Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63
Справа № 11а– 765/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції – Широкоряд Р.В.
Категорія – ст.187 ч.1 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Кадегроб А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді: Палічука А.О.,
суддів: Кадегроб А.І., Новіцького Е.Й.,
за участю прокурора: Чабанюк Т.В.,
захисника-адвоката: ОСОБА_3,
засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 березня 2010 року, яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Світловодська, Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, житель АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ст.185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст.187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. І ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно йому визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5; уродженець м. Світловодськ, Кіровоградської області; українець, громадянин України, освіта середня, не працюючий, не одружений, житель АДРЕСА_2 раніше судимий:
- 20.05.2009 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
засуджений за ст.185 ч. 3 КК України по епізоду крадіжки в ЗАТ „Кіровоградтурист” в квітні 2009 року – на 3 роки позбавлення волі, згідно ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання вироком суду від 20 травня 2009 року, більш суворим у виді 3 років позбавлення волі. За ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 187 ч. 3 на 7 років позбавлення волі.
Вироком суду засуджений також ОСОБА_6, 23 січня 1989 року, за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 194 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.304 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно йому визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, який вирок суду не оскаржує.
Також вироком суду вирішені питання щодо цивільних позовів, заявлених по справі та речових доказів.
Вказаним вироком суду визнано винними та засуджено за те, що в кінці квітня 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою викрадення чужого майна, прийшли до літнього павільйону пансіонату „Славутич” філії ЗАТ „Кіровоградтурист”, що по вул. Ювілейній, 1, м. Світловодськ, Кіровоградської області, звідки, шляхом зламу навісного замку вхідних дверей, таємно проникли в середину приміщення та викрали майно на загальну суму 2601 грн., яким розпорядились на власний розсуд.
Крім того, 05.06.2009 року близько 01,30 години ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою прийшли до будинку АДРЕСА_3 де проживала ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою заволодіння її майном, перелізли через паркан, із якого ОСОБА_4 виламав палицю, проникли на територію де біля будинку вони побачили ОСОБА_8 ОСОБА_4, який йшов попереду підбіг до ОСОБА_8 і вдарив її палицею по голові, внаслідок чого ОСОБА_8 впала на землю та втратила свідомість. Потім засуджені незаконно проникли в житловий будинок, звідки дістали матраци, якими накрили потерпілу, щоб вона не чинила опір та не викликала допомогу, при цьому, коли потерпіла прийшла до тями, погрожували їй розправою. Після чого винесли з домоволодіння майно ОСОБА_8 на загальну суму 195 грн. Під час розбійного нападу потерпілій ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми, рани темінної області, ссаднини на в області перенісся з припухлостями носу, крововиливів на руках, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
В подальшому, 09.06.2009 року близько 14 години, ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, таємно проникли до приміщення літнього павільйону пансіонату „Славутич”, що розташований по АДРЕСА_4 з метою вчинення крадіжки. Не знайшовши майна, яке б їх зацікавило, вони підпалили вказане приміщення. В результаті умисного підпалу, було знищено майно пансіонату „Славутич” філії ЗАТ „Кіровоградтурист” на загальну суму 153740 грн.
Крім того, 09.06.2009 року близько 14 години в м. Світловодськ Кіровоградської області, ОСОБА_6 перебуваючи разом із малолітнім ОСОБА_7 в приміщенні павільйону пансіонату „Славутич”, що розташований по вулиці Ювілейній 1, та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є малолітнім, запропонував йому вчинити підпал зазначеного приміщення, на пропозицію якого малолітній ОСОБА_7 погодився. Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_6 з малолітнім ОСОБА_7, який був втягнутий в злочинну діяльність, за допомогою сірників навмисно підпалили дане приміщення в результаті чого знищили майно пансіонату „Славутич", а саме приміщення літнього павільйону та речі, які знаходились в ньому, чим спричинили даному пансіонату матеріальної шкоди на загальну суму 153740 грн.
Крім того, 09.06.2009 року близько 10 години ОСОБА_4, разом з ОСОБА_7 біля магазину „Перехрестя" розташованого по вул. Б.Хмельницького в м. Світловодськ, Кіровоградської області шляхом ривку, вихватили та повторно заволоділи гаманцем та грошима в сумі 120 гривень, які знаходились в гаманці ОСОБА_8, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдали потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 145 гривень.
Крім того, 11.06.2009 року близько 24 годин ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, за попередньою змовою, таємно, повторно, шляхом віджимання ставней, проникли до приміщення кіоску, що розташований в м. Світловодськ між будинками 66 та 68 по вул. Леніна, з якого викрали майно, яке належало ОСОБА_10, чим завдали йому матеріальну шкоду на загальну суму 1119,87 грн.
