Судове рішення #10892847

Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63

Справа № 11а – 771/2010 року                                   Головуючий у суді І-ї інстанції – Пасічник Д.І.

Категорія – ст.185 ч.3 КК України                                 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Кадегроб А.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                 

Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,

                                   суддів: Кадегроб А.І., Бабича О.П.,

за участю прокурора: Фомічової І.В.,

  захисника-адвоката: ОСОБА_3,

               

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляції захисників-адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 на вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2010 року, яким

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1  українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня-спеціальна, не працюючого, такого, що не має судимості,

засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

    Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, щодо якого вирок не оскаржується.

    Вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

    Суд визнав винним та засудив ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за те, що вони близько 23.00 години 13-14 березня 2010 року, за попередньою змовою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникли до домоволодіння потерпілої ОСОБА_6, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 де ОСОБА_7 залишився чекати біля паркану, а ОСОБА_5, шляхом зриву замка на вхідних дверях, проник до будинку потерпілої та викрав майно потерпілої на загальну суму 578,58 грн., яким  розпорядились на власний розсудом, чим завдали потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

    В апеляціях:

    - захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок змінити та застосувати положення ст.75 КК України щодо останнього, оскільки вважає, що судом недостатньо враховано повне визнання вини, щире каяття, посередню характеристику, відсутність тяжких наслідків, відшкодування моральних та матеріальних збитків потерпілій, що у сукупності дозволяє звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням;

    - потерпіла ОСОБА_6 просить вирок змінити та застосувати до засудженого ОСОБА_5 положення ст.75 КК України мотивуючи свої вимоги аналогічним чином з апеляцією захисником-адвокатом ОСОБА_4;

- захисник-адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок змінити та застосувати положення ст.75 КК України щодо останнього, оскільки засуджений визнав свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, відшкодував моральні та матеріальні збитки потерпілій, яка не бажає засудженому суворого покарання, проте судом дані обставини не враховано належним чином.

Заслухавши доповідача, у дебатах захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію та просив застосувати щодо засудженого ОСОБА_5 положення ст.75 КК України, прокурора, який висловився про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції необхідно задовольнити, а вирок суду першої інстанції – змінити, виходячи з таких підстав.

Допитані в суді першої інстанції засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 свою вину визнали повністю та пояснили, що вчинили злочин за обставин викладених в обвинувальному висновку.

Вина засуджених  ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм злочину, крім визнання ним своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції досліджено в порядку ст.299 ч.3 КК України, після роз’яснення всім учасникам процесу наслідків розгляду справи у вказаному порядку, а тому, враховуючи положення диспозиції зазначеної статті кримінально-процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення вини та кваліфікації дій засуджених і вважає, що дії останніх за ст.185 ч.3 КК України кваліфіковано вірно як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в приміщення.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_5, суд першої інстанції, відповідно ст.65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу засудженого, який характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що обтяжують  покарання – вчинення злочину  в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшують покарання – щире каяття, а тому обґрунтовано дійшов висновку про не можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та призначив мінімально допустиме покарання в межах санкції статті, яке є достатнім та обґрунтованим.  

Однак, незважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно враховано в якості обставин, що пом’якшують покарання – щире каяття, проте не враховано повне відшкодування моральних та матеріальних збитків, відсутність тяжких наслідків, а також судом залишено поза увагою думку потерпілої, яка будь-яких претензій до засудженого не має (а.с.204) та, виходячи з матеріалів справи та апеляції, не бажає призначення ОСОБА_5 покарання пов’язаного з реальним позбавленням волі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо останнього можливо застосувати положення ст.75 КК України та звільнити його від покарання з випробуванням.

Керуючись  ст.ст. 362, 366  КПК  України,  колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляції захисників-адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 – задовольнити.

Вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2010 року стосовно ОСОБА_5 – змінити. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання, за ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_5:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 скасувати, звільнивши останнього з-під варти із слідчого ізолятора м. Кіровограда негайно.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Судді:

Медведенко Ю.С.             Кадегроб А.І.                  Бабич О.П.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація