Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Категорія – 130 ч.1 КУпАП Головуючий у суді 1-ї інстанції – Рачкелюк Ю.В.
Справа № 33-202
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Кадегроб А.І., за участю правопорушника, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 09.05.2010 року о 14.00 год. в с. Верблюжка, Новгородківського району, Кіровоградської області, керував мопедом „Сузукі” без номера з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), відмовився від проходження медичного огляду в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Оцінивши докази по справі в їх сукупності суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 2550 грн. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника та свідка.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, змінити постанову суду першої інстанції та застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом ІІ групи та з 01.07.2010 року по 10.07.2010 року хворів, проте до лікарні не звертався, а тому не міг оскаржити постанову суду. Не оскаржуючи фактичних обставин справи та визнаючи свою вину вказав, що при накладенні адміністративного стягнення судом не враховано, що він вину визнав повністю, не працює, інвалід ІІ групи, а тому засобом для існування є лише пенсія, що позбавляє його можливості сплатити призначений судом штраф.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2, який просив поновити строк на апеляційне оскарження та змінити адміністративне стягнення, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити, а апеляційну скаргу – залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.294 ч.2 КУпАП апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, наданих апеляційному суду, він є інвалідом ІІ групи, а тому у зв’язку із хвилюваннями, які виникли після винесення постанови судом першої інстанції, стан його здоров’я погіршився і він хворів з 01.07.2010 року по 10.07.2010 року, проте до лікарні не звертався. Зважаючи на викладене та зовнішній вигляд правопорушника, який свідчить про правдивість його показань, а також враховуючи незначний період часу, який пройшов з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження до подачі апеляційної скарги – 3 дні, апеляційний суд вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно п.п.4.2; 5.4 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”, яку затверджено Наказом МВС України №77 від 26.02.2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП наявність пояснень свідків є обов'язковою у кількості двох. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, а саме пунктом 2.12. передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 09.05.2010 року (а.с.2) ОСОБА_2 09.05.2010 року о 14.00 год. в с. Верблюжка, Новгородківського району, Кіровоградської області, керував мопедом „Сузукі” без номера з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), відмовився від проходження медичного огляду в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КК України. Правопорушник з протоколом ознайомлений про що свідчить його підпис. В поясненні (а.с.3) зазначив, що напередодні випив 1 літр пива після чого керував мопедом, відмовляється від проходження медичного огляду, оскільки вину визнає.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи містять пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с.3), яка підтвердили наявність ознак алкогольного сп’яніння та факт відмови від медичного огляду, а також протоколом огляду та затримання транспортного засобу (а.с.4).
За таких обставин, зважаючи на згоду правопорушника з правопорушенням та не оскарження фактичних обставин справи, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті та обґрунтовано зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, що підтверджується проаналізованими вище матеріали справи.
Матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції виконано вимоги ст.33 КУпАП, а саме при накладенні стягнення враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши перелічені обставини суд призначив найбільш м’яке за видом стягнення – штраф, розмір якого, виходячи з санкції статті, є мінімальним, а тому апеляційний суд вважає, що призначене стягнення є достатнім та обґрунтованим.
Відповідно до ст.294 ч.9 КУпАП у разі зміни апеляційним судом постанови суду першої інстанції в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування громадських робіт є необґрунтованими, оскільки перелік адміністративних стягнень, що можуть бути застосовані, визначено ст.24 КУпАП. Адміністративні стягнення в переліку розташовані в чіткій послідовності від найбільш м’якого до най суворішого. Зокрема, громадські роботи, про які просить скаржник, є більш суворим видом стягнення ніж штраф, а тому вимоги апеляційної скарги в даній частині є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству, оскільки апеляційний суд не може посилити призначене стягнення.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції у відповідності ст.245 КУпАП всебічно, повно та об’єктивно досліджено всі обставини справи, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2010 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП – без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області А.І. Кадегроб