ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року Справа №60/133-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., суддя Ільїн О.В., суддя Шепітько І.І.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
прокурора –Гавриленко О.В. (посв. №173 від 23.08.07р.);
позивач –не з’явився;
відповідач –ОСОБА_1 (дов. у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2512 Х/1-11) на рішення господарського суду Харківської області від 2 червня 2010 року по справі №60/133-10
за позовом Прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, м. Мерефа, Харківського району, Харківської області
про стягнення 55 512,00 грн. та розірвання договору, -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 2 червня 2010 року по справі № 60/133-10 (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради неустойку у розмірі 55 512,00 грн. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 555,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в решті частини позову щодо розірвання договору № 3849-В-С від 23.01.2008 р. купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. “А-1”, загальною площею 226,3 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та СПД-ФО ОСОБА_2
Відповідач, СПД-ФО ОСОБА_2, із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 2 червня 2010 року по справі № 60/133-10 скасувати повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Прокуратура міста Харкова надала відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, в зв’язку з чим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього у судовому засіданні прокурора та представника відповідача встановила наступне.
Позивач, будучи належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2010 року повідомлений про місце та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, свого представника в судове засідання не направив, про неможливість з’явлення в засідання суду з поважних причин не повідомив, а колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявним в справі документами.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до відповідача –Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання договору №3849-В-С від 23.01.2008 р. купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 226,3 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 55512 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на укладення між позивачем та відповідачем спірного договору купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач зобов’язався сплатити позивачу 277560 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, однак, відповідач свої зобов’язання в частині оплати не виконав, у зв’язку з чим просить суд розірвати договір та стягнути неустойку, нараховану відповідно до п. 6.3 цього договору.
Справа розглядалась господарським судом Харківської області і переглядалась в апеляційному порядку Харківським апеляційним господарським судом та в касаційному порядку Вищим господарським судом України неодноразово.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2010 р. по справі №60/133-10 позов задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача 55512 грн. неустойки, а також з відповідача на користь державного бюджету України стягнено 555,12 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору №3849-В-С від 23.01.2008 р. купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 226,3 кв. м. відмовлено.
Відповідач із рішенням місцевого господарського суду про стягнення 55512 грн. та розірвання договору не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати повністю, посилаючись на те, що суд: не визначився з повноваженнями прокурора щодо можливості представляти інтереси органу місцевого самоврядування; неповно дослідив обставини, що мають значення для справи; прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи; невірно застосував норми матеріального права; не захистив інтереси відповідача виходячи з його матеріального стану та обставин справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2008 р. між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та СПД ФО ОСОБА_1 укладено договір № 3849-В-С купівлі –продажу нежитлової будівлі, орендованої відповідачем, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю "літ. А-1" загальною площею 226,3 мІ розташовану за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до п. 3.2 договору «Покупець»сплачує «Продавцю»вартість нежитлової будівлі в сумі 277560 грн. (двісті сімдесят сім тисяч п’ятсот шістдесят гривень) протягом 30 (тридцяти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. При умові внесення «Покупцем»не менше 50 (п’ятдесяти) відсотків від ціни продажу, термін оплати продовжується ще на 30 (тридцять) календарних днів.
Як зазначено в п. 6.3 договору у разі, якщо на протязі 60 (шістдесят) днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору «Покупцем»не буде внесена на розрахунковий рахунок «Продавця»встановлена в Договорі ціна продажу об’єкта приватизації, то договір купівлі-продажу нежитлової будівлі підлягає розірванню зі сплатою «Покупцем»протягом 20 (двадцяти) календарних днів неустойки в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни продажу нежитлових приміщень, а їх подальша приватизація здійснюється на загальних підставах.
У разі несплати неустойки у встановлений цим договором термін не її суму нараховується пеня в розмірі 120 (ста двадцяти) відсотків річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу.
22 лютого 2008 р. відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій, посилаючись на матеріальні труднощі та поганий стан здоров’я, просив надати згоду на розірвання договору купівлі-продажу № 3849-В-С з 22 лютого 2008 року (т.1 а. с. 18).
