Справа № 2а-513/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2010 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – Демінської О.І., при секретарі – Міріченко О.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції УМВС України в Миколаївській області та інспектора ДАЇ роти ДПС ОАТ м. Миколаєва молодшого сержанта міліції Бочарова Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач 22 березня 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом на постанову ВЕ №140718 від 12.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, зазначаючи, що 12.03.2010 року інспектором ДАІ УМВС України в Миколаївській області Бочаровим С.О. в м. Миколаєві на перехресті вул. Московської та проспекту Леніна був складений протокол серії ВЕ №146390 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП та постанову ВЕ №140718 по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вказаної постанови позивача було визнано винним в порушенні п.8.7.3. „ґ” Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що позивач 12.03.2010 р. о 14 год 10 хв в м. Миколаєві на перехресті проспекту Леніна та вулиці Московської, керуючи транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1, нібито виїхав на перехрестя вул. Московської та проспекту Леніна на забороняючий сигнал світлофора.
Позивач обставини, викладені у оскаржуваній постанові заперечує, у зв’язку з чим просить суд постанову ВЕ №140718 від 12.03.2010 року, відповідно якій його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до вимог ст.71 КАС України обов'язок доведення правомірності своїх дій лежить на відповідачі, як суб'єкті владних повноважень.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, доки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але від відповідача надійшов лист, відповідно якому під час складання адміністративного протоколу та винесення постанови інспектором ДАЇ роти ДПС ОАТ м. Миколаєва Бочаровим С.О. було зупинено автомобіль ЗАЗ-DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 та перевірено документи водія гр. ОСОБА_1, в ході якої йому було роз’яснено про порушення ним вимог п.8.7.3. „ґ” Правил дорожнього руху, тобто здійснення проїзду перехрестя при ввімкненому красному та жовтому сигналі світлофору.
Також у листі зазначено, що з метою прийняття заходів адміністративного впливу до порушника було складено адміністративний протокол та винесено постанову ВЕ №140718 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за порушення п.8.7.3. „ґ” Правил дорожнього руху , хоча в дійсності мало місце порушення п. п.8.7.3. „є” Правил дорожнього руху України. Окрім того у листі зазначається, що від підпису у протоколі, наданні пояснень, а також отриманні копій адміністративних матеріалів позивач відмовився у присутності двох свідків.
Відповідач – інспектор ДАЇ роти ДПС ОАТ м. Миколаєва молодший сержант міліції Бочаров С.О. у судове засідання не з?явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Цей висновок суду ґрунтується на наступному:
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин справи, позивача було визнано винним в порушенні п.8.7.3. „ґ” Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що позивач 12.03.2010 р. о 14 год 10 хв в м. Миколаєві на перехресті проспекту Леніна та вулиці Московської, керуючи транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO LANOS, належним ОСОБА_2, державний номерний знак НОМЕР_1, нібито виїхав на перехрестя вул. Московської та проспекту Леніна на забороняючий сигнал світлофора.
В протоколі про адміністративне правопорушення ВЕ №146390 від 12.03.2010 р. в наявності пояснення ОСОБА_1 по суті порушення, в яких він виклав свої заперечення. При цьому у протоколі зазначено, що свідків немає. Також відсутні будь-які посилання на зазначені у листі відповідача факти відмови від підпису у протоколі, наданні пояснень, а також факт відмови позивача у отриманні копій адміністративних матеріалів у присутності двох свідків.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що він від надання пояснень та отримання копій адміністративних матеріалів не відмовлявся, даного правопорушення не скоював та не згоден з такими висновками інспектора ДАІ у зв’язку з тим, що він виїхав на перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофору, а жовтий загорівся вже коли позивач вже практично проїхав перехрестя, після чого він закінчив маневр та остаточно проїхав перехрестя.
У дослідженому у судовому засіданні листі відповідача до суду зазначено, що вимоги щодо заповнення постанови інспектором порушені не були, суть викладеного адміністративного правопорушення чітко дає підтвердження скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого п.8.7.3 „є” Правил дорожнього руху, хоча в постанові дійсно відсутнє посилання на цей пункт Правил. На обґрунтування своїх посилань відповідачем надано роздруківку фотографій, зафіксованих засобом „Визир” у режимі отримання фотографій.
З фотокопій знімків автомобіля під керуванням позивача, вбачається, що 12.03.10 о 14.15.23 було сфотографовано передню частину автомобіля ЗАЗ-DAEWOO LANOS, з номером приладу фіксації 0812511, що знаходився перед світлофором з увімкненим жовтим сигналом, який згідно п.8.7.3. „ґ” забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Фотокопії знімків автомобіля о 14.15.25 год., 14.15.27 год., 14.15.28 год. вказують, що автомобіль під керуванням позивача продовжив рух з виїздом безпосередньо на перехрестя проспекту Леніна та вул. Московської на забороняючий для нього „червоний” сигнал світлофору
Проте, суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що роздруківки фотографій, зафіксованих засобом „Визир” у режимі отримання фотографій, не можуть бути використані як доказ по справі, оскільки у листі відповідача зазначено, що радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості „ВІЗІР”, серійний номер 0812395, пройшов метрологічну повірку, яка дійсна протягом одного року, а саме: до 27.01.2010 року. А тому не може слугувати доказом скоєння правопорушення позивачем безпосередньо 12 березня 2010 року.
Крім того, відповідач підтвердив, що у протоколі про адміністративне правопорушення ВЕ №146390 та постанові в справі про адміністративне правопорушення ВЕ №140718, складених 12.03.2010 р., відсутнє посилання на пункт 8.7.3 „є” Правил дорожнього руху, а зазначено порушення позивачем п.8.7.3 „ґ” Правил дорожнього руху.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обставини і доводи позивача ніякими доказами в судовому засіданні відповідачем не спростовані.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-11, 15, 158-163 КАСУ, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції УМВС України в Миколаївській області та інспектора ДАЇ роти ДПС ОАТ м. Миколаєва молодшого сержанта міліції Бочарова Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову ВЕ №140718 від 12.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді 425 грн., за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, визнати протиправною та скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду в 10 (десяти) денний строк після проголошення рішення, або протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням її копії до апеляційного суду.
Головуючий ( підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя Новоодеського районного суду
Миколаївської області О.І. ДЕМІНСЬКА