Справа № 2а-468/2010
П О С Т А Н О В А
Іменем України
30 серпня 2010 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді – Гажі О.П.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
04 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24.02.2010 р. у ДВС Новоодеського району йому стало відомо про те, що 12.02.2009 р. посадовою особою відповідача відносно нього винесено постанову, за якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу 260 грн., в якій зазначено, що нібито він в цей же день при керуванні автомобілем «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на пр-ту Героїв Сталінграду в м. Миколаєві рухався зі швидкістю 84 км/год. Фіксація порушення проводилась за допомогою приладу «Визир».
Вважає, що постанова не відповідає вимогам закону, а тому просить її скасувати за відсутності доказів його вини, оскільки фіксація правопорушення не відповідає вимогам ст. 14-1 КУпАП, так як прилад «Визир» не є автоматичним засобом фото чи відеофіксації. Цей прилад дає похибку +,- 2 км/год, отже перевищення швидкості не було. Крім того, просить поновити строк на оскарження постанови мотивуючи тим, що його пропущено з поважних причин, оскільки йому стало відомо про оскаржувану постанову тільки 24.02.2010 р.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання без поважних причин не з’явився і свого представника для участі в розгляді справи не надіслав.
На адресу суду від представника відповідача надійшла письмова заява – заперечення проти позову, в якому представник відповідача просив розглянути справу без участі представника відповідача і відмовити задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що факт порушення ПДР України позивачем зафіксовано за допомогою радіолокаційного приладу «Визир».
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2010 р. працівником міліції, винесено постанову відносно ОСОБА_1, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. за те, що він в зазначений день, керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проспекту Героїв Сталінграду в м. Миколаєві зі швидкістю 84 км/год, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Позивач суду пояснив, що рухався по ПГС у м. Миколаєві з дозволеною швидкістю руху і правил дорожнього руху не порушував.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, як на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не спростував пояснень позивача і не надав суду доказів правомірності своїх дій.
Виходячи з практики Європеського Суду Враховуючи про те, що законодавство про адміністративне правопорушення тяготіє до кримінального, то на думку суду вина повинна бути повністю доведена.
Всі сумніви щодо доведеності вини особи, суд відносить на користь особи обвинуваченої у вчинені правопорушення.
Суд зазначає, що у порушення ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» працівниками ДАІ було застосовано радіолокаційний прилад «Визир», яким фіксувалося порушення, без наявності сертифікату його відповідності щодо захисту інформації при його використанні. Отже застосування такого приладу не має юридичної наслідків його застосування, а тому не може мати і наслідків, пов’язаних з юридичною відповідальності особи у відношенні якого було застосовано цей прилад.
За таких умов, суд приходить до висновку про безпідставність винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і вбачає правові підстави для скасування постанови у відношенні нього, в зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Підлягає задоволенню і клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження спірної постанови, так як судом з’ясовано, що він пропустив цей строк з поважних причин, оскільки отримав оскаржувану постанову 24 лютого 2010 р., а не відразу ж після її винесенні 12.02.2009 року.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 69-71, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2009 року (ВЕ № 048511) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 260 грн.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: