

На виконання умов домовленості про оплату виконаного замовлення -вбивства ОСОБА_28, ОСОБА_24. в період з 06 червня по липень 1999 року в м. Житомирі передав ОСОБА_29. і ОСОБА_26 винагороду у загальній сумі 1200 доларів США.

Епізод № 3. Для своєї подальшої злочинної діяльності ОСОБА_20. вирішив озброюватись.

Для цього він 01 березня 2001 року незаконно, без відповідного дозволу, за 250 доларів СІЛА придбав у гр-на ОСОБА_33., за місцем проживання того - по АДРЕСА_14 вогнепальну зброю - пістолет іноземного виробництва "Чешска Збройовка" калібру 7,65 мм, та боєприпаси до нього - 25 патронів, які незаконно, без відповідного дозволу, зберігав за місцями свого проживання - по АДРЕСА_15 та за іншими адресами, а також носив її із собою способом, який забезпечував йому швидкий доступ та раптове використання зброї при нападах на громадян.

Епізод № 4. Протягом 2000 - 2001 років громадянка ОСОБА_34., працюючи приймальницею металобрухту у приймальному пункті № 4 ТОВ "Житомирвторресурси", розташованому АДРЕСА_16 не маючи відповідного дозволу на здійснення операцій з

металобрухтом, як фізична особа приймала від населення та реалізовувала за готівку брухт кольорових металів, чим порушувала законодавство України, що регулює здійснення операцій з металобрухтом.

19 червня 2001 року дільничний інспектор міліції Житомирського MB

УМВС України в Житомирській області ОСОБА_10, являючись

працівником правоохоронного органу та виконуючи свої службові обов'язки,

виявив на приймальному пункті № 4 вказаного вище підприємства факт

здійснення приймальницею ОСОБА_34 незаконної операції з металобрухтом та

зібрав відповідні матеріали для складення протоколу про адміністративне

правопорушення - протокол огляду місця події, відповідно до якого ним було

виявлено та вилучено 15 мішків з промисловим брухтом кольорових металів, а

також пояснення ОСОБА_34, згідно якого вона визнавала факт вчинення нею

порушення законодавства України, що регулює порядок здійснення операцій з

металобрухтом. На підставі цих матеріалів та складеного ОСОБА_10

протоколу про адміністративне правопорушення постановою Богунського

районного суду м. Житомира від 05 липня 2001 року ОСОБА_34. було

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.164-10 КУпАП у виді

штрафу в сумі 340 грн. з конфіскацією металобрухту.

14 серпня 2001 року на цьому ж приймальному пункті дільничий інспектор міліції ОСОБА_10 повторно виявив факт порушення приймальницею ОСОБА_34 законодавства України, що регулює порядок здійснення операцій з металобрухтом, та вилучив 3 мішки з промисловим брухтом кольорових металів.

ОСОБА_34, вважаючи такі дії дільничого інспектора міліції ОСОБА_10 упередженими щодо неї, розповіла про це своєму хрещеному сину -ОСОБА_35., який з метою залякування та помсти самостійно вирішив вчинити фізичну розправу над ОСОБА_10 у зв'язку з виконанням ним службового обов'язку.

З цією метою ОСОБА_35 запропонував ОСОБА_29. нанести побої дільничому інспектору міліції ОСОБА_10за винагороду в сумі 100 доларів США, на що ОСОБА_29. погодився.

В цей же період ОСОБА_29., реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, спочатку деякий час слідкував за ОСОБА_10 та готувався до вчинення злочину. При цьому він із собою носив вогнепальну зброю - пістолет іноземного виробництва "Чешска Збройовка".

20 серпня 2001 року ОСОБА_29., зустрівши ОСОБА_10 поблизу

будинку АДРЕСА_17 свідомо вийшовши за межі

замовлення та посягаючи на життя працівника правоохоронного органу -

дільничного інспектора міліції, у зв'язку з виконанням ним службових

обов'язків, зробив прицільний постріл з вказаного пістолета в ОСОБА_10. В

результаті цього останньому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді

проникаючого наскрізного кульового поранення черевної порожнини,

заочеревиннного простору, плевральної порожнини справа з ушкодженням

печінки, правої нирки, плевральної порожнини справа, що призвело до

розвитку гемопневмотораксу справа і розвитком геморогічного шоку 2-го

ступеню, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Після скоєного ОСОБА_29. втік з місця вчинення злочину.

При цьому смерть потерпілого ОСОБА_10. від отриманого поранення не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_9., оскільки потерпілому було вчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Епізод № 5. Продовжуючи озброюватись з метою подальшого вчинення нападів на громадян з корисливих мотивів, ОСОБА_20. у вересні 2001 року в с Яроповичі Андрушівського р-ну Житомирської обл. у невстановленої слідством особи придбав за 200 гривень мисливську гладкоствольну рушницю 16 калібру моделі "ТОЗ-63".

В листопаді 2001 року з придбаної рушниці він незаконно, без передбаченого законом дозволу, виготовив вогнепальну зброю - обріз, відрізавши частину прикладу та стволу.

Дану вогнепальну зброю ОСОБА_20. також незаконно, без відповідного дозволу, зберігав за місцем свого проживання - по АДРЕСА_2, та носив при собі в положенні, яке забезпечувало її непомітне для оточуючих носіння та надавало змогу швидко застосовувати в ході нападів на громадян.

Епізод № 6. ОСОБА_23. та його знайомий - особа, відносно якої матеріали кримінальної справи досудовим слідством виділені в окреме провадження, перебуваючи в злочинній змові між собою, вчиняли квартирні крадіжки.

Так, на початку вересня 2001 року особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, запропонувала ОСОБА_23 підшукати квартири для вчинення крадіжок з урахуванням забезпеченого матеріального становища їх власників, пообіцявши йому частку від викраденого.

Погодившись з пропозицією особи, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, ОСОБА_23запропонував цій особі здійснити крадіжку майна з квартири свого знайомого ОСОБА_36., в якій він раніше неодноразово перебував, на що вказана особа дала свою згоду.

Організовуючи крадіжку, ОСОБА_23 та особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, розробили план її вчинення, згідно якого ОСОБА_23повинен був здобути ключі від квартири, а вказана особа - зробити дублікат ключів, за допомогою яких проникнути в квартиру і вчинити таємне викрадення майна ОСОБА_36

Виконуючи частину спільно розробленого плану вчинення крадіжки, діючи узгоджено і з єдиним умислом з особою, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, ОСОБА_23на початку вересня 2001 року запропонував ОСОБА_36 пограти у футбол на стадіоні СПТУ № 5, розташованому по вАДРЕСА_18.Скориставшись тим, що ОСОБА_36 знаходився на спортивному майданчику, грав у футбол і не стежив за своїм одягом, який лежав поблизу футбольного поля, таємно викрав з кишені його штанів ключі від квартири, які передав

зазначеній особі. У свою чергу ця особа у невстановленому слідством місці виготовила дублікати з викрадених ОСОБА_23 ключів, а їх оригінали на протязі години повернула назад ОСОБА_23, який тут же поклав ключі на місце.

Здобувши таким чином в співучасті з ОСОБА_23 дублікати ключів від квартири ОСОБА_36, особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, 26 жовтня 2001 року в період з 10-ої до 14-ої години прибула до квартири АДРЕСА_19 належної потерпілому, і виготовленими дублікатами ключів відчинила вхідні двері, проникла у житло, звідки таємно викрала майно, що належало ОСОБА_36, а саме :

· відеомагнітофон "Panasonic" вартістю 665 грн.;

· телевізор "Samsung" вартістю 1.289 грн.;

· гроші в сумі 1.500 грн.;

· піджак чоловічий вартістю 70 грн.;

· шкіряну безрукавку вартістю 150 грн. ;

· покривало вартістю 100 грн.;

· пульт від телевізора вартістю 100 грн.;

· чотири пари взуття вартістю 90 грн. за пару на суму 360 грн. ;

· махрове простирадло вартістю 50 грн.,

а всього викрала майна на загальну суму 4.284 гривні, а також паспорт на ім'я ОСОБА_36..

Відповідно до домовленості вказана особа в подальшому передала ОСОБА_23 частину викраденого у ОСОБА_36. майна - гроші в сумі 700 гривень.

Таким чином, ОСОБА_23 за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали кримінальної справи досудовим слідством виділені в окреме провадження, з проникненням у житло таємно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_36., на загальну суму 4.284 гривні, яка відповідно до п.З Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 250 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і становила великий розмір.

Епізод № 7. Вчинивши у червні 1999 року умисне вбивство

ОСОБА_28 на замовлення ОСОБА_24. і ОСОБА_25, озброївшись у березні 2001 року пістолетом "Чешска Збройовка" з 25 патронами до нього, застосувавши 20 серпня 2001 року вказаний пістолет при виконанні замовлення ОСОБА_35 на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу - дільничому інспектору міліції Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_10. та придбавши у вересні 2001 року для доозброєння мисливську рушницю "ТОЗ-63", з якої виготовив обріз - вогнепальну зброю, ОСОБА_20. вирішив надати своїй подальшій злочинній діяльності більш організовану форму для вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. З цією метою він у першій половині листопада 2001 року залучив до такої діяльності свою дружину - ОСОБА_29

, та втягнув шляхом розпалювання почуття легкої наживи неповнолітнього ОСОБА_22., ІНФОРМАЦІЯ_4.

Про неповнолітній вік ОСОБА_22 ОСОБА_29. було достовірно відомо, так як ОСОБА_22 є рідним братом його дружини і вони постійно підтримували родинні стосунки, а тому він, усвідомлюючи, що своїми діями втягує неповнолітнього у злочинну діяльність, бажав так чинити.

Зусилля ОСОБА_9. по організації злочинного об'єднання в цей період його діяльності були зосереджені на згуртуванні всіх учасників, наданні їх діям організованості. Всім учасникам даного об'єднання було достовірно відомо про наявність у їх керівника - ОСОБА_9., вогнепальної і холодної зброї та розуміли її призначення під час вчинення ними злочинів. Зорганізувавшись таким чином, всі учасники злочинного об'єднання мали єдиний намір, направлений на вчинення злочинів з корисливих мотивів.

З метою реалізації цих намірів об'єднання його учасники продовжили свою злочинну діяльність.

Епізод № 8. Так, на початку листопада 2001 року ОСОБА_20. визначив об'єкт розбійного нападу організованого на цей час і очолюваного ним озброєного злочинного об'єднання - банди, раніше відомих подружжю ОСОБА_29 громадян ОСОБА_37 та ОСОБА_38., вважаючи, що вони, як власники кафе-клубу "Віргінія" можуть мати при собі значну суму грошей.

Готуючись до цього нападу, ОСОБА_29 та ОСОБА_21, діючи з єдиним умислом, як одноособово, так і разом, вели спостереження за подружжям ІНФОРМАЦІЯ_14, з'ясовуючи маршрути їх руху.

Остаточно вирішивши разом з учасниками очолюваного ним злочинного об'єднання - ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вчинити розбійний напад на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, використовуючи свої та надані ОСОБА_21 результати спостережень за подружжям ОСОБА_29 призначив час та визначив спосіб його вчинення - в ніч на 18 листопада 2001 року з використанням ним та ОСОБА_22 вогнепальної зброї, свідомо допускаючи можливість скоєння умисного вбивства останніх.

У визначений час ОСОБА_29 та ОСОБА_22, реалізуючи узгоджений план нападу, прибули до під'їзду АДРЕСА_20 в якому знаходилась квартира подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, попередньо озброївшись вогнепальною зброєю. ОСОБА_29 мав при собі пістолет "Чешска Збройовка", а ОСОБА_22 - обріз мисливської рушниці "ТОЗ-63". Піднявшись на сходинковий майданчик 8-го поверху, який знаходиться поблизу квартири подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, вони одягнули на обличчя маски щоб уникнути впізнання і викриття у скоєнні злочину та стали очікувати їх.

Коли біля 01 години 30 хвилин ночі подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 поверталось додому, ОСОБА_29. і ОСОБА_22 тут же, на сходинковому майданчику, вчинили на них розбійний напад, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для їх життя та здоров'я, направивши на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 вогнепальну зброю : ОСОБА_29. - пістолет "Чешска Збройовка", а ОСОБА_22 - обріз мисливської рушниці "ТОЗ-63". При цьому вони

погрожували її застосуванням і вбивством, вимагаючи віддати гроші та цінності.

У відповідь на відмову ОСОБА_37. виконати вимоги нападників, та на спробу його дружини - ОСОБА_38., присікти їх злочинні дії шляхом виклику працівників міліції, ОСОБА_29., будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з метою виконання своїх погроз та приховання вчиненого ними злочину разом з ОСОБА_22 вирішили умисно вбити ОСОБА_37..

Реалізуючи цей спільний з ОСОБА_22 злочинний намір, коли ОСОБА_22 продовжував погрожувати ОСОБА_37 застосуванням вогнепальної зброї та вбивством, забезпечував спостереження за оточуючою обстановкою, щоб запобігти їх викриттю у скоєнні злочину та втручанню сторонніх осіб, ОСОБА_29. умисно вистрілив в ОСОБА_37 з пістолета в місце розташування життєво важливих органів - грудну клітку, в результаті чого потерпілому було заподіяно вогнепальне наскрізне поранення грудної клітки справа та наскрізне поранення верхньої третини правого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після цього ОСОБА_20. з ОСОБА_22. втекли з місця скоєння злочину.

Смерть потерпілого ОСОБА_37 від отриманого поранення не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_9. та ОСОБА_22, оскільки ОСОБА_29 зробив невлучний постріл і вони, остерігаючись бути викритими у скоєнні злочину та сторонньої допомоги потерпілим, так як постріл пролунав серед ночі у під'їзді багатоповерхового будинку, швидко втекли з місця скоєння злочину. Крім того, потерпілому було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Епізод № 9. Вчинивши попередній злочин у складі очолюваної ним банди, ОСОБА_20. з метою заволодіння чужим майном обрав наступний об'єкт розбійного нападу - раніше невідому йому особу, якою в подальшому виявився ОСОБА_39., вважаючи, що той може мати при собі значну суму грошей, оскільки неофіційно займається операціями з валютою.

Готуючись до злочину, ОСОБА_29. тривалий час слідкував за ОСОБА_39., з'ясовуючи місце його проживання, маршрути руху і час повернення додому. Після цього він спільно з членами банди - ОСОБА_21. та ОСОБА_22., остаточно вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_39. При цьому ОСОБА_29як організатор і керівник банди, розробив план та розподілив злочинні ролі кожного, відповідно до яких : ОСОБА_21 повинна була заздалегідь проникнути в під'їзд будинку, де проживає ОСОБА_39, відкрити вхідні двері під'їзду з внутрішньої сторони ; він і ОСОБА_22 повинні були чекати ОСОБА_39 спочатку у дворі будинку, а перед його приходом зайти безпосередньо в під'їзд, двері якого мала їм відчинити ОСОБА_21 ; дочекавшись ОСОБА_39 безпосередньо у під'їзді, він і ОСОБА_22 мали вчинити напад на нього із застосуванням вогнепальної зброї.

Узгоджений план розбійного нападу на ОСОБА_39, ОСОБА_29 та члени очолюваної ним банди - ОСОБА_21 і ОСОБА_22, реалізували наступним чином.

Так, 20 листопада 2001 року близько 17-ої години подружжя ОСОБА_29 та ОСОБА_22, прибули до АДРЕСА_21, в якому розташована квартира ОСОБА_39. При цьому ОСОБА_29 попередньо озброївся пістолетом "Чешска Збройовка", а ОСОБА_22 - обрізом мисливської рушниці "ТОЗ-63". Після прибуття вони стали діяти узгоджено і відповідно до розподілених ролей : ОСОБА_21 проникла в під'їзд вказаного будинку, а ОСОБА_29 і ОСОБА_22 залишилися очікувати ОСОБА_39 у дворі цього ж будинку.

Близько 18-ої години ОСОБА_29 і ОСОБА_22, побачивши як ОСОБА_39 повертається додому і йде в напрямку свого під'їзду, подали умовний сигнал ОСОБА_21 після якого остання відчинила нападникам двері під'їзду, а сама, відповідно до їх плану, вийшла з під'їзду. Проникнувши таким чином у під'їзд, ОСОБА_29 і ОСОБА_22 піднялись на сходинковий майданчик між 1-им та 2-им поверхами, де, одягнувши на обличчя попередньо підготовлені маски з метою уникнення можливості їх впізнання і викриття в скоєнні злочину, стали чекати ОСОБА_39.

Коли ОСОБА_39, який повертався додому разом зі своєю дружиною - ОСОБА_40., зайшли в під'їзд будинку, то ОСОБА_29 і ОСОБА_22 з метою заволодіння чужим майном, діючи узгоджено, направили на подружжя ОСОБА_39 наявну у них зброю та, погрожуючи її застосуванням і вбивством, стали вимагати передачі грошей і цінностей.

Однак, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 не змогли заволодіти майном ОСОБА_39. та ОСОБА_40 з причин, що не залежали від їх волі, оскільки подружжя ОСОБА_39 стало чинити опір нападникам - кричати і кликати на допомогу, в результаті чого з квартир почали виходити сусіди по під'їзду. Тому ОСОБА_29. та ОСОБА_22, злякавшись, що можуть бути затриманими, втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 10. В кінці листопада 2001 року ОСОБА_23. продовжуючи перебувати в злочинній змові з особою, відносно якої матеріали кримінальної справи досудовим слідством виділені в окреме провадження, з метою вчинення квартирних крадіжок, повторно запропонував цій особі вчинити крадіжку з квартири свого знайомого - ОСОБА_41, на що ця особа погодилась.

Організовуючи крадіжку, ОСОБА_23 та особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, визначили аналогічний попередньому спосіб її вчинення, згідно якого ОСОБА_23 повинен був здобути ключі від квартири, а вказана особа повинна була зробити дублікат ключів, за допомогою яких проникнути в квартиру та вчинити таємне викрадення майна ОСОБА_41.

Виконуючи свою частину їх спільного плану вчинення крадіжки, ОСОБА_23 в листопаді 2001 року запропонував ОСОБА_41 пограти в більярд в приміщенні Торгівельного центру м. Житомира і, користуючись тим, що ОСОБА_41не стежив під час гри за своїм одягом, що лежав на стільці в гральному залі, таємно викрав з кишені його куртки ключі від квартири, які передав вказаній вище особі.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір та діючи узгоджено, особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, у невстановленому слідством місці виготовила дублікати з викрадених ОСОБА_23 ключів, а оригінали на протязі години повернула назад ОСОБА_23, який тут же поклав ключі на місце.

Маючи дублікати ключів від квартири ОСОБА_41, особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, 01 грудня 2001 року в період з 9-ої до 16 год. 30 хв. прибула до належної матері ОСОБА_41 -ОСОБА_42., квартири АДРЕСА_22 де за допомогою виготовлених дублікатів ключів відчинила вхідні двері та проникла у житло, звідки таємно, повторно викрала майно, що належало ОСОБА_42., а саме :

· електричну праску "Scarlet" вартістю 150 грн.;

· електричний чайник "Tefal" вартістю 100 грн.;

· музичний центр вартістю 1.500 грн.;

· 10 шкір норки вартістю по 250 грн. за одну на загальну суму 2.500 грн.;

· золотий ланцюжок вартістю 100 грн.;

· золотий кулон вартістю 50 грн.;

· золоті обручки загальною вартістю 200 грн.;

· 6 скляних фужерів вартістю 12 грн. за один на загальну суму 72 грн. ;

· радіотелефон "Panasonic" вартістю 520 грн.;

та господарську сумку, яка цінності для потерпілої не становила, а всього викрала майна на загальну суму 5.192 гривні.

Відповідно до домовленості вказана особа в подальшому передала ОСОБА_23 гроші в сумі 300 гривень - частину коштів від реалізації викраденого у ОСОБА_42. майна.

Таким чином, ОСОБА_23. за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, таємно викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_42., на загальну суму 5.192 гривні, яка відповідно до п.3 Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 250 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і становила великий розмір.

Епізод № 11. В грудні 2001 року ОСОБА_20., ОСОБА_21. та ОСОБА_22., продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи спільно у складі банди, з метою заволодіння чужим майном вирішили вбити ОСОБА_43., який мав боргові зобов'язання перед ОСОБА_29.

Організовуючи дане вбивство, ОСОБА_20. попередньо розробив план і розподілив між учасниками банди ролі, відповідно до яких : він разом з ОСОБА_22 повинен був обманним шляхом заманити ОСОБА_43 на місце вбивства - в будинок АДРЕСА_23 де на той час тимчасово проживало подружжя ОСОБА_29 ; він особисто повинен був стріляти і вбити ОСОБА_43 з пістолета "Чешска Збройовка" ; ОСОБА_21 та ОСОБА_22 повинні були допомогти в приховуванні слідів злочину.

Реалізуючи даний злочинний план, ОСОБА_29знаючи, що ОСОБА_43 цікавився антикварними речами, під час їх зустрічі представив йому

ОСОБА_22, як власника антикварних речей, який може продати йому - ОСОБА_43 такі речі. 17 грудня 2001 року близько 22-ої години ОСОБА_29 та ОСОБА_22 під виглядом того, що ці речі знаходяться за місцем проживання ОСОБА_9., запросили останнього пройти з ними та оглянути ці речі. ОСОБА_43 погодився з їх пропозицією. Заманивши таким чином ОСОБА_43 в будинок АДРЕСА_23 ОСОБА_29. вистрілив у потиличну частину голови ОСОБА_43 із зазначеного вище пістолета, в результаті чого заподіяв йому смертельне вогнепальне пошкодження голови з руйнуванням головного мозку, тобто вбив його.

Після цього, ОСОБА_29 і ОСОБА_22, продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_21 злочинний намір, заволоділи належним потерпілому майном, а саме :

· гладкоствольним револьвером "Safari Mod.820G" вартістю 860 грн.;

· мобільним телефоном "Siemens C-35" вартістю 200 грн.;

· дублянкою вартістю 1.323 грн. 85 коп.;

· джинсовими брюками вартістю 200 грн.;

· светром вартістю 100 грн. ;

· черевиками вартістю 289 грн.;

· золотими браслетом та ланцюжком загальною вартістю 4.765 грн. 79 коп.;

· грошима в сумі 220 грн.,

та 200 доларами США, що за курсом Національного банку України становило 1.059 грн. 08 коп., а всього на суму 9.017 грн. 79 коп., яка відповідно до п.З Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 250 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і становила великий розмір.

Приховуючи сліди вчиненого злочину, діючи відповідно до розробленого плану і розподілених між собою ролей, ОСОБА_29 та ОСОБА_22 у зазначеному місці розчленували труп ОСОБА_43.. При участі та за допомогою ОСОБА_21 вони склали частини тіла потерпілого в поліетиленові пакети і господарські сумки та 19 грудня 2001 року вивезли в лісовий масив поблизу с Іванівка Житомирського р-ну Житомирської обл. - 61-ий квартал Богунського лісництва Житомирського держлісгоспу, де закопали їх.

Епізод № 12. Продовжуючи озброюватись з метою подальшого вчинення нападів на громадян з корисливих мотивів, ОСОБА_20. у другій половині грудня 2001 року у гр-на ОСОБА_33. по місцю проживання того за адресою, вказаною вище ( епізод № 3 ), придбав холодну зброю - штик мод.84/98 магазинної гвинтівки Маузера зразку 1898 року ( Німеччина ), вимінявши його на дублянку та гладкоствольний револьвер "Safari Mod.820G", якими заволоділа очолювана ним банда в результаті вбивства ОСОБА_43.. Дану холодну зброю ОСОБА_29. зберігав за місцем свого проживання та незаконно - без передбаченого законом дозволу, носив із собою. Про її наявність і про те, що вона може бути застосована під час нападів, знали всі члени банди.

Епізод № 13. В квітні 2001 року ОСОБА_20. дізнався від ОСОБА_35 та ОСОБА_26. про те, що в будинку АДРЕСА_24 проживає особа, яка займається купівлею-продажем автомобілів, а тому ця особа у певні дні вранці при виїзді на автомобільний ринок може мати при собі близько 20 тисяч доларів СІЛА готівкою.

Вирішивши разом з учасниками банди ОСОБА_22. та ОСОБА_21. вчинити розбійний напад на дану особу у складі очолюваної ним банди з метою заволодіння майном потерпілого в особливо великих розмОСОБА_62х, ОСОБА_20. тривалий час слідкував за цією особою, якою виявився ОСОБА_44., з'ясовуючи точну адресу його місця проживання, час і дні, коли той збирався вирушати на автомобільний ринок.

З'ясувавши необхідну інформацію, ОСОБА_29 остаточно вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_44 06 березня 2002 року.

Реалізуючи цей спільний узгоджений злочинний намір, ОСОБА_29. та ОСОБА_22, діючи з єдиним умислом, озброївшись відповідно вогнепальною та холодною зброєю - обрізом мисливської рушниці "ТОЗ-63" і штиком мод.84/98, одягнувши на голову маски, щоб уникнути впізнання та викриття у вчиненні злочину, у вказаний день близько 04-ої години ранку прибули до під'їзду АДРЕСА_24 та очікували ОСОБА_44 поблизу квартири НОМЕР_2, де той проживав.

Коли ОСОБА_44 близько 05 год. 30 хв. ранку вийшов зі своєї квартири в під'їзд, то ОСОБА_29. і ОСОБА_22 вчинили бандитський напад на нього, поєднаний з погрозою застосування небезпечного для життя та здоров'я потерпілого насильства : направивши на ОСОБА_44 вказану вище зброю ( ОСОБА_29. - вогнепальну, а ОСОБА_22 - холодну ), погрожуючи її застосуванням та вбивством, стали вимагати у ОСОБА_44. гроші.

Коли ОСОБА_44 відмовився виконати вимоги нападників і став втікати, ОСОБА_29. та ОСОБА_22, будучи особами, які раніше вчинили умисне вбивство, розбій та бандитизм, з метою вбивства з корисливих мотивів та заволодіння майном потерпілого, вчинили напад на ОСОБА_44. Діючи узгоджено і відповідно до попередньо відведених ролей, ОСОБА_29. умисно двічі вистрілив у ОСОБА_44 із обрізу, в результаті чого заподіяв йому смертельні тілесні ушкодження у вигляді 10-ти ран округлої форми по задній поверхні тулуба зліва в поперековій ділянці, синців в ділянці даних ран, крововиливів в шкОСОБА_62 вище наведеної ділянки, рани передньої поверхні грудної клітки зліва по середньо-ключичній лінії, проникаючої в плевральну порожнину, крововиливів в м'які тканини передньої поверхні грудної клітки, саден передньої поверхні в проекції лівого колінного суглоба, значного дефекту м'яких тканин на рівні 3-4 ребер зліва, пошкоджень лівої легені, діафрагми зліва, багатоуламкового перелому 7-го лівого ребра з дефектом кісткової тканини по середньо-лопаточній лінії, множинних ушкоджень лівої долі печінки, місцями на всю товщу, ушкодження шлунка, підшлункової залози, розтрощення селезінки, ушкодження верхівки серця, значного дефекту поперекових м'язів зліва, розтрощення лівої нирки з масивними крововиливами по периферії, які відносяться до категорії тяжких, і таким чином вбив

ОСОБА_44. В цей же час ОСОБА_22, як співучасник вбивства, діючи узгоджено з його безпосереднім виконавцем і знаходячись поряд з ним, забезпечував прикриття своєї та ОСОБА_9. злочинної діяльності, спостерігаючи за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю у скоєнні вбивства та втручанню сторонніх осіб.

Смерть ОСОБА_44. настала в результаті гострої крововтрати на фоні множинних, несумісних з життям, дробових вогнепальних пошкоджень внутрішніх органів - легень, серця, діафрагми, печінки, селезінки, шлунка та лівої нирки.

Однак заволодіти майном ОСОБА_44. ОСОБА_20. та ОСОБА_22. не змогли з причин, які не залежали від їх волі, оскільки до місця скоєння злочину наближався легковий автомобіль, фарами якого їх було освітлено, а тому вони змушені були втекти.

Епізод № 14. Продовжуючи свою злочинну діяльність у складі банди, 09 березня 2002 року у вечірній час поблизу дитячого садку "АБВГДЕйка", розташованого в АДРЕСА_25, ОСОБА_20. та ОСОБА_22., діючи узгоджено і з єдиним умислом, озброївшись попередньо підготованим для нападу куском металевої труби, підшукували наступний об'єкт розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном.

Близько 21 години 20 хвилин ОСОБА_29. та ОСОБА_22, побачивши як в їх напрямку йде раніше їм незнайомий неповнолітній ОСОБА_45., вирішили заволодіти його майном шляхом розбійного нападу.

Дочекавшись, коли потерпілий порівняється з ними, ОСОБА_29. раптово наніс ОСОБА_45 удар ногою в область живота, в результаті чого заподіяв йому фізичну біль, а коли від нанесеного удару ОСОБА_45 впав на землю, став кричати і чинити опір, то ОСОБА_22, застосував до потерпілого насильство, небезпечне для його життя і здоров'я : умисно наніс ОСОБА_45 два удари в життєво важливий орган - по голові, вказаним куском металевої труби. В результаті цього заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна на чолі зліва, лінійного перелому склепіння черепа з переходом на основу, забою головного мозку, що призвело до розвитку моторної афазії, і які відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Скориставшись тим, що від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_45 впав на землю і втратив свідомість, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 заволоділи належним потерпілому майном, а саме :

· курткою вартістю 96 грн.;

· шапкою, вартістю 6 грн.;

· ключами загальною вартістю 11 грн.;

· грошима в сумі 40 коп.,

а всього заволоділи майном на загальну суму 113 грн. 40 коп., після чого втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 15. Знову підшукуючи об'єкт нападу з метою заволодіння чужим майном в складі озброєної банди, 10 березня 2002 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_20. та ОСОБА_22. знаходячись на проспекті

Миру в м. Житомирі, побачили як мимо них в напрямку вулиці Максютова йде раніше їм незнайома ОСОБА_46. і вирішили вчинити напад на неї з метою заволодіти її майном.

Реалізуючи даний злочинний намір, діючи узгоджено та з єдиним умислом, ОСОБА_29. та ОСОБА_22, будучи особами, які раніше вчинили розбій та бандитизм, стали спостерігати за ОСОБА_46, і, обравши місце нападу -поблизу будинку АДРЕСА_26 наздогнали її та вчинили несподіваний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої : ОСОБА_29. раптово наніс ОСОБА_46 удар ногою в життєво важливий орган - в область правої скроні, заподіявши потерпілій фізичну біль, і таким чином збив її з ніг ; в цей час ОСОБА_22 знаходився поряд з ОСОБА_29. та забезпечував йому прикриття, спостерігаючи за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю та втручанню сторонніх осіб.

Скориставшись тим, що від нанесеного удару ОСОБА_46 втратила свідомість, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 віднесли її в лісовий масив поблизу місця нападу, одягнули на голову маски, щоб запобігти впізнанню та викриттю в скоєнні злочину, після чого заволоділи належним їй майном, а саме : -пальтом вартістю 361 грн.;

· черевиками вартістю 84 грн.; -золотими сережками вартістю 150 грн.;

· золотою обручкою вартістю 200 грн.;

· золотою обручкою з 3-ма феонітовими каміннями вартістю 190 грн.;

· золотим ланцюгом вартістю 240 грн.;

· наручним годинником "Чайка" з браслетом вартістю 50 грн.;

· гольфом вартістю 35 грн. ;

· спідницею вартістю 30 грн.;

· сумкою вартістю 90 грн.;

· грошима в сумі 8 грн.;

· гаманцем вартістю 20 грн.;

· записною книжкою вартістю 4 грн.;

· дзеркалом вартістю 2 грн.;

· помадою вартістю 10 грн.;

· поліетиленовим пакетом вартістю 50 коп.;

· парасолькою вартістю 30 грн.;

· електричним ліхтарем вартістю 20 грн. ;

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 1.524 грн. 50 коп., після чого втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 16. В березні 2002 року ОСОБА_20. та член очолюваної ним банди - ОСОБА_22., визначили наступний об'єкт свого нападу з метою заволодіння чужим майном - ОСОБА_47., вважаючи, що він, як особа, яка безпосередньо займається операціями з валютою, може мати при собі значну суму коштів готівкою.

Готуючись до нападу, ОСОБА_20. певний час слідкував за ОСОБА_47, з'ясовуючи місце його проживання, маршрути руху та час виходу з квартири і повернення його додому.

Встановивши зазначене вище та діючи виключно з метою подальшого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_47., ОСОБА_20. та ОСОБА_22. остаточно вирішили вчинити розбійний напад на нього 20 березня 2002 року.

Своє рішення про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_47. вони реалізували наступним чином.

Так, у зазначений день, ОСОБА_20. і ОСОБА_22., діючи з єдиним умислом, озброївшись відповідно пістолетом "Чешска Збройовка", штиком і раніше підготовленим для нападу металевим прутом, близько 07 год. 30 хв. прийшли у під'їзд АДРЕСА_27 проживав ОСОБА_47., і очікували його на сходинковому майданчику 2-го поверху.

Близько 08 год. 30 хв., коли ОСОБА_47. вийшов зі своєї квартири, що розташована на 3-ому поверсі, і дійшов до сходинкового майданчику 2-ого поверху, ОСОБА_20. та ОСОБА_22., одягнули собі на голови маски щоб уникнути впізнання та вчинили несподіваний напад на останнього, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя і здоров'я. Вимагаючи у ОСОБА_47. передати гроші та цінності, вони раптово нанесли потерпілому чисельні удари кулаками і ногами в різні частини тіла. Крім того ОСОБА_22. наніс потерпілому удари металевим прутом.

В результаті зазначених дій нападників потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в потиличній ділянці, синців на лівому стегні та на лівій кисті.

В той час як ОСОБА_22., не даючи змоги ОСОБА_47. втекти від нападу та продовжуючи застосовувати щодо потерпілого насильство, ОСОБА_20., усвідомлюючи, що здійснює посягання на життя ОСОБА_47., і свідомо допускаючи настання такого наслідку своїх та ОСОБА_22 дій, як смерть потерпілого, умисно, з метою заволодіння майном потерпілого, наніс останньому удар армійським штиком в життєво важливий орган - живіт, заподіявши смертельні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням лівої плевральної порожнини, перикарда, інтракардиальної частини легеневої вени, лівої легені, діафрагми, які відносяться до категорії тяжких та небезпечних для життя, і таким чином вбив його.

Обшукавши одяг ОСОБА_47. та з'ясувавши, що при ньому немає грошей чи цінностей, ОСОБА_20. і ОСОБА_22. повторно заволоділи майном потерпілого : сонцезахисними окулярами з футляром вартістю 60 грн. та ключами з брелоком вартістю 100 грн., а всього майном на загальну суму 160 грн.. Після цього нападники втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 17. 26 березня 2002 року в темну пору доби ОСОБА_20. та ОСОБА_22. перебували поблизу будинку АДРЕСА_28 підшукуючи наступний об'єкт для бандитського нападу з метою

заволодіння чужим майном, діючи при цьому узгоджено та у складі озброєної банди.

Близько 21 год. 10 хв., побачивши як по вказаній вулиці йде раніше їм незнайома ОСОБА_48, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 вирішили відкрито із застосуванням насильства, викрасти її майно. Реалізуючи цей злочинний намір, ОСОБА_29. та ОСОБА_22, діючи з єдиним умислом, наздогнали ОСОБА_48 на спортивному майданчику середньої школи № 16, розташованої в АДРЕСА_29, де ОСОБА_29. застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої - збивши ОСОБА_48 з ніг ударом кулака в обличчя, став наносити їй удари ногою в область голови і кулаками в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді крововиливів, саден, синців на обличчі, правій верхній кінцівці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкодження без короткочасного розкладу здоров'я, вимагаючи при цьому передачі грошей і цінностей. ОСОБА_22, як співучасник бандитського нападу, діючи узгоджено з ОСОБА_29. і знаходячись поряд з ним, забезпечував прикриття своєї та ОСОБА_9. злочинної діяльності, спостерігаючи за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_48 і її здатність до опору, під погрозою подальшого застосування насильства, що не є небезпечним для її життя та здоров'я, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 повторно, відкрито заволоділи майном потерпілої, а саме :

· шкіряну куртку вартістю 480 грн.;

· сумку вартістю 30 грн.;

· гаманець вартістю 11 грн.;

· гроші в сумі 11 грн. ;

· золоті сережки вартістю 300 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 832 гривні.

Епізод № 18. 30 березня 2002 року ОСОБА_29. та ОСОБА_21., діючи у складі озброєної банди, вирішили вчинити розбійний напад з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою подружжя ОСОБА_29, діючи узгоджено та з єдиним умислом, озброївшись штиком мод.84/98, у вказаний день близько 21 год. 15 хв. прибули на автобусну зупинку біля фабрики "Фарби", що по вул. Нескорених в с. Довжик Житомирського р-ну. Побачивши, як на зупинці у відсутності інших громадян очікує міський транспорт раніше їм незнайома ОСОБА_50., вирішили разом вчинити розбійний напад на неї.

Готуючись до нападу і організовуючи його, ОСОБА_29розподілив ролі кожного з учасників нападу, відповідно до яких ОСОБА_21 повинна була спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення перешкод у вчиненні нападу попередити його про це, а він повинен був безпосередньо застосувати насильство до потерпілої.

Реалізуючи спільний злочинний намір, в той час, коли ОСОБА_21 діючи відповідно до відведеної ролі, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності - спостерігала за навколишньою обстановкою щоб

запобігти їх викриттю у скоєнні злочину та втручанню сторонніх осіб, ОСОБА_29 вчинив напад на ОСОБА_50, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, а також з погрозою застосування такого насильства - раптово наблизився до неї, умисно приставив до її живота вказаний штик і, вимагаючи передачі грошей та цінностей, погрожував вбивством в разі невиконання його вимог. Після цього він став наносити кулаками і ногами чисельні удари по голові та в обличчя, а далі силоміць затягнув ОСОБА_50 в лісовий масив, де продовжив свої злочинні дії, вимагаючи гроші та цінності : штиком погрожував вбити, знову наносив ОСОБА_50 чисельні удари кулаками і ногами в обличчя, заподіявши їй таким чином тілесні ушкодження у вигляді 5-ти синців, 3-ох крововиливів, 6-ти саден на обличчі, синців на лівій вушній раковині та на плечі, 3-ох саден на правій та лівій кистях, множинних саден-подряпин на обох нижніх кінцівках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_50 та її здатність до опору, ОСОБА_29 и заволоділи майном, яке належало потерпілій, а саме :

· курткою вартістю 145 грн.;

· кофтою вартістю 45 грн.;

· джинсами вартістю 65 грн.;

· сумкою вартістю 25 грн.;

· золотими сережками вартістю 240 грн.;

· золотою каблучкою вартістю 147 грн.;

· пакетом поліетиленовим вартістю 50 коп.;

· грошима в сумі 35 грн.;

· портмоне вартістю 11 грн. ;

· годинником вартістю 20 грн.;

· джинсами вартістю 65 грн.;

· кофтою вартістю 40 грн. ;

· мискою для зберігання продуктів харчування вартістю 5 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 843 грн. 50 коп., а також паспортом на ім'я ОСОБА_50 та іншим важливим особистим документом - ощадною книжкою Ощадного Банку України на ім'я ОСОБА_50, після чого втекли з місця скоєння злочину .

Епізод № 19. 06 квітня 2002 року ОСОБА_20. та ОСОБА_21. вирішили в черговий раз у складі банди вчинити напад з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою подружжя ОСОБА_29, діючи узгоджено та з єдиним умислом, у вказаний день в темну пору доби підшукували об'єкт свого нападу поблизу будинку АДРЕСА_30. Близько 24-ої години ОСОБА_29, побачивши раніше їм незнайому ОСОБА_51., вирішили заволодіти її майном.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_29 в співучасті з ОСОБА_21, безпосередньо застосував до ОСОБА_51 насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої : раптово

підбіг до ОСОБА_51ззаду і умисно зі значною силою прикладення наніс їй удар рукою в область нирок, декілька ударів кулаками в обличчя, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, тулубі, рани та садна на обличчі, травматичної екстракції 2-го зуба верхньої щелепи зліва, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, одночасно вимагаючи передачі грошей та цінностей. В цей час ОСОБА_21, діючи узгоджено з ОСОБА_29, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності - спостерігала за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю у скоєнні нападу та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_51. та її здатність до опору, ОСОБА_29 повторно заволоділи майном потерпілої, а саме :

· золотими сережками вартістю 100 грн.;

· золотою обручкою вартістю 290 грн.;

· плащем вартістю 180 грн.;

· чоботами вартістю 200 грн.;

· сумкою вартістю 30 грн.;

· біжутерією вартістю 5 грн.;

· парфуми вартістю 12 грн.;

· масажним гребінцем вартістю 3 грн.;

· записною книжкою вартістю 1 грн.;

· косметичним олівцем вартістю 3 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 824 грн., після чого з місця скоєння злочину втекли.

Епізод № 20. 13 квітня 2002 року ОСОБА_29. та ОСОБА_22. вирішили знову вчинити розбійний напад з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою ОСОБА_29 та ОСОБА_22 у зазначений день в темну пору доби по вулицях Малікова і Клосовського та проспекту Миру м. Житомира стали підшукувати об'єкт нападу.

Знаходячись під містком через річку Кам'янку, що по проспекту Миру в м. Житомирі, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 стали чекати громадян, на яких можна було б вчинити розбійний напад.

14 квітня 2002 року близько 2-ої годин ночі ОСОБА_29. та ОСОБА_22, побачивши як по проспекту Миру в напрямку вул. Маршала Жукова йдуть незнайомі їм ОСОБА_15. і ОСОБА_53., вирішили вчинити розбійний напад на них з метою заволодіння їх майном.

ОСОБА_29. разом з ОСОБА_22, реалізуючи спільний злочинний намір, діючи узгоджено і з єдиним умислом, будучи особами, які раніше вчинили бандитизм, розподіливши об'єкти безпосереднього застосування насильства, вибігли на тротуар поблизу мосту з південної сторони проспекту Миру.

ОСОБА_29. наздогнавши ОСОБА_15, вчинив несподіваний напад на неї, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я - раптовим ударом кулака в обличчя збив ОСОБА_15 з ніг, після чого наніс їй декілька ударів ногами в різні частини голови і тулуба, заподіявши їй тілесні ушкодження у

вигляді рани на спинці носа, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розкладом здоров'я, вимагаючи при цьому передачі належного їй майна.

У свою чергу ОСОБА_22, діючи узгоджено і одночасно з ОСОБА_29. та з єдиним умислом, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, вчинив напад на Змієвську, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я : раптово схопив її рукою за шию, здавив її і силоміць затягнув потерпілу під міст ; там повалив її на землю і став наносити чисельні удари ногами в різні частини тулуба і ногах, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синців на обох ногах, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розкладу здоров'я, вимагаючи при цьому передачі грошей та цінностей.

Подавивши у такий спосіб волю ОСОБА_15. і ОСОБА_14. та їх здатність до опору, ОСОБА_20 та ОСОБА_22. заволоділи майном потерпілих:

· ОСОБА_14. - курткою вартістю 350 грн., черевиками вартістю 200 грн., сумкою вартістю 50 грн., косметичними виробами загальною вартістю 100 грн., а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 700 грн.;

· ОСОБА_15. - черевиками вартістю 220 грн., золотою обручкою вартістю 260 грн., золотим перснем з каменем вартістю 230 грн., золотою каблучкою вартістю 190 грн., золотими сережками вартістю 400 грн., жіночою сумкою вартістю 160 грн., гаманцем вартістю 30 грн., набором косметики "AVON" вартістю 150 грн., грошима в сумі ЗО грн., студентським квитком вартістю 6 грн., наручним годинником вартістю 68 грн., а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 1.744 грн..

Після цього ОСОБА_20. і ОСОБА_22. втекли з місця скоєння злочину.

Епізод НОМЕР_3. 18 квітня 2002 року ОСОБА_20. та ОСОБА_22. знову вирішили вчинити напад на громадян з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою у цей же день в темну пору доби, ОСОБА_29. та ОСОБА_22, який озброївся спеціально пристосованим для нападу предметом -куском металевої труби, окутаною гумовим шлангом, підшукували об'єкт нападу по вулиці Максютова, проспекту Миру, та в інших місцях в м. Житомирі.

Близько 22-ої години ОСОБА_29. та ОСОБА_22 побачивши, як поблизу перехрестя вулиць Андріївської та Чеської в м. Житомирі з маршрутного таксі вийшли раніше незнайомі їм ОСОБА_55 та ОСОБА_56 і пішли в напрямку с. Сонячне Житомирського р-ну, вирішили заволодіти їх майном шляхом розбійного нападу.

Готуючись до нападу, діючи узгоджено і з єдиним умислом, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 непомітно обігнали подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20, і для здійснення нападу заховалися за бетонними плитами, що знаходилися поблизу перехрестя вулиць Андріївської і Зоряної с Сонячне Житомирського р-ну, та очікували на них. Дочекавшись, коли подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20 підійшло до вказаного перехрестя,

ОСОБА_29. разом з ОСОБА_22, реалізуючи спільний злочинний намір, розподілили між собою об'єкти безпосереднього застосування насильства.

ОСОБА_29., будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, несподівано вчинив напад на ОСОБА_55, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, раптово накинувшись на неї, ударами кулака в область голови ззаду та лобну частину збив ОСОБА_55 з ніг, після чого наніс їй два удари ногою в область живота, в результаті чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців та садна на обличчі, животі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, вимагаючи при цьому передачі грошей та цінностей.

ОСОБА_22, діючи узгоджено і одночасно з ОСОБА_29. та з єдиним умислом, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, вчинив напад на ОСОБА_56, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя та здоров'я - підбігши до ОСОБА_56 ззаду, наніс йому два удари в область голови взятим з собою куском металевої труби, а коли той став втікати, то наздогнав його, і знову наніс ОСОБА_56 два удари куском металевої труби в область спини та руки, заподіявши таким чином тілесні ушкодження у вигляді рани на голові та садна на лівій руці, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Однак ОСОБА_22 не довів до кінця свій злочинний умисел з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_56 вдалося втекти від нападників.

Подавивши таким чином волю потерпілої і її здатність до опору, ОСОБА_20. та ОСОБА_22., який повернувся на місце нападу, заволоділи індивідуальним майном ОСОБА_55., а саме :

· золотою каблучкою вартістю 200 грн.;

· золотою каблучкою вартістю 170 грн.;

· золотою каблучкою з трьома діамантами вартістю 1.860 грн.;

· золотим ланцюжком вартістю 170 грн.;

· золотим кулоном вартістю 60 грн.;

· золотими сережками вартістю 110 грн.;

· сумкою вартістю 42 грн.;

· грошима в сумі 5 грн.;

· записною книжкою вартістю 2 грн. 25 коп.;

· кульковою ручкою вартістю 27 коп.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 2.619 грн. 52 коп., а також : особистим важливим документом - службовим посвідченням працівника міліції на ім'я ОСОБА_55. ; 2-ма записними книжками, масажною щіткою, чіп-картою і ключем, які не становлять матеріальної цінності для потерпілої. Після цього нападники втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 22. 24 квітня 2002 року ОСОБА_20. та ОСОБА_22. вирішили знову вчинити розбійний напад на громадян з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою, в цей же день в темну пору доби ОСОБА_29. та ОСОБА_22, який озброївся спеціально пристосованим для нападу предметом -

куском металевої арматури, прибули в с. Довжик Житомирського р-ну, де по вулиці Нескорених підшукували об'єкт нападу.

Близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_29. та ОСОБА_22, побачивши як на безлюдному перехресті вулиць Нескорених і Лісової з маршрутного таксі вийшла раніше незнайома їм ОСОБА_16, яка одразу ж пішла в напрямку лісового масиву, вирішили скористатися цією обстановкою і заволодіти її майном.

Готуючись до раптового нападу, ОСОБА_29. та ОСОБА_22 навпростець через ліс непомітно обігнали ОСОБА_16, заховалися в лісі і стали її чекати.

Коли ОСОБА_16 наблизилася до місця їх засідки, ОСОБА_29. разом з ОСОБА_22, реалізуючи спільний злочинний намір, діючи узгоджено та з єдиним умислом, вчинили напад на ОСОБА_16, поєднаний з насильством небезпечним для її життя і здоров'я : ОСОБА_29. раптово накинувся на ОСОБА_16 і, вимагаючи у потерпілої передачі грошей та цінностей, умисно кулаком наніс їй не менше трьох ударів в голову ; ОСОБА_22, вчиняючи одночасно з ОСОБА_29 напад на ОСОБА_16, наніс потерпілій удар по голові куском металевої арматури.

Своїми діями ОСОБА_29. та ОСОБА_22 заподіяли потерпілій ОСОБА_16 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, травматичного перелому верхньої щелепи, перелому виличної кістки справа, які відносяться до середнього ступеню тяжкості.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_16 і її здатність до опору, ОСОБА_20. та ОСОБА_22. заволоділи майном потерпілої, а саме :

· сумкою вартістю 40 грн.;

· поліетиленовим пакетом вартістю 50 коп.;

· грошима в сумі 140 грн.;

· проїзним квитком вартістю 22 грн.;

· носовою хустинкою вартістю 1 грн.;

· косметичними виробами загальною вартістю 19 грн. ;

· 3-ма кульковими ручками вартістю 11 коп. за одну на суму 33 коп.;

· сонцезахисними окулярами вартістю 25 грн.;

· лимонами вартістю 5 грн. 50 коп. ;

· пшоном в кількості 2 кг вартістю 1 грн. 80 коп.;

· гречаною крупою вартістю 2 грн. 60 коп.;

· маслом вартістю 4 грн. 25 коп.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 261 грн. 98 коп., а також паспортом на ім'я ОСОБА_16 та іншими важливими особистими документами - пластиковою картою банку "Аваль" на отримання заробітної плати та ксерокопією книги по сервісному обслуговуванню автомобіля, після чого втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 23. 07 травня 2002 року близько 23-ої години, знаходячись на мосту через річку Кам'янка зі сторони вулиці Соснової в м. Житомирі, ОСОБА_20. побачив, як в його напрямку по вул. Короленка йде раніше йому незнайома ОСОБА_57

ОСОБА_29., продовжуючи перебувати в складі озброєної банди, вирішив самостійно, відкрито, із застосуванням насильства заволодіти майном ОСОБА_57.Готуючись до скоєння нападу, він став чекати, коли та наблизиться до нього.

Коли ОСОБА_57 наблизилася до ОСОБА_9., то він, реалізуючи свій злочинний намір, застосував до ОСОБА_57 насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої - ударом кулака в обличчя збив ОСОБА_57 з ніг, після чого наніс їй не менше 7-ми ударів ногами в різні частини тулуба і голови, заподіявши їй таким чином тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми на голові, синця на лівому стегні, садна на голові, тулубі, лівому стегні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, одночасно вимагаючи від неї передачі грошей та цінностей.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_57. і її здатність до опору, ОСОБА_20. відкрито, повторно заволодів майном потерпілої, а саме :

· сумкою вартістю 25 грн.;

· грошима в сумі 35 грн.;

· 5 пакетами насіння огірків загальною вартістю 8 грн. 50 коп.;

· косметичними виробами загальною вартістю 14 грн.;

· записною книжкою вартістю 2 грн. ;

· ключами від дверей вартістю 5 грн. ;

· поліетиленовим пакетом вартістю 50 коп. ;

· 2 булочками вартістю 80 коп.;

· пляшкою мінеральної води вартістю 1 грн. 20 коп.,

а всього відкрито, повторно заволодів майном потерпілої на загальну суму 99 грн. та незаконно заволодів її особистим важливим документом - пропуском для проходу на панчішну фабрику на ім'я ОСОБА_57., після чого втік з місця скоєння злочину.

Епізод № 24. 06 червня 2002 року ОСОБА_29. та ОСОБА_21. вирішили знову вчинити розбійний напад на громадян з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою, в цей же день у темну пору доби подружжя ОСОБА_29 прибуло до будинку АДРЕСА_3 1, де почали підшукувати об'єкт свого нападу.

07 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_29, побачивши раніше невідому їм ОСОБА_58, яка йшла в напрямку двору даного будинку, вирішили скористатися відсутністю сторонніх осіб, які могли б перешкодити вчиненню ними злочину, і заволодіти майном потерпілої шляхом розбійного нападу.

Реалізуючи цей спільний злочинний намір, ОСОБА_29діючи узгоджено і з єдиним умислом з ОСОБА_21, у складі озброєної банди, наздогнав ОСОБА_58 біля вказаного будинку та вчинив на неї розбійний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя і здоров'я - раптово схопив ОСОБА_58 рукою за плече і став наносити їй чисельні удари кулаком в обличчя, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді 3-ох синців, 1-го крововиливу, 1 -єї рани на обличчі, перелому кісток спинки

носу, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, вимагаючи при цьому передачі грошей та цінностей. Одночасно ОСОБА_21, діючи узгоджено з ОСОБА_29 і знаходячись поряд з ним, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності - спостерігала за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю їх у скоєнні нападу та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_17. і здатність її до опору, ОСОБА_29 в співучасті з ОСОБА_21 заволоділи майном потерпілої, а саме :

· курткою вартістю 412 грн. 50 коп. ;

· сумкою вартістю 70 грн.;

· грошима в сумі 107 грн.;

· телефонною карткою вартістю 7 грн. ;

· блокнотом вартістю 2 грн.;

· набором косметики вартістю 5 грн.;

· дезодорантом вартістю 10 грн.;

· зв'язкою ключів вартістю 30 грн.;

· губною помадою вартістю 4 грн.;

· туфлями вартістю 65 гривень ;

· наручним годинником вартістю 21 грн. 56 коп.;

· золотим браслетом вартістю 100 грн.;

· золотою каблучкою вартістю 400 грн.;

· золотими сережками вартістю 200 грн.;

· мікрокалькулятором вартістю 5 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 1.439 грн. 06 коп., після чого втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 25. 09 червня 2002 року ОСОБА_29 та ОСОБА_21 вирішили знову вчинити розбійний напад на громадян з метою заволодіння чужим майном.

З цією метою, цього ж дня в темну пору доби ОСОБА_29 прибули до будинку АДРЕСА_32, де стали підшукувати об'єкт свого нападу.

10 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_29 та ОСОБА_21, побачивши раніше незнайому їм ОСОБА_59., яка йшла в напрямку середньої школи № 5, розташованої в АДРЕСА_33 у відсутності сторонніх осіб, котрі могли б перешкодити їх нападу, вирішили скористатися даною обстановкою і заволодіти її майном .

Реалізуючи спільний злочинний намір, діючи узгоджено і з єдиним умислом, у складі банди, будучи особами, які раніше вчиняли розбій та бандитизм, ОСОБА_29 разом з ОСОБА_21 вчинили розбійний напад на ОСОБА_59, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я останньої. Наздогнавши ОСОБА_59 поблизу школи, ОСОБА_29 раптово штовхнув ОСОБА_59 в спину і повалив її на землю, після чого став наносити їй чисельні удари кулаками в обличчя та

ногами по тулубу, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синців, саднин, крововиливів, саден на обличчі, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, вимагаючи при цьому від ОСОБА_59 передачі їм грошей та цінностей. Одночасно ОСОБА_21, діючи узгоджено з ОСОБА_29, знаходячись поряд з ним, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності, спостерігаючи за навколишньою обстановкою щоб запобігти їх викриттю у скоєнні злочину та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_59. і здатність її до опору, ОСОБА_29. та ОСОБА_21. заволоділи майном потерпілої, а саме :

· курткою вартістю 800 грн.;

· кофтою вартістю 50 грн.;

· штанами вартістю 100 грн.;

· золотим ланцюжком вартістю 1000 грн. ;

· золотими сережками вартістю 200 грн.;

· черевиками вартістю 220 грн.;

· сумкою вартістю 120 грн.;

· портмоне вартістю 50 грн. ;

· проїзним квитком вартістю 2 грн.;

· косметичними виробами загальною вартістю 32 грн.;

· пляшкою "Coca-Cola" місткістю 0,5 літра та вартістю 2 грн.;

· грошима в сумі 2 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 2.578 грн., після чого втекли з місця скоєння злочину.

Епізод НОМЕР_7. 14 червня 2002 року близько 23-ої години ОСОБА_29., знаходячись в провулку 3-ому Каракульному в м. Житомирі, та побачивши, як по даному провулку йде раніше йому незнайомий та перебуваючий в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_60., вирішив скористатися даною обставиною і заволодіти його майном шляхом розбійного нападу.

ОСОБА_29 будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, реалізуючи свій злочинний намір, вчинив напад на ОСОБА_60, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя і здоров'я. Так, наздогнавши ОСОБА_60 біля будинку АДРЕСА_34, він несподівано для потерпілого наніс потужний удар кулаком в обличчя, від якого той втратив свідомість та впав на землю.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_60 і його здатність до опору, ОСОБА_20., заволодів майном потерпілого, а саме :

· наручним годинником "Orientex" вартістю 50 грн.;

· зв'язкою ключів вартістю 16 грн. ;

· цигарками "Прилуки" вартістю 1 грн. 50 коп. ;

· обкладинкою для зберігання документів вартістю 1 грн. 25 коп.,

а всього заволодів майном потерпілого на загальну суму 68 грн. 78 коп..

Крім того, ОСОБА_21коюючи розбійний напад на ОСОБА_60., незаконно заволодів іншими важливими особистими документами потерпілого - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та талоном до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_60..

Епізод № 27. 15 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_20., знаходячись поблизу школи № 5 м. Житомира, побачив, що по вул. Клосовського йде раніше йому незнайома ОСОБА_61., і при відсутності поряд інших громадян, які могли б перешкодити його нападу, вирішив скористатися даною обстановкою та вчинити на неї розбійний напад з метою заволодіння її майном.

Реалізуючи даний злочинний намір, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, ОСОБА_29 чинив напад на ОСОБА_61, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя і здоров'я. Наздогнавши ОСОБА_61 у дворі школи № 5, несподівано накинувся на неї - ударом кулака в обличчя збив її з ніг, після чого наніс їй удар ногою по тулубу, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та обличчі, садна на спині, закритого перелому кісток спинки носа із незначним зміщенням уламків, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я, одночасно вимагаючи від потерпілої передачі йому грошей та цінностей.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_61. і її здатність до опору, ОСОБА_20. заволодів майном потерпілої, а саме :

· сумкою вартістю 18 грн.;

· парфумерними та косметичними виробами загальною вартістю 235 грн.;

· двома журналами-каталогами вартістю 3 грн.;

· грошима в сумі 300 грн.,

а всього заволодів майном потерпілої на загальну суму 556 грн..

Епізод № 28 - 30. В середині травня 2002 року ОСОБА_23. зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_9., не знаючи на той час, що останнім створена і діє стійка озброєна банда з метою нападів на окремих громадян. Під час розмови ОСОБА_20. поцікавився тим, що чи є серед його знайомих матеріально забезпечені люди, майном яких можливо заволодіти. За надану інформацію ОСОБА_20. пообіцяв йому частку від викраденого.

Погодившись з цією пропозицією, ОСОБА_23., діючи з корисливих мотивів, розраховуючи на винагороду як і у випадках викрадення майна ОСОБА_36. та ОСОБА_42. ( епізоди №№ 6 і 9 ) та допускаючи при цьому, що заволодіння майном потерпілих буде вчинено шляхом крадіжки, грабежу чи розбою, під час їх наступної зустрічі через декілька днів передав ОСОБА_29. номер домашнього телефону ОСОБА_62, з якою познайомився у 2000 році, так як за наявною у нього інформацією батьки ОСОБА_62 жили заможно - могли зберігати кошти в сумі близько 10 тисяч доларів США та матеріальні цінності. Тоді ж він описав ОСОБА_29. зовнішність ОСОБА_62.

Готуючись до вчинення злочину, ОСОБА_29 розробив план, який погодив з ОСОБА_21. З метою його реалізації, познайомившись з ОСОБА_62 обманним шляхом, він вирішив увійти в її довОСОБА_62, для чого багаторазово зустрічався з нею та вони спільно проводили час.

Через певний проміжок часу ОСОБА_29., вважаючи свої підготовчі дії достатніми для вчинення злочину, визначив дату викрадення ОСОБА_62 - 26 червня 2002 року, та обрав місце її вбивства - лісовий масив поблизу с Іванівка Житомирського району.

Після цього ОСОБА_29. призначив ОСОБА_62 побачення - о 19-ій годині 26 червня 2002 року на тролейбусній зупинці "Універсам", розташованій навпроти ринку "Хмільники" по проспекту Миру в м. Житомирі.

Реалізуючи спільні злочинні наміри, ОСОБА_29., діючи разом із ОСОБА_21. з корисливих мотивів, у складі банди, узгоджено і з єдиним умислом та відповідно до раніше розподілених ролей, озброївся знаряддями злочину : вогнепальною зброєю - пістолетом "Чешска Збройовка", та холодною зброєю - штиком. Взявши з собою складені в сумку знаряддя злочину та предмети для здійснення тривалого викрадення людини, заподіяння їй фізичних страждань та приховування слідів злочину - мотузки, ліхтарик, змінний одяг і пляшки з водою, він зустрівся з ОСОБА_62 в оговорені попередньо час і місці. Діючи згідно плану, він шляхом обману та зловживання довОСОБА_62заманив її на заплановане місце вбивства - лісовий масив кварталу № 61 Богунського лісництва Житомирського держлісгоспу, що поблизу с Іванівка Житомирського району, тобто у такий спосіб незаконно викрав ОСОБА_62

ОСОБА_21, діючи одночасно з ОСОБА_29 та відповідно до відведеної їй ролі у складі банди, діючи з єдиним умислом, під видом сторонньої особи весь цей час слідувала за ними на місце запланованого вбивства ОСОБА_62, взявши з собою відро з мотузками та змінним одягом для застосування в ході тривалого викрадення потерпілої, заподіяння їй фізичних страждань та приховування слідів вбивства.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, ОСОБА_29 діючи узгоджено і з єдиним умислом, з метою отримання від ОСОБА_62 інформації про матеріальне становище її сім'ї та місце зберігання грошей і цінностей, раптово напав на ОСОБА_62 і збив її з ніг, нанісши з великою силою прикладення чисельні удари кулаками в голову та по тулубу. Далі він, схопивши за її волосся, поволік углиб лісу. Там знову повалив ОСОБА_62 на землю, зав'язав її руки та ноги завчасно підготовленими мотузками, які подавала йому ОСОБА_21, а також зав'язав їй очі та закрив її рот кляпом щоб перешкодити потерпілій кликати на допомогу, і став катувати ОСОБА_62

Бажаючи спричинити їй сильні фізичну біль та страждання, він протягом тривалого часу періодично наносив ОСОБА_62. чисельні удари кулаками в голову та по тулубу. Катуючи ОСОБА_62. та протязі тривалого часу - більше двох годин, та усвідомлюючи, що потерпіла відчуває особливий біль і страждання, ОСОБА_29. одночасно вимагав від неї повідомити про місце зберігання грошей та цінностей в помешканні її батьків, щоб в подальшому

використати цю інформацію при вчиненні бандитського нападу на сім'ю потерпілої та вимагання у них грошей в якості викупу за начебто повернення потерпілої її батькам, а також заволодів двома золотими каблучками загальною вартістю 1.400 грн., які власноручно зняв з потерпілої.

В той час, коли ОСОБА_29 катував ОСОБА_62, ОСОБА_21, як співучасник злочинних дій, діючи з єдиним умислом з ОСОБА_29., постійно знаходячись поряд з ним, виконувала його вказівки та забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності, спостерігала за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю у скоєнні вбивства та можливому втручанню сторонніх осіб.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_62 з особливою жорстокістю і з корисливих мотивів, з метою приховати її викрадення та пІНФОРМАЦІЯ_25шити в подальшому вчинення бандитського нападу на її батьків, а також вимагання у них викупу за нібито повернення ОСОБА_62 з погрозою її вбивства, ОСОБА_29. та ОСОБА_21, дочекавшись темної пори доби, бажаючи спричинити потерпілій особливу біль та страждання, почергово умисно нанесли ОСОБА_62 штиком 16-ть ударів в місце розташування життєво-важливих органів - 4-ри удари в область грудей зліва та 12-ть ударів в задню поверхню тулубу, і таким чином убили її.

Смерть ОСОБА_62 настала в результаті гострої крововтрати на фоні колото-різаних ран лівої половини грудної клітки з пошкодженням лівої легені.

В ході спричинення насильницьких дій та умисного вбивства ОСОБА_62 ОСОБА_20. та ОСОБА_21. умисно спричинили потерпілій тілесні ушкодження у вигляді 4-х ран під лівою молочною залозою, 3-й з яких проникли в ліву плевральну порожнину з пошкодженням лівої легені, 12-ти прижиттєвих ран задньої поверхні грудної клітки в нижній частині, 7-м з яких проникли в ліву плевральну порожнину з вираженими темно-червоними крововиливами в м'які тканини в проекції даних ран, осаднень шкіри задньої поверхні тулубу.

Вбивши ОСОБА_62., ОСОБА_29 та ОСОБА_21 заволоділи майном потерпілої, а саме :

· босоніжками шкіряними вартістю 60 грн.;

· комплектом спідньої білизни вартістю 20 грн.;

· сумочкою жіночою із шкірозамінника вартістю 56 грн.;

· золотою каблучкою вартістю 600 грн.;

· золотою каблучкою вартістю 800 грн.;

· грошима в сумі 180 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 1.716 грн..

Після вбивства ОСОБА_62 ОСОБА_29. з метою глумління над трупом потерпілої, розчленував труп ОСОБА_62 шляхом відокремлення голови від тулубу на рівні 7-го шийного хребця, розтяття м'яких тканин передньої черевної стінки, починаючи з нижньої частини грудної клітки від рівня сечовідного відростку грудини до лобка, поєднаного з вилученням значних розмірів шмату м'яких тканин та підшкірної клітчатки, розтяття діафрагми

справа, поєднаного з вилученням серця з плевральної порожнини, печінки та нирок з черевної порожнини, а також шляхом повного вилучення м'язів обох стегон на рівні пахових ділянок та верхньої частини в проекції обох колінних суглобів.

27 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_29 і ОСОБА_21, продовжуючи реалізовувати спільний план злочинних дій, з метою заволодіння майном батьків ОСОБА_62 - подружжя ІНФОРМАЦІЯ_15, в особливо великих розмОСОБА_62х, діючи спільно і відповідно до відведених ролей, попередньо озброївшись вогнепальною та холодною зброєю - пістолетом "Чешска Збройовка", обрізом мисливської рушниці "ТОЗ-63" та штиком, одягнувши на обличчя маски щоб запобігти їх впізнанню і викриттю у скоєнні злочину, прибули до місця помешкання подружжя ІНФОРМАЦІЯ_15 - будинку АДРЕСА_36, де вчинили напад на ОСОБА_19, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для його життя. Проникнувши шляхом обману в будинок, ОСОБА_29одразу направив на ОСОБА_19 вогнепальну зброю - обріз мисливської рушниці, і став погрожувати її застосуванням, одночасно вимагаючи видати гроші та інші матеріальні цінності. Далі ОСОБА_29передав обріз мисливської рушниці ОСОБА_21 а сам дістав з кишені пістолет, і продовжував погрожувати ОСОБА_19.. Тоді ж, він з метою подолання опору потерпілого, ударом кулака в обличчя збив ОСОБА_19 з ніг, заподіявши йому тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі зліва, яке відноситься до категорії легкого без короткочасного розладу здоров'я.

Продовжуючи погрожувати потерпілому застосуванням вогнепальної зброї, ОСОБА_29 наказав ОСОБА_19 не підводитись з підлоги та не чинити їм опір. Сприйнявши погрози нападників як реальні та боячись за життя свого малолітнього сина - ОСОБА_63, який в цей час перебував в будинку і спав, ОСОБА_19 виконав вимоги нападників.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_19. та його здатність до опору, ОСОБА_29 та ОСОБА_21 заволоділи майном подружжя ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме :

· грошима в сумі 700 грн. ; -чоловічою курткою вартістю 161 грн.;

· жіночою курткою вартістю 39 грн.;

· жіночим пальтом вартістю 315 грн. ;

· настільним годинником з радіоприймачем вартістю 40 грн. 50 коп. ;

· телевізором "Gold Star" вартістю 880 грн.;

· відеомагнітофоном "Orion" вартістю 336 грн.;

· пультом дистанційного управління до програвача вартістю 57 грн.;

· телефонною трубкою "Panasonic" вартістю 495 грн.;

· фільтром-продовжувачем вартістю 57 грн.;

· гаманцем вартістю 3 грн. 20 коп. ;

· покривалом вартістю 100 грн.;

відеокасетами в кількості 50 шт. загальною вартістю 538 грн. 50 коп.,

а всього заволоділи майном потерпілих на загальну суму 3.722 грн. 20 коп., після чого зникли з місця скоєння злочину.

Одразу після вчиненого розбійного нападу ОСОБА_29 і ОСОБА_21 з метою подальшої доставки речей потерпілих ІНФОРМАЦІЯ_15 до місця свого проживання перенесли ці речі до гаражів і залишили їх там, заховавши у кущах. Далі вони пішли до ОСОБА_23. щоб той допоміг їм у цьому. При зустрічі з ОСОБА_23 ОСОБА_29 повідомив його про вбивство ОСОБА_62, заволодіння майном подружжя ІНФОРМАЦІЯ_15 - батьків ОСОБА_62, та про місце схову викрадених речей і необхідність їх подальшого транспортування.

Тоді ж - 27 червня 2002 року між 5-ою і 6-ою годинами ранку, ОСОБА_23. організував перевезення майна ІНФОРМАЦІЯ_15 до місця проживання ОСОБА_9. за допомогою особи, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Продовжуючи реалізовувати спільний план злочинних дій, спрямований на вимагання у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_15 майна в особливо великих розмОСОБА_62х за нібито повернення ОСОБА_62 живою з погрозою її вбивства, ОСОБА_29 починаючи з 01 липня 2002 року, щоденно телефонував додому подружжю ІНФОРМАЦІЯ_15, вимагаючи у них передачі 3.000 доларів США, що за курсом Національного банку України становило 15.960 грн. і відповідно до п.4 Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 600 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Реалізувати до кінця злочинний умисел, направлений на заволодіння майном подружжя ІНФОРМАЦІЯ_15 в особливо великих розмОСОБА_62х ОСОБА_29 не вдалося з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були викриті в злочинній діяльності і затримані працівниками правоохоронних органів.

Епізод № 31. Одночасно ОСОБА_20. продовжував свою злочинну діяльність у банді, залучивши до її складу ОСОБА_23., який перебував у його залежності у зв'язку з його невдоволенням виконаним дорученням по підшуковуванню об'єктів злочинних дій та боявся фізичної розправи у зв'язку з цим. ОСОБА_23 було достовірно відомо, що ОСОБА_21пільно з іншими особами вчиняє злочини. Він особисто передав ОСОБА_29 інформацію щодо ОСОБА_62 і її родини. 27 червня 2002 року в період між 5-ою і 6-ою годинами ранку йому також було достовірно відомо, що була вбита ОСОБА_62 та вчинено розбійний напад на батьків ОСОБА_62. Тоді ж він безпосередньо приймав участь в організації транспортування майна, здобутого злочинним шляхом під час розбійного нападу.

В кінці червня 2002 року громадянин ОСОБА_33. з метою повернення йому коштів в сумі 3.000 грн., наданих ним ОСОБА_54в якості оплати за виконання ремонтних робіт у його квартирі, замовив ОСОБА_29. за винагороду в сумі 1.500 грн. застосувати насильство до ОСОБА_54, який ці роботи не виконав і не повертав отримані кошти.

Погодившись виконати дане замовлення ОСОБА_33, ОСОБА_29 та залучений до участі у банді ОСОБА_23. вирішили з корисливих мотивів вчинити бандитський напад на ОСОБА_54 та вимагання передачі його майна ОСОБА_33. ОСОБА_23, давши згоду на участь у розбійному нападі на ОСОБА_54 остаточно вступив до банди.

Готуючись до нападу та організовуючи його, ОСОБА_29 значив день, час і місце його вчинення - 02 липня 2002 року о 8-ій годині ранку в лісовому масиві поблизу диспетчерського пункту трамвайно-тролейбусного управління "Ялинка", що по АДРЕСА_37, а також розподілив злочинні ролі кожного з членів банди, відповідно до яких він особисто повинен був зустрітись з ОСОБА_54 біля вказаного диспетчерського пункту та заманити його в обумовлене з ОСОБА_23 місце, де останній повинен був чекати їх для здійснення спільного бандитського нападу на ОСОБА_54.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_29 01 липня 2002 року шляхом обману домовився з ОСОБА_54 про час та місце зустрічі.

02 липня 2002 року близько 8-ої години ранку, діючи узгоджено і з єдиним умислом у складі банди, попередньо озброївшись ОСОБА_29 -штиком, а ОСОБА_23- куском металевої труби, прибули до місця зустрічі з ОСОБА_54 на тролейбусну зупинку "Ялинка". ОСОБА_23, відповідно до відведеної йому ролі, сховався в обумовленому з ОСОБА_29 місці - в лісовому масиві на відстані біля 300 м від диспетчерського пункту.

Зустрівши ОСОБА_54, ОСОБА_29 обманним шляхом заманив того в обумовлене з ОСОБА_23 місце, де на них чекав останній. Коли ОСОБА_54 дійшов до цього місця, ОСОБА_23, діючи відповідно до узгодженого з ОСОБА_29 плану, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вчинив напад на ОСОБА_54, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя і здоров'я - несподівано наблизився до ОСОБА_54 і куском металевої труби наніс йому 4-ри удари в область голови та 5 - 6 ударів в різні частини тулуба. Одночасно ОСОБА_29, діючи узгоджено з ОСОБА_23, також вчиняючи бандитський напад на ОСОБА_54, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя і здоров'я - став наносити йому кулаками чисельні удари в область голови та тулуба, штиком наніс удар в область вуха, рукояткою штика наніс 5-ть ударів в область голови, а також декілька ударів в область тулуба і ніг. В результаті дій ОСОБА_29 та ОСОБА_23 потерпілому ОСОБА_54 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани на голові та лівій вушній раковині, струсу головного мозку, а також синця на лівій гомілці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. При цьому, ОСОБА_29 разом з ОСОБА_23, погрожуючи подальшим застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, зокрема штиком, вимагали від ОСОБА_54 повернення ОСОБА_33 коштів в сумі 3.000 грн..

Подавивши таким чином волю потерпілого та його здатність до опору, ОСОБА_29 та ОСОБА_23заволоділи майном ОСОБА_54, а саме :

· мобільним телефоном "Eriksson" з чохлом вартістю 650 грн.;

сорочкою вартістю 50 грн.,

а всього заволоділи майном потерпілого на загальну суму 700 грн..

Крім того в ході бандитського нападу на ОСОБА_54 ОСОБА_20. разом з ОСОБА_23. заволоділи іншими важливими особистими документами, а саме :

· свідоцтвом на реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_54 ;

· посвідченням водія на ім'я ОСОБА_54 ;

· патентом на право торгівлі на ім'я ОСОБА_54.

Після вчинення нападу ОСОБА_29 та ОСОБА_23 втекли з місця скоєння злочину.

Епізод № 32. Вимагаючи майно в особливо великих розмОСОБА_62х під виглядом викупу за повернення ОСОБА_62 живою, ОСОБА_20. 07 липня 2002 року близько 3 год. 40 хв. ночі черговий раз зателефонував подружжю ІНФОРМАЦІЯ_15 з таксофону, що розміщений біля будинку АДРЕСА_38.

У цей час старший оперативний уповноважений УКР УМВС України в Житомирській області ОСОБА_63., являючись працівником правоохоронного органу, виконуючи свої службові обов'язки по виявленню осіб, причетних до викрадення ОСОБА_62, обґрунтовано запідозрюючи ОСОБА_9. у вчиненні даного злочину, став спостерігати за ним. Наблизившись до ОСОБА_9. і відрекомендувавшись працівником міліції, ОСОБА_63. наказав йому стояти на місці. ОСОБА_29., розуміючи, що особа, яка наближається до нього, є працівником правоохоронного органу і виконує свої службові обов'язки по розкриттю злочинів, до яких він причетний, з метою уникнути викриття в скоєнні цих злочинів і затримання працівниками міліції, став втікати від нього, а коли побачив, що ОСОБА_63. переслідує його, вирішив вбити, застосувавши проти нього вогнепальну зброю - пістолет "Чешска Збройовка", яку мав при собі.

Реалізуючи цей злочинний намір, ОСОБА_29. тут же, біля цього ж будинку, став стріляти в переслідуючого його на законних підставах ОСОБА_63 із зазначеного пістолету, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення черевної порожнини, наскрізного поранення ободової кишки, петлі худої кишки, які відносяться до категорії тяжких і небезпечних для життя в момент спричинення. При цьому смерть потерпілого від отриманого вогнепального поранення не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_9., оскільки потерпілому було вчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Поранивши ОСОБА_63., ОСОБА_20. втік з місця скоєння злочину.

Епізод № 33. Крім того, досудовим слідством ОСОБА_29 і ОСОБА_21, ОСОБА_22. та ОСОБА_23. по окремих епізодах обвинувачення також обвинувачуються у незаконному заволодінні паспортом та іншими важливими особистими документами при обставинах, що викладені вище і їх дії кваліфіковано за ст.357 ч.3 КК України в редакції 2001 року :

- ОСОБА_20. та ОСОБА_21. - паспортом потерпілої ОСОБА_50( епізод № 18);

- ОСОБА_20.. та ОСОБА_22. - студентським квитком потерпілої

ОСОБА_15. ( епізод № 20 ), службовим посвідченням працівника міліції

потерпілої ОСОБА_55. ( епізод НОМЕР_3 ), паспортом, пластиковою карткою

банку "Аваль" на отримання заробітної плати та ксерокопією книги по

обслуговуванню автомобіля потерпілої ОСОБА_16 ( епізод № 22 ) ;

· ОСОБА_20. - перепусткою потерпілої ОСОБА_57. для проходу на Житомирську панчішну фабрику ( епізод № 23 ) ;

· ОСОБА_20. та ОСОБА_23. - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, посвідченням водія, свідоцтвом на право торгівлі потерпілого ОСОБА_54 ( епізод №31).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. свою вину по епізодах обвинувачення його у незаконному носінні придбанні, зберіганні вогнепальної зброї і носінні холодної зброї визнав повністю та частково визнав по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_54. По інших епізодах обвинувачення в організації банди і участі в ній, втягненні неповнолітнього в злочинну діяльність, у викраденні людини, вчинення бандитських і розбійних нападів та умисних вбивств потерпілих, посяганні на життя працівників правоохоронних органів в зв'язку з виконанням ними службових обов'язків ОСОБА_20. своєї вини не визнав.

Підсудна ОСОБА_21. судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів, в яких вона обвинувачується, визнала частково, однак не визнала свою вину в участі у банді, у втягненні неповнолітнього в злочинну діяльність, в співучасті у вчиненні умисних вбивств ОСОБА_43., ОСОБА_47. та ОСОБА_44., вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_37.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_22. свою вину по обвинуваченню у скоєнні злочинів визнав частково, однак не визнав своєї вини в участі у банді, в співучасті у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_37, у співучасті у вчиненні умисних вбивств ОСОБА_43., ОСОБА_47. та ОСОБА_44..

Підсудний ОСОБА_23. в судовому засіданні свою вину по епізодах обвинувачення у вчиненні крадіжок та розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_54 визнав повністю, не визнав своєї вини в участі у банді, у викраденні та умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_62, визнав частково свою вину у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_19..

Підсудні ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26вою вину у вчинені ними злочинів не визнали.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_35 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю.

Докази по епізоду № 1. Вимагательство, вчинене 31 травня 1999 року

щодо потерпілого ОСОБА_9.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_25. по даному епізоду свою вину не визнав, однак пояснив, що він знає ОСОБА_9. з 1996 року, відбував покарання разом з ним в Житомирській виправній колонії № 4. В травні 1999 року в м. Житомирі в "Торговому центрі" зустрів ОСОБА_9., який запропонував йому підстрахувати його при продажі приватної квартири АДРЕСА_39 на продаж якої він має генеральне доручення від власника квартири ОСОБА_28, пообіцяв комісійні від продажу в сумі 500 доларів США. Він - ОСОБА_25, розповів про це своєму другу ОСОБА_24. і вони разом декілька разів дивились вказану квартиру та підшуковували покупців. Через певний час вони з ОСОБА_24 взнали, що квартира продана, посередник продажу квартири ОСОБА_65. отримала завдаток в сумі 2000 доларів США, передала ОСОБА_9 500 доларів США.. ОСОБА_9 їм з ОСОБА_24 передав тільки 200 доларів США, сказавши, що отримав від ОСОБА_65 300 доларів США. В зв'язку з таким розвитком подій вони з ОСОБА_24 запросили ОСОБА_9. до ОСОБА_65 на вул. Східну в м. Житомирі для встановлення дійсної сплати комісійних, але ОСОБА_65 вдома не застали. Там же зустріли своїх знайомих ОСОБА_9. та ОСОБА_26., які погодились поїхати на водоймище кар'єру силікатного заводу на околиці м. Житомира. До кар'єру їхали він з ОСОБА_24 на передніх сидіннях, а ОСОБА_9 на задньому сидінні автомобіля між ОСОБА_29 і ОСОБА_26. На кар'єрі всі купались, ОСОБА_9. ніхто не бив. Він з ОСОБА_24 в присутності всіх вів розмову з ОСОБА_9. про комісійні, які він не додав йому з ОСОБА_24.. ОСОБА_9 сам запропонував віддати обіцяні комісійні, всі разом під'їхали до будинку, де проживала тітка ОСОБА_9., і він - ОСОБА_9, передав йому - ОСОБА_25, ще 100 доларів США, які він позичив у своєї тітки. Коли під'їжджали до квартири на вул. Крошенській, то там ОСОБА_9 нічого не передавав.

Підсудний ОСОБА_24. в судовому засіданні у вчиненні вимагательства стосовно ОСОБА_9. винним себе не визнав і пояснив, що з ОСОБА_25 знайомий з 1991 року, періодично зустрічався з ним. Після 09 травня 1999 року він зустрівся з ОСОБА_25 допомагав йому продати його квартиру. Потім ОСОБА_25 запропонував продати квартиру його приятеля ОСОБА_9, той обіцяв хороші комісійні від продажу квартири в сумі 500 доларів США. Коли оглядали квартиру по АДРЕСА_39 то там бачив власника квартири ОСОБА_28, який дав генеральне доручення ОСОБА_9 на продаж даної квартири. В 20 числах травня 1999 року взнав, що продажем цієї квартири займається ОСОБА_65. Потім в кінці травня місяця 1999 року ОСОБА_9 зустрів їх з ОСОБА_25 в місті і розповів, що квартира продана, ОСОБА_65 отримала завдаток і передав їм 200 доларів США. Від самої ОСОБА_65 стало відомо, що вона передала для них 500 доларів США. В кінці травня 1999 року вони в місті зустріли ОСОБА_9 а потім зустріли своїх знайомих ОСОБА_29 та ОСОБА_26. Автомобілем,

приналежним йому - ОСОБА_24, поїхали на відпочинок на водоймище в район кар'єру силікатного заводу на околиці м. Житомира. Автомобілем керував він, поряд сидів ОСОБА_25, а на задньому сидінні сиділи ОСОБА_29 та ОСОБА_26 і між ними сидів ОСОБА_9. На кар'єрі вони купались, розмовляли з ОСОБА_9, він пообіцяв повернути заборговану суму комісійних. Вони всі разом проїхали до родички ОСОБА_9 де він там взяв 100 доларів США і передав їм. Потім їздили на вул. Крошенську і там ОСОБА_9 залишився. Його ніхто не бив, грошей у нього не вимагав. Хто отримав ключі від квартири на вул. Крошенській від ОСОБА_9 він не бачив.

Підсудний ОСОБА_20. в судовому засіданні вину свою у вчиненні вимагательства за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством стосовно ОСОБА_9. не визнав і пояснив, що ОСОБА_25 знає 1984 року, він товариш і кум його рідного брата. В травні місяці 1999 року, числа дня не пам'ятає, він з ОСОБА_26. повертались з спортзалу і на вул. Східній в м. Житомирі зустріли на легковому автомобілі "Ауді - 80" ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_9 які їхали на водоймище кар'єру силікатного заводу купатись. Вони запросили їх також поїхати. На кар'єр їхали ОСОБА_24 і ОСОБА_25 на передньому сидінні, а вони з ОСОБА_9. посередині, - на задньому. По приїзду на кар'єр вони з ОСОБА_26 пішли купатись, а ОСОБА_24 з ОСОБА_25 розмовляли. Ніхто не бив ОСОБА_9., грошей у нього не вимагали.

Підсудний ОСОБА_26. в суді по даному епізоду вину свою у вчиненому не визнав, однак пояснив, що він дійсно на вул. Східній в м. Житомирі в травні 1999 року був з ОСОБА_29 йшов з спортзалу. Біля легкового автомобіля "Ауді - 80" зустріли ОСОБА_24. та ОСОБА_25 В автомобілі був ОСОБА_9 Разом з ними їздив на кар'єр купатись. Чи купався ОСОБА_9 не бачив, потім бачив у нього на обличчі тілесні пошкодження. Хто йому їх спричинив він не бачив. ОСОБА_9 сам йому віддав ключі від квартири на вул. Крошенській в м .Житомирі де він з дружиною і малолітньою дитиною проживав три місяці.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_26 в судовому засіданні давав пояснення по даному епізоду фрагментарні, виривав події і факти з контексту свідчень, суд дослідивши його покази дані ним на досудовому слідстві, приймає їх до уваги, так як вони підтверджені об'єктивними і беззаперечними доказами.

Не зважаючи на те, що підсудні ОСОБА_25., ОСОБА_24., ОСОБА_20. та ОСОБА_26. свою вину у вчиненні даного злочину не визнали, їх вина по даному епізоду підтверджуються сукупністю доказів, які були досліджені у судовому засіданні.

Так, із досліджених показань потерпілого ОСОБА_9., даних ним як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві, вбачається, що в червні 1999 року в понеділок, одразу після релігійного свята Трійці, яке святкував в с. В.Кошарище Коростишівського району, до квартири ОСОБА_28 приїхав ОСОБА_25 та ОСОБА_24. Вони сказали, щоб він поїхав з ними по справах і по дорозі вони йому все повідомлять. Сіли в автомобіль ОСОБА_25

марки "Ауді-80" зеленого кольору. Разом з ними в автомобілі він приїхав у двір будинку по вул. Східній в м. Житомирі, де знаходиться кафе "Червона Рута". У дворі будинку їх чекали двоє хлопців. Один з них був віком близько 25-27 років, на зріст близько 170 см, з темним волоссям, міцної спортивної тілобудови, одягнений в спортивний костюм. Другий з них був приблизно того ж віку, на зріст близько 173 см, худорлявий, зі світлим волоссям, одягнений також в спортивний костюм. Ці двоє хлопців підсіли до них в автомобіль. В автомобілі ОСОБА_25 сидів за кермом, ОСОБА_24 на передньому сидінні, ліворуч від ОСОБА_25. Двоє незнайомих хлопців сіли в автомобіль на заднє сидіння, вийшло так, що він опинився на задньому сидінні між ними.

Коли його ОСОБА_24 разом з ОСОБА_25 та іншими двома невідомими хлопцями везли до кар'єру, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вже по дорозі стали вимагати віддати їм гроші, які йому дала ОСОБА_65. Вимагали вони всю обіцяну суму - 500 доларів США. Він їм пояснював, що дійсно, обіцяв цю суму, але ж тільки після кінцевої продажі квартири, а на той момент квартира ще не була продана, тому не було з чого давати їм всю обіцяну суму. Однак ні ОСОБА_24, ні ОСОБА_25 не хотіли слухати його, привезли до кар'єру біля силікатного заводу. Спочатку його почали бити ті двоє невідомих, пізніше взнав, що це були ОСОБА_20. та ОСОБА_26., яких запросили ОСОБА_24 та ОСОБА_25 з собою. Один з них, той, що був нижче зростом, і цупкішої тілобудови - ОСОБА_26, відразу повалив з ніг, і почав ногами бити по тулубу, наносячи безліч ударів. Цих ударів він не рахував. До нього також відразу приєднався той, що був трохи вище зростом і худіший ОСОБА_29, він наносив також безліч ударів ногами по тулубу та в голову. Били вони його лежачого. Йому було дуже боляче. Він стогнав від болю. Далі йому наніс удар ОСОБА_25 в обличчя кулаком, при цьому запитуючи, де гроші. Він відповів, що грошей немає, тоді до ОСОБА_25 приєднався ОСОБА_24, який ударив його два рази в живіт, в область сонячного сплетіння. Після ОСОБА_25 і ОСОБА_24 ті двоє знову почали його бити, хтось з них збив його з ніг, він закрив обличчя руками, і відчував, як його б'ють ногами по голові, наносячи безліч ударів, а також по тулубу. Йому стало дуже погано. Тоді ОСОБА_25 сказав, що хватить його бити. В нього з губи та носа йшла кров, все обличчя в було в крові, було поранене вухо. ОСОБА_25 сказав спуститися вниз до кар'єру і вимити у воді кров з обличчя, що він і зробив. ОСОБА_24 та ОСОБА_25 погрожували, що аналогічним чином постраждає його дівчина, ОСОБА_30., вона проживає за адресою АДРЕСА_40.Також вони виказували погрози і в його адресу, що на цьому вони ще не закінчили. Він змушений був поступитися домаганням вимагателів, і сказав, що зараз віддасть гроші. Тоді вони поїхали до його тітки ОСОБА_31, за грошима. Тітка також бачила, який він був побитий. Бачив це і її чоловік ОСОБА_66. Коли він піднімався в квартиру, його супроводжував ОСОБА_25, щоб він не втік. Позичивши у тітки - 100 доларів США, він їх віддав в руки ОСОБА_25. Потім на домагання ОСОБА_25 коли він поверне решту грошей, сказав, що у нього на квартирі, яку він зняв по вул. Щорса, є ще 20 доларів. Вони приїхали туди, де він віддав їм ці гроші. ОСОБА_25 і ОСОБА_24 забрали у нього ключі від цієї квартири і віддали їх ОСОБА_26 ( т.4 а.с. 19 - 20 ).

Показання потерпілого ОСОБА_9 об'єктивно підтверджуються показаннями свідків.

Так, свідок ОСОБА_31 в своїх показаннях підтвердила той факт, що дійсно давала племіннику ОСОБА_9 100 доларів США, які він у неї просив боячись фізичної розправи з боку невідомих їй осіб.

В суді вона пояснила, що пам'ятає, як в другій половині травня 1999 року до неї на квартиру, де вона зараз живе, прийшов ОСОБА_9. Вона називає цей час тому, що в неї 12 червня 1999 року народився син, і коли ОСОБА_9 прийшов, вона була ще вагітна й от-от повинна була народити. Спочатку ОСОБА_9 їй зателефонував, і сказав, що на нього "наїхали" і йому терміново потрібно 200-300 доларів СІНА, а інакше його можуть убити. Вона йому відмовляла по телефону, але він став дуже наполягати на тому, що хоче прийти до неї, і позичити гроші. Через дві години, в цей же день ОСОБА_9 з'явився до неї додому, коли відчинила двері, то він стояв у супроводі незнайомої людини, був дуже побитий - мав припухлості, синяки на голові й на обличчі. Зайшовши у квартиру, ОСОБА_9 говорив, що "вліз у якусь кепську справу", і що йому потрібні гроші, щоб вийти цілим із цієї ситуації. Просив він 200 - 300 доларів США. Супроводжувача вона у квартиру не впустила. Почувши, що говорить ОСОБА_9, вона вирішила чомусь, що він по своїй дурості сам "вліз" у якусь історію, у зв'язку з чим не потрібно було викликати міліцію. Адже ОСОБА_9 сам також не викликав міліцію, видно чогось боявся. Пошкодувавши його, вони з чоловіком ОСОБА_66 дали 100 доларів США. Взявши гроші, ОСОБА_9 пішов. Вона пам'ятає, що коли через якийсь час вони із чоловіком виходили на вулицю, то бачила в них у дворі ОСОБА_9 разом з тим, хто його супроводжував, а також біля них були ще чоловіки ( т.4 а.с.37 - 38 ).

Свідок ОСОБА_66 - чоловік ОСОБА_31, показання якого були досліджені судом на досудовому слідстві давав аналогічні показання дав ( т.4 а.с.39-41).

Свідок ОСОБА_30. в суді, як і на досудовому слідстві, показала, що в період з 1997 року по 2000 рік зустрічалась з ОСОБА_9.. В 1999 році ОСОБА_9з німав квартиру в будинку, розташованому по вул. Київській в м. Житомирі, навпроти Головпоштамту. В цій квартирі була декілька разів. Разом з ОСОБА_9 в квартирі проживав якийсь чоловік, його ім'я вже не пам'ятає. Але пам'ятає, що той чоловік був вже похилого віку і зловживав спиртними напоями. В даній квартирі ОСОБА_9 перестав проживати з літа 1999 року. Приблизно в цей час ОСОБА_9. попросив пожити у неї вдома, пояснивши лише те, що у нього виникли якісь проблеми. Також влітку 1999 року ОСОБА_9 сильно побили. На обличчі у нього були чисельні синці. Хто його побив і чому ОСОБА_9 не розповідав. ОСОБА_9 розповідав, що зняв на тривалий час квартиру в районі Крошні, поблизу сільськогосподарського технікуму, але в тій квартирі він практично не проживав, так як сказав, що у нього виникли якісь проблеми і там проживати він не може. В той час декілька разів чула від ОСОБА_9, як він в своїх розмовах згадував чоловіка на прізвисько "ІНФОРМАЦІЯ_16" та жінку на ім'я ОСОБА_65 ( т.4 а.с.42 - 44 ).

Свідок ОСОБА_67 яка з поважних причин не змогла з'явитись в суд, в своїх показаннях на досудовому слідстві, які були досліджені в судовому засіданні за її заявою, підтверджувала, що в травні 1999 року вона свою квартиру АДРЕСА_41 спочатку здала в оренду ОСОБА_9., а потім в цій квартирі став проживати ОСОБА_26..

Приблизно в травні - червні 1999 року до неї на квартиру прийшов хлопець, який представився, як ОСОБА_9. Він виявив бажання проживати в її квартирі. Заплатив їй гроші наперед за шість місяців, приблизно 600 грн.. Далі ОСОБА_9 став там жити. У ОСОБА_9 був свій ключ від квартири, в одному екземплярі. Потім, через якийсь час, при наступних її візитах на квартиру вона помітила, що ОСОБА_9 у квартирі не було, і він забрав свої речі. Вона зрозуміла, що ОСОБА_9 перестав жити у квартирі, хоча відповідно до домовленості з ним, з врахуванням того, що ОСОБА_9 заплатив за квартиру наперед, він повинен був ще проживати у квартирі кілька місяців. Вона якийсь час залишилася у квартирі, коли в один день прийшов на квартиру хлопець, назвався ОСОБА_24, і сказав, що буде знімати квартиру він і вселиться з родиною в її квартиру. ОСОБА_9, винен йому ОСОБА_24, гроші, тому він буде жити в у цій квартирі. Вона погодилася, щоб ОСОБА_24 проживав замість ОСОБА_9 у квартирі, оскільки за квартиру було заплачено наперед. ОСОБА_24 оселився у квартирі із дружиною й малолітньою дитиною. Гроші за квартиру вони їй не давали, вони просто прожили у квартирі рівно стільки, за скільки було заплачено ОСОБА_9. Після цього вони виїхали із квартири. Вона давала ключ від своєї квартири ОСОБА_9, що перший проживав у квартирі. Він їй ключі не повернув. ОСОБА_24 ключ від квартири вона не давала, він сказав, що в нього є ключ від квартири. Коли ОСОБА_24 виселився із квартири, він їй також ключ не повернув.( т.4 а. с 45 - 46 ).

З показів свідка ОСОБА_68 покази якого були оголошені і досліджені в судовому засіданні, вбачається, що в червні 1999 р. до нього в м. Київ приїздив його двоюрідний брат, ОСОБА_9, котрий просив позичити 200 доларів США . Коли він його побачив, то помітив, що у нього під очима були синці, на лобі у ОСОБА_9 була гематома. Він його запитав, що трапилося, і ОСОБА_9 йому розповів, що він хлопцям винен гроші, і що ці хлопці вивезли його в ліс, де побили, при цьому пригрозили йому фізичною розправою в тому випадку, якщо він не поверне гроші. Він показував свою спину, вона вся була в синцях. Крім цього ОСОБА_9 сильно скаржився на сильні болі в області грудей, казав, що можливо йому поламали ребра, він йому говорив, що все це пов'язано з дідом, у якого він тоді жив на квартирі.

Точно пам'ятає, що ОСОБА_9 приїздив до нього в п'ятницю, а поїхав в м. Житомир в понеділок. Позичив йому лише 100 доларів США.( т.4 а.с.53 ).

Свої показання про вимагательство і насильство щодо нього потерпілий ОСОБА_9 повністю підтверджував на очних ставках з ОСОБА_25 та ОСОБА_24.. Протоколи даних слідчих дій також були досліджені судом.

При цьому, підозрюваний ОСОБА_25., під незаперечними доводами потерпілого ОСОБА_9., наведеними на очній ставці, визнав факт вимагательства у нього грошей із застосуванням насильства. Він пояснив, що

підтверджує показання ОСОБА_9 частково. У них із ОСОБА_24 і ОСОБА_9 дійсно була розмова з приводу того, що їх винагорода за пошук покупця квартири ОСОБА_28 буде в сумі 500 доларів США. Гроші вони повинні були одержати після продажу квартири ОСОБА_28. ОСОБА_9 дійсно попередньо віддав йому і ОСОБА_24 200 доларів США, по 100 доларів кожному, як винагорода за допомогу в продажі квартири. Крім того, він сказав, що ОСОБА_65 йому дала не 500 доларів, а 300 доларів, з яких він дав їм 200 доларів. Через якийсь час ОСОБА_24 сказав, що насправді ОСОБА_65 передала ОСОБА_9 500 доларів США, які призначалися йому і ОСОБА_24. Тому вони з ОСОБА_24 подумали, що ОСОБА_9 їх обдурив і не віддав їхні гроші. Тоді з ОСОБА_24 і почали вимагати з ОСОБА_9 гроші. Ті двоє хлопців, разом з якими вони їздили на кар'єр бити ОСОБА_9 були його знайомі ОСОБА_29 і ОСОБА_26 ( т.4 а.с.30 - 34 ) .

Суд критично оцінює показання підсудних, дані ними в суді і дослідивши їх показання, які вони давали на досудовому слідстві, бере їх до уваги, так як їх показання поряд з іншими доказами повністю підтверджують їх вину у вчинені інкримінованого злочину, а також викривають інших його співучасників у вимагательстві.

Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_25. показав, що влітку 1999 року ОСОБА_9 попросив його - ОСОБА_25, продати двокімнатну квартиру по вул. Київській, заявивши, що являється опікуном господаря квартири ОСОБА_28. ОСОБА_28 бажав в обмін за продану квартиру придбати будинок або квартиру дешевше в приватному секторі, домовились за комісійні, через деякий час знайшли покупця квартири, який погоджувався її придбати, однак ОСОБА_28 передумав продавати квартиру. Тоді ОСОБА_24 запропонував "покласти ОСОБА_28 в лікарню", на лікування від алкоголізму, заявивши, що у нього є знайомі в лікарні. За це вимагали від ОСОБА_9 підвищити суму комісійних, ОСОБА_9 пообіцяв розрахуватися з ними, тобто з ним, ОСОБА_25, та ОСОБА_24, після продажу квартири.

Продажем квартири також більше року займалася ОСОБА_65. Між ним, ОСОБА_25 та ОСОБА_24 з одного боку, та ОСОБА_65 з іншого був конфлікт з приводу того, хто буде займатися остаточно продажем квартири. ОСОБА_65вимагала, щоб ОСОБА_24 не заважав їй продавати цю квартиру. Через деякий час ОСОБА_24 повідомив, що квартира вже продана, і що ОСОБА_9 свої комісійні вже отримав. Рахуючи, що ОСОБА_9 його, ОСОБА_25 та ОСОБА_24 обманув з виплатою комісійних, приблизно в кінці весни - на початку літа 1999 року зустріли його в м. Житомирі, і запитали про винагороду за участь в продажі квартири. ОСОБА_9 відповів, що квартира ще не продана, а передана в залог, і що поки що ОСОБА_65з ним розрахувалася лише 300 доларами США. Тоді ж він дав йому, ОСОБА_25 та ОСОБА_24 200 доларів США, пообіцяв, що решту суми віддасть після кінцевого продажу квартири.

Ще з 1984 року був знайомий з ОСОБА_29. Брат останнього - ОСОБА_69, є його кумом. На початку червня 1999 року він - ОСОБА_25

та ОСОБА_24 забрали ОСОБА_9 з квартири ОСОБА_28 і вивезли разом з ОСОБА_29 та ОСОБА_26 на власному автомобілі до кар'єру поблизу Силікатного заводу на околиці м. Житомира, щоб розібратися з його боргом за квартиру.

На кар'єрі вони постояли недовго, почали з'ясовувати в ОСОБА_9, де гроші й куди він їх потратив. Після цього вони від'їхали до кар'єру. Він дав ляпас ОСОБА_9, ОСОБА_24 також дав йому ляпас і ОСОБА_26 з ОСОБА_29 ударили його кілька разів, але не сильно. ОСОБА_9 сказав, що він був не прав, і що він знайде ці гроші. Він поїхав разом з ними на квартиру, яку він зняв у районі Крошні. Там на квартирі він віддав їм по 10 доларів США. Крім того ОСОБА_26казав, що йому ніде жити, і що він буде жити в цій квартирі разом зі своєю родиною. Квартиру ОСОБА_9 зняв на півроку за 120 доларів США. Після цього вони поїхали за пропозицією ОСОБА_9 до його тітки в будинок по вулиці Щорса, напроти зоомагазину. Він разом з ОСОБА_9 зайшов у квартиру до його тітки, після чого він поговорив з нею, пояснив їй ситуацію. Вона дала ОСОБА_9 100 доларів США, які він віддав їм. Після цього ОСОБА_9 сказав йому, що решту грошей у сумі 200 доларів США він віддасть пізніше. Після цього до нього з ОСОБА_24 підійшла ОСОБА_65 й попросила більше не вимагати в ОСОБА_9 гроші.

Показання, дані ОСОБА_24. в ході досудового слідства, поряд з іншими доказами також повністю підтверджують його вину у вчиненому в повному об'ємі, та викривають інших його співучасників у вчиненні вимагательства. Суд бере їх до уваги, так як вони є докладними, послідовними і співпадають з іншими доказами, дослідженими судом.

Так, будучи затриманим 31 липня 2002 року за підозрою у співучасті в умисному вбивстві ОСОБА_28, підозрюваний ОСОБА_24 показав, щоОСОБА_25 знає приблизно з 1992 року, через ОСОБА_25 познайомився з його друзями - ОСОБА_29 з прізвиськом "ІНФОРМАЦІЯ_17", і ОСОБА_26 з прізвиськом "ОСОБА_26". Йому відомо зі слів ОСОБА_25, що вони займалися разом спортом. В 1999 році він - ОСОБА_24, мав автомобіль "Ауді-80" зеленого кольору, який був тимчасово зареєстрований на нього, а потім він віддав цей автомобіль ОСОБА_25 без реєстрації.

Про обставини знайомства з ОСОБА_9 та участі в продажі квартири ОСОБА_28, ОСОБА_24 показав наступне. Влітку 1999 року, приблизно на початку літа, йому ОСОБА_25 запропонував допомогти одній людині в продажі квартири. Цією людиною був ОСОБА_9. Познайомився з ним тоді, коли з ОСОБА_25 приїхали дивитися цю квартиру. Квартира знаходилась на другому поверсі п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_31 де внизу знаходиться гастроном. Якщо піднятись на сходинковий майданчик, то квартира розміщена ліворуч. Двері відчинив їм хлопець, як потім йому представив ОСОБА_25 -ОСОБА_9. У квартирі був ще дід, потім познайомилися з ним, прізвище його було ОСОБА_28 Дід сидів на кухні разом із ОСОБА_65. Йому її представили як людину, що також займається продажем цієї квартири. ОСОБА_9 сказав, що в нього від імені діда є генеральне доручення на право володіти, користуватися й розпоряджатися майном діда, у

тому числі й цієї квартири. ОСОБА_9 просив допомоги продати квартиру, а саме щоб знайшли покупця. При цьому ОСОБА_9 запропонував винагороду йому і ОСОБА_25 на двох 1000 доларів США за допомогу в продажі квартири.

Через деякий час знайшов покупця квартири, який приїхав її оглядати. В цей день ОСОБА_65заявила йому - ОСОБА_24, та ОСОБА_25, щоб вони не заважали їй займатися продажем квартири ОСОБА_28, мотивуючи тим, що вона допомогла ОСОБА_9 оформити довіреність на його ім'я.

Далі ОСОБА_24 заявив, що після цієї зустрічі з ОСОБА_65 він з ОСОБА_25 взагалі перестав займатися продажем квартири. Куди дівся ОСОБА_28 йому невідомо, і він - ОСОБА_24, ніколи ніяких грошей від продажу квартири ні від кого не отримував. ОСОБА_70, з якою він співмешкав з літа 1999 року, приблизно три - чотири місяці, говорила, що квартира була опечатана, потім продана. При ньому ОСОБА_9 передав 100 доларів ОСОБА_25 для того, щоб ОСОБА_25 допоміг покласти діда, тобто ОСОБА_28, у наркологічну лікарню. Особисто йому грошей ніхто не давав із приводу цієї квартири.

В своїх поясненнях ОСОБА_24 уточнював, що ОСОБА_9 повинен був дати 200 доларів СІЛА ОСОБА_25, щоб той допоміг «покласти» діда в лікарню, а дав усього 100 доларів США. Для чого діда потрібно було покласти в лікарню він не знав але чув, як ОСОБА_65 просила ОСОБА_25 щоб він допоміг покласти ОСОБА_28 в наркологію. При цьому вона сказала, що відшкодує всі витрати, пов'язані з лікуванням. Про оплату посередницьких послуг вона нічого не говорила. Потім він вже довідався, що ОСОБА_65 через ОСОБА_9 передала ОСОБА_25 гроші в сумі 200 доларів США, а той передав усього 100 доларів США.( т.З а.с.174 - 176 )

Даючи слідству плутані показання про свою особисту причетність до продажу квартири ОСОБА_28, ОСОБА_24., разом з тим, визнав факт вимагательства в ОСОБА_9. грошей із застосуванням насильства і пояснив, що приблизно в цей же час, влітку 1999 року, вони з ОСОБА_25 почали шукати ОСОБА_9 у зв'язку з тим, що він взагалі не дав їм з ОСОБА_25 гроші, і кудись пропав. Потім випадково побачили його в місті, вони були з ОСОБА_25 на автомобілі "Ауді-80", що він вже віддав ОСОБА_25. За кермом був він, тому що в ОСОБА_25 взагалі не було водійського посвідчення. Уточнив, що автомашину ОСОБА_25 він віддав до того, як вони почали займатися квартирою ОСОБА_28. За ОСОБА_25, приблизно в цей же час була зареєстрована, також тимчасово, автомашина "Ауді-80", жовтого кольору, стара модель. Він на ній також їздив, а потім віддав своєму братові, ОСОБА_25 ОСОБА_24. Зустріли ОСОБА_9 в м. Житомирі. Запросили ОСОБА_9 сісти в машину, запитали його, де ті гроші, які йому для них із ОСОБА_25 передала ОСОБА_65. Він відповів, що грошей уже немає, що їх він витратив. Тоді вони повезли ОСОБА_9 в район паперової фабрики до кар'єру силікатного заводу, щоб залякати його й домогтися повернення грошей. Він повинен був ще віддати 100 доларів США , які призначалися їм з ОСОБА_25, як винагорода за те, щоб покласти ОСОБА_28 в лікарню. Вони привезли ОСОБА_9 в район паперової фабрики, у район кар'єру. Всі вийшли з машини, і стали наносити удари ОСОБА_9. Особисто він вдарив ОСОБА_9 кулаком у район сонячного сплетіння, той

зігнувся, і тоді ОСОБА_25 ударив ОСОБА_9 по хребті і по шиї. При цьому вимагали повернути гроші, загрожуючи подальшою розправою. І тоді ОСОБА_9, злякавшись розправи, сказав, що позичить гроші в сестри. Далі вони поїхали убік вул. Б. Тена у м. Житомирі в напрямку, що вказував ОСОБА_9. Під'їхали до дев'ятиповерховому будинку біля школи, ОСОБА_9 вийшов, пішов у будинок, через якийсь час повернувся, приніс 100 доларів США, сказав, що віддає 100 доларів США, а інші 100 доларів США віддасть пізніше ( т.3 а.с.176).

На досудовому слідстві ОСОБА_20. після звернення до слідчих органів з заявою про намір допомогти слідству у викритті своєї та учасників банди злочинної діяльності, будучи додатково допитаним в якості підозрюваного 15.07.02 p., вперше заявив про вчинення сумісно з ОСОБА_26. вбивства ОСОБА_28 в 1999 p., а саме показав, що на початку травня 1999 р. разом з ОСОБА_26. познайомився з ОСОБА_24 з прізвиськом „ІНФОРМАЦІЯ_16" та ОСОБА_25з прізвиськом „ОСОБА_25", котрі запропонували йому, ОСОБА_29., та ОСОБА_26 займатися вимаганням. ОСОБА_20. на досудовому слідстві заявив наступне, що "ІНФОРМАЦІЯ_16" був головним, а ОСОБА_25 робив усе, що він говорив. "ІНФОРМАЦІЯ_16" сказав їм із ОСОБА_24, що вони пацани здорові, давайте будемо займатися вибиванням боргів.

З цією пропозицією погодились. Далі ОСОБА_24. запропонував за визначену оплату „вибити" борг у його боржника ОСОБА_9 на прізвисько " ІНФОРМАЦІЯ_18" шляхом погроз і фізичного насильства, що і було зроблено ( т.1 а.с.191 - 197 ).

Будучи додатково допитаним в якості обвинуваченого 13.08.02 р. ОСОБА_20. дав показання про обставини вимагання грошей у „ІНФОРМАЦІЯ_18" потерпілого ОСОБА_9., з безпосередньою участю ОСОБА_24. та ОСОБА_25, а саме про те, як відразу після знайомства з ОСОБА_24, приблизно на початку травня 1999 p., останній звернувся до нього з пропозицією „вибити" борг в сумі 200 доларів США у боржника з прізвиськом „ІНФОРМАЦІЯ_18". При цьому просив застосувати проти боржника насильство. Про цю пропозицію розповів ОСОБА_26, котрий також погодився бути співучасником вимагання. В призначений час зустрілися біля спортзалу „ОСОБА_66", що по вул. Східній в м. Житомирі. Всі учасники вимагання - він ОСОБА_29, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26іли в легковий автомобіль марки „Ауді-80", яким керував ОСОБА_24 і повезли „ІНФОРМАЦІЯ_18" в район силікатного заводу на околицю м. Житомира. З розмов між ОСОБА_24, ОСОБА_25 та „ІНФОРМАЦІЯ_18", зрозумів, що „ІНФОРМАЦІЯ_18" дали за участь в продажі квартири ОСОБА_28 500 доларів США, які він повинен був віддати ОСОБА_24 та ОСОБА_25, однак цього не зробив, а віддав їм лише 300 доларів США. Коли „ІНФОРМАЦІЯ_18" доставили до кар'єру поблизу силікатного заводу, після того, як він вийшов з автомобіля, спочатку його став бити ОСОБА_26 кулаками по голові, ногами по тулубу, потім він ОСОБА_29, кулаком в голову та тулубу, після чого ОСОБА_24 запитав, куди той подівав 200 доларів США. „ІНФОРМАЦІЯ_18" розповів, що з цієї суми 120 доларів США потратив на оплату за шестимісячний оренду квартири по вул. Крошенській в м. Житомирі, на що ОСОБА_24 заявив, що в цій квартирі буде

жити ОСОБА_26, попередньо отримавши від останнього на це згоду. Прибувши на дану квартиру, „ІНФОРМАЦІЯ_18" склав свої речі, ключі від квартири передав ОСОБА_24. Далі в цій квартирі деякий час проживав ОСОБА_26 зі своєю сім'єю (т.1 а.с.198 -203).

ОСОБА_26. на досудовому слідстві в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні вимагательства індивідуального майна ОСОБА_9. за попереднім зговором групою осіб, поєднаним з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я винним себе визнав частково, хоча дав показання, якими викриває себе та співучасників вимагательства у застосуванні насильства щодо ОСОБА_9. Як убачається з досліджених судом показів, він підтвердив, що вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні він визнав частково, тому що ніякого вимагання у відношенні ОСОБА_9 ні він, ні ОСОБА_29, ні ОСОБА_25, ні ОСОБА_24 не робили. ОСОБА_24 і ОСОБА_25 просто сказали їм з ОСОБА_29, що ОСОБА_9 забрав їх гроші, і що треба з ним поговорити по даному приводу, щоб з'ясувати, чому він так зробив. Після того, як вони всі разом приїхали на кар'єр, він побачив, що в ОСОБА_9 в руках велику зв'язку ключів, на якій був один особливо великий ключ. Він подумав, що ОСОБА_9 у ході розмови з ними захоче ним скористатися, щоб кого-небудь ударити цим ключем. Коли ОСОБА_9 виходив з автомобіля, він вибив у нього з рук зв'язку ключів, після чого вдарив його кулаком лівої руки в живіт, а потім ліктем правої руки вдарив його по спині. Від цих ударів ОСОБА_9 присів. Після цього ОСОБА_9 безпричинно почав бити ОСОБА_29. При цьому він наносив йому удари руками й ногами в усі частини тіла. Після цього ОСОБА_9 сказав, що він дійсно винен їм гроші, і що він їх віддасть. Так що вимагання у відношенні ОСОБА_9 вони не робили (т.12 а.с.55-61).

В пред'явленому попередньо обвинуваченні у вчиненні вимагательства стосовно ОСОБА_9 ОСОБА_26. показав, що вже 5 років знайомий з ОСОБА_29 займався з ним спортом ; підтримував стосунки також с ОСОБА_25через останнього познайомилися з ОСОБА_24. У середині травня 1999 року він прийшов на тренування в спортзал технікуму МОД, де разом з ОСОБА_29 тренувався. До нього підійшли ОСОБА_24 з ОСОБА_29 і сказали, що є один хлопець, який винен 300 доларів США ОСОБА_24 й ОСОБА_25, і що треба цьому хлопцю дати зрозуміти, що якщо він не поверне борг, то його чекають неприємності. Він зрозумів, що їм із ОСОБА_29 потрібно побити цього хлопця, щоб він швидше розрахувався з ОСОБА_25 і ОСОБА_24. Вони підійшли до автомобіля ОСОБА_24, "Ауді-80" зеленого кольору. У машині вже сидів ОСОБА_25 і якийсь молодий хлопець, віком приблизно до 25 років. Коли вони сіли в машину, ОСОБА_24 сказав, що цей хлопець винуватець того, що всі вони сидять без грошей, і що треба його провчити. Пізніше він довідався, що цього хлопця кличуть ОСОБА_9, і що його кличка "ІНФОРМАЦІЯ_18" прізвище ОСОБА_9. Потім вони всі разом на автомобілі поїхали на кар'єр силікатного зводу, де вивели "ІНФОРМАЦІЯ_18" з машини і він першим наніс удар кулаком у живіт, потім ударив його зверху ліктем по спині, ОСОБА_9 упав на землю. Після цього до нього підійшов

ОСОБА_29 й почав його бити ногами, наносячи удари по тулубу. Потім ОСОБА_29 його підняв і вдарив кулаком у чоло, від чого в того відразу утворилася гематома на чолі. Після цього «ІНФОРМАЦІЯ_18» сказав, що віддасть гроші, які він винен. Потім вони його підвели до води, умили, після чого сіли в машину, де ОСОБА_24 запитав його, куди він подів гроші, які винен був йому. «ІНФОРМАЦІЯ_18» сказав, що він зняв квартиру в районі Крошні, і заплатив за неї на півроку вперед 100 доларів, решта грошей він витратив. Тоді ОСОБА_24 сказав, щоб «ІНФОРМАЦІЯ_18» віддав йому ключі від квартири, яку він знімає, і що тепер він там жити не буде. «ІНФОРМАЦІЯ_18» віддав ключі, при цьому ОСОБА_24 запитав його ОСОБА_26, чи є де йому жити. Він сказав, що ні, після чого ОСОБА_24 дав йому ключі від квартири, що знімав «ІНФОРМАЦІЯ_18» і сказав, що тепер він може там жити. Вони всі разом поїхали на квартиру «ІНФОРМАЦІЯ_18», що знаходилась по вул. Щорса в м. Житомирі. Квартира ця була двохкімнатною. Піднялися у квартиру, оглянули її. ОСОБА_24 сказав, щоб «ІНФОРМАЦІЯ_18» якомога швидше забрав із квартири свої речі, також вони ще раз нагадали йому, щоб він скоріше повертав гроші. Потім ОСОБА_29 поїхав додому, а він разом із ОСОБА_24, ОСОБА_25 й «ІНФОРМАЦІЯ_18» поїхали до тітки останнього, котра жила недалеко від магазина «Природа» по вул. Щорса в м. Житомирі. «ІНФОРМАЦІЯ_18» зайшов до тітки, і через якийсь час повернувся, приніс із собою 100 доларів США, які віддав ОСОБА_24. (т .3, а. с. 213 - 217 ).

Далі пояснив, що проживав у орендованій ОСОБА_9 квартирі разом з сім'єю до вересня 1999 року , з розмов між ОСОБА_9 та ОСОБА_24 з ОСОБА_25 зрозумів, що ОСОБА_9 ще проживає на квартирі в будинку, що навпроти „Головпоштамту" по вул. Київській в м. Житомирі і власник квартири оформив на його, ОСОБА_9. ім'я, генеральне доручення з правом розпоряджатися квартирою.

Таким чином, вина підсудних ОСОБА_24., ОСОБА_25 Р.І, ОСОБА_9., і ОСОБА_26. у вчиненні вимагання грошей, а також права на майно з погрозою вчинення насильства над близькою потерпілому особою, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_9. доведена в суді їх власними визнавальними пояснення, даними ними на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так вони є послідовними, докладними і співпадають з іншими об'єктивними доказами по справі, а також докладними показаннями потерпілого ОСОБА_9., дослідженими в суді показаннями свідків.

Досліджені судом докази дають всі підстави суду для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини вказаних підсудних.

Докази по епізоду № 2. Умисне вбивство ОСОБА_28 06 червня 1999р.

Підсудний ОСОБА_24. під час судового слідства свою вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_28 не визнав, однак пояснив, що ОСОБА_28 він знає з того моменту, коли вони з ОСОБА_25стали

займатись продажем квартири по АДРЕСА_39, яка належала ОСОБА_28 і генеральне доручення той дав ОСОБА_9. Бачив його всього три рази, весь час той був в нетверезому стані. За сприяння в продажі квартири ОСОБА_28 вони з ОСОБА_25 від маклера ОСОБА_65 отримали частину грошей через ОСОБА_9. Відпрацьовували ці гроші, надаючи ОСОБА_65 транспортні послуги. Знає, що продаж квартири ОСОБА_9 з ОСОБА_65 був проведений в 20 числах травня 1999 року. Продали вони квартиру ОСОБА_28СОБА_70, з якою після цього він став співмешкати. Після продажу квартири належної ОСОБА_28, той кудись зник. В це й же час він разом з ОСОБА_25 на прохання ОСОБА_65 перевозили з квартири ОСОБА_28 його особисті речі, які склали в дворі приватного будинку ОСОБА_25. Він не замовляв і не організовував вчинення вбивства ОСОБА_28.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_25. свою вину вчиненні умисного вбивства ОСОБА_28 не визнав, та пояснив, що ОСОБА_28 він не знає. Щодо його квартири АДРЕСА_39 то про неї він знає від свого знайомого ОСОБА_9 , який просив його підстрахувати при її продажі, бо мав генеральне доручення від ОСОБА_28. Продажем квартири ОСОБА_28 займалась ОСОБА_65, вона й передавала гроші через ОСОБА_9 йому і ОСОБА_24. Квартиру ОСОБА_28 було продано ОСОБА_70 - співмешканці ОСОБА_24, яка потім також продала з його допомогою цю квартиру через посередництво ОСОБА_71. На прохання ОСОБА_65, ОСОБА_70 і ОСОБА_24. він погодився, щоб речі ( старі меблі, одяг ) ОСОБА_28 були перевезені в його подвір'я приватного будинку. Приймав участь в перевезенні цих речей. В цей же час взнав, що бувший власник квартири ОСОБА_28 зник. До його зникнення він не причетний. На досудовому слідстві обмовив себе.

Підсудний ОСОБА_20. по даному епізоду, будучи допитаним під час судового слідства, вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_28 не визнав і пояснив, що він на досудовому слідстві себе обмовив і нічого подібного він не вчиняв, ОСОБА_28 він не знає і з ним ніяких стосунків не мав. Ніколи ОСОБА_24 і ОСОБА_25 не замовляли йому і ОСОБА_26 вбивство ОСОБА_28.

Підсудний ОСОБА_26. в суді по даному епізоду знову ж таки давав пояснення фрагментарні, відтворював деякі події і факти, вириваючи їх з контексту, ухилявся від дачі пояснень по суті пред'явлених йому звинувачень, вів себе неадекватно, порушував порядок в судовому засіданні, в зв'язку з чим судом ОСОБА_26 була призначена судово-психіатрична експертиза, яка відзначила в його діях симулятивну поведінку ( т.19 а.с.211-213 ).

Не зважаючи на те, що підсудні ОСОБА_25., ОСОБА_24., ОСОБА_20. та ОСОБА_26вою вину у вчиненні даного злочину не визнали, їх вина по даному епізоду підтверджуються сукупністю доказів, які були досліджені у судовому засіданні.

Так суд, дослідивши дані ОСОБА_29 покази під час досудового слідства бере їх до уваги, так як ці покази найшли своє підтвердження об'єктивно встановленими фактами та безперечними доказами.

Підсудний ОСОБА_29, будучи додатково допитаним в якості підозрюваного 17 липня 2002 року з застосуванням відеозапису показань, які були переглянуті і досліджені в суді, вперше заявив про вчинене ним вбивство потерпілого ОСОБА_28, на замовлення ОСОБА_24 та ОСОБА_25., конкретизував і детально розповів про обставини цього вбивства .

Зокрема показав, що перше вбивство людини скоїв 06 червня 1999 року. Вбивство господаря квартири, що в будинку по АДРЕСА_39 замовили ОСОБА_24 та ОСОБА_25. Господар квартири зловживав спиртними напоями, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 „підселили" до нього на квартиру квартиранта з прізвиськом „ІНФОРМАЦІЯ_18". За словами замовників, „ІНФОРМАЦІЯ_18" повинен був „споювати" господаря квартири, і таким чином, ввійти йому в довОСОБА_62, добитися, щоб господар квартири оформив квартиру на квартиранта після цього планувалося продати квартиру, а господаря вбити, щоб той не заважав заволодіти замовниками вирученими від продажу квартири грошима.

В своїх показах ОСОБА_29 підтвердив, що приблизно наприкінці травня 1999 року ОСОБА_24 і ОСОБА_25 сказали їм із ОСОБА_26, що квартира вже продана, і що до приїзду у квартиру нового хазяїна необхідно позбутися від колишнього хазяїна будь-яким способом, головне, щоб він більше туди не повернувся. Цим вони запропонували зайнятися їм із ОСОБА_26 за певну оплату. Вони із ОСОБА_26 довго думали про це й зрештою погодилися вчинити злочин, тому що їм потрібні були гроші на життя. Наприкінці травня 1999 року вони вчотирьох він ОСОБА_29, ОСОБА_26, ОСОБА_24 і ОСОБА_25 склали план, згідно якого вони повинні були вбити колишнього хазяїна квартири. Цей план в основному встановив ОСОБА_24, вони із ОСОБА_24 були всього лише його виконавцями. Згідно цього плану, ОСОБА_24 разом із ОСОБА_26, на автомобілі марки "Ауді-80", зеленого кольору, що належав ОСОБА_24, повинні були заздалегідь виїхати в район старого кар'єру, що розташований у лісі недалеко від с Дениші, і там чекати. Він же - ОСОБА_29, повинен був заїхати на автомобілі марки "Ауді-80" старої моделі кавового кольору, що належав ОСОБА_25, на квартиру ОСОБА_28, якого він називав "дідом" і під будь-яким приводом виманити його із квартири та привезти на кар'єр біля села Тригір'я Житомирського району, де разом із ОСОБА_26 вони повинні були його задушити, після чого його тіло утопити в цьому кар'єрі. Попередньо ОСОБА_24 звозив їх із ОСОБА_24 і показав, де розташований цей кар'єр.

Реалізували вони свій намір при наступних обставинах. Так, 06 червня 1999 року, згідно визначеного плану, ОСОБА_24 разом із ОСОБА_26 поїхали на кар'єр і чекали його з ОСОБА_28. там. Він же, приблизно о 12-ій годині дня заїхав на автомобілі "Ауді - 80", який надав йому ОСОБА_25, до ОСОБА_28 й сказав йому, що в нього - ОСОБА_29, нібито День народження. При цьому він запропонував ОСОБА_28. поїхати разом з ним на природу у с Дениші Житомирського р-ну, і там

його відсвяткувати. Він сказав ОСОБА_28, що там будуть чекати гості. ОСОБА_28 погодився й вони поїхали на кар'єр. Коли вони приїхали на кар'єр, ОСОБА_24 на своїй автомобілі чекав не біля кар'єру, а трохи попереду по трасі (кар'єр розташований у лісі приблизно в 100 м від траси недалеко від села Тригір'я ). Приїхавши на кар'єр, він сказав ОСОБА_28, що зараз підійде лісник, його знайомий, і вони разом почекають гостей, а коли приїдуть гості почнуть святкувати його день народження. Через якийсь час до них підійшов ОСОБА_26, він був одягнений в "камуфляж". Представив ОСОБА_26 ОСОБА_28 лісником і познайомив їх. Після цього вони хотіли із ОСОБА_24 відразу вбити ОСОБА_28, але на кар'єрі були рибалки й вони вирішили почекати, поки рибалки підуть. Приблизно дві години вони погуляли по лісі, дочекалися поки підуть рибалки, після чого він підійшов до ОСОБА_28 й сказав йому, що напевно гості поїхали не на те місце й що треба їх поїхати пошукати. ОСОБА_28погодився, після чого він сів за кермо автомобіля, ОСОБА_28сів попереду праворуч від нього, а ОСОБА_26ів позаду за ОСОБА_28. Він завів мотор і у цей час, згідно розробленого раніше плану, ОСОБА_26 накинув ОСОБА_28 на шию мотузку-шнур від куртки й почав його душити. Мотузка-шнур не витримала й порвалася, після чого ОСОБА_28 почав махати руками й ногами, намагаючись вирватися. Він його тримав за руки й за ноги, а ОСОБА_26 у цей час знову накинув ОСОБА_28 на шию ту ж мотузку і знову став його душити. У цей час він швидко витягнув зі своїх штанів ремінь, дав його ОСОБА_26, він накинув ремінь на шию ОСОБА_28, узявся руками за один кінець ременя, він ОСОБА_29 узявся руками за інший кінець ременя, і вони удвох із ОСОБА_26 задушили цим ременем ОСОБА_28.

Після цього вони із ОСОБА_26 вийшли з автомашини, витягли ОСОБА_28 з автомобіля, відкрили багажник і поклали тіло ОСОБА_28 в багажник. ОСОБА_28 вони вбили приблизно з 16 години до 16 годин 30 хвилин. Потім вони із ОСОБА_26іли в автомашину й виїхали на трасу, де на них повинен був чекати ОСОБА_24, але його там не виявилося. Після цього вони проїхали вперед і виїхали на берег озера. Там вони зупинилися і пішли купатися, очікуючи поки приїде ОСОБА_24. На озеро вони приїхали приблизно о 17-ій годині. Приблизно через годину приїхав ОСОБА_24 на своїй автомашині, він був не сам, а з ним був ще ОСОБА_25. ОСОБА_24 запитав чи зробили "роботу". Він відповів, що зробили і сказав ОСОБА_24, щоб той заплатив за цю "роботу". ОСОБА_24 попросив показати труп. Після чого вони всі разом підійшли до автомашини, в багажнику якої лежав труп ОСОБА_28. Він відкрив багажник і показав труп. Потім ще раз сказав ОСОБА_24, щоб той шукав гроші розплатитися за виконане вбивство ОСОБА_28.

Після того, як показали труп, ОСОБА_25 запропонував його закопати, на що він, ОСОБА_29, йому та ОСОБА_24, відповів щоб вони не хвилювались, їхали додому, він цю роботу почав, і він цю роботу доведе до кінця, а вони повинні приготувати гроші. ОСОБА_24 і ОСОБА_25 погодилися й сказали щоб

ОСОБА_29 з ОСОБА_26 приїхали ранком, віддадуть автомашину і отримають гроші.

Коли ОСОБА_24 разом з ОСОБА_25 поїхали додому, в м. Житомир, він, ОСОБА_29, разом з ОСОБА_26 дочекалися до 1-ої години ночі, після чого повернулися на кар'єр, достали труп з багажнику автомобіля, прив'язали до трупа шнурками, дротом раніше приготовлений диск вантажного автомобіля, і скинули труп з прив'язаним диском в водоймище кар'єру, розраховуючи, що він потоне. На наступний день ОСОБА_29 разом з ОСОБА_26 повернув ОСОБА_25 його автомобіль, запитували останнього про розрахунок за вбивство, на що той відповів, що всі гроші будуть після продажу квартири. В цей день, як частину винагороди за виконання замовленого вбивства дав йому, ОСОБА_29, 50 грн., також пообіцяв, що через 2 дні дасть ще частину винагороди - 100 доларів США . В обумовлений строк дійсно отримав від ОСОБА_25 та ОСОБА_24 100 доларів США , однак всю домовлену суму не віддавали, мотивуючи тим, що виникли труднощі з продажем квартири. Приблизно через дві неділі ОСОБА_24 все-таки дав йому, ОСОБА_29, 1000 доларів США як винагороду за виконання замовлення на вбивство ОСОБА_28

З цього часу ОСОБА_26 припинив сумісно з ним, ОСОБА_29, займатись злочинною діяльністю. В подальшому обманним шляхом отримав від ОСОБА_24 та ОСОБА_25 наступну суму винагороди в 1000 доларів США під видом начебто виконання домовленості надати сфальсифіковані бланки паспортів. ( т.1 а.с. 198 - 203 ).

Під час додаткового допиту в якості обвинуваченого 12 серпня 2002 року ОСОБА_29 уточнив обставини розрахунку за виконання замовлення на вбивство ОСОБА_28. Зокрема, викриваючи ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в замовленні даного вбивства, показав, що отримував від ОСОБА_24 та ОСОБА_25 розрахунок за вбивство ОСОБА_28 в три прийоми - перший раз в сумі 100 грн. на наступний день після вбивства, другий раз через три дні після того, як отримав перші 100 гривень, і в третій раз отримав 1000 доларів США 2 липня 1999 року. Про те, де ОСОБА_24 та ОСОБА_25 брали гроші розрахуватися за виконання замовлення, пояснив наступне, що йому ОСОБА_24 говорив, що саме він займається продажем квартири ОСОБА_28, і що від продажі цієї квартири, він і розрахується з ним за вбивство ОСОБА_28. ( т. 1 а .с. 286 ).

Деякі обставини вбивства ОСОБА_28, котрі викривають його замовників - ОСОБА_24 та ОСОБА_25 - у вчиненні інкримінованих їм злочинів, обвинувачений ОСОБА_29 уточнив під час додаткових допитів 19 серпня 2002 р. та 26 вересня 2002 p., а саме показав, що в день вбивства ОСОБА_28 6 червня 1999 року, останнього забирав з його квартири, і ОСОБА_28сам особисто закривав двері своєї квартири на ключ, який забрав з собою. Коли ОСОБА_24 з метою пересвідчитись у виконанні замовлення оглядав багажник автомобіля, де лежав труп ОСОБА_28, він особисто перевірив кишені одягу, що був на трупі, дістав звідти ключі, і забрав їх собі. При цьому пояснив, що ключі йому ОСОБА_24, потрібні для того, щоб звільнити квартиру від меблів ОСОБА_28, і щоб можна було її продати, (т.1 а.с. 293 - 295, 300 - 303 ).

Крім того показав, що в день вбивства ОСОБА_28, ОСОБА_26 намагався відговорити ОСОБА_24 від вбивства ОСОБА_28, однак коли повернувся від нього, то розповів, що ОСОБА_24 не погоджується з цією пропозицією, і порадив щоб вони задушили ОСОБА_28 в автомашині ( т. 1 а.с. 300 - 303).

Про те, як дружина, ОСОБА_21., вела щоденник, в якому, крім всього, відмічала факти розбійних нападів на громадян, пограбувань, вбивств, вчинених, як ОСОБА_29, особисто, так і в співучасті з нею, обвинувачений ОСОБА_29 дав детальні показання в ході додаткового допиту 11.10.02 року

Зокрема, оглянувши вилучені під час обшуку за місцем проживання щоденники, назвав ті виконані ОСОБА_21. записи, які відображають факти злочинної діяльності.

Так, оглянувши запис від 06 червня 1999 року, пояснив, що саме в цей день скоїв вбивство ОСОБА_28, за яке розраховував в цей же день отримати винагороду від ОСОБА_24. Про це розповів дружині ОСОБА_21.. Однак, саме 6 червня 1999 року основну суму винагороди в 1000 доларів СІЛА не отримав, у зв'язку з чим ОСОБА_21 зробила запис наступного змісту: "Довгоочікувана дата. Але на жаль. Усе знову відклалося.'"

Далі пояснив, що 2 липня 1999 року є запис у щоденнику ОСОБА_21. про те, що він прийшов додому "з купою грошей". Це саме той випадок, коли ОСОБА_24 віддав йому 1000 доларів США, як винагорода за вбивство ОСОБА_28. У цей день він вже показав ОСОБА_21 гроші, пояснив їй, що йому були винні більші гроші, які повинні були повернути 6 червня з відсотками. Але 6 червня повернути гроші в них не вийшло й змогли вони віддати в цей день - 02 липня 1999 року ( т. 1 а.с. 304 - 318 ).

На ставці віч-на-віч з ОСОБА_25 ОСОБА_20. повністю підтвердив свої показання про співучасть ОСОБА_25 та ОСОБА_24. в убивстві ОСОБА_28, показавши, що попередньо про намір убити ОСОБА_28 йому ОСОБА_24 ще заздалегідь говорив, вони з ним удвох обговорювали цю тему. ОСОБА_25 був присутній і чув розмову між ними трьома, коли обговорювалося остаточне питання про вбивство ОСОБА_28, коли вже було прийнято конкретне рішення про вбивство ОСОБА_28 і чув ОСОБА_25, як ОСОБА_24 замовляв убивство ОСОБА_28, розмова ця була у машині. ОСОБА_24 уживав конкретні слова „діда треба прибрати". Чому ОСОБА_25 заперечує названі ним факти пояснити він не міг. ( т. 2 а. с. 131 - 133 ) .

Викриваючи ОСОБА_24. в скоєнні інкримінованих йому злочинів, обвинувачений ОСОБА_20. повністю підтвердив свої попередні показання про його участь у вбивстві ОСОБА_28 та вимагательства майна у ОСОБА_9. на очній ставці з ним.( т. 2 а. с. 134-137 ).

При цьому, давши аналогічні попереднім показання, під час відтворення обстановки обставин події ОСОБА_29 уточнив деталі вбивства ОСОБА_28, які викривають його замовників - ОСОБА_24. та ОСОБА_25 - в злочинній причетності до цього вбивства.

Так, показуючи на зарослі кущів поблизу водоймища кар'єру на місці вбивства ОСОБА_28, заявив, що готуючись до вбивства, саме в цьому місці разом з ОСОБА_26. було сховано диск від вантажного автомобіля, за

допомогою якого збиралися потопити труп у водоймищі. Далі показав, що труп ОСОБА_28 упав у воду й відразу пішов на дно. Вони були впевнені, що труп потонув, тому що попередньо ОСОБА_24казав їм , що глибина кар'єру біля самого берега не менше 15 метрів. ( т.1 а.с. 228 ).

Останні пояснення ОСОБА_29 про місце, звідки було кинуто труп ОСОБА_28 в водоймище, повністю співпали з даними виявлення трупа ОСОБА_28 18 червня 1999 року.

Даючи пояснення на досудовому слідстві ОСОБА_26. 29 листопада 2002 року в присутності свого захисника, по суті пред'явленого обвинувачення в умисному вбивстві ОСОБА_28 з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення, за попереднім зговором групою осіб винним себе визнав частково, хоча дав показання, якими викриває себе та співучасників вбивства ОСОБА_28, в яких зазначив, що ніякого вимагання у відношенні ОСОБА_9 ні він, ні ОСОБА_29, ні ОСОБА_25, ні ОСОБА_24 не вчиняли. ОСОБА_24 і ОСОБА_25 просто сказали їм з ОСОБА_29, що ОСОБА_9 забрав їх гроші, і що треба з ним поговорити з цього приводу, щоб з'ясувати, чому він це зробив. Після того, як вони всі разом приїхали на кар'єр силікатного заводу і вийшли з автомашини, він побачив, що в ОСОБА_9 в руках знаходиться велика зв'язка ключів, на якій був один особливо великий ключ. Він подумав, що ОСОБА_9 у ході розмови з ними захоче ним скористатися, щоб кого-небудь ударити цим ключем. Коли ОСОБА_9 виходив з автомобіля, він вибив у нього з рук зв'язку ключів, після чого вдарив його кулаком лівої руки в живіт, а потім ліктем правої руки вдарив його по спині. Від цих ударів ОСОБА_9 присів. Після цього ОСОБА_29 почав бити ОСОБА_9 наносячи йому удари руками й ногами в усі частини тіла. Після цього ОСОБА_9 сказав, що він дійсно винен гроші, і що він їх віддасть. Тому вимагання вони не робили, адже він дійсно був винен гроші.

Що ж стосується вбивства ОСОБА_28, то це було не вбивство на замовлення. Ні він, ні ОСОБА_29 не домовлялися з ОСОБА_25 і ОСОБА_24 про винагороду за вбивство, тим більше про таку суму, як 2.000 доларів США. ОСОБА_29 повинен був за 1.000 доларів США купити зброю, і за 1.000 доларів США купити 10 чистих бланків паспортів. Це були гроші ОСОБА_24 з ОСОБА_25, які вони повинні були дати їм на зазначені цілі без вбивства ( т.12 а.с. 55 - 61 ).

Під час досудового слідства ОСОБА_26. також давав показання, якими викривав себе та співучасників вбивства ОСОБА_28, а саме ОСОБА_25, ОСОБА_24. та ОСОБА_9. у вчиненні інкримінованих злочинів, які поряд з іншими зібраними по справі доказами повністю підтверджують їх вину в повному об'ємі.

Так, в протоколі явки з повинною ОСОБА_26., визнаючи свою причетність до вбивства ОСОБА_28, власноручно зробив заяву наступного змісту : влітку 1999 року він разом з ОСОБА_29 біля кар'єру в селі Тригір'я вбили ОСОБА_28, після чого його труп утопили в цьому ж кар'єрі. Свою провину в здійсненні ним злочину визнає, щиросердно кається. (т.3 а.с. 208).

Про обставини вбивства ОСОБА_28 ОСОБА_26. дав пояснення з подробицями після пред'явлення йому обвинувачення 7 вересня 2002 року і показав наступне, що приблизно наприкінці травня 1999 року ОСОБА_29 казав йому, що ОСОБА_24 і ОСОБА_25 запропонували серйозну роботу. Суть роботи полягала в тім, що хазяїна квартири необхідно було «прибрати». Перед цим ОСОБА_24 і ОСОБА_25 намагалися цього хазяїна, як він згодом довідався його кликали ОСОБА_28 відправити на лікування в психіатричну лікарню, але в них нічого не вийшло, і вони запропонували, щоб цим питанням з ОСОБА_28 зайнялися вони з ОСОБА_29. Після цієї розмови він з ОСОБА_29 прекрасно зрозуміли, що це за робота, і що їм фактично запропонували вбити цю людину. Вони з ОСОБА_29 погодилися узятися за цю роботу, тому що і йому, дуже потрібні були гроші, а якби вони не погодилися, то в них би припинилися відносини з ОСОБА_24 і ОСОБА_25, які підтримували їх грішми, і які дали йому житло. Всі питання з даного приводу з ОСОБА_24 і ОСОБА_25 вирішував ОСОБА_29.

Про безпосередню роль ОСОБА_24. у розробці плану вбивства та підготовці до його вчинення ОСОБА_26. пояснив, що в перших числах червня 1999 року від ОСОБА_9 довідався, що за планом, який вони розробили з ОСОБА_24, ОСОБА_28 треба буде вивезти на кар'єр, що знаходиться недалеко від села Тригір'я, там убити, після чого його труп утопити в кар'єрі. Вони попередньо з'їздили на цей кар'єр, подивилися, що і як, знайшли там диск від колеса вантажної машини, який сховали в кущі, щоб прив'язати його до трупа ОСОБА_28. ОСОБА_24 тоді ще сказав, що кар'єр глибокий, і що біля берега глибина не менше 15 метрів. На кар'єр вони їздили втрьох він ОСОБА_26, ОСОБА_29 й ОСОБА_24. Після цього через день чи через два, за ним заїхав ОСОБА_24 і вони з ним поїхали до цього кар'єру. Там ОСОБА_24 його висадив, а сам від'їхав.

За планом, узгодженим завчасно з ОСОБА_24 і ОСОБА_25, ОСОБА_29 повинен був на автомобілі ОСОБА_25, під якимось приводом привезти ОСОБА_28 на кар'єр, після чого вони повинні були там його вбити. Як убивати ОСОБА_28 вони попередньо не домовлялися. Думали вирішити це на місці. Після того, як він з ОСОБА_24 приїхали на кар'єр, через якийсь час він побачив, як на кар'єр приїхала машина ОСОБА_25. Він зрозумів, що це приїхав ОСОБА_29 з ОСОБА_28. Тут ОСОБА_26 уточнив, що диск від колеса вантажної машини вони з ОСОБА_24 знайшли в день убивства, а перед цим ОСОБА_24 обіцяв, що привезе на кар'єр гирю й сховає її в кущах, щоб вони потім прив'язали гирю до трупа ОСОБА_28 і втопили його. Потім він ОСОБА_26 підійшов до автомашини, і ОСОБА_29 представив його ОСОБА_28, назвавши його лісником, при цьому сказав, що повинні приїхати гості, і як тільки приїдуть гості, вони почнуть святкувати День народження ОСОБА_29.

Далі ОСОБА_26 пояснив, як саме ОСОБА_24 настоював на вбивстві ОСОБА_28 Він ствердив, що вони хотіли відразу вбити ОСОБА_28, але в той час на кар'єрі були рибалки, тоді вирішили почекати, поки вони підуть. Рибалки довго не йшли, і він ходив до ОСОБА_24, щоб умовити його

відмовитися від намірів убивати ОСОБА_28. Він прийшов до нього й запитав його : "Може не будемо вбивати?". ОСОБА_24 це обурило, і він сказав, що якщо ми не зробимо те, що обіцяли, то в нас із ОСОБА_29 будуть неприємності. Потім він повернувся назад.

Про те, при яких обставинах і яким саме способом він ОСОБА_26 і ОСОБА_29 убили ОСОБА_28 пояснив наступне, що спочатку вони думали, що просто заб'ють ОСОБА_28 до смерті, але коли побачили, що на кар'єрі перебувають рибалки, вирішили, що його задушать в автомашині. Він тоді витяг з камуфляжної форми, у яку був одягнений, капроновий шнурок, яким згодом думав задушити ОСОБА_28. Було вже це в пообідній час. Він підійшов до ОСОБА_29, і вони вирішили, що вже немає часу чекати, треба вбивати ОСОБА_28.

ОСОБА_29 казав ОСОБА_28, що напевно гості переплутали місце і треба поїхати їх пошукати. ОСОБА_28 погодився й сів на переднє сидіння автомобіля, праворуч від сидіння водія. ОСОБА_29 сів за кермо, а він сів на заднє сидіння, прямо за ОСОБА_28. Як тільки ОСОБА_29 завів двигун, він накинув ОСОБА_28 на шию шнурок, і почав його душити. ОСОБА_28 почав вириватися, махати руками, ногами. ОСОБА_29 його кілька разів ударив. Коли він душив ОСОБА_28, шнурок порвався, після цього він склав шнурок вдвоє, після чого знову накинув його на шию ОСОБА_28, і почав його душити. Він виривався і у них нічого не виходило. Далі ОСОБА_29тяг зі своїх штанів ремінь, наніс ОСОБА_28 два сильних удари в груди, після яких ОСОБА_28перестав пручатися. ОСОБА_29 дав йому ОСОБА_26 ремінь, він накинув його на шию ОСОБА_28, сам взяв один кінець ременя, а ОСОБА_29 узявся за інший кінець ременя, і вони удвох задушили ОСОБА_28. ОСОБА_29 перевірив пульс у ОСОБА_28, переконався, що він мертвий.

Далі вони розмістили труп у багажнику автомобіля, виїхали на трасу до ОСОБА_24, але того на місці не було. Вирішили поїхати на берег річки Тетерів у напрямку с. Нова Рудня, і там чекати ОСОБА_24 на тому місці, на яке він раніше попередньо вказав. Біля 17.00 години приїхав ОСОБА_24 разом ОСОБА_25 і ОСОБА_24 запитав, чи зробили вони "роботу", на що йому ОСОБА_29ідповів, що зробили. ОСОБА_24 попросив показати йому труп. Тоді ОСОБА_29 відкрив багажник автомобіля і до багажнику підійшли всі четверо - він ОСОБА_26, ОСОБА_29, ОСОБА_24 та ОСОБА_25. При цьому ОСОБА_24 запитав у ОСОБА_29, де ключ від квартири ОСОБА_28. Він знайшов ключі й віддав їх ОСОБА_24. ОСОБА_24 спеціально приїжджав за ключами від квартири.

Після того, як ОСОБА_24 з ОСОБА_25 побачили труп ОСОБА_28, вони почали хвилюватись куди діти труп.

ОСОБА_21казав їм, що сам розбереться з трупом. ОСОБА_24 дав їм 50 грн., поїхав з ОСОБА_25 додому. Він ОСОБА_26, разом з ОСОБА_29, дочекавшись темної пори доби, повезли труп ОСОБА_28 назад, до кар'єру. Там прив'язали попереду трупа диск від вантажного автомобіля, котрий був попередньо приготований, і скинули труп у водоймище кар'єру. Після того, як

ОСОБА_29 впевнився, що труп потонув, вони поїхали в м. Житомир. Наступного дня поїхали разом до ОСОБА_25 віддати тому автомобіль ( "Ауді -80" жовтого кольору ). Віддавши автомобіль, ОСОБА_24 з ОСОБА_25 розрахувалися з ними за виконання замовлення - дали 100 доларів США. Пізніше ОСОБА_29 пропонував йому - ОСОБА_26, 500 доларів США, однак від він відмовився. Через деякий час ОСОБА_29 знову пропонував займатися "криміналом", але цю пропозицію він також не прийняв.

Про замовника вбивства ОСОБА_28, ОСОБА_26. прямо показав, що ОСОБА_24казав, раз не вийшло ОСОБА_28 помістити в психіатричну лікарню, то треба його вбити, і це повинні були зробити вони з ОСОБА_29, тому що вони жили за гроші, які давали їм ОСОБА_24 з ОСОБА_25 ( т.3 а.с.216 -220).

На ставці віч-на-віч з ОСОБА_24. ОСОБА_26. підтвердив свої попередні показання про те, як ОСОБА_24 замовив йому та ОСОБА_29 вимагательство грошей у ОСОБА_9 із застосуванням насильства, а також вбивство ОСОБА_28. При цьому уточнив, що саме ОСОБА_24 навіть порадив, яким способом вбивати ОСОБА_28.

ОСОБА_26твердив, що коли він перепитав його ( ОСОБА_24 ), що їм робити коли вони навіть не знають, як саме вбивати ОСОБА_28 ( ОСОБА_28 ), ОСОБА_24 порадив їм, що "які тут можуть бути проблеми, у машині є підголівник, потрібно накинути петлю на шию й задушити ОСОБА_28, притиснувши його шию до підголівника" ( т.3 а.с.231 - 232 ).

Як видно з досліджених судом показів підсудного ОСОБА_26. то вони повністю співпадають з показами інших підсудних, даних ними на досудовому слідстві по об'єму, по подробицях, по опису обставин вчинення злочину і тому суд бере їх до уваги, так вини є беззаперечними і підтверджуються об'єктивними доказами.

ОСОБА_24. переслідуючи ціль уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, заперечував очевидні факти та події, що розгорталися в ході продажу квартири ОСОБА_28. Однак, в подальшому, під тиском свідчень співучасників та свідків подій, даних на очних ставках, знову ж таки з метою уникнення відповідальності за скоєне, змінив свою тактику захисту, визнаючи деякі очевидні факти та події. При цьому наголошував на свою непричетність до вимагательства стосовно ОСОБА_9., застосування проти нього насильства з метою заволодіння грошима, до яких не мав законного відношення. Також заперечував участь у вбивстві господаря квартири - ОСОБА_28, в продажі якої приймав участь, хоча останній також не уповноважував його це робити. Однак дещо беззаперечно стверджував.

Так, на очній ставці з співучасником організації вбивства ОСОБА_28, ОСОБА_25, проведеної 01 серпня 2002 року, обвинувачений ОСОБА_24. визнав той факт, що бачив 06 червня 1999 року ОСОБА_28 в багажнику автомобіля ОСОБА_25, який стояв на березі річки Тетерів між населеними пунктами Нова Рудня та Тригір'я Житомирського району і

пояснив, що він забрав 6 червня 1999 року його ( ОСОБА_25 ) з дому і вони приїхали на річку, де уже чекали ОСОБА_29. і ОСОБА_26. ОСОБА_29. підвів їх до машини ОСОБА_25, що стояла на березі, і відкрив багажник. У багажнику вони побачили ОСОБА_28, - власника квартири, яку повинен був продати їх спільний знайомий ОСОБА_9. ОСОБА_28 лежав у багажнику й не рухався. Потім ОСОБА_29 закрив багажник. Він його не запитував, що в багажнику робить ОСОБА_28, його це не цікавило. Потім ОСОБА_25 попросив його відвезти додому, що він і зробив, а ОСОБА_29 і ОСОБА_26 залишилися на березі річки. (т.3, а. с. 196 ).

На ставці віч-на-віч з ОСОБА_25 від 15.08.2002 р. ОСОБА_24. знову ж таки визнав факт отримання завдатку від ОСОБА_71. за продаж квартири ОСОБА_28 його співмешканкою ОСОБА_70, в чому його ніхто не уповноважував, підтвердив свою причетність до продажі квартири і пояснив, що дійсно, суму задатку брав він, і йому ОСОБА_25 (ОСОБА_25) віддав свою частку в задатку в сумі або 350 чи 400 доларів США. (т.3,а. с 197).

Будучи додатково допитаним 6.09.02 року в якості обвинуваченого ОСОБА_24. показав, що на прохання ОСОБА_70 допомагав вивозити речі з квартири ОСОБА_28 при цьому просив ОСОБА_25 розмістити ці речі у останнього на городі біля власного будинку. У визначений день до будинку, де проживав ОСОБА_28, він приїхав разом з ОСОБА_25, Там вже знаходились ОСОБА_65 та ОСОБА_70, яка наймала вантажний транспорт для вивезення речей. Як і було домовлено з ОСОБА_25, речі ОСОБА_28 ( старі меблі, одяг ) вивезли на город до будинку ОСОБА_25. (т.3 а. с. 192 - 193 ).

Суд, проаналізувавши покази підсудного ОСОБА_25 по цьому епізоду, дані ним під час досудового слідства бере їх до уваги, так як вони поряд з іншими об'єктивними доказами підтверджують його вину у вчиненому, а також викривають інших співучасників навмисного вбивства ОСОБА_28 при обтяжуючих обставинах повністю співпадають з іншими об'єктивними доказами, показами підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_26., ОСОБА_24.

Так, 27.07.2002 року від ОСОБА_25 була прийнята явка з повинною, в якій він визнав свою причетність до навмисного вбивства ОСОБА_28, в якій він власноруч зазначає, що ОСОБА_24 не міг пристроїти ОСОБА_28 в лікарню чи наркологічний диспансер, щось у нього не виходило. Тоді їм свої послуги запропонували ОСОБА_29 та ОСОБА_26. Вони сказали що вирішать питання з ОСОБА_28. Літом 1999 року, вранці, ОСОБА_29 попросив у нього легковий автомобіль „Ауді-80" щоб вирішити питання з ОСОБА_28. Він дав ключі ОСОБА_29 від автомобіля, а сам лишився вдома. ОСОБА_24 приїхав за ним в другій половині дня, вони поїхали в село Тригір'я . Там на березі річки він побачив ОСОБА_29 і ОСОБА_26 та свій автомобіль. На його запитання де ОСОБА_28, вони сказали, щоб він подивився в багажник свого

автомобіля. В багажнику побачив мертве тіло ОСОБА_28. (т. 3, а. с. 124 -125).

Будучи допитаний в якості підозрюваного 29 липня 2002 року ОСОБА_25. в підтвердження написаного власноруч в явці з повинною пояснив, що після того як їм з ОСОБА_24 не вдалося покласти ОСОБА_28 у лікарню, тоді вирішити проблему позбутися ОСОБА_28, запропонували ОСОБА_29 з ОСОБА_26 за винагороду 200 доларів США, з чим вони з ОСОБА_24 погодились. Через деякий час ОСОБА_29 попросив у нього ключі від його автомобіля марки „Ауді-80", пояснивши, що автомобіль потрібен для вирішення питання з ОСОБА_28 . Він дав йому автомобіль, а сам залишився вдома. В другій половині дня до нього додому приїхав ОСОБА_24 на своєму автомобілі такої ж марки, як і у нього, запропонував проїхати з ним до річки. Там біля річки були ОСОБА_29 та ОСОБА_26, коли запитав у них де ОСОБА_28вони запропонували подивитись в багажник автомобіля. Коли заглянув в багажник свого автомобіля, там побачив труп ОСОБА_28. (т. З а. с. 128 -131).

Під час додаткового допиту в якості підозрюваного 2 серпня 2002 року ОСОБА_25. пояснив, що останній раз живим він бачив ОСОБА_28 в той день коли вони заїжджали за ОСОБА_9. на квартиру ОСОБА_28 щоб завезти його на кар'єр силікатного заводу. (т.З, а. с. 151 - 156).

Під час даного допиту ОСОБА_25. вже змінив свої попередні конкретні показання про те, що бачив в багажнику свого автомобіля саме труп ОСОБА_28, і заявив, що він в цей час був сильно п'яний. Коли трохи отямився, побачив, що ОСОБА_29ідкрив багажник його автомобіля. До цього він ще сказав ОСОБА_29, що він брав його машину поїхати купатися. Коли ОСОБА_29 відкрив багажник, там лежав ОСОБА_28, у зігнутому положенні. У той момент він точно не знав, що це ОСОБА_28, і що він мертвий. Хто конкретно там лежав він не знав. (т.3. а. с. 157).

В пред'явленому попередньо обвинуваченні у вимагательстві майна у ОСОБА_9. та у співучасті у формі підмовництва та пособництва у вбивстві ОСОБА_28 СОБА_25. винним себе не визнав, з приводу пред'явленого обвинувачення дав аналогічні попереднім показання. (т.3 а. с. 158-167).

Під час додаткового допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_25. до своїх попередніх показань доповнив, що в червні 1999 року ОСОБА_24 маклер ОСОБА_71. дав задаток в сумі 700 доларів США за продаж квартири ОСОБА_28. Через 1-2 дні ОСОБА_24 попросив його приїхати на квартиру ОСОБА_28. Приїхавши до будинку, побачив, що біля під'їзду знаходиться вантажний автомобіль марки „ГАЗ", бортовий, біля якого була ОСОБА_65, ОСОБА_70 та ОСОБА_24. Вони попросили його, ОСОБА_25, поставити речі з квартири ОСОБА_28 біля свого будинку , при цьому розповіли, що ОСОБА_71. знайшов покупця квартири, і що покупець вимагає, щоб квартира була звільнена від будь-яких речей. Тоді ж погодився, щоб ці речі були розміщені на городі біля свого будинку. З часом речі розікрали

„бомжі". На цей момент квартира ОСОБА_28 була вже оформлена на ОСОБА_70 ОСОБА_28 уже не було ( т.3 а.с.168 - 170 ).

Таким чином, в ході досудового слідства і в суді ОСОБА_25. з вигодою для себе давав саме такі показання, які не спростовують очевидних фактів та подій, що розгорталися в ході продажу квартири ОСОБА_28. Однак, при цьому, переслідуючи ціль уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, наголошував на свою непричетність до вимагательства стосовно ОСОБА_9., застосування проти нього насильства з метою заволодіння грошима, до яких не мав законного відношення, вбивства власника квартири ОСОБА_28, в продажі якої приймав участь, хоча також не мав до неї будь-якого відношення.

Разом з тим ОСОБА_25. в деяких своїх показаннях викриває ОСОБА_24. в особистій заінтересованості останнього в продажі квартири, а також у тому, щоб ОСОБА_28. не чинив в цьому перешкоди.

Так, на очній ставці з ОСОБА_24., ОСОБА_25. підтвердив свої показання про те, що в момент, коли квартиру ОСОБА_28 оглядав ОСОБА_71. разом ОСОБА_72 , - період кінець червня - перша половина липня 1999 року, ( тобто після вбивства ОСОБА_28 ), двері квартири відчиняв ОСОБА_24, у якого були ключі. Він ствердив, що ключі від квартири були у ОСОБА_24, він відкривав двері квартири ОСОБА_28, коли її показували ОСОБА_71. і коли її він оглядав разом з подружжями ІНФОРМАЦІЯ_19 т.3 а.с. 198 ).

Даними показаннями ОСОБА_25. підтвердив показання ОСОБА_9. про те, як ОСОБА_24, оглядаючи труп ОСОБА_28 в багажнику автомобіля ОСОБА_25, дістав з кишені одягу потерпілого ключі від квартири, і залишив їх собі.

Під час відтворення обстановки обставин події ОСОБА_25 показав на місці, де він в червні 1999 року по приїзду з ОСОБА_24 на річку побачив свій автомобіль , який стояв передньою частиною до кущів посадки. Біля автомобіля стояли ОСОБА_29 і ОСОБА_26. Вони запросили подивитись в багажник автомобіля і там в багажнику свого автомобіля він побачив тіло ОСОБА_28 (т.3 а.с.132-140).

ОСОБА_21. під час досудового слідства і в суді дала детальні показання про те, як з відома ОСОБА_9. вела щоденник, в якому, крім всього, відмічала факти розбійних нападів на громадян, пограбувань, вбивств, вчинених, як ОСОБА_29 особисто, так і в співучасті з нею і іншими підсудними.

Зокрема, оглянувши вилучені під час обшуку за місцем проживання щоденники, вказала, що вони виконані власноручно і відображають факти злочинної діяльності.

Оглянувши запис від 6 червня 1999 року - дня вбивства ОСОБА_28, яке скоїв ОСОБА_29 на замовлення ОСОБА_24 та ОСОБА_25 за винагороду в сумі 1000 доларів США, отриману від продажу квартири потерпілого, і яку він саме в цей день вбивства не отримав, наступного змісту "Довгоочікувана дата. Але на жаль усе знову відклалося", пояснила, що 6 червня 1999 року вона зробила в щоденнику запис про те, що ОСОБА_29 обіцяв, що в

цей день у нього з'являться великі гроші, дуже велика кількість грошей, як він сказав, йому повернуть гроші від продажу квартири. Але в цей день грошей він не приніс, прийшов додому пізно, (т.2, а. с. 250).

Оглянувши запис від 2 липня 1999 року - "ОСОБА_29 прийшов додому пізніше звичайного, але зате з гарною новиною. Він приніс гроші. Притім не пару рублів, а велику суму", підтвердила показання ОСОБА_9. про те, що саме в цей день ОСОБА_24 та ОСОБА_25 розрахувалися з ним за виконане замовлення, вбивство ОСОБА_28, і пояснила, що 2 липня 1999 року ОСОБА_29 приніс додому близько 1 тисячі доларів США. Він сказав, що зробив "роботу", але що саме він не розповідав. Він сказав, що цю "роботу" він зробив разом з "ОСОБА_24" - ОСОБА_24 і ОСОБА_25. (т.2, а. с. 251).

Таким чином і підсудна ОСОБА_21. підтвердила співучасть ОСОБА_9., ОСОБА_26., ОСОБА_24., і ОСОБА_25 у вчинені навмисного вбивства ОСОБА_28 за попередньою домовленістю групою осіб, на замовлення з корисливою метою.

Окрім досліджених судом доказів по даному епізоду вина підсудних ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_9., ОСОБА_26. у вчиненому підтверджується дослідженими в суді іншими доказами.

Так, як убачається з показів ОСОБА_9. в суді і показів, даних ним на досудовому слідстві, досліджених в судовому засіданні, він будучи допитаним, як в якості свідка, так і в якості потерпілого, давав послідовні показання про те, що в кінці серпня 1998 року став знімати квартиру у ОСОБА_28 за адресою АДРЕСА_39 в цій квартирі проживав разом з господарем ОСОБА_28. Той висловлювався про наміри продати свою квартиру, за виручені кошти купити дешевший будинок. Приблизно перед Новим 1999 роком в квартиру зайшли маклер, жінка, разом ОСОБА_65, і вони почали переговори з ОСОБА_28, обговорюючи варіанти продажу його квартири, або її обміну. ОСОБА_28 погодився обміняти квартиру на дешевшу, з доплатою.

З цього часу ці жінки неодноразово заходили до ОСОБА_28 за вирішенням питання обміну чи продажу квартири, з собою вони приносили спиртне та їжу для ОСОБА_28, який полюбляв випивати.

Далі ОСОБА_28, після неодноразових візитів до нього ОСОБА_65 по питаннях відчуження квартири, попросив його виступити гарантом в тому, щоб його не обманула ОСОБА_65 при вирішенні питання продажу квартири. Він погодився.

Через деякий час до нього звернулася ОСОБА_65, щоб він погодився з оформленням генеральної довіреності з правом продажу квартири ОСОБА_28. ОСОБА_65 йому сказала, що домовилася з ОСОБА_28 про те, що для нього купується будинок в районі „Мальованки" в м. Житомирі за суму приблизно 1200-1800 доларів, з доплатою ОСОБА_28 за відчуження його квартири. Суму доплати вона не повідомляла. Він пішов з нею та

ОСОБА_28 до нотаріуса навпроти кінотеатру "Україна" в м. Житомирі де і було оформлено договір доручення.

Ознайомившись з дорученням від 30.04.1999 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 566, пояснив, що це і є те доручення, яке було оформлене при вище названих обставинах.

За даним дорученням ОСОБА_28, який проживав в квартирі за вказаною адресою, уповноважив його, ОСОБА_9, прописаного в с В. Кошарища Коростишівського району Житомирської області здійснювати управління та розпорядження всім належним йому майном, укладати всі дозволені законом угоди, проводити розрахунки по таких угодах, розривати укладені угоди, приймати спадщину чи відмовлятись від неї, одержувати належне йому майно, вести від його імені справи в усіх судових, адміністративних та інших установах та інше. Доручення було видане строком на 3 роки. Згідно даного документу доручення було посвідчене приватним нотаріусом Житомирського міського та районного нотаріального округу ОСОБА_73

Дане доручення було укладено з метою реалізації ОСОБА_28. бажання продати свою квартиру, в результаті чого виручити певні кошти, за частину яких придбати для себе приватний будинок, а іншу частину тратити на власні потреби. В той час він намагався продати квартиру через ОСОБА_65, у якої була подруга, маклер з продажу квартир. Так як до моменту укладення цього доручення він, ОСОБА_9, вже тривалий час проживав в квартирі ОСОБА_28, і з ним склалися непогані стосунки, ОСОБА_28 запитав у нього, чи може ОСОБА_65 його обманути при продажу квартири. На це відповів, що ОСОБА_65 не знає, і йому, ОСОБА_28 самому потрібно визначитись, чи продавати квартиру через ОСОБА_65. ОСОБА_28 сказав, що він довіряє йому, ОСОБА_9, і попросив допомоги в продажу своєї квартири. З цієї причини він і доручив йому представляти його інтереси при укладенні різних угод, в тому числі і при продажі даної квартири, він виступав якби "гарантом" його інтересів перед ОСОБА_65 при продажі квартири. За його участь в продажі квартири ОСОБА_65запропонувала йому винагороду - половину суми, яка мала залишитися від проведення операції з продажем квартири ОСОБА_28.

ОСОБА_65 розповідала, що знайшла покупця квартири, який дає за неї 5 500 доларів США, що знайшла в районі Мальованки в м. Житомирі приватний будинок на суму 1 200 чи 1 800 доларів США, якась сума була визначена в якості доплати ОСОБА_28, яку вона обіцяла останньому. Йому, ОСОБА_9, вона обіцяла суму 800 - 1000 доларів США за сприяння у відчуженні квартири ОСОБА_28. Вона бачила, що ОСОБА_28 йому довіряє і саме його запросив бути гарантом в тому, щоб його не обманули. ОСОБА_28 часто міняв свої наміри з приводу бажання продати чи обміняти квартиру, покупців, які приходили дивитися квартиру, він бувало виганяв, обзивав нецензурними словами. Через те його ОСОБА_65 часто просила виводити ОСОБА_28 з квартири, коли приходили покупці квартири, що він і робив.

Ознайомившись з договором купівлі-продажу квартири від 21.05.1999 року, посвідченим нотаріусом ОСОБА_74. та зареєстрованим в реєстрі за № 2447 пояснив, що 21.05.1999 р. він, ОСОБА_9, ОСОБА_65 та ОСОБА_70 прийшли в контору нотаріуса ОСОБА_74., щоб укласти договір купівлі-продажу квартири ОСОБА_28. Він виступав від імені продавця квартири, ОСОБА_28, на підставі виданого ним доручення. Покупцем квартири була ОСОБА_70..

До укладання договору ОСОБА_70 передала ОСОБА_65 задаток в сумі 2000 доларів США. Як пояснила ОСОБА_65, ОСОБА_70 дала їй ці гроші, як завдаток. ОСОБА_65 за дані гроші повинна була купити приватний будинок ОСОБА_28. У нього була усна домовленість з ОСОБА_65 про те, що остання за виручені від продажу квартири гроші купує йому приватний будинок, і, крім того, дає певну суму грошей.

В свою чергу, ОСОБА_65 чи ОСОБА_25, який став допомагати йому ОСОБА_9, повинні були найти покупця квартири, яка була продана ОСОБА_28 за генеральним дорученням ОСОБА_70. У разі, якщо такий покупець знаходився, ОСОБА_70 начебто продавала цю квартиру. Хоча насправді отримані від продажу квартири кошти повинні були перейти ОСОБА_65. ОСОБА_65, а та в свою чергу, передавала ОСОБА_70 її 2000 доларів з процентами, частину грошей передавала ОСОБА_28, а іншу частину, яка залишиться, вони повинні були розділити з нею порівну. А він вже, в свою чергу, зі своєї долі повинен був дати ОСОБА_25 500 доларів за те, що той виступав вже гарантом його інтересів від того, щоб його не обманула ОСОБА_65

В цей же день, 21.05.1999 p., ввечері, ОСОБА_65 дала йому, ОСОБА_9, 500 доларів США, а іншу суму він повинен був отримати, як сказала йому ОСОБА_65, вже після продажі квартири ОСОБА_28 її покупцеві, фактично вже ОСОБА_70, яка за документами стала власником квартири ОСОБА_28.

Кому була продана квартира ОСОБА_28 в подальшому, йому не відомо. В цей же день, коли отримав від ОСОБА_65 500 доларів США, зустрів ОСОБА_25 та ОСОБА_24. ОСОБА_25 став вимагати у нього свою долю в сумі 500 доларів СІЛА, але він, ОСОБА_9, сказав йому, що гроші від ОСОБА_65 ще не отримав в повному розмірі. Він сказав, що може дати їм лише 200 доларів, на що ОСОБА_25 і ОСОБА_24 погодилися. Крім того, він сказав їм, що ОСОБА_65 дала йому не 500 доларів, а 300 доларів. Він попросив ОСОБА_65 у випадку, якщо ОСОБА_25 з ОСОБА_24 будуть цікавитись, скільки вона дала йому грошей, то щоб вона відповіла, що дала не 500 доларів, а 300 доларів США, на що вона погодилась.

З отриманих від ОСОБА_65 грошей 120 доларів він потратив на те, щоб орендувати квартиру для проживання строком на 6 місяців.

В червні 1999 року, одразу після релігійного свята Трійці, яке святкував в селі В. Кошарище, в понеділок до квартири ОСОБА_28 приїхав ОСОБА_25 та ОСОБА_24, разом з ОСОБА_29 і ОСОБА_26 вивезли за місто, побили його відібрали у нього 120 доларів США та найняту ним квартиру на вул. Щорса в м. Житомирі.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_28 часто міняв свої наміри продати квартиру, по крайній мірі висловлювався про це, виганяв покупців квартири, які приходили оглядати квартиру, була погроза, що він розірве доручення на продаж квартири, ОСОБА_25 запропонував покласти ОСОБА_28 в психлікарню, щоб за час його перебування у лікарні вирішити питання про продаж квартири. ОСОБА_25 сам говорив, що у нього є знайомі в лікарні, які можуть прийняти ОСОБА_28, за що їм потрібно заплатити 100 доларів США. ОСОБА_65 погодилася з цим. Але з цим щось у них не виходило. Тоді ОСОБА_25 запропонував завести ОСОБА_28 на якусь квартиру, заманивши його туди випивкою. ОСОБА_25 висловлювався, що у нього є для цього якась "блат-хата". Але з цим знову щось не вийшло. Ці всі події відбувалися вже тоді, коли на ОСОБА_70 була оформлена квартира ОСОБА_28. Всі боялися розірвання цього договору купівлі продажу з боку ОСОБА_28, квартиру слідувало далі продавати, оскільки за неї всі мали намір отримати більше коштів.

ОСОБА_25 був сам зацікавлений в тому, щоб ця квартира була продана скоріше, тому що він ОСОБА_9 пропонував йому гроші тільки при умові, що квартира буде вже продана. ОСОБА_9 йому гроші обіцяв за те, що він буде гарантувати, що його ОСОБА_65 не обмане. Про можливість цього обману йому сказав сам ОСОБА_25. Тому, злякавшись цього обману, він і пообіцяв ОСОБА_25 гроші - винагороду в сумі 500 доларів СІЛА за гарантію того, що його ОСОБА_65 не обмане. При цьому він допускав також, що ОСОБА_25 ОСОБА_65 буде просто боятися, боятися фізичної розправи з його боку у разі обману при продажі квартири.

