Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул..В.Пермська,2, тел. 24-56-63
Справа №11а-698/2010 р. Головуючий у суді І-ї інстанції – Горовець М.І.
Категорія – ст.353 КПК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,
суддів: Кадегроб А.І., Єгорової С.М.,
за участю прокурора: Чабанюк Т.В.,
захисника-адвоката: ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженої ОСОБА_4 на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2010 року, якою останній відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.
Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року ОСОБА_4 засуджено за ст.367 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, організаціях та установах АПК всіх форм власності строком на 2 роки, за ст.366 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, організаціях та установах АПК всіх форм власності строком на 2 роки. Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, організаціях та установах АПК всіх форм власності строком на 2 роки. На підставі ст.1 п.”г” Закону України „Про амністію” від 19.04.2007 року ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції засудженою ОСОБА_4 подано клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, яке судом розглянуто 09.06.2010 року та залишено без задоволення. Свою позицію суд мотивував тим, що 12.03.2010 року винесено вирок, копію якого в цей же день, під розписку (т.2, а.с.145), вручено засудженій. Апеляційну скаргу та клопотання про відновлення строку засудженою подано лише 20.05.2010 року, а в якості обґрунтування зазначено, що ОСОБА_4 перебувала на лікуванні з 18.03. по 30.04. 2010 року, проте відповідної довідки не долучено.
В апеляції засуджена ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду першої інстанції та відновити строк на апеляційне оскарження. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуваючи на лікуванні у період з 18.03.2010 – 30.04.2010 року не мала об’єктивної можливості оскаржити вирок суду, а висновки суду про не підтвердження хвороби належними доказами є передчасними та спростовуються долученими до апеляції доказами.
Заслухавши доповідача, у дебатах захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_4, який підтримав апеляцію в повному обсязі, прокурора, який висловився про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції – скасувати, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.353 КПК України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.
12.03.2010 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області постановлено вирок щодо ОСОБА_4 та в цей же день вручено його копію останній (т.2, а.с.145). В подальшому 20.05.2010 року засуджена надала суду апеляційну скаргу та клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначила про необхідність витребовування судом з Добровеличківської ЦРЛ медичної документації, яка є підтвердженням поважності причин пропуску строку на оскарження, проте судом відмовлено у задоволенні клопотання без дослідження медичної картки та вказано про відсутність належних доказів. Незважаючи на посилання засудженої у клопотанні про необхідність витребовування матеріалів з медичної установи, суд залишив це поза увагою та обмежився лише вивченням наявних матеріалів справи, що свідчить про неповноту та передчасність висновків суду. Оскаржуючи постанову ОСОБА_4 долучено до апеляції матеріали, які свідчать про дійсне перебування на лікуванні з 18.03.2010 року по 30.04.2010 року (т.2, а.с.157-168), що об’єктивно позбавляло її можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою, а тому строк пропущено з поважних причин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання щодо відновлення строку на апеляційне оскарження скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає також за необхідне відновити засудженій ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, визнати її апеляцію такою, що підлягає розгляду, а справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог ст.351 КПК України.
Керуючись ст.ст. 353 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2010 року скасувати.
Відновити засудженій ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження вироку Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року та визнати апеляцію останньої такою, що підлягає розгляду.
Повернути кримінальну справу до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області для виконання вимог ст. 351 КПК України.
СУДДІ:
Медведенко Ю.С. Кадегроб А.І. Єгорова С.М.