Позивачем згода на розірвання договору купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р. в установлений статтею 188 Господарського кодексу України строк надана не була.
Відповідачем також не надані докази звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу відповідно до положень ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на час настання терміну платежу за придбане відповідачем нежитлове приміщення, договір купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р. в установленому порядку розірваний не був, оскільки згода на розірвання договору купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р. була надана позивачем лише 22.04.2008 р. листом № 5144 (т. 1 а. с. 52).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що неустойка в розмірі 55512 грн. нарахована відповідно до п. 6.3 договору купівлі-продажу № 3849-В-С- від 23.01.2008 р. в зв’язку з простроченням проведення розрахунків за придбаний об’єкт на протязі 60 днів.
Але, як вбачається з матеріалів справи (т. 1 а. с. 44), відповідачем було повернено позивачу по акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 28 лютого 2008 року нежитлове приміщення площею 226,3 мІ, розташоване за адресою: АДРЕСА_2
Тобто, прийнявши по вищевказаному акту приймання-передачі нежитлове приміщення, продане відповідачу по договору купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р., відповідач безпідставно зволікав із наданням відповідачу згоди на розірвання договору купівлі-продажу в установлений статтею 188 Господарського кодексу України строк.
Крім того, як вбачається з поданих відповідачем документів, а саме копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 є інвалідом другої групи загального захворювання пожиттєво.
Відповідно до ст. 223 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
З урахуванням того, що продане позивачем відповідачу по договору купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р. нежитлове приміщення повернуте позивачу по акту приймання-передачі від 28.02.2008 р. і доказів наявності будь-яких збитків в зв’язку з достроковим розірванням договору купівлі-продажу № 3849-В-С позивач не надав, враховуючи надмірно великий розмір заявлених до стягнення санкцій, стан здоров’я відповідача який є інвалідом другої групи пожиттєво, а також враховуючи дії самого позивача про прийняття по акту приймання-передачі від 28.02.2008 р. нежитлового приміщення проданого по договору купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р., а надання згоди на розірвання договору купівлі-продажу лише 22.04.2008 р., тобто після настання права на стягнення неустойки, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області, приймаючи 2 червня 2010 року рішення про стягнення з відповідача 55512 грн. неустойки, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та без достатніх підстав стягнув зазначену суму з відповідача.
Керуючись статтею 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 99 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, з урахуванням всіх вищевикладених обставин, а саме: розмір заявлених до стягнення санкцій, вину боржника в порушенні строку виконання зобов’язання, дії позивача про прийняття поверненого проданого нежитлового приміщення, стан здоров’я відповідача - інвалід другої групи пожиттєво, його матеріальний стан, як пенсіонера, дійшла висновку про зменшення розміру неустойки що підлягає стягненню з відповідача до 5000 грн., а тому рішення господарського суду Харківської області від 2 червня 2010 року по справі № 60/133-10 в частині стягнення з відповідача 55512 грн. неустойки підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Державне мито в розмірі 555,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо позовних вимог прокурора міста Харкова про розірвання договору купівлі-продажу № 3849-В-С від 23.01.2008 р., то колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 2 червня 2010 року дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні, оскільки зазначений договір розірвано за згодою сторін.
Чинним законодавством не встановлено, що згода сторони по договору надана з пропуском строку встановленого ст. 188 Господарського кодексу України не може вважатись згодою на розірвання договору по згоді сторін, однак виходячи з аналізу положень ст. 188 Господарського кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку договір вважається розірваним з дати отримання згоди на розірвання договору, а не з дати направлення пропозиції про розірвання.
Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на порушення господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, не визначення з повноваженнями прокурора, то колегія суддів дійшла висновку, що зазначені обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83, статтями 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів
Постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 2 червня 2010 року по справі № 60/133-10 скасувати частково в частині стягнення із суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради неустойки в розмірі 50512 грн.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, р/р 35311002002208 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, ідентифікаційний код 14095412) неустойку в розмірі 5000 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Токар М.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Шепітько І.І.
Повний текст постанови складено 14.09.2010 р.