Пояснюючи, яка роль ОСОБА_24 у вирішенні питань продажу квартири ОСОБА_28, ОСОБА_9 розповів, що раніше з ОСОБА_24 знайомий не був, він приїхав з ОСОБА_25, коли того запросив в гості на квартиру ОСОБА_28, як знайомого, з котрим раніше відбував покарання. Коли ОСОБА_25, взнавши про продаж квартири і його, ОСОБА_9 участь в цьому, заявляв про можливість обману з боку ОСОБА_65 при продажі квартири, в цій розмові був присутній і ОСОБА_24, який також прямо заявив, що разом з ОСОБА_25 допоможуть йому, ОСОБА_9, у тому, щоб ОСОБА_65 його не обманула. ОСОБА_24, аналогічно разом з ОСОБА_25 виступав гарантом в тому, щоб ОСОБА_65 його не обманула. В нього була розмова з ними обома про це, і він їм обом обіцяв винагороду після продажу квартири в сумі 500 доларів СІЛА.

Крім того ОСОБА_9 пояснив, що одного разу, на початку червня 1999 року він бачив ОСОБА_9. на квартирі ОСОБА_28, при цьому останній розпивав спиртні напої з ним. ( т.4, а. с. 1 - 15 ).

Будучи допитаним в якості свідка 7 серпня 2002 р. ОСОБА_9 пояснив, що від продажу квартири ОСОБА_28 отримав всього 500 доларів США саме тоді, коли на ОСОБА_70 оформлювалася квартира у нотаріуса. Ці гроші дала йому ОСОБА_65, це була плата за те, що він виконав роль довіреної особи ОСОБА_28.

Тоді, коли квартира оформлювалася на ОСОБА_70, ОСОБА_28 був вдома, пиячив за гроші, які йому дала ОСОБА_65. ( т.4 ,а. с 16 - 17 ).

Будучи додатково допитаним 16.08.2002 р. потерпілий ОСОБА_9 доповнив свої попередні показання.

Так, стосовно обставин пошуку покупців на квартиру, оформлення її продажу, додав, що в цьому приймав участь знайомий ОСОБА_65 та ОСОБА_70 маклер ОСОБА_71

З того часу, коли проживав в квартирі ОСОБА_28, ключі від його квартири були у нього, і у ОСОБА_28. Він уточнив, що було всього два екземпляри ключів, більше ключів ні у кого не було. До останнього разу, коли він бачив ОСОБА_28, його екземпляр ключів залишався у нього.

Крім того, уточнив, що з церковного календаря дізнався про те, що релігійне свято Трійці в 1999 року припадало на 30 травня. У зв'язку з цим може точно назвати час, коли проти нього застосовували насильство ОСОБА_24, ОСОБА_25 та інші, коли в останнє бачив ОСОБА_28, а також уточнити інші обставини вимагательства. Він підтвердив, що у понеділок, 31 травня 1999 року, одразу ж після релігійного свята Трійці, він повернувся із села В.Кошарища Коростишівського району, куди їздив на проводи на кладовище до матері. В цьому селі в той рік „проводи" практично співпали з Трійцею. ОСОБА_28 в той день в своїй квартирі був. В той же день, коли він повернувся з села, 31 травня 1999 року, до нього додому в квартиру ОСОБА_28 заїхали ОСОБА_25 з ОСОБА_24 та повезли його на кар'єр щоб вимагати гроші.

Останній раз, як підтвердив ОСОБА_9, бачив ОСОБА_28 4-5 червня 1999 року, так як в цей день він поїхав до своєї тітки в м. Київ. ОСОБА_25 з ОСОБА_24 знали про те, що він поїде в Київ, так як він казав їм про це і про те, що поїде в Київ, щоб позичити гроші. Повернувся він з Києва 7 або 8 червня 1999 року, ОСОБА_28 в квартирі вже не було і більше він його ніколи не бачив.

Одразу ж по приїзду хтось з сусідів ОСОБА_28 по під'їзду, жінка похилого віку, можливо, це була сусідка з АДРЕСА_42, розповіла, що до квартири ОСОБА_28 приїздив автомобіль /'іномарка" темно-зеленого кольору, в якому знаходились два чоловіка, як вона сказала, його ОСОБА_9., знайомі, так як бачила його з ними раніше. Вона також розповіла, що ці двоє хлопців заходили до квартири ОСОБА_28. Відразу зрозумів, що то були ОСОБА_25 та ОСОБА_24.

Зустрівши ОСОБА_24 та ОСОБА_25 запитав у них де ОСОБА_28СОБА_24 ОСОБА_25 відповіли, що його, ОСОБА_9 це не стосується і що з ним все нормально, (т.4, а. с. 21 - 23 ).

В ході додаткового допиту 29 серпня 2002 р. потерпілий ОСОБА_9 уточнив, що оскільки погрози з боку ОСОБА_24 та ОСОБА_25 про фізичну розправу над ним і його подругою, ОСОБА_30., сприймав серйозно, їздив в

м. Київ до свого брата ОСОБА_75 позичати гроші, і позичив у нього 100 доларів США. Причому перед поїздкою в м. Київ, бачив ОСОБА_28 в своїй квартирі, і це було при наступних обставинах.

ОСОБА_9 пояснив, що він виїжджав в п'ятницю перед вихідними днями 5-им та 6-им червня 1999 року. Він запам'ятав тому, що буквально в середу чи в четвер ОСОБА_24 разом з маклером ОСОБА_71 приїхали на квартиру ОСОБА_28, чи були з ними ОСОБА_25 і ОСОБА_65 він не пам'ятає, але ОСОБА_71 приїжджав, він точно пам'ятає, з покупцем квартири -жінкою, віком біля 50 років, з вигляду схожа на єврейку. Тоді ж він пам'ятає, як ОСОБА_28 лежав в квартирі майже без свідомості, оскільки був дуже п'яний. Вони всі оглянули квартиру, і пішли з квартири, а ОСОБА_24 наказав йому, щоб він сидів вдома. Через день чи два після того, як ОСОБА_24 оглядав квартиру з цією жінкою, він разом з ОСОБА_25 знову приїхали на квартиру п'яні, і стали вимагати в нього, щоб він терміново до вечора віддав їм ще 200 доларів США. Оскільки вони йому погрожували розправою, він змушений був перед вихідними їхати в м. Київ до брата позичати гроші. Повернувся в понеділок. Відразу пішов до ОСОБА_65, тому, щоб віддати гроші ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в її присутності. А вона йому сказала, що гроші віддавати не потрібно, що вона все владнала.

Речі з квартири ОСОБА_28 вивозилися двічі. Перший раз в червні 1999 року, для вивезення речей він задіяв свого знайомого ОСОБА_76, який приїхав на мікроавтобусі. Тоді вивезти речі йому, ОСОБА_9, наказала ОСОБА_65. Вона сказала, що вже знайшли покупця квартири, але він її куплять тільки тоді, коли квартира буде без речей. В той день не вдалося вивезти речі тому, що цьому помішали працівники міліції, котрих викликав сусід ОСОБА_28, який порахував, що речі ОСОБА_28 розкрадають. Ключ, яким відчиняв двері, в той день він залишив в замку в дверях, коли з четвертого поверху спустився сусід, забрав ключ від квартири, пояснивши, що віддасть його господарю квартири. ОСОБА_65 розповів про все, що сталося з вивозом речей, також сказав їй, що ключа від квартири забрав сусід з 4-го поверху, що приїжджали працівники міліції, в Богунському РВ давав пояснення з приводу вивезення речей. Далі, через декілька днів, ОСОБА_65 наказала, щоб він, ОСОБА_9 , забрав у неї ключ від квартири ОСОБА_28, і щоб організував винесення речей з квартири ОСОБА_28, а вона до цього часу приїде. Приїхав до неї додому, на квартиру на АДРЕСА_43 де вона орендувала квартиру. ОСОБА_65 наказала вранці знову винести свої речі та речі ОСОБА_28. При цьому дала ключ від квартири ОСОБА_28 і 20 грн., щоб знайти людей, які б допомогли виносити речі. На наступний день, біля 7 г.30 хв., на квартиру ОСОБА_28 прийшов спочатку сам, знайшов двох „бомжів", щоб допомогли виносити речі. Біля 9 г. приїхала ОСОБА_65 зі своїм знайомим на мікроавтобусі. З квартири ОСОБА_28 продовжували виносити сміття - старі каструлі, одяг ОСОБА_28, матраци, меблі ще не виносили, тому що не встигли - буквально через 10 -20 хв. після приїзду ОСОБА_65 знову до під'їзду приїхав наряд міліції на міліцейському УАЗі. Тоді він, ОСОБА_9, сказав ОСОБА_65, щоб вона

сама займалася вивезенням речей, а сам пішов. Ключ залишився у дверях квартири. Після цих подій до квартири ОСОБА_28 вже не приходив. ( т.4, а.с.27 - 29).

Свідок ОСОБА_77 в суді показала, що в 1998 р. займалася посередницькою діяльністю, пов'язаною з купівлею - продажем квартир, весною 1998 року до агентства нерухомості „Кур'єр" звернувся власник квартири АДРЕСА_39 ОСОБА_28 з проханням допомогти в продажу квартири. Оглянувши квартиру, оцінила її в 5 тисяч доларів США. В квартирі ОСОБА_28 проживав молодий хлопець, ОСОБА_9. Сам ОСОБА_28 зловживав спиртним і практично кожний день перебував в нетверезому стані. В травні 1998 року познайомилася з ОСОБА_65, котра також займалася посередницькою діяльністю, пов'язаною з купівлею - продажем квартир, їй запропонувала зайнятися продажем квартири ОСОБА_28, яку оцінила в 5 тис. доларів США. З ОСОБА_65 домовилася, що купувати квартиру буде вона, ОСОБА_77.Погодившись бути посередником в реалізації квартири, ОСОБА_65познайомилася з ОСОБА_28 і в подальшому вирішувала безпосередньо з ним всі питання продажу квартири, конкретно вона домовилася з ОСОБА_28 придбати йому будинок в приватному секторі за виручені від продажу його квартири гроші, з доплатою в сумі 5 тис. доларів США.. 19 січня 1999 року вона, ОСОБА_77., дала ОСОБА_65 задаток за квартиру в сумі 1500 доларів США - ці гроші призначалися для придбання ОСОБА_28 будинку в приватному секторі. Приблизно в березні-квітні 1999 року ОСОБА_65 повідомила, що вирішила всі питання з випискою тих, хто був прописаний в квартирі ОСОБА_28. Тоді ж дізналася, що ОСОБА_28 оформив генеральне доручення на ім'я ОСОБА_9 , якою уповноважив останнього займатися всіма питаннями продажу його квартири. Однак ОСОБА_65 обманула її - спочатку квартиру купила ОСОБА_70 за 2200 доларів США, а потім квартиру придбала ОСОБА_78., котра працювала нотаріусом, потім квартиру продавали далі. Гроші в сумі 1500 доларів США ОСОБА_65. так і не повернула.( т.4, а. с. 54 - 57 ).

Свідок ОСОБА_70. в суді показала, що давно знає ОСОБА_65, з якою дружила. Вона ж познайомила її з ОСОБА_24 та його товаришем ОСОБА_25. ОСОБА_65знала, що вона ОСОБА_70, цікавилася придбанням квартири для себе і для матері. Під час чергової зустрічі ОСОБА_65 сказала їй, що є квартира, недорога, її можна купити. Коли вона запитала, чому вона недорога, ОСОБА_65 відповіла, що вона в жахливому стані. Ще вона сказала, що квартиру продає племінник хазяїна квартири, прізвище якого ОСОБА_9. В один із днів травня 1999 року вони разом вирішили подивитися квартиру. ОСОБА_9 показав їй генеральне доручення від імені власника квартири, оформлене на його ім'я. Квартиру дивилися також ОСОБА_24 і ОСОБА_25, точніше вони показували квартиру. У той час у неї з ОСОБА_24 виникли близькі відносини. Спілкуючись із ОСОБА_24, вона довідалася від нього, що він разом з ОСОБА_25 допомагали оформляти на квартиру документи. Хазяїна квартири вона жодного разу не бачила. Вона у

квартирі була всього один раз із тими людьми, яких вказала вище. ОСОБА_24 їй говорив, що за те, що він готовив якісь документи, необхідні для продажу квартири, різні довідки, йому ОСОБА_9 винен 800 доларів США.

ОСОБА_65 їй, ОСОБА_70, говорила, що власник квартири продає її за 2 200 доларів США, що в цій квартирі можна зробити ремонт, після чого набагато дорожче її продати. Погодившись з такою пропозицією, мала наміри саме так і поступити. Про розподіл грошей, виручених від продажу квартири, ще не домовлялися.

В нотаріальній конторі був оформлений договір купівлі у ОСОБА_9 квартири, після чого вона розрахувалася за неї грошима в сумі 2 200 доларів США.

Про обставини подальшого продажу квартири показала наступне, що через якийсь час, її викликали у відділ міліції, розташований по вул. Л. Українки в м. Житомирі і стали з'ясовувати, чи бачила вона хазяїна квартири ОСОБА_28 при оформленні договору купівлі-продажу квартири. Вона пояснювала , що хазяїна квартири не бачила. Причиною пошуку хазяїна була заява сусідів про пропажу хазяїна квартири.

Оскільки вона зрозуміла, що з приводу придбання цієї квартири можуть бути проблеми, пов'язані із правоохоронними органами, вона вирішила відразу ж продати цю квартиру, і повернути за неї хоча б ті гроші, які витратила на її придбання. Про це вона відразу ж повідомила ОСОБА_65, ОСОБА_24, ОСОБА_25, усім, хто був причетний до цієї квартири. Тоді вони стали займатися продажем квартири. Вона зажадала від них хоча б ті гроші, які витратила - 2200 доларів США. Через якийсь час ОСОБА_24 їй сказав, що вже знайшли покупця квартири. Домовилися про зустріч в бюро технічної інвентаризації і у нотаріуса. Там ОСОБА_65 разом з ОСОБА_24 представила маклера, якого кличуть ОСОБА_71. З його допомогою був складений і оформлений договір купівлі-продажу квартири, згідно якого квартиру купувала у неї покупець ОСОБА_78. Покупця квартири вона раніше знала . У липні 1999 року був оформлений договір купівлі-продажі в нотаріуса ОСОБА_79. Незважаючи на те, що в договорі купівлі-продажі зазначено, що продаж квартири здійснили за 20 000 грн., їй особисто віддали гроші в сумі 2200 доларів США. Було це так. У день укладання договору купівлі-продажу, у фойє перед кабінетом нотаріуса ОСОБА_79 у її присутності покупець квартири віддала гроші в доларах США маклерові, сума була приблизно 5 000 доларів США, таку суму називав маклер. Маклер взяв гроші в руки, після чого ОСОБА_74 пішла разом з договором купівлі-продажу. Залишившись із нею і ОСОБА_65 маклер відрахував собі якусь суму за роботу, інше віддав їй і в його ж присутності вона відрахувала собі суму 2 200 доларів США, а іншу суму віддала ОСОБА_65. Гроші в доларах США, які вона віддала ОСОБА_65, вона не перераховувала.

З ОСОБА_24. вона співмешкала до кінця липня - початку серпня 1999 року.

Оглянувши договори купівлі - продажі квартириАДРЕСА_39 від 21 травня 1999 р. між ОСОБА_28 і

ОСОБА_70. і від 13 липня 1999 року між ОСОБА_70. і ОСОБА_74., заявила, що так ці документи складались з її участю, нею підписувались при тих обставинах, на які вона уже вказувала.( т.4, а. с. 66 - 68 ).

На ставці віч-на-віч з ОСОБА_65. ОСОБА_70. повністю підтвердила свої показання стосовно розрахунків при продажі квартири ОСОБА_28, зокрема про причетність до цього ОСОБА_24. та ОСОБА_25 Вона пояснила, що віддала гроші (ОСОБА_65) від продажу квартири ОСОБА_28, що згодом була оформлена на неї, 1700 доларів США після того, як від 5 000 доларів США ОСОБА_71 відрахував свої 1 100 доларів США, і залишила собі 2 200 доларів США. Передачу грошей ОСОБА_65 бачили ОСОБА_71, у його присутності передавалися гроші. Були присутні також при цьому ОСОБА_24 і ОСОБА_25 ОСОБА_25. (т.4, а. с. 72 ).

Свідок ОСОБА_80., покази якого були оголошені в суді , так як він з поважних причин не з'явився до суду, пояснив, що його дочка, ОСОБА_70, в 1999 року просила у нього допомоги продати якусь квартиру. Тоді ж він звернувся до свого знайомого, ОСОБА_71., котрий займався посередницькою діяльністю при купівлі - продажу квартир, щоб той допоміг ОСОБА_70 продати квартиру.( т.4, а. с. 75 ) .

Як убачається з пояснень свідка ОСОБА_71. даних ним в суді, а також пояснень досліджених в суді, видно, що він займався посередницькою діяльністю при купівлі-продажу квартир. Його знайома, ОСОБА_74., попросила знайти їй квартиру в центрі міста. Через деякий час йому повідомив його давній товариш, ОСОБА_72, котрий також займався аналогічною посередницькою діяльністю, що його друзі продають квартиру в будинку АДРЕСА_39. В оговорений час зустрівся з ОСОБА_72 та його друзями, ОСОБА_24 та ОСОБА_25, котрих раніше не знав, біля вказаного вище будинку. При огляді квартири НОМЕР_3 останні показали документи на квартиру, з яких побачив, що власником квартири являється дочка його сусіда, ОСОБА_80., ОСОБА_70. ОСОБА_24, і ОСОБА_25 представлялися, як представники власниці квартири ОСОБА_70..

Саме з ОСОБА_24 та ОСОБА_25 домовлявся за вартість квартири. З цього приводу пояснив, що з початку він розмовляв про квартиру з обома, тобто й із ОСОБА_24, і ОСОБА_25, вони обоє брали активну участь в обговоренні питання продажу квартири. Вони ж обоє й назвали ціну за квартиру - 5000 доларів США. При цьому говорили, що ця ціна мінятися не буде. Правда при цьому вони згадували, що у квартирі прописаний попередній хазяїн квартири ОСОБА_28, і обоє запевняли, що цей ОСОБА_28перебуває у селі, і що незабаром вони його привезуть й оформлять виписку його із квартири. Це вони говорили також паспортистці в ЖЕКу.

Також з ОСОБА_24 і ОСОБА_25 домовився про задаток в 700 доларів США, задаток передавався двічі - перший раз в сумі 200 доларів США, на наступний день - 500 доларів США.

ОСОБА_71. підтвердив, що 200 доларів США, і 500 доларів США він давав ОСОБА_24 чи ОСОБА_25, точно вже не пам'ятає, кому в руки. Але передача грошей була точно в їхній присутності, вони виступали як рівні компаньйони, кого-небудь із них виділити, як більше активного учасника угоди він не може. Вони рівною мОСОБА_62 брали участь у проведенні угоди.

Про цю квартиру розповів ОСОБА_74, котра працювала нотаріусом. З ОСОБА_24 та ОСОБА_25 домовився про те, що вони звільнять квартиру від речей, що в ній залишалися, і випишуть бувшого власника. В ЖЕКу поставили умови, що випишуть його тоді, коли будуть оплачені всі борги по комунальних платежах.

Вони разом ОСОБА_24 і ОСОБА_25 ходили в ЖЕК вирішувати питання про виписку ОСОБА_28, але паспортистка сказала, що поки не побачить ОСОБА_28, виписувати його не буде. Тоді ОСОБА_24 і ОСОБА_25 пообіцяти йому, що без проблем за два-три дні випишуть ОСОБА_28. Він їм повірив, і став пропонувати квартиру ОСОБА_74. При цьому він взяв у них ключ від квартири. У цей же день він показав квартиру ОСОБА_74, при цьому також говорив їй, що у квартирі прописаний попередній хазяїн, але продавці квартири за кілька днів вирішать питання з його випискою. Вони з нею домовилися через кілька днів оформляти квартиру. Про це він домовлявся із ОСОБА_24 і ОСОБА_25 .

В рахунок вартості квартири сплатив борги по сплаті комунальних послуг в сумі біля 400 доларів США, далі ОСОБА_24 та ОСОБА_25 передали йому ключі вже від пустої квартири. Він знову оглядав її разом з ОСОБА_74, квартира її влаштовувала. Після оформлення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_74 дала йому 5 000 доларів США для розрахунку за квартиру. З цієї суми 1100 доларів США він ОСОБА_71., залишив собі як раніше потрачені при вищевикладених обставинах, 3 900 доларів США відразу передав ОСОБА_70, вона відрахувала з цієї суми 2 200 доларів США, а решту грошей передала ОСОБА_65, котра була присутня при розрахунку. ОСОБА_28 він ніколи не бачив.

Оглянувши пояснення, відібране 3.07.1999 р. оперуповноваженим Богунського РВ м. Житомир Вержанським у нього, ОСОБА_71., що міститься в матеріалах перевірки № 1756 за фактом винесення речей з квартири ОСОБА_28, в якому зазначено, що 6-7 червня 1999року він, ОСОБА_71., бачив ОСОБА_28 в його квартирі НОМЕР_3 по АДРЕСА_39 в присутності ОСОБА_9 свідок ОСОБА_71 пояснив наступне, що пояснення про те, що він начебто бачив ОСОБА_28 та ОСОБА_9 він давав через те, щоб заспокоїти працівників міліції, щоб вони скоріше прийняли рішення по даним матеріалам, і щоб не думали, що власник квартири чи його довірена особа пропали. Він був зацікавлений у вирішенні якомога скорішому всіх питань, пов'язаних з продажем квартири, тому, що вже дав задаток за неї на момент, коли давав пояснення працівнику міліції.

Оглянувши довідки підприємств "Житомиртеплокомуненерго", ВРЕП №7, ВАТ "Житомиргаз", згідно яких заборгованості ОСОБА_28 перед вказаними підприємствами були погашені 29 червня 1999р., ОСОБА_71. пояснив, що всі заборгованості по квартплаті та комунальним платежам були

ним погашені за ОСОБА_28 в один день. Якщо це було 29 червня 1999 р., то вдруге квартиру оглядав також разом з ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в проміжок часу 25 червня - початок липня 1999 року. Коли вдруге оглядав квартиру, то вона була без речей. До того моменту, коли побачив вдруге квартиру ОСОБА_28, дійсно ходив до цієї квартири, тому, що коли йому зателефонувала його знайома ОСОБА_81, і сказала, що квартиру, якою він займається, опечатала міліція. Після телефонного дзвінка ОСОБА_81 він пішов на квартиру, і побачив, що там двері квартири дійсно опечатані. Тоді він розшукавОСОБА_24 з ОСОБА_25 і став вимагати вирішили питання або про повернення задатку, або щоб міліція зняла печатки. Тоді ж ОСОБА_65 сказала, щоб не хвилювався, що опечатування квартири зніметься, речі будуть вивезені, і все уладнається. Буквально на протязі двох-трьох днів після цих подій зателефонував хтось з них трьох, і повідомив, що на наступний день він може приїжджати за ключем від квартири, і що вона вже буде пуста, без речей. Коли він в цей день приїхав на квартиру, це було після обіду, то побачив, що у дворі стоїть вантажівка з тентом, на яку вивантажують речі з квартири ОСОБА_28 . На кузові вже знаходилися стара шафа, ліжко, диван, речі в якихось мішках виносили якісь два чоловіка. На місці вивантаження речей були також ОСОБА_24 та ОСОБА_25. В цей же день йому показали пусту квартиру, ключ йому знову ж таки дав ОСОБА_24, він був один, довгий, чорного кольору. Цей ключ в послідуючі дні він давав ОСОБА_74, щоб вона оглядала квартиру. Вона квартиру оглядала без нього, потім мені ключ повернула. Він цей ключ залишив в себе до того моменту, коли був оформлений договір купівлі-продажу квартири на ОСОБА_74, тоді ключ віддав ОСОБА_74 знову.

Ще уточнив, що ОСОБА_9. вперше побачив тоді, коли йому його привели ОСОБА_24 та ОСОБА_25 для того, щоб він, ОСОБА_71., побачив довіреність ОСОБА_28 на ім'я ОСОБА_9 на право управління всім його майном. Він пояснив, що це було тоді, коли вирішувалися питання про виписку ОСОБА_28 . Паспортистка сказала, що випише ОСОБА_28 тільки тоді, коли буде присутній сам ОСОБА_28скільки ОСОБА_28 ніхто не міг знайти, він попросив ОСОБА_24 та ОСОБА_25 привезти ОСОБА_9 до нього, щоб він йому показав доручення від імені ОСОБА_28. Він розраховував, що можливо по дорученню можна буде виписати ОСОБА_28 з квартири. Коли ОСОБА_24 разом з ОСОБА_25 привезли ОСОБА_9 до нього, і вони зустрілися біла офісу фірми "Абіко" по вул. Київській, той показав йому копію доручення. Тоді він рахував, що ОСОБА_9 має право виписувати ОСОБА_28, через що сказав ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вивозити речі ОСОБА_28 з квартири, тобто звільняти її, та займатися випискою ОСОБА_28. Але ОСОБА_24 з ОСОБА_25 не змогли знайти паспорта ОСОБА_28, а потім сама паспортистка сказала, що по дорученню не має права виписувати ОСОБА_28 . (Ат.4, с 76 - 80, 81 - 82).

На ставці віч-на-віч з обвинуваченим ОСОБА_25 свідок ОСОБА_71. також підтвердив свої показання про те, як на момент укладання між ОСОБА_70. та ОСОБА_74. договору купівлі - продажу квартири ОСОБА_28 , - 13 липня 1999 p., - йому ОСОБА_24. та ОСОБА_25.

говорили, що ОСОБА_28 знаходиться в селі, де йому придбали приватний будинок, завіряли, що самі вирішать питання з випискою ОСОБА_28 з квартири.(Т.4, а. с. 84 - 85) .

Ці ж самі показання свідок ОСОБА_71. підтвердив на очній ставці з обвинуваченим ОСОБА_24. ( т.4, а. с. 86 - 87).

Свідок ОСОБА_82. показав, що з 1990 р. знає ОСОБА_25, в цей же період познайомився з ОСОБА_71., котрий займався посередницькою діяльністю при купівлі-продажі квартир. Якось влітку 1999 року при випадковій зустрічі з ОСОБА_25 останній повідомив, що у нього є дешева квартира по вул. Київській в м. Житомир, і що він шукає покупця на квартиру. Знаючи, що ОСОБА_71 шукає квартиру для нотаріуса ОСОБА_74, повідомив йому про цю квартиру. На наступний день в оговорений з ОСОБА_25 час і місце він разом з дружиною, ОСОБА_81, ОСОБА_71 зустрілися з ОСОБА_25 та його товаришем, ОСОБА_24. ОСОБА_71 бажав оглянути цю квартиру, на що ОСОБА_24 і ОСОБА_25 відповіли, що їм потрібно взяти ключі від квартири. Знову зустрілися у тому ж самому складі біля будинку АДРЕСА_39, де розташована квартира НОМЕР_3, яку продавали ОСОБА_24 та ОСОБА_25 у них вже були ключі від цієї квартири, вони її всі оглядали. ОСОБА_24 та ОСОБА_25 просили, щоб ОСОБА_71. дав їм задаток за квартиру, і що вони випишуть з квартири власника.

Після цього ОСОБА_71. почав займатися оформленням квартири на ОСОБА_74. Він же погасив всю комунальну заборгованість по цій квартирі. Згодом стало відомо, що після того, як ОСОБА_78. придбала цю квартиру, вона ж її майже відразу продала через те, що з квартири не вдалося виписати попереднього власника. ( т.4, а. с. 88 - 90) .

Повністю, аналогічні попереднім, показання дала ОСОБА_81 І.В., дружина ОСОБА_82., котра також уточнила, що ОСОБА_24 та ОСОБА_25 при зустрічі з ОСОБА_71. показували йому документи на квартиру, називали її вартість - 5 000 доларів США, і просили задаток в сумі 800 доларів США.( т.4, а. с. 92 93 ).

Свідок ОСОБА_78. показала, що ОСОБА_28 знала з 1978 року, раніше були сусідами коли вона проживала по АДРЕСА_44, ОСОБА_28 проживав разом з матір'ю, ОСОБА_83, в будинку АДРЕСА_45, добре знала його маму знає, що у ОСОБА_28 не було нікого рідних. Адреса, за якою проживав ОСОБА_28, потім була перейменована на таку - квартира НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_39. Мама ОСОБА_28 померла. Через деякий час ОСОБА_28 вселив в свою квартиру жінку, яку звали ОСОБА_84. Але потім ОСОБА_84 кудись поїхала, і він з нею порвав стосунки, проживав сам, зловживав спиртним. В одній із випадкових зустрічей ОСОБА_28 сказав, що збирається продавати квартиру. Бажаючи повернутися в той двір, де раніше проживала, попросила ОСОБА_28 повідомити про продаж квартири. Але він про це нічого не повідомив.

Весною 1999 року їй, ОСОБА_74, маклер ОСОБА_71., котрий займався посередницькою діяльністю з питань відчуження квартир, повідомив,

що продається квартира, де проживав ОСОБА_28 Відразу просила маклера звести з продавцем квартири, але ОСОБА_71 відповів, що продавець видав доручення на продажу квартири. Тоді запитала, де сам ОСОБА_28, на що той відповів, що ОСОБА_28 купили квартиру чи будинок в якомусь селі, не називаючи саме село. Попросила маклера показати документи на відчуження квартири.

Через деякий час маклер приніс їй, ОСОБА_74, як приватному нотаріусу, документи на цю квартиру, щоб нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири на ім'я ОСОБА_70. Оформлюючи договір, перевірила довіреність на право управляти майном, що була оформлена на ім'я ОСОБА_9. ОСОБА_9 поставив свій підпис в договорі купівлі-продажу квартири. При цьому була також присутня ОСОБА_70. Моменту розрахунку за квартиру не пам'ятає. Про ці обставини нічого повідомити не може. Також не знає дійсну суму, якою розрахувалися з продавцем квартири. Не виключає того, що ця сума може не відповідати тій вартості квартири, що вказана в договорі купівлі-продажу квартири, пояснивши, що, як правило, сторони приховують дійсну вартість квартири, не бажаючи таким чином платити більше грошей в якості мита, в пенсійний фонд.

Через дві-три неділі ОСОБА_71. повідомив, що ОСОБА_70 продає квартиру ОСОБА_28 за 5 000 доларів США. Відразу заявила маклеру, що вона бажає купити цю квартиру. Маклер пообіцяв домовитись з ОСОБА_70.

Через деякий час маклер показав документи на квартиру, відчуження квартири оформлювали у нотаріуса ОСОБА_79. В домовлений час вона прийшла до нотаріуса ОСОБА_79, в її ж кабінеті можливо була нотаріус ОСОБА_73, тому що їх робочі місця знаходяться в одному кабінеті. Була присутня ОСОБА_70, разом з маклером ОСОБА_71. Після того, як вона почитала договір, віддала особисто в руки ОСОБА_71 5 000 доларів США. ОСОБА_71 взяв гроші і після цього вона підписала договір купівлі-продажі, забрала один екземпляр його собі після того, коли його також підписала ОСОБА_70, пішла на роботу. Як маклер розпорядився грошима, кому конкретно вони дісталися їй взагалі нічого не відомо.

Далі вона -ОСОБА_74, квартиру перепродала, тому, що від маклера взнала, що ОСОБА_28не виписаний з квартири, ї його не можна знайти, що потрібно його виписувати через суд. Не бажаючи судитися з ОСОБА_28, вирішила позбутися цієї квартири. На її вимогу маклер знайшов покупця квартири, який розрахувався з нею точно в тій сумі, що була потрачена на квартиру.

Оглянувши договори купівлі-продажу квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_39 від 21 травня 1999 року між ОСОБА_9. та ОСОБА_70. і від 13 липня 1999 року між ОСОБА_70. та ОСОБА_74. свідок ОСОБА_78. заявила, що саме про ці документи дала вищенаведені показання (т.4 а.с.98-100).

Відповідно до інформації ОРЕВ УДАІ УМВС в Житомирській області з 18.12.1998 р. по 08.12.1999 р. за ОСОБА_25 знаходився на тимчасовому обліку автомобіль "Ауді-80" державний номер НОМЕР_5 ( т.4 а.с.101-103).

Згідно довідок підприємств „Житомиртеплокомуненерго", „Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7", ВАТ „Житомиргаз" заборгованість по оплаті за надання послуг вказаними підприємства по квартирі АДРЕСА_39 погашена 29.06.1999 р., по підприємству „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" заборгованість погашена 25.06.1999 року ( т.4, а. с. 106 - 113) .

До матеріалів кримінальної справи також приєднані матеріалі перевірки по зареєстрованому в книзі обліку інформації про злочини і пригоди Богунського РВ м. Житомир за № 7535 від 25.06.1999 р. повідомленню про те, що 25.06.1999 р. о 8 г. 57 хв. у відсутності господаря квартири АДРЕСА_39 невідомі особи виносять речі з вказаної квартири.

Відповідно до цих матеріалів проведеною Богунським райвідділом міліції перевіркою встановлено, що у вказаній вище квартирі проживав ОСОБА_28, місце знаходження якого на момент перевірки встановити не вдалося. ОСОБА_28. оформив на ім'я гр. ОСОБА_9. довіреність на право розпоряджатися всім його майном, і згідно якого ОСОБА_9 оформив договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_70., договір було завірено нотаріусом ОСОБА_74.. З пояснень ОСОБА_70. та ОСОБА_71. слідувало, що оскільки ОСОБА_9, котрий продав їй квартиру, не звільнив її від речей, ОСОБА_70. попросила свого знайомого ОСОБА_71. організувати вивезення цих речей. Сусіди ОСОБА_28 ОСОБА_85, ОСОБА_86., ОСОБА_87 пояснили, що ОСОБА_28 не бачили на протязі 2-3 неділь.( т.4, а. с. 121 - 136 ).

З пояснень свідка ОСОБА_88., покази якого було оголошено в суді, так як він не з'явився до суду з поважних причин, видно, що він проживає по сусідству з квартирою АДРЕСА_39. Квартира НОМЕР_3 ОСОБА_28 розташована на 3-му поверсі, прямо під його квартирою. ОСОБА_28 зловживав спиртним. З літа 1998 року по літо 1999 року в квартирі ОСОБА_28 проживав квартирант з іменем ОСОБА_9. Якось в червні 1999 року, вранці, йдучи на роботу ( в той час працював слідчим в слідчому управлінні УМВС в Житомирській області), побачив, що з квартири ОСОБА_28, ОСОБА_9 разом з двома невідомими особами виносить речі, які завантажують у мікроавтобус білого кольору. В цей момент підійшли дві сусідки, котрі повідомили, що не бачили ОСОБА_28 вже тривалий час, і не можуть зрозуміти, чому виносять його речі. Сам ОСОБА_9 також пояснював, що на його ім'я оформлена довіреність від імені ОСОБА_28, останній, мовляв, в даний час проживає в селі, і що квартира за його згодою продана. Незважаючи на пояснення ОСОБА_9, сусіди викликали наряд міліції. Працівники міліції оглядали квартиру ОСОБА_28, вилучили з квартири якісь документи на його ім'я, а також ключі від квартири, саму квартиру опечатали.( т.4, а. с. 137 - 138 ).

Свідок ОСОБА_89. показала, що з 1998 по 2000 р. працювала в Богунському райвідділі міліції м. Житомир слідчим слідчого відділення. 25 червня 1999 року перебувала у складі чергової слідчої - оперативної групи, в

цей же день у складі чергової групи виїжджала на місце пригоди на черговому автомобілі райвідділу „УАЗ" по надійшовшому в чергову частину райвідділу міліції повідомленню з приводу винесення речей з квартири АДРЕСА_39. Прибувши на місце пригоди осіб, які виносили речі, не застали, оглядала квартиру, ніхто з сусідів не міг пояснити, куди подівався її господар. Після огляду квартири саму квартиру опечатала, вилучила якісь фотографії в папці; можливо вилучала ключі. Всі вилучені речі залишила в папці, яку здала в камеру схову райвідділу міліції. Де вони поділись не знає. ( т.4, а. с. 139-140 ).

Свідок ОСОБА_90 показав, що з квітня 1999 р. по травень 2002 р. працював на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Житомирського MB УМВС в області. 25 червня 1999 р. у складі чергової слідчої - оперативної групи під керівництвом слідчого ОСОБА_89. виїжджав на місце пригоди по виклику стосовно винесення речей з квартири АДРЕСА_39. ОСОБА_89. оглядала квартиру, вилучала якісь документи господаря, саму квартиру опечатали, господаря квартири не знайшли і ніхто не міг пояснити, де він знаходився.( т.4, а. с. 141 ).

Свідок ОСОБА_91. покази якої оголошено в суді, так як вона в судове засідання не з'явилась з поважних причин, підтвердила, що з моменту заселення будинку АДРЕСА_39 по сусідству з нею в квартирі НОМЕР_3 проживав ОСОБА_28, проживав сам, після смерті матері у нього не було родичів, він часто зловживав спиртним, позичав гроші у сусідів. Приблизно рік у нього проживав квартирант з іменем ОСОБА_9. Сусіди помітили, що з цього часу ОСОБА_28перестав позичати гроші, але спиртним продовжував зловживати. В кінці червня 1999 року, вранці, вона, ОСОБА_91., помітила, як з квартири ОСОБА_28 ОСОБА_9 виносив речі господаря і викидав їх. Враховуючи те, що за декілька неділь до цих подій вона не бачила ОСОБА_28, запитала у ОСОБА_9, де господар квартири. ОСОБА_9 відповів, що ОСОБА_28 виїхав до родичів в м. Київ на час, коли в його квартирі зроблять ремонт. Оскільки точно знала, що у ОСОБА_28 не було родичів, вирішила викликати міліцію, що і зробила. Разом з сусідкою ОСОБА_92 звернулася до сусіда, ОСОБА_88, котрий працював в органах міліції, і той викликав черговий наряд міліції. Слідчий робила огляд квартири ОСОБА_28, вилучила папку з його фотографіями, далі квартиру опечатали. ОСОБА_28 з моменту його зникнення більше ніколи не бачила.( т.4 ,а. с 145-147 ).

Свідок ОСОБА_93. показав, що в червні 1999 року на прохання свого знайомого, ОСОБА_9, на власному автомобілі марки мікроавтобус „Фіат-Дукато" білого кольору, разом з ОСОБА_9, приїхав до буд АДРЕСА_39, щоб перевезти з квартири, де ОСОБА_9 проживав, його речі в с В. Кошарища Коростишівського району. Відчинивши ключем двері ОСОБА_9 виніс швацьку машинку, і в цей момент приїхав наряд міліції. Співробітники запросили його ОСОБА_93 та ОСОБА_9 в райвідділ міліції, куди вони разом і прослідували. Відібравши у обох пояснення, співробітники міліції їх відпустили, речі віддали. ( т.4, а. с. 148-149 ).

До матеріалів справи приєднані матеріали перевірки, проведеної прокуратурою Житомирського району з приводу виявлення 18 червня 1999 р. в кар'єрі поблизу с Тригір'я Житомирського району трупа невідомої особи, якою, як в подальшому буде встановлено слідством, виявився ОСОБА_28.

З матеріалів перевірки вбачається, що на момент виявлення до трупа був прив'язаний проволокою та ременем диск вантажного автомобіля. За висновком судово-медичного дослідження смерть невідомого настала внаслідок механічної асфіксії внаслідок утопления у воді, разом з тим на трупі виявлено пошкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї.( т.4, а. с. 152 - 165 ).

Свідок ОСОБА_94. показала, що з вересня 1998 р. по вересень 2000 р. працювала помічником - стажистом прокурора Житомирського району. В силу покладених на неї обов'язків неодноразово виїжджала на місця пригоди -виявлення трупів. В тому числі і 18 червня 1999 року виїжджала в с Тригір'я Житомирського району у складі оперативної групи з оперативними працівниками Житомирського райвідділу міліції, судово-медичним експертом ОСОБА_95. Місцем пригоди було водоймище кар'єру, поблизу берега якого виявлено труп чоловічої статі з прив'язаним до тіла диском автомобіля. Після того, як труп вийняли на берег, склала протокол огляду, схеми не складала, так як на той час ще не була досвідченим працівником прокуратури, і не знала, що в такому випадку робити. Труп був направлений на судово-медичне дослідження, за результатами якого з урахуванням тих пояснень, що були зібрані під час перевірки відмовила в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення трупа. Встановити його особу спочатку не вдалося. Рахувала, що висновки судово-медичного дослідження не мали даних про насильницький характер смерті чоловіка, труп якого виявили у вказаному вище водоймищі. Точно пам'ятає, що проводився огляд кишень одежі трупа, але будь-яких речей не було виявлено.

Ще пам'ятає, що з місця пригоди вилучався диск працівниками карного розшуку. Але хто саме конкретно взяв диск, і куди він потім дівся пояснити не може. За браком досвіду не відобразила в протоколі огляду факт вилучення диску. ( т.4, а. с. 167 - 170 ).

Свідок ОСОБА_98 показав, що влітку 1999 року був задіяний працівниками міліції в якості понятого під час огляду місця події - кар'єру поблизу с. Тригір'я Житомирського району. В той час працював лісником Тригірського лісництва Житомирського держлісгоспу. Оглядаючи обхід, зустрів слідчу-оперативну групу прокуратури Житомирського району. Керівник групи, співробітниця прокуратури Житомирського району, оглядала місце події - кар'єр, у водоймищі якого виявили труп чоловіка з прив'язаним до тулубу диском від вантажного автомобіля. Ще одним понятим був задіяний сторож кар'єру, котрий помер. Саме він першим виявив труп.( т.4,а. с 171-173 ). Як видно з приєднаних до протоколів допиту схем, вказані свідками ОСОБА_94. та ОСОБА_98 місця виявлення трупа повністю співпадають з тим місцем переховування трупа ОСОБА_28, на яке вказують в своїх

показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_20. та ОСОБА_26.(т.4.а. с 170, 173 ).

При огляді справи №497 по встановленню особи чоловіка, труп якого 18.06.99 року знайдено в кар'єрі біля с Тригір'я, виявлено негатив фотоплівки з 8 кадрів, відзнятої на місці пригоди. Виготовлені з негативу фото чітко відображають зовнішній вигляд вилученого з водоймища кар'єру трупа, до якого прив'язано металевий диск від вантажного автомобіля.( т.4,а.с. 185-191).

До матеріалів кримінальної справи приєднані документи Житомирського

обласного бюро судово-медичних експертиз, Житомирської

райдержадмшістрації, комунального підприємства „ Спеціалізований комбінат комунального побутового обслуговування", які свідчать про поховання виявленого 18 червня 1999 р. в кар'єрі поблизу с Тригір'я трупа невідомого чоловіка 31 липня 1999 р. на міському Корбутівському кладовищі в секторі „55 - 1 - 7". ( т.4 ,а. с 177-180).

Даний факт також підтвердив свідок ОСОБА_96., головний інженер комунального підприємства „ Спеціалізований комбінат комунального побутового обслуговування", (т.4 , а .с. 181).

Відповідно до постанови про ексгумацію трупа ОСОБА_28 проведено огляд могили вказаного вище сектора міського кладовища, а також самого трупа. Фрагменти його окремих ділянок, зокрема ребер, м'яза, стегнової кістки, органокомплекс шиї були віддані для лабораторних досліджень.( т.4 , а.с. 257-258, 267-268).

В ході огляду особової справи військовозобов'язаного старшого лейтенанта ОСОБА_28, наданої Житомирським міським військовим комісаріатом, виявлено фотокартку останнього, яку піддано було експертному дослідженню. ( т.4, а. с. 185-186 ).

Відповідно до висновку медико-криміналістичної експертизи череп ексгумованого трупу належить чоловіку, обличчя якого зображено на фотографії ОСОБА_28 з його особової справи військовозобов'язаного. (т.4 , а. с. 273 - 278 ).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 81 ексгумованого трупу ОСОБА_28 виявлені у потерпілого пошкодження під'язикової кістки у вигляді перелому лівого великого ріжка, странгуляційної борозни на шиї може підтверджувати настання смерті постраждалого від механічної асфіксії внаслідок здавлювання органів шиї петлею, що могло виникнути при обставинах і в термін, вказані обвинуваченими ОСОБА_29 і ОСОБА_26 в матеріалах справи і при відтворенні обстановки та обставин події .

Крім того, при судової - токсикологічному дослідженні виявлено сліди етилового спирту .( т.4, а. с. 260 - 266 ) .

Допитані в судовому засідання судмедексперти ОСОБА_97., ОСОБА_100 ОСОБА_99. підтвердили дані ними висновки судово-медичної експертизи № 81 від 17 жовтня 2002 року. Судмедексперт ОСОБА_95 по висновку даному ним на час розтину трупа ОСОБА_28 пояснив тим, що знаходячись під впливом того, що побачив на місці пригоди, не точно визначив причину смерті ОСОБА_28, хоча в висновку вказав на потрійну

кільцевидну странгуляційну борозну і висновок зробив про те, що смерть настала внаслідок механічної асфіксії.

Крім уже досліджених судом доказів вина ОСОБА_9., ОСОБА_26

, ОСОБА_24. та ОСОБА_25 в скоєнні вимагательства майна

ОСОБА_9. та вбивства ОСОБА_28 при обтяжуючих

обставинах підтверджуються приєднаними до справи наступними

документами :

а) вилученими в Житомирському державному підприємстві технічної інвентаризації документами і дослідженими в суді:

- свідоцтвом № 17569 від 6.06.1995 р. на право власності на житло -

квартири АДРЕСА_39, що належить

ОСОБА_28 ( т.4 а.с.194 - 196 );

· дорученням від 30 квітня 1999 р. і посвідченим нотаріусом ОСОБА_73, котрим ОСОБА_28. уповноважив ОСОБА_9. здійснювати управління та розпорядження всім його майном ( т.4 а.с.199 ) ;

· договором від 21 травня 1999 р. купівлі - продажу квартири АДРЕСА_39, посвідченим нотаріусом ОСОБА_74., відповідно до якого ОСОБА_9, діючи від імені ОСОБА_28 уклав угоду про відчуження квартири ОСОБА_70. (т.4 а.с.200 ) ;

· договором від 13 липня 1999 р. купівлі - продажу квартири АДРЕСА_39, посвідченим нотаріусом ОСОБА_79., відповідно до якого ОСОБА_70. продала квартиру ОСОБА_74 ( т.4 а.с.202 );

· договором від 30 серпня 1999 р. купівлі - продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_78. продала вказану вище квартиру ОСОБА_101. ( т.4 а.с.204) ;

б ) аналогічними вищенаведеним і вилученими документами у нотаріуса ОСОБА_79 . і дослідженими в суді:

- договором від 13 липня 1999 р. купівлі продажу квартири між ОСОБА_70

. та ОСОБА_74. ( т.4 а.с.211 ) ;

- договором від 21 травня 1999 р. купівлі - продажу квартири між

ОСОБА_28. та ОСОБА_70. ( т.4 а.с.212 ) ;

в ) аналогічними вищенаведеним і вилученими документами у нотаріуса ОСОБА_73. і дослідженими в суді:

· договором від 30 серпня 1999 р. купівлі - продажу квартири між ОСОБА_74. та ОСОБА_101. ( т. 4 , а. с. 218 );

· договором від 13 липня 1999 р. купівлі - продажу квартири між ОСОБА_70. та ОСОБА_74.. ( т.4 , а. с. 219).

В суді досліджені матеріали приєднані цивільної справи за позовом ОСОБА_101 до ОСОБА_28 про визнання останнього особою, яка

втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_39 в зв'язку з тим, що він не проживає в квартирі більше шести місяців - з серпня 1999 року.

Дана справа містить судові повістки з відмітками про те, що їх не вдалося вручити ОСОБА_28. у зв'язку з тим, що невідомо місце його перебування. В результаті цього рішення по справі прийнято у відсутності відповідача. ( т.4 , а. с. 226 - 231).

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази у справі по даних епізодах обвинувачення підсудних в їх сукупності, в тому числі їх показання у судовому засіданні та на досудовому слідстві, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_26., ОСОБА_24., ОСОБА_25 по даних обвинуваченнях і критично оцінює їх показання , дані ними у судовому засіданні, та бере до уваги їх показання, які вони дали на досудовому слідстві, так як вони були докладними і послідовними, та узгоджуються з іншими доказами по справі. Зміну ж ними показань під час судового слідства, суд з врахуванням результатів перевірки прокуратури Житомирської області від 20 березня 2006 року за заявами підсудних по справі про застосування щодо них незаконних методів досудового слідства, проведеної за судовим дорученням в порядку ст.315-1 КПК України ( т. 18, а. с. 139 - 140 ) , розцінює як спосіб захисту проти висунутого проти них обвинувачення та намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Підсудні ОСОБА_20., ОСОБА_26., ОСОБА_24., ОСОБА_25., будучи неодноразово допитаними на досудовому слідстві давали докладні, послідовні, визнавальні пояснення, в подробицях тільки їм відомим, про обставини вчинення вимагательства стосовно ОСОБА_9 і умисного вбивства при обтяжуючих обставинах ОСОБА_28, уточнюючи щоразу лише окремі деталі. Хронологічне і детальне відображення цих подій вказаними підсудними, свідчить про їх безпосередню причетність вчинення даних злочинів, так як деталі вчиненого ними вимагательства та навмисного вбивства могли бути відомі тільки співучасникам злочинів.

Посилання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_26., ОСОБА_24., ОСОБА_25 в судовому засіданні на те, що обставини цих злочинів їм стали відомі з розповідей працівників міліції суперечить обставинам виявлення даних злочинів, хронології проведення допитів на досудовому слідстві ОСОБА_9. та інших підсудних.

Так матеріали перевірки прокуратури Житомирського району № 85/ 2 -99 по факту виявлення трупа невпізнаного чоловіка були надані досудовому слідству тільки в вересні 2002 року, а ОСОБА_20.. будучи допитаним 15 липня 2002 року в якості підозрюваного в присутності адвоката ОСОБА_102. ( т.1, а. с.196 ) по своїй ініціативі, без будь якого примусу чи нав'язування, дав слідчому прокуратури докладні у всіх подробицях пояснення по обставинах навмисного вбивства ОСОБА_28, розповів про роль кожного з співучасників.

Потім знову - 17 липня 2002 року, під час додаткового допиту в якості підозрюваного, із застосуванням відеозапису, який був переглянутий і досліджений в судовому засіданні, в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_102., і спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_103 дав докладні і на думку суду правдиві показання з приводу вбивства ОСОБА_28.

Потерпілий ОСОБА_9, підозрювані ОСОБА_24., ОСОБА_25. і ОСОБА_26. давали свої пояснення про обставини вимагательства і умисного вбивства пізніше, без будь якого примусу, що встановлено перевіркою прокуратури Житомирської області за дорученням суду в порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України.

Таким чином, про злочин вчинений ОСОБА_29 та іншими підсудними щодо ОСОБА_28 був відомий тільки їм. Першим, хто розповів про цей злочин, був ОСОБА_20.. Він же, у своїй заяві від 15 липня 2002 року, написаній власноручно у присутності свого захисника -адвоката ОСОБА_102., визнав свою вину у скоєних злочинах і готовий сприяти слідству в їх розкритті ( т.1 а.с.190 ). Заяви підсудних в судовому засіданні про те, що цей злочин їм нав'язали працівники міліції є безпідставними, так як про нього стало відомо тільки під час досудового слідства по даній справі при обставинах наведених вище.

Посилання підсудних ОСОБА_24. і ОСОБА_25 на те що виявлений 18 червня 1999 року в водоймищі кар'єру біля села Тригір'я Житомирського району труп невідомого чоловіка не є ОСОБА_28., не відповідають дійсності. Так, відповідно до висновків судово-медичного дослідження № 664 трупа невідомої людини, комісійної судово-медичної експертизи № 81, також медико-криміналістичної експертизи № 148-МК, виявлений в водоймищі біля села Тригір'я труп невідомого чоловіка є трупом ОСОБА_28 і це об'єктивно встановлено під час експертних досліджень та поясненнями судмедекспертів, даними в судовому засіданні.

Таким чином, показання ОСОБА_9., ОСОБА_26., ОСОБА_24. та ОСОБА_25, дані ними на досудовому слідстві, покази свідка ОСОБА_9. і інших свідків, в сукупності з письмовими доказами у справі дають суду всі підстави для висновку про встановлення фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_26., ОСОБА_24. та ОСОБА_25 у вчиненні ними даних злочинів.

Докази по епізоду № 3. Незаконне придбання 01 березня 2001 року

вогнепальної зброї та бойових припасів

Допитаний під час судового слідства підсудний ОСОБА_20. свою вину визнав частково та пояснив, що пістолет "Чешска Збройовка" калібром 7,65 мм і 7 бойових патронів до нього, які були виявлені і вилучені у його помешканні - по АДРЕСА_2 йому не належать, а передані на зберігання його знайомими "одеситами". Він же зберігав ці пістолет і боєприпаси та приносив їх тільки на вимогу "одеситів" у

визначене ними місце і передавав. Знав, що зброя використовується при вчиненні злочинів.

Крім часткового визнання своєї вини у вчиненому, його вина підтверджується доказами дослідженими в суді.

Під час досудового слідства ОСОБА_20. дав конкретні показання про придбання зброї, яку застосовував при скоєнні злочинів.

Так, він пояснив, що пістолет "Чешска Збройовка" придбав навесні - в березні місяці 2001року, у свого знайомого ОСОБА_33., жителя м. Житомира. Там же придбав і патрони до пістолета. Він знав, що ОСОБА_33. мисливець, до нього приходив і той йому сам запропонував цей пістолет, виніс, показав і він вирішив купити. Сказав, що пістолет Чехословацький, в доброму стані. На запитання скільки коштує, ОСОБА_33. відповів, що 200 доларів США. Він подумав і купив, потім він і патрони йому продав. Пачку патронів 25 штук він купив у ОСОБА_33. за 50 доларів. Після цього патрони більше не купував. В послідуючому він даний пістолет і боєприпаси носив з собою та застосовував при вчиненні злочинів, при нападах на дільничного інспектора ОСОБА_10., вчиняючи вбивство ОСОБА_43., замах на вбивство ОСОБА_37, працівника міліції ОСОБА_63. ( т.1 а.с. 215-221).

Окрім визнавальних показів ОСОБА_9. по даному епізоду обвинувачення, які суд приймає до уваги, так як вони співпадають з іншими об'єктивними доказами.

Так підсудна ОСОБА_21. в судовому засіданні підтвердила, що пістолет "Чешска Збройовка" та боєприпаси до нього ОСОБА_20. придбав у свого знайомого, нині покійного ОСОБА_33., зберігав його в помешканні по АДРЕСА_2. ОСОБА_20. пістолет з боєприпасами носив з собою і використав його у вчиненні нападів на дільничого інспектора ОСОБА_10., при розбійному нападі та вбивстві ОСОБА_43. та розбійному нападі на ОСОБА_37, у нападі на працівника міліції ОСОБА_63..

При дослідженні в судовому засіданні щоденника з записами внесеними ОСОБА_21. власноручно, про запис від 01.03.2001 року "сьогодні він ОСОБА_29 заробив трохи грошей і зразу ж купив собі інструмент " пояснила, що в цьому запису йдеться про те, як і коли ОСОБА_20. купив у свого знайомого ОСОБА_33. пістолет "Чешска Збройовка" і боєприпаси до нього (т.10а.с.82-85).

Підсудний ОСОБА_22. також підтвердив в суді, що бачив у ОСОБА_9. пістолет "Чешска Збройовка" та боєприпаси до нього. ОСОБА_20. використовував його під час вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_43., замаху на вбивство на потерпілого ОСОБА_37. Пістолет з боєприпасами зберігався ОСОБА_29 за місцем його проживання в шкіряній кобурі на полиці де і вся зброя.

Під час проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. в приміщенні будинку АДРЕСА_2було виявлено і вилучено пістолет "Чешска Збройовка" калібром 7,65 мм, моделі 27

№ 456678 та обойму до пістолета з 7 патронами калібром 7.65 мм . Пістолет з

обоймою і боєприпасами знаходився в кобурі із шкіри ( т.10 а.с.24 - 30 ). Згідно висновку експерта № 367 від 08 серпня 2002 року :

- вилучений за місцем проживання ОСОБА_9. пістолет являється нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом „Чешска Збройовка" моделі 27 № 456678 калібру 7,65 мм, призначений для стрільби 7,65 мм патронами Браунінга зразку 1900 року або 32 АСР ; пістолет виготовлений заводським способом в Чехословаччині після 1941 року на фабриці "Чешска Збройовка" під час німецької окупації Чехословаччини ; наданий на експертизу пістолет придатний для стрільби на ураження ;

-вилучені там же 7 патронів являються бойовими припасами - 7,65 мм патронами Браунінга зразку 1900 року, які виготовлені заводським способом і справні, а, виходячи з маркОСОБА_62вальних позначок, є чеського виробництва і можуть бути використані, в тому числі для наданого на експертизу пістолету "Чешска Збройовка" мод.27 ( т. 11 а.с. 148 - 156 ).

Таким чином, вина ОСОБА_9. у незаконному придбанні, зберіганні, носінні вогнепальної зброї та боєприпасів до неї доведена сукупністю досліджених судом доказів.

Докази по епізоду № 4. Посягання на життя працівника правоохоронного органу - дільничного інспектора Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_10. в зв'язку з виконанням ним службових обов'язків. Підмовництво ОСОБА_27 ОСОБА_9. в умисному заподіянні побоїв працівнику правоохоронного органу ОСОБА_10. в зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. свою вину у вчиненому не визнав і пояснив, що він знайомий з ОСОБА_35 з 2000 року. В літній час 2001 року, його зустрів ОСОБА_35 і запропонував йому зайнятись вибиванням грошей у боржників. Він йому відповів, що в своєму місті цього робити не буде, тому запропонував звести його з знайомими з Одеси. Коли приїхали з Одеси ці люди, він звів їх з ОСОБА_35. Про що була мова у них з ОСОБА_35 він не знає, так як вони розмовляли в автомобілі. Потім старший із „одеситів" наказав йому надати їм зброю , а саме пістолет „Чешска Збройовка", обріз рушниці, патрони до зброї. Цю зброю він зберігав для них у себе за місцем проживання по АДРЕСА_15. 20 серпня 2001 року „одесити" брали у нього зброю і потім, як йому стало відомо, вони поранили дільничного інспектора на прохання ОСОБА_35. Він же цього злочину не вчиняв. Щодо пояснень, відносно себе на досудовому слідстві по даному епізоду пояснив, що оговорив себе, так як боявся за свою сім'ю, „одеситів" не викривав, а взяв все на себе.

Однак, як убачається з досліджених в суді показів, даних ОСОБА_29 під час досудового слідства, він давав докладні, послідовні і правдиві пояснення по досліджуваному епізоду, які повністю

узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_35 іншими об'єктивними беззаперечними доказами.

Так, під час додаткового допиту в якості підозрюваного 17 липня 2002 року ОСОБА_20. розповів про обставини нападу на дільничного інспектора Житомирського міськвідділу ОСОБА_10., заявивши, що здійснюючи напад, він виконував замовлення ОСОБА_35 на прізвисько "ІНФОРМАЦІЯ_21".

Викриваючи його у вчинені злочину у підмовництві в посяганні на життя працівника міліції пояснив, що в середині червня 2001 року ОСОБА_35 замовив йому побити дільничного інспектора ОСОБА_10. За дану "роботу" ОСОБА_35 пообіцяв заплатити йому 100 доларів США. Десь 19 червня 2001 року ОСОБА_35 дав йому завдаток в сумі 50 доларів США. Після цього він почав висліджувати дільничного. На початку серпня 2001 року ОСОБА_35 зателефонував йому і дав йому телефон ОСОБА_10. розповів йому де його робоче місце. Тоді ж ОСОБА_34 зателефонував і погрожував йому, що в випадку невиконання угоди у нього будуть проблеми ( т. 1 а.с.205 ).

Далі ОСОБА_20. розповів з подробицями про обставини нападу на дільничного інспектора ОСОБА_10. Вислідивши попередньо де працює і живе ОСОБА_10, який режим його роботи, вибрав місце для нападу і 20 серпня 2001 року, в 9 годин вечора, коли ОСОБА_10 ішов до гуртожитку з дружиною, він підійшов до нього ззаду, дістав свій пістолет „Чешска Збройовка", патрон в патроннику уже був, направив пістолет в район лівої ноги і вистрілив в нього. Пізніше взнав, що попав йому в спину і тяжко поранив. В момент коли ОСОБА_10 проходив до гуртожитку, пропало світло вікнах в будинках і тому він при пострілі схибив. Вистрілив один раз і після цього втік. Про те, що він стріляв у дільничного інспектора по проханню ОСОБА_35 він розповів дружині ОСОБА_21. ( т.1 а.с.205 - 206 ).

Про виконання замовлення ОСОБА_20. доповів ОСОБА_35 , після чого той розрахувався. ОСОБА_20. з цього приводу пояснив, що на другий день він зателефонував ОСОБА_35 розповів йому, що він виконав доручення. ОСОБА_35 сказав, що йому зателефонують і віддадуть гроші. Пізно ввечері зателефонувала незнайома жінка призначила зустріч на ринку „Хмільник" в м. Житомир і на наступний день в обумовленому місті до нього підійшла незнайома жінка, запитала його ім'я, пересвідчившись, що це саме він поклала йому в ліву нагрудну кишеню сорочки 100 доларів США і зникла, (т.1 а.с.205 - 207 ).

Допитаний як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_34 вину свою у вчиненому визнав повністю і пояснив, що в червні 2001 року він дійсно замовив своєму знайомому ОСОБА_29. спричинення побоїв дільничному інспектору Житомирського MB УМВС ОСОБА_10. у зв'язку з тим, що він створює різні перешкоди в роботі його хрещеній матері ОСОБА_34.. Від ОСОБА_34

яка працювали приймальницею на підприємстві „Житомирвторресурси" він взнав, що дільничний інспектор ОСОБА_10 постійно здійснює перевірки, незаконно вилучає прийнятий нею кольоровий металобрухт, складає відповідні документи і її суд штрафує. Він вирішив налякати ОСОБА_10. шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень. Для цього він замовив ОСОБА_29. нанести тілесні ушкодження ОСОБА_10. за плату. Про завдання важких тілесних ушкоджень ОСОБА_10. домовленості не було. ОСОБА_20. погодився і вже 21 серпня 2001 року йому зателефонував та повідомив, що замовлення виконав, вимагав негайно з ним розрахуватись. Так як в цей час знаходився на відпочинку в Саках, він зателефонував знайомій їх сім'ї ОСОБА_103 і та наступного дня на ринку "Хмільники" передала ОСОБА_29. 100 доларів США, про що його повідомила.

На твердження ОСОБА_9 про те, що він замовив заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10. іншим особам, пояснив, що нічого подібного не було. Ніяких "одеситів" не було, і то є видумкою ОСОБА_9., щоб уникнути відповідальності. Він замовляв заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_10. тільки ОСОБА_29. і нікому іншому. Він спонукав ОСОБА_9. до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10. тільки зі своєї власної ініціативи, він сам дав ОСОБА_29. всі дані про ОСОБА_10. ( т.З а.с.243 - 252, 255-257 ).

Допитана в судовому засіданні по даному епізоду підсудна ОСОБА_21. пояснила, що вона в кінці серпня 2001 року приїхала з села Миролюбівки Житомирського району, була у матері. По приїзду ОСОБА_20. розповів їй, що на днях він на прохання ОСОБА_35, на прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_21" він побив дільничного інспектора. За це ОСОБА_35передав йому через невідому йому жінку плату в сумі 100 доларів США. Ця жінка просто підійшла до ОСОБА_9. і всунула йому в кишеню сорочки ці гроші. Підтвердила, що ОСОБА_35 говорить правду, ніяких „одеситів" не було. Якби вони були, то вона знала про них все і десь би написала про це в щоденнику. Про те, що ОСОБА_20. підстрелив дільничного інспектора вона взнала уже на слідстві. На той момент вона бачила у себе вдома у свого чоловіка ОСОБА_9. пістолет, він його зберігав на полиці в кобурі, там де і вогнепальну зброю рушницю і обріз рушниці. Іншої зброї у них дома не було.

Викриваючи ОСОБА_9., в посяганні на життя працівника правоохоронного органу - дільничого інспектора міліції ОСОБА_10., у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків на досудовому слідстві підозрювана ОСОБА_21. пояснювала, що дільничного інспектора ОСОБА_10. замовила ОСОБА_29. людина на ім'я ОСОБА_35 який нібито був власником кафе "Подіум" в м. Житомирі. ОСОБА_20. розповідав їй, що ОСОБА_35просив "усунути" цього чоловіка, тимчасово, на деякий час відправити його до лікарні. ОСОБА_35заплатив ОСОБА_29. за цю роботу 150 доларів США. Вона також уточнила, що ОСОБА_35дав ОСОБА_29. спочатку 50

доларів США, а потім уже після виконання замовлення передав ще 100 доларів США через невідому йому жінку ( т.2 а.с.168 ).

Крім пояснень ОСОБА_9., даних ним в судовому засіданні, які суд оцінює критично і вважає таку поведінку ОСОБА_9. як спосіб захисту від обвинувачення та прийнятих до уваги правдивих, послідовних, докладних пояснень даних ним на досудовому слідстві, правдивих пояснень ОСОБА_35, викривальних пояснень підсудної ОСОБА_21., вина підсудних у вчинених ними злочинах підтверджується доказами дослідженими в суді.

Так потерпілий ОСОБА_10 в суді і на досудовому слідстві пояснив, що він дійсно, працюючи дільничним інспектором Житомирського MB УМВС на опорному пункті дільничних інспекторів № 5 в м. Житомирі, обслуговував територію, на якій ним був виявлений пункт прийому кольорового металу по АДРЕСА_46, де незаконно, без відповідного дозволу приймала кольоровий металобрухт ОСОБА_34., про що склав відповідний адміністративний протокол. За рішенням Богунського районного суду ОСОБА_34. оштрафована, металобрухт в 15 мішках і гроші в сумі 107 гривень, вилучені на приймальному пункті, конфісковані. Після цього 14 серпня 2001 року за такі ж дії знову було складено адміністративний протокол на ОСОБА_34. і він пішов в відпустку на 3 дні.

Після виходу з відпустки, 20 серпня 2001 року, біля 22 години 05 хвилин зустрівши після роботи дружину, ішли додому . Коли зайшли у двір будинку АДРЕСА_47 з боку вулиці Ольжича через ворота, помітив біля воріт стоячого спиною до нього невідомого чоловіка, відразу почув постріл, відчув біль в тілі, побачив, що кровоточить рана на тулубі з правої сторони, попросив дружину викликати швидку допомогу. Встиг помітити, як нападник, який стріляв у нього побіг в сторону вулиці Ольжича . Сам попутним транспортом добрався до ТМО № 1 в м. Житомирі, де йому було надано медичну допомогу. Пізніше взнав, що стріляв у нього ОСОБА_20. на замовлення ОСОБА_34( т.5 а.с.52 - 54 ).

Потерпілий ОСОБА_10 21.09.2001 року показав на місці і пояснив, як на нього було вчинено напад. В ході відтворення дані про обстановку і обставини спричинення ОСОБА_10. вогнепального поранення повністю співпадають з показаннями ОСОБА_9., які той давав в ході допитів під час досудового слідства, так і при проведенні з його участю відтворення обстановки обставин події ( т.5 а.с.76-80, т.1 а.с.222 - 257 ).

Свідок ОСОБА_104., дружина потерпілого, в своїх показаннях, що були оголошені за її заявою, повністю підтвердила обставини отримання вогнепального поранення ОСОБА_10.( т.5 а.с.33 - 35 ).

Свідок ОСОБА_105 , вахтер гуртожитку що знаходиться в будинку АДРЕСА_47, що під час її чергування 20.08.02 року,

біля 22 години в гуртожитку пропало світло і буквально в цей же час вона почула в дворі гуртожитку зі сторони вулиці Ольжича постріл і крик жінки. Коли вибігла в двір, то побачила мешканців гуртожитку ОСОБА_104., яка кричала і просила викликати швидку допомогу, а також її чоловіка ОСОБА_10., котрий тримав рукою рану на тулубі з правого боку, що кровоточила. З їх слів взнала, що ОСОБА_10. поранено невідомим чоловіком. (т.5 а. с.12-13 ).

Свідок ОСОБА_34. пояснила, що дійсно на протязі 2001 року вона працюючи на підприємстві „Житомирвторресурси" приймальницею металобрухту, використовувала приймальний пункт підприємства в своїх цілях, незаконно приймала від населення металобрухт кольорових металів. Дільничний інспектор ОСОБА_10 неодноразово викривав її в незаконних операціях з металобрухтом, складав на неї адміністративні протоколи, на підставі яких вона була притягнута адміністративної відповідальності оштрафована і у неї було конфісковано 15 мішків металобрухту та гроші в сумі 107 гривень. Вона підтвердила, що неодноразово скаржилась на ОСОБА_10. своєму хрещенику ОСОБА_35., який допомагав їй в прийманні металобрухту, його зберіганні, транспортуванні. ОСОБА_34 через деякий час повідомив, що знайшов людину, яка налякає ОСОБА_10. Однак вона його не просила застосовувати до дільничного якісь заходи. Пізніше, уже в ході досудового слідства взнала, що ОСОБА_34 замовив ОСОБА_29 побити ОСОБА_10., а ОСОБА_20. з пістолета наніс вогнепальне поранення ОСОБА_10. ( т.5 а.с.59-60, 90-91, 147-152 ).

Свідки ОСОБА_105. та ОСОБА_106., підтвердили в своїх показах, оголошених в суді за їх заявами, що ОСОБА_34. займалась незаконними операціями з металобрухтом їй допомагав ОСОБА_34 і дійсно дільничний інспектор ОСОБА_10 двічі складав протокол на ОСОБА_34. вилучав металобрухт та гроші. ( т.5 а.с.57-58, 63-64, 153-154, 155-156 ).

В суді були досліджені документи, приєднані до кримінальної справи, а саме - вилучена в Богунському райсуді м. Житомира адміністративна справа стосовно ОСОБА_34.. Дана справа містить : протокол про адміністративне правопорушення, складений 04.07.2001 року дільничним інспектором міліції ОСОБА_10., стосовно ОСОБА_34. за ст. 164-10 КУпАП України ; протокол огляду місця події від 19.06.01 року, з якого видно, що на приймальному пункті по АДРЕСА_49 виявлено і вилучено 15 мішків з брухтом кольорових металів, та 107 гривень ; рапорт ОСОБА_10. пояснення ОСОБА_34. ; постанова від 05 липня 2001 року судді Богунського районного суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_34. ( т.5 а.с. 164 -170 ).

Також досліджені витребувані з Житомирського MB УМВС України в Житомирські області матеріали про повторне виявлення на вказаному вище приймальному пункті факту порушення законодавства, що регулює операції з металобрухтом, а саме акт виявлення та вилучення металобрухту у

приймальниці ОСОБА_34. від 14.08.01 року, пояснення ОСОБА_34., розписка ( т.5 а.с.171 - 172 ).

Під час огляду місця події 20 серпня 2001 року, на автомобільній стоянці в дворі будинку АДРЕСА_47 виявлено і вилучено стріляну гільзу ( т.5 а.с.4 - 6 ).

Згідно висновків судово-балістичних експертиз № 474 від 22.08.01 року, № 343 від 22.07.02 року гільза вилучена при огляді місця події 20.08.01 року по справі ОСОБА_10. відстріляна з одного екземпляра вогнепальної зброї калібру 7,65 мм, яким є пістолет „Чешска Збройовка", вилучений підчас обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.5 а.с.175 - 178, 191 - 194, т.11 а.с.93, т1.0 а.с.24-30).

Відповідно до висновку комплексної судово-балістичної та медико-криміналістичної експертизи пошкодження виявлені на сорочці ОСОБА_10. являються вхідним та вихідним отворами. ( т.5 а.с.179 - 182 ).

За висновком судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_10. виявлено проникаюче наскрізне кульове поранення черевної порожнини, заочеревиннного простору, плевральної порожнини з правої сторони з ушкодженням печінки, правої нирки, що призвело до розвитку геморогічного шоку 2-го ступеню, що утворилося від дії вогнепальної зброї і відноситься до тяжкого тілесного ушкодженнями за ознаками небезпеки для життя в момент спричинення. ( т.5 а.с.184 - 187 ).

Проаналізувавши сукупність досліджених у судовому засіданні доказів у справі по даному епізоду суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_35 у вчиненому. Суд критично оцінює показання ОСОБА_9. в судовому засіданні, та бере до уваги його пояснення дані на досудовому слідстві, так як вони є докладними і послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі.

ОСОБА_20., будучи неодноразово допитаним під час досудового слідства, давав докладні, визнавальні показання про обставини посягання на життя працівника міліції ОСОБА_10., про обставини отримання грошей за виконання замовлення ОСОБА_35, уточнюючи щоразу лише окремі деталі перебігу цих подій, свідчить про його пряму причетність до вчинення даного злочину, так як деталі нападу на дільничного інспектора відомі тільки йому і потерпілому.

Посилання ОСОБА_9. в судовому засіданні на те, що обставини цього злочину стали йому відомі зі слів так званих "одеситів", спростовуються поясненнями підсудних ОСОБА_21. та ОСОБА_35, які неодноразово стверджували, що ОСОБА_20. придумав їх, щоб зняти з себе відповідальність за вчинене ним.

В судовому засіданні 12 квітня 2006 року прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції змінив обвинувачення підсудному ОСОБА_35. з ч.5 ст. 19, ст. 189-4 ч.2 КК України ( в ред. 1960 року ) підмовництво підсудного ОСОБА_9. до умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу ОСОБА_10. тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків на ч.5 ст. 19 , ст. 189-4 ч.1 КК України ( в ред. 1960 року ) підбурювання підсудного ОСОБА_9. до умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу ОСОБА_10. нанесення йому побоїв у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, мотивуючи тим, що ОСОБА_34 підмовляв ОСОБА_9. побити ОСОБА_10., а не завдавати тяжкі тілесні ушкодження, стверджував, що ОСОБА_34 не мав умислу на умисне заподіяння ОСОБА_10. тяжких тілесних ушкоджень в зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Потерпілий ОСОБА_10 у судовому засіданні 19 квітня 2006 року, користуючись своїми процесуальними правами передбаченими ст.267 ч.2 КПК України, підтримав обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку по справі.

Суд, виходячи з досліджених доказів по справі а саме показів ОСОБА_9. на досудовому слідстві, де він стверджував, що ОСОБА_34 просив побити і налякати ОСОБА_10., а він по своїй ініціативі вирішив поранити його з пістолета, правдивих та докладних пояснень підсудного ОСОБА_35, пояснень свідка ОСОБА_34., яка стверджувала, що ОСОБА_34 їй розповідав про одного чоловіка, якого він попросив налякати ОСОБА_10., погоджується з запропонованою прокурором кваліфікацією дій ОСОБА_35 і перекваліфіковує дії ОСОБА_35.

Докази по епізоду № 5. Незаконне виготовлення вогнепальної зброї - обрізу

мисливської рушниці ТОЗ - 63.

Підсудний ОСОБА_20., будучи допитаним в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення пояснив, що обріз гладкоствольної двохзарядної рушниці ТОЗ-63 16 калібру разом з іншою зброєю, що була виявлена і вилучена у нього в приміщенні будинку АДРЕСА_50 була передана йому на зберігання знайомими "одеситами". Він зберігав зброю, чистив і змащував її, на вимогу "одеситів" передавав їм для вчинення злочинів.

Під час досудового слідства ОСОБА_20. в показах досліджених в суді стверджував, що коли він був в м. Андрушівці Житомирської області, сказав чоловіку сестри його дружини ОСОБА_21, що хоче придбати мисливську рушницю, для полювання на качок. У нього ОСОБА_29, в той час був автомобіль «Запорожець», а ОСОБА_28 сам місцевий, і вони з ним їздили по Андрушівці, по району і запитували в мисливців у кого є рушниця. Знайшли одного мисливця, той запитав, на яку суму він розраховує, він сказав, що на 200

грн. Вони домовилися зустрітися ввечері, цей чоловік приніс рушницю, він подивився, йому сподобалася, була трохи зашарпана, але він сам слюсар, подумав, що сам її відремонтує і буде полювати. Придбав він цю рушницю у вересні 2001 року за 200 грн., у селі Яроповичі Андрушівського району, як звати цього чоловіка він не знає. Придбану рушницю в листопаді того ж року спеціально переладнав для непомітного носіння і швидкого використання, сам відрізав частину прикладу та стволу, використовував потім під час вчинення розбійних нападів на потерпілих ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_39, ОСОБА_19 та вбивства потерпілого ОСОБА_44. ( т. 1 а.с.215 - 221 ).

Підсудні ОСОБА_21. та ОСОБА_22. підтвердили в суді в своїх поясненнях, що дійсно ОСОБА_20. в листопаді 2001 року з мисливської двохзарядної рушниці ТОЗ-63 зробив обріз, відрізавши частину стволів і прикладу. Потім цей обріз був використаний ОСОБА_22. під час розбійних нападів на потерпілих ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_39, а ОСОБА_21. під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_19.. ОСОБА_21. та ОСОБА_22. повністю заперечували проти пояснень ОСОБА_9. про причетність до зброї і вчинених з застосуванням зброї злочинів, так званих "одеситів".

Окрім пояснень підсудних, якими викривається ОСОБА_20., його вина у вчиненому підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Так під час проведення обшуку в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_50 в прихожій кімнаті на полиці вішалки було виявлено і вилучено обрізані стволи мисливської рушниці ТОЗ-63 калібром 16, довжиною 354 мм /пакет № 24/, обрізану частину прикладу /пакет № 33/, обріз мисливської рушниці ТОЗ-63, двохзарядний, 16 калібру, серії X № 7859, 1967 року випуску /пакет 26/, з двома патронами в патроннику, патрони вилучені з стволів і упаковані /пакет № 27/ ( т.10 а.с.23 - 30).

Висновком судової балістичної експертиза № 366 від 09.08.2002 року підтверджується, що вилучений з місця проживання ОСОБА_9. предмет є кримінальною гладкоствольною зброєю двозарядним обрізом 16 калібру виготовленим із заводського екземпляру мисливської рушниці ТОЗ-63 серії X № 7859, 1967 року випуску, 16 калібру, шляхом внесення саморобним способом суттєвих конструктивних змін. Обріз придатний для стрільби на враження ( т. 11 а.с. 160 - 164 ).

Згідно висновку судової балістичної експертизи № 369 від 12.08.02 року стверджується, що вилучений з місця проживання ОСОБА_9. предмет є складовою частиною мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї -частиною ложа мисливської рушниці - прикладу виготовленого заводським способом і відділений від шийки ложа саморобним способом шляхом перепилювання. Предмет вилучений за місцем проживання ОСОБА_9. також є складовою частиною мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї -частина стволів мисливської рушниці 16 калібру, виготовленими заводським способом і відділені саморобним способом шляхом перепилювання. По розмірних і конструктивних характеристиках приклад і частина стволів складають єдине ціле до розділення з шийкою ложа і стволами представленого

для дослідження обрізу мисливської рушниці ТОЗ-63 серії X № 7859 1967 року випуску 16 калібру ( т. 11 а.с. 176 - 180 ).

Таким чином, сукупністю досліджених судом доказів вина ОСОБА_9. у незаконному виготовленні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу доведена повністю.

Докази по епізоду № 6. Крадіжка майна потерпілого ОСОБА_36.

В судовому засіданні і на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_23. свою вину у вчиненні даної крадіжки визнав повністю і пояснив, що на початку вересня 2001 року він за попередньою змовою з ОСОБА_24, відомим йому за прізвищем ОСОБА_24, який зник під час досудового слідства, вчинили крадіжку особистого майна з квартири ОСОБА_36., який проживав в АДРЕСА_51, при обставинах, зазначених в обвинувальному висновку. Погодився також з кількістю викраденого майна.

Крім повного визнання ним своєї вини по вказаному епізоду, вина його у вчиненому стверджується доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, в ході досудового слідства по даній кримінальній справі від ОСОБА_23. надходили добровільні заяви про його причетність до скоєння злочинів, не пов'язаних з діяльністю банди ОСОБА_9., зокрема про крадіжку з квартири свого знайомого ОСОБА_36., який проживав в АДРЕСА_51. В заяві він написав так, що у жовтні 2001 року він ОСОБА_23, дав наведення для здійснення квартирної крадіжки своєму знайомому ОСОБА_24, що проживає за адресою АДРЕСА_52, на квартиру свого знайомого ОСОБА_36, що проживає по АДРЕСА_51. В квартиру ОСОБА_36, ОСОБА_24 потрапив за допомогою дубліката ключа. Дублікат ОСОБА_24 зробив з оригіналу, що він ОСОБА_23 викрав у ОСОБА_36 За це ОСОБА_24 йому дав 700 гривень ( т.1 а.с. 120, 121 ).

Найбільш детально про обставин вчинення крадіжки з квартири ОСОБА_36. ОСОБА_23пояснював, будучи допитаним на досудовому слідстві. Він підтвердив, що на початку вересня 2001 року ОСОБА_107 запитав, чию квартиру можна обікрасти. Він запропонував обікрасти квартиру ОСОБА_36 що живе по АДРЕСА_51, оскільки він з ним часто ходив грати у футбол на стадіон СПТУ № 5 по вул. Маршала Рибалка, знав добре про його достаток. По телефону в середині жовтня 2001 року домовився з ОСОБА_36, що будуть грати у футбол. ОСОБА_107 зателефонував, і сказав, щоб він в день гри підійшов до СПТУ № 5. Під час гри у футбол він непомітно взяв з кишені штанів ОСОБА_36 які лежали на лавці, ключі від квартири, і передав їх ОСОБА_107, що знаходився неподалік. Через 40 хвилин ОСОБА_24 повернувся і віддав йому ключі Віталія. Він поклав їх назад в кишеню. Приблизно через два тижні ОСОБА_24 зателефонував до нього і повідомив, що буде завтра обкрадати квартиру. На наступний день знаходився в "Універсамі", щоб було алібі. Потім вони зустрілися в центрі м. Житомира, і ОСОБА_107 дав йому 700 гривень. ОСОБА_24 сказав йому, що у тій квартирі, тобто у ОСОБА_36 він викрав речей і півтори тисячі гривень (т.1 а.с. 124 - 125).

01 жовтня 2002 року ОСОБА_23., підтвердив свої показання, відтворивши обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_24 викрадання ключів у ОСОБА_36., а також показав квартируАДРЕСА_53 де проживав ОСОБА_24, який безпосередньо скоював крадіжки ( т.1 а.с.127 -130, 131-133, 135-138).

Показами потерпілого ОСОБА_36., що були проголошені в суді, так як потерпілий з поважних причин не зміг з'явитись в суд, підтверджується, що 26 жовтня 2001 року, коли він був відсутній в своїй квартирі АДРЕСА_54 декілька годин, по приходу додому виявив, що вхідні двері квартири були закриті тільки на один замок, хоча виходячи з квартири він закрив на два замки. Зайшовши в квартиру, побачив розкидані речі. Коли детально оглянув квартиру, то виявив відсутність його особистого майна, а саме пропали телевізор, відеомагнітофон, гроші, взуття, одяг. З ОСОБА_23. він давно товаришує, дійсно з ним часто грали в футбол біля СПТУ № 3. Пізніше взнав, що ОСОБА_23. організував крадіжку з його квартири ( т.6 а.с.39 - 41, 52 - 53).

Свідок ОСОБА_108 підтвердила в суді, що дійсно в квартирі сина ОСОБА_36. було виявлено зникнення особистих речей - телевізора, відеомагнітофона, одягу, взуття та грошей ( т.6 а.с.44 ).

Протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2001 року, зі змісту якого вбачається, що була оглянута квартира АДРЕСА_3 1 підтверджується, що на час огляду її було виявлено розкидані по квартирі речі і предмети домашнього вжитку, але пошкоджень дверей, вікон, дверних замків виявлено не було (т.6 а.с.34 - 37 ).

Висновком судової криміналістичної трасологічної експертизи стверджується, що дверний замок з квартири ОСОБА_36. вилучений в ході огляду місця події сторонніми зламуючими предметами, окрім ключем, не відкривався ( т.6 а.с.59 ).

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_23., дані ним на досудовому слідстві і в суді, показання потерпілого ОСОБА_36. свідка ОСОБА_108та сукупність інших доказів у справі дають всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудного ОСОБА_23. у вчинені даного злочину. Покази ОСОБА_23. у всіх подробицях і деталях співпадають з поясненнями потерпілого та свідка, а також об'єктивними доказами.

Впевненість суду в тому, що дана крадіжка вчинена саме ОСОБА_23. і невстановленою слідством особою, а не кимось іншим грунтується на об'єктивних доказах, а також деталях вчиненого злочину, про які було відомо тільки ОСОБА_23

Докази по епізоду № 7. Організація озброєної банди

Підсудні ОСОБА_20., ОСОБА_22., ОСОБА_21., в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення вину свою у вчиненому не визнали, однак підтвердили, що в листопаді 2001 року ОСОБА_20.

після придбання ним 01.03.01 року вогнепальної зброї - пістолета "Чешска Збройовка" і боєприпасів до неї, придбання в вересні 2001 року мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ-63 16 калібру і виготовлення вогнепальної зброї - обрізу мисливської рушниці, шляхом обрізання прикладу і стволів рушниці ТОЗ-63, приступив до організації озброєної банди.

Для цього, як стверджували на досудовому слідстві і в суді підсудні ОСОБА_21. і ОСОБА_22., ОСОБА_20. за допомогою ОСОБА_21. запросив неповнолітнього ОСОБА_22. з села Миролюбівка Житомирського району, де проживав з батьками і навчався в Житомирському професійно-технічному училищі № 5, в Житомир в орендовану подружжям ОСОБА_29 квартиру по АДРЕСА_2. Після проведеної ОСОБА_29 "роз'яснювальної роботи" в кафе "Поліський чай" в м. Житомирі неповнолітній ОСОБА_22. був втягнутий в злочинну діяльність, став членом банди.