Крім того, 12.06.2009 року в денний час, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою із трансформаторної будки, розташована на охоронюваній території СТ „Промінь”, на „Садах-3” смт. Власівка, Світловодського р-ну, Кіровоградської області та належить садівничому товариству „Промінь”, таємно, повторно, викрали майно на загальну суму 3240 грн., яким розпорядилися на власний розсуд.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_4 просить пом’якшити йому міру покарання і застосувати ст.69 КК України або ст.75 КК України. В якості обґрунтування вказує, що є хворою людиною, злочином не спричинено тяжких наслідків, а також вважає, що подвір’я домоволодіння не є сховищем;
- засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що судом першої інстанції не були вивчені всі обставини справи та порушено його право на захист, зокрема не було адвоката на попередніх допитах, а також до нього застосовувались погрози від працівників міліції.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_4 , який просив вирок суду змінити, застосувати до його підзахисного ст.59 КК України та пом’якшити йому покарання, пояснення засудженого ОСОБА_4, який вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому і просив суд пом’якшити йому покарання, зменшивши його строк, пояснення засудженого ОСОБА_5, який також вину свою визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому і просив врахувати дані про його особу та пом’якшити йому покарання, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без зміни, виходячи з таких підстав.
Допитані судом першої інстанції засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 свою вину визнали повністю крім епізоду розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_8 та вказали, що вчинили злочини за обставин викладених у обвинуваченні. В судових дебатах вони визнали і цей епізод в повному обсязі і розкаялися у вчиненому.
Оскільки ніхто із учасників судового розгляду не оспорював доказів та фактичних обставин справи, суд першої інстанції, за згодою засуджених, захисника та прокурора, дослідив та оцінив докази в порядку ст.299 ч.3 КПК України, окрім злочину за фактом розбійного нападу на ОСОБА_8, а тому, враховуючи положення диспозиції зазначеної статті кримінально-процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення вини та кваліфікації дій засуджених та вважає, що дії останніх кваліфіковано вірно, а саме:
- ОСОБА_12 за ст.ст.185 ч.3, 194 ч.2, 304 ч.2 КК України, як крадіжка чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення; умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу; втягнення малолітнього у злочинну діяльність;
- ОСОБА_4 за ст.ст.186 ч.2, 185 ч.3 КК України, як грабіж, за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно; крадіжку чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення;
- ОСОБА_5 за ст.185 ч.3 КК України, як крадіжка чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.
Вина засуджених у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_8 підтверджується показаннями останньої, яка детально розповіла про обставини нападу, осіб, що його вчинили, викрадене майно та отримані тілесні ушкодження, а також заявою ОСОБА_8 про вчинення розбійного нападу (а.с.37), протоколом огляду місця події від 15.06.2009 року (а.с.66), протоколом огляду предметів (а.с.68), протоколом огляду місця події та протоколом огляду предметів (а.с.71-72), протокол пред'явлення предметів для впізнання (а.с.73), висновком судово-медичної експертизи (а.с.61-62), протоколами відтворення обстановки і обставин події (а.с.52-56), актом товарознавчої консультації (а.с.76).
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вина ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України доведена повністю, та їх дії правильно кваліфіковано за вказаною нормою закону, оскільки вони вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи яка зазнала нападу, тобто розбій, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 про те, що подвір’я домоволодіння не є сховищем є необґрунтованими, оскільки сховищем є будь-яке місце, яке призначено для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, зокрема огорожа.
Аргументи апеляції засудженого ОСОБА_5 про порушення його права на захист не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, які свідчать, що під час досудового слідства при проведенні слідчих дій з ОСОБА_5, який є неповнолітнім, приймала участь законний представник ОСОБА_13 та захисник-адвокат ОСОБА_14, а тому колегія суддів не вбачає порушення права на захист. З приводу доводів апеляції про застосування примусу з боку працівників міліції необхідно вказати, що вони спростовуються наступним. Колегії суддів надано копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.11.2009 року та висновок обґрунтованості прийнятого рішення від 03.03.2010 року, які свідчать, що прокуратурою не встановлено ознак злочину, передбаченого ст.365 КК України, в діях слідчого Сільд Л.Ю. та ст. о/у СКР Осиченка В.М.Ю, Малолітка В.П. і Задонного В.П., які здійснювали розслідування даної кримінальної справи.
Призначаючи покарання засудженим суд першої інстанції, відповідно ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, деякі з них є особливо тяжкими, особи засуджених, які характеризуються: ОСОБА_6 – посередньо, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – негативно, проживають в багатодітній сім'ї, перебувають на обліку психіатра з діагнозом легке розумове відставання, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку, а ОСОБА_5 вчинив злочин в період іспитового строку, обставини, що пом’якшують покарання – повне визнання вини, щире каяття, а щодо ОСОБА_5 неповнолітній вік. На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання засуджених можливо лише за умови ізоляції їх від суспільства та призначив покарання в межах санкцій інкримінуємих статей, після чого застосувавши положення ст.70 КК України, а щодо ОСОБА_5 також положення ст.71 КК України.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 щодо наявності хвороби є необґрунтованими та не підтверджено належними доказами, а його розумову відсталість судом враховано належним чином.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а оскільки будь-яких інших не перевірених доказів апеляційному суду не надано, то апеляції необхідно залишити без задоволення, а вирок – без зміни.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 березня 2010 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – без зміни.
Судді:
Палічук А.О. Кадегроб А.І. Новіцький Е.Й.