Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63
Справа № 10 – 231/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції – Черненко І.В.
Категорія – ст.236-8 КПК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Кадегроб А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,
суддів: Кадегроб А.І., Новіцького Е.Й.,
за участю прокурора: Покотилюк Н.А.,
захисника-адвоката: ОСОБА_3,
скаржниці: ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_4 задоволено та скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 21 травня 2010 року щодо службових осіб ЗАТ НВП „Радій” за ст.212 ч.3 КК України.
Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області Щербиною О.В. 21.05.2010 року винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ЗАТ НВП „Радій” по ДСД від 30.06.1998 року за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_4 подано скаргу до Ленінського районного суду м. Кіровограда, в якій вона просить скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 21.05.2010 року, оскільки вважає, що кримінальна справа порушена всупереч вимогам КПК України. Вважає, що кримінальна справа порушена на підставі суб’єктивних міркувань слідчого, без достатніх підстав, які б вказували на наявність ознак злочину. В обґрунтування скарги зазначила, що підставою для порушення кримінальної справи органи слідства вважають фіктивність ТОВ „Основа Простір” та ніби-то факт того, що ЗАТ НВП „Радій” по ДСД фактично не придбано покупні комплектуючі вироби (ПКВ), а тому необґрунтовано завищено податковий кредит за січень 2009 року, як наслідок не сплачено до бюджету податок на додану вартість за січень 2009 року в сумі 1928503 грн. Разом з тим, ЗАТ НВП „Радій” по ДСД від 30.06.1998 року не здійснювало будь-яких господарських операцій з ТОВ „Основа Простір”, а придбало комплектуючи вироби (ПКВ) згідно договору №6/01 від 06.01.2009 року з ТОВ „ВКП Київкомінвест”, який є дійсним, виконано сторонами, товар отримано згідно довіреності, що підтверджено накладними, ознаки фіктивності ТОВ ВКП „Київкомінвест” відсутні.
Розглянувши зазначену скаргу Ленінським районним судом м. Кіровограда 25.06.2010 року винесено постанову, якою скаргу ОСОБА_4 задоволено, а постанову про порушення кримінальної справи від 21.05.2010 року – скасовано. Своє рішення суд мотивував тим, що
підставою для придбання ЗАТ НВП „Радій” по договору про спільну діяльність (далі ДСД) від 30.06.1998 року покупних комплектуючих виробів є договір купівлі-продажу №6/01 від 06.01.2009 року з ТОВ ВКП „Київкомінвест” та додаткові угоди до нього від 20.01.2009 року та 29.01.2009 року. При цьому, сторонами по договору оформлено накладні, податкові накладні. Відповідно довіреності, виданої ЗАТ НВП „Радій” по ДСД, покупні комплектуючі вироби отримані ОСОБА_6, що підтверджено накладними, виданими постачальником, які містять підпис ОСОБА_7 Покупні комплектуючі вироби оприбутковані на складі ЗАТ НВП „Радій”, що підтверджується прибутковими складськими ордерами, та використані для виробництва обладнання, що підтверджено вимогами на отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу, матеріальними звітами по цеху №6 за лютий 2009 року. Надані суду матеріали ( а.с.222-223, т.1) містять пояснення ОСОБА_8, який до жовтня 2009 року був директором ТОВ ВКП „Київкомінвест”, яке є непослідовним та суперечливим. Зокрема, зазначається, що на протязі 2009 року ТОВ ВКП „Київкомінвест” мало господарські взаємовідносини з ЗАТ НВП „Радій”, постачалися електрообладнання та радіодеталі, які придбано в т.ч. у ТОВ „Основа Простір”, кошти на рахунки від ЗАТ НВП „Радій” надходили після фактичної поставки. Одночасно з цим ОСОБА_8 зазначає, що йому невідомо, яким чином ЗАТ НВП „Радій” отримував продукцію, свій дохід отримував у вигляді комісійної винагороди від постачальника за те, що знайшов для нього покупця у значних обсягах.
В апеляції на постанову суду першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, просить її скасувати, а матеріали повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Свої вимоги обґрунтовує тим, що розглядаючи скаргу суд вирішив питання, які з’ясовуються під час розгляду справи по суті, чим вийшов за межі розгляду, передбачені ст.236-8 ч.13 КПК України. На момент порушення кримінальної справи у слідчого були приводи та підстави для порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який підтримав апеляцію та просив скасувати постанову суду, захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та скаржницю, які висловились про необхідність залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Стаття 94 КПК України надає перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також чітко вказує на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Матеріали свідчать, що органами досудового слідства встановлено, що між ЗАТ „Кіровоградграніт” та ЗАТ НВП „Радій” укладено договір про спільну діяльність (далі ДСД) від 30.06.1998 року. За умовами даного договору ЗАТ НВП „Радій” здійснює бухгалтерський та податковий облік по веденню спільної діяльності на окремому балансі у відповідності до законодавства та керівництво спільною діяльністю. 20.02.2009 року за результатами здійснення спільної діяльності за січень 2009 року до ДПІ м. Кіровограда ЗАТ НВП „Радій” подана декларація з ПДВ по ДСД від 30.06.1998 року. Відповідно до даних Додатку 5 до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по податкових накладних виписаних ТОВ ВКП „Київкомінвест” в січні 2009 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1928503,09 грн. Відповідно Додатку 5 декларації з податку на додану вартість ТОВ ВКП „Київкомінвест” за січень 2009 року, постачальником товарів проданих по договору спільної діяльності від 30.06.1998 року є ТОВ „Основа Простір”, проте засновник та керівник останнього ОСОБА_9 фактично не здійснював діяльність підприємства та зареєстрував підприємство за грошову винагороду, а тому вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2009 року його визнано винним за ст.205 ч.2 КК України. Проте, матеріали перевірки містять договір купівлі-продажу покупних комплектуючих виробів №6/01 від 06.01.2009 року між ЗАТ НВП „Радій” та ТОВ ВКП „Київкомінвест” і додаткові угоди до нього від 20.01.2009 року та 29.01.2009 року (а.с.6-10). При цьому, сторонами по договору оформлено накладні, податкові накладні. Відповідно довіреності, виданої ЗАТ НВП „Радій” по ДСД, покупні комплектуючі вироби отримані ОСОБА_6, що підтверджено накладними, виданими постачальником, які містять підпис ОСОБА_7 (а.с.11-13). Покупні комплектуючі вироби оприбутковані на складі ЗАТ НВП „Радій”, що підтверджується прибутковими складськими ордерами, та використані для виробництва обладнання, що підтверджено вимогами на отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу, матеріальними звітами по цеху №6 за лютий 2009 року (а.с.14-21, 162-217, 221-222). Викладене свідчить про передчасність висновків слідства щодо відсутності фактичних господарських відносин. Директор ТОВ ВКП „Київкомінвест” – ОСОБА_8 надав пояснення, які є непослідовними та суперечливими, оскільки спочатку вказав, що на протязі 2009 року ТОВ ВКП „Київкомінвест” мало господарські взаємовідносини з ЗАТ НВП „Радій” та детально описав механізм розрахунку та отримання продукції, проте в подальшому зазначив, що йому невідомо, яким чином ЗАТ НВП „Радій” отримував продукцію, свій дохід отримував у вигляді комісійної винагороди від постачальника (а.с.32-35).
Крім того, матеріали дослідчої перевірки містять лише копії документів, які не завірено належним чином, що свідчить про неналежне оформлення матеріалів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи в даному випадку є обґрунтованими та відповідають матеріалам.
Доводи апеляції прокурора щодо наявності у слідчого належних приводів та підстав для порушення кримінальної справи та вирішення судом питань, які з’ясовуються під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції проаналізовано лише матеріали дослідчої перевірки, здійсненої органами досудового слідства, які об’єктивно свідчать про відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
Таким чином, враховуючи наведене та виходячи з матеріалів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно та повно дослідив матеріали, які стали приводом та підставами до порушення кримінальної справи і дав їм належну юридичну оцінку, обґрунтовано виклавши свої висновки в постанові.
Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції – залишити без задоволення,
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2010 року про задоволення скарги ОСОБА_4 та скасування постанови про порушення кримінальної справи від 21 травня 2010 року щодо службових осіб ЗАТ НВП „Радій” за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України – залишити без зміни.
СУДДІ:
Медведенка Ю.С. Кадегроб А.І. Новіцький Е.Й.