Під час огляду і дослідження записів зроблених підсудною ОСОБА_21. своєму в щоденнику, по запису від 15 листопада 2001 року де зазначено, що "приїхав ОСОБА_22, по нашому проханню. ОСОБА_20 говорив з ним і він погодився на запропоновану "роботу". Головне процес пішов", пояснювала, що в цим записом підтверджуються дії ОСОБА_29 по втягненню її неповнолітнього брата в злочинну діяльність, а також дача згоди ОСОБА_22 приймати участь в організованій ОСОБА_29 банді для вчинення злочинів ( т.2 а.с.260 ).

Усвідомлення того, що ОСОБА_21. і ОСОБА_22. стали членами бандитського озброєного угрупування настало тоді, як стверджували підсудні, коли планувалися, готувалися і вчинялися розбійні напади на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_39, підприємців ОСОБА_43. та ОСОБА_44.

Як пояснювали підсудні ОСОБА_21. та ОСОБА_22., плани нападу на потерпілих розробляв ОСОБА_20.. ОСОБА_21. стверджувала, що напад на ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_20. давно планував, вони разом стежили за ОСОБА_37и, встановлюючи місце проживання, їх режим роботи та майновий стан. Бачили, що : ці люди живуть заможно - мають у власності два дорогих легкових автомобілі, будують кафе "Віргінія" по проспекту Миру в м. Житомирі; повертаючись з роботи пізно, ідуть з пакетами і, як вони передбачали, з великими сумами грошей. Таким же чином вони разом стежили за ОСОБА_39, тривалий час шукали по місту ОСОБА_43. та готували план нападу і його вбивства.

Як пояснювала підсудна ОСОБА_21., ОСОБА_20. відвів їй роль помічниці. Вона повинна була слідувати з ним. Як пара молодих людей, не викликали до себе підозри сторонніх людей, що одночасно давало змогу вистежувати об'єкти нападу. Вона була прикриттям ОСОБА_9., стежила за навколишньою обстановкою, після заволодіння майном потерпілих переносила викрадене, приховувала сліди злочинів. Крім того, ОСОБА_20. ввів сувору дисципліну. Вона і ОСОБА_22. повинні були беззаперечно підпорядковуватись йому, доповідати про виконані доручення, суворо карав, коли хтось з них на місці злочину порушував встановлений ним план вчинення злочину. Вона, крім того, з відома ОСОБА_9. і під його постійним

контролем повинна була вести щоденник, який він постійно перечитував. ОСОБА_20. постійно навчав їх з ОСОБА_22. різним психологічним настановам, заставляв переписувати різні цитати з книг магів про вічність і смерть, самодисципліну, про вОСОБА_62 і відповідальність відступників і інше.

З пояснень ОСОБА_22 видно, що ОСОБА_20. втягнув його в злочинну діяльність і в банду, переконливо розмалювавши привабливі перспективи швидкого збагачення, постійно наставляв, інструктував з виходом на місця вчинення розбійних нападів. Показував йому на місці де він в кожному випадку повинен знаходитись. Постійно наголошував, що він повинен прикривати його, не допускати втручання зі сторони інших осіб, надати можливість вчинити злочин і після вчинення його безпечно відійти. Перед виходом на місця вчинення злочину ОСОБА_20. перевіряв шляхи підходу і відходу на місці вчинення злочину. ОСОБА_22. пояснював, що ОСОБА_20. перед кожним виходом на місце злочину пересвідчувався чи взяті маски на обличчя зроблені ОСОБА_29 з жіночих панчіх з прозорої тканими або спортивні шапочки з прорізями для очей. Він же видавав зброю. З собою він брав пістолет з повною обоймою боєприпасів і армійський штик, йому давав обріз мисливської двохзарядної рушниці з патронами в стволах.

Підсудний ОСОБА_23. в своїх поясненнях стверджував, що ОСОБА_20 залучив його до складу банди перед нападом на ОСОБА_54, так як він перебував у залежності від ОСОБА_9. у зв'язку з тим, що той був невдоволений виконаними дорученнями по підшукуванню об'єктів злочинних дій та боявся фізичної розправи у зв'язку з цим. Він почав усвідомлювати, що став членом угрупування тоді, коли побачив, що ОСОБА_20 виступає не сам, а в групі з своєю помічницею ОСОБА_21.. Перед вчиненням розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_54 дав згоду на його вчинення, ОСОБА_20. певний час ознайомлював його з планом вчинення злочину, наставляв його на місці про порядок його вчинення, розподіляв ролі кожного і обов'язки під час нападу, йому було відомо про озброєність ОСОБА_9. холодною зброєю.

Таким чином, робота ОСОБА_9., як організатора і керівника банди, ідейного натхненника, виконавця злочинів у тісній співучасті з членами банди ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23. доводиться сукупністю досліджених в суді доказів.

Аналіз досліджених доказів свідчить про високу ступінь стійкості та згуртованості створеної підсудним ОСОБА_29 банди. Вона характеризується тим, що діяльність банди продовжувалась тривалий час з листопада 2001 року до 11 липня 2002 року. Банда в складі трьох членів, а потім в складі чотирьох членів банди вчинила на протязі вказаного періоду 32 злочини, серед яких тяжкі і особливо тяжкі злочини. Діяльність даної банди на протязі тривалого часу тероризувала цілий мікрорайон "Бугунія" в м. Житомирі. Окрім того, створена, організована і згуртована банда ОСОБА_9. об'єднана на родинній основі. Про її згуртованість, стійкість, говорить неприпустимість витоку будь якої інформації про банду і вчинювані нею

злочини. Організація банди ОСОБА_29 об'єднаної на родинній основі забезпечувала стабільність і безпеку її діяльності на протязі тривалого існування, перешкоджало її викриттю.

Підсудний ОСОБА_20. своїми діями на протязі 2001 року зібрав, створив, згуртував, озброїв банду в складі його ОСОБА_9., його дружини ОСОБА_21. і брата дружини ОСОБА_22 , не випускаючи з поля зору вірогідних членів банди ОСОБА_35, ОСОБА_23., які були від нього в залежності, і на яких в майбутньому ОСОБА_20. розраховував.

В самій банді ОСОБА_20. повністю підпорядкував собі всіх членів банди, запровадив сувору дисципліну, всіма діями банди керував ОСОБА_20. одноособово, не допускав нікого з членів банди до планування, організації і вчинення злочинів, детально розподіляв ролі і обов'язки між співучасниками, визначав об'єкти нападу, час, місце і спосіб вчинення злочинів в складі банди, видавав вогнепальну і холодну зброю, маски, присвоїв клички кожному із співучасників, навчив співучасників слідкувати за об'єктами нападу, завчасно знайомив з місцевістю на місці вчинення злочину, показував підходи і відходи від місця вчинення злочину. Повністю підпорядкував собі членів банди ОСОБА_21. і ОСОБА_22., поставив в залежність ОСОБА_23. Учасники банди повинні були звітувати перед ОСОБА_29 про виконання доручень. Не виконання їх тягло за собою покарання аж до побиття. Всіма коштами здобутими під час бандитських нападів на потерпілих ОСОБА_20. розподіляв, самостійно інші учасники банди отримували від нього майно, гроші тільки з його відома і не сміли зазіхати на більшу долю. Щоб не бути викритим і застосовуючи міри безпеки, ОСОБА_20. на протязі 2001 - 2002 років поміняв 18 квартир в м. Житомирі, не давав нікому своєї адреси, телефону навіть своїм близьким знайомим і родичам

ОСОБА_21. відводилась роль, як визначили в своїх поясненнях інші члени банди, його помічниці, яка повинна була допомагати йому вистежувати об'єкти для майбутніх нападів, утримувати під час вчинення злочинів і переносити викрадене, приховувати сліди злочину, забезпечувати безпеку вчинення злочинів, виконувати роль секретаря, описувати в щоденнику події з їх життя і обставини вчинення злочинів.

ОСОБА_22 відводилась роль в співучасті і співвиконанні нападів на потерпілих , прикриття ОСОБА_9, як основного виконавця злочинів, шляхом спостереження за навколишньою обстановкою і застереження від намагань протидіяти вчиненню нападу та можливістю викриття чи втручання сторонніх осіб в їх злочинну діяльність.

ОСОБА_23 відводилась роль збору і надання повної інформації про об'єкти нападу, їх майновий стан для планування в майбутньому вчинення на них розбійних нападів, сприяння у вчиненні злочинів, перевезення і приховування предметів і слідів злочинів , співучасті у вчинені злочинів.

Про згоду в участі в банді, усвідомлення участі в такому об'єднанні, підтверджується самими діями учасників банди, що свідчить про реальність своїх намірів. Об'єднуючим фактором для всіх учасників банди став корисний намір, бажання збагатитись за чужий рахунок, за рахунок чужого майна, шляхом вчинення бандитських озброєних розбійних нападів.

За наявності вказаних і досліджених ознак вказаного злочину, суд визнає створене, озброєне, організоване з метою нападу на окремих громадян злочинне об'єднання бандою, ОСОБА_9., як організатора, керівника, ідейного натхненника банди, а членами і учасниками банди - ОСОБА_21., ОСОБА_22. та ОСОБА_23. відповідно до ступеню участі.

Докази по епізоду № 8. Розбійний напад на ОСОБА_37 і ОСОБА_38. та

замах на вбивство ОСОБА_37

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_29. по

даному епізоду обвинувачення пояснив, що вини своєї у вчиненому він не визнає. Однак визнає, що проживаючи на початку 1999 року по АДРЕСА_55, де він наймав з сім'єю квартиру бачив, що в цьому ж будинку і в цьому під'їзді проживало подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14. Він знав, що ті живуть багато, мають у власності два легкових автомобіля, кафе-бар „Віргінія" по АДРЕСА_56. Про розбійний напад на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_14 знає зі слів "одеситів", які в цей час приїхали в місто Житомир для вчинення злочинів. Він для них зберігав зброю і передавав їм її в той момент. Чому ОСОБА_22. і ОСОБА_21. обмовляють його, він може зрозуміти. Вони брат і сестра, обрали такий спосіб захисту. На досудовому слідстві по цьому епізоду себе обмовив, так як боявся "одеситів".

Однак суд, дослідивши покази ОСОБА_9. на досудовому слідстві бере до уваги ці покази, так як вони є докладними, послідовними і співпадають з показами інших підсудних співучасників злочину, а також з об'єктивними доказами по справі.

Як убачається з визнавальних показів ОСОБА_9. на досудовому слідстві, досліджених в суді, що з лютого 1998 року по липень 1998 року орендував квартиру по АДРЕСА_55. В цей час помітив, що у сусідньому під'їзді проживає сім'я бізнесменів, котра мала великий достаток чоловік і жінка (подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14) мали легкові автомобілі, у квартирі була супутникова антена. Вже тоді планував напасти на них. З вересня 2001 року орендував будинок АДРЕСА_50 З листопада 2001 року у них проживав брат дружини, ОСОБА_22., котрий закінчив навчання в СПТУ № 5 в м. Житомирі. В липні 2001 року, проходячи по проспекту Миру, помітив, як будувалося кафе, біля якого часто знаходилися ті бізнесмени, котрі проживали в АДРЕСА_55 Виношуючи план нападу, став разом з ОСОБА_21 слідкувати за цим кафе, яке назвали „Віргінія", і за його власниками. Рішення про розбійний напад на власників кафе приймав разом з дружиною. Про цей план в подальшому розповіли ОСОБА_22, котрий погодився прийняти участь у

нападі. В листопаді 2001 року прийшов разом з ОСОБА_21. в кафе „Віргінія", щоб пересвідчитись чи бувші сусіди являються його власниками, і побачивши , що це дійсно так, вони втрьох склали план розбійного нападу під час якого він з ОСОБА_22 повинні були підстерегти ІНФОРМАЦІЯ_14 біля їх квартири, коли вони будуть повертатися додому, і пограбувати їх. При цьому вирішили надіти маски, щоб їх не могли впізнати і взяти з собою зброю, він - пістолет, а ОСОБА_9 - обріз. По цьому плану вони повинні були просто, погрожуючи зброєю, домогтися, щоб ІНФОРМАЦІЯ_14 зайшли в свою квартиру і віддали їм гроші, золото, інші цінності і після цього вони повинні були втекти.

Реалізували план нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, як стверджував ОСОБА_20. при наступних обставинах. Так він, 17 листопада 2001 року разом з ОСОБА_22 з 22 годин почали чекати ІНФОРМАЦІЯ_14 між 7 і 8 поверхом другого під'їзду по АДРЕСА_55. їх квартира, як він уже знав, знаходилась на восьмому поверсі, якщо виходити з ліфта з правої сторони. В нього в той вечір був при собі його пістолет "Чешска Збройовка " , в обоймі якого було 9 патронів, десятий патрон був у стволі. У ОСОБА_22 був його обріз. Перед цим він проінструктував ОСОБА_22 щоб без його команди не стріляв. З собою у них були саморобні маски. У нього маска зроблена з жіночої панчохи коричневого кольору, а ОСОБА_22 із спортивної шапки чорного кольору. Чекаючи ІНФОРМАЦІЯ_14, вони постійно слідкували із вікна щоб не пропустити той час, коли ІНФОРМАЦІЯ_14 зайдуть до під'їзду. Близько 1 години 30 хвилин вони побачили, що ІНФОРМАЦІЯ_14 зайшли в під'їзд. Вони побачили їх із вікна сходинкової площадки, яка знаходилась між 7 і 8 поверхами, так як вхід в під'їзд освітлювався. Після того, як запрацював ліфт, наділи маски, дістали зброю і стали з правої сторони від ліфта на сходах. З ліфта вийшли ІНФОРМАЦІЯ_14, його бувші сусіди, і направилися до своєї квартири. В цей час, він - ОСОБА_29, перегородивши їм дорогу та направивши пістолет на ОСОБА_37, сказав, щоб зняв "барсетку", познімали золото і віддали. ОСОБА_22 в цей час стояв за його спиною, держачи обріз в руках. Подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 відмовились виконувати віддавати гроші і цінності, стали кликати на допомогу. Дружина ОСОБА_37 побігла на 9 поверх кликати на допомогу сусідів. Тоді ОСОБА_29 знову звернувся до ОСОБА_37 з вимогою віддати гроші, попередивши, що інакше буде в нього стріляти. При цьому попередивши, що застосує збою на рахунок три. Коли ОСОБА_38 відмовився віддавати "барсетку", він ОСОБА_29 вистрілив з пістолета ОСОБА_37 в груди, після чого з ОСОБА_22 втекли з будинку. Про напад розповів в подробицях своїй дружині ОСОБА_21.

ОСОБА_20., пояснюючи по даному епізоду, прямо конкретизував роль ОСОБА_21. в підготовці вчинення розбійного нападу на ІНФОРМАЦІЯ_14. Він підтвердив, що вони з ОСОБА_21 помітили, що їх сусіди ІНФОРМАЦІЯ_14 дуже багаті. Якось вони з ОСОБА_21, прогулюючись біля панчішної фабрики в м. Житомирі побачили, що будується нове кафе-бар „Віргінія", біля цього кафе стояли два автомобілі їх сусідів ІНФОРМАЦІЯ_14. Тоді ж вони взнали, що це ІНФОРМАЦІЯ_14 будують кафе-бар, і вирішили їх пограбувати, сподіваючись на те, що вони мають великі кошти ( т. 1 а.с.139 - 162, 198 - 208-211 - 220 ).

ОСОБА_20., даючи пояснення про записи в щоденнику ОСОБА_21., викриваючи її у безпосередній співучасті у злочині показав, що у щоденнику є записи про те, що протягом вересня - листопада 2001 року "ми ходили на роботу", "видивлятися клієнтів". У цей час він із дружиною стежили за валютчиком ОСОБА_47, який проживає біля Сінного ринку, і за власником кафе "Віргінія" ОСОБА_37., щоб пограбувати їх(т.1 а.с.304-318).

Так підсудний ОСОБА_22., як співучасник злочину дав докладні послідовні і правдиві показання, як під час досудового слідства, так і в суді, які суд дослідив. ОСОБА_22 пояснив, що в середині листопада 2001 року ОСОБА_29. запропонував йому пограбувати „бізнесменів", що проживають в м. Житомирі. Під час розповіді він виклав свій план нападу і так красиво йому розмалював, що він погодився. ОСОБА_29 йому сказав, що в ІНФОРМАЦІЯ_14 може бути при собі велика сума грошей приблизно 3000 - 5000 доларів США. Йому тоді було 17 років, він у всьому довіряв ОСОБА_29, який втягнув його в злочинну діяльність. Зразу ж після цієї розмови він повів його в той будинок де проживали "бізнесмени" і коли піднялися на восьмий поверх, показав квартиру ІНФОРМАЦІЯ_14. Пояснив йому, яка його роль буде під час цього нападу, показав на місці, де кожен повинен буде стояти в той час коли „бізнесмени " вийдуть з ліфту. Потім спустились вони донизу, тривалий час, а саме до трьох годин ночі чекали ІНФОРМАЦІЯ_14, і не дочекавшись їх пішли додому. Під час чекання ОСОБА_29 йому розповів, що "бізнесмени", сім'я ІНФОРМАЦІЯ_14 є власниками кафе - бару „Віргінія" і дуже багаті. Через декілька днів він з ОСОБА_29 знову пішли до будинку ІНФОРМАЦІЯ_14. Перед цим ОСОБА_29, коли виходили з помешкання де проживали, в будинку АДРЕСА_2, дав йому зброю обріз мисливської рушниці з набоями, сам взяв пістолет з набоями, примусив одіти на голову маски під спортивну шапку. Чекали на „бізнесменів" ІНФОРМАЦІЯ_14 в дворі будинку біля поваленого дерева. Пізно вночі появилися подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 і вони з ОСОБА_29 помітивши їх заздалегідь побігли в під'їзд, стали сходинковому майданчику між сьомим і восьмим поверхами. Через вікно побачили, що в будинок зайшли ІНФОРМАЦІЯ_14, запрацював ліфт і ОСОБА_29 дав команду надіти маску, взяти обріз, стати позад нього і підстраховувати його позаду, дивитись за тим, щоб ніхто з заду не підійшов і не перешкодив їм ОСОБА_29 також надів маску, витягнув пістолет і коли подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 вийшли з ліфту, і направив його на чоловіка, став вимагати віддати гроші, золото, "барсетку". ІНФОРМАЦІЯ_14 не сприйняли його вимогу, жінка почала кричати, кинула в нього пляшку з водою, пробігла мимо на дев'ятий поверх, почали кликати сусідів на допомогу. Тим часом ОСОБА_29 направив пістолет на чоловіка, став рахувати до трьох і вимагати віддати цінності. ОСОБА_37 кричав, чинив опір ОСОБА_29і той вистрелив в ОСОБА_37 з пістолета. ОСОБА_37 схватився за живіт, а вони з ОСОБА_29 втекли.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_21. пояснила, що в співучасті у вчиненні розбійного нападу на ІНФОРМАЦІЯ_14 вона не приймала і не допомагала ОСОБА_29. і ОСОБА_22 в його скоєнні. Вона тільки

знала про те, що ОСОБА_20. разом з ОСОБА_22. складають план нападу на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_14 з метою пограбування.

Однак, як видно з досліджених показань в суді, даних підсудною ОСОБА_21. на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони є докладними і послідовними, вона розповіла про напад ОСОБА_9. на ІНФОРМАЦІЯ_14. Перший раз, будучи разом з ОСОБА_22., ОСОБА_29 вистрелив, як він сам їй розповів, під час нападу на людину із кафе „Віргінія", прізвища вона його не знає, знає лише, що він володіє кафе „Віргінія" на Богунії в м. Житомир. Зі слів ОСОБА_9 хотів пограбувати ОСОБА_37 разом з його дружиною вночі біля під'їзду. Він надіявся, що вони злякаються і все йому віддадуть, але трапилося зовсім не так. Вони ІНФОРМАЦІЯ_14 нічого не злякалися, почали кричати і нічого не хотіли віддавати. Це все було до Нового року, десь в останньому місяці 2001 року. Стріляв ОСОБА_29, як він їй розповів, один раз в район живота, так як він хотів стримати слово, перед цим сказавши чоловіку ОСОБА_37, про наслідки які його чекають, якщо він не віддасть гроші. Чоловік відмовився і ОСОБА_29 вистрелив в нього ( т. 2 а. с. 164).

Будучи допитаною в якості обвинуваченої 25.07.02 р. ОСОБА_21., підтвердивши свої попередні показання, повідомила слідству про обставини вчинення ОСОБА_21умісно з ОСОБА_22 озброєного нападу на підприємців ІНФОРМАЦІЯ_14, а саме про те, що ОСОБА_29 раніше часто бачив ОСОБА_37 біля кафе „Віргінія" на автомобілі іноземного виробництва, і визначив, що той являється його власником кафе. Готуючись до нападу, слідкував за ним, а потім вирішив вчинити на нього напад разом з ОСОБА_22. Про сам напад їй ОСОБА_29, зі слів ОСОБА_9 відомо наступне.

ОСОБА_29 з ОСОБА_22 вночі очікували в під'їзді, де жив цей власник кафе "Віргінія" ОСОБА_37. Адресу ОСОБА_29 знав заздалегідь, тому що раніше вони жили в сусідньому під'їзді в тім будинку, де жила ця людина. ОСОБА_29 розповів, що вони з ОСОБА_22 очікували цього чоловіка під його квартирою. У ОСОБА_29 із собою був пістолет "Чезета" - "Чешска Збройовка", а ОСОБА_22 він дав обріз мисливської рушниці. Коли цей чоловік разом із дружиною піднімався додому, ОСОБА_29 з ОСОБА_22, надягали на голову, жіночі панчохи, ОСОБА_29 почав вимагати в чоловіка гроші, але той відмовився йому віддавати. Чоловік, як думав ОСОБА_29, побачивши зброю, повинен був усе віддати. Після того, як чоловік відмовився давати гроші, ОСОБА_29, як він їй розповідав, вистрілив йому один раз в район живота. Цього разу ОСОБА_29 з ОСОБА_22 нічого у власника кафе "Віргінія" не забрали, (т. 2, а. с. 199).

На послідуючих допитах ОСОБА_21. пояснила, їй було відомо про те, що ОСОБА_20. з ОСОБА_22. планують пограбувати власника кафе «Віргінія» з використанням та погрозою застосування зброї. ( т. 2, а. с. 202).

Хоча підсудна ОСОБА_21., як під час досудового слідства так і в суді нічого не розповідала про свою участь в цьому злочині, однак власноручні записи в її щоденнику стверджують інше. Вона достовірно знала про планування і підготовку до вчинення розбійного нападу, безпосередньо приймала участь в плануванні і підготовці цього злочину, разом ОСОБА_29 вистежувала потерпілих, схвалила план дій, бачила, як озброювались ОСОБА_20. і ОСОБА_22., була розчарована, що злочин не вдалось довести до кінця.

Оглянувши запис в щоденнику, в який, як вона стверджувала, сама власноручно вносила записи, від 17 листопада 2001 року, де зазначено, що "справа зірвалась, не вдалось взяти нічого, все пішло не по плану", а також запис від 20 листопада 2001 року "робота згоріла, два рази це вже система, щось не так, щось не додумали" , вона пояснила, що цей запис зроблено відносно вчиненого ОСОБА_29 і ОСОБА_22. розбійного нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14. Вони напали на них в під'їзді їх будинку, але нічого не вдалось забрати у них з цінностей і грошей. ОСОБА_20. тоді ще і стріляв з пістолета в ОСОБА_37.

Крім досліджених судом показів підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_22, ОСОБА_21., щодо вчиненого ними, вина у скоєному, де вони викривають себе і інших підсудних, доводиться іншими доказами.

З досліджених судом показів потерпілого ОСОБА_37, який з поважних причин не зміг з'явитись до суду , видно, що 17.11.01 року пізно в ночі, він разом з дружиною, ОСОБА_38. повертався додому, з власного кафе „Віргінія" Біля 2 годин ночі поставили автомобіль на стоянку, прийшли до будинку піднялись на ліфті на АДРЕСА_57. Вийшовши з ліфту, побачив на майданчику перед ліфтом двох невідомих чоловіків, обличчя яких було сховане за масками з прорізами для очей. Один з них наказав їм, ОСОБА_37, віддати йому гроші та золоті вироби, погрожуючи пістолетом, який тримав в руках. Дружина стала кричати, кинула в бандитів пляшку з мінеральною водою та побігла на 9-й поверх кликати на допомогу. Тоді нападники в різкій формі продовжували вимагати гроші та цінності, один з них наказав йому, ОСОБА_37., віддати йому "барсетку" з грошима. У відповідь він, ОСОБА_37., кинув "барсетку" на підлогу. Тоді той, хто був з пістолетом, наказав підняти "барсетку", але він, ОСОБА_37., відмовився це зробити. В той момент, коли дружина з 9-го поверху кинула вниз тарілки, бандит вистрелив у нього, ОСОБА_37, з цього пістолета, заподіявши вогнепальне поранення. Після чого нападники втекли. Далі викликали „швидку допомогу", і в лікарні надали медичну допомогу. ( т. 5, а. с. 200-202, 222-224).

Покази потерпілого по суті і змісту не суперечать показам підсудних, зокрема стосовно часу, місця, способу напад, зброї, яку вони застосували, а також маскування, підтверджують факт вчинення нападу на ІНФОРМАЦІЯ_14 саме ОСОБА_29 та ОСОБА_22.

Такі ж показання дала потерпіла ОСОБА_38., які суд дослідив в судовому засіданні, так як вона не з'явилась до суду з поважних причин ( т.5 а.с.203 - 205, 217 - 219, 243 - 244 ).

22 листопада 2001 року потерпіла ОСОБА_38. відтворила обстановку і обставини події. Отримані в ході відтворення дані про обстановку і обставини нападу на ОСОБА_37 та ОСОБА_38., заподіяння ОСОБА_37. вогнепального поранення повністю відповідають показанням обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_22, даними ним як в ході допитів, так і при проведенні з їх участю відтворення обстановки і обставин події (т.5 а.с.227 - 229 ).

Свідок ОСОБА_107., син подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, покази якого суд також дослідив в його відсутність, так як він не з'явився в суд з поважних причин, показав, що 17.11.01 року о 19.30 г. повертався разом з меншим братом додому. Коли відчиняв двері квартири, бачив, як між 7-им та 8-им поверхами будинку стоять двоє незнайомих чоловіків. Біля 2-ої години додому прийшла мати, ОСОБА_38., яка повідомила, що в батька невідомі стріляли і поранили його. Такі ж покази дали самі підсудні під час допиту на досудовому слідстві (т.5 а.с.206,230-231).

Свідок ОСОБА_108., пояснила в суді, що проживає по сусідству з подружжям ІНФОРМАЦІЯ_14. 18.11.01 року проснулася біля 2 годин від дзвінка у двері. Коли відчинила двері, то на порозі побачила сусідку, ОСОБА_38, котра кричала, що на неї з чоловіком напали. Вийшовши з нею в коридор, почула голос ОСОБА_37, і звук пострілу. Невдовзі в квартиру зайшли її син ОСОБА_108 з ОСОБА_107, останній був поранений, йому надавалась медична допомога ( т.5 а.с.207 ).

Аналогічні показання про вчинення нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14, отримання ОСОБА_37 вогнепального поранення та надання йому медичної допомоги дали інші мешканці будинкуАДРЕСА_57 свідки ОСОБА_109, ОСОБА_110. ( т.5 а.с.208, 209 ).

Свідок ОСОБА_111 показав, що 17.11.01 р. подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 були у нього в гостях з нагоди дня народження дружини, Алли, після чого, біля 20.00 годин поїхали з ОСОБА_37 в кафе „Віргінія", де продовжили святкувати день народження. Розпрощалися з ОСОБА_37 біля 1 годин ЗО хвилин. Біля 2 годин до нього зателефонувала ОСОБА_38, яка повідомила, що її чоловіку, ОСОБА_37, невідомі спричинили вогнепальне поранення ( т.5 а.с.211 ).

Окрім того, вина ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_22 в скоєнні нападу на ОСОБА_37 та ОСОБА_38. підтверджується об'єктивними доказами дослідженими в суді.

З протоколу від 18.11.01 року огляду місця події видно, що в будинку АДРЕСА_57, на сходинковому майданчику 9-го поверху виявлено сліди крові, на сходах з 9-го на 8-й поверх виявлено поліетиленову пляшку з-під мінеральної води "Поляна Квасова", на підлозі майданчику біля квартири НОМЕР_7 навпроти дверей ліфту знайдено стріляну гільзу калібру 7,65 мм ( т.5 а.с.197 - 198 ).

Протоколом від 18.11.01 року огляду місця події в ТМО №1 м. Житомир, палати № 4 хОСОБА_62ргічного відділення підтверджується, що під час огляду

особистих речей потерпілого ОСОБА_37 було вилучено виявлену в кишені штанів потерпілого ОСОБА_37 стріляну кулю ( т.5 а.с.199).

З протоколу огляду одягу потерпілого ОСОБА_37, видно, що він має вогнепальні пошкодження. Даний одяг приєднаний до справи як речовий доказ, і знаходиться на зберіганні у потерпілого ( т.5 а.с.212 - 213 ).

З довідки Житомирського ТМО № 1 вбачається, що 18.11.2001 р. о 3-ій годині в хОСОБА_62ргічне відділення поступив ОСОБА_37 з діагнозом вогнепальне непроникаюче ковзне поранення грудної клітки справа, проникаюче наскрізне поранення верхньої третини правого плеча ( т.5 а.с. 221).

Висновком балістичної експертизи № 582 від 19.11.2001 року стверджується, що куля, вилучена в хОСОБА_62ргічному відділенні з кишені штанів ОСОБА_37, та гільза, що вилучена при огляді місця події 18.11.2001 року, являються складовими частинами боєприпасів - стріляними кулею та гільзою від 7,65 мм патрону Браунінгу зразку 1900 року і відстріляні з пістолету „Чешска Збройовка" ( т.5 а.с.246 - 251 ). Згідно висновку балістичної експертизи № 276 від 08.07.2002 року гільза, що виявлена і вилучена при огляді місця події 20.08.01 року біля будинку АДРЕСА_58 (по справі про напад на ОСОБА_10.) і гільза, виявлена і вилучена при огляді місця події 18.11.01 року в під'їзді будинку АДРЕСА_57 відстріляні із одного екземпляра вогнепальної зброї калібру 7, 65 мм, яким являється пістолет „Чешска Збройовка", який вилучено було від час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. в будинку АДРЕСА_2 ( т.5 а.с.254 - 257, т.10 а.с.24 - 30 ).

Вказані вище гільзи і куля приєднані до справи в якості речових доказів (т.11 а.с.93)

З висновку судово-медичної експертизи № 1351, видно, що у ОСОБА_37 виявлено тілесні ушкодження у вигляді 2 ран на грудній клітці справа, 2 ран у верхній третині правого плеча, які утворилися внаслідок дії кулі при вогнепальному пораненні, при обставинах, що викладені потерпілим, і відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я ( т.5 а.с.260 - 262 ).

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_20., ОСОБА_22, ОСОБА_21. дані ними на досудовому слідстві і в суді, показання потерпілих ОСОБА_37. і ОСОБА_38., свідків ОСОБА_108, ОСОБА_110., ОСОБА_111., ОСОБА_107. та сукупність інших доказів у справі дає всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочині та доведеності вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_22, ОСОБА_21. у вчиненні даного злочину.

Суд, виходячи з сукупності досліджених доказів, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_21. складу злочину передбаченого ст. ст. 15 ч.2., 115 ч.2 п. п. 6, 9, 12, 13 КК України , та про необхідність виключення цього обвинувачення, так як вона не приймала безпосередньої участі у нападі на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 і у неї відсутній умисел на замах на умисне вбивство ОСОБА_37, а її умисні дії були направлені на спільну участь у бандитському

100

нападі організованою, озброєною групою з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, і з погрозою застосування такого насильства, тобто була лише співвиконавцем бандитського розбійного нападу.

Докази по епізоду № 9. Розбійний напад на ОСОБА_39. та ОСОБА_40

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. свою вину у вчиненому по епізоду злочинних дій не визнав і пояснив, що він непричетний до вказаного злочину, а ОСОБА_21 та ОСОБА_22. його обмовили, цей епізод органом досудового слідства сфабрикований і нав'язаний. Також стверджував, що він ніколи б не наважився вчинити напад на "валютчика", оскільки частина цих людей його добре знають в м. Житомирі.

Однак на досудовому слідстві ОСОБА_20. по даному епізоду обвинувачення давав послідовні, докладні пояснення у всіх подробицях відомих тільки йому і суд дослідивши їх, приймає до уваги.

Так по епізоду бандитського нападу на подружжя ОСОБА_39, ОСОБА_20. сам звернувся з заявою 18.09,02 року в органи внутрішніх справ, в якій він називає наступний факт вчинення сумісно з ОСОБА_22. та ОСОБА_21. бандитського озброєного нападу.

В заяві зазначив, що в середині листопада 2001 року він разом з ОСОБА_22 й своєю дружиною ОСОБА_21 вчинив збройний напад на "валютчика", що стоїть біля центрального універмагу в м. Житомирі. Напад вчинили в під'їзді на першому поверсі будинку АДРЕСА_59 До кінця здійснити напад не вдалося, тому що в під'їзд вийшло багато людей. При нападі в нього в руках був пістолет, а в ОСОБА_9 ОСОБА_22 обріз мисливської рушниці. На обличчях у них були маски ( т.2 а.с. 120 - 122 ).

Будучи допитаним з приводу даної заяви обвинувачений ОСОБА_20. показав, що декілька разів влітку 2001 року помічав біля центрального універмагу в м. Житомирі „валютчика", який, йдучи додому, ніс гроші в поліетиленовому пакеті. Вирішив вчинити на нього збройний напад, щоб заволодіти цими грошима. З цією метою став слідкувати за ним; декілька разів, коли „валютчик" повертався додому, йшов за ним позаду, і пересвідчувався, що останній проживає в будинку АДРЕСА_59 у першому під'їзді. Слідкуючи за ним, доходив тільки до під'їзду, тому не знав, у якій саме квартирі той проживає. Приблизно в кінці листопада 2001 року остаточно вирішив вчинити напад на „валютчика", про що повідомив дружині ОСОБА_21 та її брату ОСОБА_22. Тут же розподілив ролі кожного в підготовці та вчиненні нападу. Він уточнив, що ОСОБА_21 повинна була зайти з кимось із мешканців у під'їзд будинку, де живе "валютчик", і коли він постукає, щоб вона відчинила двері, оскільки двері в під'їзді зачиняються на замок. ОСОБА_22 дав обріз мисливської рушниці, і сказав, що гроші він буде забирати сам, а його завдання "прикривати" його позаду під час нападу ( т.2 а.с.123-124).

101

Для нападу він ОСОБА_29, озброївся пістолетом "Чешска Збройовка", а ОСОБА_22 - обрізом мисливської рушниці ТОЗ-63. Всі троє поїхали спочатку до „Універмагу" в м. Житомирі пересвідчитись, чи стоїть там об'єкт нападу, і коли його там побачили, відразу прослідували до вказаного вище будинку, де проживав „валютчик". Разом з ОСОБА_22 залишився у дворі будинку, а ОСОБА_21 проникла з кимсь з жильців в будинок. Приблизно через годину помітив, як зі сторони вулиці Московської додому йде „валютчик", на якого планували вчинити напад. Відразу підійшли до під'їзду, і як було раніше сплановано, постукали у двері, подаючи знак ОСОБА_21, щоб та відчинила двері. Коли ОСОБА_21. його та ОСОБА_22 пустила в будинок, сама пішла додому. В той час він, ОСОБА_29, та ОСОБА_22 стали чекати „валютчика" на майданчику між першим та другим поверхами. Через декілька хвилин в під'їзд зайшов „валютчик", за яким трохи позаду слідувала жінка. В той момент, коли останні прослідували до ліфту, він разом з ОСОБА_22 наділи на голову маски с прорізами для очей, і напали на „валютчика". В своїх показаннях він уточнив, що він витяг пістолет, ОСОБА_22 обріз, він підбіг до «валютчика», а ОСОБА_22 був трохи по заду за ним. Він направив на «валютчика» пістолет, і сказав: «кидай пакет», а він та його дружина почали кричати, на крик повиходили люди із квартир, що ближче до ліфта. Побачивши людей, вони з ОСОБА_9 відразу втекли додому ( т.2 а.с.124 - 125 ).

ОСОБА_20., підтвердив свої попередні показання, 08.10.2002 року відтворивши обстановку і обставини вчинення разом з ОСОБА_22. в співучасті з ОСОБА_21. бандитського нападу на ОСОБА_39 ( т.2 а.с.126 - 128 ).

Крім того ОСОБА_20. розповів про те, як дружина, ОСОБА_21., вела щоденник, в якому, оглянувши записи від 17.11.01 року "Справа зірвалася. Не вдалося взяти нічого. Все пішло не за планом. Всі не в собі", та від 20.11.01 року "Робота згоріла. Два рази це вже система. Щось не так. Щось не додумали. Треба міняти тактику. Дві роботи й у порожню - це вже не жарт. Десь, щось не врахували. Треба гарненько все обдумати", показав, що ці записи стосуються нападів на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_39.

Підсудна ОСОБА_21. в судовому засіданні пояснила, що вона знала про планування і підготовку збройного нападу на "валютчика" ОСОБА_39.. Цей напад мав здійснити ОСОБА_20. з ОСОБА_22., однак у них виникла одна проблема. В будинку, де проживав ОСОБА_39., були встановлені металеві двері. ОСОБА_20. спочатку запропонував їй взяти участь в нападі, вона погодилась, а згодом вони передумали, оскільки не було на кого залишити малолітнього сина.

Після того, як ОСОБА_20. повернувся з ОСОБА_22. після вчинення злочину, то розповів їй, що в них не вийшло пограбувати ОСОБА_39, оскільки завадили сусіди.

Також ОСОБА_21 в своїх поясненнях назвала дату вчинення цього злочину, а саме декілька днів пізніше після пограбування подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14. Крім того, ОСОБА_21 пояснила, що зі слів ОСОБА_29 їй відомо, яким чином був вчинений напад на ОСОБА_39. Вона уточнила, що ОСОБА_22 та

102

ОСОБА_29 разом зайшли до під'їзду будинку де проживали ОСОБА_39, дочекались коли ОСОБА_39 зайшли в під'їзд цього будинку вийшли на зустріч і під погрозою застосувати вогнепальну зброю почали вимагати у них гроші та цінності. В цей час дружина ОСОБА_39 почала кричати, стали виходити сусіди з квартир, вони втекли з під'їзду. Під час нападу на ОСОБА_39 зброя у ОСОБА_29 і ОСОБА_22 була таж сама, і що при нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14.

Під час досудового слідства підозрювана ОСОБА_21. давала визнавальні, докладні покази по даному епізоду, які суд дослідив, пояснивши, що наприкінці листопада 2001 року ОСОБА_29 запропонував їй та ОСОБА_22 вчинити напад на "валютчика", якого він вислідив і відібрати у нього гроші. У вечірній час ОСОБА_29 зяв пістолет, ОСОБА_22 дав обріз рушниці, і всі троє разом пішли на пограбування. Попередньо ОСОБА_29 проінструктував її ОСОБА_21. Вона уточнила, що ОСОБА_21казав їй, що її завдання -зайти з кимось з мешканців в під'їзд будинку і бути там, а коли він (ОСОБА_20.) постукає, то відчинити двері, оскільки вхідні двері в під'їзд зачиняються на замок ( т.2 а.с.260 ).

Підійшовши до будинку АДРЕСА_59, ОСОБА_29 з ОСОБА_22 залишилися на вулиці, а вона, ОСОБА_21, стала біля першого під'їзду, на який показав ОСОБА_29, пояснивши, що саме тут проживає "валютчик" ОСОБА_39. Проникнувши в цей під'їзд в той час, коли двері його відчинили мешканці будинку, вона стала чекати співучасників нападу. Через 30 - 40 хвилин ОСОБА_29 постукав у двері. Відчинивши двері під'їзду і впустивши туди ОСОБА_29 разом з ОСОБА_22, відразу пішла додому, як того наказав чоловік. Через деякий час прийшов ОСОБА_29 і розповів, що грошей у "валютчика" забрати не вдалося, так як жінка, котра була з ним, почала кричати, з квартир повиходили мешканці будинку, які перешкодили пограбуванню ( т.2 а.с.269 - 270 ).

Після допиту обвинувачена ОСОБА_21. відтворила обстановку і обставини своєї співучасті у вчиненні ОСОБА_29 та ОСОБА_22. розбійного нападу на ОСОБА_39. ( т.2 а.с.271 - 273 ).

В наступних її показаннях про напад ОСОБА_9. і ОСОБА_22 на ОСОБА_39. та його дружину ОСОБА_40 ОСОБА_21 пояснила, що ОСОБА_29 брав участь у нападі на "валютчика", але він тоді не стріляв. Він вчинив напад "валютчика" з Універмагу в м. Житомирі, що "стояв" на 1-ому поверсі з порога в Універмазі. Вона його бачила він був кремезним сивим чоловіком. Знає тільки, що ОСОБА_20., перебуваючи в його під'їзді, почав йому погрожувати, що уб'є його, але ця людина підняла крик, вибігли сусіди і ОСОБА_20. пішов. Все це відбувалося в будинку, розташованому недалеко від вулиці Московської, біля ринку. Його вулиця сходиться з вулицею Московською, недалеко від Сінного ринку, у тім районі. "Валютчика" з ОСОБА_22. вони не били, вони йому погрожували зброєю, щоб він віддав гроші ( т.2 а.с.164 - 165 ).

Оглянувши запис в щоденнику від 20.11.2001 року "Робота згоріла. Два рази це вже система. Щось не так. Щось не додумали... ", ОСОБА_21.

103

підтвердивши, що записи вносила в щоденник власноручно, пояснила, що 20 листопада 2001 року вона зробила запис у щоденнику. Під цим записом вона мала на увазі напад з метою пограбування на "валютчика", що проживає в районі Сінного ринку м. Житомирі (ОСОБА_39.). ( т.2., а. с. 260 - 261).

Підсудний ОСОБА_22., даючи пояснення по даному епізоду в судовому засіданні свою вину у вчинені злочину визнав повністю викривав себе та ОСОБА_9, одночасно покриваючи свою сестру ОСОБА_21. пояснив, що напад на ОСОБА_39. та його дружину ОСОБА_40. вони з ОСОБА_29 вчинили в другій половині листопада 2001 року. Перед нападом ОСОБА_29 показав йому "валютчика", який стояв біля входу до приміщення універмагу в м. Житомирі. Він підтвердив, що зброя у ОСОБА_29 зберігалась дома, адресою провулок АДРЕСА_2. ОСОБА_29 перед нападом на ОСОБА_39 вручив йому обріз рушниці з набоями, сам взяв пістолет. Перед здійсненням нападу ОСОБА_29 йому повідомив, що у "валютчика" при собі повинно бути, як мінімум 3000 доларів СІЛА. Біля під'їзду будинку, де проживав ОСОБА_39., вони покурили, почекали, підійшла невідома дівчина, відкрила двері з кодовим замком, вони з ОСОБА_29 зайшли за нею в під'їзд і стали чекати. ОСОБА_39 В. зайшов в будинок з дружиною і вони з ОСОБА_29 їх зустріли, направили на них зброю, ОСОБА_20. став вимагати у них віддати пакет. ОСОБА_39 здійняли галас, почали виходити з квартир сусіди і вони , нічого не взявши, вибігли і втекли.

Під час досудового слідства 19.09. 2002 року допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_22. дав більш детальні показання про обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 та ОСОБА_21. розбійного нападу у складі банди на невідомих чоловіка і жінку, якими виявилися ОСОБА_39. та ОСОБА_40, в АДРЕСА_59 а саме про те, як в кінці листопада 2001 року ОСОБА_29 запропонував йому, ОСОБА_22, та ОСОБА_21 напасти на „валютчика", якого він вислідив, та забрати у нього гроші. При цьому розподілив ролі кожного, згідно яких ОСОБА_21 повинна була зайти в під'їзд будинку, де проживав „валютчик" з кимось із жителів будинку, і відчинити двері під'їзду, коли ОСОБА_29 подасть умовний сигнал. Далі в під'їзд повинні були зайти ОСОБА_29 та він, ОСОБА_22, озброєні відповідно пістолетом та обрізом рушниці. Вони повинні були дочекатися, поки в під'їзд зайде „валютчик", і напасти на нього, пригрозивши застосуванням зброї, забрати гроші. Визначивши день вчинення нападу, ОСОБА_21казав: „Підемо брати валютчика". Йому, ОСОБА_22, він дав обріз рушниці, і доручив „прикривати позаду" його, а сам взяв пістолет, і сказав, що гроші він буде забирати сам. До дев'ятиповерхового будинку по вул. Л. Українки, де проживав „валютчик", учасників нападу вів ОСОБА_29.

Вони, тобто він і ОСОБА_29 залишилися на вулиці, а ОСОБА_21 пішла у двір будинку, щоб проникнути в під'їзд. „Валютчика" вони чекали біля години, і ОСОБА_29 сказав: „пішли, вже йде". Вони з ОСОБА_29 побігли до першого від вул. Московської під'їзду. ОСОБА_29

104

постукав у двері і ОСОБА_21 відчинила їм, після чого вони зайшли в під'їзд, а ОСОБА_21 пішла додому. Вони стали на майданчику між першим та другим поверхами і стали чекати. Через кілька хвилин вони почули, що відчиняються двері під'їзду, і як домовлялись, оділи на голови маски, які взяли з дому, достали зброю і побігли на перший поверх. Побачив там незнайомого чоловіка з жінкою. В руках у чоловіка був пакет. Вони наставили на чоловіка зброю і ОСОБА_29крикнув „ давай пакет". Але чоловік почав голосно кричати з жінкою, розмахував пакетом. На крик повиходили люди з квартир на першому поверсі. Тоді ОСОБА_29 крикнув „виходимо" і вони вискочили з під'їзду і втекли.( т. 3,а. с. 85 - 86).

1 жовтня 2002 р. обвинувачений ОСОБА_22., викриваючи себе, ОСОБА_9. та ОСОБА_21. у вчиненні спільного бандитського нападу на подружжя ОСОБА_39, відтворив обстановку і обставини вчинення цього злочину, (т. 3, а. с. 119 - 123).

Вина підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_22, ОСОБА_21. бандитського розбійного нападу підтверджується іншими наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_39., покази, якого були досліджені в суді за заявою потерпілого про оголошення його показів в його відсутність з поважних причин, підтверджується, що 20 листопада 2001 року, біля 18 години, він повертався додому з міста. Неподалік від свого будинку АДРЕСА_59 де проживав, зустрів дружину і разом з нею пішов додому. Зайшов в 1-й під'їзд, за ним в будинок зайшла дружина. Коли підійшов до ліфту, почув, як по сходинках з другого поверху хтось біжить вниз. Одразу до нього, ОСОБА_39., підбігло двоє мужчин з масками на голові, тому їх обличчя не міг розгледіти. Один з нападників в руках тримав пістолет, інший був озброєний обрізом мисливської рушниці. Незнайомі направили на нього зброю, той, хто був з пістолетом, наказав не рухатися, одночасно вимагаючи гроші та цінності. У відповідь він, ОСОБА_39., почав розмахувати поліетиленовим пакетом, що був у нього в руках, а дружина стала кричати. Побачивши, як на ці крики з квартир почали виходити сусіди, нападники втекли. ( т. 6,а. с 25 - 26).

Під час проведення відтворення обстановки і обставин події, з потерпілим ОСОБА_39. він відтворив обстановку і обставини вчинення на нього та дружину озброєного нападу, показав місце вчинення нападу, послідовність подій, що повністю співпадають з поясненнями підсудних, (т. 6, а. с. 27 - 28).

В ході відтворення обстановки і обставин події, проведеними з обвинуваченими ОСОБА_29 та ОСОБА_22. вони відтворюючи обстановку і обставини нападу на подружжя ОСОБА_39, аналогічно ОСОБА_39. показали місце, де, озброївшись пістолетом і обрізом мисливської рушниці, разом скоїли розбійний напад на ОСОБА_39 сходинковий майданчик першого поверху першого під'їзду будинку АДРЕСА_59, а також назвали інші обставини вчинення нападу,

105

що повністю в деталях співпадають з поясненнями потерпілих ОСОБА_39. та ОСОБА_40( т. 3 , а. с. 126 - 128 т. 2, 119 - 123).

Дані про обстановку і обставини підготовки до вчинення нападу на ОСОБА_39, час, місце і спосіб вчинення розбійного нападу на подружжя ОСОБА_39, які були отримані при проведенні відтворення обстановки обставин події з ОСОБА_21. також повністю відповідають тим даним, котрі були отримані в ході проведення аналогічної слідчої дії з потерпілим ОСОБА_39. та обвинуваченими ОСОБА_29 і ОСОБА_22.( т. 2,а. с 271 -273).

Під час обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_9., ОСОБА_21., і ОСОБА_22 було виявлено і вилучено дві в'язаних шапочки чорного кольору ( пакети №№ 4,28,) частину жіночої панчохи з тканини чорного кольору, зав'язану з одного боку на вузол ниткою чорного кольору ( пакет № 12), в'язану шапочку чорного кольору комбіновану з шаховим малюнком ( пакет № 30), в'язану шапочку сірого кольору ( пакет № 31). (т.10,а. с 23-30).

Крім того, при проведенні обшуку в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 в прихожій кімнаті на полиці вішалки було виявлено і вилучено обрізані стволи мисливської рушниці ТОЗ-63 калібром 16, довжиною 354 мм (пакет № 24), обрізану частину прикладу (пакет № 33), обріз мисливської рушниці ТОЗ-63 , двохзарядний, 16 калібру, серії X № 7859 1967 року випуску(пакет 26), з двома патронами в патроннику, патрони вилучені з стволів і упаковані (пакет № 27). ( т.10, а. с. 23-30).

Висновком судової балістичної експертиза № 366 від 9.08.2002 року підтверджується, що вилучений з місця проживання ОСОБА_9. предмет є кримінальною гладкоствольною зброєю двозарядним обрізом 16 калібру виготовленим із заводського екземпляру мисливської рушниці ТОЗ-63 серії X № 7859 1967 року випуску 16 калібру, шляхом внесення самодіяльним способом суттєвих конструктивних змін. Обріз придатний для стрільби на враження.( т.11, а. с. 160-164 ).

При дослідженні речового доказу щоденника ОСОБА_21., вилученого під час обшуку за місцем проживання підсудної, було встановлено записи, в яких висвітлено дату вчинення злочину, планування, підготовку до вчинення нападу, хвилювання членів банди, що зірвався напад, не заволоділи майном потерпілих, не все продумали під час підготовки до нападу. Планують змінити тактику, добре продумувати в майбутньому свої злочинні дії. ( т. 11, а. с 81,85).

Сукупністю досліджених по даному епізоду доказів вина ОСОБА_9., ОСОБА_22, ОСОБА_21. у вчиненні в складі банди розбійного нападу з метою заволодіння чужого майна потерпілих ОСОБА_39. та ОСОБА_40. повністю доведена.

Суд, дослідивши всі докази в сукупності критично, відноситься до пояснень даних підсудними ОСОБА_29., ОСОБА_22.,

106

ОСОБА_21. в суді і бере до уваги ті послідовні, докладні пояснення, які вони давали на досудовому слідстві, що співпадають з поясненнями потерпілих і об'єктивними доказами по справі.

Докази по епізоду № Ю. Крадіжка майна потерпілої ОСОБА_42.

Підсудний ОСОБА_23. в судовому засіданні, а також на досудовому слідстві по даному епізоду злочинної діяльності свою вину у вчиненому визнав повністю, повністю погодився з обставинами вчиненого і з об'ємом викраденого.

Разом з тим, вина його у вчиненому, підтверджується показами потерпілої ОСОБА_42., покази якої були проголошені в судовому засіданні, так як вона не явилась до суду з причин визнаних судом поважними, в яких вона підтвердила, що 1 грудня 2001 року вона була відсутня в своїй квартирі з

9 по 16 годину 30 хвилин, була в місті, і коли повернулась то виявила, вхідні

двері не замкнені, хоча перед виходом вона закрила квартиру на два замки,

пошкоджень дверей чи замків не виявила. Коли зайшла в квартиру, то

побачила, що з квартири зникли речі, а саме праска, чайник, музичний центр,

золоті вироби, деякі інші речі, що вказані в описові частині. Кількість

викраденого і вартість його підтверджується послідовними і повними

поясненнями потерпілої ( т.6 а.с.72 - 73, 76 ).

Показаннями свідка ОСОБА_41. підтверджується, що він знає добре ОСОБА_23., він його однокласник, але ніяких стосунків з ним не підтримував. Дійсно в грудні 2001 року, був один випадок коли він з ОСОБА_23. в більярдній Торгівельного центру в м. Житомирі грав в більярд. Потім він більше з ОСОБА_23. не зустрічався ( т.6 а.с.81 - 82 ).

Показаннями свідка ОСОБА_112. стверджується, що 1 грудня 2001 року, було вчинено крадіжку з квартири приналежної ОСОБА_41. , що на 10 поверсі будинку. Цього дня вона в вічко дверей своєї квартири бачила невідомого хлопця, що піднімався на 10 поверх ( т.6 а.с.79 - 80).

Протоколом огляду місця події від 01 грудня 2001 року підтверджується, що під час її огляду було виявлено в квартирі АДРЕСА_60

10 поверсі розкидані речі і предмети, однак пошкоджень вхідних дверей і

замків виявлено не було ( т.6 а.с.66 - 70 ).

Сукупність зазначених вище доказів приводить суд до висновку про доведеність вини ОСОБА_23. у вчиненні ним повторної крадіжки майна ОСОБА_42., з проникненням в житло, в великих розмОСОБА_62х, за попередньою змовою групою осіб.

Докази по епізоду № 11. Розбійний напад та умисне вбивство потерпілого

ОСОБА_43.

В судовому засіданні по даному епізоду злочинної діяльності підсудний ОСОБА_20. пояснив, що знав потерпілого ОСОБА_43., підтримував з ним звичайні стосунки, інколи відвідував з ним більярдний клуб, був просто знайомий з ним. Також пояснив, що ОСОБА_43. не вбивав не причетний до

107

цього вбивства і ОСОБА_22. ОСОБА_21. його ОСОБА_9. обмовляють. Підтвердив, що станом на грудень 2001 року він мав і зберігав в помешканні по АДРЕСА_2 зброю та боєприпаси зокрема пістолет "Чешска Збройовка", "наган", переобладнаний револьвер під малокаліберні патрони, малокаліберні патрони, патрони для пістолета калібром 7,65 мм, штик-ніж із старого карабіну іноземного виробництва, обріз мисливської рушниці 16 калібру та інша зброя. Вказану зброю йому передали його знайомі "одесити".

Суд критично відноситься до пояснень даних в суді підсудним ОСОБА_29, тому що на досудовому слідстві він давав докладні послідовні пояснення по цьому епізоду обвинувачення, які суд дослідив і приймає їх до уваги, так як вони співпадають з об'єктивними доказами.

Так в ході допиту в якості підозрюваного 17.07.2002 року в присутності адвоката ОСОБА_102. конкретизував мотиви, по яким вчинив вбивство ОСОБА_43., а саме показав, що восени 2000 року став частіше спілкуватися зі знайомими ОСОБА_25 та ОСОБА_43 Останній обіцяв давати інформацію про злочинні способи заволодіння майном громадян, зокрема обіцяв надати інформацію про спосіб пограбування інкасатора, котрий перевозить до 10 тис. доларів США. Однак свої обіцянки ОСОБА_43 не виконував. Через деякий час ОСОБА_43запропонував виготовляти фальшиві гроші, для чого придбати спеціальне обладнання на суму біля 5000 доларів США. При цьому казав, що у нього вже є 1500 доларів США, а решту потрібно йому,ОСОБА_29 добавити на придбання обладнання, в разі участі в угоді. Тоді ж позичив у свого родича, жителя м. Одеса ОСОБА_113 3000 доларів США, котрі разом з іншими позиченими 500 доларів США віддав ОСОБА_43, однак останній не виконував свою обіцянку. Потім він, ОСОБА_29, тривалий час шукав ОСОБА_43, але не зміг його знайти.( т. 1,а. с 203-205).

ОСОБА_43. випадково зустрів в „Гейм - клубі" в м. Житомирі. Вони з ОСОБА_22 пішли в «Гейм-клуб» і там зустрів ОСОБА_43. По слухах знав, що він у місті, купив собі новий автомобіль "Ауді". Підійшов до ОСОБА_43 і став вимагати щоб він повернув гроші, які він йому дав, тобто 3000 доларів, при цьому пригрозив, що якщо він не поверне гроші він його вб'є. ОСОБА_43пообіцяв віддати гроші в середині грудня. Приблизно 15 грудня 2001 року зустрівся з ним знову й запитав його за гроші, ОСОБА_43сказав, що віддасть гроші після Нового року. Він йому не повірив, і вирішив його просто вбити. Відразу ж при розмові з ним у нього визрів план як це зробити. 16 грудня 2001 року зателефонував ОСОБА_43додому й запропонував йому зустрітися, щоб він подивився на антикварні картини. 17 грудня 2001 року ранком вони зустрілися з ОСОБА_43ом в «Геймі-клубі», він побачив, що в нього на руці є золотий браслет, на шиї висить золотий ланцюжок, вирішив його вбити, не просто так, а ще дещо із цього заробити. ОСОБА_43запитав, де зустрінемося, на що йому відповів, що зустрінуться в 22 години біля магазину «Маркет» на

108

Богунії на проспекті Миру в м. Житомирі. Він погодився, при цьому він попросив ОСОБА_43, щоб той взяв із собою 200 доларів, щоб залишити їх в заставу. По домовленості він повинен був дати йому із собою одну картину, для того, щоб перевірити, чи покрита вона золотом. ОСОБА_43сказав, що візьме гроші.

Про обставини вбивства ОСОБА_43 сумісно з ОСОБА_22. та ОСОБА_21., підозрюваний ОСОБА_20. пояснив, що в цей день прийшов додому розповів своїй дружині ОСОБА_21 і ОСОБА_22 про свій план вбивства ОСОБА_43, вони ухвалили і погодили його. По узгодженому плану ОСОБА_21. повинна в 21 час 30 хвилин взяти сина і покатається на тролейбусі до 12 години ночі, а вони з ОСОБА_22 вб'ють ОСОБА_43 , сховають труп під ліжко, а потім вирішать куди діти труп. Далі вони діяли по узгодженому плану. В 22 години він з ОСОБА_22 зустріли ОСОБА_43 біля магазину "Маркет", що на проспекті Миру, пішки пройшли до будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_22 представив ОСОБА_43 як власника картин. ОСОБА_22 зайшов в будинок першим, за ним зайшов ОСОБА_43, а за ним зайшов він. Тільки зайшли в будинок, як він дістав пістолет приставив до потилиці голови ОСОБА_43 вистрілив і вбив його. Щоб сусіди нічого не запідозрили, вибігли з ОСОБА_22 на вулицю, зробили вигляд, що п'яні, кинули декілька петард. Коли повернулись в будинок він зняв з трупа ОСОБА_43 золотого ланцюжка, золотий браслет, зняв всю одежу і обшукав її, знайшов 200 доларів США та 220 гривень, крім того забрав револьвер для стрільби гумовими кулями, мобільний телефон. Труп з ОСОБА_22 заштовхали під ліжко.. Коли повернулась ОСОБА_21 разом вирішили, що розчленують труп, упакують в пакети, вивезуть в ліс і закопають. На наступний день ОСОБА_22 з'їздив до себе в село Миролюбівку Житомирського району, привіз лопату і сокиру. 19 грудня 2002 року вони з ОСОБА_22 за допомогою кухонної сокирки і кухонного ножа розчленували труп ОСОБА_43, частини тіла упакували в пакети, вийшло 5 чи 6 пакетів. Пакети склали в господарські сумки, поставили на санки, взяли гітару і всі разом з малолітнім сином виїхали з дому. На таксі доїхали до лісового масиву біля села Іванівка Житомирського району, там зайшли в ліс метрів 500, викопали яму сокирою і лопатою, покидали в яму частини тіла трупа ОСОБА_43 і закопали. Після цього повернулись додому. Пізніше він золоті речі ОСОБА_43 вагою близько 93 грам продав "валютчику" на Житньому ринку в м. Житомирі за суму до 500 доларів США. Дублянку і гладкоствольний револьвер віддав ОСОБА_33. за мисливську рушницю "ІЖ - 58" та штик - ніж, джинсові брюки віддав ОСОБА_22 (т. 1, а. с. 209 -210).

Оглянувши записи на досудовому слідстві від 17, 19, 20 грудня 2001 року наступного змісту: "Усе за планом. Зробили роботу. Дай Боже, щоб усе було нормально", "ОСОБА_9 поїхав у село. Повинен був приїхати цим же автобусом назад, але його чомусь немає. Чекали до вечора. Я ходила дзвонити, але так і нічого не довідалася. Ми вже почали хвилюватися", "ОСОБА_9 приїхав на третю годину. Увечері доробили до кінця те, що почали. На душі відразу, як то легше

109

стало. Залишилося по дріб'язках розібратися" підсудний ОСОБА_20. пояснив, що 17, 19, 20, 21 грудня 2001 р. у щоденнику ОСОБА_21. зробила записи про вчинене ним вбивство ОСОБА_43.

Про запис від 9 березня 2002 року "Закінчилися гроші. ОСОБА_20дав мені мобілку, щоб я зіпхнула її на базарі" ОСОБА_20. уточнив, що 9 березня 2002 року ОСОБА_21 продала мобільний телефон ОСОБА_43 марки "Сіменс" людині, що займається купівлею-продажем телефонів і зробила про це запис.

Підсудний ОСОБА_22. в суді дав послідовні, докладні пояснення, хоча вину свою у вчиненому визнав частково. Він пояснив, що в той час коли вони з ОСОБА_29 уже вчинили ряд злочинів, ОСОБА_29 розповів йому про ОСОБА_43, про їх спільні справи, попросив допомогти йому повернути борг, який йому винен ОСОБА_43. Пізньої осені 2001 року, він з ОСОБА_29 на ринку "Хмільники" на проспекті Миру зустріли ОСОБА_43 провели його до будинку по АДРЕСА_2, де проживали. Перед входом в будинок ОСОБА_29 дав йому ключі від дверей, він відкрив їх. Зайшли в будинок і тільки увійшли в першу кімнату, як він ззаду почув постріл. Оглянувся і побачив, що ОСОБА_43упав на підлогу, а ОСОБА_20. тримав в руці пістолет. Вони з ОСОБА_29 роздягли ОСОБА_43, зняли золоті прикраси, гладкоствольний револьвер, мобільний телефон, гроші. Труп ОСОБА_43 затягнули в кімнату і заштовхали під ліжко. Коли запитав ОСОБА_29 навіщо він вбив ОСОБА_43, той йому відповів, що ОСОБА_43винен йому гроші і не віддавав. Потім за вказівкою ОСОБА_9 їздив в село додому, привіз лопату і сокиру. ОСОБА_29 розчленував труп ОСОБА_43 поклав частини тіла в пакети і сумки. Потім всі разом він, ОСОБА_29, ОСОБА_21. вивезли частини тіла на таксі в ліс і за допомогою сокири і лопати, які також взяли з собою, закопали.

Під час досудового слідства ОСОБА_22. давав пояснення докладні , послідовні, які співпадають з поясненнями ОСОБА_9, викривав себе і співучасників злочину. Так, вже на початковому етапі слідства, будучи затриманим 12 липня 2002 року за підозрою у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_43, про яке, як вказано вище, заявив і дав показання підозрюваний ОСОБА_20., ОСОБА_22. дав аналогічні ОСОБА_29. показання про те, як ОСОБА_29, чоловік його сестри, ОСОБА_21. в жовтні 2001 року запропонував йому - ОСОБА_22, "зайнятись криміналом" з метою нападу на громадян і заволодіння їх майном. Погодившись з цією пропозицією, з листопада 2001 року за згодою ОСОБА_29 проживав з ним в будинку АДРЕСА_50. В середині грудня 2001 року ОСОБА_29 розповів, що у нього є знайомий з іменем ОСОБА_9, якому він позичив долари США на придбання "машини" для друкування фальшивих грошей, цей знайомий його, ОСОБА_29 обманув, грошей не повернув і обіцяного не виконав. В зв'язку з чим ОСОБА_29 запропонував „наказати" ОСОБА_9, а саме вбити його. При цьому ОСОБА_29 придумав, як саме це зробити. Заманити ОСОБА_9в свій будинок під видом того, що вдома є картини, якими ОСОБА_9цікавиться, він, ОСОБА_29, представить ОСОБА_9його, ОСОБА_22, як

110

власника цих картин, запропонує їх оглянути, і коли ОСОБА_9 прийде в будинок, там же його і вбити з пістолета. Йому, ОСОБА_22, ОСОБА_29 відвів роль в цьому вбивстві, згідно якої він повинен лише заманити ОСОБА_9додому, відчинити двері, провести ОСОБА_9 в будинок, і після того, як ОСОБА_9 зайде в будинок, ОСОБА_29, котрий повинен був йти за ним, мав вистрелити у нього з пістолета, що був при ньому.

Після того, як злочин було разом сплановано, взялися за його виконання. ОСОБА_29 домовився з ОСОБА_9 про зустріч, разом зустріли ОСОБА_9 біля ринку „Хмільники" біля магазину "Маркет" в м. Житомирі, що по проспекту Миру. На зустріч ОСОБА_29 взяв з собою пістолет. Далі всі пішли до ОСОБА_29 додому.

Коли підійшли до будинку, він відкрив двері будинку, і після цього зайшов в будинок, пішов на кухню. Одразу слідом за ним в будинок зайшов ОСОБА_9, а за ОСОБА_9 - ОСОБА_29. В той момент більше нікого в будинку не було. ОСОБА_43пройшов на кухню, а ОСОБА_29 закрив вхідні до будинку двері, витягнув пістолет і вистрілив ОСОБА_9 в голову. Пострілу не бачив, але чув його. Після цього бачив, що ОСОБА_9 впав, а в районі потилиці ОСОБА_9 я побачив рану. ОСОБА_29 після цього зняв з трупа ОСОБА_9 куртку, гладкоствольний револьвер, золотого ланцюжка, браслет з руки, в кишені у ОСОБА_9 знайшли 200 доларів США та ще якусь суму гривнями. Перед тим, як ОСОБА_9 мав прийти на зустріч до них, то ОСОБА_21казав йому, щоб той взяв гроші на „аванс" за картини. Разом з ОСОБА_29 перетягнули труп до кімнати. Потім ОСОБА_29 наказав їхати в село додому і привезти звідти лопату та сокиру, щоб закопати труп. Він поїхав в село і привіз звідти сокиру та лопату. Далі стали ховати сліди злочину.

Разом з ОСОБА_29 вирішили, що труп треба розрізати, щоб його легше було закопати. Цю ідею підказав ОСОБА_29, а він погодився. ОСОБА_29 сказав ОСОБА_21 своїй жінці, щоб вона сходила на базар і купила великі поліетиленові пакети для того, щоб покласти туди частини трупа. Після того, як ОСОБА_21 принесла пакети, вона пішла на кухню, а вони разом з ОСОБА_29 стали різати труп на частини. Він особисто труп не різав, а лише допомагав, тримаючи його за руки і ноги.

Розчленувавши трупа, вивезли його з міста. Шматки тіла помістили в пакети, які купила ОСОБА_21, і в той же день вивезли цей труп в пакетах. Він, ОСОБА_29, його жінка ОСОБА_21 взяли з собою також сина ОСОБА_115 чотирьох років, погрузили ці пакети в сумки. Сумки погрузили на санки і повезли в напрямку ринку „Хмільники". Сумки ніс він та ОСОБА_29. Разом з ними йшла ОСОБА_21, та їх син ОСОБА_115. Також взяли з собою лопату та сокиру, які привіз з села, попередньо їх поклавши в мішок. На базарі „Хмільники", що на проспекті Миру, ОСОБА_29 взяв таксі, іномарку вишневого кольору. В багажник таксі погрузили сумки, лопату і сокиру в мішку. Виїхали за місто, проїхали деякий час, і ОСОБА_20. сказав таксисту зупинитися. Вийшли з машини, забрали сумки, санки і пішли в глибину ліса. По лісі йшли приблизно 20 хвилин. Потім зупинилися, викопали яму і закопали там частини трупа ОСОБА_9. Сокирою рубали землю, бо вона була мерзла. Після цього всі повернулися додому.( т. 3, а. с. 1 - 8).

111

Про причетність ОСОБА_21. до вбивства прямо показав, що його сестра, ОСОБА_21, знала про те, що ОСОБА_20. хоче вбити ОСОБА_9, але згідно плану вона участі у вбивстві брати не повинна була. Коли вони вийшли з дому, на базар, то ОСОБА_29 відразу взяв з собою пістолет, а ОСОБА_21 яка в той час знаходилася вдома і бачила, що ОСОБА_29 брав пістолет, наказав щоб вона взяла сина ОСОБА_115 і пішла з ним прогулятися, поки вб'ють ОСОБА_43.

Також уточнив деякі обставини вбивства і заволодіння чужим майном. Він пояснив, що ОСОБА_9 приїхав не на своїй автомашині, а на таксі. Після пострілу ліве око ОСОБА_9 було налито кров'ю. ОСОБА_29 сказав, що мабуть куля туди пройшла. Перед тим, як переносити труп, ОСОБА_29 обшукав його і зняв з трупа чорну куртку, золотий ланцюг, браслет з руки, білий светр, пояс зі штанів, на поясі у ОСОБА_9 ОСОБА_29 зняв револьвер, який був при ОСОБА_9, мобільний телефон, витягнув з кишені гаманець, в гаманці було двісті доларів США та ще сума в гривнях. ОСОБА_21казав, що ці речі можна буде продати. Ще ОСОБА_29 зняв з трупа чорні черевики. Разом з ОСОБА_29 перенесли труп ОСОБА_9 до малої кімнати будинку і поклали його під ліжко.

Через 15 хвилин після вбивства зайшла ОСОБА_21, вона стала прибирати в будинку, витирати кров на підлозі. Лопати і сокиру взяв у батьків в с Миролюбівка Житомирського району, де ночував, з приводу чого ОСОБА_29 хвилювався. Щоб упакувати розчленовані частини тіла ОСОБА_29 декілька разів ходила купувати пакети. Перед тим, як розчленувати труп, ОСОБА_29 застелив підлогу поліетиленовою плівкою.

З речами вбитого розпорядилися наступним шляхом. ОСОБА_21 сказав, що куртку, черевики, телефон, револьвер, золото він продасть. Светр і джинси ОСОБА_29 залишив вдома, потім джинси дав йому. Труси і футболку ОСОБА_29 порізав і закопав разом з трупом.(т. 3, а. с. 11 - 14 ).

Підсудна ОСОБА_21 в суді пояснила, що в грудні 2001 року, на прохання її та ОСОБА_9. з села приїхав її брат ОСОБА_22. і у них відбулась розмова, щодо вчинення нападу на ОСОБА_43. Злочин вчинили ОСОБА_20. та ОСОБА_22. Вона ж, в той момент, коли до них приїздив ОСОБА_43за вказівкою ОСОБА_29 забрала свого сина ОСОБА_115 і пішла з дому. Коли через півтори години повернулась, ОСОБА_29 з ОСОБА_22 були вдома. На столі вона побачила чужі речі, газовий револьвер, мобільний телефон, золоті речі, гроші. Труп ОСОБА_43 уже був в іншій кімнаті під ліжком. З метою приховати сліди злочину ОСОБА_29 вирішив розчленувати труп ОСОБА_43 Розчленовували труп ОСОБА_29 з ОСОБА_22. її ж ОСОБА_29 послав по поліетиленові пакети. Розчленований труп ОСОБА_29 з ОСОБА_22 упакували в пакети та сумки. Після цього на таксі вивезли частини трупа ОСОБА_43 в ліс біля села Іванівка Житомирського району і там закопали. Перед цим ОСОБА_29 посилав ОСОБА_22 в село Миролюбівку, додому і ОСОБА_22 привіз лопату і сокиру, якими закопували труп. Речі ОСОБА_43 ОСОБА_29 продав, гроші вони потратила на продукти харчування. Пояснювала, що місце

112

поховання трупа ОСОБА_43 вона не запам'ятала, так як це було взимку, в пізній час, місцевість їй була невідома .

В ході допитів на досудовому слідстві підозрювана а потім і обвинувачена ОСОБА_21. дала детальні, послідовні і беззаперечні показання про обставини вбивства ОСОБА_43. в її помешканні, переховування слідів злочину. Вона підтвердила, що 7 місяців назад у їх будинку був убитий знайомий чоловіка по імені ОСОБА_9. Чоловік разом з братом ОСОБА_22 розробили план. Вони заходять у будинок, брат відволікає увагу ОСОБА_43, а чоловік вистрілює в нього з пістолета. Відбувалося в дійсності наступне, що вона знає зі слів чоловіка ОСОБА_29. Вона на вимогу чоловіка пішла з будинку на 2 години. Вони втрьох прийшли додому. Брат відкривав двері у ввійшов першим. За ним ОСОБА_9, а за ним її чоловік. ОСОБА_22 відкрив другі двері в коридор. У цей час ОСОБА_9, що був повернутий до цього обличчям до чоловіка, повернувся обличчям убік брата. Як тільки ОСОБА_9 повернувся, чоловік вистрілив йому в потилицю. Потім чоловік і брат зняли весь одяг. Труп поклали в маленьку кімнату під ліжко. Поки брат їздив у село за лопатами, труп лежав під ліжком. Коли вона з сином уже прийшла додому, чоловік розповів, що відбулося. Брат приїхав тільки наступного дня. Після чого вони закрилися в кімнаті, де розчленували труп ОСОБА_9. Вона, в цей час, перебувала в сусідній кімнаті. Частини тіла склали в поліетиленові пакети, які заздалегідь купила за вказівкою чоловіка. Купила звичайні по 25 коп. пакети синіх, червоних кольорів. У перший раз купила близько 10-20 шт., у другий - близько 20 шт. У перший раз купила пакети прозорі, а в другий за вказівкою чоловіка купила міцні. Все це відбувалося за два тижні до Нового року. Брат і чоловік винесли пакети із частинами тіла на кухню, і чоловік сказав, щоб вона все витерла в маленькій кімнаті. Кров на підлозі змивала ганчіркою і водою. Кров була на підлозі, на правій стіні від входу. Чоловік міняв воду ( т.2 а.с.148 ).

Про те, при яких обставинах був схований розчленований труп потерпілого ОСОБА_43., ОСОБА_21. показала наступне, що коли вона прибрала в кімнаті, чоловік наказав, щоб одягала дитину, і йшла з ними. Брат стеріг пакети. Чоловік взяв санки сина, поклав сумки на них, у сумку склав всі пакети із частинами тіла. Чоловік і брат прив'язали сумки до санок. У рюкзак також склали пакети із частинами тіла, і його взяв брат. У руки брат взяв ще один пакет. Вона стала допомагати братові нести пакет, тримаючи за іншу ручку. Санки віз чоловік. Маршрут визначив чоловік, сказавши, що треба закопати тіло, відвезти недалеко від будинку, викликати таксі. Від будинку пішли по АДРЕСА_2. На розі кочегарки зупинилися. Чоловік сказав, щоб вони його чекали, а він викличе таксі. Чекали його близько 5-ти хвилин. Чоловік під'їхав на таксі, марку, номер не пам'ятає. Чоловік із братом поставили всі сумки в багажник. Вона в цей час сіла в машину. У більшу сумку чоловік поклав дві лопати. Чоловік сидів попереду, а вони позаду. Чоловік сказав таксистові, щоб той їхав до с. Іванівка. По дорозі чоловік говорив таксисту, що ніби його родичі поділились м'ясом. Чоловік сказав таксистові, щоб той зупинився на самому початку села Іванівка ( т.2 а.с.148).

113

Далі ОСОБА_21. показала, що зупинившись на початку села Іванівка, всі вийшли з таксі, чоловік, розрахувавшись з таксистом, взяв санки з сумками, ОСОБА_22 взяв рюкзак з пакетом, і всі троє пішли вправо по ходу на село, в ліс. Вибираючи маршрут руху, ОСОБА_20. йшов "зигзагами"; йшли довго, в глибину лісу. Далі чоловік наказав зупинитися, взяти лопату, сокиру і копати яму. Копали ОСОБА_29 та ОСОБА_22, при цьому використовували сокиру. Викопали яму глибиною приблизно 1.5 м., закопавши пакети з частинами тіла вбитого, повернулися додому. Вдома ОСОБА_29 дорікав ОСОБА_22 за те, що той "безвідповідально" віднісся до поставленого завдання, коли привіз лопату не на наступний день, через що труп довго лежав в будинку (т.2 а.с.149).

Про свою обізнаність щодо намірів ОСОБА_9. вбити ОСОБА_43. показала наступне, що вперше про те, що чоловік і брат збираються вбити ОСОБА_9, довідалася приблизно в перших числах вересня, у першій декаді. Чоловік сказав, що вистежує ОСОБА_9, якого хоче вбити за те, що той пообіцяв якусь роботу, але обдурив. А також хотів зняти після вбивства ОСОБА_9 золотий ланцюг та браслет. Беручи її із сином з собою, їздив по місту, шукаючи ОСОБА_9. Чоловік хотів його вбити біля під'їзду залізною трубою, зняти золото. Потім хотів виманити його за місто, убити його з пістолета. Протягом двох місяців вона з чоловіком їздили по місту, шукали ОСОБА_9. Коли приїхав брат, у чоловіка помінявся план. Чоловік посвятив у свої плани брата, сказавши тому, що той повинен допомагати. Брат погодився. Заманив ОСОБА_43чоловік за допомогою тієї пропозиції, що в нього є коштовний антикваріат. ОСОБА_9 повірив. Перед убивством вони брат, чоловік й ОСОБА_9 домовилися зустрітися біля магазину "Маркет" на зупинці. Чоловік повідомив ОСОБА_9, що буде зі своєю людиною, у якого є антикваріат ( т.2 а.с.149 ).

Підтвердивши свої попередні показання про вбивство ОСОБА_43. в своєму помешканні ОСОБА_21, уточнила, якими саме речами потерпілого заволоділи. Вона пояснила, що коли вона повернулася з сином з прогулянки у вечір вбивства ОСОБА_43. і зайшла в будинок то побачила, що на кухні на столі лежали чужі речі, речі ОСОБА_43. ОСОБА_21казав, що він уже вбитий. Там на столі було золото у вигляді ланцюга і браслет, гаманець, револьвер, а також посвідчення на цю зброю. Потім ОСОБА_21 сказав, що це не бойовий револьвер. Крім того був зимовий одяг - чорна дублянка, і гроші в сумі близько 200 доларів США, а також у гривнях. Із предметів одягу ще були штани - чорні джинси, чорні черевики на шнурках ( т.2 а.с.165 ).

Оглянувши записи від 17, 19, 20 грудня 2001 року наступного змісту: "Усе за планом. Зробили роботу. Дай Боже, щоб усе було нормально", "ОСОБА_9 поїхав у село. Повинен був приїхати цим же автобусом назад, але його чомусь немає. Чекали до вечора. Я ходила дзвонити, але так і нічого не довідалася. Ми вже почали хвилюватися ", "ОСОБА_9 приїхав на третю годину. Увечері доробили до кінця те, що почали. На душі відразу якось легше стало. Залишилося по дріб'язках розібратися" ОСОБА_21. показала, що дані записи відображають обставини вбивства ОСОБА_43. у їх помешканні за адресою

114

АДРЕСА_2 переховування слідів злочину.( т. 2, а. с. 261).

Окрім проаналізованих докладних, визнавальних пояснень підсудних на досудовому слідстві, вина їх у вчиненому доводиться іншими дослідженими судом доказами.

Потерпіла ОСОБА_11, дружина ОСОБА_43. підтвердила в суді, що її чоловік ОСОБА_43. займався комерційною діяльністю. Підтвердила, що він був добре знайомий з ОСОБА_29 та ОСОБА_26. Описала в чому був одягнений ОСОБА_43. 17 грудня 2001 року, в день коли він пропав, а саме в чорні джинси, светр світлого кольору, чорну коротку дублянку, яку привіз з Туреччини. Мав при собі мобільний телефон, гладкоствольний револьвер, золоті прикраси браслет та ланцюжок одного і того ж візерунку. Потерпіла вказала вартість речей, що пропали з чоловіком.( т.6, а. с. 99 - 109 ).

В ході досудового слідства 20 липня 2002 року у ОСОБА_22 були вилучені джинси чорного кольору, котрі потерпіла ОСОБА_11 впізнала, як ті, що належали ОСОБА_43. і були на ньому в день коли вона його в останній раз бачила. ( т.6, а. с. 130-135 ).

Свідок ОСОБА_118. в суді також підтвердила, що вона на прохання своєї подруги ОСОБА_11 прала джинсові брюки ОСОБА_43. і коли на досудовому слідстві їй пред'явили джинси чорного кольору, вилучені у ОСОБА_22, вона їх впізнала, і сказала, що вони похожі на ті, які вона прала. (т.6, а. с. 116-117).

Свідок ОСОБА_119 в судовому засіданні підтвердив, що він зустрічався 17 грудня 2001 року з ОСОБА_43., знає, що той мав телефонну розмову з невідомими особами з приводу придбання антикварних речей. В цей день він бачив, що ОСОБА_43. одягнений був у чорну дублянку, чорні джинси, мав золоті прикраси ланцюжок на шиї і браслет на руці, а також мав при собі мобільний телефон "Сіменс", револьвер для стрільби гумовими кулями. Окрім того свідок підтвердив, що він телефонував ОСОБА_43. до 22 години і його дзвінки зривались, а на дзвінки після 22 години уже ніхто не відповідав. ( т. 6, а. с. 110-112).

Отже покази свідка ОСОБА_119 в частині обставин, що передували вбивству ОСОБА_43., а саме те, що ОСОБА_43. в той день спішив на зустріч з невідомими особами, щодо вирішення питання з антикварними предметами, а також в частині опису золотих виробів і інших речей, що були у нього в день його зникнення, повністю співпадають з поясненнями усіх трьох підсудних по цьому епізоду, що безумовно на думку суду свідчить про причетність підсудних до вбивства ОСОБА_43.

Під час обшуку в житловому будинку АДРЕСА_50, в маленькій кімнаті, з того місяця де, за словами підсудних зберігався труп, а також де розчленовувався труп ОСОБА_43., було вилучено шматки шпалер з плямами бурого кольору.( т.10, а. с. 24-30 ).

Проведеними судово-імунологічними експертизами № 251 від 22.08.02 року, № 343 від 29.09.04 року було встановлено, що плями бурого кольору виявлені на шпалерах, вилучених з стіни за ліжком в кімнаті, з місця

115

проживання підсудних, за адресою АДРЕСА_2, де за показами підсудних переховувався і розчленовувався труп ОСОБА_43. виявлена кров людини антигенами А і Н, що за характерними ознаками належить ОСОБА_43., а не особам, що там проживали на момент вчинення вбивства, а саме не ОСОБА_29., ОСОБА_22, ОСОБА_21.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи по матеріалах справи № 80 від 17.10.2002 року по показах підсудних ОСОБА_22 та ОСОБА_9. про те, що після пострілу з пістолета на потилиці потерпілого ОСОБА_43. виникла вогнепальна рана, ліве око у нього було налите кров'ю і після падіння на підлогу він був мертвий, причиною його смерті могло явитися вогнепальне пошкодження головного мозку внаслідок пострілу, (т. 6, а. с. 186-188 ).

ОСОБА_21. 6.08.2002 року, підтвердивши свої попередні показання про вбивство ОСОБА_43., відтворила обстановку і обставини того, як був розчленований труп ОСОБА_43., яким чином вивезений в лісовий масив поблизу с Іванівка Житомирського району, де його разом з ОСОБА_29 та ОСОБА_22. закопали.

Дані, отримані слідством в ході проведення вказаної слідчої дії, повністю відповідають показанням ОСОБА_9. та ОСОБА_22, даними ними як в ході допитів, так і при відтворенні обстановки і обставин події.( т. 2, а. с. 216 - 224).

Під час відтворення обстановки обставин події по епізодах вбивств ОСОБА_62 та ОСОБА_43., зразу ж після затримання, 12.07.2002 року ОСОБА_20. заявив, що неподалік від місця, де була вбита ОСОБА_62, в грудні 2001 р. він разом з дружиною ОСОБА_21 та її братом ОСОБА_22. закопав розчленований труп ОСОБА_43.

Не знайшовши місце заховання трупа ОСОБА_43., підозрюваний ОСОБА_20. відтворив обстановку і обставини вбивства ОСОБА_43. в себе вдома за адресою АДРЕСА_2, повністю підтвердивши свої попередні показання про даний злочин.( т. 1,а. с 163 - 185).

Підсудний ОСОБА_22. на досудовому слідстві. Будучи затриманим по підозру у вчиненні ряду злочинів 12.07.02 року, в присутності адвоката ОСОБА_120. 16 липня 2002 року, також досить докладно і в подробицях відтворив на місці обставини і обстановку вчинення вбивства ОСОБА_43.(т.3 а. с.23-42 ).

Вина підсудних у вчиненому ними стверджується записами ОСОБА_21. в щоденнику, який визнаний речовим доказом, що піддавався неодноразовому дослідженню в судовому засіданні. ( т.11, а. с. 81-85).

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22, дані ними на досудовому слідстві і в суді, показання потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_1., ОСОБА_119 та сукупність інших доказів у справі дає підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочинів та доведеності вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_22 у вчинені даного злочину.

116

Докази по епізоду № 12. Носіння ОСОБА_29 холодної зброї.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. по даному епізоду обвинувачення свою вину визнав повністю і пояснив, армійський штик іноземного виробництва він отримав від своїх знайомих "одеситів" зберігав його і при необхідності передавав штик разом з іншою зброєю "одеситам" для вчинення ними злочинів.

На досудовому слідстві підсудний ОСОБА_20. пояснював, що багнет-ніж він також придбав у ОСОБА_33. взимку. Він прийшов до нього, і ОСОБА_33. запитав його, чи не хоче він придбати такий штик -ніж, подивився, йому сподобався, був непоганий, але трохи іржавий, коштував він 100 грн. він давно шукав собі для полювання такий штик і купив його. Прийшов додому почистив його, упорядкував. Це було в січні місяці 2002 року, у цьому ж місяці він придбав у ОСОБА_33. мисливську рушницю двостволку, 16 калібру, за 300 грн. ( т.1 а.с. 215-221).

Окрім того на досудовому слідстві ОСОБА_20., даючи пояснення по епізодах обвинувачення по розбійному нападу та навмисному вбивству ОСОБА_47., навмисному вбивству ОСОБА_62, при розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_54 стверджував, що він застосовував саме цей штик.(т.1, а. с. 198-220).

Підсудні ОСОБА_21. ОСОБА_22., ОСОБА_23. в судовому засіданні підтвердили, що вони бачили у ОСОБА_9. при собі армійський штик, він його зберігав разом з іншою зброєю в будинку де проживав, носив з собою і використовував при вчиненні злочинів. Так ОСОБА_21. розповідаючи про обставини викрадення та вбивства ОСОБА_62 стверджувала, що ОСОБА_20. вбив ОСОБА_62. та розчленував труп штиком принесеним ним на місце вчинення вбивства. ОСОБА_22. даючи покази про обставини розбійного нападу і вбивства ОСОБА_47. підтвердив, ОСОБА_20. вчинив ці злочини, застосовуючи штик, який мав при собі і вбив ним ОСОБА_47.. Підсудний ОСОБА_23. під час дачі пояснень по розбійному нападу на потерпілого ОСОБА_54 також стверджував, що ОСОБА_20. спочатку погрожував штиком потерпілому ОСОБА_54 потім ним поранив його.

Окрім викривальних пояснень підсудних ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23. вина ОСОБА_9. у вчиненому підтверджується іншими доказами дослідженими в суді.

В ході проведеного слідством обшуку в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 в прихожій кімнаті на полиці вішалки серед іншої вогнепальної зброї було виявлено і вилучено штик в металевих ножнах загальною довжиною 386 мм, який упаковано в (пакет № 36). (т. 10, а. с. 23-30).

117

( Німеччина ), виготовленим заводським способом, але при цьому обмежувач, наконечник і плашки рукоятки виготовлені саморобним способом, і відноситься до категорії колюче-ріжучої холодної зброї ( т. 11 а.с. 144 - 146 ).

Вказаний штик-ніж, як речовий доказ, приєднаний до справи, також був досліджений у судовому засіданні і підсудний ОСОБА_20. ствердно відповів про його належність саме йому.

Таким чином, винність підсудного ОСОБА_9. у вчиненні незаконного носіння холодної зброї штика без відповідного на це дозволу доведена в повному обсязі.

Докази по епізоду № 13. Розбійний напад та умисне вбивство потерпілого

ОСОБА_44.

Так підсудний ОСОБА_20. по даному епізоду обвинувачення в судовому засіданні пояснив, що винним себе по даному епізоду не визнає, він не причетний до вбивства потерпілого ОСОБА_44., на досудовому слідстві він себе обмовив. Однак пояснив, що про обставини розбійного нападу та вбивство ОСОБА_44. він знає зі слів "одеситів". Він їм тільки зберігав зброю , однак участі в злочинах не приймав.

Разом з тим на досудовому слідстві ОСОБА_20. дав детальні послідовні і докладні пояснення, які суд уважно дослідив і бере їх до уваги, так як вони співпадають з об'єктивними доказами по справі.

ОСОБА_20., будучи допитаним в якості підозрюваного 17.07.2002 року з застосуванням відеозапису, в присутності захисника ОСОБА_102, про напад на бізнесмена ОСОБА_44., котрий займався купівлею-продажем легкових автомобілів, пояснив, що приблизно з 25 лютого 2002 року тривалий час слідкував за ним, вивчаючи спосіб життя, місце проживання, в ході чого з'ясував, що той проживає в багатоповерховому будинку по проспекту Миру в м. Житомир, розташованому за кафе „Порцеляна". Знову ж про намір напасти на цього бізнесмена розповів ОСОБА_21. та ОСОБА_22

На початку березня 2002 р. разом з ОСОБА_22 склав план нападу, згідно якого вони разом повинні були дочекатися, коли „бізнесмен" вранці піде на роботу, вийде з під'їзду, і в цей момент зупинити його при виході з під'їзду, загрожувати йому зброєю, змусити його завести їх до нього у квартиру, щоб там змусити віддати гроші і цінності, що перебували у квартирі.

Реалізували спільний план нападу при наступних обставинах. 6 березня 2002 року, близько 4 годин ранку, з ОСОБА_22 підійшли до під'їзду, у якому розташована квартира цього чоловіка, і стали чекати, поки він вийде з під'їзду. Приблизно в 4 години ЗО хвилин ОСОБА_44 вийшов з під'їзду, у руках у нього був поліетиленовий пакет, у якому щось було. Уточнив, що вони з ОСОБА_9 чекали ОСОБА_44 в під'їзді біля "чорного входу", під'їзд наскрізний, має два входи. Коли ОСОБА_44 вийшов з під'їзду через парадний вхід, вони з ОСОБА_22 відразу ж надягли маски. Він одяг маску з панчохи чорного кольору, а ОСОБА_22 маску із шапки спортивної, чорного кольору. Він дістав обріз, а ОСОБА_22 дістав штик, що перед цим він йому дав. Вони вдвох вийшли за цим чоловіком і він ОСОБА_29 його покликав. ОСОБА_44 зупинився. Вони з ОСОБА_22

118

підійшли до нього. Він направив на ОСОБА_44 обріз став вимагати віддати гроші. ОСОБА_22 в цей час стояв поруч, тримаючи ніж у руках. У відповідь на вимогу чоловік сказав, що в нього немає грошей. ОСОБА_29 йому сказав, що раз ти торгуєш такими автомобілями, то він не вірить, що в нього немає грошей. Після цього ОСОБА_44 розвернувся і почав тікати. Він вистрілив йому з обріза в спину, ОСОБА_44 упав і почав кричати. Підійшов до нього й вистрілив йому ще раз у спину, після чого той замовчав. Уточнив, що окликнув ОСОБА_44, коли він був на 1-му поверсі в під'їзді будинку, і вся з ним розмова теж відбулася там же. Потім, коли ОСОБА_44 вибіг з під'їзду, він вибіг за ним і вистрілив йому в спину. Після цього вони з ОСОБА_22 нахилилися над його тілом і почали обшукувати його одяг, у який він був одягнений, також обшукали пакет, що ніс у руках ОСОБА_44. Обшукати весь його одяг не встигли, тому що почули шум автомашини, що під'їжджала, злякалися того, що це може бути міліція й утекли. Побігли в напрямку ріки Кам'янки. Цього разу вони знову нічого не взяли.

Під час даного допиту ОСОБА_20. також уточнив обставини підготовки до нападу на "бізнесмена" ОСОБА_44., котрий займався купівлею-продажем автомобілів, а саме показав, що підшукуючи об'єкт нападу, познайомився із знайомим ОСОБА_26., ОСОБА_35, на прізвисько "ІНФОРМАЦІЯ_21", який запропонував за певну винагороду пограбувати "бізнесмена". При цьому "ІНФОРМАЦІЯ_21" розповів про те, де проживає "бізнесмен", і що в певні дні він може мати з собою від 15-ти до 20-ти тисяч доларів США. Попередньо також домовились за винагороду - в разі заволодіння при пограбуванні 20-ма тисячами доларів США він - ОСОБА_29, та ОСОБА_26 залишать собі 5-6 тисяч доларів США, а решта буде належати "ІНФОРМАЦІЯ_21" ОСОБА_35. Домовившись за розмір винагороди, він ОСОБА_29, разом з ОСОБА_26 стали слідкувати за цим "бізнесменом", котрий проживав в будинку біля кафе "Порцеляна" в м. Житомирі, прозвали його "ІНФОРМАЦІЯ_23" за його статуру і ріст. Він, ОСОБА_29, слідкував за ним кожні середу і четвер з 2-х до 6 - ти годин, коли той їздив купувати автомобілі на автомобільні ринки. Далі ОСОБА_26 відмовився нападати на "бізнесмена". Потім ОСОБА_35 ОСОБА_35повідомив, що "бізнесмен" поміняв місце проживання. Відмовився від вчинення даного злочині і він. Таким чином запланований напад не стався.

Однак через деякий час, випадково, він побачив "ІНФОРМАЦІЯ_23" ОСОБА_44, що їхав на новому автомобілі марки BMW. Зрозумів, що "ІНФОРМАЦІЯ_23" знову почав займатися перепродажем автомобілів, а це значило, що в нього повинні були бути гроші. Він знав, де живе ОСОБА_44, коли він їздить за автомобілями, тому й вирішив, що вони його пограбують самі, без ОСОБА_35, тому що ОСОБА_35 в той час уже відмовився від намірів його грабувати. Він після цього прийшов додому і розповів про свій план пограбувати ОСОБА_44 ОСОБА_21 та ОСОБА_22. Вони схвалили цей план ( т.1 а.с.211 ).

В послідуючих поясненнях підозрюваний ОСОБА_20. дав повністю аналогічні попереднім показання про обставини вчинення сумісно з ОСОБА_22

119

бандитського озброєного нападу на ОСОБА_44. та його вбивство (т.1 а.с.205, 211-212).

Далі ОСОБА_20. показав, що запис у щоденнику, зроблений власноручно ОСОБА_21. від 1 березня 2002 року ОСОБА_20 з ОСОБА_9 ходять на роботу" означає, що на наприкінці лютого, а також початку березня 2002 року він разом з ОСОБА_22 стежили за чоловіком по кличці "ІНФОРМАЦІЯ_23", як виявилося згодом його прізвище ОСОБА_44, з метою нападу на нього та пограбування.

Оглянувши запис у щоденнику ОСОБА_21. від 6 березня 2002 року "У половині шостого ранку ОСОБА_20 з ОСОБА_116 забили ІНФОРМАЦІЯ_23 . Здох як собака. Роботу зробили, але нічого не взяли. Якась чорна смуга пішла. Начебто робимо і у той же час нічого не маємо. А ІНФОРМАЦІЯ_23 так і треба. Затис бабки й одержав своє", ОСОБА_29. . показав, що 6 березня 2002 року його дружина ОСОБА_21. зробила запис у свій щоденник "ОСОБА_20 з ОСОБА_116 забили ІНФОРМАЦІЯ_23" означає те, що він разом з ОСОБА_22 вчинили вбивство ОСОБА_44. ( т. 1 304 - 318 ).

18 липня 2002 року. ОСОБА_20. викриваючи себе та співучасників злочинної діяльності відтворив на місці обстановку і обставини бандитського нападу на ОСОБА_44. та його вбивство (т.1 а.с.222 - 258 ).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_22. пояснив, що розбійного нападу на ОСОБА_44. і вбивства його він не вчиняв і участі в цих злочинах не приймав. Про ОСОБА_44. він знає від ОСОБА_9., який , коли проходили біля будинку де проживав ОСОБА_44., йому розповідав, що ОСОБА_44. бізнесмен, перегонить і продає автомобілі, має великі гроші, що на нього йому дав наводку ОСОБА_35. ОСОБА_20. сказав йому, що знає все про цього бізнесмена. На досудовому слідстві він себе обмовив.

Досліджуючи покази підсудного ОСОБА_22, дані ним на досудовому слідстві, суд бере їх до уваги, так як вони співпадають з показами інших підсудних, є послідовними , докладними.

Даючи показання про обставини вбивства ОСОБА_44. на прізвисько "ІНФОРМАЦІЯ_23", ОСОБА_22. в присутності адвоката ОСОБА_120. показав наступне, що на початку лютого 2002 року ОСОБА_29 почав йому розповідати, що у нього на прикметі є один чоловік - по кличці "ІНФОРМАЦІЯ_23". Він сказав, що цей "ІНФОРМАЦІЯ_23" переганяє автомобілі з м. Вінниці і потім їх продає в іншому місті, що у цього "ІНФОРМАЦІЯ_23" є багато грошей, які він заробляє тим, що перепродує автомобілі. Протягом лютого ОСОБА_29 розробляв різні плани про те, як краще було б забрати в цього "ІНФОРМАЦІЯ_23" гроші. Всі ці плани зводились до того, щоб підловити цього чоловіка або біля його під'їзду, або біля квартири, взяти з собою обріз рушниці, і налякавши його, забрати у нього гроші. ОСОБА_20. знав, в який час "ІНФОРМАЦІЯ_23" приходить додому, коли виходить з дому, коли їздить у місто Вінницю за машинами, тобто йому було повністю відомо про спосіб життя. Протягом всього лютого 2002 року ОСОБА_29 розроблював різні плани відносно того, як можна пограбувати цього "ІНФОРМАЦІЯ_23". Потім він говорив про те, що краще буде його перестріти біля під'їзду або в під'їзді

120

будинку, де він живе і забрати у нього гроші. ОСОБА_29 казав, що у "ІНФОРМАЦІЯ_23" постійно є великі суми грошей. Він казав, що коли його зустрінемо, то він дам йому шанс - якщо він віддасть йому гроші, то він буде жити, якщо ні

- то він його вб'є.

ОСОБА_22. в своїх показаннях згадує знайомого ОСОБА_9. на прізвисько "ІНФОРМАЦІЯ_21", котрий, як стверджує ОСОБА_22 "навів" ОСОБА_29 на "ІНФОРМАЦІЯ_23". Саме "ІНФОРМАЦІЯ_21" ОСОБА_35 розповів ОСОБА_29 про те, де цей "ІНФОРМАЦІЯ_23" живе і чим займається. "ІНФОРМАЦІЯ_21" декілька разів дзвонивОСОБА_29 і розповідав, коли і куди "ІНФОРМАЦІЯ_23" виходить. Це було ще весною

- літом 2001 року. Йому, ОСОБА_22 також відомо, що цей "ІНФОРМАЦІЯ_21" має

відношення до нічного клубу "Подіум", що в м. Житомирі. Пізніше він взнав,

що "ІНФОРМАЦІЯ_21" це ОСОБА_35.

Однак в подальшому "ІНФОРМАЦІЯ_21" повідомив, що "ІНФОРМАЦІЯ_23" змінив своє місце проживання, і переїхав в інше місце. У зв'язку з цим ОСОБА_29 відмовився від нападу на підприємця. Через деякий час ОСОБА_29падково побачив "ІНФОРМАЦІЯ_23" на ринку на автомобілі марки "БМВ", прослідкував за ним, і з'ясувалося, що "ІНФОРМАЦІЯ_23" місце проживання не міняв, і так само проживав в будинку по проспекту Миру в м. Житомирі. Знову він став виношувати плани нападу на підприємця. В цей період з "ІНФОРМАЦІЯ_21" ОСОБА_35 вже не спілкувався. ОСОБА_29 прийшов до такого варіанту плану. Він ОСОБА_22 разом з ОСОБА_29 беруть з собою обріз рушниці і штик. Крім того уточнив, що ОСОБА_29 хотів взяти ще і пістолет. Згідно плану, який розробив ОСОБА_29, з самого ранку повинні були підійти в під'їзд, де живе цей "ІНФОРМАЦІЯ_23" і чекати, поки він буде виходити. Коли "ІНФОРМАЦІЯ_23" вийде, то ОСОБА_29 наказав, щоб він ОСОБА_22 його вбив з обрізу, після чого повинні були забрати у нього гроші і втекти. ОСОБА_21 ОСОБА_29 знала про те, що вони на нападуть на "ІНФОРМАЦІЯ_23" ОСОБА_44, але вона думала, що "ІНФОРМАЦІЯ_23" вбивати не будемо. Також ОСОБА_21 знала про те, що ОСОБА_29 та він, ОСОБА_22, при нападі будуть застосовувати обріз рушниці, пістолет і штик.

Про реалізацію плану нападу на "ІНФОРМАЦІЯ_23" ОСОБА_22. пояснив, що на початку березня 2002 року ОСОБА_21казав, що наступного ранку підемо до "ІНФОРМАЦІЯ_23". Будинок де живе ОСОБА_44 "ІНФОРМАЦІЯ_23," знаходився по проспекту Миру в м. Житомирі. Разом з собою взяли обріз, пістолет та штик. Обріз був у нього, він його держав під курткою. У ОСОБА_29 був вищезгаданий ніж та пістолет. Крім цього у ОСОБА_29 була панчоха, щоб надіти на голову. А у нього чорна спортивна шапка з дірками в місці рота та очей. У ОСОБА_29 була теж шапка, але крім неї під низом була ще панчоха. Зі слів ОСОБА_29 "ІНФОРМАЦІЯ_23" жив на другому чи на третьому поверсі. Зайшли до нього в під'їзд, почали його чекати, але "ІНФОРМАЦІЯ_23" так і не вийшов. ОСОБА_21казав, що більше чекати не має сенсу, бо якщо "ІНФОРМАЦІЯ_23" їде у Вінницю по машину, то він виїжджає дуже рано. Після цього вони з ОСОБА_29 зібралися і пішли додому. Наступного тижня в той же день, це був вівторок чи середа, знову прийшли в під'їзд "ІНФОРМАЦІЯ_23". Було близько 4 год. 10 хв. Від будинку, де живуть ОСОБА_29 і ОСОБА_21. до будинку "ІНФОРМАЦІЯ_23" йти п'ять хвилин. Коли стояли в під'їзді, то сказав ОСОБА_29,

121

що він не зможе вистрелити. Тоді ОСОБА_29 забрав в нього обріз, а йому дав штик. При цьому він йому сказав, що дасть "ІНФОРМАЦІЯ_23у" шанс", якщо той віддасть гроші, то він його не вб'є. Так стояли близько години. На вулиці ще було темно. Приблизно 5 год. 10 хв., ОСОБА_29 наказав одягнути шапку. Сам він одягнув панчоху, а поверх неї шапку. Він же просто накатав на лице шапку. ОСОБА_29 казав, що "ІНФОРМАЦІЯ_23" може йти разом з батьком, а тому повинен бути готовий. Після того, як одягай маски, по сходах спустився чоловік, який був одягнений в шкіряну коричневу куртку, руках у нього був пакет. Чоловік їх помітив і вже майже вийшов з під'їзду. Коли вони разом з ОСОБА_29 вискочили з-під сходів, де ховались, він витягнув штик, а ОСОБА_29 витягнув обріз. ОСОБА_29 наставив на чоловіка обріз і крикнув йому, щоб стояв, віддавав гроші, а то він його вб'є. Він в той момент стояв разом з ОСОБА_29 і тримав в руці штик. "ІНФОРМАЦІЯ_23" повернувся до них обличчям і почав говорити, що у нього немає грошей. ОСОБА_29 ще раз сказав йому, що якщо той не віддасть гроші, то він його вб'є. "ІНФОРМАЦІЯ_23" був дуже переляканий, говорив, що грошей у нього немає, але раптово розвернувся і почав бігти з під'їзду. Коли він вже майже вибіг з дверей, ОСОБА_20. вистрелив йому в спину з обріза. "ІНФОРМАЦІЯ_23" ще пробіг по інерції декілька метрів, а потім впав перед під'їздом на асфальті. ОСОБА_29 підбіг до нього і майже впритул вистрелив йому в груди. ОСОБА_29 почав обшукувати "ІНФОРМАЦІЯ_23", а він присів біля нього поряд. Тільки присів, як з другої сторони будинку почала наближатися автомашина, дуже сильно світили фари. Машина їхала до того місця, де вони з ОСОБА_29 присіли, а тому злякались і побігли в під'їзд, з якого вийшов "ІНФОРМАЦІЯ_23". Цей під'їзд є наскрізним, а тому вибігли з іншої сторони будинку і почали втікати. На ходу ОСОБА_21 сховав обріз, а він штик. Йому ОСОБА_22, ОСОБА_29 пояснив, що у "ІНФОРМАЦІЯ_23" не встиг нічого взяти ( т.З а.с. 11 - 22 ).

16 липня 2002 року підозрюваний ОСОБА_22. в присутності захисника адвоката ОСОБА_120. відтворив обстановку і обставини вбивства чоловіка з іменем ОСОБА_9 та "ІНФОРМАЦІЯ_23", якими виявилися ОСОБА_43. та ОСОБА_44.. В ході даної слідчої дії при огляді шафи на кухні в будинку АДРЕСА_50 виявлено ніж, про який ОСОБА_22. заявив, що саме ним ОСОБА_20. розчленив труп вбитого ОСОБА_43.

Вказуючи місце вбивства "ІНФОРМАЦІЯ_23" ОСОБА_44., підозрюваний ОСОБА_22. прослідував до 6-го під'їзду будинку АДРЕСА_24, пояснивши, що саме в цьому під'їзді проживав потерпілий, і саме біля нього він - ОСОБА_22., разом з ОСОБА_21 спочатку очікували його, а потім вбили при вищеописаних обставинах ( т.З а.с.23 - 42 ).

Підсудна ОСОБА_21. в судовому засіданні по даному епізоду пояснила, що вона вини своєї у вчиненому не визнає, вона не причетна до бандитського нападу на ОСОБА_44. та його вбивства. Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України по даному епізоду відмовилась давати будь які пояснення відносно себе, а також ОСОБА_9. та ОСОБА_22

122

Разом з тим про озброєний напад на ОСОБА_44. та вбивство останнього, вчинені ОСОБА_29 та ОСОБА_22. і своє сприяння злочину, вчиненого в озброєній банді, ОСОБА_21. на досудовому слідстві, де покази її були досліджені судом, показала наступне, що їй також відомо, що ОСОБА_20. вчинив напад на одну людину, ОСОБА_29 говорив на нього «ІНФОРМАЦІЯ_23». Він ганяв машини й проживав недалеко від них на проспекті Миру в м. Житомирі. По цій людині ОСОБА_29. дав "наводку" хлопець по імені ОСОБА_35 що є, як було їй відомо, власником кафе-бару "Подіум" по вул. Перемоги в м. Житомирі. ОСОБА_21 сказав їй, що це він дав інформацію про цю людину чим він займається, яка сума приблизно в нього «обертається» і у який час приблизно він виходить із будинку. До моменту нападу ОСОБА_29 на «ІНФОРМАЦІЯ_23» тільки знала, що ОСОБА_29 ходить і висліджує його. Напад на «ІНФОРМАЦІЯ_23» відбувся приблизно навесні 2002 року, ближче до зими. У день нападу на «ІНФОРМАЦІЯ_23» ОСОБА_29 з її братом ОСОБА_22 раннім ранком пішли з дому. Коли повернулися, то нічого спочатку не розповідали. Вдень ОСОБА_29 їй розповів, що вони з ОСОБА_22 вчинили напад на цю людину. ОСОБА_29 погрожував йому зброєю й сказав той, щоб він віддав гроші. Ця людина «ІНФОРМАЦІЯ_23» вийшов близько 5 годин ранку. ОСОБА_29 і ОСОБА_22 зі зброєю очікували його біля під'їзду, де він проживав, біля будинку по проспекті Миру. ОСОБА_29 зажадав у нього гроші, і сказав, що якщо він віддасть йому гроші, вони його не будуть зачіпати. Цей чоловік відповів, що в нього немає грошей, злякався й почав тікати. ОСОБА_29стрілив у нього з обріза. Даний обріз ОСОБА_29 зробив сам з мисливської рушниці. Крім обріза мисливської рушниці в будинку у ОСОБА_29 був пістолет. Він говорив на нього «Чезета». Також у нього був кинджал у залізному чохлі. Це той штик, яким ОСОБА_29 наносив удари валютчикові Стулову, що проживав по вул. Шевченка в м. Житомирі.

Коли «ІНФОРМАЦІЯ_23» почав тікати, ОСОБА_29 двічі в нього вистрілив, як він їй розповідав, один раз у спину, а другий раз у груди, коли він уже впав. Від першого пострілу "ІНФОРМАЦІЯ_23" ще вибіг з під'їзду, тобто перший постріл відбувся ще в під'їзді. ОСОБА_29 побіг за ним, наздогнав його вже на асфальті на вулиці, підбіг до нього й вистрілив другий раз. Завданням брата ОСОБА_22 було просто стояти й страхувати ОСОБА_29, дивитися за сторонніми. ОСОБА_29 у цієї людини нічого не забрав. Він хотів забрати, намацав щось у кишені, але не встиг забрати. В цей момент їхала якась машина й посвітила прямо на них, їм довелося втекти. ( т. 2, а. с. 166 - 167).

Про запис від 6 березня 2002 р. «У половині шостого ранку ОСОБА_20 з ОСОБА_116 забили ІНФОРМАЦІЯ_23 . Здох як собака. Роботу зробили, але нічого не взяли. Якась чорна смуга пішла. Начебто робимо й у той же час нічого не маємо. А ІНФОРМАЦІЯ_23 так і треба. Затис бабки й одержав своє», ОСОБА_21. пояснила, що 6 березня 2002 року в 5 годин 30 хвилин ОСОБА_29з її братом ОСОБА_22вчинили вбивство людини, якого ОСОБА_29називав «ІНФОРМАЦІЯ_23» і прізвище якого як вона довідалася в ході досудового слідства було ОСОБА_44. (т. 2 ,а. с 262 - 263 ).

123

Крім пояснень підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21.. ОСОБА_22 по даному епізоду їх вина у вчиненому підтверджується сукупністю доказів досліджених в суді, якими викривається їх злочинна діяльність.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_34 підтвердив покази підсудних ОСОБА_9.,. ОСОБА_21., ОСОБА_22 стосовно того, що він дійсно запропонував ОСОБА_29. пограбувати ОСОБА_44. , однак в подальшому відмовився від вчинення вказаного злочину і намагався відмовити від цього злочину ОСОБА_9.

З показів потерпілого ОСОБА_12., які були оголошені в судовому засіданні, так як потерпілий, з визнаних судом поважних причин не міг з'явитись до суду, видно, що його син ОСОБА_44. був підприємцем, займався купівлею-продажем легкових автомобілів. 6 березня 2002 року, біля 5 години ранку вийшов з квартири, мав взяти легковий автомобіль з гаража і відвезти хвору матір в лікарню. Через декілька хвилин почув два постріли і крик сина біля під'їзду будинку. Коли вибіг, то побачив сина в 5 метрах від входу в під'їзд, що лежав на тротуарі обличчям до гори, мав вогнепальні поранення грудної клітки і спини. Знав, що через два тижні син мав придбати на продаж на авторинку в м. Вінниці автомобіль на сумі 20 тис. доларів США.. (т.7.38-40,46).

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_44. у потерпілого виявлено наступні тілесні ушкодження: 10 округлої форми ран на площі 9 х 9 см по задній поверхні тулуба зліва, синці в ділянці даних ран, крововиливи у шкОСОБА_62 вищенаведеної ділянки на 8 см по одній лінії, рана передньої поверхні грудної клітки зліва по середньо - ключичній лінії нижче на 4 см від ключиці, проникаюча в плевральну порожнину, крововиливи в м'які тканини передньої поверхні грудної клітки, садно передньої поверхні в проекції лівого колінного суглоба, значний дефект м'яких тканин на рівні 3 -4 ребер зліва, пошкодження лівої легені, діафрагми зліва, багатовідламкуватий перелом 7-го лівого ребра з дефектом кісткової тканини по середньо-лопаточній лінії, множинні ушкодження лівої долі печінки, місцями на всю товщу, ушкодження шлунка, підшлункової залози, розтрощення селезінки, ушкодження верхівки серця, значний дефект поперекових м'язів зліва, розтрощення лівої нирки з масивними крововиливами по периферії. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, являються смертельними, тобто знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

Смерть гр. ОСОБА_44. настала в результаті гострої крововтрати на фоні множинних несумісних з життям дробових вогнепальних пошкоджень внутрішніх органів: легень, серця, діафрагми, печінки, селезінки, шлунка, лівої нирки, (т. 7,а. с 204 - 210 ).

Відповідно до висновку балістичної експертизи, вилучені з трупа ОСОБА_44. 23 картечини є складовою частиною мисливського патрону до гладкоствольної вогнепальної зброї і відстріляні з гладкоствольної мисливської рушниці або з конструктивно аналогічної вогнепальної зброї ( т.7, а. с. 226-230).

124

Під час проведення обшуку в помешканні ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22 по АДРЕСА_2 було виявлено і вилучено обріз мисливської рушниці ТОЗ-63, 16 калібру і набої до нього з картечинами подібними до вилучених з тіла ОСОБА_44. ( т.10 , а. с. 24 - 30).

Відповідно до висновків судово-балістичних експертиз № 112 від 14.03.2002 року досліджений стріляний пиж вилучений з місця пригоди місця вбивства ОСОБА_44. є складовою частиною боєприпасів до гладкоствольної вогнепальної зброї мисливського патрону 16 калібру. Пиж виготовлений заводським способом і відстріляний з обрізу мисливської рушниці 16 калібру. ( т.7, а.с. 226-230).

Згідно висновку судової балістичної експертизи № 368 від 9.08.2002 року представлені на експертизу 9 патронів до мисливської рушниці 16 калібру, які були вилучені під час обшуку з місця проживання ОСОБА_9. є боєприпасами до гладкоствольної вогнепальної зброї і виготовлені вони 4 патрони заводським способом, 5 патронів самодіяльним способом, використані пижі виготовлені заводським способом. В чотирьох патронах дріб - 4 мм, в одному картеч - 9 мм, в одному пуля - 12,2 мм, в одному пуля - 15 мм, в двох патронах картеч - 4 мм. ( т.11, а. с. 168 - 172 ).

При перевірці показів ОСОБА_9. та ОСОБА_22 при відтворенні обстановки обставин події злочину, вони за допомогою манекена, статистів та макетів зброї продемонстрували на місці де і в який спосіб було вчинено злочин. При цьому ОСОБА_20. і ОСОБА_22. в подробицях розповіли і показали яким чином було вчинено бандитський напад і вбивство ОСОБА_44. ( т.1, а. с. 222 - 237 , т. З, 23 - 42 ).

їх пояснення на досудовому слідстві і під час відтворення обстановки обставин події повністю співпали з даними , що були отримані під час огляду місця події, що свідчить про безпосередню обізнаність ОСОБА_9. і ОСОБА_22 щодо обставин вчиненого, місцезнаходження під'їзду в будинку де проживав ОСОБА_44., про те, що під'їзд має наскрізний вхід, має шляхи підходу і відходу від місця злочину. ( т.7, а. с. 3 - 22, 107 ).

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи виявлені при експертизі трупа ОСОБА_44. тілесні ушкодження можуть відповідати по механізму свого виникнення обставинам, на які вказував ОСОБА_20. при відтворенні обстановки і обставин події, (т. 7,а. с 226 - 230 ).

Будучи допитаними в якості свідків мешканці будинку АДРЕСА_24, ОСОБА_125, ОСОБА_126 покази, яких були оголошені в суді відповідно до їх заяв, дали пояснення про те, як 6.03.02 р.

125

біля 5 годин чули два постріли у дворі будинку, між якими був чути крик чоловіка. Коли дивилися у двір з вікон своїх квартир, то бачили, як вздовж будинку їхав автомобіль типу „мікроавтобус" білого кольору з увімкнутими фарами, він освітив двох чоловіків, які схилилися над лежачим біля 6-го під'їзду іншим чоловіком, після чого вони підвелися і побігли у під'їзд №6. ( т. 7,а. с 48 - 52, 58, 59 ).

Про вчинення даного злочину саме двома особами підтвердила свідок ОСОБА_127. Вона показала, що проживає в будинку АДРЕСА_61. 6 березня 2002 року о 3 годині поверталась додому з роботи на таксі. О 4 годині 15 хвилин, проходячи біля 6 -го під'їзду, помітила двох чоловіків, котрі стояли біля вхідних дверей під'їзду. Опис цих чоловіків, їх одяг повністю співпадають з пояснення ОСОБА_9 і ОСОБА_22 з описом їх вбрання, в якому вони прийшли на місце злочину, (т. 7,а. с 53, 54 - 55).

Теж саме підтвердив свідок ОСОБА_128. показав, що 6.03.02 p., знаходячись в побутовій кімнаті слюсарної майстерні в будинку АДРЕСА_62, біля 5 годин 25 хвилин почув сильний крик та постріли. Коли виглянув у вікно, то побачив, як біля 6-го під'їзду на землі лежить чоловік, від якого відходили двоє молодих хлопців. Описання зовнішнього вигляду цих людей повністю співпало с показами свідка ОСОБА_129 та поясненнями ОСОБА_9. і ОСОБА_22 (т. 7,а. с 63 ).

Під час додаткового огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_9. , ОСОБА_21., ОСОБА_22 6 серпня 2002 року в будинку АДРЕСА_2, було виявлено і вилучено два загальних зошити із записами, викладеними в хронологічному порядку відповідно з 1999 року по 17 липня 2001 року, які постановою слідчого приєднані до справи в якості речових доказів. ( т.11, а. с. 81,85 )

Дані два загальні зошити-щоденники, як видно з показань ОСОБА_29 і ОСОБА_21, як на досудовому слідстві і в суді, є особистим щоденником ОСОБА_21. і записи виконані нею власноручно.

Однак, щодо запису датованого 6 березня 2001 року про обставини вчинення її чоловіком ОСОБА_29 і братом ОСОБА_22. бандитського нападу на ОСОБА_44. і умисного вбивства його, вона ОСОБА_21. в судовому засіданні 12 січня 2005 року, під час дослідження судом речового доказу по справі її щоденника, пояснила, що запис зроблено в щоденник дійсно нею, але був внесений в результаті застосування недозволених методів судового слідства., вже після її затримання взимку 2003 року.

Суд критично оцінює ці покази підсудної ОСОБА_21., як з мотивів, наведених вище, так із того, що досудове слідство ще не мало цей щоденник ОСОБА_21. і ці записи про обставини досліджувані судом по даному епізоду, так як вона була допитана 17 липня 2002 року про обставини вчинення злочину щодо ОСОБА_44.( т.1 а. с. 166-167) , а щоденники було вилучено під час додаткового огляду помешкання подружжя ОСОБА_29 6.08.2002 року. Більше того, суд бере до уваги і ту обставину, що із загальної кількості послідовних записів у щоденнику щодо вчинення інших злочинів,

126

підсудною ОСОБА_21. ставляться під сумнів записи про вчинення бандитських розбійних нападів на ОСОБА_44. та ОСОБА_47. і умисного вбивства їх.

Суд вбачає в таких діях підсудної ОСОБА_21., як намагання відвести обвинувачення від ОСОБА_9. та ОСОБА_22 з метою уникнення ними відповідальності за вчинене.

Проаналізувавши сукупність досліджених у суді доказів по даному епізоду обвинувачення підсудних, в тому числі їх показання у судовому засіданні та на досудовому слідстві, суд приходить до впевненості про доведеність вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. і ОСОБА_22 по даному обвинуваченню та критично оцінює їх показання, які вони дали в судовому засіданні, та бере до уваги їх показання на досудовому слідстві, як такі, які були докладними і послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі.

Зміну ж ними показань під час судового слідства з врахуванням результатів перевірки прокуратури Житомирської області від 20березня 2006 року за заявами підсудних про застосування щодо них незаконних методів досудового слідства, проведеної за судовим дорученням в порядку ст.315-1 КПК України ( т.18, а. с. 139-140) розцінює, як спосіб захисту від висунутого обвинувачення та намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Таким чином, підсудні ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., будучи неодноразово допитаними під час досудового слідства давали докладні визнавальні послідовні показання про обставини бандитського нападу на потерпілого ОСОБА_44. і його послідуючого вбивства, уточнюючи щоразу лише окремі деталі. Хронологічне і детальне відображення цих подій підсудними, свідчить про їх пряму причетність до вчинення даного злочину, так як деталі цього злочину були відомі тільки їм.

Посилання підсудного ОСОБА_9. в судовому засіданні на те, що обставини злочину йому стали відомі з розповідей так званих "одеситів" спростовуються показаннями підсудних ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_35, що так званих "одеситів" ОСОБА_20. придумав, захищаючись проти висунутого проти нього обвинувачення. Якби вони "одесити" були, то вони б знали про них і розповіли.

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_22, дані ними на досудовому слідстві, показання потерпілого ОСОБА_12., свідків ОСОБА_126, ОСОБА_125., ОСОБА_127., ОСОБА_128. та сукупність інших доказів у справі дає всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини вказаних підсудних у вчиненні даного злочину.

В судовому засіданні 12 квітня 2006 року прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відмовився від обвинувачення ОСОБА_21. по епізоду розбійного нападу та вбивства потерпілого ОСОБА_44. за ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п. п. 6,12,13 КК України у зв'язку з відсутністю в діях складу вказаних злочинів.

127

Потерпілий ОСОБА_44. в судовому засіданні 19 квітня 2006 року користуючись своїм процесуальним правом передбаченим ст.267 ч.2 КПК України, підтримав обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку по справі.

Суд, виходячи з сукупності наведеного вище, також приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_21. складу злочину передбаченого ст.115 ч.2 п. п. 6,12,13 КК України та необхідність виключення з її обвинувачення даного злочину, так як вона не приймала безпосередньої участі у нападі на ОСОБА_44. і у неї був відсутній умисел на умисне вбивство ОСОБА_44., а її умисні дії були направлені на спільну участь у розбійному нападі в складі банди з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, тобто була лише співвиконавцем нападу на потерпілого ОСОБА_44.

Докази по епізоду № 14. Розбійний напад на потерпілого ОСОБА_45

Допитаний по даному епізоду в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. своєї вини у вчиненому не визнав, пояснивши, що цього злочину він не вчиняв, а підсудні ОСОБА_22. та ОСОБА_21. його обмовляють. Про обставини вчинення даного злочину йому стало відомо від оперативних працівників міліції, які застосовували до нього фізичне насильство.

Однак на досудовому слідстві ОСОБА_20. давав послідовні, докладні в деталях пояснення, які суд піддав дослідженню, де викривав себе та співучасників злочину.

Так 13 серпня 2002 року ОСОБА_20. повідомив досудовому слідству про наступний розбійний напад на неповнолітнього ОСОБА_45 звернувшись з заявою, де зазначив, що у березні 2002 року він разом з ОСОБА_22 пограбував хлопця біля дитячого садка в м. Житомирі. У хлопця вони забрали куртку-пуховик болотного кольору. Куртка знаходилась в ОСОБА_22 вдома в с Миролюбівка Житомирського району ( т.2 а.с.49 - 52).

З приводу даного звернення обвинувачений ОСОБА_20. показав, що в один з днів першої половини березня 2002 року близько 23-ої години вечора, він разом з ОСОБА_22. з метою нападу на громадян знаходились біля трансформаторної будки поблизу дитячого садку „АБВГДейка" м. Житомира, коли побачили, як в їх сторону йде невідомий хлопець, разом вирішили його пограбувати. В той момент, коли хлопець підійшов до них, він ОСОБА_29, наніс хлопцеві один удар ногою у живіт, від удару хлопець упав на землю, тоді наказав йому, щоб він не кричав, однак потерпілий не послухався його і став кричати. Тоді ОСОБА_22 куском металевої труби, завернутої в гуму, яку взяли завчасно з місця проживання, ударив хлопця два рази по голові, від чого той втратив свідомість. Після цього разом з ОСОБА_22 зняли з потерпілого куртку - пуховик і в'язану шапку, які занесли додому ( т.2 а.с.73 - 74 ).

128

16.08.02 p. обвинувачений ОСОБА_20. відтворив обстановку і обставини вчинення нападу на ОСОБА_45, ОСОБА_61., ОСОБА_15. і ОСОБА_14., ОСОБА_48 підтвердивши свої попередні показання про обставини вчинення цих злочинів ( т.2 а.с.61 - 68 ).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_22. свою вину по цьому епізоду обвинувачення визнав повністю і дав детальні показання про вчинення сумісно з ОСОБА_29 на Польському бульварі в м. Житомир біля дитячого садка "АБВГДейка" розбійного бандитського нападу на невідомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_45.

Приблизно на початку березня 2002 року він знаходився в м. Житомирі у своєї сестри ОСОБА_21. ОСОБА_29 запросив його піти когось пограбувати. Десь близько 20 години, вони вийшли з дому, дійшли до дитсадка "АБВГДейка" і стали чекати біля трансформаторної будки. В цей час по доріжці в їх сторону йшов неповнолітній хлопець, як пізніше стало йому відомо ОСОБА_45. Коли він підійшов до них ближче, вони вийшли із-за будки і ОСОБА_29дарив хлопця ногою в живіт, від чого хлопець впав під паркан дитсадка, а він підійшов і вдарив хлопця металевою трубою, яку взяв вдома ОСОБА_21 спеціально для цього. Вдарив цього хлопця два рази по голові. ОСОБА_21 сказав до хлопця "давай гроші". Хлопець сам витягнув з кишені і дав ОСОБА_29 кілька копійок. Після цього вони забрали у нього куртку балонову болотного кольору. Забрані речі занесли до ОСОБА_29, а потім він цю куртку носив ( т.3 а.с.82 - 83 )

19 вересня 2002 року обвинувачений ОСОБА_22., підтвердивши повністю свої попередні показання, відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 розбійних бандитських нападів на невідомих осіб, котрими виявилися потерпілі ОСОБА_45., ОСОБА_15. та ОСОБА_53. , ОСОБА_16 , ОСОБА_46., ОСОБА_48, подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20 з метою насильницького заволодіння їх майном ( т.З а.с.87 - 108 ).

Підсудна ОСОБА_21. по даному епізоду пояснила, що про цей злочин вчинений ОСОБА_29 та ОСОБА_22., їй стало відомо зі слів ОСОБА_9., тоді коли вона запитала звідки вони принесли куртку пуховик болотного кольору. ОСОБА_20. розповів їй, що в районі де вони проживають, він з ОСОБА_22. зустріли невідомого їм хлопця побили його і пограбували. Зняли з нього куртку, яку пізніше носив її брат ОСОБА_22.

Окрім пояснень по даному епізоду підсудними ОСОБА_29, ОСОБА_22. та ОСОБА_21., що підтверджують їх причетність до вчиненого злочину, їх вина у вчиненому також підтверджується дослідженими доказами в суді.

Так показаннями потерпілого ОСОБА_45, що були проголошені і досліджені в суді підтверджується факт нападу на нього двома особами. Він на досудовому слідстві показав, що 09 березня 2002 року біля 21 години 20 хвилин вийшов з квартири в магазин, щоб купити хліба, повертаючись додому і проходячи біля огорожі дитячого садка „АБВГДейка", побачив двох незнайомих хлопців. Коли порівнявся з незнайомими, один з них раптово наніс йому удар ногою в живіт. Від удару впав на землю і почав кричати. В цей час

129

хлопець, який наніс йому удар, став вимагати у нього, ОСОБА_45, гроші і цінності. Віддавати невідомому свої речі відмовився і став чинити опір. Тоді інший нападник наніс йому, ОСОБА_45 два удари невідомим предметом по голові. Від удару впав на землю і втратив свідомість. Прийшовши до тями, побачив, що зникла куртка, в'язана шапка, гроші і ключі.( т. 8, а. с. 4, 17 - 21, 31).

Вчинене ОСОБА_29 та ОСОБА_22. підтверджується показаннями свідка ОСОБА_130 який пояснив, що 9 березня 2002 року біля 21 години 30 хвилин його брат, ОСОБА_45, вийшов з квартири пішов в кіоск купити хліба. Через деякий період часу брат повернувся, однак був без куртки і шапки, і в нього на голові було садно. На запитання, що трапилося, брат відповів, що двоє невідомих його побили і забрали речі. (т. 8, а. с. 60.

Показаннями свідка ОСОБА_131. підтверджується, що 9 березня 2002 року біля 21 годин 30 хвилин її син ОСОБА_45 вийшов з квартири і через деякий час повернувся, був без куртки, шапки з тілесними пошкодженнями на голові. На запитання, що трапилося, син відповів, що його побили двоє невідомих і забрали речі.(т. 8, а. с. 5).

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що у ОСОБА_45 виявлені тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому склепіння черепа з переходом на основу, забою головного мозку, що призвело до розвитку моторної афазії. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету і відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. ( т. 8, а. с. 39 - 43).

З протоколу обшуку від 12 липня 2002 року за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_3, видно, що в ході обшуку було вилучено куртку захисного кольору.( т. 8, а. с. 14 - 15).

Під час пред'явлення предметів для впізнання, потерпілий ОСОБА_45. серед інших впізнав свою куртку, що була вилучена за місцем проживання ОСОБА_22, як ту, що була у нього викрадена в ході розбійного нападу.(т. 8, а. с. 22).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. за адресою АДРЕСА_2, було вилучено кусок металевої труби, якою, як підтвердив підсудний ОСОБА_22. він наносив удари по голові потерпілого ОСОБА_45 ( т. 10 ,а. с 23 - 30).

Висновком товарознавчої експертизи, підтверджено, що вартість представленої для експертного дослідження куртки ОСОБА_45 становить 96 грн. (т. 8, а. с. 24 - 28)

130

ОСОБА_20., відтворюючи обстановку і обставини вчинення разом з ОСОБА_22. розбійного нападу на ОСОБА_45, аналогічно потерпілому показав, при яких обставинах був вчинений напад, і в якому місці, а саме поблизу дитячого садку „АБВГДЕйка", розташованого за адресою АДРЕСА_63., що співпало в деталях з показаннями потерпілого, (т.2, а. с. 61 - 68).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події, проведеного з обвинуваченим ОСОБА_22. видно, що аналогічно обвинуваченому ОСОБА_29. та потерпілому ОСОБА_45. він відтворив обстановку і обставини вчинення разом з ОСОБА_29 розбійного нападу на ОСОБА_45, де показання його повністю збігаються з показаннями ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_45 (т. 3, а. с. 87 - 95).

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_9. дані ним на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони є послідовними і узгоджуються з іншими доказами по справі, визнавальні пояснення ОСОБА_22 ОСОБА_21. дані ними, як на досудовому слідстві так і в суді, показання потерпілого ОСОБА_45 , свідків ОСОБА_133., ОСОБА_131 та сукупність інших доказів у справі дають всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчинені бандитського розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_45 , а саме заволодіння його майном в поєднані із насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого особами, що вчинили раніше розбій та бандитизм, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Посилання підсудного ОСОБА_9. в судовому засіданні на те, що обставини цього злочину стали йому відомі з розповідей оперативних працівників міліції суперечать тим доказам, які досліджені судом. ОСОБА_20. на досудовому слідстві, як видно це з його власноруч написаної заяви від 13.08.2002 року і зареєстрованої в книзі реєстрації повідомлень про злочини за № 6785 сам заявив про вчинений ним злочин, без будь якого примусу. Далі давав пояснення в деталях і в хронологічному порядку про обставини відомі тільки йому і співучасникам злочину. Суд критично ставиться до цих посилань на підставі наведеного вище.

Докази по епізоду № 15. Розбійний напад на потерпілу ОСОБА_46.

Підсудний ОСОБА_20. в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення своєї вини, як і по попередньому епізоду розбійного нападу, не визнав, при цьому пояснив, що він не причетний до цього злочину, а ОСОБА_22. з ОСОБА_21. його обмовляють.

Разом з тим, на досудовому слідстві ОСОБА_20. спочатку звернувся до досудового слідства з заявою від 23.07.2002 року про вчинення ним разом з ОСОБА_22. розбійного нападу на невідому йому дівчину,

131

пізніше він взнав, що це ОСОБА_46. на початку весни 2002 року. Заява зареєстрована в книзі реєстрації повідомлень про злочини Житомирського MB УМВС під № 6150 (т.2 а.с.18).

Потім він дав послідовні, докладні визнавальні покази про обставини нападу на потерпілу ОСОБА_46, зокрема пояснив, що на початку березня 2002 року він вирішив кого-небудь пограбувати разом з ОСОБА_22. З цією метою, о 22 годині вечора, він разом з ОСОБА_22 знаходився біля гаражів на проспекті Миру в м. Житомирі, коли побачив як в напрямку вулиці Максютова іде невідома дівчина, в руці у неї був ліхтарик. Спочатку з ОСОБА_22 пішли за нею. Дійшовши до місця, розпочиналася лісосмуга, ОСОБА_29 обігнав дівчину і раптово ударив ногою в голову, збив її з ніг. Потім, як пояснив ОСОБА_29, він взяв дівчину за ноги, а ОСОБА_22 за руки і віднесли її в лісосмугу. Коли знаходились в лісосмузі, дівчина прийшла до тями, він її попередив, щоб вона не кричала, оскільки вони мають на меті пограбувати її. Після цього дівчина віддала їм свої речі, а саме : пальто світло-коричневого кольору, кофту, спідницю, черевики. Окрім того, вони забрали у неї жіночу сумку, поліетиленовий пакет, в якому була парасолька, а також зняли і забрали у неї золоті прикраси - ланцюжок, сережки, 2 каблучки. З награбованим прийшли додому, показали ОСОБА_21. В послідуючому золоті прикраси він продав валютчикам, а інші речі зберігались вдома і були вилучені під час обшуку ( т.2 а.с.18-20).

Підсудний ОСОБА_22. на відміну від підсудного ОСОБА_9., як на досудовому слідстві так і в суді, свою вину у вчиненому злочині по досліджуваному епізоду обвинувачення визнав повністю і пояснив суду, що дійсно 10 березня 2002 року, на другий день після пограбування ОСОБА_45., близько 23-ої години вечора, вони з ОСОБА_29 на вулиці Максютова в м. Житомирі вчинили розбійний напад на невідому їм дівчину. Вони з ОСОБА_29 побачили, що по вулиці іде сама невідома їм жінка. Коли вона порівнялась з ними то ОСОБА_29дарив її ногою в голову і вона впала. Поки вона була непритомна, вони з ОСОБА_29двох підняли її з землі за руки і за ноги, занесли в ліс. Там в лісі зняли з неї дві золоті каблучки, ланцюжок з хрестиком, пальто пісочного кольору, светр, спідницю зеленого кольору, черевики коричневого кольору, годинник та забрали сумочку, в якій був гаманець з кількома гривнями. Ще була в сумочці записна книжка і губна помада. Все награбоване вони з ОСОБА_29 принесли додому в будинок де проживали всі разом ( т.3 а.с.82 - 83 ).

Не зважаючи на те, що цей епізод не інкримінується підсудній ОСОБА_21., однак вона пояснила, що зі слів ОСОБА_29 їй відомо про обставини вчиненого нападу на невідому жінку в районі вулиці Максютова в м. Житомирі. Також ОСОБА_21 пояснила суду, що пояснення її брата ОСОБА_22 дані ним в судовому засіданні по вказаному епізоду повністю співпадають з обставинами про які їй розповів. Крім того, вона підтвердила, що золоті прикраси потерпілої, ОСОБА_29 потім продав на ринку "валютчикам", а одяг залишався по місцю їх проживання до затримання і проведення обшуку.

132

Про запис в щоденнику, що досліджувався судом, ОСОБА_21. пояснила, що цей запис вона зробила власноручно є достовірним і стосується саме розбійного нападу вчиненого ОСОБА_29 та її братом ОСОБА_22. на потерпілу ОСОБА_46.( т.2, а. с.263).

Крім визнавальних послідовних пояснень підсудних, що співпадають в описанні обставин вчинення злочину взагалі і в деталях, вина ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчиненні бандитського розбійного нападу підтверджується показами потерпілої ОСОБА_46., які були досліджені в судовому засіданні у її відсутність з причин визнаних судом поважними. Потерпіла пояснила, що 10 березня 2002 року близько 22 години, коли вона поверталась додому, і йшла по вулиці Максютова в м. Житомирі на неї напали двоє невідомих, збили її ніг, затягли в лісовий масив, роздягли, залишивши її в футболці і колготах. Відібрали золоті прикраси, жіночу сумочку. Пізніше вона впізнала свої речі під час проведення впізнання на досудовому слідстві. ( т.8, а. с 59-62, 70, 74).

Під час проведення обшуку в помешканні де проживав ОСОБА_20. по АДРЕСА_2, були вилучені особисті речі жіноче пальто пісочного кольору, черевики коричневого кольору, жіноча сумка, електричний ліхтарик, які в подальшому були впізнані потерпілою ОСОБА_46. під час пред'явлення предметів для впізнання. Під час впізнання потерпіла вказала, що саме ці речі були при ній 10 березня 2002 року на момент вчинення на неї розбійного нападу.( т. 8, а. с. 71, т. 10, а. с. 23-30 ).

При перевірці показів підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 під час відтворення обстановки і обставин події було достовірно встановлено місце вчинення злочину , обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_46. , окрім того покази ОСОБА_9. і ОСОБА_22 повністю співпали з поясненнями потерпілої, яка також відтворила обставини і обстановку нападу на неї. ( т.2, а. с 82-107, т., 87-104, т.8, а. с. 85-87 ).

Під час обшуку в помешканні ОСОБА_9. було виявлено і вилучено маски на обличчя підсудних виготовлені з спортивних шапочок з прорізями для очей, а також жіночі панчохи коричневого і чорного кольорів. Підсудні ОСОБА_22. та ОСОБА_21. підтвердили, що ці маски використовувались ОСОБА_29 і ОСОБА_22. під час вчинення розбійних нападів. ( т.10, а. с. 23-30 ).

Висновком товарознавчої експертизи встановлено дійсну вартість викрадених у потерпілої ОСОБА_46. речей, а саме вартість пальта становить 361 гривну, вартість жіночої сумки - 90 гривень, вартість черевиків - 84 гривни. (т.8, а. с. 79-84).

Таким чином, сукупністю доказів досліджених суді, а саме показами підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_22, ОСОБА_21. даними ними як на досудовому слідстві так і в суді, показами потерпілої ОСОБА_46., речовими доказами вина підсудних у вчиненні даного злочину доведена в суді в повному об'ємі.

Докази по епізоду № 16. Розбійний напад та вбивство ОСОБА_47.

133

Допитаний в судовому засіданні 09 березня 2005 року підсудний ОСОБА_20. свою вину у вчиненні даного злочину не визнав і пояснив, що ОСОБА_47. він не знав і ніколи його не бачив. При затриманні і в наступну ніч працівники міліції застосовували щодо нього фізичне насильство, а тому на досудовому слідстві він вимушений був оговорити себе та підписати надані йому документи. Підсудний також звертав увагу на ту обставину, що по вказаному епізоду було затримано багато інших осіб, але їх звільнили і безпідставно обвинуватили саме його у вчиненні цього злочину.

Крім того, підсудний ОСОБА_20., обґрунтовуючи свою непричетність до скоєння даного злочину, послався на показання свідків, не називаючи їх, які начебто вказували на вчинення цього злочину іншою особою чи особами, а також на застосування щодо нього психологічного тиску з боку працівників міліції під час досудового слідства з метою домогтися визнання ним вини ( погрози : зброєю перед проведенням слідчих дій ; вбивством під виглядом його спроби втечі з-під варти ).

Допитаний в судовому засіданні 09 березня 2005 року підсудний ОСОБА_22. свою вину у вчиненні даного злочину також не визнав і пояснив, що ніякого відношення до нападу на ОСОБА_47. та його вбивства він не має і взагалі не пам'ятає такого епізоду своєї злочинної діяльності. Вказав, що лише підписував потрібні досудовому слідству документи, але показань по даному епізоду не давав. Перед проведенням відтворення обстановки та обставин події з його участю працівники міліції розповіли йому про обставини злочину щоб він їх запам'ятав. Він з цим погодився, а в послідуючому те, що запам'ятав, відтворив при проведенні зазначеної слідчої дії.

Допитана в судовому засіданні 09 березня 2005 року підсудна ОСОБА_21. свою вину по даному епізоду обвинувачення також не визнала, заперечила свою будь-яку участь у цьому і пояснила, що не може підтвердити й причетність ОСОБА_9. та ОСОБА_22 до вчинення даного злочину. Також зазначила, що на досудовому слідстві вона під тиском оперативних працівників міліції оговорила себе, ОСОБА_9. та ОСОБА_22.. Запис у своєму особистому щоденнику з приводу подій 20 березня 2002 року вона зробила після її затримання і також під тиском оперативних працівників міліції.

Проаналізувавши сукупність досліджених у судовому засіданні доказів у справі по даному епізоду обвинувачення підсудних, в тому числі їх показання у судовому засіданні та на досудовому слідстві, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. і ОСОБА_22 по даному обвинуваченню та критично оцінює їх показання, які вони дали у судовому засіданні, а тому бере до уваги їх показання на досудовому слідстві, так як такі були докладними і послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі. Зміну ж ними показань під час судового слідства суд з врахуванням результатів перевірки прокуратури Житомирської області від 20 березня 2006 року за заявами підсудних по справі про застосування щодо них

134

незаконних заходів досудового слідства, проведеної за судовим дорученням в порядку ст.315-1 КПК України ( т.18 а.с.139 - 140 ), розцінює як спосіб захисту від висунутого обвинувачення та намагання уникнути від відповідальності за скоєне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в якості підозрюваних по справі були затримані:

· ОСОБА_20. - 12 липня 2002 року в 00 год. 40 хв. (т.1 а.с.140);

· ОСОБА_21. - 12 липня 2002 року о 15 год. 50 хв. ( т.2 а.с.142 );

· ОСОБА_22. - 12 липня 2002 року о 19 год. 45 хв. ( т.3 а.с.2 ).

Після затримання - 12, 14 і 15 липня 2002 року, з підозрюваним ОСОБА_29 проводились певні слідчі дії, під час яких він давав докладні визнавальні показання про обставини інших злочинів, вчинених ним як особисто, так і в співучасті з іншими особами (т.1 а.с.142 - 162, 163 - 185, 191-197 т.2 а.с.2-3,5-7).

Про обставини скоєння розбійного нападу на ОСОБА_47. та його вбивства підозрюваний ОСОБА_20. вперше дав показання 17 липня 2002 року, будучи додатково допитаним із застосуванням відеозапису.

При цьому він пояснював, що приблизно наприкінці лютого 2002 року вони почали стежити ще за одним "валютчиком", маючи на увазі ОСОБА_47., який працював в універмазі, а жив у районі вул. Бородія в м. Житомирі. ОСОБА_21. вистежила, де він живе, і вони з ОСОБА_22. почали його вартувати, щоб пограбувати.

Про самі обставини нападу ОСОБА_20. зазначав, що вони прийшли на місце скоєння злочину приблизно о 07 год. 30 хв., так як знали, що ОСОБА_47. виходить з дому після 8-ої години ранку. Він і ОСОБА_22. піднялись на сходинковий майданчик 2-го поверху та стали чекати. У нього - ОСОБА_9., з собою був ніж та пістолет для підстраховки, а у ОСОБА_22 була монтировка, обмотана резиною. За планом, який вони розробили, ОСОБА_22. повинен був ударити ОСОБА_47. по голові монтировкою, після чого вони мали б забрати у нього "барсетку" з грошима, яку той за звичай носив на ремені, і втекти. Приблизно о 09-ій годині ранку він побачив, що "валютчик" спускається по сходах. Він впізнав його по джинсах і кросівках білого кольору, в яких той постійно ходив. Він дав ОСОБА_22 знак кивком голови, що той іде, після чого вони одягли маски. Коли "валютчик" пройшов повз них, то ОСОБА_22. вийшов за ним і вдарив по голові монтировкою 2 рази, після чого той упав і скотився по сходах на сходинковий майданчик, що знаходиться між 1-им і 2-им поверхами. Вони ж підбігли до нього і ОСОБА_22. почав далі бити його монтировкою. "Валютчик" почав кричати : "Не бийте мене ! У мене нічого немає !", а потім підхопився з підлоги і почав відмахуватися. Він же, щоб дещо його заспокоїти, хотів злегка ударити ножем у живіт, однак перед тим як він мав нанести йому удар, то ОСОБА_22. вдарив "валютчика" монтировкою по голові, від чого той трохи зігнувся і його удар ножем прийшовся не в живіт, а в груди. Тоді ж він зрозумів, що серйозно поранив його. Після цього він зрізав у "валютчика" ремінь, на якому за звичай була

135

"барсетка", однак на цей раз "барсетки" не було. Тоді він зняв з нього куртку, після чого вони вибігли з під'їзду. У "валютчика" ще був мобільний телефон, але вони його не взяли. Коли це все відбувалося, вийшов якийсь сусід із собакою і хотів її на них спустити. Він - ОСОБА_20., сказав цьому чоловіку, що якщо той це зробить, то він пристрелить собаку. Потім вони забігли в один з будинків, де оглянули куртку, сподіваючись знайти в ній гроші. У куртці грошей не виявилося, а були лише квитанції на оплату за квартиру і телефон, а також окуляри. Це все вони забрали із собою ( т.1 а.с.198 - 210-211 -220).

22 липня 2002 року ОСОБА_20. після пред'явлення йому первинного обвинувачення від 21 липня 2002 року за ст.ст.15 ч.2 - 115 ч.2 п.п.1, 6, 8, 9, 11, 12 і 13, ст.115 ч.2 п.п.1, 6, 9, 11, 12 і 13 та ст.257 КК України, в тому числі по даному епізоду, був допитаний в якості обвинуваченого. Свою вину він визнав повністю та дав показання, що аналогічні показанням від 17 липня 2002 року. При цьому зазначав, що вони - він, ОСОБА_22. та ОСОБА_21., приблизно один місяць вистежували "валютчика". Спочатку він не хотів вбивати ОСОБА_47.. Про те, що він його вбив довідався вже з газет та з розмов людей по місту ( т. 1 а.с.259 - 263, 264 - 267-267зв. - 269 ).

31 липня 2002 року ОСОБА_20. після пред'явлення йому проміжкового обвинувачення від 30 липня 2002 року за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.ч.2 і З КК України, в тому числі по даному епізоду, був допитаний в якості обвинуваченого та підтвердив свої попередні показання. При цьому зазначав, що вони - він та ОСОБА_22., знали де проживає "валютчик", оскільки слідкували за ним. Для скоєння розбою вони взяли з собою штик-ніж і металеву палицю. У нього був ніж, а у ОСОБА_22була металева палиця - шматок арматури (т.2 а.с.36 - 38, 39 - 40-41 - 45 ).

Про те, що його дружина - ОСОБА_21., вела щоденник, в якому крім записів перебігу подій особистого життя та своїх коментарів і висновків, відображала факти злочинної діяльності, вчинені як ним - ОСОБА_29, особисто, так і в співучасті з нею та ОСОБА_22., обвинуваченому ОСОБА_29. було відомо і він давав докладні показання в ході додаткового допиту в якості обвинуваченого 11 жовтня 2002 року.

Зокрема ОСОБА_20., оглянувши вилучені під час обшуку за їх місцем проживання щоденники, про запис, датований 20-им березня 2002 року - "У половині дев'ятого ранку ІНФОРМАЦІЯ_24 із ОСОБА_116 зробили міняла з другого поверху. І як завжди нічого не взяли..." пояснив, що він виконаний ОСОБА_21. і свідчить про те, що 20 березня 2002 року він разом з ОСОБА_22. напали на "валютчика" ОСОБА_47. з метою його пограбування (т.1 а.с.304-314зв-315 -318 ).

09 грудня 2002 року ОСОБА_20. після пред'явлення йому остаточного обвинувачення від 06 грудня 2002 року за ст.93 п. п. "а, и, і", ст.ст. 144 ч.2, 190-1 та 222 ч.І КК України 1960 року, ст.ст.15 - 115 ч.2 п.п.6, 9, 12 і 13, ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12 і 13, ст.ст.146 ч.3, 187 ч.4, 257, 263 ч.ч.1 і 2, 304, 348 та 357 ч.3 КК України 2001 року, в тому числі по даному епізоду, від підпису у

136

процесуальних документах відмовився, вимагаючи проведення очної ставки зі своєю дружиною - обвинуваченою ОСОБА_21.. Обвинувачений ОСОБА_20. згідно даних протоколу допиту від 09 грудня 2002 року свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, відмовився від дачі показань та підпису протоколу слідчої дії ( т.12 а.с.138 - 168, 169, 170 - 171 ).

Таким чином, ОСОБА_20., будучи неодноразово допитаним під час досудового слідства, давав докладні визнавальні показання про обставини розбійного нападу на ОСОБА_47. і послідуючого його вбивства, уточнюючи щоразу лише окремі деталі. Хронологічне і детальне відображення цих подій підозрюваним і обвинуваченим ОСОБА_29, свідчить про його безпосередню причетність до вчинення даного злочину, так як деталі розбійного нападу на ОСОБА_47. та вбивства останнього могли бути відомі тільки йому та співучасникам цього злочину.

Посилання ОСОБА_9. в судовому засіданні на те, що обставини цього злочину йому стали відомі з розповідей працівників міліції, яким в свою чергу це стало відомо з показань ОСОБА_21., суперечить хронології проведення допитів в якості підозрюваних ОСОБА_29 та ОСОБА_21.

Так, ОСОБА_20. дав свої перші показання про обставини даного злочину, будучи допитаним 17 липня 2002 року в період з 11 год. 55 хв. до 18 год. 45 хв. в приміщенні ІТТ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області старшим слідчим прокуратури м. Житомира Сангаєвським С.П. в якості підозрюваного в присутності свого захисника з участю спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області. Зазначений епізод підозрюваний ОСОБА_20. висвітлив перед оголошенням перерви з 14-10 до 14-44 ( т.1 а.с.198 - 211 - 220 ).

ОСОБА_21. дала свої перші показання щодо обставин даного злочину, будучи додатково допитаною в якості підозрюваної також 17 липня 2002 року в період з 11 год. 50 хв. до 16 год. 45 хв. з оголошенням перерв з 11-30 до 11-45 ( для використання свого процесуального права на побачення віч-на-віч із захисником до допиту ) та з 13-10 до 16-20 в приміщенні ІТТ Житомирського MB УМВС України із застосуванням відеозапису старшим слідчим прокуратури м. Житомира ОСОБА_132. в присутності свого захисника та з участю спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області. Зазначений епізод підозрюваною ОСОБА_21. був висвітлений до оголошення другої перерви, тобто до 13 год. 10 хв. ( т.2 а.с.162 - 166, 167 -168-179).

Таким чином, навіть зазначений часовий фактор виключає можливість повідомлення підозрюваному ОСОБА_29. інформації про обставини даного злочину, яка стала відома під час допиту ОСОБА_21. в якості підозрюваної.

Під час зазначеного вище додаткового допиту - 17 липня 2002 року, підозрювана ОСОБА_21., відмовившись давати показання про злочини, у вчиненні яких вона особисто приймала участь як виконавець, погодилась дати

137

показання про вчинені ОСОБА_21умісно з ОСОБА_22. злочини, пояснивши свою обізнаність тим, що останній рік ОСОБА_20. розповідав їй про свою злочинну діяльність по тій причині, що вона була цілком залежна від нього і він уже переконався, що вона не піде від нього, що вона "прив'язана до нього сином". Свою залежність від чоловіка ОСОБА_21. пояснювала матеріальною залежністю, так як вона не вміла ні працювати, ні заробляти гроші.

ОСОБА_21. також пояснила, що їй відомо про причетність ОСОБА_9. до справи "валютчика" з "Універмагу", який "стояв" на другому поверсі ( ОСОБА_47. ).

За її показаннями це вже другий "валютчик", на якого було здійснено напад. ОСОБА_20. з ОСОБА_22. вчинили напад на нього у його ж під'їзді і ОСОБА_20 поранив його ножем, від чого той згодом помер. Вона особисто не була знайома з "валютчиком", але знала, як він виглядає, так як ОСОБА_20. посилав її стежити за ним, щоб довідатися, де він живе. Він -ОСОБА_20., знав що це "валютчик" і єдине, що йому потрібно було взнати, то це де він проживає. ОСОБА_20 сказав їй, що необхідно за ним пройтися і подивитися де він живе з метою наступного його пограбування. Вона пройшлася за ним і побачила куди він пішов. За її показаннями вона у такий спосіб практично довідалася про його місце проживання, повідомивши, що той проживав по вулиці Шевченка, недалеко від трамвайних колій, у дев'ятиповерховому будинку, у якому біля 4-х під'їздів. Цей чоловік проживав у 1-ому під'їзді, поверх і номер квартири їй не відомі. Потім туди неодноразово ходили ОСОБА_20. з ОСОБА_22. і переконалися, що він саме там проживає.

Зі слів ОСОБА_9. їй також відомо, що він з ОСОБА_22. ранком чекав цього "валютчика" у під'їзді, і коли той вийшов, то вони напали на нього, але грошей при ньому не виявилося. Вони його побили, і ОСОБА_20. ударив його ножем, після чого вони втекли. Удар він наніс "валютчику" у живіт через те, що той сильно кричав і привертав до себе увагу.

Коли ОСОБА_20. повернувся додому, то також їй повідомив, що вони нічого з грошей не взяли, але показував забрані ними під час нападу у "валютчика" ключі від автомобіля та окуляри ( т.2 а.с.162 - 164, 166-179 ).

В пред'явленому 21 липня 2002 року обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ст.115 ч.2 п.п.6, 9, 12 і 13, ст.257 КК України, в тому числі по даному епізоду, ОСОБА_21. визнала себе винною частково, і пояснила, що не вважає себе учасницею банди ОСОБА_9., оскільки була дружиною останнього та виконувала його накази під страхом розправи та вбивства ( т.2 а.с.189 - 192, 193, 194 - 195 - 197 ).

Стосовно співучасті у розбійному нападі на ОСОБА_47. обвинувачена ОСОБА_21. під час додаткового допиту 25 липня 2002 року пояснила лише те, що визнає свою вину в участі у цьому епізоді, але не хотіла вбивати і не вбивала ОСОБА_47.. Ініціатива належала та всі дії по вбивству ж вчиняв ОСОБА_20. ( т.2 а.с.198 - 202 - 202зв.).

138

В ході додаткового допиту 30 вересня 2002 року обвинувачена ОСОБА_21. дала детальні показання про те, як з відома ОСОБА_9. вела щоденник, в якому, крім основних подій свого життя та роздумів, відображала факти підготовки та вчинення злочинних дій ОСОБА_29 як особисто, так і в співучасті з нею та з іншими особами.

Зокрема, оглянувши вилучені під час обшуку за місцем її проживання два загальних зошити - щоденники, пояснила, що вела їх власноручно. Стосовно свого запису від 20 березня 2002 року - "У половині дев'ятого ранку ІНФОРМАЦІЯ_24 із ОСОБА_116 зробили міняла з другого поверху. І як завжди нічого не взяли...", ОСОБА_21. показала, що цей її запис відображає факт вчинення розбійного нападу ОСОБА_9. сумісно з ОСОБА_22. на „валютчика" ОСОБА_47., про обставини якого вона - ОСОБА_21., вже давала свої показання на слідстві ( т.2 а.с.249 - 264 - 268 ).

03 грудня 2002 року ОСОБА_21. після пред'явлення їй остаточного обвинувачення від 02 грудня 2002 року за ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12 і 13, ст.ст.146 ч.3, 187 ч.4, 257, 304, та 357 ч.3 КК України 2001 року, в тому числі по даному епізоду, свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала частково : не визнала себе винною за ст.304 КК України, а також факту добровільного входження в банду, організовану за її показаннями ОСОБА_29, та в участі у розбійному нападі на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 ; відносно дачі показань щодо іншої частини обвинувачення, в тому числі й розбійного нападу на ОСОБА_47. і його вбивства, відмовилась ( т.12 а.с.69 - 86, 87, 88 - 89 ).

Про скоєння розбійного нападу на ОСОБА_47. та його вбивства підозрюваний ОСОБА_22. вперше дав показання, будучи додатково допитаним 15 липня 2002 року. При цьому на запитання слідчого про його участь з ОСОБА_29 у інших злочинах, зокрема у вбивствах, пояснив лише те, що навесні 2002 року вони разом з ОСОБА_29чинили напад на якогось "валютчика", який жив по вул. Шевченка в м. Житомирі. Зі слів ОСОБА_9. йому також відомо, що він вдарив цього "валютчика" ножем і той помер ( т.3 а.с.11 - 15зв. - 22 ).

22 липня 2002 року під час додаткового допиту підозрюваний ОСОБА_22. дав детальні показання про обставини вчиненого нападу на ОСОБА_47., докладно пояснивши, що зимою 2002 року ОСОБА_20. сказав йому, що є один чоловік - „валютчик", в якого є гроші і що ці гроші необхідно у нього забрати. На той момент ОСОБА_20. вже знав, де він живе. Як він про це дізнався йому не відомо. ОСОБА_20. сказав йому, щоб він взяв „обріз", а сам взяв пістолет. З такою зброєю вони почали, як казав ОСОБА_20., „вираховувати валютчика".

Близько двох місяців, починаючи із зими, вони „вираховували" цього "валютчика". Протягом зазначеного часу вони ходили за „валютчиком" приблизно разів 15 - 20, але у ОСОБА_9. з якихось причин не виходило напасти на нього.

Первинно ОСОБА_20. мав план - напасти на "валютчика", залякати його зброєю і забрати гроші. З часом план нападу ОСОБА_29

139

був змінений - їм слід було напасти на "валютчика", побити його так, щоб той втратив свідомість, і тоді забрати у нього гроші.

Для реалізації плану нападу він - ОСОБА_22., взяв шматок арматури довжиною біля 50 см, обмотав резиновою обмоткою, а поверх обв'язав еластичним бинтом.

На початку весни 2002 року ОСОБА_20. сказав йому взяти цю арматуру, а сам взяв з собою пістолет та ніж - кинджал.

Разом з ОСОБА_29 приблизно о 08 год. 00 хв. - 08 год. 30 хв. вони прийшли до під'їзду будинку АДРЕСА_65, зайшли до під'їзду і сховались біля ліфта на площадці другого поверху. ОСОБА_20. став біля сходів і сказав, що він буде дивитися вверх, щоб побачити чи буде спускатися на роботу "валютчик" і що як тільки він дасть команду, то він повинен був натягнути на обличчя шапку, в якій було два прорізи для очей. На ОСОБА_29. також була чорна спортивна шапка, під якою на голову вже була надіта панчоха. "Валютчика" вони чекали близько 15 хвилин. Після цього ОСОБА_20. штовхнув його в бік, даючи знак, що йде "валютчик". Ще до цього ОСОБА_20. сказав йому, щоб він коли вийде "валютчик", вдарив останнього по голові арматурою, а він у свою чергу розстібне одяг і зріже з пояса барсетку із грошима.

В той час, коли "валютчик" йшов сходами і повертав на сходинковому майданчику, розташованому на 2-му поверсі, він - ОСОБА_22., вийшов із-за приміщення ліфту і наніс "валютчику" 1 чи 2 удари арматурою по голові.

Коли він арматурою наніс перші удари "валютчику" по голові, то той почав кричати. Після цього ОСОБА_20., який був біля нього, сказав, щоб він наніс ще удари. Він наніс "валютчику" ще близько 3 ударів арматурою по голові і той збіг до майданчика, розташованого між 1-им та 2-им поверхами. Весь цей час "валютчик" кричав, що у нього немає грошей, щоб його не били і кликав на допомогу. Вони з ОСОБА_29 збігли сходами слідом за "валютчиком". ОСОБА_20. почав стягувати у останнього куртку, а той в цей час сидів в кутку. ОСОБА_20. наніс "валютчику" ще один удар ногою і кинджалом щось робив - здається зрізав барсетку. Ці події він погано пам'ятає, так як дуже злякався, адже з верхніх поверхів почали вибігати сусіди і кричали. Вони з ОСОБА_29бігли з під'їзду, звернули праворуч і через арку вибігли до гаражів, розташованих за будинком. Він ніс з собою куртку "валютчика". Біля гаражів вонии оглянули кишені куртки. Там були документи, ключі, окуляри з прозорим склом з металевою оправою. Після цього вони забігли до під'їзду сусіднього будинку, де викинули куртку. Ключі і документи ОСОБА_20. забрав із собою, а окуляри забрав він і вже вдома віддав ОСОБА_29..

Вдома ОСОБА_20. казав йому, що вдарив "валютчика" ножем під ребро, і що лезо, як він показав на пальцях, зайшло у тіло на 15 - 20 сантиметрів. Через декілька днів після цього ОСОБА_20. розповів, що від його знайомих йому стало відомо, що "валютчик" помер чи в лікарні, чи одразу в під'їзді ( т.3 а.с.45 - 48-51 зв. - 51зв. ).

140

В попередньо пред'явленому обвинуваченні від 21 липня 2002 року за ст.115 ч.2 п.п.1, 6, 9 11, 12 і 13, ст.257 КК України, в тому числі по епізоду нападу на ОСОБА_47., обвинувачений ОСОБА_22. винним себе визнав повністю, і під час допиту підтвердив раніше дані ним показання про обставини скоєння злочинів, уточнивши, що напад на "валютчика" вони вчинили в другій половині березня 2002 року ( т.З а.с.64 - 66, 67, 68 - 69 - 69зв. ).

06 грудня 2002 року після пред'явлення йому остаточного обвинувачення від 06 грудня 2002 року за ст.ст.15 - 115 ч.2 п.п.6, 9, 12 і 13, ст.115 ч.2 п.п.6, 12 і 13, ст.ст.187 ч.4, 257 та 357 ч.З КК України 2001 року, в тому числі й по даному епізоду, ОСОБА_22. свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та пояснив, що в постанові про притягнення його в якості обвинуваченого обставини вчинених ним злочинів викладені правильно і відповідають дійсності. Відповідно до даних протоколу допиту він свої неодноразові показання на досудовому слідстві повністю підтверджує та настоює на них ( т.12 а.с.111 - 125, 126, 127 - 128 ).

Потерпіла ОСОБА_134. - дружина загиблого ОСОБА_47., будучи допитаною в судовому засіданні 09 березня 2005 року пояснила, що її чоловік неофіційно займався обміном валюти в універмазі по вул. Київській в м. Житомирі. 20 березня 2002 року близько 08 год. 20 хв. ранку чоловік зібрався і пішов на роботу, а приблизно через 15 хвилин її покликав сусід. Коли вийшла з квартири, то на сходинковому майданчику між першим і другим поверхами вона побачила закривавленого чоловіка. Викликана "швидка допомога" відвезла чоловіка до лікарні, де його прооперували, але він помер. Зі слів медичних працівників поранення у чоловіка було смертельним.

Потерпіла також повідомила, що на час нападу на чоловіка у нього грошей при собі не було. Нападники ж заволоділи ключами від автомобіля, гаража і сейфа, абонентними книжечками сплати комунальних послуг, окулярами з футляром та теплою курткою з балоновим покриттям синього кольору із написом "Адідас".

Зі слів сусідів їй відомо, що : 20 березня 2002 року о 08 год. 30 хв. в під'їзді їх жилого будинку не було нічого такого, що могло викликати підозру у жильців під'їзду чи у будь-кого ; на чоловіка напали двоє у масках ; чоловіка били, в тому числі металевими палицями ; під час нападу на її чоловіка один з нападників погрожував ножем і пістолетом сусідові, який спускався зі своєю собакою по сходинках з верхніх поверхів їх під'їзду.

З показань свідка ОСОБА_135. в судовому засіданні 11 березня 2005 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_134 є рідною сестрою його дружини - ОСОБА_136.. Він добре знав чоловіка потерпілої - ОСОБА_20, який займався операціями з іноземною валютою - скуповував або продавав її на 2-ому поверсі Центрального універмагу в м. Житомирі. По поведінці ОСОБА_20 він визначив, що той чогось побоюється, начебто хтось його переслідує, погрожує.

Свідок ОСОБА_137., яка проживає в квартирі АДРЕСА_65 в судовому засіданні 11

141

березня 2005 року дала показання про те, що коли 20 березня 2002 року близько 08 год. 30 хв. вона зайшла в квартиру НОМЕР_8 що розташована на 2-ому поверсі цього ж будинку, до своєї знайомої ОСОБА_137. щоб подзвонити, то почула крик, який лунав із сходинкового майданчику. На почутий крик вона разом з ОСОБА_137 вийшли з квартири і побачили, що на сходинковому майданчику між 1-им та 2-им поверхами двоє невідомих хлопців у масках палицею наносили удари по мужчині, яким виявився їх сусідом по під'їзду - ОСОБА_47. Вони із сусідкою почали кричати, однак нападники не реагували на це і продовжували наносити побої та обшукували потерпілого. В цей час по сходинках спустився їх сусід ОСОБА_138 із собакою. Один з нападників в цей час вже втік на вулицю, а ОСОБА_138 вдарив повідком іншого і той також втік. ОСОБА_138 вибігав ще на вулицю, але там нікого не побачив.

Свідок ОСОБА_137 11 березня 2005 року суду дала показання, що аналогічні показанням свідка ОСОБА_139.. При цьому уточнила, що вона викликала "швидку допомогу" на прохання ОСОБА_47, а коли повернулась, то побачила його лежачим на сходинковому майданчику в крові.

Свідок ОСОБА_140 в судовому засіданні 31 березня 2005 року дав показання, що тривалий час проживає в квартирі АДРЕСА_65. 20 березня 2002 року близько 08 години 20-30 хвилин він почув крик на сходинковому майданчику. Коли вийшов подивитися що сталося, то побачив, що по сходах біг сусід на ім'я ОСОБА_138 із НОМЕР_9 квартири з собакою, а поблизу сходів лежав сусід з квартири НОМЕР_10 -ОСОБА_20. Він разом із сусідом на ім'я "ОСОБА_138" вибігли на вулицю, але там нікого не побачили. Зі слів сусіда "ОСОБА_138" йому стало відомо, що той бачив двох нападників у масках, але подробиць йому не розповідав.

З показань свідка ОСОБА_138 від 29 березня 2002 року, показання якого, у зв'язку з його смертю були оголошені та досліджені в судовому засіданні 09 березня 2005 року, вбачається, що він проживав на 4-ому поверсі в квартирі НОМЕР_9 будинку АДРЕСА_65. 20 березня 2002 року після 08 години ранку між 20 та ЗО хвилинами він збирався вийти з квартири щоб придбати цигарки. Почув жіночі крики, що когось вбивають, і одразу ж відчинив двері, випустив собаку та подивився вниз, де побачив як між 1-им і 2-им поверхами лежав чоловік, якого ногами бив невідомий. Коли він побіг донизу, то один з нападників почав втікати з під'їзду. Підбігши до місця, де лежав чоловік, він побачив, що на нападнику, котрий залишився, а до цього бив лежачого чоловіка, була одягнута маска з жіночої панчохи без прорізів для очей, поверх якої була одягнута чорна трикотажна шапочка. В правій руці невідомий тримав якісь підтяжки, а ліву руку з ножем, схожим на кинджал або кортик, той направив на нього. У відповідь він - ОСОБА_138., вдарив нападника наявним у нього в руках карабіном від ошийника, після чого той став втікати ( т. 8 а.с.120 ).

З показань свідка ОСОБА_61 - жительки квартири НОМЕР_11 вказаного будинку, які вона давала на досудовому слідстві і які були досліджені у судовому засіданні 11 березня 2005 року, вбачається, що 20 березня 2002 року

142

близько 08 год. 30 хв. вона чула крик з боку сходинкового майданчика під'їзду їх будинку, але з квартири побоялась вийти. Про спричинення тілесних ушкоджень сусіду ОСОБА_47. їй стало відомо від сусідки із НОМЕР_8 квартири ОСОБА_137. (т.8 а.с.110).

Наведені показання підсудних на досудовому слідстві, потерпілої та свідків відповідають об'єктивним даним письмових доказів, які також були предметом дослідження суду.

Так, із протоколу огляду місця події від 20 березня 2002 року вбачається, що на підлозі поблизу лівої стіни сходинкового майданчику між 1-им та 2-им поверхами 3-го під'їзду 9-поверхового житлового будинку АДРЕСА_65, були виявлені плями речовини червоного кольору різноманітної форми та розмірів. Речовина із вказаних плям була вилучена для послідуючого експертного дослідження. До зазначеного протоколу додані фототаблиці та план-схема, які також були досліджені судом ( т.8 а.с.88, 89 -90, 92 ).

Відповідно до протоколу особистого огляду та огляду речей від 20 березня 2002 року у громадянина ОСОБА_138 було виявлено та вилучено ремені кріплення оперативної кобури із синтетичної тканини чорного кольору, які, як пояснив ОСОБА_138., згубив невідомий 20 березня 2002 року під час втечі з під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_65 ( т.8 а.с.93 ).

За даними протоколу огляду місця пригоди від 20 березня 2002 року в приймальному відділенні Житомирської обласної лікарні був оглянутий і вилучений одяг потерпілого ОСОБА_47. - футболка чорного кольору, кофта коричнево-білого кольору та куртка синього кольору. При огляді вказаного одягу виявлені пошкодження у вигляді поперечних розрізів з лівого боку та сліди речовини бурого кольору ( т.8 а.с.91 ).

Згідно даних запиту відділення торакальної хОСОБА_62ргії Житомирської обласної лікарні ОСОБА_47. поступив у лікарню 20 березня 2002 року о 09 год. 00 хв. і помер у цей же день о 10 год. 00 хв. ( т.8 а.с.99 ).

Відповідно до акту судово-медичного дослідження трупа від 14 травня 2002 року та висновку експерта № 331 від 15 травня 2002 року : ОСОБА_47. був доставлений 20.03.2002 р. о 09-00 в приймальне відділення обласної лікарні через 30 хвилин після травми з діагнозом - проникаюче поранення грудної клітини зліва, поранення серця ; з 9-15 до 10-00 проведена операція ; о 10-00 констатована смерть. На трупі виявлені пошкодження : на грудній клітині зліва колото-різана рана, канал якої проникає в плевральну порожнину, пошкоджуючи на своєму шляху перикард, інтракардиальну частину легеневої вени, ліву легеню, діафрагму. Рана з рівними краями, один кінець закруглений, інший гострий довжиною два сантиметра. Довжина раневого каналу становить близько 15-ти см. Дане пошкодження виникло від дії колючо-ріжучого знаряддя, маючого обушок і лезо з шириною клинка близько 2-ох см та довжиною близько 15-ти см ; в потиличній області забійна рана, крововилив на

143

лівому стегні та лівій кисті, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею ; смерть ОСОБА_47. настала від травми - проникаючої колото-різаної рани грудної клітини з пошкодженням легені, великих судин, що ускладнилася великою внутрішньою крововтратою (т.8 а.с.101 - 104, 128 - 130 ).

