Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63
Справа № 11а– 749/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції – Солопов Ю.О.
Категорія – ст.115 ч.1 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Кадегроб А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді: Деревінського С.М.,
суддів: Кадегроб А.І., Бабича О.П.,
за участю прокурора: Добрової Н.І.,
засудженого: ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровоград від 09 червня 2010 року, яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого:
- 05.02.1997 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ст.101 ч.1, 117 ч.1, 118 ч.1, 229-6 ч.1, 42, 43 КК України на 10 років позбавлення волі, звільнений 27.02.2004 року за постановою Петровського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 року умовно-достроково на 2 роки 6 місяців,
засуджено за ст.15 ч.2 – ст.115 ч.1 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.
Суд визнав винним та засудив ОСОБА_3 за те, що він 17.02.2010 року близько 01.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли з ревнощів до своєї співмешканки ОСОБА_5, яку він застав у ліжку з ОСОБА_6, маючи намір на навмисне вбивство, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та протиправні наслідки, до яких його дії можуть призвести, а також бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6, наявним при собі кухонним ножем наніс п'ять ударів останньому в життєво важливі органи, а саме в область шиї та грудної клітини, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді ран: на шиї в нижній третині в проекції лівого кивательного м'язу, в потиличній ділянці шиї в проекції 6 хребця зліва, на правій половині грудної клітини в проекції 4 межребір”я по парастеральній лінії, справа по лопатковій лінії в 8 межребір”ї, зліва по лопатковій лінії в 9 межребір”ї, з ушкодженням трахеї, лівої легені, двостороннього пневмогемоторексу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 456 від 08.04 2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення. ОСОБА_3 свій злочинний намір не довів до кінця по незалежним від нього обставинам, оскільки потерпілий ОСОБА_7 був доставлений до Кіровоградської обласної лікарні, де йому була надана медична допомога. З місяця скоєння злочину ОСОБА_3 зник.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та перекваліфікувати його дії з ст.15 ч.2 – ст.115 ч.1 КК України на ст.121 ч.1 КК України, оскільки вчинив злочин у зв’язку із ревнощами та перебуваючи в стані афекту, що судом залишено поза увагою.
Заслухавши доповідача, у дебатах засудженого ОСОБА_3, який просив скасувати вирок суду та перекваліфікувати його дії з ст.15 ч.2 – ст.115 ч.1 КК України на ст.121 ч.1 КК України, прокурора, який висловися про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без зміни, виходячи з таких підстав.
Засуджений ОСОБА_3 суду першої інстанції пояснив, що свою вину визнає частково, оскільки 16.02.2010 року він з ОСОБА_8 прийшов до його знайомих в будинок по вул. Попова у м. Кіровограді, де знаходились його колишня співмешканка ОСОБА_11 і знайомий ОСОБА_7, які розпивали спиртні напої. Коли він пішов до кімнати, де була його співмешканка, з метою з'ясувати їх подальші відносини, то ОСОБА_7 напав на нього з ножем, порізав йому руку, а тому він з ОСОБА_8 заспокоїли нападника. Після вживання горілки усі полягали відпочивати. ОСОБА_7 з ОСОБА_11 пішли в іншу кімнату. Коли він зайшов до цієї кімнати, то побачив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 лежать разом на дивані. У нього був шок, а тому він діставши з кишені кухонний ніж, який він завжди носить з собою, наніс ОСОБА_7 два удари ножем в спину. Що було далі не пам'ятає, вибіг на вулицю. Наміру вбивати потерпілого не мав.
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду першої інстанції, що 16.02.2010 року разом з ОСОБА_8 прийшов до спільних знайомих ОСОБА_9 та його дружини, де на них чикала ОСОБА_5 і вони розпивали спиртні напої. ОСОБА_8 виходив з квартири, а повернувся разом з ОСОБА_3. Останній зі слів ОСОБА_5 переслідував та бив її. В квартирі ОСОБА_4 випив з усіма і ніякого конфлікту не було. Приблизно о 23.00 год. він з ОСОБА_11 пішли до іншої кімнати та лягли спати на дивані. Всі інші залишилися в кімнаті, де розпивали спиртне. Приблизно через годину до кімнати, де вони лежали на дивані, зайшов ОСОБА_4, запитав чим вони займаються, відразу вийшов та повернувся через декілька хвилин. Коли потерпілий стояв, то ОСОБА_4 наніс йому ножем два удари в спину, від чого він втратив свідомість, отямився вже в лікарні. Від заявленого цивільного позову відмовляється.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підтвердили факт розпиття спиртного 16.02.2010 року вдома у ОСОБА_10 разом з ОСОБА_3. Потім вони всі полягали спати. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли спати до іншої кімнати. ОСОБА_5 уточнила, що до кімнати зайшов ОСОБА_4 та почав шарпати ОСОБА_6 і питати в нього чому той спить з нею. ОСОБА_6 сів на дивані і сказав ОСОБА_4 щоб той вийшов з кімнати. В цей момент ОСОБА_4 замахнувся і наніс ОСОБА_6 удар ножем в область грудної клітини, від якого ОСОБА_6 нагнувся, а ОСОБА_4 наніс йому ще один удар ножем в спину зверху, повернувся до виходу з кімнати і пішов у прихожу забравши з собою ніж. В подальшому всі зазначили, що прокинулись від крику. Коли ОСОБА_10 розбудив ОСОБА_8 та вони вийшли до іншої кімнати, то побачив, що ОСОБА_6 лежить на ліжку, а на ньому і навколо нього сліди крові. Біля останнього знаходилася ОСОБА_5. Проте, ОСОБА_10 додав, що напередодні вийшовши в прихожу, після крику, побачив ОСОБА_4 у якого на обох руках були сліди крові. ОСОБА_3 попросив в нього тряпку щоб витерти руки. Він взяв в кімнаті тряпку та передав ОСОБА_4. Той став витирати сліди крові на порозі і за дверима з квартири. Потім ОСОБА_4 зник, а вони викликали швидку.
Незважаючи на невизнання вини засудженим, вина ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи, які судом першої інстанції досліджено під час судового слідства, а саме:
- протоколом огляду місця події від 17.02.2010 року, яким оглянуто місце скоєння злочину та вилучено фрагмент ковдри зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент вирізу з дивану зі слідами речовини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору, та контрольні змиви речовини бурого кольору, светр білого кольору, належний потерпілому зі слідами речовини бурого кольору (а.с.7-11);
- протоколом огляду місця події від 17.02.2010 року, яким з місця скоєння злочину було вилучено скляні пляшку від горілки та чарку, запальничку і пластикову пляшку (а.с.17);
- протоколом виїмки від 17.02.2010 року, яким у ОСОБА_3 вилучено кухонний ніж (а.с.22);
- протоколом виїмки від 17.02.2010 року, яким у ОСОБА_3 вилучено одяг в якому він був одягнений на момент затримання (а.с.28);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.02.2010 року за участю ОСОБА_3, в ході якого останній показав місце скоєння злочину, розповів про обставини скоєного ним злочину та показав механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (а.с.42-44);
- протоколом огляду предметів від 22.02.2010 року, яким оглянуто ніж вилучений 17.02.2010 року у ОСОБА_3 (а.с.49);
- протоколом огляду предметів від 22.02.2010 року, яким оглянуті скляна пляшка та чарка, запальничка і пластикова пляшка вилучені на місці скоєння злочину (а.с.58-59);
- протоколом огляду предметів від 22.02.2010 року, яким оглянуті фрагмент ковдри зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент вирізу з дивану зі слідами речовини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору, та контрольні змиви речовини бурого кольору, светр білого кольору належний потерпілому зі слідами речовини бурого кольору, вилучені на місці скоєння злочину (а.с.71);
- протоколом огляду предметів від 22.04.2010 року, яким оглянуті светр коричневого кольору, брюки джинсові чорного кольору в які був одягнений ОСОБА_3 в момент затримання (а.с.73);
- речовими доказами по справі (а.с.50, 60, 72, 74);
- висновком судово-біологічної експертизи №168, згідно якого на наданих на дослідження речових доказах: змиві, вирізці з матрацу, вирізці з ковдри та светрі потерпілого виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_6 (а.с.81-83);
- висновком судово-біологічної експертизи №167, згідно якого на наданих на джинсах засудженого виявлено кров людини групи, яка може походити від потерпілого ОСОБА_6 (а.с.88-89);
- висновком судово-медичної експертизи №456, згідно якої у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді ран: на шиї в нижній третині в проекції лівого кивательного м'язу, в потиличній ділянці шиї в проекції 6 хребця зліва, на правій половині грудної клітини в проекції 4 межребір”я по парастеральній лінії, справа по лопатковій лінії в 8 межребір”ї, зліва по лопатковій лінії в 9 межребір”ї, з ушкодженням трахеї, лівої легені, двостороннього пневмогемоторексу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення (а.с.126-127);
- висновком судово-психіатричної експертизи № 130 від 02.03.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 в момент скоєння правопорушення психічними захворюваннями не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У відношенні інкримінує мого йому діяння ОСОБА_3 слід вважати осудним. Крім того в присутності лікарів також добровільно повідомив що він сам наніс декілька ударів ножем потерпілому, оскільки мав до останнього неприязні відносини. (а.с.158-159).
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ст.15 ч.2 – ст.115 ч.1 КК України, як замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі засудженого, потерпілому своєчасно була надана медична допомога, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, котрі б свідчили, що ОСОБА_3 не усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, не передбачав його суспільно-небезпечні наслідки і не бажав, або свідомо не допускав такі наслідки.
Доводи апеляції засудженого про перебування його у стані афекту є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, що містять висновок судово-психіатричної експертизи №130 (а.с.153), яким встановлено, що ОСОБА_3 в момент скоєння злочину психічними захворюваннями не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Крім того, про умисел на вбивство вказують також і знаряддя злочин – ніж, кількість нанесених ним ударів у життєво-важливі органи потерпілого – шию, грудну клітину, а також конкретні обставини справи, що у засудженого ще до вчинення вказаного злочину до потерпілого була неприязнь та перебування у стані сильному алкогольного сп’яніння, свідчать про те, що кваліфікація дій засудженого за ст.15 ч.2 – ст.115 ч.1 КК України є правильною.
Аргументи апеляції про перекваліфікацію дій засудженого на ст.121 ч.1 КК України є необґрунтованими, оскільки кількість тілесних ушкоджень, які виявлено на тілі потерпілого, а також їх характер – нанесені в життєво важливі органи, свідчить про те, що наносячи удари потерпілому ОСОБА_3 допускав факт настання смерті людини та бажав цього.
Призначаючи покарання суд першої інстанції, відповідно ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, що є особливо тяжким, особу засудженого, який за місцем проживання характеризується негативно, не працює, безліч разів притягався до адміністративної відповідальності (а.с.20), раніше неодноразово судимий, страждає алкоголізмом та потребує лікування, обставини, що пом’якшують покарання – відсутні, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому обґрунтовано зроблено висновок, що виправлення та перевиховання засудженого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкції статті, яке є необхідним і достатнім.
Враховуючи, що доводи апеляції не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, які всебічно, повно та об’єктивно досліджено і оцінено судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 червня 2010 року, яким останнього засуджено за ст.15 ч.2 – ст.115 ч.1 КК України – без зміни.
Судді:
Деревінський С.М. Кадегроб А.І. Бабич О.П.