КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-5679/09/2370                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Гаращенко В.В.  

Суддя-доповідач:  Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" серпня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                           головуючого –судді Глущенко Я.Б.,

                             суддів                          Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до Малого приватного підприємства «Вегас»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3060,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення без задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент перевірки відповідач не виконав свій обов’язок щодо застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а тому санкції застосовані до нього обгрунтовано.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що працівниками Конотопської МДПІ Сумської області проведено перевірку за дотриманням відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої складено акт № 0105/18/23/30199999 від 24.03.2009 року.

В ході перевірки податковою інспекцією виявлені порушення відповідачем приписів п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій № 0001332302 від 08.04.2009 року на суму 3060,00 грн.

Обговорюючи питання щодо правомірності визначення відповідачу штрафних санкцій судова колегія зважає на наступне.

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Із акту перевірки убачається, що відповідачем в залі гральних автоматів в м. Конотопі Сумської області по вул. Шевченко, 86 під час перевірки використовувалися 9 гральних автоматів, при цьому жоден з них не переведений в режим застосування реєстратора розрахункових операцій та не виконує фіскальних функцій.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій установлені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», додатком до якої визначено, що до 31.12.2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Тобто, невиконання цього обов’язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання фінансових (штрафних) санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які за правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, а тому застосовуються у разі наявності вини суб’єкта господарювання та причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.

Пунктом 2 зазначеної вище Постанови на Міністерство промислової політики покладено обов’язок щодо забезпечення організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(втратив чинність 10.09.2008 року) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, до 01.07.2008 року у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було зареєстровано такого реєстратора, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним Наказом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(який втратив чинність 21.01.2009 року) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій також було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Проте, Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 січня 2009 року № 7 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(який втратив чинність, але діяв на момент перевірки) вищевказана комп’ютерно-касову систему знову включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал»відповідач зобов’язаний використовувати зазначену систему.

Водночас несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з цією системою з технічних причин. При цьому, відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Між тим, відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів вжиття ним всіх необхідних заходів для з’ясування питання про сумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відтак, на момент перевірки 24.03.2009 року у відповідача була наявна об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, що передбачає наявність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

З врахуванням викладеного, позивач обґрунтовано визначив відповідачу фінансові санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Що ж стосується посилання відповідача на ту обставину, що органи державної податкової служби не наділені повноваженнями на звернення до суду з такими позовами, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Так, згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції наділені повноваження подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За правилами ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відтак, неперерахування таких коштів субґєктом підприємницької діяльності у визначений законом строк і є заборгованістю перед бюджетом, в данному випадку перед державним бюджетом.

А тому, саме органи державної податкової служби наділені повноваженнями звертатися до суду із позовами про стягнення в дохід держави сум штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Вегас»- залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий   суддяГлущенко Я.Б.

                       суддяКоротких А.Ю.

                       суддяФедорова Г.Г.