За висновком експерта № 178-МК від 21 жовтня 2002 року пошкодження, наявне на лоскуті шкіри ОСОБА_47. могло утворитися від дії клинка ножа, наданого на експертизу ( т. 8 а.с.140 - 142 ).

Для проведення вказаної експертизи слідчим було надано штик-ніж, вилучений 11 липня 2002 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.10 а.с.24 - 25зв. - 30 ), який 19 липня 2002 року був оглянутий та 28 жовтня 2002 року приєднаний до матеріалів справи в якості речових доказів ( т.11 а.с.77- 78 -79, 80 ).

Відповідно до висновку експерта № 379 від 17 серпня 2002 року наданий для експертного дослідження штик-ніж є бойовою клинковою холодною зброєю - штиком мод. 84 / 98 магазинної гвинтівки Маузера зразку 1898 р. ( Німеччина ), виготовленим заводським способом, але при цьому обмежувач, наконечник і плашки рукоятки виготовлені саморобним способом, і відноситься до категорії колюче-ріжучої холодної зброї ( т. 11 а.с. 144 - 146 ).

Вказаний штик-ніж також був досліджений у судовому засіданні і підсудний ОСОБА_20. ствердно відповів про його належність саме йому.

З показань ОСОБА_9., даних ним в ході досудового слідства також вбачається, що виявлений під час обшуку за місцем його проживання штик-ніж, був придбаний ним в січні 2002 року у ОСОБА_33. за 100 грн. для особистого полювання (т.1 а.с. 198 -215 -220 ).

Під час допиту 17 липня 2002 року в якості підозрюваного ОСОБА_20. також пояснював, що ножове поранення ОСОБА_47. він наносив ножем, який придбав у ОСОБА_33. (т.1 а.с. 198 - 216 - 220 ).

18 липня 2002 року під час відтворення обстановки та обставин події з використанням відеозапису ОСОБА_20. повністю підтвердив свої показання від 17 липня 2002 року та на місці детально показав як і де саме відбувалась подія злочину 20 березня 2002 року, вчиненого щодо ОСОБА_47., уточнивши при цьому, що вони - він і ОСОБА_22., думали, що потерпілий залишився живим. Про те, що він вбив ОСОБА_47. він довідався вже з газет та розмов людей по місту (т.1 а.с.222 - 224, 235-237, 244-245, 255-257 - 257 ).

22 липня 2002 року підозрюваний ОСОБА_22. при проведенні відтворення обстановки та обставин події також дав докладні показання про обставини вчинення ним сумісно з ОСОБА_29 розбійного нападу на „валютчика", яким виявився ОСОБА_47., та детально показав на місці де саме і яким чином було скоєно злочин ( т.3 а.с.53 - 61 )

За даними додаткового висновку експерта № 331 від 15 жовтня 2002 року показання, дані підозрюваними ОСОБА_29 та ОСОБА_22. під час відтворення обстановки та обставин події з їх участю не суперечать даним, які

144

були отримані при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_47. ( т.8 а.с.137-138).

Вказані та показані на місці ОСОБА_29 і ОСОБА_22. обставини вчинення нападу на ОСОБА_47. і вбивства останнього, а також способи застосування ними насильства на думку суду відповідають їх же показанням на досудовому слідстві, узгоджуються з показаннями ОСОБА_21. на досудовому слідстві, а також відповідають даним письмових доказів у справі та показанням потерпілої і свідків.

06 серпня 2002 року під час додаткового огляду місця події за місцем проживання подружжя ОСОБА_29 - в будинку АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено два загальних зошити із записами, викладеними в хронологічному порядку відповідно з 1999 року по 17 липня 2001 року та з 18 липня 2001 року по 12 квітня 2002 року, які постановою слідчого від 20 серпня 2002 року приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів ( т. 11 а.с.81, 85 ).

Відповідно до показань ОСОБА_21та ОСОБА_20 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні зазначені загальні зошити є особистим щоденником ОСОБА_21і записи у них виконані нею власноручно.

Дані два загальні зошити - щоденник, також були предметом неодноразового дослідження суду. Зокрема в судовому засіданні 09 березня 2005 року був досліджений запис у загальному зошиті - щоденнику, датований 20-им березня 2002 року. Щодо цього запису підсудна ОСОБА_21. пояснила, що він дійсно зроблений нею, але був внесений в результаті застосування недозволених заходів працівників слідчої групи, як і по епізоду ОСОБА_44 від 06 березня 2002 року, вже після її затримання - взимку 2003 року.

Суд критично оцінює ці показання підсудної ОСОБА_21. як з мотивів, наведених вище, так і з того, що досудове слідство мало у своєму розпорядженні цей щоденник ОСОБА_21. задовго до часу, вказаного нею у своїх показаннях у суді, так як вона вперше була допитана з цього приводу 30 вересня 2002 року ( т.2 а.с.249 - 268 ). Більш того, суд бере до уваги й ту обставину, що із загальної кількості послідовних записів у щоденнику щодо вчинення інших злочинів, підсудною ОСОБА_21. ставляться під сумнів лише записи про вчинення цих 2-ох злочинів.

Крім того, суд, оцінюючи докази у їх сукупності, приймає до уваги й ті обставини, що 11 липня 2002 року під час обшуку за місцем проживання подружжя ОСОБА_29 також було виявлено та вилучено дві в'язаних шапочки чорного кольору /пакети №№ 4, 28/, частину жіночої панчохи з тканини чорного кольору, зав'язану з одного боку на вузол ниткою чорного кольору /пакет № 12/, в'язану шапочку чорного кольору комбіновану з шаховим малюнком /пакет № 30/, в'язана шапочки сірого кольору /пакет № 31/, металеву трубу довжиною 65,5 см та діаметром 3,5 см, яка обмотана синьою

145

ізоляційною стрічкою на відстані 21,5 см, кусок арматури довжиною 56,5 см та діаметром 2 см ( т.10 а.с.24 - 24зв., 25зв., 29 - 30 ). Вказані предмети були оглянуті слідчим 10 вересня і 26 листопада 2002 року та приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів ( т.11 а.с.91, 92, 95, 96 ), а також були досліджені у судовому засіданні.

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_22, дані ними на досудовому слідстві, показання потерпілої ОСОБА_13., свідків та сукупність інших доказів у справі дає всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій нападу на ОСОБА_47. і його вбивства та доведеності вини підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_22 у вчиненні злочинів.

Докази по епізоду № 17. Бандитський напад на потерпілу ОСОБА_48

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_29. по

даному епізоду обвинувачення вину свою не визнав, пояснивши, що на досудовому слідстві обмовив себе під тиском оперативних працівників, а ОСОБА_22. з ОСОБА_21. його обмовляють, оскільки вони брат і сестра і обрали такий спосіб свого захисту.

Разом з тим, на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_20. давав докладні і послідовні пояснення про вчинений ним за попередньою змовою з ОСОБА_22. напад на невідому жінку наприкінці березня 2002 року в районі вулиці Маршала Рибалка в м. Житомирі. Він пояснив, що знову підшукуючи об'єкти для нападу з метою заволодіння чужим майном, разом з ОСОБА_22., в темну пору доби перебував в районі вул. Крошенської в м. Житомирі. Побачивши біля 22 години, як в напрямку вулиці Маршала Рибалка іде незнайома молода жінка, разом з ОСОБА_22. вирішили напасти на неї і відібрати у неї її майно. Він ОСОБА_20. наздогнав на спортивному майданчику середньої № 16 розташованої на цій вулиці, став наносити їй удари ногою в район голови і кулаками в обличчя, одночасно вимагаючи гроші і цінності. ОСОБА_22. в цей час знаходився поряд з ним, спостерігав за навколишньою обстановкою. В результаті нападу вони з ОСОБА_22. відібрали у потерпілої майно, а саме шкіряну куртку чорного кольору, жіночу сумку, гаманець, золоті сережки, гроші. ( т.2, а. с. 12-14 ).

Підсудний ОСОБА_22. на досудовому слідстві і в судовому засіданні вину свою у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 26 березня 2002 року, в нічний час, разом з ОСОБА_29чинили розбійний напад на невідому дівчину на вулиці Маршала Рибалка в м. Житомирі в дворі на спортивному майданчику школи. ОСОБА_29 спочатку побив її кулаками і ногами по голові, а потім вони у неї відібрали золоті сережки, шкіряну курточку у вигляді піджака, жіночу сумочку, гаманець, в якому було 4 гривни. Все викрадене вони віднесли додому.( т.3, а. с. 82-83 )

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_21. розповіла суду, що про напад на жінку на вулиці Маршала Рибалка в м. Житомирі вона взнала з розповіді свого чоловіка ОСОБА_29., прокоментувала

146

зроблений нею власноручно запис у її щоденнику від 26 березня 2002 року. Вона пояснила, що цей запис вона зробила особисто і він стосується розбійного нападу вчиненого ОСОБА_29 і ОСОБА_22. на ОСОБА_48. де вони відібрали у потерпілої шкіряну курточку, жіночу сумочку, гаманець з грошима, золоті сережки.(т.2, а. с.264)

Показами потерпілої ОСОБА_48, що були проголошені в судовому засіданні, оскільки вона звернулась з заявою про неможливість бути присутньою в судовому засіданні і просила покази її оголосити, підтверджується, що дійсно 26 березня 2002 року, близько 22 години на вулиці М.Рибалка в м. Житомирі біля школи № 16 її наздогнали двоє молодих хлопців. Один, що був старшим за віком, раптово ударив її кулаком в обличчя від чого вона упала на землю, став вимагати віддати цінності. Коли вона стала чинити опір і кричати, нападник побив її кулаками і ногами. Нападники забрали у неї золоті сережки, шкіряну куртку - піджак, сумочку, гаманець з грошима. ( т.8, а. с 152,153,168).

Факт збуту ОСОБА_29 майна, яким він заволодів під час нападу на потерпілу ОСОБА_48. підтвердив допитаний в суді свідок ОСОБА_140 який пояснив, що в кінці весни 2002 року, біля Торгівельного центру в м. Житомирі до нього підійшов ОСОБА_20. який запропонував йому придбати у нього жіночу шкіряну куртку. З метою допомогти ОСОБА_29. продати куртку, запропонував її своєму знайомому ОСОБА_141 придбати куртку. Той після того як приміряв на свою дружину придбав її у ОСОБА_9. ( т.8, а. с. 173 ).

Свідок ОСОБА_141 підтвердив, , що він дійсно за пропозицією свого знайомого ОСОБА_140. на початку травня 2002 року придбав у невідомого йому хлопця жіночу шкіряну куртку чорного кольору. Він дав за куртку не знайомцю 200 гривень. ( т.8, а. с. 160-161).

В ході досудового слідства вказана шкіряна куртка, яку ОСОБА_141 придбав у ОСОБА_9., була вилучена та пред'явлена для впізнання ОСОБА_142., яка впізнала свою куртку серед інших пред'явлених для впізнання і пояснила, що саме вона була в неї викрадена 26 березня 2002 року під час вчинення на неї розбійного нападу. ( т.8, а. с. 162-163, 164-165 ).

Вина підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчинені розбійного бандитського нападу на ОСОБА_48. доводиться власноручним записом у власному щоденнику ОСОБА_21., який був досліджений в судовому засіданні, як речовий доказ. З запису видно, що "вночі на 26 число 2002 року ( ОСОБА_20з ОСОБА_116 ) ОСОБА_29 і ОСОБА_22. прийшли з трофеями. Курточка молодіжна шкіряна нова, на неї, золоті сережки. В гаманці у неї було 10 гривень з копійками. Золото здали, потягнуло на 2,7 грами, маємо 100 гривень."( т.11, а. с. 81-84).

Під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_9., було вилучено жіночу сумочку, яку в подальшому було пред'явлено для впізнання потерпілій ОСОБА_142. і остання впізнала її, як таку, що належить їй. Саме цю сумочку вона мала при собі під час вчинення на неї розбійного нападу. ( т. 10, а. с. 23-30, т. 8, а. с. 166-167 ).

147

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_48 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців, саден, крововиливів на обличчі, правій верхній частині кінцівки, які утворилися від нанесення ударів кулаками і ногами і відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. ( т.8, а. с. 176-178 ).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи встановлено дійсну вартість викраденої у ОСОБА_48 шкіряної куртки в сумі 480 гривень, а сумки - 30 гривень. ( т. 8, 179 - 183 ).

В ході перевірки показів ОСОБА_9. та ОСОБА_22 про обставини вчиненого на ОСОБА_48. розбійного нападу, під час відтворення обстановки обставин події вказані вище особи, повністю підтвердили свої пояснення, зокрема вказали на місце вчинення ними злочину - спортивний майданчик поблизу середньої школи № 16 в м. Житомирі, спосіб застосування насильства, інші обставини нападу на потерпілу та заволодіння її майном. ( т.2, а. с. 61-68, т. З, 87- 108 ).

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів, а саме показання підсудних ОСОБА_9. дані ним на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони є послідовними, беззаперечними, такими, що узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі доказами, визнавальні докладні показання підсудних ОСОБА_22 і ОСОБА_21., дані ними як на досудовому слідстві так і в суді, показання потерпілої ОСОБА_48 інші досліджені судом докази, дають суду всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчиненні даного злочину.

Посилання ОСОБА_9. в судовому засіданні на те, що обставини цього також злочину стали йому відомі з розповідей працівників міліції і взяв він вину на себе за цей злочин під тиском вказаних працівників, повністю спростовуються показаннями підсудних ОСОБА_22 і ОСОБА_21., які на досудовому слідстві і в суді давали невимушені, послідовні, докладні пояснення про обставини вчинення даного злочину, що повністю співпали з поясненнями даними ОСОБА_29 на досудовому слідстві і викривали ними, як себе у злочині, так і його.

Окрім того, результати перевірки прокуратури Житомирської області від 20 березня 2006 року за заявами підсудних по справі про застосування щодо них незаконних методів слідства, показали, що ці посилання підсудного ОСОБА_9. надумані і безпідставні і суд їх розцінює, як спосіб захисту від висунутого обвинувачення та намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Докази по епізоду № 18. Розбійний напад на потерпілу ОСОБА_50.

Допитана в судовому засіданні, а також на досудовому слідстві 14.07.02 року з приводу підозри у вчиненні сумісно з ОСОБА_29 нападу на ОСОБА_50. в с. Довжик Житомирського району, підозрювана ОСОБА_21., викриваючи себе та ОСОБА_9 у вчиненні цього злочину, повністю визнала свою причетність до нападу, дала докладні

148

послідовні показання про обставини його вчинення, які аналогічні показанням ОСОБА_9., а саме про те, як в кінці березня-початку квітня 2002 року чоловік повідомив, що у них закінчуються гроші, у зв'язку з чим запропонував когось пограбувати. З цією метою, приблизно о 21.00 годині, вони удвох прибули в село Довжик Житомирського району де на зупинці в цьому населеному пункті побачили незнайому дівчину, котру ОСОБА_20. перепитав про те, коли поїхало маршрутне таксі. Коли дівчина відповіла, що таксі вже поїхало в м. Житомир, вона, ОСОБА_21., помітила, як ОСОБА_20., готуючись до нападу, став озиратися по боках. Далі ОСОБА_20. збив потерпілу з ніг, вимагав у неї віддати йому золоті прикраси, погрожуючи при цьому вбивством. Коли та стала просити його, ОСОБА_9., відпустити її, той став наносити по ній удари в обличчя, тулуб, схопив дівчину за волосся та куртку, і потягнув в лісовий масив. Дівчина кричала, що дратувало ОСОБА_9. вже в лісі дівчина сказала, що віддасть всі речі, аби лише ОСОБА_20. її не бив. Забрали у дівчини джинси, куртку, светр, золоті сережки, золоту каблучку, наручний годинник, сумку лаковану, в якій були паспорт потерпілої, гаманець, де було приблизно 35 гривень, косметику, ощадну книжка на ім'я потерпілої, чорний поліетиленовий пакет, в якому були светр, джинси. Всі речі дівчина віддавала ОСОБА_29. Він наказав їй, щоб вона мовчки знаходилася на місці деякий час, пригрозивши, що в противному разі він повернеться та вб'є її, весь час у ОСОБА_9. в руках був штик-ніж. Поверталися додому вздовж річки Кам'янка. Всі речі, викрадені у потерпілої, знаходилися вдома, за адресою 1-й пров. Винокурний 33, ощадну книжку викинула, золоті вироби ОСОБА_20. збув „валютчикам" на Житньому ринку в м. Житомирі ( т.2 а.с.153-156).

Про свою безпосередню роль у вчиненні даного нападу прямо показала, що вона повинна була бути для ОСОБА_9. для прикриття, щоб оточуючі бачили, що дівчина з хлопцем і не звертали на них увагу, а також вона після нападу несла викрадені речі потерпілих ( т.2 а.с.157 ).

В ході досудового слідства так і в суді підсудна ОСОБА_21. дала детальні показання про те, як з відома ОСОБА_9. вела щоденник, в якому, крім всього, відмічала факти розбійних нападів на громадян, пограбувань, вбивств, вчинених, як ОСОБА_29 особисто, так і в співучасті з нею. Даний щоденник, як речовий доказ неодноразово досліджувався в суді ( т. 11 а.с.81 - 84)

Зокрема, оглянувши вилучені під час обшуку за місцем проживання щоденники, назвала виконані власноручно записи, які відображають факти злочинної діяльності. Про наступний запис в щоденнику від 30 березня 2002 року " Знову пішли на прогулянку. Спіймали одну курку. Я їй не заздрю. Забрали все, що було. Навіть старі речі в пакеті. Сережки солідні. Джинси одні нові, одні старі. Також: светр один новий, один старий. Курточка "хамелеон", зелена. У гаманці було 30 грн. з копійками. Годинник крутий. І сумочка. У сумочці й паспорт був. Колечко було в куртці." показала, що даний запис

149

відображає факт нападу на невідому дівчину в селі Довжик Житомирського району . (ОСОБА_50.). ( т.2, а. с. 265 - 266 ).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. по даному епізоду обвинувачення вини своєї не визнав і пояснив, що він не причетний до даного злочину ,а ОСОБА_21. його обмовляє. Пояснив, що якби він наносив такі удари потерпілій, про які говорить ОСОБА_21. то вбив би потерпілу.

Незважаючи на те, що підсудний своєї вини у вчиненому по даному епізоду обвинувачення не визнав, на досудовому слідстві, будучи допитаним 14 липня 2002 року, як підозрюваний у вчиненні нападу на ОСОБА_50., ОСОБА_20. показав, що в кінці березня 2002 року разом з ОСОБА_21. вирішив в черговий раз вчинити напад на громадян з метою заволодіння чужим майном. З цією метою разом з ОСОБА_21., озброївшись армійським штиком, біля 21 години прибув на автобусну зупинку в селі Довжик Житомирського району, і побачивши, як на зупинці очікує міський транспорт у відсутності інших громадян незнайома молода жінка, разом з ОСОБА_21. вирішив вчинити на неї напад. В той час, коли ОСОБА_21. спостерігала за навколишньою обстановкою, він, ОСОБА_20., раптово наблизився до незнайомої, приставив до її шиї штик-ніж, і вимагаючи гроші та цінності у потерпілої, погрожував вбивством, наносив кулаками і ногами удари по голові, в обличчя, далі силоміць затягнув потерпілу в лісовий масив, де продовжив наносити потерпілій кулаками і ногами удари в обличчя, забрав належне потерпілій майно та цінності, а саме куртку, джинси, золоті вироби, пакет з одягом, в якому був також її паспорт, гроші, ключі, парфумерію, після чого разом з ОСОБА_21. втік з місця.(т. 2, а. с. 5 - 7 ).

Про те, як дружина, ОСОБА_21., вела щоденник, в якому, крім всього, відмічала факти розбійних нападів на громадян, пограбувань, вбивств, вчинених як ним, ОСОБА_29 особисто, так і в співучасті з нею, обвинувачений ОСОБА_20. дав детальні показання в ході додаткового допиту 11.10.02 року. ( т. 1, а. с. 304-318).

Окрім докладних послідовних показань на досудовому слідстві і в суді по даному епізоду обвинувачення підсудної ОСОБА_21., визнавальних пояснень ОСОБА_9. на досудовому слідстві вина підсудних у вчиненні розбійного на потерпілу ОСОБА_50., заволодіння її майном підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_50, покази якої було проголошено в суді за її заявою, підтверджується, що 30 березня 2002 року біля 21 години вийшла з місця роботи, розташованої в селі Довжик Житомирського району фабрики „Барви", і пішла на зупинку маршрутного таксі недалеко від прохідної фабрики. На зупинку підійшли невідомі чоловік та жінка, котрі стали неподалік. Чоловік запитав, чи довго не було маршрутного таксі, йому відповіла, що маршрутного таксі вона не бачила. На зупинці більше нікого не було. Приблизно через хвилину чоловік, що питав за маршрутку, раптово схопив її, ОСОБА_50., за плечі і груди, приставив до горла ніж, пригрозив його застосуванням, і попередив, щоб вона не кричала, після чого потягнув її через

150

дорогу в напрямку лісового масиву. Коли вона, ОСОБА_50., стала кричати, нападник, утримуючи її однією рукою, іншою наніс потерпілій 10-15 ударів в голову, продовжуючи тягти її в ліс. Одночасно невідома дівчину, котра була разом з нападником, йшла позаду і наказувала їй, ОСОБА_50., мовчати. Затягнувши її в лісовий масив, нападник продовжував наносити їй удари , погрожуючи при цьому, застосувати ножа, став вимагати гроші та майно. Боячись, що нападник дійсно може вбити її, вона, ОСОБА_50., зняла з себе і передала йому свої речі, - куртку, джинси, кофту, золоті прикраси та інші речі, які останній відразу передав співучасниці нападу, (т. 8. а. с. 191 - 194, 209, 226).

Протоколом обшуку, з якого видно, що за місцем проживання ОСОБА_9., були вилучені жіноча куртка, гаманець та жіночий годинник, (т. 10, а. с. 23-30).

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання, з якого видно, що потерпіла ОСОБА_50. під час проведення впізнання своїх речей, серед пред'явлених їй для впізнання курток, впізнала свою куртку, що була у неї викрадена 30 березня 2002 року. Дана куртка попередньо вилучена вході обшуку вдома у ОСОБА_9. (т. 8, а. с. 212 - 213).

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання, в ході якого потерпіла ОСОБА_50. серед пред'явлених їй для впізнання гаманців, впізнала свій гаманець, який був у неї викрадений 30 березня 2002 р. Даний гаманець попередньо вилучений вході обшуку вдома у ОСОБА_9..( т. 8, а. с. 211).

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання, в ході якого потерпіла ОСОБА_50. серед пред'явлених їй для впізнання годинників, впізнала свій годинник, що був у неї викрадений ЗО березня 2002 року. ( т. 8, а. с. 225).

Висновками товарознавчих експертиз встановлено, що вартість викраденого у ОСОБА_50 гаманця становить 7 гривень 20 копійок, жіночої куртки становить 127 гривень 50 копійок, жіночого годинника становить 19 грн. 55 копійок, (т. 8, а. с. 214 - 217, а. с. 221 - 224, а. с. 220).

Висновком судово-медичної експертизи підтверджується, що у ОСОБА_50 виявлені тілесні ушкодження у вигляді 5 синців, 3 крововиливів, 6 саден на обличчі, синця на лівій вушній раковині, лівому плечі, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, 3 садна на правій та лівій кистях могли утворитися від дії тупих твердих предметів з загостреним краєм, або дотичної дії ріжучих або колючо-ріжучих предметів, множинні садна-подряпини на обох нижніх кінцівках могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, (т. 8, а. с. 203 -205).

151

Підсудний ОСОБА_20., відтворюючи обстановку і обставини нападу на ОСОБА_50., показав місце вчинення сумісно з ОСОБА_21. злочину, розташоване біля прохідної фабрики „Барви" в селі Довжик Житомирського району, та розповів докладно інші деталі відомі тільки йому про обставини нападу. ( т. 2, а. с. 82 - 107).

Під час проведеного досудовим слідством обшуку в помешканні ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22 в будинку 33 по першому провулку Винокурному в м. Житомирі було вилучено армійський штик-ніж до карабіна, який відповідно до висновку судової криміналістичної експертизи визнано холодною зброєю, (т.10, а. с. 23-30).

В ході додаткового огляду місця події 6.08.2002 року у вказаному вище помешканні подружжя ОСОБА_29 було вилучено щоденники, які неодноразово досліджувались судом, як речові докази. В одному з них, датованому з 18 липня 2001 року по 12 квітня 2002 року , є запис від ЗО березня 2002 року, в якому з подробицями розписано обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_50. (т. 11, а. с. 81-84).

Таким чином, сукупністю досліджених судом доказів вина підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21., у вчиненні ними бандитського озброєного розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_50. доведена.

Докази по епізоду № 19. Бандитський напад на потерпілу ОСОБА_51.

Допитаний в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення підсудний ОСОБА_20. вини своєї у вчиненому не визнав і пояснив, що він до даного злочину не причетний, а ОСОБА_21. його обмовляє.

Будучи допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_20. вину свою визнав повністю і пояснив, що 6 квітня 2002 року він разом з ОСОБА_21. недалеко від свого будинку АДРЕСА_2 пограбував п'яну дівчину, у якої вони відібрали черевики, плащ, сумочку, золоті сережки і обручку.

Зокрема, конкретизуючи показання про вчинення в ніч з 6 на 7 квітня 2002 року сумісно з ОСОБА_21. нападу на ОСОБА_51. пояснив, що в ніч на 7 квітня 2002 року біля 1 години ночі він разом зі своєю дружиною ОСОБА_21. гуляли в місті. Коли знаходилися в районі провулку Червоного в м. Житомирі, побачили невідому жінку, яку він вирішив пограбувати. Побачивши, що невідома жінка підійшла до середнього під'їзду будинку АДРЕСА_66, наздогнав її і наніс один удар кулаком в область тулуба. Від цього удару жінка впала на асфальт і я більше її не бив. У невідомої жінки вони з ОСОБА_21. забрали всі особисті речі. ( т. 2 а. с. 108-119).

Оглянувши запис від 6 квітня 2002 року « ввечері ми пішли з ОСОБА_20 на прогулянку. Коли ми вирішили, що вже нічого не буде, з'явилася на обрії якась курка. П'яна в устілку. Зробили її біля свого будинку. Принесли черевики, плащ, сумочку нову, золоті сережки й кільце» пояснив, що даний запис

152

відображає факт нападу на невідому дівчину, пізніше взнав, що це була потерпіла ОСОБА_51., по АДРЕСА_66 ( т.2. а. с. 267 ).

Свої покази на досудовому слідстві ОСОБА_20. повністю підтвердив і конкретизував під час проведення відтворення обстановки обставин події, пояснивши слідству, де саме, і в який спосіб він разом з ОСОБА_21. вчинили напад на потерпілу ОСОБА_51. (т. 2, а. с. 126-128).

Підсудна ОСОБА_21. по даному епізоду обвинувачення в судовому засіданні свою вину визнала повністю і пояснила суду при яких обставинах ОСОБА_20. і вона пограбували потерпілу ОСОБА_51. Крім того пояснила, що була змушена йому допомагати, оскільки відговорити його не вчиняти злочин було неможливо. Будь-яке ОСОБА_20. приймав особисто і заперечення з її сторони не приймались. Виходячи з дому, вони ще не знали, який у них буде об'єкт нападу, ОСОБА_20. все планував на ходу, вибирав об'єкт нападу. їй відводилась роль спостерігача за обстановкою, а він нападав. Під час нападу на потерпілу ОСОБА_51 з метою подолання опору потерпілої, ОСОБА_20. наніс їй більше 5 ударів кулаком по голові і в обличчя. Всі особисті речі потерпілої вони забрали додому, а золоті прикраси ОСОБА_20. на наступний день продав "валютнику" на ринку. ОСОБА_21. підтвердила, що ОСОБА_20. знав про існування щоденника і про те, що вона робить в ньому записи. Прокоментувала запис в щоденнику від 6 квітня 2002 року уточнивши, що цей запис в її щоденнику стосується епізоду нападу на потерпілу ОСОБА_51 ( т.2, а. с. 246,247, 267 ).

На досудовому слідстві підсудна ОСОБА_21. дала більш детальні пояснення про розбійний напад на потерпілу ОСОБА_51.

Під час додаткового допиту 11.09.02 року обвинувачена ОСОБА_21. розповіла слідству про наступний випадок вчинення разом з ОСОБА_29 нападу на громадян, і показала, що в один з днів на початку квітня 2002 року біля 1 години, коли з ОСОБА_29 поверталися додому з вулиці Малікова в м. Житомирі, в районі провулка Червоного, побачили, як попереду йде невідома жінка (ОСОБА_51). ОСОБА_20. запропонував пройти за нею. Далі обігнали жінку і стали очікувати її біля дев'ятиповерхового будинку по провулку Червоному. Жінка спрямувала до того ж під'їзду, де вони її очікували, а саме будинку НОМЕР_12

Коли жінка проходила біля них, то ОСОБА_29вдарив її, куди і чим вона не бачила, тому, що в цей момент відвернулася в сторону. Побачила жінку на землі і зрозуміла, що ОСОБА_20. її вдарив. З тієї жінки зняли плащ з тканини коричневого кольору, високі чобітки чорного кольору, широку золоту обручку, забрали жіночу сумку чорного кольору, в якій була записна книжка і косметика. Золоті вироби ОСОБА_20. продав. Косметику і блокнот викинула, решта речей залишались в будинку по місцю проживання.(т. 2, а. с. 246 - 247).

153

Крім пояснень підсудних ОСОБА_20., ОСОБА_21., даних ними по цьому епізоду, як на досудовому слідстві так і в суді, їх вина у вчиненому стверджується іншими доказами дослідженими в суді.

Показаннями потерпілої ОСОБА_141., покази якої було проголошено за її заявою, так як вона не могла прибути в суд з поважних причин, підтверджується, що 07 квітня 2002 року в північ, поверталася додому від своєї подруги, де святкувала день народження останньої. Коли підійшла до під'їзду і діставала ключі, щоб його відкрити, до неї раптово підійшли незнайомі хлопець та дівчина, і хлопець наніс їй удар кулаком в район нирок. Від нанесеного удару вона присіла, після чого нападник наніс їй ще декілька ударів кулаком в обличчя. В подальшому нападники забрали у неї її речі - плащ, чобітки, золоті вироби, сумку та інші ( т.8 а.с.234 - 237, 247 - 248 ).

Висновком судово-медичної експертизи, з якого видно, що у ОСОБА_141. виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, тулубі, кінцівках, рани та садна на обличчі, травматична екстракція 2-го зуба верхньої щелепи зліва, які могли утворитися від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я (т.8 а.с.257-259).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. було вилучений жіночий плащ ( т.10 а.с.23 - 30 ).

В ході пред'явлення предметів для впізнання потерпіла ОСОБА_141. серед пред'явлених їй для впізнання плащів впізнала свій плащ, який був у неї викрадений 30 березня 2002 року і попередньо вилучений вході проведення обшуку вдома у ОСОБА_9. ( т.8 а.с.250 ).

Висновком товарознавчої експертизи встановлено вартість викраденого у ОСОБА_51. плаща, яка складає 108 гривень ( т.8 а.с.253 - 256 ).

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_9., дані ним на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони співпадають з об'єктивними доказами по даному епізоду, показання ОСОБА_21., дані нею, як на досудовому слідстві так і в суді, показання потерпілої ОСОБА_51. та сукупність інших доказів у справі дають всі підстави для висновку суду про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_21. у вчиненні даного злочину.

Докази по епізоду № 20. Розбійний напад на потерпілих ОСОБА_142 та

ОСОБА_14.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_20., будучи допитаний по даному епізоду обвинувачення своєї вини у вчиненому не визнав і пояснив, що він не причетний до даного розбійного нападу. ОСОБА_22. і його сестра ОСОБА_21. обмовляють його.

154

Однак на досудовому слідстві під час допиту в якості обвинуваченого 16.08.02 року ОСОБА_20. дав детальні показання, які були досліджені в судовому засіданні, про обставини цього нападу, а саме про те, як в середині квітня 2002 року, вирішивши разом з ОСОБА_22. вчинити пограбування, біля 24 години сховалися біля мосту через річку Кам'янка по проспекту Миру в м. Житомирі, і очікували перехожих. Побачивши, як в цей час зі сторони панчішної фабрики в їх напрямку йшли двоє дівчат, вирішили пограбувати їх. Коли дівчата підійшли до них ближче, вони вискочили на тротуар, і ОСОБА_20. відразу вдарив одну з дівчат рукою по обличчю, від чого вона впала. ОСОБА_22. в цей час потяг другу дівчину із тротуару вниз, туди, де вони очікували перехожих. Коли дівчина, що ОСОБА_20. вдарив , упала, він вдарив її ще кілька разів ногою по голові й сказав, щоб вона знімала золото. Дівчина зняла з пальців три кільця й поклала на тротуар. Після цього він вдарив дівчину ще кілька разів ногою по різних частинах тіла й сказав, щоб вона знімала сережки, чоботи й годинник. Дівчина зняла сережки, черевики, годинник й теж поклала їх на тротуар. Він забрав ці речі, а також підняв з тротуару жіночий ланцюжок тієї дівчини і пішов з дороги вниз, де перебував ОСОБА_22. з іншою дівчиною. Коли спустився вниз, побачив, що дівчина лежала на землі, а ОСОБА_22. стояв біля неї і тримав у руках замшеву куртку синього кольору, черевики і жіночу сумочку. Після пограбування відразу втекли уздовж ріки Кам'янки додому. Всі речі крім золота й черевиків залишили вдома, а золоті вироби він на другий день ранком продав на розі Московської й Лятошинського м. Житомирі знайомому "валютчикові" на ім'я "Валентин". Одну пару черевиків продав у той же день на Житньому ринку незнайомій жінці. Другу пару черевиків викинула дружина ОСОБА_21. Він розповів ОСОБА_21. про вчинений напад на двох дівчат, вона носила зняту з дівчини куртку. В одній сумочці було близько 30 гривень, студентський квиток, банківська картка, і в обох сумочках була різна косметика, помада, креми ( т.2 а.с.58 - 60 ).

Під час відтворення обстановки і обставин вчинення нападу на ОСОБА_45, ОСОБА_61, ОСОБА_15 ОСОБА_14. та ОСОБА_48. 16.08.02 року, обвинувачений ОСОБА_20.., підтвердив свої попередні показання про обставини вчинення цих злочинів, показав місце вчинення розбійного нападу на потерпілих, в деталях розповів про обставини вчинення нападу. Покази ОСОБА_9. повністю співпали з поясненнями про обставини вчиненого потерпілих ОСОБА_15. та ОСОБА_143( т.2 а.с.61 -68).

Допитаний по вказаному епізоду підсудний ОСОБА_22. свою вину у вчиненому визнав повністю дав суду пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_9., а також поясненням даним ним на досудовому слідстві, дослідженим судом.

Будучи допитаним на досудовому слідстві 11.09.02 року ОСОБА_22. дав детальні показання, які суд проаналізував, він розповів про напад на двох незнайомих дівчат на мосту по проспекту Миру в м. Житомирі, якими виявилися ОСОБА_15. та ОСОБА_53. Він пояснив суду, що приблизно

155

всередині квітня 2002 року , у вечері ОСОБА_20. запропонував йому пограбувати людину. Прийшли до мосту на проспекті Миру, зійшли з тротуару під укіс дороги і стали чекати поки хтось буде йти. Це було вже після 24 години. Через деякий час зі сторони центру міста в їх бік йшли дві дівчини. ОСОБА_20 сказав, що будемо грабувати їх. Дівчата йшли і на ходу пили пиво з пляшок. Коли дівчата підійшли ближче, вони ОСОБА_20. та ОСОБА_22. вискочили на тротуар, ОСОБА_29 вдарив одну дівчину в район обличчя рукою і вона впала, а він схопив другу дівчину за шию рукою і потягнув з тротуару вниз, в те місце, де сиділи з ОСОБА_29 до пограбування. Коли стягнув її вниз, то вона вдарила його пляшкою з пивом по голові, а він вдарив дівчину рукою в область голови і вона впала. Зняв з неї замшеву куртку темного кольору, чобітки і підняв з землі її сумочку. Що робив ОСОБА_20. з другою дівчиною не бачив, а лише чув, як вона кричала. Через деякий час ОСОБА_20. прийшов до нього, провірив, чи в тієї дівчини, що лежала біля нього немає золотих виробів і пішли до нього додому. Вдома ОСОБА_20. показав йому, що в тієї дівчини також забрав сумочку, черевики і золоті вироби. Всі викрадені речі залишилися у ОСОБА_9. вдома в будинку АДРЕСА_50, (т. 3,а. с 80 - 81).

19 вересня 2002 року обвинувачений ОСОБА_22. підтвердивши повністю свої попередні показання, відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 розбійних бандитських нападів на невідомих осіб, котрими виявилися потерпілі ОСОБА_45., ОСОБА_15. та ОСОБА_53. , ОСОБА_16 , ОСОБА_46., ОСОБА_48, подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20 з метою насильницького заволодіння їх майном, вказав місце вчинення злочину, в деталях розповів про обставини вчинення нападу перебуваючи на місці злочину. Його покази при відтворенні повністю співпали з поясненнями даними ОСОБА_29 та потерпілими, (т. 3, а. с. 87 - 108).

Підсудна ОСОБА_21. будучи допитаною в судовому засіданні підтвердила, що про розбійний напад на потерпілих ОСОБА_15. та ОСОБА_14. взнала від ОСОБА_9. Він в азарті їй розповів про обставини вчиненого з братом ОСОБА_22. розбійного нападу на двох дівчат на мосту по проспекту Миру в м. Житомирі. Розповів, що вони спочатку побили їх, а потім пограбували. Вона бачила викрадені речі. Це були дві пари чобіток, сумочки жіночі з парфумерією, курточка жіноча замшева, золоті прикраси З каблучки, ланцюжок. З фотографії в студентському квитку, що був в одній із сумочок вона взнала, що напад було вчинено на дівчину такого ж віку, як вона. Все викрадене знаходилось у них вдома, а золоті прикраси ОСОБА_20. збув "валютникам" на базарі.( т. 2, а. с. 246-248 ).

Окрім докладних послідовних і повних пояснень підсудних ОСОБА_9. на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони збігаються з об'єктивними доказами по справі, пояснень підсудних ОСОБА_22 ОСОБА_21. даних ними, як на досудовому слідстві так і в суді їх вина у вчиненому доводиться і іншими доказами дослідженими судом.

156

Показаннями потерпілої ОСОБА_15 підтверджено, що 14 квітня 2002 року біля 2 годин ночі вона разом із подругою ОСОБА_143 йшла по проспекту Миру в м. Житомирі в напрямку вул. Маршала Жукова, до дому. Коли підійшли до мосту через річку Кам'янка, з - під мосту на проїзну частину вулиці вибігли двоє невідомих хлопців. Один з них, вказавши рукою в судовому засіданні на підсудного ОСОБА_9. раптово наблизився до неї, наніс удар кулаком в обличчя, від чого вона впала на землю. Тоді нападник став наносити їй удари ногами в область голови. Одночасно вимагаючи передати золоті прикраси. Вона злякавшись наступного побиття, зняла три золоті каблучки і поклала їх біля себе на землю. Забравши прикраси, нападник знову почав бити її і вимагати золоті сережки, годинник, черевики. Боячись подальшого насильства, зняла названі речі і поклала на землю біля себе. Грабіжник забрав сережки, годинник, сумку, черевики і втік. Також бачила, як ще один нападник силоміць потягнув ОСОБА_14. під міст.( т. 8 . с 295 - 297, 304)

Показаннями потерпілої ОСОБА_14., підтверджується, що 14 квітня 2002 року біля 2 години разом із подругою ОСОБА_15 йшла до останньої додому. Йшли по проспекту Миру в м. Житомирі в напрямку вулиці Маршала Жукова. Коли дійшли до мосту через річку Кам'янка, побачила, як з- під мосту вибігли двоє невідомих їй хлопців, один, вказавши рукою в судовому засіданні на підсудного ОСОБА_22., підбіг до неї, схопив рукою за шию і потягнув під міст. Затягнувши її з тротуару під міст, нападник повалив на землю і почав бити ногами в різні частини тулуба і голови. Коли вона, ОСОБА_53., стала чинити опір грабіжнику, останній продовжував наносити їй удари в область грудей, після чого забрав у неї куртку, черевики і сумку. В цей час до неї підійшов інший нападник, який, як вона зрозуміла, пограбував ОСОБА_15 оскільки вона чула її крики по допомогу. Грабіжник оглянув її руки і впевнившись, що на них немає золотих прикрас, разом з співучасником нападу втік з місця пригоди. ( т. 8 а. с. 298 - 300, 306)

Показаннями свідка ОСОБА_140., який підтвердив, що з 1997 р. знає ОСОБА_9, разом з ним займався спортом. Одного разу весною 2002 року ОСОБА_20. пропонував купити у нього золоті сережки. Оскільки сережки йому потрібні не були, він відмовився їх купувати. ( т. 8 а. с. 301-302).

За місцем проживання ОСОБА_9., в ході обшуку поряд з іншими речами були вилучені жіноча куртка, сумка, наручний годинник, гаманець.( т. 10, а. с. 23 - 30).

Під час пред'явлення предметів для впізнання, потерпіла ОСОБА_53. серед пред'явлених їй для впізнання курток впізнала свою куртку, яка була у неї викрадена під час розбійного нападу 14 квітня 2002 року. Дана куртка попередньо була вилучена в ході обшуку вдома у ОСОБА_9. (т. 8, а. с. 288).

157

При пред'явленні предметів для впізнання, потерпіла ОСОБА_53. серед пред'явлених їй для впізнання сумок впізнала свою сумку, яка була у неї викрадена під час розбійного нападу 14 квітня 2002 p.. Дана сумка попередньо вилучена в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.8 а.с.290 ).

В ході пред'явлення предметів для впізнання, потерпіла ОСОБА_15. серед пред'явлених їй для впізнання сумок, годинників та гаманців впізнала свою сумку, годинник та гаманець, які були у неї викрадені під час розбійного нападу 14 квітня 2002 року і попередньо вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.8 а.с.291, 292, 293 -294).

Висновком товарознавчої експертизи, встановлено вартість викраденої у ОСОБА_15. сумки становить 72 гривни, сумки, що належить ОСОБА_14 - 27 гривень, гаманця - 28 гривень 50 копійок, годинника - 56 гривень ( т.8 а.с.315-319).

В ході відтворення обстановки і обставин події обвинувачений ОСОБА_22. аналогічно ОСОБА_29. відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 розбійного нападу на ОСОБА_15. та ОСОБА_14., зокрема показав місце скоєння злочину, яке розташоване поблизу мосту через р. Кам'янка по проспекту Миру в м. Житомир, розповів про обставини вчинення розбійного нападу на потерпілих ( т.З а.с.87 - 108 ).

Висновком судово-медичної експертизи стверджується, що у потерпілої ОСОБА_15. виявлено одну рану на спинці носа, яка могла утворитися 14 квітня 2002 року від дії тупого твердого предмету, удару рукою, ногою у взутті по обличчю і відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (т.8 а.с.312-314).

Згідно висновку судово-медичної експертизи, у потерпілої ОСОБА_14. виявлено синці на обох ногах, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, від ударів руками, ногами у взутті, по обох ногах, відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, могли утворитися в термін та за обставин, вказаних потерпілою ОСОБА_14. ( т. 8 а.с.308-311).

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_22 та ОСОБА_21. дані ними, як на досудовому слідстві так і в суді, показання потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_14., сукупність інших доказів по даному епізоду дають суду всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчиненні даного злочину.

Докази по епізоду НОМЕР_3. Розбійний напад на потерпілих ОСОБА_56. та

ОСОБА_55.

158

Підсудний ОСОБА_20. в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення свою вину не визнав і пояснив, що він не причетний до даного розбійного нападу, а ОСОБА_22. його обмовляє.

При цьому на досудовому слідстві дав детальні показання про обставини вчинення спільно з ОСОБА_22. нападу на невідомих чоловіка та жінку подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20. Так він стверджував, що 18 квітня 2002 року він разом з ОСОБА_22. з метою пограбувати на вулиці, близько 22 години пішли в район Крошні в м. Житомирі. Він взяв з собою ніж, а ОСОБА_22. монтировку. На вулиці Андріївській побачили, як із маршрутного таксі вийшли чоловік і жінка. З ОСОБА_22 вирішили, якщо чоловік і жінка підуть в напрямку села Сонячне, то пограбують їх. Коли побачили, що вони дійсно пішли в напрямку села Сонячне вони з ОСОБА_22. полем обігнали чоловіка з жінкою і зайшли попереду них. Коли чоловік і жінка опинилися позаду них, ОСОБА_22. наніс чоловікові один удар монтировкою по голові. Чоловік почав втікати. ОСОБА_22. побіг за ним. Він ОСОБА_20. підійшов до жінки і наніс 2 удари кулаком в район обличчя і один удар кулаком в район плеча. Від ударів дівчина впала на землю, він їй сказав, щоб вона віддавала цінні речі. Жінка віддала йому свої речі, а саме: сумку, 2 каблучки, сережки. Через декілька хвилин прийшов ОСОБА_22. і сказав, що він не догнав невідомого чоловіка. Вони залишили дівчину, а самі з викраденими речами втекли. Коли йшли додому, то ОСОБА_22. сказав, що пограбували працівників міліції, оскільки невідомий хлопець говорив, що навіщо ви б'єте міліцію, і він бачив металеві ґудзики на куртці. Коли прийшли додому, і оглянули вміст сумки, то виявили там службове посвідчення міліціонера, це було посвідчення дівчини. Також ОСОБА_21. в сумочці знайшла документи, які свідчили, що пограбована ними дівчина була вагітна ( т.2 а.с.41 -42).

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_22. визнавав свою причетність до скоєння сумісно з ОСОБА_29 бандитського розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_55. та ОСОБА_56. визнав свою вину у вчиненому і дав показання, якими викриває себе і співучасника злочину ОСОБА_9. у вчинені злочину.

Стосовно нападу на чоловіка і жінку по вул. Андріївській в м. Житомир, котрими виявилися подружня ІНФОРМАЦІЯ_20 пояснив, що в квітні 2002 року близько 22-ої години він з ОСОБА_29 пограбували незнайомого чоловіка і жінку в кінці Крошні в м. Житомирі. Він вдарив чоловіка ззаду арматурою по голові, а ОСОБА_29 збив з ніг жінку і забрав у неї сумочку, сережки і каблучки ( т.З а.с.74 - 78 ).

159

деталях відтворив здійснення злочину. Пояснення його повністю співпали з поясненнями ОСОБА_9. та потерпілих ( т.3 а.с.87 - 108 ).

Підсудна ОСОБА_21. в судовому засіданні дала викривальні пояснення щодо дій ОСОБА_9. та ОСОБА_22 по даному епізоду обвинувачення. Вона підтвердила, що ОСОБА_20. та її брат ОСОБА_22. в той день повернулись пізно принесли з собою викрадені у потерпілих речі. Вона бачила жіночу сумочку, золоті прикраси - сережки, три каблучки, ланцюжок з кулоном. В сумочці нею було виявлено посвідчення працівника міліції ОСОБА_55., а також довідка про її вагітність терміном 5 місяців. ОСОБА_20. розповів їй, що в районі села Сонячного Житомирського району вони з ОСОБА_22. пограбували двоє людей чоловіка і жінку. ОСОБА_22. вдарив чоловіка арматурою по голові і той став втікати, а ОСОБА_20. побив жінку кулаками і ногами, забрав у неї сумочку і золоті прикраси.

Крім визнавальних пояснень підсудного ОСОБА_9. по даному епізоду обвинувачення на досудовому слідстві, визнавальних пояснень, як на досудовому слідстві так і в суді ОСОБА_22, викривальних пояснень ОСОБА_21., вина підсудних у вчиненні даного злочину підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_56, які були проголошені і досліджені в судовому засіданні в зв'язку із заявою потерпілого про неможливість з'явитись до суду, підтверджується, що 18 квітня 2002 року близько 21-ої год. 10 хв. він разом із своєю дружиною ОСОБА_55 слідував додому на маршрутному таксі. Доїхали до вул. Андріївської в м. Житомирі, далі пішли по вулиці Андріївській в напрямку с Сонячне. Коли дійшли до газорозподільного пункту, розташованого на перехресті вулиць Андріївська і Зоряна в селі Сонячне, побачив, як за ними позаду слідують двоє невідомих мужчин. Почув, як один з них сказав іншому : "Давай, пішли!". Одразу ж після сказаного він, ОСОБА_56., відчув сильний удар важким предметом по голові. Втікаючи від нападників, пробіг вперед і відчув, що йому нанесено було ще два удари по спині. Озирнувшись назад, побачив, що один з нападників біжить за ним з палицею в руці. Нападник замахнувся палицею нанести йому,ОСОБА_56., удар по голові. Цей удар він блокував рукою і удар прийшовся в руку. Після цього від нападників втік, забіг в один з будинків, де показавши посвідчення працівника міліції попросив невідомого чоловіка викликати міліцію, а сам повернувся на місце, де залишилася дружина. Коли вийшов на вулицю, побачив дружину, що йшла по вулиці в напрямку села Сонячне ( т.9 а.с.19-26).

Показаннями потерпілої ОСОБА_55., які були оголошені і досліджені в судовому засіданні у відсутність потерпілої, що не змогла з'явитись до суду з поважних причин, підтверджується, що 18 квітня 2002 року близько 21-ої год. 10 хв. разом з чоловіком, ОСОБА_56, слідувала додому на маршрутному таксі. Доїхали до вулиці Андріївської в м. Житомирі, а далі пішли по вул. Андріївській в напрямку с Сонячне. Коли дійшли до газорозподільного пункту, розташованого на перехресті вулиць Андріївська і

160

Зоряна с. Сонячне, побачила, як до її чоловіка раптово підбіг невідомий хлопець, котрий замахнувся на чоловіка палицею, одночасно відчула сильний удар в голову. Стала тікати від нападу, і в цей час їй було нанесено другий удар в голову. Коли зупинилася, до неї підійшов невідомий мужчина, який вирвав у неї з рук жіночу сумку, де знаходилося посвідчення працівника міліції на її ім'я, після чого наніс удар в лобну частину голови і збив її з ніг. Після цього нападник потребував віддати йому золоті прикраси. Боячись фізичної розправи, вона, ОСОБА_55., зняла з себе золоті прикраси і віддала їх нападнику. В цей час до неї підійшов співучасник нападу, котрий на прохання першого посвітив ліхтариком на потерпілу, щоб впевнитись, чи всі золоті прикраси вона віддала. Далі той, хто першим напав на неї, наніс їй декілька ударів ногою в область живота, після чого обоє втекли ( т.9 а.с.27 - 32, 63 - 64).

Показання потерпілих ОСОБА_56. і ОСОБА_55. повністю в загальних обставинах і в деталях співпадають з поясненнями підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22

Показаннями свідка ОСОБА_144, які також були оголошені в судовому засіданні, так як він не з'явився до суду з поважних причин і звернувся з заявою про оголошення його показів, підтверджено, що 18 квітня 2002 року близько 22-ої години в його будинок вбіг ОСОБА_56, котрий став просити викликати наряд міліції у зв'язку з тим, що на нього і його дружину напали двоє невідомих, побили та забрали речі. Виконавши прохання ОСОБА_56, котрий відразу вибіг на вулицю, викликав міліцію на місце пригоди ( т.9 а.с.43 - 44 ).

В ході відтворення обстановки і обставин події, проведеного з потерпілими ОСОБА_56. та ОСОБА_55., вони відтворили обставини вчинення розбійного нападу на них. їх пояснення в ході відтворення обстановки і обставин події повністю співпали з поясненнями підсудного ОСОБА_9. на досудовому слідстві і поясненнями підсудного ОСОБА_22, як на досудовому слідстві так і в суді ( т.9 а.с.38 - 42, 33 - 37 ).

При відтворенні обстановки і обставин події, з обвинуваченим ОСОБА_29, він аналогічно потерпілим ОСОБА_56. та ОСОБА_55. відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_22. розбійного нападу на невідомих йому чоловіка і жінку ( подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20 ), зокрема показав місце скоєння злочину, яке знаходиться на проїзній частині навпроти газорозподільного пункту, розташованого біля перехрестя вулиць Андріївська і Зоряна в с Сонячне Житомирського р-ну, обставини застосування фізичного насильства, насильницького заволодіння речами потерпілих, роль кожного з нападників. Покази його під час відтворення обстановки обставин події повністю співпали з поясненнями потерпілих ІНФОРМАЦІЯ_20 ( т.2 а.с.82 - 107 ).

Під час відтворення обстановки і обставин події, з обвинуваченим ОСОБА_22., останній аналогічно обвинуваченому ОСОБА_29 та потерпілим ОСОБА_55. та ОСОБА_56 відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 розбійного нападу на невідомих

161

чоловіка та жінку (подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20) його пояснення повністю узгоджуються з поясненнями ОСОБА_9. та потерпілих ( т.3 а.с.87 -108).

Протоколом огляду місця пригоди, підтверджено з місця вчинення розбійного нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20, на яке вказали під час відтворення обстановки обставин події, як потерпілі ОСОБА_56 так і підсудні ОСОБА_20. та ОСОБА_22., було вилучено відбитки слідів взуття, речовина бурого кольору і частина золотого ланцюжка приналежного ОСОБА_55. ( т.9 а.с.3 -11).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., були вилучені посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_55., жіноча сумка, записна книжка, кулькова ручка, а також взуття, яке належало ОСОБА_29. Крім того , під час обшуку в помешканні ОСОБА_9. було виявлено відрізок арматурного заліза і відрізок металевої труби ( т.10 а.с.23 -30).

При пред'явленні предметів для впізнання, потерпіла ОСОБА_55. серед пред'явлених їй для впізнання сумок впізнала свою сумку, яка була у неї викрадена під час розбійного нападу 18 квітня 2002 року. Саме цю сумку було вилучено вході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. (т.9 а.с. 60-61 ).

Протоколом огляду речових доказів, було підтверджено, що вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. посвідчення працівника міліції та записна книжка належать саме ОСОБА_55. ( т.11 а.с.87 -89).

Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_56 виявлено рану на голові та садна на лівій руці, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів 18 квітня 2002 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.( т.9 а.с.70 - 72 ).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_55. виявлено синці та садно на обличчі, животі, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів за обставин, вказаних потерпілою 18 квітня 2002 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. ( т.9 а.с.73 - 75 ).

Висновком товарознавчої експертизи встановлено, що вартість викрадених у ОСОБА_55. речей становить : сумки - 42 грн., записної книжки -2 грн. 25 коп., кулькової ручки - 27 коп. ( т.9 а.с.83 - 87 ).

Згідно висновку трасологічної експертизи, сліди взуття, вилучені при огляді місця пригоди на вулиці Андріївській в селі Сонячне Житомирського району, залишені взуттям, що має такий же рельєфний малюнок на ділянці

162

проміжної та каблучної частин підошви кросівок, які були вилучені з квартири ОСОБА_9. ( т.9 а.с.76 - 79, 88 - 91 ).

Відповідно до висновку біологічної експертизи, вилучена з місця події -розбійного нападу на подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20 - речовина являється кров'ю людини. Результати дослідження не виключають її походження від ОСОБА_56 та ОСОБА_55.( т.9 а.с.80 - 82 ).

В ході пред'явлення предметів для впізнання ОСОБА_55. серед пред'явлених їй для впізнання ланцюжків впізнала свій ланцюжок, що був у неї викрадений в ході розбійного нападу 18 квітня 2002 року. Даний ланцюжок попередньо виявлено і вилучено під час огляду місця пригоди - розбійного нападу. ( т.9 а.с.57, 45 - 46 ).

Таким чином, сукупність доказів досліджених в судовому засіданні дають всі підстави суду для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчиненні даного злочину.

Докази по епізоду № 22. Розбійний напад на потерпілу ОСОБА_16

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_20. по даному епізоду обвинувачення свою вину у вчиненому не визнав і пояснив, що він не причетний до даного розбійного нападу, а підсудний ОСОБА_22. і ОСОБА_21. його обмовляють. На досудовому слідстві давав визнавальні пояснення тому, що до нього застосовувалось фізичне насильство зі сторони працівників міліції. Щодо речей потерпілої ОСОБА_16, які були виявлені і вилучені з його помешкання, заявив, що ті речі приніс ОСОБА_22. Він до них ніякого відношення не має.

В ході досудового слідства ОСОБА_29. давав детальні показання про розбійні напади на громадян.

Зокрема, вже на початковому етапі слідства, будучи допитаним в якості підозрюваного 14 липня 2002 року ОСОБА_20. визнав факт нападу на невідому жінку ( ОСОБА_16), який вчинив з метою заволодіння її майном разом з ОСОБА_22. 24 квітня 2002 року в с Довжик. При цьому обидва він та ОСОБА_22. одягнули маски, щоб їх не впізнали стороні особи. ОСОБА_22. наносив удари по голові попередньо взятою з собою металевою арматурою, а він - ОСОБА_20., також по голові наносив удари кулаками. В результаті нападу заволоділи майном потерпілої: сумкою, поліетиленовим пакетом, грошима, косметичним набором, проїзним квитком на автобус, ключами, паспортом та іншими речами, котрі знаходились в сумці. ( т.2 а.с.2 -

3).

Підсудний ОСОБА_22. будучи допитаний в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення свою вину у вчиненому визнав повністю і дав пояснення аналогічні поясненням, які давав на досудовому слідстві. Він пояснив , що дійсно в кінці квітня 2002 року, за попередньою домовленістю з ОСОБА_29 вчинив розбійний напад на невідому їм жінку в селі

163

Довжик Житомирського району. Про обставини вчиненого нападу пояснив, що знову наприкінці квітня 2002 року одного вечора ОСОБА_20. запропонував йому знову вчинити пограбування. На цей раз вони пішли в село Довжик Житомирського району. В селищі Довжик стали на перехресті вулиць. З краю лісу побачили, що з маршрутки вийшла жінка з пакетом в руках. Вони з ОСОБА_29 лісом зайшли їй наперед і підійшли до неї. ОСОБА_20. спочатку вдарив її кулаком в обличчя, потім він вдарив жінку металевою арматурою, що завчасно взяв з собою з будинку, де проживав ОСОБА_20., в область голови, і вона впала. Він взяв у руки її пакет, а ОСОБА_20. почав тягнути жінку в ліс, щоб забрати у неї особисті речі. Невідома жінка кричала звала на допомогу. В цей час з вулиці почав бігти якийсь чоловік. Вони кинули жінку, а з пакетом втекли додому. Вдома побачили, що в пакеті була жіноча сумочка чорного кольору, гречана крупа, лимони, масло, паспорт, гаманець з грошима. Уточнив, що в момент нападу на невідому жінку у них з ОСОБА_29 були маскувальні шапочки. ( т.3 а.с.80 - 81 ).

В ході досудового слідства 19 вересня 2002 року обвинувачений ОСОБА_22. підтвердивши повністю свої попередні показання, відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 розбійних бандитських нападів на невідомих осіб, котрими виявилися потерпілі ОСОБА_45., ОСОБА_15. та ОСОБА_53. , ОСОБА_16 , ОСОБА_46., ОСОБА_48, подружжя ІНФОРМАЦІЯ_20 з метою насильницького заволодіння їх майном. Його показання повністю співпали з поясненнями підсудного ОСОБА_20. і потерпілої ОСОБА_16 ( т.3 а.с.87 - 108 ).

На досудовому слідстві під час допиту 11.09.02 року і в суді ОСОБА_21. підтвердила обставини коли ОСОБА_20. разом з ОСОБА_22. приносили додому добуті в результаті розбійних нападів на громадян речі останніх. Так вона пояснила, що приблизно в кінці квітня 2002 року ОСОБА_29з ОСОБА_22також у вечірній час кудись пішли. Повернулися вони через дві години, і принесли з собою жіночу сумочку прямокутної форми чорного кольору, лимони, гречану крупу, масло, і паспорт жінки на прізвище ОСОБА_16. ОСОБА_20 сказав, що ці речі вони відібрали у жінки в селі Довжик Житомирського району ( т.2 а.с.246 - 248 )

Окрім визнавальних показань ОСОБА_22 в судовому засіданні і на досудовому слідстві, ОСОБА_9. на досудовому слідстві, викривальних пояснень підсудної ОСОБА_21. в суді, вина підсудних ОСОБА_22 і ОСОБА_9. підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Показаннями потерпілої ОСОБА_16, стверджується, що 24 квітня 2002 року біля 21 години 30 хвилин на маршрутному таксі приїхала з м. Житомира в с Довжик Житомирського району, де проживає. Вийшла з таксі і пішла додому по вул. Лісовій. Не доходячи 20-25 метрів до першого будинку по вулиці, помітила, як з лісу з правої сторони вийшли двоє невідомих чоловіків, раптово наблизились до неї і чимось важким нанесли удар в обличчя, від якого вона впала на землю, стала сильно кричати, потім втратила свідомість. На допомогу прибіг чоловік, ОСОБА_16 і нападники втекли. Чоловік допоміг їй

164

дійти додому. Вдома виявила, що нападники під час нападу викрали поліетиленовий пакет, сумку, де знаходилися особисті речі по кількості і описанню повністю співпадають з поясненнями підсудних про викрадені речі у потерпілої ОСОБА_16 (т.9, а. с. 102 - 104, 113, 114).

Показаннями свідка ОСОБА_145., стверджується, що 24 квітня 2002 року після 21 години знаходився на подвір'ї свого будинку, поливав дерева. В цей час почув крик жінки. Вибіг на вулицю і побачив, що на землі лежить його дружина ОСОБА_16, а в цей момент від неї втікають дві людини. Коли підбіг до дружини і запитав, що сталося, вона відповіла, що її побили і викрали частину речей. Спочатку побіг за грабіжниками, але оскільки на вулиці вже темніло, не став їх наздоганяти. Після цього підійшов до дружини, і побачив у неї на обличчі кров. Допоміг дружині дійти до дому, потім викликав працівників міліції і швидку допомогу.( т. 9, а. с. 107 - 108)

Під час огляду місця пригоди, розбійного нападу на ОСОБА_16, було виявлено відбитки слідів взуття нападників їх зафіксовано способом фотографування, (т.9, а. с. 96 - 101).

При проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., в нього були вилучені жіноча сумка, а також взуття, яке належало ОСОБА_29., відрізок арматури, відрізок труби з одного краю обмотаний ізоляційною стрічкою, спортивні шапочки з прорізями для очей, капронові панчохи коричневого кольору перев'язані в нижній частині, (т. 10, а. с. 23-30)

Під час пред'явлення потерпілій ОСОБА_16 предметів для впізнання, серед пред'явлених для впізнання сумок вона впізнала свою сумку, яка була у неї викрадена в ході розбійного нападу 24 квітня 2002 року. Дану сумку попередньо вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9..( т. 9, а. с. 122).

Висновком товарознавчої експертизи, встановлено, що вартість викраденої у ОСОБА_16 сумки складає 40 гривень, (т.9, а. с. 132 - 135).

В ході відтворення обстановки і обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_9., останній відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_22. розбійного нападу на ОСОБА_16 по вул. Лісовій селі Довжик Житомирського району, зокрема показав місце скоєння злочину, інші обставини викрадення речей у потерпілої. Його покази повністю співпали з показами потерпілої ОСОБА_16 І підсудного ОСОБА_22 (т.10, а. с 82-107).

Під час відтворення обстановки і обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_22, він аналогічно обвинуваченому ОСОБА_29. відтворив обстановку і обставини вчинення сумісно з ОСОБА_29 розбійного нападу на ОСОБА_16 по вул. Лісовій в селі Довжик Житомирського району, зокрема також показав місце скоєння злочину, вказав

165

на обставини насильницького заволодіння майном потерпілої. Його пояснення також повністю співпали з поясненнями ОСОБА_9. та ОСОБА_16 (т. 3, а. с. 87 - 108).

Згідно висновку трасологічної експертизи, слід взуття, вилучений під час огляду місця пригоди - розбійного нападу на ОСОБА_16 в селі Довжик Житомирського району Житомирської області, залишений взуттям, яке має такий же рельєфний малюнок на ділянці проміжної частини підошви кросівок, які вилучені під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_9. ( т. 9, а. с 125 - 126, 141 - 143).

Висновком судово-медичної експертизи, підтверджено, що при медичному огляді ОСОБА_16 в Житомирській обласній лікарні, де вона знаходилася на стаціонарному лікуванні з 25.04.2002 року по 29.04.2002 року, та у відділенні щелепно-лицьової хОСОБА_62ргії, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 29.04.2002 року по 21.05.2002 року, був визначений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, травматичний перелом верхньої щелепи, (т. 9, а. с. 128-131).

З приводу визначення ступеню тяжкості спричинених ОСОБА_16 в результаті розбійного нападу тілесних ушкоджень допитаний в якості спеціаліста судово-медичний експерт Житомирського обласного бюро СМЕ ОСОБА_146 пояснив, що тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи та перелому виличної кістки справа відносяться до середнього ступеню тілесних ушкоджень, (т. 9,а. с 117 - 118).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи по матеріалах справи № 44 , проведеної в суді, видно, що у потерпілої ОСОБА_16 виявлено закриту тупу травму обличчя у формі подвійного перелому кісток носа, перелому правої виличної кіски, та кісток верхньої щелепи. Вказана травма обличчя у ОСОБА_16 утворилася від дії тупого твердого предмету, що підтверджується її закритим характером і травмуючим механізмом утворення переломів, була неодноразова ударна дія тупого предмету, на що вказують локалізація переломів та їх характер. Дана закрита тупа травма обличчя ОСОБА_16 утворилася 24 квітня 2002 року, та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.( т.21,а. с 37-40).

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_22, ОСОБА_21., потерпілої ОСОБА_16, свідка ОСОБА_145. та сукупність інших досліджених судом доказів по даному епізоду, дають суду всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_22 у вчиненні даного бандитського озброєного розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_16

166

Докази по епізоду № 23. Бандитський напад на потерпілу ОСОБА_57.

Підсудний ОСОБА_20. будучи допитаним в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення вини своєї у вчиненому не визнав, пояснивши, що не причетний до вчинення даного злочину, визнавальні покази по даному епізоду дав під тиском оперативних працівників міліції.

Однак на досудовому слідстві, будучи додатково допитаним 13.09.02 року обвинувачений ОСОБА_20. дав детальні показання про напад на невідому жінку (ОСОБА_57.), вчинений ним в травні 2002 року і показав, як в першій половині місця разом з дружиною ОСОБА_21. повертався додому. Йшли по вулиці Короленка в м. Житомирі, мали намір зайти до річки Кам'янка, і вздовж неї йти до помешкання, де проживали, коли побачили, як попереду йде незнайома жінка. Вирішив її пограбувати. Дійшовши до кінця мосту через річку Кам'янка, де починається вулиця Соснова, наказав дружині ОСОБА_21. сховатися під мостом, а сам залишився на мосту. Коли невідома порівнялася з ним, наніс їй один удар кулаком в обличчя. Від цього удару жінка впала, тоді почав у неї забирати жіночу сумку та поліетиленовий пакет. В цей час побачив, як в цьому напрямку біжать два невідомих чоловіки. Тоді вирвав із рук жінки сумку і поліетиленовий пакет, спустився під міст і з викраденими речами понад річкою пішли з ОСОБА_21. в напрямку свого дому. Коли прийшли додому, то оглянули вміст сумки і поліетиленового пакету. Там знаходилися парфумерія, помада, креми, гроші в сумі 35 гривень, дзеркальце, пропуск на роботу, на панчішну фабрику інші речі.( т. 2, а. с. 53 -55).

В судовому засіданні, а також на досудовому слідстві підсудна ОСОБА_21. по даному епізоду обвинувачення ОСОБА_9 давала пояснення, що викривають ОСОБА_9. у вчиненні ним цього злочину.

Так вона пояснила, що на початку травня 2002 року біля 22.00 години, знаходячись на мосту через річку Кам'янку по вул. Сосновій в м. Житомирі разом з чоловіком ОСОБА_29 побачили, як в їх напрямку йде жінка. ОСОБА_20. наказав їй, ОСОБА_21., спуститися вниз, під міст. Зійшовши з мосту, побачила наступне. Коли жінка порівнялася з ОСОБА_29, він її ударив рукою кулаком. Від удару жінка впала, однак знову піднялася, і тоді ОСОБА_20. наніс ще декілька ударів. Удари він наносив руками, але куди конкретно не бачила. Після цього ОСОБА_20. спустився під міст, і вона побачила у нього в руках жіночу сумку і поліетиленовий пакет. При цьому ОСОБА_20. сказав, що на вулицю вийшли два чоловіки і стали бігти в його бік.

Оглянувши вдома викрадені речі, побачили, що сумка була чорного кольору, в ній знаходились 30 гривень, пакети з насінням огірків, пропуск на панчішну фабрику, записні книжки, щось було з косметики, 2 булочки, мінеральна вода, парасолька, інші речі. Всі речі знаходились вдома, крім насіння, яке завезла в с. Миролюбівка, та пропуск, котрий викинули.( т. 2, а. с 228-230).

167

15.08.02 року обвинувачена ОСОБА_21., підтвердивши свої попередні показання про обставини вчинення ОСОБА_29 розбійного нападу на невідому жінку (ОСОБА_57.) на мосту через річку Кам'янка по вул. Сосновій в м. Житомирі, відтворила обстановку і обставини скоєння цього злочину, розповівши докладно, як ОСОБА_20. вчинив цей злочин ( т.2 а.с.233-234).

Окрім визнавальних пояснень ОСОБА_9. по даному епізоду обвинувачення на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони повністю підтверджуються беззаперечними об'єктивними доказами, викривальних пояснень ОСОБА_21. вина підсудного ОСОБА_9. підтверджується іншими доказами дослідженими в суді.

Показаннями потерпілої ОСОБА_57., дослідженими судом за заявою потерпілої в її відсутність, так як вона не могла з'явитись до суду з поважних причин, підтверджується, що 07 травня 2002 року вона поверталася з роботи додому з панчішної фабрики, доїхала тролейбусом до площі Короленка в м. Житомирі, після цього пішки по вулиці Короленка пішла в напрямку вулиці Соснової в м. Житомирі. Коли дійшла до мосту через ріку Кам'янка, побачила на перилах мосту сидячого невідомого хлопця. В той момент, коли вона, ОСОБА_57., проходячи по мосту, порівнялася з незнайомим, він несподівано для неї зіскочив з перил і раптово наніс їй удар кулаком в обличчя, і таким чином, збив її з ніг, продовжуючи наносити по ній, лежачій, удари ногами по різним частинам тіла, вирвав з рук сумку, в якій знаходилися 35 гривень, косметика, а також вирвав з рук поліетиленовий пакет, в якому знаходилися продукти харчування, після чого побіг вниз під міст і втік ( т.9 а.с.151-152, 153).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., були вилучені жіночі сумки, серед яких потім потерпіла впізнала свою сумку ( т.10 а.с.23 -30).

При пред'явленні потерпілій ОСОБА_57 предметів для впізнання, вона серед пред'явлених їй для впізнання сумок впізнала свою сумку, яка була у неї викрадена в ході пограбування 07 травня 2002 року. Дану сумку було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. (т.9 а.с.154).

Висновком товарознавчої експертизи встановлено вартість викраденої у ОСОБА_57. сумки - 25 гривень ( т.9 а.с.161 ).

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що у ОСОБА_57. було виявлено тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми на голові, синця на лівому стегні, саден на голові, тулубі, лівому стегні, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, за обставин, на які вказує потерпіла ОСОБА_57. ( т.9 а.с.165 - 166 ).

Згідно додаткового висновку судово-медичної експертизи № 835

168

проведеної в суді, дані тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_57. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( т.21 а.с.174 - 175 ).

Під час відтворення обстановки і обставин події з участю обвинуваченої ОСОБА_21. остання, відтворюючи обстановку і обставини вчиненого її чоловіком, ОСОБА_29, нападу на потерпілу ОСОБА_57., показала місце скоєння злочину - на краю мосту через річку Кам'янка поблизу вулиці Соснової в м. Житомирі, а також вказала місце під мостом, де вона, ОСОБА_21., знаходилася в момент пограбування ( т.2 а.с.233 - 234 ).

Таким чином, правдиві показання ОСОБА_9. дані ним на досудовому слідстві, які суд приймає до уваги, викривальні пояснення ОСОБА_21., показання потерпілої ОСОБА_57. та сукупність інших доказів по справі дають суду всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудного ОСОБА_9. у вчиненні даного злочину.

Докази по епізоду № 24. Розбійний напад на потерпілу ОСОБА_58

Підсудний ОСОБА_20. в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення свою вину у вчиненому не визнав і пояснив, що ОСОБА_21. його обмовляє і вважає, що вона сама, ще з кимось вчинила цей злочин. На твердження потерпілої ОСОБА_17. про те, що вона його впізнає по голосу, відповів, що вона помиляється, він її не знає.

Однак, досліджуючи покази ОСОБА_9. на досудовому слідстві встановлено, що він на слідстві давав послідовні, докладні пояснення по даному епізоду обвинувачення.

Так він пояснив, що на початку червня 2002 року по проспекту Миру в м. Житомирі біля будинків №№ 17-19 разом ОСОБА_21. вирішив знову вчинити напад на громадян з метою заволодіння чужим майном. З цією метою, у темну пору доби, з ОСОБА_21. прибув до будинку АДРЕСА_67, де підшукував об'єкт нападу. Близько 02 годин ночі, побачивши невідому молоду жінку, яка йшла в напрямку двору даного будинку у відсутності сторонніх осіб, котрі могли б заважати нападу, вирішили напасти на неї. Наздогнавши дівчину біля будинку за вказаною адресою, він, ОСОБА_20., раптово схопив ОСОБА_58 рукою за плече і, зупинивши її таким чином, став наносити їй удари кулаком в обличчя, одночасно вимагаючи передачі грошей та цінностей, в цей час ОСОБА_21. знаходилась поряд з ним, і спостерігала за навколишньою обстановкою. В результаті нападу заволоділи майном потерпілої, а саме: курткою, сумкою, грошима в сумі біля 100 гривень, телефонною карткою, косметичним набором, ключами, наручним годинником, туфлями, золотими браслетом, каблучкою, сережками ( т.2 а.с.14 - 15).

169

Визнавши частково себе винною в скоєнні вказаного злочину, підсудна ОСОБА_21. пояснила, що вчинила його під тиском чоловіка, ОСОБА_9., якого боялася.

Разом з тим дала показання, які повністю викривають її та ОСОБА_9. у вчиненні вказаних вище розбійних нападів, показавши, що дійсно, 7.06.2002 року біля 2 годин ночі, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_29 знаходилася біля магазину "Універсам" по проспекту Миру в м. Житомирі. В цей час з магазину вийшла жінка, як пізніше взнала ОСОБА_17., котра пішла по вулиці. Чоловік наказав разом йти за нею. Біля будинку АДРЕСА_68 ОСОБА_20. наздогнав дівчину і став її бити. Вона, ОСОБА_21., в цей час знаходилася в 3-х метрах від нього, спостерігала за навколишньою обстановкою. Коли підійшла до дівчини ближче побачила, що вона непритомна. ОСОБА_20. передав їй шкіряний піджак потерпілої, гроші в сумі 100 гривень, туфлі, наручний годинник, телефонну картку, з яких гроші витратили, туфлі продали на ринку, а решта речей залишалася вдома.(т.2,а. с 209-214).

Під час відтворення обстановки обставин ОСОБА_21. по даному епізоду обвинувачення запропонувала учасникам відтворення прослідувати до місця скоєння нападів на потерпілу ОСОБА_58, до будинку АДРЕСА_67 де розташований магазин „Універсам". Прибувши до вказаного місця, ОСОБА_21. вказала на прохід між будинками №15 та №19 по проспекту Миру, і пояснила, що одного дня на початку червня 2002 року, знаходячись разом з ОСОБА_29 цьому місці, побачили, як в їх напрямку йде невідома дівчина. Разом з чоловіком вирішили її пограбувати, з цією метою пішли за дівчиною. Далі ОСОБА_21. запропонувала учасникам слідчої дії прослідувати у двір будинку, і далі по алеї. Пройшовши по цьому маршруту, ОСОБА_21. вказала на ділянку місцевості, де ростуть берези, і заявила, що саме в цьому місці вона разом з ОСОБА_29 напали на невідому дівчину, яку побили і пограбували.

Таким чином, ОСОБА_21. відтворила обстановку і обставини розбійного нападу на ОСОБА_58.( т. 2, а. с. 234 - 235, 239, 241).

Окрім визнавальних пояснень підсудного ОСОБА_9. на досудовому слідстві, які суд приймає до уваги, так як вони є послідовними , докладними, співпадають з поясненнями підсудної ОСОБА_21., яка дала правдиві пояснення, якими повністю викрила як себе, так і ОСОБА_9. вина підсудних доводиться і іншими дослідженими судом доказами.

Так з показань потерпілої ОСОБА_17., видно, що в ніч на 6 червня 2002 року вона святкувала день народження подруги, ОСОБА_147 в кафе „БАРС", що по проспекту Миру в м. Житомирі. О 2 годині пішла додому пішки, оскільки проживає неподалік від кафе. По дорозі додому зайшла в магазин "Універсам" далі прослідувала між будинками №17 і №19 по проспекту Миру, і пішла по алеї вздовж будинку №19. Коли йшла по алеї, її раптово наздогнав невідомий хлопець, котрий схопив її за плече і потребував віддати сумку. Боячись фізичної розправи, вона, ОСОБА_17., віддала сумку нападнику. Після цього нападник став вимагати віддати йому сережки.

170

Спробувавши чинити опір, вона, ОСОБА_17., відмовила виконати вимогу нападника, на що той сильним ударом в обличчя збив її з ніг, і вона втратила відомість. Коли прийшла до тями, виявила, що у неї викрали її особисті речі: куртку, туфлі, золоті прикраси, сумку. Крім того в судовому засідання вона заявила, що впізнала нападника ОСОБА_9., який знаходився в залі судового засідання по голосу і вказала на нього. Підтвердила, що голос ОСОБА_9. вона запам'ятала добре ( т.9 а.с.178 - 180, 190 - 193, 219 ).

Показаннями свідка ОСОБА_148, стверджується, що 06.06.2002 року її донька, ОСОБА_17, святкувала день народження своєї подруги, ОСОБА_147. 07.06.2002 року о 02 годині 50 хвилин ОСОБА_17 збиралася їхати в м. Хмельницький і попередила, що додому вона прийде о 2 годині. Близько 02 години 30 хвилин в квартиру хтось подзвонив, і це її здивувало, оскільки в доньки були свої ключі. Коли відкрила двері, побачила ОСОБА_17, яка була дуже побита, все обличчя і кофта були вимащені кров'ю, сама вона була босоніж. ОСОБА_17 розповіла, що її побили і викрали куртку, сумку, наручний годинник та інші особисті речі. Після цього викликали швидку допомогу і міліцію ( т.9 а.с.183 - 184 ).

З показань свідка ОСОБА_147 видно, що 06.06.2002 року в кафе "БАРС" вона святкувала свій день народження. На святкуванні була ОСОБА_17. На початку третьої години ночі ОСОБА_17. пішла додому. їй запропонували викликати таксі, однак ОСОБА_17 відмовилася від послуг таксі, мотивуючи тим, що проживає неподалік від кафе, тому додому вона пішла пішки. В кафе ОСОБА_17. була одягнена в шкіряний піджак, мала золоті сережки та ланцюжок. На другий день взнала, що ОСОБА_58 пограбували невідомі, але вона добре запам'ятала голос одного з нападників ( т.9 а.с.185 -186).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., поряд з іншими речами були вилучені жіноча сумка, шкіряна куртка і жіночий наручний годинник ( т.9 а.с.23 - 30 ).

В ході пред'явлення потерпілій ОСОБА_17. предметів для впізнання, ОСОБА_17. серед пред'явлених їй для впізнання сумок впізнала свою сумку, серед пред'явлених їй для впізнання курток впізнала свою куртку, а серед пред'явлених їй для впізнання годинників впізнала свій годинник, які у неї було викрадено під час розбійного нападу 07 червня 2002 року. Дані речі попередньо було вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.9 а.с.206, 204, 205 ).

Висновком товарознавчої експертизи була встановлена вартість викрадених у ОСОБА_17. речей, яка становить: сумки - 70 гривень, куртки -412 гривень 50 копійок, годинника - 21 гривна 56 копійок ( т.9 а.с.217 - 218 ).

В ході відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілої ОСОБА_17., вона, відтворюючи обстановку і обставини вчинення на неї

171

нападу 07.06.2002 року, показала місце біля будинку АДРЕСА_3 1, де стосовно неї було застосоване насильство. Покази потерпілої повністю співпали з поясненнями даними підсудною ОСОБА_21. також під час відтворення обстановки обставин події ( т.9 а.с. 193 ).

Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_17. було виявлено тілесні ушкодження у вигляді трьох синців, одного крововиливу, однієї рани на обличчі, перелому кісток спинки носу, струсу головного мозку, які утворитися від дії тупих твердих предметів, 07.06.2002 року, і відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (т.9 а.с.210 -211).

Таким чином, сукупністю досліджених судом доказів вина підсудних ОСОБА_20. та ОСОБА_21. у вчиненні ними спільними зусиллями бандитського розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_58 доведена.

Докази по епізоду № 25. Розбійний напад на потерпілу ОСОБА_59.

В судовому засіданні допитаний підсудний ОСОБА_29 по

даному епізоду обвинувачення своєї вини у вчиненому не визнав і пояснив, що він не причетний до даного злочину, а визнавальні пояснення на досудовому слідстві давав під тиском оперативних працівників.

З досліджених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_9. даних ним на досудовому слідстві видно, що визнаючи факт вчинення разом з ОСОБА_21. нападу на ОСОБА_59. на початку червня 2002 року в районі будинку № 25 по проспекту Миру в м. Житомирі, ОСОБА_20. показав, що через декілька днів після попереднього нападу, в темну пору доби, разом ОСОБА_21. підшукував об'єкт нападу в районі Панчішної фабрики по проспекту Миру. Близько 2-ої години ночі побачив невідому дівчину, яка йшла в напрямку середньої школи № 5, розташованої в АДРЕСА_33 у відсутності сторонніх осіб, котрі могли б заважати нападу, разом з ОСОБА_21. вирішили скористатися даною обставиною і пограбувати її. З цією метою наздогнав дівчину поблизу школи, став її бити, кулаками в обличчя, ногами по тулубу, одночасно вимагаючи передачі йому грошей та цінностей. В цей час ОСОБА_21. знаходилась поряд з ним, спостерігала за навколишньою обстановкою. В результаті нападу заволоділи майном потерпілої, а саме : курткою, кофтою, штанами, черевиками, золотими сережками та ланцюжком ( т.2 а.с. 15 - 16 ).

Підсудна ОСОБА_21. судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення свою вину визнала і пояснила, що в ніч 10 на 11 червня 2002 року, близько 2 години ночі, вони з ОСОБА_29 підшукуючи об'єкти для нападу біля панчішної фабрики на проспекті Миру в м. Житомирі, зустріли дівчину, що йшла в напрямку школи № 5. Тільки дівчина зайшла в двір школи, як ОСОБА_20. підбіг до неї ззаду ударив кулаком в спину, збив її з ніг , почав бити її кулаками і ногами по всьому тілу. Став вимагати у неї гроші і

172

цінності. Вона в цей час стояла поряд з ОСОБА_29 він відібрав у потерпілої кофту з візерунками, чорну шкіряну куртку, сірі штани, золоті сережки і ланцюжок, чорні черевики, інші речі і передав їй. Після цього ОСОБА_20. ударив потерпілу головою об стіну школи ( т.2 а.с.236, 238 ).

Крім визнавальних пояснень підсудного ОСОБА_9. на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони є послідовними, докладними і співпадають з об'єктивними доказами по справі, викривальних пояснень ОСОБА_21. вина підсудних у вчиненому по даному епізоду обвинувачення доводиться іншими доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_59., які були оголошені в судовому засіданні в її відсутність за її заявою, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, стверджується, що працювала в другу зміну на Житомирському маслозаводі у період часу з 16-ої години 10 червня 2002 року до 01-ої години 20 хвилин 11 червня 2002 року. Після закінчення зміни на службовому автобусі поїхала додому і вийшла на зупинці біля ПТУ-19. По дорозі в кіоску купила мінеральну воду. Слідуючи по алеї через територію середньої школи № 5, почула, як хтось за нею іде. Озирнувшись, вона спочатку нікого не помітила і продовжувала іти далі. Однак, знову почула кроки позаду. Боячись грабіжників, почала бігти, і коли знову озирнулася, побачила силует чоловіка, який наздогнав її і ударом руки в спину збив з ніг. Після цього двоє невідомих затягнули її - ОСОБА_59., в кущі, що ростуть поблизу школи, де один з нападників став наносив їй удари ногами і руками в різні частини голови і тулуба, а інший весь час знаходився поруч. Після побиття нападники роздягнули її, забрали речі, а саме сумку, золоті прикраси та весь одяг, за виключенням нижньої білизни. Побачивши, що хтось йде по алеї, нападники втекли. Покази потерпілої співпадають з показаннями підсудних в тому, що нападників було двоє, по обставинах нападу, по кількості викрадених речей потерпілої ( т.9 а.с.238 - 240, 260 - 262 ).

Показаннями свідка ОСОБА_149, покази якого за його заявою були оголошені в суді, підтверджується, що 11.06.2002 року о 2-й годині ночі в квартиру зайшла його дружина, ОСОБА_59., яка була одягнена лише в нижню білизну. Дружина розповіла, як біля середньої школи № 5 в м. Житомирі невідомі нападники побили її і забрали одяг, речі. Тоді він, ОСОБА_149, вибіг з квартири, оббіг територію школи, вийшов на тролейбусну зупинку, однак нікого не знайшов. Після цього попросив сторонніх громадян викликати міліцію ( т.9 а.с.257- 258 ).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., поряд з іншими речами, були вилучені жіноча сумка та шкіряна куртка, схожі та ті, котрі були викрадені у ОСОБА_59. ( т.9 а.с.23 - 30 ).

При пред'явленні потерпілій ОСОБА_59. предметів для впізнання, вона серед пред'явлених їй для впізнання сумок впізнала свою сумку, яка була у неї викрадена під час розбійного нападу 11 червня 2002 року. Дану сумку було вилучено вході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.9 а.

173

с. 264).

При пред'явленні потерпілій ОСОБА_59. предметів для впізнання, вона знову ж таки серед інших курток впізнала свою куртку, яка була у неї викрадена під час розбійного нападу 11 червня 2002 року. Дана куртка була вилучена в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.9 а.с.263).

Висновком судово-медичної експертизи, доводиться, що у ОСОБА_59. було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців, осаднень, крововиливів, саден на обличчі, струсу головного мозку, які утворилися від дії тупих твердих предметів 10 червня 2002 року, і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я ( т.9 а.с.266 - 267 ).

Висновком товарознавчої експертизи встановлено вартість викраденого у ОСОБА_59. : сумки 120 гривень, куртки - 800 гривень ( т.9 а.с.271 - 272 ).

В ході відтворення обстановки і обставин події, проведеного з участю потерпілої ОСОБА_59., вона відтворила обстановку і обставини вчинення стосовно неї 11.06.2002 року розбійного нападу, зокрема показала місце скоєння злочину - територію поблизу середньої школи № 5, розташованої в АДРЕСА_33 вказала на те, як саме проти неї було застосоване насильство ( т.9 а.с.243 ).

Під час відтворення обстановки і обставин події обвинувачена ОСОБА_21. аналогічно потерпілій ОСОБА_59. відтворила обстановку і обставини вчинення 11.06.2002 року сумісно з ОСОБА_29 розбійного нападу на невідому жінку поблизу середньої школи № 5 в м. Житомирі по вулиці Клосовського, 16. Дані покази ОСОБА_21. повністю співпали з поясненнями потерпілої ОСОБА_59. по обставинах вчинення розбійного нападу, по кількості речей викрадених у потерпілої ( т.9 а.с.236, 238, 242 - 243 ).

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів по даному епізоду обвинувачення, а саме правдиві показання підсудної ОСОБА_21., а ОСОБА_9. - на досудовому слідстві, потерпілої ОСОБА_59., свідка ОСОБА_149, інших об'єктивних доказів, дають суду всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудних ОСОБА_9. та ОСОБА_21..

Посилання ОСОБА_9. на те, що визнавальні покази на досудовому слідстві він дав під тиском оперативних працівників міліції спростовуються результатами перевірки прокуратури Житомирської області від 20 березня 2006 року, проведеної за судовим дорученням в порядку ст.315-1 КПК України ( т.18 а.с.139 - 140 ), а тому розцінює їх, як спосіб захисту від висунутого обвинувачення та намагання уникнути відповідальності за вчинене.

174

Докази по епізоду НОМЕР_7. Розбійний напад на потерпілого ОСОБА_60.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_29. по

даному епізоду обвинувачення свою вину не визнав, пояснивши, що не причетний до вказаного злочину. Пояснити, яким чином речі потерпілого ОСОБА_60потрапили до помешкання де він проживав до затримання не зміг. Він зазначив, що визнавальні пояснення в присутності адвоката ОСОБА_102. підписував, оскільки боявся оперативних працівників.

Разом з тим на досудовому слідстві 28.08.02 року ОСОБА_20. звернувся в органи внутрішніх справ з заявою про вчинення ним сумісно з ОСОБА_21. наступного нападу на невідомого чоловіка ОСОБА_60в середині червня 2002 року по АДРЕСА_2( т.2 а.с.71-72).

Про обставини цього нападу дав показання в ході додаткового допиту 29.08.02 року, а саме пояснив, що приблизно 14-15 червня 2002 року близько 23 години, він разом зі своєю дружиною, ОСОБА_21., повертався з міста додому. Коли йшли в районі провулка Червоного в м. Житомирі, побачили невідомого чоловіка, який був в стані алкогольного сп'яніння. Він раптово наніс цьому невідомому хлопцеві один удар кулаком в обличчя. Від нанесеного удару хлопець впав на землю і втратив свідомість. Після цього обшукав кишені у невідомого, а він був одягнений у футболку і джинси. В задній кишені штанів знайшов техпаспорт на автомобіль, талон до посвідчення водія, які забрав разом з ключами та механічним годинником. З викраденим пішли додому, а хлопець лишився лежати на землі. Всі викрадені речі залишилися вдома ( т.2 а.с.75 - 76 ).

Незважаючи на те, що підсудній ОСОБА_21. даний епізод в вину не інкриміновано досудовим слідством, вона дала суду пояснення з приводу обставин, які їй відомі. Зокрема пояснила, що приблизно в середині червня 2002 року, коли пізно ввечері з ОСОБА_29 повертались додому з міста, назустріч їм прямував чоловік. Який був в нетверезому стані і коли порівнявся з ОСОБА_21 став приставати. ОСОБА_20. вдарив сильно кулаком цього чоловіка в обличчя, той упав і втратив свідомість. ОСОБА_20. забрав у цього чоловіка його особисті речі наручний годинник, цигарки, документи, зв'язку ключів.

Покази ОСОБА_9. в тому, що він не причетний до даного злочину підсудна ОСОБА_21. прокоментувала, що її чоловік таким чином намагається уникнути покарання за вчинене.

Окрім визнавальних пояснень ОСОБА_9. на досудовому слідстві, викривальних пояснень ОСОБА_21. на досудовому слідстві і в суді, вина ОСОБА_9. по даному епізоду обвинувачення доводиться дослідженими судом іншими доказами.

Протоколом добровільної заяви ОСОБА_9. від 28.08.02 року підтверджується факт вчинення ним наступного розбійного нападу на невідомого чоловіка ОСОБА_60 в середині червня 2002 року біля будинкуАДРЕСА_69 ( т.2 а.с.71 - 72 ).

175

Про даний факт органам міліції до звернення ОСОБА_9. не було відомо.

Показаннями потерпілого ОСОБА_60., покази якого було проголошено в суді, в зв'язку з неявкою до суду з поважних причин, підтверджується, що 14 червня 2002 року близько 23 години ішов додому. Коли йшов по одному з провулків в м. Житомирі, то відчув, що йому нанесли удар по голові. Хто наносив удар і чим він не розгледів. Від нанесеного удару впав на землю і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то виявив пропажу годинника, документів - талону до посвідчення водія на своє ім'я та ключів ( т.9 а.с.276 - 277 ).

Під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_9., поряд з іншими речами були вилучені талон до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_60., обкладинка для документів, наручний годинник, схожий на той, що було викрадено у ОСОБА_60( т. 10 а.с.23 - 30 )

При пред'явленні потерпілому ОСОБА_60 предметів для впізнання, він серед пред'явлених йому для впізнання годинників впізнав свій годинник, а серед пред'явлених йому для впізнання обкладинок для документів впізнав свою обкладинку для документів, які були у нього викрадені під час розбійного нападу 14 червня 2002 року. Саме цей годинник і обкладинка для документів були вилучені вході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.9 а.с.278, 279 ).

Висновком товарознавчої експертизи, встановлено вартість викраденого у ОСОБА_60наручного годинника, що становить 41 гривну 25 копійок, обкладинки для зберігання документів - 1 гривня 25 копійок ( т.9 а.с.287 -288).

Під час відтворення обстановки і обставин події обвинувачений ОСОБА_20. відтворив обстановку і обставини вчинення нападу на невідомого хлопця ОСОБА_6014.06.2002 року, зокрема показав місце скоєння злочину - біля будинку АДРЕСА_69 ( т.2 а.с.126 - 128 ).

Речовими доказами, вилученими в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., а саме - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу і талоном до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_60., зв'язкою ключів, механічним годинником та обкладинкою для зберігання документів ( т.11 а.с.87 - 89 ).

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів по даному епізоду, а саме показання підсудного ОСОБА_9. дані ним на досудовому слідстві, показання підсудної ОСОБА_21. на досудовому слідстві і в суді, показання потерпілого ОСОБА_60та речові докази дають суду всі підстави для висновку про встановлення судом фактичних подій злочину та доведеності вини підсудного ОСОБА_9.

176

Докази по епізоду № 27. Розбійний напад на потерпілу ОСОБА_61.

Підсудний ОСОБА_20. будучи допитаним в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення свою вину у вчиненні нападу на потерпілу ОСОБА_61. не визнав і пояснив, що цього злочину він також не вчиняв. ОСОБА_21. його обмовляє. Яким чином речі потерпілої ОСОБА_61. потрапили до будинку де він проживав до затримання пояснити не зміг.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні даного нападу ОСОБА_20. на досудовому слідстві 7 серпня 2002 року під час допиту назвав правоохоронним органам наступний факт вчиненого ним в середині червня 2002 року розбійного нападу на невідому жінку (ОСОБА_61.) поблизу середньої школи №5 в м. Житомирі по вул. Клосовського. (т. 2, а. с. 46 - 48).

Також в ході додаткового допиту ОСОБА_20. до своїх попередніх показань додав показання про обставини вчинення ним нападу у червні 2002 року на невідому дівчину ОСОБА_61. в районі середньої школи №5 в м. Житомирі, що по вул. Клосовського, а саме про те, як в один з днів першої половини місяця біля 01 години ночі знаходився поблизу дискоклубу, що по проспекту Миру в м. Житомирі, і побачив біля таксофону невідому дівчину, в руках якої була сумка, вирішив пограбувати її, став слідкувати за нею. Дівчина спочатку сіла в автомобіль - таксі марки „Жигулі", далі вийшла з автомобіля, і пішла в напрямку середньої школи №5. Наздогнавши її в цьому місці, він ОСОБА_20., збив дівчину з ніг ударом в спину, вирвав у неї з рук сумку, після чого втік з місця нападу; вдома перевірив вміст сумки, і побачив, що там знаходилися журнали, креми, гроші, (т.2, а. с. 56 - 57).

В судовому засіданні і в суді підсудна ОСОБА_21. також повідомила слідству і суду про вчинений ОСОБА_29 розбійний напад на потерпілу ОСОБА_61 поблизу середньої школи № 5 по вул. Клосовського в м. Житомирі, і показала, що в один із днів середини червня 2002 року ОСОБА_29. прийшов додому біля 24 години, і приніс з собою жіночу сумку чорного кольору. Він їй розповів, що біля стадіону, який розміщений біля СШ № 5 в м. Житомирі, він скоїв пограбування дівчини, яка вигулювала собаку. Володя розповів, що він догнав дівчину і побив її за те, що вона не хотіла віддавати йому свої речі. Собаку з початку він не бачив, потім собака підбігла і почала тягнути його за штани, ОСОБА_20. вирвав сумку і втік. Коли оглянули вміст сумки, то там знайшли три тюбика крему, дезодорант, деякі речі з косметики, два каталоги косметики фірми „Ейвон", гроші приблизно гривен три. (т. 2, а. с. 231 - 232).

Крім визнавальних правдивих пояснень ОСОБА_9., даних ним на досудовому слідстві, які суд бере до уваги, так як вони співпадають з об'єктивними доказами по даному епізоду обвинувачення, викривальних пояснень підсудної ОСОБА_21. вина підсудного ОСОБА_9. у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_61 підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_61, підтверджується, що 15.06.2002

177

року о 2 годині вийшла з дому, щоб з таксофону біля тролейбусної зупинки „Панчішна фабрика" викликати таксі. Повертаючись додому, йшла по території середньої школи №5, розташованої по вулиці Клосовського 16 в м. Житомирі. Коли проходила біля школи, її наздогнав невідомий хлопець, який раптово ударом кулака в голову збив її з ніг, після чого, продовжуючи бити ногами в різні частини тулуба, нападник вирвав у неї з рук сумку і втік, (т.9, а. с. 295, 297, 303 - 304).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., наряду з іншими речами була вилучена жіноча сумка, схожа на ту, що була викрадена у ОСОБА_61. під час розбійного нападу, (т. 10, а. с. 23 - 30).

В ході пред'явлення потерпілій ОСОБА_61. предметів для впізнання, вона серед пред'явлених для впізнання сумок впізнала свою сумку, яка була у неї викрадена під час розбійного нападу 15 червня 2002 року. Саме цю сумку було вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. (т. 9 А. с. 307).

Висновком товарознавчої експертизи, встановлено вартість викраденої у ОСОБА_61. сумки , яка становить 18 гривень, (т. 9, а. с. 315).

При відтворенні обстановки і обставин події, з участю обвинуваченого ОСОБА_9., він відтворив обстановку і обставини вчинення 15.06.2002 року розбійного нападу на невідому жінку біля приміщення середньої школи №5, розташованої по вулиці Клосовського, 16 в м. Житомирі. Ці пояснення на місці повністю співпали з беззаперечними поясненнями потерпілої ОСОБА_61. та підсудної ОСОБА_21. (т. 2, а. с. 61 - 68 ).

Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_61. виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та обличчі, саден на спині, закритого перелому кісток спинки носа із незначним зміщенням уламків, струсу головного мозку, що призвело до амбулаторного лікування з 15 по 26.06.2002 року та операційного втручання редресації кісток спинки носа. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, від ударів руками, ногами у взутті по голові, обличчю та спині, не могли утворитися при падінні з положення стоячи на площині, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. ( т. 9, а. с. 317-318).

Таким чином, сукупність вказаних досліджених судом доказів підтверджують вину ОСОБА_9. у вчиненні ним бандитського розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_61. і заволодінні її особистим майном.

178

Докази по епізодах №№ 28 - 30. Викрадення та умисне вбивство потерпілої

ОСОБА_62, розбійний напад на ОСОБА_19.

Підсудний ОСОБА_23., будучи допитаним по даним епізодах обвинувачення в судовому засіданні 11 травня 2005 року свою вину визнав частково, вбачаючи її лише в тому, що надав ОСОБА_29. номер домашнього телефону ОСОБА_62 ( далі ОСОБА_62, ОСОБА_62 та ОСОБА_62 ), у якої за його інформацією були матеріально забезпечені батьки і у них вдома могло бути декілька тисяч доларів США, а також у наданні допомоги в перевезенні майна сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_15, яким заволоділи ОСОБА_29 і ОСОБА_21 під час їх нападу на останніх. Участь у банді, у викраденні і вбивстві ОСОБА_62, а також у вимаганні грошей підсудний ОСОБА_23. свою вину не визнав.

По суті обвинувачення пояснив, що знає ОСОБА_9. з пізньої осені чи ранньої зими 2000 року. Вони займались в одному спортзалі технологічного коледжу. У зв'язку з інцидентом між ними через борг знайомому, який ОСОБА_20. вимагав повернути, він перестав відвідувати цей спортзал, а коли він знову повернувся до занять, то спортзал вже не відвідував ОСОБА_20.. Разом з тим вони періодично бачились у місті, але лише привітались.

На початку травня 2002 року він зустрів ОСОБА_9. в районі панчішної фабрики. У розмові ОСОБА_20. запитав чи є серед його знайомих забезпечені люди, так як у нього є знайомі хлопці, які зроблять "роботу", а він за це отримає свою долю. Під час розмови ОСОБА_20. записав його номер телефону і сказав, що буде дзвонити.

Після розмови з ОСОБА_29 він подумки перебрав всіх своїх знайомих і зупинився на ОСОБА_62 з якою познайомився у 2000 році в кафе і зі слів якої та розповідей її подруги ОСОБА_65 батьки ОСОБА_62 жили заможно. ОСОБА_62 при одній із зустрічей залишала йому номер домашнього телефону. З нею він інколи випадково зустрічався, а інколи бували в компаніях зі спільними знайомими.

Через декілька днів йому передзвонив ОСОБА_20. і вони домовились про зустріч у сквері біля панчішної фабрики. Під час зустрічі він дав ОСОБА_29. номер домашнього телефону ОСОБА_147 так як не знав нової адреси, за якою вона проживає, а знав лише стару адресу - АДРЕСА_70. Також при зустрічі він описав ОСОБА_62. - на вигляд 17 років, невисокого зросту, темні коси. Повідомив ОСОБА_9., що у батьків ОСОБА_62 може бути декілька тисяч доларів США. Тоді ж він запропонував ОСОБА_29. свій план, відповідно до якого він запросить ОСОБА_62 в бар, де непомітно витягне у неї ключ від будинку і передасть його ОСОБА_29. щоб той вчинив крадіжку. ОСОБА_20. з цією пропозицією не погодився, так як на його думку працівники міліції швидко виявили б його. При цьому сказав, що у нього є знайомі і вони все зроблять самі, а він у свою чергу буде телефонувати йому і триматиме у курсі справ. На його - ОСОБА_23., думку на батьків мав бути вчинений розбійний напад.

179

Після цього вони зустрічались ще 2 - 3 рази і на зустрічі також приходила ОСОБА_21, але ОСОБА_20 його не знайомив з нею. При зустрічах вона нічого не казала, а просто сиділа і слухала. Тоді ж ОСОБА_29 йому розповідав, що бачив ОСОБА_62. декілька разів, знає її домашню адресу та зустрічається з нею, а при зустрічах називає себе "ІНФОРМАЦІЯ_25".

27 червня 2002 року близько 05 год. 30 хв. ранку до нього додому прийшов ОСОБА_20., викликав його на вулицю і сказав, що зробив "роботу", уточнивши на його запитання про яку саме "роботу" йде мова - "ОСОБА_62". При цьому сказав щоб він одягнувся та взяв із собою велику сумку для перевезення речей. Там же ОСОБА_20. повідомив, що у ОСОБА_62 не було з собою ключів від будинку, а тому вони "ломились" у двері. В будинку знаходився батько ОСОБА_147 та її молодший брат. З розмови йому також стало відомо, що в будинку грошей не було, а було лише 100 гривень та апаратура. Крім того, ОСОБА_20. казав, що "перестарався з ОСОБА_62" - вдарив її по печінці і вона померла. На його запитання про місцезнаходження тіла ОСОБА_147 ОСОБА_20. відповів, що чим менше він знає, то тим краще це для нього. ОСОБА_21 в цей час сиділа на лавці, а ОСОБА_20. називав її "ІНФОРМАЦІЯ_26". Крім того, ОСОБА_20. тоді йому сказав, що потрібен автомобіль. Він у свою чергу передзвонив своєму знайомому ОСОБА_150, автомобіль якого знаходився у його дворі та попросив того допомогти. Коли прийшов ОСОБА_150, то відмовлявся їхати, посилаючись на відсутність бензину. ОСОБА_20. пообіцяв заправити автомобіль і вони вчотирьох поїхали спочатку на заправку, а потім до гаражів в район Соколовського кар'єру. Там ОСОБА_20. і він вийшли з автомобіля. При цьому він взяв з собою велику чорну сумку. В кущах біля гаражів, куди привів ОСОБА_20., лежали телевізор, відеомагнітофон, відеокасети та якісь речі. Телевізор був замотаний в покривало. Інші речі вони склали в сумку. Забравши вказані речі, вони по вказівках ОСОБА_9. поїхали до провулку Винокурного, де він допоміг винести речі, які склали біля огорожі якогось приватного будинку. Далі ОСОБА_20. йому сказав, що вони повинні зустрітись у сквері біля панчішної фабрики. Тоді ж ОСОБА_20. дав йому 50 грн., а ОСОБА_150 - 15 грн. за те, що той перевіз речі. По дорозі додому на запитання ОСОБА_150 про походження речей, він відповів що речі були викрадені у знайомої.

Ввечері того ж дня під час зустрічі за домовленістю ОСОБА_20. виказав йому своє невдоволення наданою йому інформацією.

09 липня 2002 року на кар'єрі, де він відпочивав, до нього прийшов ОСОБА_20. і розповів, що декілька днів тому він дзвонив батькам ОСОБА_62 і вимагав викуп - спочатку 3000, а потім 6000 доларів США. Гроші повинен був передати батько ОСОБА_147 в районі села Станішівка. Передача грошей повинна була відбутись таким чином : батько ОСОБА_62 на своєму автомобілі повинен був їхати в напрямку с Станішівка з вимкнутим світлом однієї фари автомобіля ; коли ОСОБА_20. подав бив сигнал ліхтариком, то водій повинен був викинути з автомобіля гроші. ОСОБА_20. розповідав, що перший раз передали фальшиві гроші, а другий - з машини

180

вискочили якісь люди і почали в нього стріляти. Тоді ж ОСОБА_20. йому повідомив, що коли він дзвонив із телефон-автомата на вул. Максютова, то була перестрілка з якимись двома людьми, він відстрілювався і можливо попав у когось.

ОСОБА_23. в судовому засіданні також пояснював, що він припускав, що при нападі на батьків ОСОБА_62 можливо будуть погрожувати зброєю чи навіть застосовувати її. Він же особисто бачив у ОСОБА_9. лише штик-ножа пізніше - під час розбійного нападу на ОСОБА_54. Про вчинення інших злочинів ОСОБА_20. не розповідав і йому з цього приводу нічого невідомо.

В судовому засіданні 12 травня 2005 року підсудна ОСОБА_21. свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів по даному епізоду обвинувачення визнала частково та дала докладні показання щодо обставин вчинених злочинів, пояснивши, що про ОСОБА_62вона вперше почула від ОСОБА_9. весною 2002 року, коли він сказав їй, що у свого знайомого на ім'я ОСОБА_9він взяв телефон однієї дівчини, батьки якої є заможними людьми. ОСОБА_29хотів пограбувати їх. З цією метою він дзвонив ОСОБА_62 і відрекомендувався її знайомим, що начебто були в одній компанії і вона сама залишила йому номер телефону. Після цього він декілька разів зустрічався з нею, маючи на меті взяти у ОСОБА_62 ключі від будинку, а потім піти і забрати гроші. Зі слів ОСОБА_9. їй також відомо, що він постійно дзвонив ОСОБА_62. додому та відрекомендовувався ІНФОРМАЦІЯ_25.

З весни 2002 року переважно на території скверу біля панчішної фабрики ОСОБА_20. неодноразово зустрічався з ОСОБА_23. Вони між собою вели розмови на різні теми, в тому числі згадували дівчину на ім'я ОСОБА_62. Кожний раз вона чула про що йшла розмова, крім їх першої зустрічі - бо вона була збоку, але участі у них не приймала, так як вважала, що це її не стосується.

26 червня 2002 року ОСОБА_20. запросив ОСОБА_62. начебто до себе на дачу, на що остання погодилась. їй же - ОСОБА_21., він сказав щоб у цей день вона повинна піти з ним та постійно знаходитись поряд, слідуючи непомітно за ним і ОСОБА_62. Пояснив також, що в лісі у певному місті він притримає ОСОБА_62., забере у неї ключі. "Роботу" ж виконають інші, а потім відпустять її. Хоча перед цим у них не було розмови, що до них має хтось приїхати. Попередив також, що вона повинна взяти з собою відро. Сам же взяв із собою сумку для складення враження оточуючих начебто вони їдуть на пікнік. Зустріч повинна була відбутись і відбулась о 19-ій годині 26 червня 2002 року біля ринку "Хмільники". Там вона вперше побачила ОСОБА_62. На зупинці ОСОБА_20. і ОСОБА_62, а вона за ними, сіли в автобус та доїхали до зупинки в с Іванівка, де вийшли. Вони пішли попереду, а вона на відстані 100 метрів слідувала за ними. Пройшли близько одного кілометру. У глибині лісу вона почула як ОСОБА_62 скрикнула. Коли вона підійшла, то побачила, що ОСОБА_62 лежить на землі обличчям донизу, а ОСОБА_20. пояснює їй свої вимоги та щоб та не кричала. На тому місці ОСОБА_20. перевірив вмістиме сумочки ОСОБА_62. та зняв з неї каблучки, описати які вона не може, але пам'ятає об'ємний перстень та каблучку з каменем. Не

181

пам'ятає, що саме було в самій сумочці ОСОБА_147, але пам'ятає, що там було 3-5 гривень. Там же вона побачила, що у ОСОБА_9. є штик-ніж з металевими піхвами та пістолет. Потім він підняв ОСОБА_62 і повів її в глиб лісу. Вона ж взяла з собою спортивну сумку, яку ОСОБА_20 залишив на тому ж місці, і пішла за ними. У певному місці ОСОБА_20. сказав їй дістати з сумки мотузку та скотч. Мотузкою він зв'язав ОСОБА_62 руки і ноги. При цьому він постійно казав ОСОБА_62, що знає її батьків, що вони заможні люди, що у них є значні суми коштів і що йому потрібні ключі від будинку, на що та відповідала, що у нього неправильна інформація, так як у них вдома великих грошей немає - максимум 100 доларів США, а ключі від будинку вона забула. Почувши це, ОСОБА_20. розізлився і став бити ОСОБА_62., але остання настоювала на своєму. Він же казав їй, що якщо вона буде казати неправду, то під'їдуть хлопці, які довго розмовляти з нею не будуть.

Далі ОСОБА_20. підняв побиту ОСОБА_62 і прив'язав до дерева так, щоб її руки обхоплювали стовбур, та заклеїв їй скотчем рота. Там він її бив руками і ногами в голову і по тулубу. Після цього ОСОБА_20. підійшов до неї - ОСОБА_21вітлани, і сказав, що він не може відпустити ОСОБА_62, так як все вийшло не так, як він планував, що ОСОБА_62 сильно побита і бачила її, що може повідомити про скоєне щодо неї працівникам міліції. Тому він вирішив убити ОСОБА_62..

ОСОБА_29як далі пояснила ОСОБА_21., підійшов до ОСОБА_147, від якої не було чутно будь-яких звуків. Вона у цей час знаходилась на відстані 5-ти метрів від них. На її думку ОСОБА_62 в цей час була без свідомості. Тоді ОСОБА_20. сказав їй взяти із сумки ліхтарика та посвітити на ОСОБА_62, що вона і зробила. В світлі ліхтаря вона побачила стирчачий ніж під лівою груддю ОСОБА_147. ОСОБА_29 вийняв цей ніж і увіткнув знову в теж місце до рукоятки, на що ОСОБА_62 ніяк не відреагувала, так як була без свідомості. Після цього ОСОБА_20. відв'язав ОСОБА_62 від дерева і поклав її на землю. Вони ж удвох, залишивши в лісі сумку і відро, повернулися додому щоб взяти лопату і приховати сліди злочину. Вдома ОСОБА_20. взяв лопату, яка їм не належала, але знаходилась у них. Цю лопату він розклав на дві частини і замотав у ганчірки. їй же сказав взяти із собою речі щоб потім переодягтись. Вони також взяли з собою воду у пляшках. Після цього вони знову повернулись до лісу.

Коли прийшли до лісу, то там ОСОБА_20. викопав яму і вони разом перетягли до цієї ями труп ОСОБА_62 та скинули його туди. Але ОСОБА_20. чомусь передумав продовжувати свої дії і сказав, що шкода, що пропаде стільки м'яса. Тоді вони витягли труп назад та поклали його поряд з ямою. Далі ОСОБА_20. зняв з трупа ОСОБА_147 речі і наявним у нього ножем став розчленовувати труп. При цьому він казав, що він професіонал і вміє це робити, а також показував як слід правильно наносити удари в тіло людини. Він відділив голову від тулуба трупа і сказав викинути з відра всі речі та покласти туди голову. Потім ОСОБА_20. відділив м'ясо із задніх частин ніг трупа та сказав взяти пакет і скласти туди ці частини тіла. Далі ОСОБА_20. залишки тіла скинув у яму і закопав їх. Зверху над ямою він

182

розпалив багаття і кинув туди непотрібні речі. Завершивши це, ОСОБА_20. помився водою, яку вони привезли з собою. Попіл від багаття він розкидав по місцю, де знаходились залишки тіла. Тоді ж вони за його вказівкою оглянули місце чи чогось не залишилось і він ще змив кров біля дерева. Після цього вони переодяглись, а одежу, в яку були одягнені до цього, склали в сумку, як і зазначений вище пакет.

Далі вони пішки дійшли до повороту на село Довжик. Там ОСОБА_20. зупинив таксі, яким вони доїхали до вул. Жукова в м. Житомирі, яка знаходилась на відстані однієї зупинки від їхньої, а далі дійшли додому пішки.

Вдома ОСОБА_20. сказав, що необхідно збиратись і все ж таки піти до батьків ОСОБА_147 і забрати гроші, так як був впевнений, що вони там. Сказав їй переодягнутись в темну одежу, так як вона піде разом з ним, а як треба діяти він пояснить по дорозі.

Було близько 4-ої години ранку. На вул. Максютова вони йшли пішки. Згідно плану ОСОБА_9. коли вони прийдуть до будинку, то вона повинна була сказати батькові ОСОБА_147 щоб той нічого не запідозрив, що вони начебто від ОСОБА_147, а далі він все зробить сам. По дорозі ОСОБА_20. сказав одягнути їй маску. У нього також була маска. Крім того ОСОБА_20. брав із собою зброю - обріз мисливської рушниці та пістолет, з метою налякати господаря щоб той не чинив опору.

Далі все відбувалось згідно плану. Коли на їх стук у двері з будинку мужчина запитав чи це ОСОБА_62, а вона відповіла відповідно до домовленості з ОСОБА_29, то господар відчинив двері. ОСОБА_20. увірвався всередину будинку, а вона увійшла слідом за ними. Там - в прихожій, ОСОБА_20. наказав господарю будинку увімкнути світло і завів його в кімнату, де став погрожувати та вимагати гроші. Господар будинку сказав, що великих грошей у нього немає, але сказав, що віддасть все, що в нього є, і віддав гаманець. Тоді ОСОБА_20. став вимагати золото, на що отримав негативну відповідь, але сказав, що ще дасть грошей. Він і господар будинку підійшли до шафи, де останній дав ОСОБА_29. гроші. Далі вона почула, що ОСОБА_20. вдарив господаря будинку, поклав його на підлогу та покликав її до себе. Коли вона підійшла, то ОСОБА_20. дав їй обріз мисливської рушниці та наказав бути біля господаря, поки він не огляне будинок. Повернувшись, ОСОБА_20. перепитав у господаря про цінні речі, сказав їй скласти у покривало телевізор і відеомагнітофон. Касети та якусь верхню одежу він склав сам. Все перераховане вони зв'язали. Перед тим як піти ОСОБА_20. попередив батька ОСОБА_147 щоб той лежав на підлозі деякий час і не викликав працівників міліції. Тоді ж вона за вказівкою ОСОБА_9. перерізала телефонний провід і забрала телефонну трубку, а ОСОБА_20. викрутив запобіжники з лічильника.

В будинку потерпілого ОСОБА_20. називав її "ІНФОРМАЦІЯ_26", як це робив інколи вдома.

Вийшовши з будинку, вони пішли до гаражів, де вони сховали викрадені речі, а потім пішли до ОСОБА_23. По дорозі ОСОБА_20. сказав, що в дворі у ОСОБА_23 є автомобіль. Коли вони приблизно о 5-ій - 6-ій годин

183

ранку підійшли до будинку ОСОБА_23, то ОСОБА_29 кликав його на вулицю і вони розмовляли. Після цієї розмови ОСОБА_20. підійшов до неї і сказав, що необхідно почекати господаря автомобіля.

Коли прийшов господар автомобіля, то з його поведінки вони зрозуміла, що він проти поїздки, але ОСОБА_20. його умовив, пообіцявши дати гроші. Далі вони вчотирьох поїхали спочатку на заправку, де заправили автомобіль, а потім до речей, де загрузи їх і поїхали до себе додому. Приїхавши на провулок Винокурний - неподалік від місця їх проживання, вони забрали з автомобіля викрадені речі, а водій з ОСОБА_23 поїхали.

Частини тіла ОСОБА_147 які знаходились в пакеті, пролежали в їх будинку 1-2 дні, а потім вони викинули їх у річку Кам'янку, що неподалеку від їх будинку, так як вони стали неприємно пахнути. Зі слів ОСОБА_9. їй також відомо, що голову з трупа ОСОБА_62 він відокремив у зв'язку з його бажанням мати череп і пов'язував це з магією. Що саме він робив з цією головою, яка знаходилась у їх будинку на кухні, вона не знає, так як він не дозволяв у той час їй і їх сину туди заходити.

Золоті вироби, які ОСОБА_20. зняв з ОСОБА_62, він же продав на слідуючий після цих подій день.

Через деякий час ОСОБА_20. сказав, що у нього виникла ідея по отриманню викупу від батьків ОСОБА_147 за її повернення. З цією метою ОСОБА_20. став дзвонити батькам ОСОБА_147 та вимагати спочатку 3000, а потім 6000 доларів США. Про це вона знає з розповідей ОСОБА_9.. Спроби отримання грошей були невдалими : перший раз дали фальшиві гроші; у другому випадку в ОСОБА_9. стріляли. Фальшиві гроші, які були вимащені у фарбу, вона особисто бачила. їй також відомо, що ОСОБА_20. збільшив суму викупу у розмові з матір'ю ОСОБА_147 після того, як у нього стріляли.

Якось ОСОБА_20. повернувся додому під ранок і сказав, що в нього стріляли люди біля телефону-автомату і він також стріляв у відповідь. Повідомив, що це були працівники міліції.

Потім ОСОБА_20. сказав піти разом з ним на зустріч з ОСОБА_23. По дорозі їх затримали працівники міліції.

Давши дані показання, підсудна ОСОБА_21. уточнила, що на досудовому слідстві щодо неї застосовувалось фізичне та психологічне насильство, а тому між її показаннями у суді та на досудовому слідстві наявні численні протиріччя.

В судових засіданнях 12 та 25 травня 2005 року підсудний ОСОБА_20. свою вину з приводу даного обвинувачення визнав частково : частково у викраденні ОСОБА_147, а у інших епізодах - не визнав.

При цьому пояснив, що в кінці квітня 2002 року в місті Житомирі знаходилась злочинна група - "одесити", в склад якої входили "ІНФОРМАЦІЯ_25", "грузин ОСОБА_66" і "ІНФОРМАЦІЯ_27". "Одесити" мали автомобіль "Жигулі" 03 моделі. У розмові з ним "одесити" повідомили, що у них по місту є ще багато "роботи" - і по ОСОБА_10, і по "Вергінії". Під "роботою" вони розуміли або крадіжку, або озброєний напад в залежності від суми. В травні 2002 року він з ними знову

184

зустрічався, але між "одеситами" йшла мова про підготовку своєї діяльності у місті Біла Церква і вони хотіли залучити його.

На той час у нього знаходилась зброя "одеситів" - автомат Калашникова калібру 5,45 мм, наган калібру 7,62 мм, одноствольний обріз карабіну 7,62 мм, наган, пістолет "Чізета", двоствольний обріз з "дробовика" та його мисливська рушниця. За зберігання цієї зброї вони періодично платили йому по 300 - 400 гривень. В квітні 2002 року вини одноразово заплати йому 1000 гривень.

Тоді ж він зустрічався з ОСОБА_23, який заборгував людям гроші. Ці люди просили допомогти забрати у нього гроші, що він і зробив. Це була їх перша зустріч.

Потім він зустрів ОСОБА_23 в магазині і сказав йому, що той не повернув всі гроші. Знаючи, що ОСОБА_23боїться його, він, виконуючи прохання "одеситів", запропонував йому підшукати людей, яких можливо пограбувати. За це він пообіцяв ОСОБА_23 певну грошову винагороду та не звертати увагу на його борг людям. Домовились здзвонитись через декілька днів.

Він зателефонував ОСОБА_23 і той запропонував зустрітись. На зустріч з ОСОБА_23 він поїхав разом з "одеситами". Розмовляв же з ОСОБА_23 він сам. ОСОБА_23повідомив йому, що у нього на прикметі є бізнесмен, який займається бізнесом в Києві. Бізнесмен має "буса" і у нього є брат на Мальованці. За його - ОСОБА_23, припущенням у бізнесмена повинно бути близько 10 тисяч доларів США. При цьому ОСОБА_23сказав, що не знає домашньої адреси бізнесмена, але у нього є телефон його дочки, ім'я якої ОСОБА_62, і дав цей номер. ОСОБА_23також описав зовнішність дочки -зріст 1 м 65 см, повненька, волосся темно-русяве. Зміст розмови з ОСОБА_23 він переповів "одеситам" і "одесит-ІНФОРМАЦІЯ_25" пообіцяв поділитися з усіма в разі наявності у бізнесмена означеної суми.

В середині травня 2002 року він знову зустрічався з "одеситами". "Одесит-ІНФОРМАЦІЯ_25" розповідав, що бачився з ОСОБА_62. Висловився, що вона недалека.

В кінці травня 2002 року він знову зустрічався з "одеситами" і вони його повідомили, що знають де саме живе ОСОБА_62, "одесит-ІНФОРМАЦІЯ_25" був у неї вдома і вони будуть робити цю "роботу". З розмови "одеситів" йому також відомо, що вони планували якимось чином виманити у ОСОБА_147 ключі від будинку та забрати гроші.

Приблизно в червні 2002 року він знову зустрічався з "одеситами" і вони сказали віддати їм всю зброю. Зустріч відбувалась на вул. Малікова. Туди ввечері він виніс зброю - автомат Калашникова, пістолет "Чеська збруйовка", два револьвера і обріз з карабіну, а також камуфляжну одежу та маски. Обріз з мисливської рушниці залишився у нього вдома. На їх же прохання він приніс штани ОСОБА_21та її кросівки.

На світанку слідуючого дня до нього прийшли "одесити" - "грузин ОСОБА_66" і "ІНФОРМАЦІЯ_27". Вони були одягнуті в ту одежу, яку він дав їм напередодні, і у них була з собою сумка. Розповіли, що були в будинку бізнесмена, грошей там не виявилось - забрали приблизно 600-700 гривень, а речі - телевізор,

185

відеомагнітофон і пару курток, занесли до гаража і там залишили, де для визначення місця залишили палицю. Запропонували йому забрати залишені речі, так як вони можуть зникнути. З собою вони також принесли обріз з карабіну, пістолет і револьвер.

Далі ОСОБА_20. пояснив, що він згадав про наявність автомобіля в дворі у ОСОБА_23 і вирішив забрати речі біля гаража з допомогою останнього. Для цього він взяв із собою ОСОБА_21, а "одеситів" залишив вдома. Прийшовши до будинку ОСОБА_23, він викликав його і сказав, що необхідно перевезти речі. ОСОБА_23 зателефонував власнику автомобіля, а після цього запитав про ОСОБА_62 Він же, знаючи зі слів "одеситів" , що з "роботою" не вийшло, відповів, що бив її по печінці і вона померла, маючи на увазі лише те, що "робота" не вдалась. ОСОБА_21 у цей час сиділа на лавці. Коли приїхав власник автомобіля, то він сказав йому, що : необхідно перевезти речі ; речі не крадені ; кошти на бензин він дасть. Власник автомобіля не погоджувався, але його змусили і вони -власник автомобіля, ОСОБА_23, ОСОБА_21 та він, поїхали до гаража. За позначкою "одеситів" - гілкою біля першого гаража, він визначив місце, де у ямі взяв телевізор, замотаний у покривало, та сумку. Все це завезли до себе додому.

"Одесити" були у нього цілий день. На його питання про ОСОБА_62 відповіли, що вона з "одеситом-ІНФОРМАЦІЯ_25" за містом. На протязі дня "одесити" розмови між собою по телефону. Йдучи на зустріч із ОСОБА_23, він на прохання "одеситів" дав їм речі щоб вони знову переодяглись. ОСОБА_23 при зустрічі сказав, що той дав невдалу адресу і у нього будуть неприємності, але про злість "одеситів" на нього не розповідав, так як бачив, що ОСОБА_23був сильно наляканий. Повернувшись додому, "одеситів" він не застав.

Через декілька днів він знову зустрівся з "одеситами" в кафе "Ріо", де ті висловили своє невдоволення, сказавши при цьому, що у них є план як можливо виправити ситуацію і забрати гроші шляхом вимагання. З розповіді "одеситів" він зрозумів, що : вони найняли квартиру в районі Богунії-Мальованки ; ОСОБА_62 захована десь у підвалі ; з інформації ОСОБА_62 її батько зможе дістати 3000 доларів США.

На слідуючий день за телефонною домовленістю з "одеситами" він пізно ввечері взяв зброю та речі і прочекав їх в обумовленому місці, але вони не з'явились.

Наступного дня о 21 годині в обумовленому місці, він, взявши з собою ножа, 3-й пістолети, обріз з карабіна, одяг і взуття, дочекався "одеситів". Там у машині на підлозі біля заднього сидіння він вперше побачив ОСОБА_62 із зав'язаними косинкою очима. "Одесит-грузин" сказав, що зараз вони їдуть за грошима, і якщо батько ОСОБА_147 стримає слово, то вони її відпустять. Йому ж призначили зустріч о 24 - 24-30. Пробалакавши ще хвилин 15, він вийшов з автомобіля. В обумовлене місце він прийшов раніше призначеного часу і прочекав "одеситів" більше півтори години. Коли ті приїхали, то побачив ОСОБА_62 на тому ж місці, а "одеситка-ІНФОРМАЦІЯ_27" сказала, що їм дали фальшиві гроші, а

186

"одесит-грузин" сказав, що він -ОСОБА_29 денний час повинен кинути ці фальшиві гроші в урну біля дитячої поліклініки.

Вдома він побачив, що гроші дійсно фальшиві та вимащені у фарбу. Це також бачила ОСОБА_21 і він розповів їй про ситуацію, яка склалась. На слідуючий день вони з ОСОБА_21 завернули гроші в ганчірку чи папір, пішли до урни у вказане "одеситами" місце і кинули туди пакунок. З цікавості прослідкували за подальшими подіями. Побачили як під'їхала стара іномарка, з якої вибіг мужчина, забрав з урни пакунок і поїхав.

Через 2-3 дні до нього прийшов "одесит-ОСОБА_66", сказав, що знову їдуть по гроші. З собою взяв зброю і пішов, сказавши йому чекати у визначеному місці біля першої години ночі щоб забрати зброю. Прочекав він їх до другої години ночі і повернувся додому. Вдома ОСОБА_21 дивилась відеомагнітофон ІНФОРМАЦІЯ_15. Близько 3-ої години ночі до них прийшов невдоволений "одесит-ІНФОРМАЦІЯ_25". Йому він розповів про те, як вони забирали гроші перший раз. Сказав також, що ОСОБА_19 навів на них серйозних людей і ці люди в них стріляли з дробовика. Від нього ж взнав подробиці отримання грошей - ОСОБА_19 на автомобілі повинен був їхати з працюючою однією фарою, а той повинен був чекати на трасі з ліхтарем. Автомобіль з ОСОБА_62 знаходився чи за, чи перед станішівським містком. Далі "одесит-ІНФОРМАЦІЯ_25" розповів подробиці подій і пообіцяв помститись ОСОБА_62 і батькові ОСОБА_147. Потім, взявши з собою пістолет і телефонну картку, він пішов дзвонити ІНФОРМАЦІЯ_28. Через 15 - 20 хвилин він почув постріли, вийшов на вулицю і знову почув постріли на відстані приблизно 100-150 метрів. Почалась гроза.

Під ранок до них додому прибіг "одесит-ОСОБА_66" і розповів події цієї ночі як у нього стріляли і як він відстрілювався. Ввечері "одесит-ОСОБА_66" дзвонив по телефону і про щось розмовляв. Потім сказав йому взяти у бабусі лопату, зібрати у сумку зброю, речі, лопату, що він і зробив, і сам пішов.

На протязі 2-3 днів він намагався додзвонитись до "одеситів", але ніхто з них не брав трубки, чого раніше не бувало. Тоді до них серед ночі прийшов "одесит-ОСОБА_66" і сказав, що приніс речі і лопату, та запропонував поседіти в кафе. Вони з ОСОБА_21 швидко зібрались і вийшли. В провулку їх чекав автомобіль. Він з ОСОБА_21 та "одеситом-ОСОБА_66" сіли на заднє сидіння, а спереду були "ІНФОРМАЦІЯ_25" та "ІНФОРМАЦІЯ_27". Так вони опинились в кафе "Ріо". Там "одеситка-ІНФОРМАЦІЯ_27" сказала, що ОСОБА_62 знаходиться в сумці, яку їм додому приніс "одесит-ОСОБА_66", і що потрібно доробити "роботу". Вона також розповіли у подробицях що саме слід буде йому зробити. Розповіла також, що вбили ОСОБА_62, розчленували її, а внутрішні органи продали в м. Київ якимось знайомим в якийсь інститут, отримавши суму в 3-й рази більшу ніж ту, що очікували від ІНФОРМАЦІЯ_15. Це також чула ОСОБА_21. Погодившись з пропозицією "одеситів" він та всі інші близько 4-ої години ранку вийшли з кафе "Ріо", заїхали в ліс, де йому показали на залишки вогнища, як на місце де на глибині 1-го метра знаходиться труп ОСОБА_147. Як аванс за зроблену наступну роботу "одесит-ІНФОРМАЦІЯ_25" дав йому 500 доларів США, пообіцявши повернутись через 2-3 тижні. Вранці вони з ОСОБА_21 повернулись додому, їй сказав, що ввечері, як стемніє, він піде на кладовище і закопає рештки тіла

187

ОСОБА_62 та зброю. Планував також попередити ОСОБА_23 щоб той виїхав з міста, а на наступний ранок першим же автобусом виїхати в м. Київ, а звідти -до тітки в Крим. Ввечері вони зі ОСОБА_21 йшли до ОСОБА_23 і були затримані працівниками міліції.

Часткове визнання вини підсудними ОСОБА_23. та ОСОБА_21 в сукупності з іншими доказами у справі дають всі підстави для висновку суду про доведеність вини як їх, так і не визнавшого своєї вини ОСОБА_9олодимира, у вчиненні злочинів : ОСОБА_9. та ОСОБА_21 згідно обвинувачення, а ОСОБА_23 - в пособництві у розбійному нападі на ОСОБА_19..

Даний висновок суду грунтується на наступних доказах.

Так, в судовому засіданні 28 квітня 2005 року потерпілий ОСОБА_19. з приводу обставин розбійного нападу на нього, викрадення і вбивства ОСОБА_62 та послідуючих подій пояснив, що в ніч на 27 червня 2002 року, він зі своїм 7-річним сином - ОСОБА_151, знаходився вдома. Його дружина -ОСОБА_152, у цей час знаходилась на відпочинку за межами міста. Дочки дружини від першого шлюбу - ОСОБА_153 вдома також не було.

27 червня 2002 року близько 4-ої години ранку хтось постукав у вікно будинку і на його запитання жіночий голос відповів, що вони від ОСОБА_147. Коли він відчинив двері, то в будинок увірвалось двоє людей у чорних масках з прорізями для очей. В руках у одного з нападавших був обріз, який був націлений у середину його тулуба. Як він пізніше визначив одним з цих людей була дівчина, яка потім зачиняла двері в кімнату, де спав син. Нападавші стали вимагати у нього віддати гроші і він передав їм свій гаманець, в якому було близько 100 гривень, а потім з куртки - ще 700 гривень. Перерахувавши гроші, вони запитали де в будинку знаходиться золото. Після цього мужчина віддав обріз дівчині, а сам дістав пістолет та наніс йому один удар кулаком в обличчя і наказав лягти на підлогу, що він і зробив.

Золото мужчина шукав у сервізах і посуді, а дівчина йому допомагала -збирала апаратуру і виконувала те, що їй казав робити цей мужчина.

Обшукавши будинок, нападники, крім зазначених грошей, забрали телевізор, відеомагнітофон, близько 50 відеокасет, телефонну трубку та шкіряні куртки його і дружини, упакувавши все це у два покривала.

Викрадені у нього під час розбійного нападу телевізор, відеомагнітофон, відеокасети, та шкіряні куртки йому і його дружині пред'являли для впізнання в ході досудового слідства та повернули.

Коли нападники залишали будинок, то викрутили запобіжники на лічильнику обліку споживання електроенергії. При цьому застерегли та пригрозили розправою щоб він не звертався в міліцію.

Після вказаних подій він відвіз свого сина до старшої дочки та звернувся із заявою в міліцію, де дав пояснення.

З приводу обставин викрадення ОСОБА_62 потерпілий ОСОБА_19. пояснив, що вона не розповідала йому з ким із хлопців спілкується, але він

188

знав, що останнім часом їм постійно телефонував хлопець на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_25. Бачив її останній раз у другій половині дня 25 червня 2002 року після святкування дня народження сина. Знав, що ОСОБА_62 йшла і повинна залишитись ночувати у своєї подружки. Перед тим, як ОСОБА_62 мала виходити, вона попереджала, що якщо буде дзвонити подружка ОСОБА_65, то щоб він їй передав, що вона до неї зайде.

Під час розбійного нападу 27 червня 2002 року нападавші сказали, що ОСОБА_62 у всьому зізналась, та цікавились, чи вона є його рідною дочкою.

В цей же вечір йому зателефонували додому. Голос телефонувавшого був чоловічий, грубий і він відрекомендувався "нічним гостем". Дзвонивший повідомив, що ОСОБА_62 знаходиться у нього і за її повернення вимагав 3000 доларів США та надав для виконання вимоги 3-добовий термін. Ця ж особа у розмові стала висловлювати погрози відносно його сина та старшої дочки. На його спробу отримати докази того, що ОСОБА_62 жива, дзвонивший наказав беззастережно виконувати його умови щодо передачі коштів - їхати на власному автомобілі "Ауді-80" бежевого кольору із заклеєною папером лівою фарою на певній швидкості по дорозі на с Станішівка і там за сигналом ліхтаря викинути з вікна автомобіля пакунок з грошима. З погроз вимагателя він зрозумів, що ОСОБА_62 знаходиться за містом і в разі невиконання вимоги її поріжуть на куски та розкидають по вулиці. Телефонні розмови на той час вже прослуховувались працівниками міліції.

Далі працівники міліції підготували фальшиві гроші, які були помічені спеціальною фарбою.

У призначений час він з двома працівниками спецпідрозділу поїхав на зустріч і виконав умови вимагателя, який, у свою чергу, спокійно підібрав кинутий ним пакунок. Наступного дня вимагатель зателефонував йому, перепитав чому гроші виявились несправжніми і вони домовились, що той залишить їх у бачку для сміття, а він їх забере.

Друга зустріч з вимагателем відбулась без його участі, але за тих же обставин. У цей раз його роль виконували працівники міліції. Як йому потім стало відомо від працівників міліції, вимагатель зміг втекти, так як пішов дощ і службові собаки не змогли йти по сліду злочинця. Після цього вимагатель знову телефонував - кричав, що він - ОСОБА_19., найняв людей і вони в нього стріляли, погрожував, вимагав продати будинок та віддати йому гроші, збільшивши суму до 5000 доларів США.

В послідуючому потерпілий ОСОБА_19. уточнив, що вимагателі збільшували суму не до 5000, а до 6000 доларів США.

За його ж показаннями про смерть ОСОБА_147 він і його дружина дізнались вже після затримання злочинців. На досудовому слідстві слідчий йому також пред'являв для впізнання взуття і сумку дочки - ОСОБА_62.

В судовому засіданні 11 травня 2005 року були досліджені показання потерпілого ОСОБА_19. на досудовому слідстві в порядку ст.ст.306, 308 КПК України ( т.10 а.с.4 - 6, 59 - 62, 63, 140 - 142, 143 - 145, 149 - 150, 151 ). Потерпілий підтвердив відповідність даних, внесених з його слів в протоколи слідчих дій, фактичним даним подій. Наявність деяких суперечностей між показаннями, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні,

189

потерпілий обгрунтував спливом тривалого часу і зауважив, що на досудовому слідстві ним були більш точні показання, так як він давав їх одразу після скоєння злочинів щодо нього та членів його сім'ї.

Потерпіла ОСОБА_152 в судовому засіданні 28 квітня 2005 року пояснила, що їй було відомо про знайомство її дочки від першого шлюбу -ОСОБА_62, з хлопцем на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_25. Хто саме дав йому номер їх домашнього телефону невідомо, але в розмові з дочкою по телефону ІНФОРМАЦІЯ_25 сказав, що вони були разом в одній компанії. Від дочки та її подруг їй відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_25у за віком було до 30 років. Зовнішність цього хлопця дочка не змальовувала. ІНФОРМАЦІЯ_25 телефонував досить часто на протязі місяця до трагічних для її сім'ї подій. Дочка також розповідала, що він матеріально забезпечений, наймає квартиру, цікавий співбесідник і у всьому розбирається. Вони зустрічались, разом загорали, були декілька разів у кафе, він її проводжав додому. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_25 казав, що не має друзів, та категорично був проти їх зустрічей у присутності її подруг. Останні обставини також були відомі подрузі ОСОБА_147 -ОСОБА_65, а подруга дочки -ОСОБА_155, один раз здалеку бачила ІНФОРМАЦІЯ_25.

З приводу обставин розбійного нападу на її чоловіка - ОСОБА_19, викрадення і вбивства її дочки - ОСОБА_62, та послідуючих подій пояснила, що на час вчинення злочинів вона знаходилась в м. Трускавці.

По приїзду в м. Житомир на вокзалі її зустрів чоловік, який мав вигляд побитого. Повідомив її, що дочки ОСОБА_147 немає та що їх пограбували. їх спільного від подружжя сина у зв'язку з цими подіями він відвіз спочатку до старшої дочки, а потім до своєї матері.

Зі слів чоловіка їй відомі обставини пограбування : нападавших було двоє - мужчина та дівчина ; дівчину цей мужчина називав чи то "Сі-Сі", чи якимось іншим цікавим іменем ; у нападавших був обріз та пістолет ; грабіжники забрали її шкіряне пальто, куртку, апаратуру та близько 60 відеокасет.

На той час у їх будинку постійно цілодобово чергували 4-й працівника міліції. Телефонні дзвінки з погрозами та вимогами виплати спочатку 3000, а потім 6000 доларів США за повернення дочки продовжувались на протязі 18 діб - до моменту затримання вимагателя. Тоді ж їм стало відомо від працівників міліції про смерть ОСОБА_147.

Після того, як вимагатель не отримав гроші вдруге, то сказав, що гроші повинна буде принести вона і тоді ж підвищив суму викупу до 6000 доларів США.

Зі слів потерпілої також вбачається, що тіло дочки в морзі впізнали батько ОСОБА_147 - ОСОБА_156., та її теперішній чоловік - ОСОБА_19.. Речі ОСОБА_147 серед інших аналогічних речей пред'являли їй і чоловікові, серед яких вони впізнали речі ОСОБА_147. З цих речей їм повернули жіночу сумку, босоніжки, годинник та заколку для волосся.

Сумка, яка була з ОСОБА_62, їй не належала, а належала її подрузі -ОСОБА_155. Босоніжки також належали подрузі ОСОБА_147.

190

В судовому засіданні 28 квітня 2005 року потерпілі ОСОБА_159 і ОСОБА_152 вказали на підсудного ОСОБА_9., як на особу, саме яка телефонувала їм додому і вимагала кошти за повернення дочки - ОСОБА_147 так впевнено впізнають його голос. Потерпілі також з впевненістю ствердили, що голоси інших підсудних по справі їм не відомі.

З показань свідка ОСОБА_155. в судовому засіданні та її показань на досудовому слідстві, які були досліджені в судовому засіданні і підтверджені нею, вбачається, що зі школи знає ОСОБА_62, з якою склалися товариські стосунки. Вони часто разом проводили вільний час, відпочивали. Товаришували з ОСОБА_65 і у неї часто, після чого разом відвідували кафе та бари міста Житомира. Інколи від ОСОБА_147 було чути вислови, що її батько дуже багатий. їй також відомо, що ОСОБА_62 зустрічалася з чоловіками, про знайомство з одним із них розповіла, що у середині травня 2002 року їй дзвонив хлопець по імені ІНФОРМАЦІЯ_25, що наполягає на зустрічі, і стверджує, що бачив її - ОСОБА_62, у якомусь барі, разом із її двома подругами. Оскільки вона також іноді була в компанії з ОСОБА_62 у барі разом з ОСОБА_65, вона запитувала її, чи не пам'ятає вона такого випадку, коли познайомилася в барі з хлопцем на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_25. Почувши її негативну відповідь, ОСОБА_62 також повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_25 призначив їй побачення, і обіцяв при зустрічі з нею розповісти, при яких обставинах він познайомився з нею. В один із днів в середині травня 2002 року, ОСОБА_62 по телефону повідомила її, що знову дзвонив ІНФОРМАЦІЯ_25 і призначив їй побачення о 19-ій годині біля магазину "Мінімаркет", що біля ринку "Хмільники" по проспекту Миру.

На це побачення вона ходила разом з ОСОБА_62, чекали його у призначений час, але ІНФОРМАЦІЯ_25 не прийшов. Ввечері в цей же день близько 22-ої години ОСОБА_62 їй телефонувала додому, і розповіла, що їй дзвонив знову ІНФОРМАЦІЯ_25, що обурювався тим, що ОСОБА_62 прийшла на побачення з подругою.

Про те, що ОСОБА_62 зустрічається з ІНФОРМАЦІЯ_25 їй також розповідали і її подруги -ОСОБА_65 та ОСОБА_160.

Знає також , що у ОСОБА_147 та ОСОБА_65 був спільний знайомий -ОСОБА_23. В їх компанії бачила ОСОБА_9 декілька разів. Про те, що ОСОБА_62 зникла, їй стало відомо 27 червня 2002 року від матері ОСОБА_65.

Свідок ОСОБА_155. також пояснювала, що в кінці травня на початку червня 2002 року вона, дала в користування ОСОБА_62свою жіночу сумочку, чорного кольору, лаковану, з блискавкою, яка закривається в обидві сторони, з двома ручками. У ОСОБА_62 була своя шкіряна сумка, також чорного кольору, з двома "блискавками", по краям обшита ОСОБА_62 бордового кольору. Вони часто мінялись між собою жіночими аксесуарами.

Зі слів ОСОБА_161 їй відомо, що за декілька днів до зникнення ОСОБА_62 позичила їй свою сумку, а тому в день, коли ОСОБА_62 зникла, скоріше за все при ній була її - ОСОБА_155, сумка.

Свідок ОСОБА_162. показала, що давно знає ОСОБА_62, з якою підтримувала товариські стосунки. ОСОБА_62 також дружила із ОСОБА_155 ОСОБА_65. З розповідей ОСОБА_62 знає, що та

191

познайомилася з хлопцем на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_25. Через деякий час ОСОБА_62 розповідала, що зустрічається з ним, разом відпочивала на річці.

її сестра - ОСОБА_160 також знайома з ОСОБА_62.Приблизно 19-21 червня 2002 року ОСОБА_160 на деякий час обмінялась з ОСОБА_62 жіночими сумками. Від сестри знає, що в день зникнення ОСОБА_147 - 26 червня 2002 року, вона запропонувала їй повернути сумку, але ОСОБА_62 не побажала це зробити. Сумку ОСОБА_160 повернула сестра ОСОБА_147 - ОСОБА_155

Свідок ОСОБА_160 показала, що з ОСОБА_62. познайомилася у 2000 році і з того часу підтримувала з нею дружні стосунки. 23 червня 2002 року вона тимчасово обмінялась з ОСОБА_62 жіночими сумочками. 26 червня 2002 року вони повинні були обмінятись сумками. В цей день зустріла ОСОБА_62 близько 12-ої години і нагадувала їй про повернення сумки.

З показань свідка ОСОБА_65 вбачається, що вона знала ОСОБА_62 приблизно з 1995 року, з того часу, коли вона проживала по сусідству - в будинку АДРЕСА_70 а з 1999 року вони підтримували товариські стосунки. У зв'язку з цим вони багато часу проводили разом, в тому числі відпочивали в кафе та барах м. Житомир. Знає, що сім'я ОСОБА_147 була матеріально забезпечена і ОСОБА_62 завжди мала гроші на витрати.

ОСОБА_62 завжди розповідала їй про свої зустрічі з хлопцями. Так, приблизно на початку травня 2002 року ОСОБА_62 розповіла їй, що до неї додому подзвонив якийсь хлопець, що представився ІНФОРМАЦІЯ_25, і сказав, що познайомився з нею в якійсь компанії. Він запропонував ОСОБА_62 зустрітися.

ОСОБА_62 також розповідала, що цей ІНФОРМАЦІЯ_25 не прийшов на зустріч, коли вона прийшла на зустріч разом зі ОСОБА_155. З пізніших розмов їй відомо від ОСОБА_147, що ІНФОРМАЦІЯ_25 29 років і в послідуючому вони зустрічались з ним та разом відпочивали на річці.

З досліджених показань свідка ОСОБА_163 вбачається, що вона знала ОСОБА_62 з 2001 року. З нею навчалася у Житомирському педагогічному університеті на факультеті підготовки вчителів початкових класів за спеціальністю початкове навчання та практична психологія. їй відомо також, що ОСОБА_62 постійно обмінювалась зі своїми подругами жіночими аксесуарами, зокрема, сумочками ( т.10 а.с.64 - 66 ).

Судом також були досліджені показання свідка ОСОБА_164., йому зі слів своєї колишньої дружини - ОСОБА_18, відомо, що його дочка -ОСОБА_62, 26 червня 2002 року пішла з дому і не повернулася. За її повернення живою вимагали викуп у сумі 3 тисяч доларів США (т.10 а.с.67 - 69 ).

Показаннями свідка ОСОБА_165, які були досліджені судом підтверджується, що її сестра - ОСОБА_62, в день її зникнення, мала при собі сумку своєї подруги, ОСОБА_155 (т.10 а.с.73 - 75 ).

192

З досліджених судом показань свідка ОСОБА_166 убачається, що вона є власником будинку АДРЕСА_2. Половину будинку, яка має окремий вхід, вона здає в оренду квартирантам. З 01 жовтня 2001 року у цій половині поселилося молоде подружжя : чоловіка звати ОСОБА_20, його дружину - ОСОБА_21, а сина - ОСОБА_115.

В липні 2002 року ОСОБА_20 і ОСОБА_21 затримали працівники міліції. 26 червня 2002 року близько 10-ої години, до неї звернувся ОСОБА_20, який просив лопату, пояснивши, що вона йому потрібна для того, щоб рубати морожену рибу. Лопату ОСОБА_29. взяв і повернув через 2-3 дні.

Свідок також пам'ятала, що через декілька днів після цього, в один з днів кінця червня 2002 року, ОСОБА_29. просив у неї велику каструлю, пояснивши, що хоче відварити кості та м'ясо, а через деякий час ОСОБА_21 повернула цю каструлю ( т. 10 а.с. 1, 76 ).

Свідок ОСОБА_167. в судовому засіданні показала, що у червні 2002 року приблизно о 5 год. 30 хв. ранку, коли вона збиралася на роботу, то подзвонили в двері. Відчинивши, вона побачила ОСОБА_9., який увійшов до будинку. Там же була якась дівчина. ОСОБА_29. попросив покликати сина - ОСОБА_23., що вона і зробила. Потім вони відійшли і про щось розмовляли.

З показань свідка ОСОБА_150 ОСОБА_168. в судовому засіданні 10 червня 2005 року та його показань на досудовому слідстві, які тоді ж були досліджені судом в порядку ст.306 КПК України ( т.10, а.с.43 - 44 ), вбачається, що він знайомий з ОСОБА_23. У них були спільні знайомі дівчата, серед яких були й ОСОБА_62 та ОСОБА_65.

Свідок також пояснив, що користується автомобілем ВАЗ-2101 /реєстраційний номер НОМЕР_15/, який на праві власності належить його батькові -ОСОБА_169.. Даний автомобіль він ставив на стоянку у дворі приватного будинку за місцем проживання ОСОБА_23. - по АДРЕСА_71.

Крім того, ОСОБА_23. знайомив його - ОСОБА_150., зі своїм знайомим - ОСОБА_20, який на час його допиту присутній в залі судових засідань і є підсудним ОСОБА_29, якого за місяць до події відомого по справі злочину - приблизно в травні 2002 року, підвозив в район Руського кладовища в м. Житомирі.

Точної дати він не пам'ятає, але пам'ятає, що приблизно в червні 2002 року між 5-ою і 6-ою годинами ранку до нього додому зателефонував ОСОБА_23., котрий сказав, що необхідно терміново забрати з подвір'я його автомобіль, оскільки приїхали його - ОСОБА_23., батьки. Коли прийшов до будинку, то там разом з ОСОБА_23 побачив ОСОБА_20 і якусь незнайому дівчину, яка сиділа на лавочці в 10-и метрах від помешкання ІНФОРМАЦІЯ_29. ОСОБА_23. сказав, що йому разом з ОСОБА_20 потрібно терміново перевезти речі, для чого він його і викликав. Спочатку він

193

відмовлявся виконати його прохання, але коли його став просити ОСОБА_20 -погодився при умові, що ОСОБА_20 заправить автомобіль пальним. ОСОБА_20 дав йому - ОСОБА_150., 15 грн. на пальне. Спочатку заїхали на АЗС по проспекту Миру, а потім всі проїхали по маршруту, який вказував ОСОБА_20 - до гаражів, що розташовані поблизу Крошенського кар'єру. Біля гаражів ОСОБА_23. та ОСОБА_20 вийшли з автомобіля і пішли до кущів, а він і дівчина залишилася в автомобілі. Через деякий час ті повернулися і принесли з собою по одному пакунку - картонний ящик, перев'язаний шнурком, та телевізор, замотаний у покривало. Погрузивши все це в автомобіль, ОСОБА_20 сказав їхати на провулок Винокурний і показував дорогу. Прибувши у цей провулок ОСОБА_20 наказав зупинитися, де він з дівчиною вийшли і забрали з собою пакунки, а він - ОСОБА_150., з ОСОБА_23. поїхали додому. По дорозі ОСОБА_23 сказав, що ці речі були викрадені у його знайомої ОСОБА_147. Прізвища ОСОБА_147 він не називав.

На наступний чи послідуючі після цього дні він знову бачив ОСОБА_23., коли залишав у нього в дворі автомобіль на стоянку. Тоді ОСОБА_23пояснив йому у якої саме ОСОБА_147 були викрадені ті речі, але деталей розмови він не пам'ятає.

Відповідно до досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_150., які він давав на досудовому слідстві 26 липня 2002 року і які суд приймає до уваги, ОСОБА_23. його тоді повідомляв, що ОСОБА_20 - маючи на увазі ОСОБА_9., „виставив хату" їх спільної знайомої ОСОБА_147 - маючи на увазі ОСОБА_62, і „замочив" саму ОСОБА_62, маючи на увазі, що вбив її ( т.10 а.с.43 - 44 ).

Вина підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_23. також підтверджується даними письмових доказів.

11 липня 2002 року в ході обшуку за місцем проживання подружжя ОСОБА_29 - будинку АДРЕСА_50, крім зброї, знарядь злочинів, речей, які містять на собі сліди злочинів, та інших речей, викрадених в ході розбійних нападів на громадян, було вилучено туфлі та сумку, котрі за описом схожі на ті, які мала ОСОБА_62. в день її зникнення (т.10 а.с.24-30).

19 вересня 2002 року потерпілий ОСОБА_19. серед пред'явлених йому для впізнання туфель впізнав туфлі, які належали ОСОБА_62.. Саме ці туфлі і були вилучені в ході обшуку у помешканні ОСОБА_29 за вказаною вище адресою (т.10 а.с.91 - 92 ).

У цей же день свідок ОСОБА_155. серед пред'явлених їй для впізнання сумок впізнала сумку, яку вона дала ОСОБА_62. незадовго перед зникненням тої. Саме ця сумка і була вилучена вході обшуку в помешканні подружжя ОСОБА_29 (т.10 а.с.86 - 87 ).

194

Зазначені вище туфлі та сумка, які впізнали потерпілий ОСОБА_19. та свідок ОСОБА_155., були оглянуті та приєднані до справи в якості речових доказів (т. 10 а.с.88 - 89, 90, 93, 94 ).

Крім того, у ході вказаного вище обшуку у помешканні ОСОБА_29 були вилучені шкОСОБА_62 з волоссям, вушні раковини та череп, одяг ОСОБА_9., ліхтарик, мотузка ( т. 10 а.с.24 - 30 ).

Згідно висновку № 789 судово-медичної експертизи ОСОБА_62. спричинені тілесні ушкодження у вигляді 4-х ран під лівою молочною залозою, 3-й з яких проникли в ліву плевральну порожнину з пошкодженням лівої легені, 12-и прижиттєвих ран задньої поверхні грудної клітки в нижній частині, 7-ім з яких проникли в ліву плевральну порожнину з вираженими темно-червоними крововиливами в м'які тканини в проекції даних ран, осаднень шкіри задньої поверхні тулубу. Наведені тілесні ушкодження є небезпечними для життя і по цьому критерії відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Після настання смерті тіло потерпілої було розчленоване шляхом відокремлення голови від тулуба на рівні 7-го шийного хребця, розтяття м'яких тканин передньої черевної стінки, починаючи з нижньої частини грудної клітки до лобка, розтяття діафрагми справа та вилучення серця з плевральної порожнини, печінки та нирки з черевної порожнини, повного вилучення м'язів обох стегон.

Вище виявлені тілесні ушкодження та розчленування трупа ОСОБА_62 могли бути спричинені при обставинах і в термін, на які вказують підозрювані ОСОБА_20. та ОСОБА_21., при відтворенні обстановки і обставин події.

З волосяної частини голови було здійснене зняття шкіри з волоссям, з відокремленням вушних раковин та послідуючою термічною обробкою кісток черепу (т.10 а.с.98-104).

Відповідно до роз'яснень та доповнень від 08 листопада 2002 року спеціаліста - судово-медичного експерта Житомирського облбюро СМЕ ОСОБА_170., який проводив судово-медичне дослідження трупа ОСОБА_62, в момент спричинення потерпілій тілесних ушкоджень остання відчувала особливий біль та страждання (т.10 а.с.105 - 106 ).

Відповідно до висновку комплексної медико-криміналістичної та судово-імунологічної експертизи виявлений за місцем проживання ОСОБА_9. череп належить особі жіночої статі (т.10 а.с.115 -117).

Згідно висновку медико-криміналістичної експертизи даний череп належить ОСОБА_62. ( т. 10 а.с. 119 - 124 ).

Відповідно до висновків № 250 та № 301 імунологічної експертизи плями буро-червоного кольору, що виявлені на склі ліхтарика, мотузці та на сумочці,

195

вилучених в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., утворені кров'ю людини, і походять від ОСОБА_62 ( т.10 а.с.126 - 128,131 - 133 ).

Відповідно до висновку № 249 судово-медичної імунологічної експертизи на представленій для експертного дослідження камуфляжній куртці, що була вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., виявлені сліди крові (т.10 а.с.108- 110 ).

Згідно висновку експерта № 761 на представлених для експертного дослідження вилучених за місцем проживання ОСОБА_9. джинсовій куртці, джинсових штанах, джинсовому картузі, рушникові виявлено речовину, яка люмінесціює яскраво оранжевим кольором. Виявлена речовина представляє собою суміш барвників, які являються пігментною частиною речовин -маркерів, і використовується органами внутрішніх справ для маркірування предметів і блокування об'єктів ( т.10 а.с.112 )

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_19. виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі зліва, який міг виникнути від дії тупого предмету і є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я (т.10 а.с.185 - 186 ).

В ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9., поряд з іншими речами, були вилучені телевізор, відеомагнітофон, радіоприймач-годинник, куртка, відеокасети, схожі на ті, які були викрадені під час розбійного нападу на ОСОБА_19., а також було вилучено взуття, що належало ОСОБА_29. (т.10 а.с.24 - 30 ).

При пред'явленні потерпілому ОСОБА_19. для впізнання вказаних вище речей разом з іншими аналогічними речами ОСОБА_19 впізнав телевізор, чоловічі та жіночу куртки, гаманець, пульт дистанційного управління, відеомагнітофон, радіоприймач, фільтр-продовжувач, як такі, що були викрадені у нього під час розбійного нападу вночі 27 червня 2002 року ( т.10 а.с.152, 153, 154, 155, 156,157,158, 159, 160 ).

Також в пред'явлених потерпілому ОСОБА_19. відеокасетах, що були вилучені в помешканні ОСОБА_9., він впізнав ті, які належали його родині, і назва яких відповідає тому списку, який він додав до протоколу допиту від 30 червня 2002 року (т.10 а.с.143 - 145, 162 - 165 ).

Вказані вище речі були приєднані до матеріалів даної кримінальної справи як речові докази і передані на зберігання потерпілому (т.10 а.с.167 ).

Оглядом місця пригоди - будинку АДРЕСА_72 належного ОСОБА_19., було виявлено пошкодження телефонного кабелю, а також були виявлені та вилучені відбитки слідів взуття та рук нападників ( т.10 а.с.135 - 138 ).

За висновками експертів № 516 та № 721 сліди взуття, вилучені в ході огляду місця пригоди - будинку ОСОБА_19., залишені взуттям,

196

вилученим під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. ( т.10 а.с.180- 181, 191 - 194).

Згідно висновку експерта № 528 сліди рук, вилучені в ході огляду місця пригоди, залишені шкіряною рукавичкою (т.10 а.с.174 - 175 ).

За висновком експерта № 529 телефонний кабель, вилучений в ході огляду місця події з помешкання ОСОБА_19., був пошкоджений ножем (т.10 а.с.177-178).

Згідно висновків товарознавчих експертиз вартість викрадених під час розбійного нападу на помешкання ОСОБА_19 речей становить :

· чоловічої куртки - 161 грн.;

· жіночої куртки - 39 грн.;

· жіночого пальто - 315 грн.;

· настільного годинника з приймачем - 40 грн. 50 коп.;

· телевізора "Gold Star" - 880 грн.;

· відеомагнітофону "Orion" - 336 грн.;

· пульта дистанційного управління до програвача компакт-дисків - 57 грн. ;

· телефонної трубки "Panasonic" - 495 грн.;

· фільтра продовжувача - 57 грн. ;

· гаманця - 3 грн. 20 коп.;

· покривала - 100 грн.;

· відеокасет в кількості 50 шт. - 538 грн. 50 коп. (т.10 а.с.195 - 211 ).

Судом були досліджені в повному обсязі показання підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_23., дані ними на досудовому слідстві, в яких вони давали докладні показання з приводу обставин вчинених ними щодо ОСОБА_62 та ОСОБА_19. злочинів ( т.1 а.с.123 - 126, 142 - 162, 198 - 220, 264 - 269, 290 - 292, 296 - 299, 300 -303 т.2 а.с.22 - 24, 28 - 30, 39 - 45, 162 - 169, 198 - 202, 246 - 248, 274 - 277 ).

Так, 12 липня 2002 року під час першого допиту після затримання підозрюваний ОСОБА_20. дав детальні показання про обставини викрадення та вбивства ОСОБА_62 сумісно з ОСОБА_21.. Зокрема показав, що з лютого 2001 року знає ОСОБА_23 ОСОБА_9. На початку квітня 2002 року він запитав у нього, чи не володіє той інформацією про громадян, котрі мають великі гроші і щоб їх можна було пограбувати. ОСОБА_23пообіцяв надати таку інформацію. На початку червня 2002 року під час зустрічі ОСОБА_23повідомив йому - ОСОБА_29., про те, що знає дівчину на ім'я ОСОБА_62, маючи на увазі ОСОБА_62., у якої багаті батьки, котрі займаються „бізнесом". Тоді ж він запропонував ОСОБА_23 свій план "заробити гроші", згідно якого він - ОСОБА_29, збирався викрасти ОСОБА_62 і вимагати у її батьків „викуп" в розмірі 10 тис. доларів США. У випадку успішної реалізації плану пообіцяв ОСОБА_23 „його долю". Погодившись з планом, ОСОБА_23 дав йому, ОСОБА_29., номер домашнього телефону ОСОБА_147 -НОМЕР_16. По цьому ж телефону вперше телефонував ОСОБА_62 в перших

197

числах червня 2002 року, назвався їй "ІНФОРМАЦІЯ_25", ввів її в оману, сказавши, що познайомився з нею, коли вона була в нетверезому стані і начебто сама дала йому свій номер телефону. Таким чином, він тоді ж домовився про зустріч біля "Маркету", що поблизу ринку "Хмільники" по проспекту Миру в м. Житомирі. Про зовнішній вигляд ОСОБА_147 йому також розповів ОСОБА_23. Близько 17-ої години, чекаючи ОСОБА_62, він побачив, що вона прийшла на зустріч з подругою. По цій причині він не став до неї підходити. В цей же день біля 21-ої години він зателефонував ОСОБА_62і висловив їй своє незадоволення тим, що вона прийшла „на побачення" не сама. Через два дні він знову зателефонував ОСОБА_62, домовився про зустріч. Зустрілися вони близько 16-ої години знову біля того ж "Маркету". З тих пір зустрічалися біля 5 разів, проводили разом час і він проводжав її додому. Після того, як таким чином викликав її довіру до себе, він разом з ОСОБА_21. склали план її викрадання і вимагання викупу : він повинен був зателефонувати та запросити її начебто на дачу, яка знаходиться в с Іванівка ; якщо ОСОБА_62 погоджувалась з цим, то вони повинні були сісти на маршрутне таксі та доїхати до с. Іванівки, де повинні вийти, і він повинен був завести її в ліс, сказавши їй, що дача знаходиться в одному кілометрі від дороги. Весь цей час ОСОБА_21. повинна була слідувати за ними начебто стороння особа. Заманивши таким чином ОСОБА_62 в ліс, вони повинні були зв'язати її і розпитати, де саме у них вдома знаходяться гроші і цінності. Після цього вони повинні були забрати у неї ключі від квартири, а він - поїхати до неї додому, де у масці зі зброєю пограбувати її квартиру. Весь цей час ОСОБА_21. повинна була знаходитись в лісі з ОСОБА_62Після пограбування квартири ОСОБА_62 він повинен був повернутись до лісу, а потім вони мали намір зателефонувати батькам ОСОБА_62 і вимагати викуп у розмірі 10 тисяч доларів США.

Однак вони реалізували свій злочинний план при інших обставинах. Спочатку все йшло так, як планували : 26 червня 2002 р. він - ОСОБА_29., запросив ОСОБА_62 "до себе на дачу" і вона погодилася. Домовились зустрітися з нею о 19-ій годині біля "Маркету" на тролейбусній зупинці. У призначений час і в домовленому місці він зустрівся з ОСОБА_62. Далі вони на автобусі поїхали в напрямку с Іванівка Житомирського району. ОСОБА_21 також їхала в цьому ж автобусі під виглядом сторонньої особи. В с Іванівка вони вийшли з автобуса, повернули вправо і пішли в глибину лісу. ОСОБА_62 під час руху по лісовій стежці пояснював, що їм потрібно пройти по лісу біля 1-го кілометра, а там буде його дача. Слідом за ними йшла ОСОБА_21. Зайшовши в ліс приблизно на 1 км. та впевнившись, що за ними ніхто більше не йде, він - ОСОБА_29., сказав ОСОБА_62, що якщо вона буде кричати, то він її задушить. У цей час ОСОБА_21. підійшла до них. ОСОБА_62 сказала, що все зрозуміла і мовчала. Він сказав, щоб вона лягала на землю, що та і зробила. Він і ОСОБА_21 почали обшукувати її речі і сумочку, шукаючи ключі від квартири, але ключів вони не знайшли. Він запитав її про ключі, на що вона пояснилала, що забула в будинку, так як поспішала на зустріч з ним. У неї на руках було два золотих персні, які він зняв і забрав собі. Потім вони почали її розпитувати, про кількість грошей у будинку і де вони лежать, на що ОСОБА_62 їм сказала, що в

198

будинку є не більше 100 доларів США. Він сказав, що не вірить їй, пославшись на "наведення". Потім він відійшов подивитися чи немає кого-небудь зі сторонніх поблизу, після чого знову повернувся до ОСОБА_62, з якою у цей час була ОСОБА_21. Він сказав ОСОБА_62, що якщо вона нас не видасть міліції, то вони її відпустять. ОСОБА_62 ж сказала, що вона їм цього не простить і що її батько всерівно їх знайде. Після цього він запропонував їй ще раз теж саме. У неї почалася істерика і вона почала кричати. Тому він закрив їй рот ганчіркою та зв'язав їй за спиною руки мотузкою. Також вони зв'язали їй ноги. Зв'язувати ОСОБА_62 йому допомагала ОСОБА_21. Після цього вони відійшли убік, і обговорили як діяти з ОСОБА_62. При цьому він сказав ОСОБА_21, що якщо вони відпустять ОСОБА_62, то вона повідомить міліцію і його обов'язково знайдуть. Вони були налякані, і вирішили убити ОСОБА_62..

Далі він - ОСОБА_20., взявши свій мисливський ніж, підійшов до ОСОБА_62, у якої продовжувалась істерика, і вдарив її ножем в напрямку тулубу. В момент удару ОСОБА_62 сиділа на землі, зігнувши коліна. Перший удар влучив у ребро, після чого він відразу наніс ще удар ножем в тому ж напрямку, в результаті чого убив її. Далі він викопав яму на місці вбивства, розчленував труп потерпілої : відтяв голову, відокремив м'які частини тіла з ніг, а також вилучив печінку, серце. Все це склав у відро і забрав з собою додому. Рештки тіла закопав у ямі, яку замаскував, розпаливши зверху вогнище. Залишки тіла принесли додому.

Після цього він разом з ОСОБА_21. вирішили пограбувати батьків ОСОБА_62. Для цього він одягнув камуфляжну форму, а ОСОБА_21. одягнула джинси чорного кольору і синій светр. З собою вони взяли маски з чорної панчохи та спортивну шапку, а також зброю - пістолет, обріз рушниці та холодну зброю. Близько 3-ої години вони вийшли з дому і через півгодини прибули до будинку ОСОБА_62. Відповідно до плану нападу ОСОБА_21 постукала в двері. Він в цей час присів навпочіпки і сидів справа від дверей, тримаючи обріз в руках, а пістолет був в кобурі. Коли ОСОБА_21 постукала, то хтось підійшов до дверей і чоловічим голосом запитав : "Хто там?". ОСОБА_21 у відповідь попросила відчинити двері і сказала, що необхідно поговорити відносно ОСОБА_147. Після цього двері відчинили і він одразу вскочив та ввійшов у квартиру. При цьому направив ствол обрізу на мужчину, який відчинив двері і як він зрозумів - це був батько ОСОБА_62. Він попередив щоб той вів себе спокійно та пригрозив застосуванням зброї. При цьому він -ОСОБА_29., правою рукою схватив потерпілого за ліву руку, віддав обріз ОСОБА_21 після чого, утримуючи потерпілого у такому положенні, кулаком лівої руки вдарив його в обличчя. Потім батько ОСОБА_147 сказав щоб вони не чіпали його і він все віддасть. Далі вони пішли в кімнату. В залі він дістав пістолет. В зал також зайшла ОСОБА_21. Батько ОСОБА_62 взяв поліетиленовий пакет, який лежав на кріслі, дістав звідти портмоне та, вийнявши з нього 100 гривень різними купюрами, віддав їх ОСОБА_21. На послі дуюче його запитання про гроші потерпілий вийшов в коридор і, діставши з полиці пакет, передав йому цей пакет із 600 гривнями купюрами номіналом по 50 чи 20

199

гривень. Після цього вони поклали потерпілого на підлогу, наказали покласти руки на голову та лежати.

Далі він - ОСОБА_29., зняв з ліжка покривало, і поклав у нього телевізор, відеокасети та відеомагнітофон. Викрадені речі вони разом з ОСОБА_21. винесли з квартири і заховали у канаві поблизу гаражів, що розташовані неподалік від будинку ОСОБА_62. Після цього вони пішли додому до ОСОБА_23..

Як далі пояснював ОСОБА_29, вони прийшли до ОСОБА_23 приблизно о 05 годині 30 хвилин ранку. Викликавши його, він повідомив, що він був у будинку ОСОБА_147, зробив "роботу" і необхідно перевезти речі. ОСОБА_23одразу ж його зрозумів та зателефонував своєму знайомому Дімі, який ставив у нього в дворі свій автомобіль. Після приїзду ІНФОРМАЦІЯ_30 вони вчотирьох поїхали до місця, де були заховані речі, забрали їх і поїхали в напрямку місця проживання. Зупинив автомобіль неподалік від місця свого проживання умисно - щоб ніхто не бачив, де вони мешкають.

За „наводку" він розрахувався з ОСОБА_23. 50 гривнями та домовився з ним про зустріч, а водію автомобіля дав 15 грн. за те, що той підвіз речі. При зустрічі з ОСОБА_23. дорікав останньому про те, що той дав „погану наводку", так як вдома у батьків ОСОБА_62 не було багато грошей.

З 28-го по 30-те червня 2002 року продумував, яким чином отримати запланований раніше викуп за ОСОБА_62 Вирішив зателефонувати до її батьків, і заявити, що у разі, якщо вони не дадуть викуп в сумі 3 000 доларів США, то ОСОБА_62 буде вбита. Запланував також місце і спосіб отримання грошей : батько ОСОБА_62 повинен був проїхати в нічний час по трасі в напрямку смт. Андрушівка із ввімкненою однією фарою, а він, ОСОБА_20., повинен був стояти на трасі ; побачивши автомобіль, він повинен був дати сигнал ліхтариком, після чого батько ОСОБА_62 повинен був не зупиняючи автомобіль, проїхати повз нього і кинути у вікно пакет з грошима, до якого попередньо прикріпити два ліхтарика.

Виконуючи задумане, в ніч з 30-го червня на 1-ше липня 2002 року він зателефонував батькам ОСОБА_62 з таксофону та повідомив про викрадання ОСОБА_147. Зажадав викуп за її повернення в сумі 3000 доларів США, довів вищенаведені спосіб і місце передачі грошей, а також час - 03 липня 2002 року о 23-ій годині. 02 липня 2002 року він знову телефонував батькові ОСОБА_147 щоб пересвідчитись, чи знайшов той гроші. Отримавши позитивну відповідь, 03 липня 2002 року, у визначений час він прибув на місце передачі грошей. Однак отримані ним гроші виявились фальшивими. З цього приводу знову телефонував батькові ОСОБА_147, погрожував, що вб'є ОСОБА_147, якщо той не дасть викуп. Знову домовились про аналогічну зустріч 06 липня 2002 року. Однак, прийшовши на зустріч, запідозрив, що разом з батьком ОСОБА_147 прибули працівники міліції. Тому вирішив втекти.

Вже достовірно знаючи, що його намагаються затримати працівники міліції, вирішив все ж таки домогтися отримання запланованого викупу. З цією метою він 07 липня 2002 року близько 03 год. 30 хв, він прийшов до будинку

200

АДРЕСА_73 і з таксофону зателефонував батькові ОСОБА_62, але трубку взяла її мати і повідомила, що не знає де знаходиться чоловік. В цей час до нього стали наближатись двоє чоловіків, які під'їхали на таксі, і він, запідозривши, що це працівники міліції став утікати. Втікаючи, почув вимогу зупинитись та попередження про застосування зброї. Почувши це, він дістав пістолет і зробив два постріли. Після його пострілів також почув, що хтось закричав. Він продовжив втікати.

12 липня 2002 p., підозрюваний ОСОБА_20., в ході відтворення обстановки і обставин події, - викрадення і вбивства ОСОБА_62, вбивства ОСОБА_43., - повністю підтвердив свої попередні показання про обставини вчинення даних злочинів, зокрема, привів учасників слідчої дії на місце вбивства ОСОБА_62, - лісовий масив поблизу с Іванівка Житомирського району, де показав і відтворив, при яких обставинах і яким способом вбив ОСОБА_62., розчленував труп і закопав в лісі.

На вказаному ОСОБА_29 місці були проведені розкопки, в результаті яких виявлено та вилучено розчленоване тіло потерпілої ОСОБА_62. Оглядом місця події встановлено, що труп без голови ; по передній поверхні тулуба, починаючи з нижньої частини грудної клітини, і закінчуючи ділянкою лобка виявлено масивну рану, з якої викладені петлі кишечника ; діафрагма відсутня ; серцевинна сорочка розкрита, серце, печінка відсутні.

Даючи в подальшому показання під час досудового слідства, ОСОБА_20. лише доповнював свої попередні показання, конкретизуючи деталі викрадення ОСОБА_62 та здійснення нападу на її помешкання, роль кожного з учасників злочину.

Зокрема, він уточнював, що : телефонуючи ОСОБА_62., він називався "ІНФОРМАЦІЯ_25" ; він не погодився з пропозицією ОСОБА_23. відносно викрадення ключів та заволодіння майном батьків ОСОБА_62, так як вважав, що на його слід швидко вийдуть працівники міліції ; зовнішність ОСОБА_62 до їх зустрічі йому описав ОСОБА_23; наніс ножове поранення ножем, який придбав у ОСОБА_33. ; два персні ОСОБА_62 він збув ОСОБА_33. за 150 грн., знаючи, що вони коштують набагато більше.

На досудовому слідстві підозрювана та обвинувачена ОСОБА_21. по даних епізодах обвинувачення давала показання, що в деталях повністю співпадають з показаннями ОСОБА_9. на досудовому слідстві.

Однак стверджувала, що на вимогу ОСОБА_9. наносила удари ножем ОСОБА_62, коли та вже була мертва.

Аналіз цих показань в сукупності з іншими доказами у справі дає суду всі підстави для висновку про їх відповідність фактичним обставинам вчинених ними злочинів.

Твердження підсудного ОСОБА_9. про вчинення злочинів, які йому інкримінуються по даному епізоду обвинувачення, бандитським

201

угрупуванням "одеситів" суд оцінює як спосіб обраного ним захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєне. Наявні у справі докази, в тому числі показання підсудної ОСОБА_21. та його показання на досудовому слідстві, які були досліджені судом, спростовують це твердження.

Безспірними доказами його причетності є речові докази, які були виявлені під час обшуку за місцем його проживання. При цьому рештки тіла, скальп та виварений череп ОСОБА_62 свідчать про тривалий термін їх перебування там.

Місце захоронения решток трупа ОСОБА_62 було відомо лиши особам, які вчинили вбивство. З відеозаписів відтворень обстановки та обставин події з участю ОСОБА_29 та ОСОБА_21, які були переглянуті в судовому засіданні, видно, що вони самостійно орієнтувались у лісовому масиві щодо місць вчинення злочинів та захоронения трупа ОСОБА_62. Саме ОСОБА_29 під час проведення даної слідчої дії вказав на ці місця. Замасковане ж місце захоронения трупа могло бути відоме тільки особам, які це вчинили - ОСОБА_29. Учасники слідчої дії стали першими очевидцями наслідків вчиненого злочину.

Перегляд цього відеозапису також свідчить про те, що показання ОСОБА_29 під час даної слідчої дії, проведеної невдовзі після його затримання, були добровільними, щирими і невимушеними.

Докази по епізоду № 31. Розбійний напад на ОСОБА_54 02.07.2002р.

В судовому засіданні 22 червня 2005 року підсудний ОСОБА_20. свою вину у вчиненні даного злочину визнав частково, а підсудний ОСОБА_23. - повністю.

З приводу обвинувачення підсудний ОСОБА_20. пояснив, що його дії кваліфіковано неправильно. Його і ОСОБА_23 дії слід розглядати як вимагання та хуліганство. В решті викладених у обвинуваченні обставин вчинення злочину свою вину визнав повністю.

При цьому суду повідомив, що влітку 2002 року, перебуваючи у свого знайомого ОСОБА_33., він від нього ж узнав, що ОСОБА_54. разом з іншими будівельниками проводив в його будинку роботи. За виконання всіх робіт він заплатив ОСОБА_5 45.000 грн., але той всю роботу не виконав і зник разом з іншими працівниками. Тому він попросив його - ОСОБА_29, знайти ОСОБА_54 та побити з тим щоб він повернув кошти. Він - ОСОБА_29 знаючи, що в цей час розгортаються події з "одеситами" з приводу вбивства ОСОБА_62, вирішив зробити цю "роботу" сам. Для підстраховки вирішив взяти з собою ОСОБА_23, так як той "дав невдалу наводку". При зустрічі з ОСОБА_23, пригрозивши йому, він сказав йому взяти з собою металеву трубу для нанесення тілесних ушкоджень боржнику щоб той повернув кошти. Одразу ж вони погодили план нападу : ОСОБА_23 буде знаходитись у засідці ; коли він з ОСОБА_54 буде йти по лісовій стежці, то ОСОБА_23 повинен буде напасти на ОСОБА_54 і нанести декілька ударів по спині, а тоді він буде розмовляти з ним.

На пошуки ОСОБА_54 він витратив декілька днів, а знайшовши,

202

відрекомендувався "ІНФОРМАЦІЯ_25", так як не бажав називати своє дійсне ім'я. Крім того, це ім'я він обрав через ближні стосунки із злочинним угрупуванням "одеситів", яким він також відрекомендувався "ІНФОРМАЦІЯ_25", а тому так називався щоб не заплутатись. Для того, щоб ОСОБА_54 прийшов на зустріч з ним, він видумав причину зустрічі - необхідно вирішити питання з приводу будівництва. Домовились зустрітись на наступний день на тролейбусній зупинці "Ялинка".

Про цю домовленість він розповів ОСОБА_23, а на наступний день вони з ОСОБА_23 прийшли на місце зустрічі за 30 хвилин і він визначив місце, де в лісі повинен був знаходитись ОСОБА_23і сказав йому нанести ОСОБА_54декілька ударів по голові металевою трубою.

У призначений час прийшов ОСОБА_54. Він - ОСОБА_29., під виглядом необхідності оглянути систему опалення у власному будинку, повів ОСОБА_54 по обумовленому з ОСОБА_23 маршруту. Під час руху назустріч їм вийшов ОСОБА_23і замахнувся щоб вдарити ОСОБА_54, але той намагався втекти. ОСОБА_23 все ж таки наніс удар ОСОБА_54 трубою, а потім своєю ногою вдарив по його нозі і зловив. ОСОБА_54 спочатку заперечував наявність у нього боргу, але після нанесених ним ударів ОСОБА_54 по тулубу - визнав борг ОСОБА_33.

Підсудний також пояснив, що тоді ж він дістав ніж і з метою залякування декілька раз вдарив ОСОБА_54 рукояткою по голові. При спробі ОСОБА_54 втекти він наніс удар ножем по шиї, але зачепив вухо і пішла кров. Він намагався надати йому допомогу.

Під час цих подій ОСОБА_54 на його пропозиції передав йому мобільний телефон та документи і вони домовились про зустріч у ОСОБА_33 о 18-ій годині того ж дня. Після цього він з ОСОБА_23 пішли.

У домовлений час він - ОСОБА_29., прийшов до ОСОБА_33 і передав йому речі ОСОБА_54. Чекали ОСОБА_54 близько 2-ох годин, але той не прийшов. Коли він йшов від ОСОБА_33, то той дав у тимчасове користування телефон ОСОБА_54, а також пообіцяв дати 1.500 грн. після повернення грошей ОСОБА_54.

Підсудний ОСОБА_23. з приводу даного обвинувачення пояснив, що 01 липня 2002 року до нього прийшов ОСОБА_29 і сказав, що він повинен допомогти "вибити" борг у однієї людини. Він не міг відмовитись, так як зі слів ОСОБА_9 дав погану "наводку" відносно ОСОБА_147. Домовились про зустріч наступного дня і за вказівкою ОСОБА_9 повинен був взяти з собою кусок металевої труби щоб побити ту людину. Домовленості між ними про конкретну оплату його участі не було, так як він вважав, що ОСОБА_21 дасть гроші, якщо буде вважати це за необхідне.

02 липня 2002 року о 8-ій годині ранку вони зустрілись в обумовленому місці - на тролейбусній зупинці навпроти ринку "Хмільники", а далі добрались на кінцеву тролейбусну зупинку "Ялинка". Там ОСОБА_29. сказав йому чекати в лісі. Коли ОСОБА_29 з боржником підійшов до нього, то він металевою трубою, загорнутою в пакет, наніс один удар по потилиці тому чоловікові, після чого там же одразу викинув цей пакет. Трубу він взяв у себе в

203

гаражі.

Далі підсудній дав показання, що аналогічні показанням ОСОБА_9., уточнивши, що : він наносив ще один раз удар по нирках потерпілого після того, як ОСОБА_29. випадково розрізав вухо потерпілого ; всього ОСОБА_29 наніс потерпілому 5-6 ударів рукою по тулубу та 2 - 3 удари рукояткою ножа в голову ; у ОСОБА_9. з собою був армійський штик-ніж довжиною близько 30 см ; ОСОБА_29. казав потерпілому, що той винен ОСОБА_33 3.000 грн..

Не зважаючи на лише формальне визнання підсудними ОСОБА_29 і ОСОБА_23. своєї вини, та їх бажання применшити свою участь у вчиненому злочині, суд вважає, що їх вина по даному епізоду обвинувачення доведена повністю і об'єктивно підтверджується наступними доказами.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_54 на досудовому слідстві від 19 липня 2002 року та від 01 жовтня 2002 року, які були оголошені і досліджені в судовому засіданні 22 червня 2005 року, вбачається, що 01 липня 2002 року близько 23-ої години до нього додому зателефонував невідомий чоловік, який запропонував за платню провести воду, зробити каналізацію і опалення в приватному будинку. Оскільки він - ОСОБА_54., займається наданням саме такого виду послуг, то для вирішення всіх питань щодо виконання замовлення домовився зустрітися з ним 02 липня 2002 року о 8 год. 30 хв. ранку на кінцевій тролейбусній зупинці "Ялинка" в м. Житомирі. В обумовлений час він прибув на місце зустрічі, де зустрівся з невідомим йому хлопцем, який назвався "ІНФОРМАЦІЯ_25". Під час розмови "ІНФОРМАЦІЯ_25" запропонував йому оглянути свій приватний будинок та до нього найкоротшим шляхом - через лісовий масив. Погодившись з цією пропозицією, він пішов із замовником по лісовій стежці. Коли вони зайшли в ліс приблизно на 100 метрів, то помітив, як із-за дерева вибіг незнайомий йому хлопець, який в руках тримав завернутий в пакет предмет. Хлопець раптово підбіг до нього - ОСОБА_54, і вказаним предметом наніс удар по голові, від чого він присів на коліна. Невідомий замахнувся ще раз вдарити, однак йому вдалося схопити знаряддя злочину, яким виявилася монтировка. На запитання про те, що сталося, нападник, який наніс йому удар, заявив, що він - ОСОБА_54, заборгував ОСОБА_33 3.000 гривень і повинен повернути їх. В цей момент „замовник-ІНФОРМАЦІЯ_25", який весь час перебував поряд, несподівано для нього порізав ножем йому - ОСОБА_171, вухо. Одночасно інший нападник став наносити йому удари монтировкою по голові, тулубу і лівій нозі. Обидва вимагали повернення боргу ОСОБА_33. Далі той, хто називався "ІНФОРМАЦІЯ_25", наніс йому, три удари в область голови і 5 ударів по тулубу, від чого він впав на землю і втратив свідомість. Прийшов до тями, коли йому допомагав піднятися з землі невідомий чоловік. Оглянувши свої речі, він виявив пропажу мобільного телефону, сорочки, а також посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( т.10 а.с.224 - 225, 241 - 242 ).

20 липня 2002 року при пред'явленні потерпілому ОСОБА_54 фотознімків для впізнання він вказав на фотознімок, на якому зображений ОСОБА_20., заявивши, що це є саме та особа, яка відрекомендувалась

204

йому "ІНФОРМАЦІЯ_25", і яка разом з іншим співучасником вчинила розбійний напад на нього 02 липня 2002 року в лісовому масиві поблизу тролейбусної зупинки „Ялинка", вимагаючи при цьому повернення боргу ОСОБА_33 ( т.10 а.с.229 ).

Цього ж дня при пред'явленні потерпілому ОСОБА_54фотознімків для впізнання він вказав на фотознімок, на якому зображений ОСОБА_23., заявивши, що це і є той нападник, який 02 липня 2002 року в лісовому масиві поблизу тролейбусної зупинки „Ялинка" разом із іншим співучасником -"ІНФОРМАЦІЯ_25", вчинив розбійний напад на нього (т.10 а.с.231 ).

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. поряд з іншими речами був вилучений мобільний телефон ( т. 10 а.с.24 - 30 ).

При пред'явленні 09 вересня 2002 року потерпілому ОСОБА_54предметів для впізнання він серед пред'явлених йому для впізнання мобільних телефонів впізнав свій мобільний телефон, який був у нього викрадений під час розбійного нападу 02 липня 2002 року (т.10 а.с.233 ).

Відповідно до висновку експерта № 388 від 20 вересня 2002 року вартість викраденого у ОСОБА_54 мобільного телефону становить 585 грн. (т.10 а.с.237 ).

Цей мобільний телефон було приєднаний до справи в якості речового доказу ( т. 11 а.с.94 ).

При відтворенні обстановки та обставин події 05 вересня 2002 року обвинувачений ОСОБА_20. відтворив обстановку і обставини вчинення спільно з ОСОБА_23. 02 липня 2002 року розбійного нападу на ОСОБА_54, зокрема вказав на місце скоєння злочину - ділянку лісового масиву, розташовану на відстані біля 300 метрів від диспетчерського пункту ТТУ „Ялинка", що розташований по АДРЕСА_37 ( т.2 а.с.82 -83-85,92-94,95-107).

Обвинувачений ОСОБА_23. під час відтворення обстановки і обставин події 01 жовтня 2002 року аналогічно обвинуваченому ОСОБА_29. відтворив обстановку і обставини вчинення 02 липня 2002 року спільно з ОСОБА_29 розбійного нападу на ОСОБА_54 ( т.1 а.с.127 - 130 ).

Згідно висновку експерта № 1374 від 17 жовтня 2002 року ОСОБА_54 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді : синця на лівій гомілці, який є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я ; рани на голові та лівій вушній раковині, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено металевою монтировкою, при чому потерпілий міг втрачати свідомість на невизначений час (т.10 а.с.239 - 240 ).

205

Докази по епізоду № 32. Посягання на життя працівника правоохоронного

органу - оперативного уповноваженого УКР УМВС України в Житомирській області ОСОБА_63.

Підсудний ОСОБА_20. в судовому засіданні 15 червня 2005 року по даному епізоду обвинувачення не визнав свою вину і пояснив лише, що зі слів "одесита-ОСОБА_66" йому стало відомо про велику кількість пострілів -перестрілку. Зі слів того ж ОСОБА_66 в нього стріляла не одна людина, а стріляло двоє. Він сам - ОСОБА_29 чув ці постріли, перебуваючи у садку біля будинку за своїм місцем проживання.

Незважаючи на невизнання і заперечення своєї вини підсуднім, суд вважає, що вина ОСОБА_9. у посяганні на життя працівника правоохоронного органу ОСОБА_63. у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_63. - оперативного уповноваженого управління карного розшуку УМВС України в Житомирській області, показання якого були досліджені у судовому засіданні 15 червня 2005 року, вбачається, що в ніч на 07 липня 2002 року він відповідно до розпорядження керівництва здійснював оперативно-розшукові заходи по встановленню та виявленню осіб, причетних до викрадення ОСОБА_62, які заключалися в спостереженні за таксофонами в районі вулиці Малікова в м. Житомирі. Разом з ним виконував поставлене завдання працівник іншого підрозділу УКР, прізвище якого не підлягає розголошенню. Близько 3-ої години ночі по рації він отримав повідомлення від керівника оперативної групи про те, що на квартиру батьків ОСОБА_62 телефонують з таксофону, який знаходиться під його спостереженням - по АДРЕСА_74, і що особа, яка телефонує, продовжує вимагати викуп за ОСОБА_62 Йому стало зрозуміло, що саме ця особа причетна до викрадення ОСОБА_62. Йому також була дана вказівка вести спостереження за особою, яка телефонує, і в залежності від обстановки на місці прийняти рішення про подальше стеження за цією особою або про її затримання у випадку, якщо ця особа помітить стеження і почне втікати. Особа, яка телефонувала з таксофону, виявився чоловіком. Коли він став наближатися до нього, то чоловік помітив його, раптово кинув телефонну трубку і став втікати вздовж будинку НОМЕР_13 в напрямку до вул. Новосєвєрної. В цю ж мить він, перебуваючи на відстані приблизно до 3-ох метрів від цього чоловіка, крикнув йому, що він працівник міліції, і наказав йому зупинитися. Однак цей чоловік продовжив втікати. Коли він - ОСОБА_63., кинувся бігти за ним, то одразу пролунав постріл, і він отримав вогнепальне поранення. В момент, коли підходив до таксофону, про який повідомили по рації, його напарник спостерігав за іншим таксофоном, розміщеним біля іншого будинку по вул. Малікова, а тому в момент, коли він підходив до підозрюваного і коли біг за ним, напарника біля нього ще не було. Той підбіг пізніше, вже після пострілу (т.10 а.с.261-262,263-265).

206

В ході огляду місця події 07 та 09 липня 2002 року на території, поблизу будинку АДРЕСА_38, виявлено та вилучено дві стріляні гільзи калібру 7,65 мм ( т. 10 а.с.243 - 249, 251 - 253, 254 - 258 ).

Згідно повідомлення ТМО № 1 м. Житомира від 07 липня 2002 року за № 964 ОСОБА_63., 1967 року народження, поступив у хірургічне відділення 07 липня 2002 року з діагнозом : вогнепальне проникаюче сліпе поранення живота з пошкодженням ободочної і тонкої кишки, брижейки, заочеревинного простору. Заочеревинна гематома, гемоперитонеум. Геморогічний шок ІІ-Ш ст. (т.10 а.с.267).

Під час хірургічної операції з тіла ОСОБА_63. було видалено кулю, яка була вилучена та надана для експертного дослідження (т.10 а.с.268, 269, 270, 271).

Згідно висновків експерта №№ 333, 334, 335 від 10 липня 2002 року :

· гільзи, виявлені і вилучені 07 та 09 липня 2002 року при проведенні оглядів місця події поблизу будинку АДРЕСА_38, кожна є складовою частиною боєприпасу - стріляною гільзою 7,65 мм патрону Браунінга зразку 1900 року, і була відстріляна з пістолету „Чешска Збройовка" /Чехословаччина/;

· куля, видалена під час хОСОБА_62ргічної операції з тіла ОСОБА_63., є складовою частиною боєприпасу - стріляною кулею від 7,65 мм патрона Браунінга зразку 1900 року, і відстріляна з пістолету „Чешска Збройовка" /Чехословаччина/ (т.10 273 - 276, 280 - 283, 287 - 291 ).

Згідно висновку експерта № 367 від 08 серпня 2002 року :

- вилучений за місцем проживання ОСОБА_9. пістолет являється

нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом „Чешска

Збройовка" моделі 27 № 456678 калібру 7,65 мм, призначений для стрільби

7,65 мм патронами Браунінга зразку 1900 року або 32 АСР ; пістолет

виготовлений заводським способом в Чехословаччині після 1941 року на

фабриці "Чешска Збройовка" під час німецької окупації Чехословаччини ;

наданий на експертизу пістолет придатний для стрільби на ураження ;

-вилучені там же 7 патронів являються бойовими припасами - 7,65 мм патронами Браунінга зразку 1900 року, які виготовлені заводським способом і справні, а, виходячи з маркірувальних позначок, є чеського виробництва і можуть бути використані, в тому числі для наданого на експертизу пістолету "Чешска Збройовка" мод.27 ( т.10 а.с.23 - 30, т.11 а.с.148 - 156 ).

Згідно висновку експерта № 370 від 12 серпня 2002 року дві стріляні гільзи, виявлені та вилучені при огляді місця події 07 і 09 липня 2002 року біля будинку АДРЕСА_38, одна стріляна куля, вилучена 08 липня 2002 року під час хірургічної операції з тіла ОСОБА_63., одна стріляна гільза, виявлена і вилучена при огляді місця події 20 серпня 2001 року біля будинку АДРЕСА_58 по справі про спричинення вогнепального поранення ОСОБА_10., одна стріляна гільза та одна стріляна куля, виявлені та вилучені при огляді місця події 18 листопада 2001 року в

207

під'їзді АДРЕСА_57 по справі про нанесення вогнепального поранення ОСОБА_37. відстріляні з пістолету „Чешска Збройовка" калібру 7,65 мм, вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9. - по АДРЕСА_2 (т.11 а.с.185-194).

Зазначені вище пістолет "Чешска Збройовка", гільзи та кулі приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів ( т. 11 а.с.80, 93 ).

Посилання підсудного ОСОБА_9. про його непричетність до вчинення даного злочину суд оцінює критично, так як у справі відсутні будь-які докази про причетність до даного злочину, як і інших злочинів відповідно до обвинувачення, осіб, які не притягнуті до кримінальної відповідальності. Судом також з достатньою повнотою перевірялась дана обставина. Наявні ж у справі докази спростовують це твердження підсудного, яке суд оцінює як спосіб захисту від обвинувачення, його спробу ввести суд в оману з метою затягування строків судового слідства та отримання будь-якої можливості уникнути відповідальності

Аналізуючи злочинну діяльність підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_24. та ОСОБА_25 на підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що всі злочини вчинені ними з корисливих мотивів, прагнучи досягти будь-якої матеріальної вигоди.

Про домінуючий корисливий мотив під час вчинення злочинів підсудним ОСОБА_29 та іншими підсудними свідчить направленість їх дій. Будь яким злочинним шляхом збагатитись за рахунок чужого майна за рахунок майна потерпілих.. ОСОБА_20. певний час виношував ідею про напад на потерпілих, відбирав потерпілих, які на його погляд були заможними, називав їх "клієнтами" - це подружжя ІНФОРМАЦІЯ_14 власників кафе-бару "Віргінія", подружжя ОСОБА_39, ОСОБА_47. особи, що займались валютними операціями на ринках м. Житомира, так звані "валютники", "гонщики автомобілів іномарок" - ОСОБА_44. Потім разом із співучасниками ОСОБА_22., ОСОБА_21. ОСОБА_23. висліджував їх, вивчав їх спосіб життя, способи пересування, планував , узгоджував з співучасниками плани дій, визначав ролі кожного співучасника і потім узгоджено відповідно до плану діяв. Вчинення злочинів з метою насильницького заволодіння майном потерпілих називалось "роботою". Підсудні, як видно з справи, були згодні на любий вид злочинної діяльності вимагання майна потерпілого ОСОБА_9. з застосуванням насильства, навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах потерпілого ОСОБА_28 на замовлення підсудних ОСОБА_24. і ОСОБА_25, вчинення озброєних бандитських розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_37, ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_45, ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_48 ОСОБА_50., ОСОБА_51, ОСОБА_14., ОСОБА_15 ОСОБА_56., ОСОБА_55., ОСОБА_16, ОСОБА_57., ОСОБА_58,

208

ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_61., ОСОБА_19., ОСОБА_54., навмисних вбивств з корисливою метою під час бандитських розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_47., посягання на працівника правоохоронного органу ОСОБА_10. на платне замовлення підсудного ОСОБА_35

Підсудна ОСОБА_21. в своїх власноручних записах у щоденниках, вилучених слідством під час додаткового огляду місця події по місцю проживання підсудних по АДРЕСА_2, як ніхто інший відображає корисливу направленість злочинних дій підсудного ОСОБА_9., ОСОБА_22 і свою. В кожному дослідженому і проаналізованому судом запису проглядається жадоба до добування будь яким шляхом грошей, чужого майна, цинічне ставлення до потерпілих, які втратили своє майно.

Так записи ОСОБА_21. "ходити на прогулянку", "ходити на роботу", "дивитись на клієнтів" "провести клієнтів", як видно з її пояснень, свідчать про підготовку до злочину, висліджування потерпілих, встановлення ї способу пересування і життя, вивчення місцевості де буде вчинено напад на потерпілих.

Записи в щоденнику після бандитського розбійного нападу на ОСОБА_43. і навмисного вбивства його "Все по плану. Виконали роботу. Дай Бог щоб було все нормально. Ждали ОСОБА_9до вечора. Ввечері доробили до кінця, те що почали" ОСОБА_21. прокоментувала, що після вбивства ОСОБА_43. знищували сліди вбивства.

Ще більш цинічний запис в щоденнику "В половині шостої ранку ОСОБА_20 з ОСОБА_116 забили ІНФОРМАЦІЯ_23. Здох як собака. Роботу зробили, але нічого не взяли. А ІНФОРМАЦІЯ_23 так і треба. Зажав бабки і получив." ОСОБА_21. роз'яснила, що йде мова бандитський розбійний напад на ОСОБА_44. і послідуюче вбивство, але мети заволодіти майном на яке вони розраховували не досягнуто.

Про корисливу направленість всіх дій підсудних відображено в запису у щоденнику ОСОБА_21. після бандитського розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_46. "Ввечері ОСОБА_20з ОСОБА_9 пішли на прогулянку. Принесли багато трофеїв. Всі речі мені підійшли, тільки трохи потрібно буде вшити. Пальто непогане, спідниця великувата, чоботи на один розмір більші. А головне золото. Ланцюжок з хрестиком, сережки та дві каблучки."

Пояснюючи причини вчинення ОСОБА_29 великої кількості жорстоких вбивств він цинічно говорив, що потерпілі не хотіли віддавати своє майно і поплатились життям.

Судом встановлено, що з метою власної безпеки, а також безпеки членів бандитського угрупування ОСОБА_20. і члени банди намагались звести до мінімуму можливість бути викритим і затриманим. Під час вчинення розбійних нападів вони мали нові імена - ОСОБА_20. називався "ІНФОРМАЦІЯ_25", ОСОБА_22. - "ОСОБА_116", ОСОБА_21. - "ІНФОРМАЦІЯ_26", на голову вдягали маски - спортивні шапочки з прорізями для очей, жіночі панчохи з прозорого матеріалу. На протязі 1999 - 2001 року бандитське

209

угрупування неодноразово змінювало місця проживання, змінили 18 квартир і місць проживання в місті Житомирі (щоденник за 1999 - 2001 рік , а.а. 10 ).

Про факт організації ОСОБА_29 організованої, озброєної банди, вказують всі докази. А саме, всі члени банди в складі трьох чоловік ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22 з середини листопада 2001 року, а з початку липня 2002 року став ОСОБА_23., приймали участь в банді, були згуртованими, організованими, проживали компактно в одному районі міста Житомира, ОСОБА_20., ОСОБА_22., ОСОБА_21. проживали в одному помешканні, вчиняли напади на потерпілих, ділили між собою і використовували викрадене чуже майно. Як стверджували ОСОБА_22., ОСОБА_21. ОСОБА_23. суворо підпорядковувались організатору і керівнику банди ОСОБА_29. , який слідкував за дотриманням всіма членами банди суворої дисципліни. Всі члени банди усвідомлювали, що вони стали членами банди для вчинення розбійних збройних бандитського нападів з метою заволодіння чужим майном на тривалий час. Члени банди мали на озброєнні вогнепальну зброю пістолет "Чешска Збройовка" та обріз мисливської рушниці, мисливську рушницю, достовірно знали, що вона буде застосована під час розбійних нападів. Аналіз досліджених доказів свідчить про високу ступінь стійкості та згуртованості їх злочинної групи і при наявності всіх вказаних вище ознак суд визнає дану групу бандою.

Бандитське угрупування створене підсудними ОСОБА_29, при участі ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23. сповідувало свою бандитську ідеологію відповідно до принципів, які підсудні ОСОБА_20. та ОСОБА_21. відтворюють в своїх особистих записах - "Правила сталкінга : контроль, дисципліна, витримка, почуття часу, воля ; бути безжальним, але обов'язковим, бути хитрим і активним, бути м'яким, але смертельно небезпечним." Правила воїна : Воїн ніколи не здається, навіть перед обличчям смерті. Воїн ні у кого не йде на поводу, він сам по собі і завжди не доступний. Дотик смерті завершує все, до чого вона доторкнулась стає силою. Воїн ніколи не міняє своїх думок, слів і поступків, тому він може змінити смерть.(Пакет № 1 блокноти то щоденники з записами ОСОБА_9. та ОСОБА_21.)

Таким чином, посилання підсудних та їх захисників на те, що вони не приймали участі в банді не сприяли її створенню є безпідставними з наведених вище доказів.

Заяви підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26 в судових засіданнях про застосування до них слідчо-оперативної групи незаконних методів ведення досудового слідства на першому етапі досудового слідства і отриманні від таких дій тілесних ушкоджень, які зафіксовані на відеозаписах і фототаблицях під час допитів в якості підозрюваних, відтворенні обстановки обставин події спростовуються ними ж самими.

Так перед початком перших відтворень обстановки обставин події з підозрюваними ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_23. в

210

присутності своїх захисників ОСОБА_102., ОСОБА_173., ОСОБА_174. заявляли, що тілесні ушкодження вони отримали під час вчинення опору працівникам міліції, що їх затримували на ринку "Хмільники" на проспекті Миру в м. Житомирі.

З приводу отриманих тілесних ушкоджень підозрюваними ОСОБА_29, ОСОБА_21., ОСОБА_23. старшим слідчим прокуратури Житомирської області ОСОБА_172, що очолював слідчо-оперативну групу по даній справі, було проведено перевірку і винесено постанову від 10 серпня 2002 року про відмову в порушенні кримінальної справи проти працівників міліції за відсутністю в їх діях складу злочину.(т.12, а. с. 18).

Заяви підсудних про застосування до них незаконних методів досудового слідства стали поступати в судовому засіданні, хоча на досудовому слідстві маючи з моменту затримання по підозрі у вчиненні злочинів захисників, спілкуючись з слідчими прокуратури і прокурорами, що приймали участь в окремих слідчих діях, мали можливість заявити про такі дії зі сторони працівників слідчо-оперативної групи.

Крім того під час проведення 3 вересня 2002 року судово-психіатричної експертизи підсудним ОСОБА_29., ОСОБА_21., ОСОБА_22 ніхто з вказаних осіб не заявив членам експертної комісії, що до них застосовувались незаконні методи досудового слідства, психічний чи фізичний вплив. Навпаки вони послідовно, докладно розповідали членам експертної комісії про вчинення ними злочинів. Вони не породили у членів експертної комісії будь яких сумнівів в тому, що вони знаходились чи знаходяться під будь яким впливом, чи обмовляють себе, в силу застосування до них якого-небудь впливу (т. 11 а.с. 136-142).

Заяви підсудних про застосування до них незаконних методів досудового слідства і зміна їх показань під час судового слідства, суд, з врахуванням результатів перевірки прокуратури Житомирської області від 20 березня 2006 року, проведеної за судовим дорученням в порядку ст.315-1 КПК України ( т.18 а.с. 139-140 ) розцінює, як спосіб захисту підсудними від висунутого обвинувачення та намагання уникнути відповідальності за вчинене і до уваги їх не приймає.

Оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності по всіх епізодах обвинувачення та по кожному епізоду окремо, суд вважає доведеною вину підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26. та ОСОБА_35 у вчиненні злочинів і кваліфікує :

1. дії підсудного ОСОБА_9. :

- за ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року, як вимога передачі індивідуального майна ОСОБА_9. та права на його майно під погрозою насильства над потерпілим та близькою йому особою, вчинена за попереднім зговором групою осіб, поєднана з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я ;

211

· за ст.93 п. п. "а", "и," "і" КК України в редакції 1960 року, як умисне вбивство ОСОБА_28 з корисливих мотивів, вчинене на замовлення та за попереднім зговором групою осіб ;

· за ст.222 ч.1 КК України в редакції 1960 року, як придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї - пістолета "Чешска Збройовка", та боєприпасів до нього без відповідного дозволу ;

· за ст.263 ч.1 КК України в редакції 2001 року, як незаконне виготовлення вогнепальної зброї - обрізу з мисливської рушниці "ТОЗ-63", без передбаченого законом дозволу;

· за ст.263 ч.2 КК України в редакції 2001 року, як носіння холодної зброї -штика, без передбаченого законом дозволу ;

· за ст.190-1 КК України в редакції 1960 року, як посягання на життя працівника правоохоронного органу - дільничного інспектора міліції Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_10., у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків ;

· за ст.304 КК України в редакції 2001 року, як втягнення неповнолітнього ОСОБА_22 у злочинну діяльність ;

· за ст.257 КК України в редакції 2001 року, як організація озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, участь у такій банді та у вчинених нею нападах на ОСОБА_37, ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_45, ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_48 ОСОБА_50., ОСОБА_51., ОСОБА_15., ОСОБА_14., ОСОБА_56, ОСОБА_55., ОСОБА_16, ОСОБА_57., ОСОБА_58, ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_61., ОСОБА_62., ОСОБА_19. та ОСОБА_54 ;

· за ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року, як напади з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства ( розбій ), вчинені організованою групою по епізодах нападів на потерпілих ОСОБА_37 та ОСОБА_38., а також :

· вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм по епізодах нападів на потерпілих ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43, ОСОБА_44., ОСОБА_45, ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_50., ОСОБА_15 ОСОБА_14., ОСОБА_56, ОСОБА_55., ОСОБА_16, ОСОБА_58, ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_61., ОСОБА_54, та ОСОБА_19. ;

· поєднаний з проникненням у житло потерпілого ОСОБА_19.;

спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах потерпілих ОСОБА_44. та ОСОБА_19., так як відповідно до п.4 Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 600 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;

212

- поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому

ОСОБА_45. та умисним вбивством потерпілих ОСОБА_43, ОСОБА_47 та ОСОБА_44. ;

- за ст.ст.15 ч. 2, 115 ч.2 п. п. 6, 9, 12, 13, КК України в редакції 2001 року,

як замах на вбивство ОСОБА_37 з корисливих мотивів з метою приховати інший злочин, вчинений за попереднім зговором групою осіб та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ;

- за ст.146 ч.3 КК України в редакції 2001 року, як викрадення потерпілої

ОСОБА_62, вчинене з корисливих мотивів, організованою групою,

здійснюваному протягом тривалого часу, що супроводжувалося заподіянням

їй фізичних страждань та застосування зброї, що спричинило тяжкі наслідки ;

· за ст.115 ч. 2 п. п.4, 6, 9,12,13 КК України в редакції 2001 року, як умисне вбивство ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_47 і ОСОБА_62 з корисливих мотивів, вчинене за попереднім зговором групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, а умисне вбивство ОСОБА_62 ще, як вчинене з особливою жорстокістю та з метою приховати інший злочин ;

· за ст.348 КК України в редакції 2001 року, як замах на вбивство працівника правоохоронного органу - оперативного уповноваженого управління карного розшуку УМВС України в Житомирській області ОСОБА_63..

2. дії підсудної ОСОБА_21.:

· за ст.257 КК України в редакції 2001 року, як участь в озброєній банді с метою нападу на окремих осіб та вчинення нападів в складі банди на ОСОБА_37, ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_47., ОСОБА_50., ОСОБА_51., ОСОБА_58, ОСОБА_59., ОСОБА_62. та ОСОБА_19.;

· вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм по епізодах нападів на потерпілих ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43, ОСОБА_44., ОСОБА_47., ОСОБА_50., ОСОБА_58, ОСОБА_59. та ОСОБА_19.;

· поєднаний з проникненням у житло потерпілого ОСОБА_19.;

· спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах потерпілих ОСОБА_44. та ОСОБА_19., так як відповідно до п.4 Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 600 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;

поєднаний із умисним вбивством потерпілих ОСОБА_43, ОСОБА_47. та ОСОБА_44. ;

213

· за ст.146 ч.3 КК України в редакції 2001 року, як викрадення ОСОБА_62 вчинене з корисливих мотивів, організованою групою, здійснюваному протягом тривалого часу, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань та застосування зброї і спричинило тяжкі наслідки ;

· за ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12,13 КК України в редакції 2001 року, як умисне вбивство ОСОБА_43. і ОСОБА_62 з корисливих мотивів, вчинене за попереднім зговором групою осіб, а умисне вбивство ОСОБА_62 ще, як вчинене з особливою жорстокістю, з метою приховати інший злочин і особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

3. дії підсудного ОСОБА_22:

· за ст.257 КК України в редакції 2001 року, як участь в озброєній банді з метою нападу на окремих громадян та у вчиненні нападів у складі банди на ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_45, ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_48 ОСОБА_15 ОСОБА_14., ОСОБА_176. ОСОБА_55. та ОСОБА_16;

· вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм по епізодах нападів на потерпілих ОСОБА_39., ОСОБА_40, ОСОБА_43, ОСОБА_44., ОСОБА_45, ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_15 ОСОБА_14., ОСОБА_56, ОСОБА_55. та ОСОБА_16;

· спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах потерпілого ОСОБА_44., так як відповідно до п.4 Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 600 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину ;

· поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_45. та умисним вбивством потерпілих ОСОБА_43, ОСОБА_47. та ОСОБА_44. ;

- за ст.ст.15 ч. 2, 115 ч.2 п. п.6, 9, 12 КК України в редакції 2001 року, як

замах на умисне вбивство ОСОБА_37 з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин, вчинений за попереднім зговором групою осіб ;

- за ст.115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 КК України в редакції 2001 року, як умисне

вбивство ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_47. вчинене з

корисливих мотивів, за попереднім зговором групою осіб, яка раніше

вчинила умисне вбивство.

4. дії підсудного ОСОБА_23.:

- за ст.185 ч.4 КК України в редакції 2001 року, як таємне викрадення чужого

майна ( крадіжка ), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з

проникненням в житло та у великих розмірах, так як відповідно до п.3

214

Примітки до ст. 185 КК України в редакції 2001 року в 250 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, потерпілих ОСОБА_36. і ОСОБА_42., а щодо викрадення майна потерпілої ОСОБА_42. ще, як вчинене повторно ;

· за ст. 257 КК України в редакції 2001 року, як участь в озброєній банді з метою вчинення нападу на окремих осіб та вчиненні нападів у складі банди на ОСОБА_54 ;

· за ст.27 ч.5, ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року, як пособництво у вчиненні нападу на ОСОБА_19, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, так як відповідно до п.4 Примітки до ст.185 КК України в редакції 2001 року в 600 і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, поєднаний з проникненням у житло і організованою групою ;

· за ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року, як напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та організованою групою на потерпілого ОСОБА_54.

5. дії підсудного ОСОБА_24.:

· за ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року, як вимога передачі індивідуального майна потерпілого ОСОБА_9. та права на його майно під погрозою насильства над потерпілим та близькою йому особою, вчинена за попереднім зговором групою осіб, поєднана з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я ;

· за ст.ст.19 ч.4, 93 п. п. "а" та "і" КК України в редакції 1960 року, як

організатора умисного вбивства ОСОБА_28 з корисливих мотивів та за попереднім зговором групою осіб.

6. дії підсудного ОСОБА_25:

· за ст.144 ч,2 КК України в редакції 1960 року, як вимога передачі індивідуального майна потерпілого ОСОБА_9. та права на його майно під погрозою насильства над потерпілим та близькою йому особою, вчинена за попереднім зговором групою осіб, поєднана з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я ;

· за ст.ст.19 ч.4, 93 п. п. "а" та "і" КК України в редакції 1960 року, як

організатора умисного вбивства потерпілого ОСОБА_28 з корисливих мотивів та за попереднім зговором групою осіб.

7. дії підсудного ОСОБА_26.:

- за ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року, як вимога передачі

індивідуального майна потерпілого ОСОБА_9. та права на його

майно під погрозою насильства над потерпілим та близькою йому особою,

215

вчинена за попереднім зговором групою осіб, поєднана з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я ;

- за ст.93 п. п. "а", "и", "і" КК України в редакції 1960 року, як умисне

вбивство потерпілого ОСОБА_28 з корисливих мотивів, вчинене на

замовлення та за попереднім зговором групою осіб.

8. дії підсудного ОСОБА_35 суд кваліфікує за ст.ст.19 ч.5, 189-4 ч.1 КК України в редакції 1960 року, як підмовництво підсудного ОСОБА_9. до нанесення ним працівникові правоохоронного органу - дільничому інспектору міліції Житомирського MB УМВС України в Житомирській області ОСОБА_10. побоїв у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків.

Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що слід виправдати підсудних ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22. та ОСОБА_23. в інкримінованому їм злочині, передбаченому ст.357 ч.3 КК України в редакції 2001 року, за відсутністю в їх діянні складу злочину - ст.6 ч.1 п.2 КПК України, так як їх умисел і дії при вчиненні злочинів - розбоїв, були направлені виключно на заволодіння майном потерпілих, а не на незаконне заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом, тобто відсутня суб'єктивна сторона даного злочину.

Докази, які були досліджені в судовому засіданні та об'єктивно б свідчили про причетність підсудного ОСОБА_23. до вчинення злочинів, передбачених ст.ст.146 ч.3, 115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12 та 13 КК України в редакції 2001 року відсутні. Відповідно до ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тому суд вважає, що ОСОБА_23. також підлягає виправданню за недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів

- ст.213 п.2 КПК України.

Крім того, дії підсудної ОСОБА_21. відповідно до обвинувачення по епізоду умисного вбивства ОСОБА_43. кваліфіковані за ст.115 ч.2 п.6, 12 та 13 КК України в редакції 2001 року, як умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Однак, по справі ще досудовим слідством було встановлено, що до епізоду вбивства ОСОБА_43. ОСОБА_21. не вчиняла умисних вбивств. Тому кваліфікація дій ОСОБА_21. по даному епізоду, як умисне вбивство особою, яка раніше вчинила вбивство, є зайвою і суд виключає її з обвинувачення по даному епізоду.

Суд також приходить до висновку про необхідність виключення з обвинувачення підсудної ОСОБА_21. епізодів її участі в умисних вбивствах ОСОБА_47. та ОСОБА_44., так як умисел на умисне вбивство виник у ОСОБА_9. та ОСОБА_22 під час розбійного нападу на вказаних потерпілих, а її умисел та конкретні дії були направлені лише на співучасть у розбійному нападі відносно цих осіб, що об'єктивно встановлено судом під час розгляду справи.

216

Рішення щодо обвинувачення ОСОБА_24. та ОСОБА_25 за п. "и" ст.93 ЮС України в редакції 1960 року, а також ОСОБА_21. за ст.304 КК України в редакції 2001 року відносно яких прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відмовився в судовому засіданні 12 квітня 2006 року, суд приймає одночасно з постановлениям вироку і воно буде проголошено одразу ж після проголошення вироку.

Окрім того, досудовим слідством помилково додатково кваліфіковано дії підсудних ОСОБА_22 та ОСОБА_23., як організацію озброєної банди. Виключаючи цю кваліфікацію із обвинувачення підсудних ОСОБА_22 та ОСОБА_23., суд виходить з того, що дослідженими в суді доказами доведено, що організував, озброїв, підбирав учасників, згуртував банду в складі ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_23., підсудний ОСОБА_20. Всі інші учасники приймали тільки участь в ній.

При призначенні покарання підсудним суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, їх наслідки, дані про особу кожного з підсудних, обставини справи, що обтяжують їх відповідальність пом'якшують відповідальність.

Щодо особи ОСОБА_9. судом встановлено, що він в 1988 році закінчив 8 класів Миролюбівської 8-річної школи Житомирського району, вкрай негативно характеризується за місцем навчання. ніде не навчався і не працював. Після смерті матері в 1995 році і батька в 1997 році продав їх майно і проживав за рахунок цього майна. Після реєстрації шлюбу 25.07.97 р. з ОСОБА_178 приживав в м. Житомирі. За час проживання в м. Житомирі змінив 18 квартир. Має неповнолітню дитину ОСОБА_175. ІНФОРМАЦІЯ_32, якій за рішенням Миролюбівської сільської Ради Житомирського району № 31 від 29.10.02 р. встановлено опікуна ОСОБА_177 За останнім місцем проживання по АДРЕСА_2, в м. Житомирі нарікань зі сторони сусідів і власниці квартири не мав. ОСОБА_20. раніше не судимий.

Весною 1999 року ОСОБА_20. став на шлях вчинення злочинів, зробивши їх основним джерелом існування, як особа деградував, перетворився в злочинця, визнаючи єдиний спосіб життя - вчинення злочинів.

За період своєї злочинної діяльності ОСОБА_20 вчинив багато особливо тяжких злочинів, в тому числі 5 навмисних вбивств, два замахи на навмисні вбивства, вчинив посягання на життя працівника правоохоронного органу, в зв'язку з виконанням ним службового обов'язку. Навмисні вбивства вчиняв безжалісно, з особливим цинізмом. Вчиняючи інші злочини вів себе зухвало, нападав зненацька, бив потерпілих до поки вони втрачали свідомість, переставали чинити йому опір

Не зважаючи на те, що ОСОБА_20 в минулому не був судимим, а під час досудового слідства в основному правдиво розповідав про обставини вчинення ним злочинів, суд виходячи з особливої небезпечності вчинених злочинів, виключної тяжкості негативних наслідків, що настали від його дій, не

217

визнає ці обставини такими, що пом'якшують його відповідальність. Інших обставин, передбачених ст.66 КК України, суд також не вбачає.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 363-2002 від 03.09.02 р. ОСОБА_20. в період вчинення інкримінованих йому злочинів психічними захворюваннями не страждав і в тимчасовому хворобливому стані, який позбавляв би його можливості віддавати звіт своїм діям та керувати ними під час злочинних дій не перебував : дії його під час вчинення злочинів були цілеспрямовані, послідовні, всі акції готував ретельно, обдумував, розподіляв ролі, діяв під час вчинення злочинних дій активно, корегував свої дії в залежності від зміни ситуації, приймав міри по приховуванню слідів злочину. Крім того попередньо узнавав про тих осіб, на яких збирався нападати, відомості, слідкував за ними, узнавав їх місце проживання, розпорядок дня, перед нападом одягав шапки-маски. При нападах на людей в нічний час, готовився до нападу, вибирав жертву, місце нападу, нападав ззаду, вимагав віддати гроші і цінності, керував співучасниками і діяв з ними узгоджено, втікав з місця злочину, приймав міри по захоронению трупів свої жертв. ОСОБА_20. психічними захворюваннями не страждав і не страждає в даний час, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними під час вчинення інкримінованих злочинних діянь, може віддавати звіт своїм діям і керувати ними в даний час ОСОБА_20. та визнається судом осудним.(т. 11, а. с. 138-140).

Враховуючи особливі обставини вчинених ОСОБА_29 злочинів, суд визнає, що він представляє собою виняткову небезпеку для суспільства , вважає неможливим застосування покарання в вигляді позбавлення волі на певний строк, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в вигляді довічного позбавлення волі

Підсудна ОСОБА_21. після закінчення в 1996 році 9-ти класів Миролюбівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Житомирського р-ну, де під час навчання характеризувалась позитивно, 25.07.1997 р. вступила в шлюб з ОСОБА_29 Більш ніде не навчалась і не працювала. Має неповнолітню дитину ОСОБА_175. ІНФОРМАЦІЯ_32, якій рішенням Миролюбівської сільської Ради Житомирського району № 31 від 29.10.2002 року встановлено опікуна ОСОБА_177. , який є рідним братом ОСОБА_9. Сама ОСОБА_21. виросла в багатодітній сільській сім'ї. Зразу ж після одруження з ОСОБА_29 почала проживати в м. Житомирі. Раніше не судима, за останнім місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 364-2002 від 3.09.02 року ОСОБА_21. на час вчинення інкримінованих їй злочинів психічними захворюваннями не страждала і в тимчасових хворобливих станах, які б позбавляли її можливості віддавати звіт своїм діям і керувати ними не знаходилась : всі ролі розподілялись, всі діяли узгоджено, корегували свою поведінку в залежності від ситуації, обговорювали вчинене, крадені речі продавались, частину вона залишала собі, всі дії були цілеспрямовані. ОСОБА_21. психічними захворюваннями не страждала і не страждає в

218

теперішній час. Вона могла віддавати звіт своїм діям і керувати ними в період вчинення інкримінованих їй дій, може віддавати звіт своїм діям і керувати ними в нинішній час, в спеціальних мірах медичного характеру по психічному стану не потребує і тому суд визнає її осудною ( т.11 а.с.141 - 142 ).

ОСОБА_21. з листопада 2001 року стала на шлях вчинення злочинів і оцінюючи записи в щоденнику, зроблені нею власноруч, суд прийшов до висновку, що злочини стали для неї її чоловіка ОСОБА_9. брата ОСОБА_22, членів банди, основним джерелом для існування. Вона визнає сама в своїх записах, що вчинення злочинів з метою заволодіння чужим майном, це їх "робота", і в записах вона страждає, коли під час вчинення злочинів не вдається заволодіти майном потерпілих, радіє коли є, як вона стверджує, "трофеї".

Призначаючи покарання ОСОБА_21., суд враховує, за її участю вчинено два навмисних вбивства при обтяжуючих обставина 11 розбійних напади на потерпілих, приймала участь в банді. Разом з тим, ОСОБА_21. в злочинній діяльності відігравала другорядну роль.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_21. злочинів і її роль в їх вчиненні, її сприяння під час досудового слідства і в суді розкриттю злочинів, молодий вік суд призначає їй покарання в вигляді тривалого строку позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_22. закінчивши в 2000 році 9 класів Миролюбівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Житомирського району, в вересні 2000 року поступив в Житомирське ПТУ № 5 на навчання за спеціальністю муляра, пічника, штукатура і закінчив його 20 червня 2002 року. ОСОБА_22. ріс в багатодітній селянській сім'ї при ІНФОРМАЦІЯ_21 достатку. В школі і в селі характеризувався посередньо, в училищі його характеризують з позитивної сторони.

В листопаді 2001 року ОСОБА_22 в свої неповні 17 років був втягнутий ОСОБА_29 злочинну діяльність, свідомо вступив в банду, прийняв всі злочинні правила поведінки в банді і її ідеологію. Не маючи достатнього віку, життєвого досвіду попав повністю під вплив своїх родичів ОСОБА_21. та ОСОБА_9., став на шлях вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів.

З своїм психічним станом психічними захворюваннями не страждав і не страждає в теперішній час. Під час вчинення злочинів психічними захворюваннями не страждав і в тимчасовому хворобливому стані, яке б позбавляло його можливості віддавати звіт свої діям і керувати ними не знаходився, як стверджують експерти, дії його були цілеспрямовані, обдумані, завчасно сплановані, він діяв відповідно до відведеної йому ролі, дії його узгоджувались з учасниками банди. Він міг віддавати звіт своїм діям і керувати ними під час вчинення злочинів, може віддавати звіт своїм діям і керувати ними в нинішній час, а тому він визнається осудним.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_22 суд враховує, що ним у складі банди вчинено цілий ряд тяжких і особливо тяжких злочинів, в тому числі у вчиненні одинадцяти розбійних озброєних нападів на громадян,

219

прийняв участь у вчиненні трьох вбивств і одному замаху на вбивство. Разом з тим ОСОБА_22. в злочинній діяльності банди відігравав другорядну роль.

Крім того, ОСОБА_22. раніше не судимий, вчиняв злочини в неповнолітньому віці, сприяв на досудовому слідстві і в суді розкриттю злочинів. Ці обставини суд враховує як такі, що пом'якшують відповідальність.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_22. злочинів їх особливу тяжкість, його роль в їх вчиненні, пом'якшуючі обставини, суд призначає йому покарання в вигляді тривалого позбавлення його волі.

Підсудний ОСОБА_23. після закінчення 10 класів середньої школи в м. Житомирі в 1995 році, навчався і закінчив успішно, за спеціальністю монтажника PEA і П Житомирське професійно-технічне училище № 13, потім навчався і закінчив навчання в червні 1998 року в Житомирському обласному навчальному центрі за спеціальністю економіст виробничих підприємств. В 1999 році, будучи студентом Вінницького педагогічного університету вчинив злочин, передбачений ст.141 ч.2 КК України, за який 11.10.1999 року Богунським райсудом м. Житомира був засуджений, однак судимість відповідно до вимог ст.89 ЮС України в редакції 2001 року погашена. По місцю проживання підсудний ОСОБА_23 характеризується позитивно на обліку у психіатричному і наркологічному диспансерах не знаходився, психічними захворюваннями не страждав.

Не зважаючи на те, що уже засуджувався за вчинення злочину, ОСОБА_23. ніде не навчаючись і не працюючи, в кінці 2001 року знову став на шлях вчинення злочинів, вчинив ряд крадіжок чужого майна, а в червні 2002 року за пропозицією ОСОБА_9 свідомо вступив в банду, прийняв до уваги всі правила поведінки в банді, відповідно до визначених керівником банди ОСОБА_29, ролей став на шлях вчинення злочинів в банді.

Призначаючи ОСОБА_23 покарання суд враховує, що ним вчинено ряд особливо тяжких злочинів, в тому числі бандитизм, крадіжки, розбійні напади.

Разом з тим, в злочинній діяльності банди ОСОБА_23. відігравав другорядну роль, безпосередніх дій на позбавлення життя людей не вчиняв.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_23. злочинів, його роль у вчиненні їх, його сприяння розкриттю злочинів на досудовому слідстві і в суді, як пом'якшуючі відповідальність обставини, суд призначає йому покарання в вигляді позбавленні волі на певний термін.

Щодо особи ОСОБА_24., то він був неодноразово засудженим, але відповідно до вимог ст.89 КК України в редакції 2001 року судимості були погашені на час вчинення злочинів. Один із злочинів, що йому інкриміновано, є особливо тяжким і становить велику суспільну небезпечність. На час вчинення злочинів ніде не працював жив на випадкові заробітки. За місцем проживання характеризується позитивно. Хворіє, має ряд хронічних захворювань, потребує лікування. Психічними захворюваннями і розладами не страждає на обліку у психіатричному і наркологічному диспансерах не знаходився. Має на

220

утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_179 ІНФОРМАЦІЯ_33, але з сім'єю не проживав.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_24. тяжкого і особливо тяжкого злочинів та його активну роль у їх вчиненні, а також врахувавши пом'якшуючі відповідальність обставини, які вказані вище, суд призначає йому покарання в вигляді тривалого позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_25. будучи двічі судимим за вчинення умисних злочинів, судимості не погашені, повернувшись з місць позбавлення волі 20.05.98 року, на шлях виправлення і перевиховання не став і знову вчинив ряд злочинів. Злочини, вчиненні ним і інкриміновані йому по даній справі є тяжкими, представляють велику суспільну небезпечність. На час вчинення злочинів ніде не працював.

Психічними захворюваннями та психічними розладами не страждає, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансері не стоїть. Позитивно характеризується за місцем проживання сусідами. Має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_9.

Зважаючи на те, що ОСОБА_25. вчинив тяжкий і особливо тяжкий злочини, які представляють собою велику суспільну небезпечність, і його активну роль в їх вчиненні, врахувавши, як пом'якшуючу відповідальність обставину те, що він на досудовому слідстві сприяв розкриттю злочинів, суд призначає йому покарання в вигляді позбавлення волі на певний термін передбачений законом.

Про особу підсудного ОСОБА_26. судом встановлено, що звільнившись в запас з рядів збройних сил 19 листопада 1993 року прибув до місця проживання АДРЕСА_75 де проживав з батьками. 14 березня 1998 року одружився з ОСОБА_180. і має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_181 ІНФОРМАЦІЯ_34. Після повернення з збройних сил не навчався, жив на випадкові заробітки, став на шлях вчинення злочинів разом з ОСОБА_29, ОСОБА_24. та ОСОБА_25 Судячи з документів про військову службу ОСОБА_26. добросовісно ніс службу, за місцем проживання сусідами характеризується позитивно. Надану захисником ОСОБА_26. характеристику з останнього місяця роботи датовану 13.09.02 року суд ставить під сумнів, так як в ній зазначена неправдива інформація. ОСОБА_26. не міг працювати на підприємстві ВАТ "Житомирська експериментально налагоджувальна дільниця" монтажником з вересня 1991 по листопад 1993 року, так як він в цей час знаходився рядах збройних сил. А в інший зазначений в характеристиці період, ОСОБА_26., як видно з його пояснень на досудовому слідстві, працював дилером в приватній фірмі. За даними довідок на обліку у психіатра і нарколога не знаходився.

В судовому засіданні в зв'язку з неадекватною, агресивною поведінкою ОСОБА_26. для перевірки його психічного стану здоров'я, була проведена стаціонарна психіатрична експертиза, проведення якої було доручено судово-психіатричній експертній комісії Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені академіка Ющенко О.І. Міністерства охорони здоров'я України. З висновку № 6 даної експертної комісії від 10.01.2005 року видно, що в

221

теперішній час ОСОБА_26. не страждає на хронічне душевне захворювання, перебуває поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочинів ОСОБА_26. не страждав на хронічне душевне захворювання, перебував поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Під час судового засідання у ОСОБА_26. виявлена симулятивна поведінка і він може усвідомлювати свої дії і керувати ними. На підставі цього висновку суд визнає ОСОБА_26. осудним.

Призначаючи покарання ОСОБА_26., суд враховує те, що він вчинив тяжкий і особливо тяжкий злочин, які представляють для суспільства велику небезпеку, його дії безпосередньо були направлені на позбавлення життя людини, разом з тим врахувавши пом'якшуючу обставину, його явку з повинною як сприяння на досудовому слідстві розкриттю злочинів, і призначає йому покарання в вигляді тривалого строку позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_34 на досудовому слідстві з'явився з явкою з повинною, сприяв розкриттю злочину як на досудовому слідстві так і в суді, характеризується за місцем проживання і місяця роботи позитивно, трудовий колектив ТОВ "Богема", де він працює на посаді адміністратора, просить суд передати його на поруки звільнивши його від кримінальної відповідальності. Він одружений, має на вихованні і утриманні малолітню дитину дочку Катерину 25.09.2004 року народження. Раніше не засуджувався, добровільно відшкодував завдану потерпілому шкоду. Вказані обставини суд визнає, як обставини, що пом'якшують відповідальність.

Однак суд, враховуючи суспільну небезпечність, тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_27 його роль в організації злочину, направлену проти працівника правоохоронного органу, відхиляє клопотання трудового колективу і обирає йому покарання в вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.

Дані про майно, описане для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, у справі відсутні.

Цивільні позови у кримінальній справі потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм злочинами, суд вирішує відповідно до положень ст.ст.328, 28 КГЖ України та ст.ст.1166, 1167,1177 та ч.4 ст.1193 ЦК України :

· позов потерпілого ОСОБА_36. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 4.284 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_23.;

· позов потерпілої ОСОБА_42. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5.092 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_23.;

· позов ОСОБА_45 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 317 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в

222

межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9. ОСОБА_22 солідарно ;

· позов ОСОБА_46. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1.035 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9. та ОСОБА_22 солідарно ;

· позов ОСОБА_48 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 332 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9. та ОСОБА_22 солідарно ;

· позов ОСОБА_50 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2.167 грн. 50 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9. та ОСОБА_22 солідарно ;

· позов ОСОБА_141. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 820 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9. та ОСОБА_21. солідарно ;

· позов ОСОБА_56. та ОСОБА_55. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2.552 грн. 18 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9 та ОСОБА_22 солідарно ;

· позов ОСОБА_16 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 516 грн. 48 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як шкода завдана викраданням майна потерпілих і повинна бути стягнута з ОСОБА_9. та ОСОБА_22 солідарно ;

· позов ОСОБА_17. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1.015 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як шкода завдана викраданням майна потерпілої і повинна бути стягнута з ОСОБА_9. та ОСОБА_21. солідарно ;

· позов ОСОБА_59. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 2.823 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як шкода завдана викраданням майна потерпілої і повинна бути стягнута з ОСОБА_21. та ОСОБА_9. солідарно ;

· позов ОСОБА_61. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 338 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він заявлений в межах вартості викраденого майна і шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9. ;

позов ОСОБА_19. про відшкодування матеріальної шкоди на суму 4.060 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як шкода завдана викраданням майна потерпілого і повинна бути стягнута з ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_23. солідарно ;

223

· позов ОСОБА_18 про відшкодування моральної шкоди, завданої вбивством її дочки - ОСОБА_62, на суму 50.000 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі і ця завдана шкода повинна бути стягнута з ОСОБА_9., ОСОБА_21. та ОСОБА_23. солідарно, виходячи з того, що їй були спричиненні значні моральні та психологічні страждання, пов'язані з обставинами викрадення, пошуку, та послідуючого вимагання коштів за повернення дочки живою при відсутності інформації про дійсну долю дочки з 26 червня по вересень 2002 року /час закінчення медико-криміналістичної експертизи № 140-МК ( т.10 а.с.119 - 124 )/: мати втратила близьку їй людину - дочку, якій на час вбивства виповнилось лише 18 років (13 березня 1984 року народження ) ; страждання посилились отриманими відомостями про жорстокі обставини смерті дочки та послідуючим глумлінням над її трупом ; у зв'язку з цими подіями вона вимушена була переховувати свого семирічного сина.

· позов ОСОБА_54 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1.700 грн. 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, так як шкода завдана викраденням майна потерпілого і повинна бути стягнута з ОСОБА_9., та ОСОБА_23. солідарно.

Вирішуючи питання речових доказів у справі, суд керується вимогами ст.81 КПК України і вважає, що :

· майно потерпілих, яке було предметом злочину і було вилучене під час досудового слідства у підсудних, підлягають поверненню потерпілим ;

· два зошити-щоденники підсудної ОСОБА_21. слід залишити при справі;

· одяг загиблих слід повернути потерпілим, а у разі їх відмови в отриманні -знищити;

· вогнепальна та холодна зброя повинна бути передана органам внутрішніх справ;

· інші речові докази, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

Питання судових витрат, що зроблені органами досудового слідства і судом при проводженні у даній справі - витрати на проведення судових експертиз, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст.331, 93 КПК України, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Судові витрати в сумі 59 грн. 00 коп., зроблені органом досудового слідства по проведенню експертизи № 412 від 28 серпня 2002 року щодо двох ножів і металевого предмету, вилучених за місцем проживання ОСОБА_35 і визнаних холодною зброєю, слід прийняти на рахунок держави, так як 01 грудня 2002 року постановою слідчого було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_35 на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в його діянні складу злочинів, передбачених ст.222 ч.3 КК України в редакції 1960 року та ст.263 ч.2 КК України в редакції 2001 року і

224

обвинувачення з цього приводу йому не пред'являлось ( т.11 а.с.122, 123 - 130, т.12 а.с.27).

Під час досудового слідства були затримані в порядку ст.ст.106, 115 КПК України :

· ОСОБА_20. - 12 липня 2002 року ( т.1 а.с.140 ) ;

· ОСОБА_21. - 12 липня 2002 року ( т.2 а.с.142 ) ;

· ОСОБА_22 - 12 липня 2002 року ( т.3 а.с.2 ) ;

· ОСОБА_24. - 31 липня 2002 року (т.3 а.с.172 ) ;

· ОСОБА_25 - 29 липня 2002 року ( т.3 а.с.127 ) ;

· ОСОБА_26. - 07 вересня 2002 року ( т.3 а.с.210 ) ;

· ОСОБА_23.- 11 липня 2002 року (т.1 а.с.100 ),

та щодо вказаних осіб було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту :

· ОСОБА_9. - 13 липня 2002 року (т.1 а.с.187 ) ;

· ОСОБА_21. - 13 липня 2002 року ( т.2 а.с.151 ) ;

· ОСОБА_22 - 13 липня 2002 року ( т.3 а.с.10 ) ;

· ОСОБА_24. - 02 серпня 2002 року ( т.3 а.с.181 - 182 ) ;

· ОСОБА_25 - 01 серпня 2002 року ( т.3 а.с.149 - 150 ) ;

· ОСОБА_26. - 09 вересня 2002 року ( т.3 а.с.221 - 222 )

· ОСОБА_23. - 13 липня 2002 року (т.1 а.с.108 ).

Підсудний ОСОБА_34 під час провадження у справі під вартою не перебував. На досудовому слідстві 07 жовтня 2002 року щодо нього був обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд ( т.3 а.с.253, 254 ).

Обрані щодо всіх підсудних запобіжні заходи під час провадження у справі до постановления даного вироку не змінювались і на думку суду повинні бути залишені без зміни до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, апеляційний суд, -

засудив:

визнати винними :

1.ОСОБА_20 у вчиненні злочинів, передбачених ст.144 ч.2, ст.93 п.п. "а", "и", "і", ст.ст. 190-1 та 222 ч.1 КК України в редакції 1960 року, ст.ст.263 ч.ч.1 і 2, 304, 348, 187 ч.4, 257, 146 ч.3, ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.п.6, 9, 12, 13 та ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 КК України в редакції 2001 року та призначити йому покарання за :

-ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року - 6 ( шість ) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

-ст.93 п.п. "а", "и", "і" КК України в редакції 1960 року - 15 ( п'ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

-ст. 190-1 КК України в редакції 1960 року - 12 ( дванадцять ) років позбавлення волі;

225

-ст.222 ч.1 КК України в редакції 1960 року - 5 ( п'ять ) років позбавлення волі;

-СТ.263 ч.1 КК України в редакції 2001 року - 5 ( п'ять ) років позбавлення волі;

- ст.263 ч.2 КК України в редакції 2001 року - 3 ( три ) роки позбавлення волі;

-СТ.304 КК України в редакції 2001 року - 4 ( чотири ) роки позбавлення волі;

-СТ.348 КК України в редакції 2001 року - 12 ( дванадцять ) років позбавлення волі;

-ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року - 13 ( тринадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

-СТ.257 КК України в редакції 2001 року - 14 ( чотирнадцять ) років позбавлення волі;

- ст.146 ч.3 КК України в редакції 2001 року - 10 ( десять ) років позбавлення

волі;

-ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.п.6, 9, 12, 13 КК України в редакції 2001 року - 15 ( п'ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

-ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 КК України в редакції 2001 року - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_29. покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

2. ОСОБА_21 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.146 ч.3, 187 ч.4, 257 та ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 КК України в редакції 2001 року та призначити їй покарання за :

- ст.146 ч.3 КК України в редакції 2001 року - 5 ( п'ять ) років позбавлення

волі;

-ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року - 8 ( вісім ) років позбавлення волі;

- ст.257 КК України в редакції 2001 року - 5 ( п'ять ) років позбавлення волі;

-ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 КК України в редакції 2001 року - 13 ( тринадцять ) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_21. покарання у виді 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

226

3. ОСОБА_22 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.187 ч.4,

257, ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.п.6, 9, 12, 13 та ст.115 ч.2 п.п.6, 12, 13 КК України

в редакції 2001 року та призначити йому покарання за :

-ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року - 11 ( одинадцять ) років позбавлення волі без конфіскації майна ;

-СТ.257 КК України в редакції 2001 року - 10 ( десять ) років позбавлення волі;

-ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.п.6, 9, 12, 13 КК України в редакції 2001 року - 13 ( тринадцять ) років позбавлення волі без конфіскації майна ;

- ст.115 ч.2 п.п.6, 12, 13 КК України в редакції 2001 року - 14 ( чотирнадцять)

років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_22 покарання у виді 14 ( чотирнадцяти ) років позбавлення волі без конфіскації майна.

4. ОСОБА_23 у вчиненні злочинів, передбачених

ст.185 ч.4, ст.ст.27 ч.5, 187 ч.4 та ст.ст.187 ч.4 і 257 КК України в редакції

2001 року та призначити йому покарання за :

-ст.185 ч.4 КК України в редакції 2001 року - 6 ( шість ) років 6 ( шість ) місяців позбавлення волі;

-ст.ст.27 ч.5, 187 ч.4 КК України в редакції 2001 року - 8 ( вісім ) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

· ст.187 ч.4 КК України в редакції 2001 року - 9 ( дев'ять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

· ст.257 КК України в редакції 2001 року 6 ( шість ) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_23 покарання у виді 9 ( дев'яти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

5. ОСОБА_24 у вчиненні злочинів, передбачених ст.144

ч.2 та ст.ст.19 ч.4, 93 п.п. "а", "і" КК України в редакції 1960 року та

призначити йому покарання за :

-ст.144 ч.2 КК України в редакції 1960 року - 5 ( п'ять ) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

-ст.ст.19 ч.4, 93 п.п. "а", "і" КК України в редакції 1960 року - 14 ( чотирнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити

227

ОСОБА_24. покарання у виді 14 ( чотирнадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

6. ОСОБА_25 у вчиненні злочинів, передбачених за ст.144 ч.2

та ст.ст.19 ч.4, 93 п.п. "а", "і" КК України в редакції 1960 року та призначити

йому покарання за:

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_25 покарання у виді 14 ( чотирнадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

7. ОСОБА_26 у вчиненні злочинів, передбачених ст.144

ч.2 та ст.93 п.п. "а", "и", "і" КК України в редакції 1960 року та призначити

йому покарання за:

-ст.93 п.п. "а", "и", "і" КК України в редакції 1960 року - 15 ( п'ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_26. покарання у виді 15 ( п'ятнадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

8. ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.19 ч.5,

189-4 ч.1 КК України в редакції 1960 року та призначити йому покарання за

цим законом у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

ОСОБА_29, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 виправдати за ст.357 ч.3 КК України в редакції 2001 року на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в їх діяннях складу даного злочину, а ОСОБА_23. й за ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 та ст.146 ч.3 КК України в редакції 2001 року на підставі ст.213 п.2 КПК України за недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.

Запобіжні заходи до набрання вироком законної сили щодо засуджених залишити попередні : ОСОБА_9., ОСОБА_21., ОСОБА_22, ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_23. - тримання під

228

вартою ; ОСОБА_25 - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Початок строку відбуття засудженими ОСОБА_29, ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25 та ОСОБА_26. призначеного покарання обчислювати з часу їх затримання :

· ОСОБА_20. - 12 липня 2002 року ;

· ОСОБА_21. - 12 липня 2002 року ;

· ОСОБА_22 - 12 липня 2002 року ;

· ОСОБА_24. - 31 липня 2002 року ;

· ОСОБА_25 - 29 липня 2002 року ;

· ОСОБА_26. - 07 вересня 2002 року ;

· ОСОБА_23. - 11 липня 2002 року.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_27, якому обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обчислювати - моменту приведення вироку у виконання.

Стягнути солідарно зОСОБА_20 та ОСОБА_22:

· 317 ( триста сімнадцять ) грн. 00 коп. на користь потерпілого ОСОБА_45 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

· 1035 ( одну тисячу тридцять п'ять ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_46 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

· 332 ( триста тридцять дві ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_48 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

· 2167 ( дві тисячі сто шістдесят сім ) грн. 50 коп. на користь ОСОБА_50 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

· 2552 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві ) грн. 18 коп. на користь ОСОБА_55 і ОСОБА_56 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

· 516 ( п'ятсот шістнадцять ) грн. 48 коп. на користь ОСОБА_16 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди .

Стягнути солідарно з ОСОБА_29 ОСОБА_22 та ОСОБА_21 :

· 1015 ( одну тисячу п'ятнадцять ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_17 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

· 820 ( вісімсот двадцять ) грн. 00 коп. на користьОСОБА_51 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

· 2823 ( дві тисячі вісімсот двадцять три ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_59 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_29 ОСОБА_20 ОСОБА_22, ОСОБА_21 та ОСОБА_23 :

- 4060 ( чотири тисячі шістдесят ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_19 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

229

- 50000 ( п'ятдесят тисяч ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_152 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_20 та ОСОБА_23 1700 ( одну тисячу сімсот ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_54 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_20 338 ( триста тридцять вісім ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_61 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_23 :

- 4284 ( чотири тисячі двісті вісімдесят чотири ) грн. 00 коп. на користь

ОСОБА_36 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- 5092 ( п'ять тисяч дев'яносто дві ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_41 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Речові докази у справі: 1. майно та документи, які були вилучені у підсудних під час досудового слідства та передані на відповідальне зберігання потерпілим, залишити їх власникам :

· плащ, брюки, майку, светра, сорочку потерпілого ОСОБА_37 ( т.5 а.с.213 ) ;

· куртку потерпілого ОСОБА_45 ( т.8 а.с.32 ) ;

· пальто, черевики, сумку та ліхтарик ОСОБА_46. ( т.8 а.с.75 ) ;

· джинси, пасок та інший одяг загиблого ОСОБА_47. ( т.8 а.с.11 -112);

· куртку та сумку потерпілої ОСОБА_48 ( т.8 а.с.160 ) ;

· радіоприймач, паспорт, гаманець, годинник та резинку для скріплення волосся потерпілій ОСОБА_50. (т.8 а.с.199, 277 ) ;

· плащ потерпілої ОСОБА_141. ( т.8 а.с.251 ) ;

· годинник, гаманець та студентський квиток потерпілій ОСОБА_15. (т.8 а.с.305 );

· куртку та сумку потерпілій ОСОБА_14 ( т.8 а.с.307 ) ;

· шматок золотого ланцюжка, службове посвідчення, сумку, блокнот та кулькову ручку потерпілій ОСОБА_55. ( т.9 а.с.56, 59 ) ;

· паспорт та сумку потерпілій ОСОБА_16 (т.9 а.с.123, 140 ) ;

· сумку потерпілій ОСОБА_57 ( т.9 а.с.155 ) ;

· куртку, сумку та годинник потерпілій ОСОБА_17. ( т.9 а.с.220 ) ;

· куртку та сумку потерпілій ОСОБА_59. ( т. 11 а.с.87 - 90 ) ;

· свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон до посвідчення водія, ключі, годинник та обкладинку для зберігання документів потерпілому ОСОБА_60 ( т.9 а.с.280 ) ;

· телевізор, відеомагнітофон, 50 ( п'ятдесят ) відеокасет, фільтр-продовжувач, радіоприймач, дві куртки, гаманець, телефонну трубку та пульт дистанційного управління потерпілому ОСОБА_19. ( т.10 а.с.162 -167, т.11а.с.402);

мобільний телефон потерпілому ОСОБА_54( т.11 а.с.94, 401 );

230

2. одяг загиблих слід повернути потерпілим, а у разі їх відмови в отриманні -

знищити :

- джинсові штани загиблого ОСОБА_43. - потерпілій ОСОБА_11 ( т.6

а.с.136);

- сумку та туфлі загиблої ОСОБА_62 - потерпілій ОСОБА_152

(т.10а.с.90, 94).

3. два зошити-щоденники і блокнот із записами засудженої ОСОБА_21., два блокноти із записами засудженого ОСОБА_9. та 7 ( сім ) відеокасет із записами слідчих дій залишити при справі;

4. вогнепальну та холодну зброю - пістолет "Чешска Збройовка" з 7-ма патронами, обріз мисливської рушниці та штик (т.11 а.с.77 - 80 ), передати УМВС України в Житомирській області;

стріляні гільзи та кулі, вилучені під час досудового слідства у справі ( т. 11 а.с.93 ) залишити на зберігання в Центральній кулегільзотеці ДНДЕКЦ МВС України ;

5. джинсову куртку ( т.11 а.с.77 - 80 ), джинси ( т.11 а.с.77 - 80 ) , відрізок мотузки (т.11 а.с.85 - 86 ), джинсову кепку (т.11 а.с.77 - 80 ), рушник (т.11 а.с.77 - 80 ), чотири шматки шпалер (т.11 а.с.85 - 86 ), частину панчохи ( т.11 а.с.95 - 96 ), три пари кросівок (т.11 а.с.91 - 92 ), арматуру і трубу з гумовим наконечником (т.11 а.с.91 - 92 ), кухонний ніж (т.11 а.с.77 - 80 ), стріляний пиж та 23 картечних дробини ( т.7 а.с.231 ), що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

6. цивільну справу Богунського районного суду м. Житомира № 2-3491/01 за позовом ОСОБА_101. до ОСОБА_28 повернути до вказаного суду (т.4 а.с.230).

7. мисливсько-рибальський квиток НОМЕР_16, виданий 03.12.1994 р. на ім'я ОСОБА_9., та картку НОМЕР_14 до мисливсько-рибальського квитка повернути Житомирській міськрайраді Житомирської обласної ради УТМР.

Стягнути судові витрати, що зроблені органами досудового слідства і суду при проводженні у даній справі - проведення судових експертиз, із засуджених :

1.ОСОБА_20 у загальній сумі 670 ( шістсот сімдесят ) грн. 05 коп., виходячи з вартості експертиз :

· № 366 від 09.08.2002 р. - 64 ( шістдесят чотири ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, перерахувавши кошти на р/р 35307300101 в Облуправлінні Національного банку України м. Житомира з позначкою "За відшкодування витратних матеріалів при виконанні експертизи" (т.11 а.с.159 ) ;

№ 367 від 08.08.2002 р. - 67 ( шістдесят сім ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк :

231

УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, перерахувавши кошти на р/р 35307300101 в Облуправлінні Національного банку України м. Житомира з позначкою "За відшкодування витратних матеріалів при виконанні експертизи" ( т.11 а.с.150 ) ;

· № 368 від 09.08.2002 р. - 64 ( шістдесят чотири ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, перерахувавши кошти на р/р 35307300101 в Облуправлінні Національного банку України м. Житомира з позначкою "За відшкодування витратних матеріалів при виконанні експертизи" ( т. 11 а.с. 167 );

· № 370 від 12.08.2002 р. - 376 ( триста сімдесят шість ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, перерахувавши кошти на р/р 35307300101 в Облуправлінні Національного банку України м. Житомира з позначкою "За відшкодування витратних матеріалів при виконанні експертизи" ( т.11 а.с. 184 ) ;

· № 374 від 05.09.2002 р. - 15 ( п'ятнадцять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.9 а.с.314 ) ;

· № 377 від 27.09.2002 р. - 22 ( двадцять дві ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.9 а.с.286 ) ;

· № 379 від 18.08.2002 р. - 62 ( шістдесят дві ) грн. 05 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, перерахувавши кошти на р/р 35307300101 в Облуправлінні Національного банку України м. Житомира з позначкою "За проведення експертизи" ( т.11 а.с. 147 ) ;

2.ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в дольовому порядку по 85 ( вісімдесят п'ять ) грн. 50 коп., виходячи з вартості експертиз :

· № 373 від 05.09.2002 р. - 20 ( двадцять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.8 а.с.255 ) ;

· № 375 від 07.08.2002 р. - 50 ( п'ятдесят ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.9 а.с.216 ) ;

№ 378 від 09.09.2002 р. - 35 ( тридцять п'ять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк :

232

УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.9 а.с.270 ) ;

· № 386 від 20.09.2002 р. - 28 ( двадцять вісім ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.8 а.с.223 ) ;

· № 389 від 20.09.2002 р. - 23 ( двадцять три ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.8 а.с.219 ) ;

· № 392 від 24.09.2002 р. - 15 ( п'ятнадцять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.8 а.с.216 );

3.ОСОБА_20 та ОСОБА_22 в дольовому порядку по 197 ( сто дев'яносто сім ) грн. 50 коп., виходячи з вартості експертиз :

· № 29 від 10.10.2002 р. - 62 ( шістдесят дві ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35228110001000 ( т.9 а.с.127 ) ;

· № 343 від 22.07.2002 р. - 97 ( дев'яносто сім ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, біанк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, перерахувавши кошти на р/р 35307300101 в Облуправлінні Національного банку України м. Житомира з позначкою "За відшкодування витратних матеріалів при виконанні експертизи" ( т.5 а.с.190 ) ;

· № 361 від 30.08.2002 р. - 59 ( п'ятдесят дев'ять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" (т.8 а.с.317 ) ;

· № 369 від 30.08.2002 р. - 50 ( п'ятдесят ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" (т.8 а.с.82 ) ;

· № 370 від 30.08.2002 р. - 20 ( двадцять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" (т.8 а.с.27 );

- № 371 від 30.08.2002 р. - 10 ( десять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при

УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в

Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок

35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" (т.9 а.с.160 ) ;

- № 372 від 05.09.2002 р. - 15 ( п'ятнадцять ) грн. 00 коп. на користь

НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк :

233

УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.9 а.с.134 );

· № 376 від 06.09.2002 р. - 32 ( тридцять дві ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.9 а.с.85 ) ;

· № 379 від 12.09.2002 р. - 50 ( п'ятдесят ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.8 а.с.181 );

4. ОСОБА_29, ОСОБА_21

та ОСОБА_23 в дольовому порядку, визначивши їх

частки - ОСОБА_29. і ОСОБА_21. по 70 ( сімдесят ) грн. 00

коп., а ОСОБА_23. 51 ( п'ятдесят одна ) грн. 00 коп., виходячи з

вартості експертиз :

· № 411 від 14.10.2002 р. - 62 ( шістдесят дві ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.10 а.с.197 ) ;

· № 412 від 11.10.2002 р. - 54 ( п'ятдесят чотири ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" (т.10 а.с.209 ) ;

· № 413 від 11.10.2002 р. - 50 ( п'ятдесят ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" ( т.10 а.с.205 ) ;

· № 420 від 15.10.2002 р. - 25 ( двадцять п'ять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу" (т.10 а.с.201 ) ;

5. ОСОБА_29 та ОСОБА_23 в дольовому порядку по 14 ( чотирнадцять ) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код : 25574601, банк : УДК в Житомирській області, МФО : 811039, розрахунковий рахунок 35223001000096, з позначкою "За товарознавчу експертизу", виходячи з вартості експертизи № 388 від 20.09.2002 р. - 28 ( двадцять вісім ) грн. 00 коп. (т.10 а.с.236 ) ;

ОСОБА_26 на користь держави 1.717 ( одну тисячу сімсот сімнадцять ) грн. 80 коп. - витрат на оплату стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 10.01.2005 р. /Акт № 6/, що сплачені апеляційним судом Житомирської області за платіжним дорученням № 443 від 29.10.2004 р. (т.17 а.с.237, т.19 а.с.200, 210, 211 - 213 ).

234

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесено касаційне подання до Верховного Суду України шляхом подачі касаційних скарг чи подання через апеляційний суд Житомирської області на протязі одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії цього вироку.

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 11-о/772/3/2015

Номер: 11-о/772/3/2015
Опис:
Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Апеляційний суд Вінницької області
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи:
Етап діла: Повернуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 08.07.2015
Дата етапу: 09.07.2015

Судове провадження 5/773/6/15

Номер: 5/773/6/15
Опис: клопотання Хулевич А. Ф. в інтересах Захарченка Д. В. про зарахування судом строку попереднього ув"язнення в строк відбуття покарання
Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Апеляційний суд Волинської області
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 28.12.2015
Дата етапу: 28.12.2015

Судове провадження 5/795/62/2016

Номер: 5/795/62/2016
Опис:
Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Апеляційний суд Чернігівської області
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи: інше
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 09.03.2016
Дата етапу: 10.03.2016

Судове провадження 11-о/795/4/2018

Номер: 11-о/795/4/2018
Опис:
Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Апеляційний суд Чернігівської області
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи:
Етап діла: Повернуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 18.09.2018
Дата етапу: 19.09.2018

Судове провадження 51-9318 ск 18 (розгляд 51-9318 ск 18)

Номер: 51-9318 ск 18 (розгляд 51-9318 ск 18)
Опис:
Тип справи: Надійшла кас. скарга (КПК 2012)
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Касаційний кримінальний суд
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи: Відмовлено
Етап діла:
Департамент справи:
Дата реєстрації: 16.10.2018
Дата етапу: 23.10.2018

Судове провадження 51-9318 ск 18 (розгляд 51-9318 дс 18)

Номер: 51-9318 ск 18 (розгляд 51-9318 дс 18)
Опис:
Тип справи: Надійшла розписка
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Касаційний кримінальний суд
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи: Приєднано до провадження
Етап діла:
Департамент справи:
Дата реєстрації: 27.11.2018
Дата етапу: 28.11.2018

Судове провадження 11-о/4823/2/21

Номер: 11-о/4823/2/21
Опис:
Тип справи: перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
Номер справи: 1-1/2006
Суд: Чернігівський апеляційний суд
Суддя: Прокопчук С.М.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 20.10.2021
Дата етапу: 20.10.2021