Справа № 11-477/10 Головуючий в 1 інстанції Ференс-Піжук О.Р. ст.ст. 185 ч.ч.2,3, 263 ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 17 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Хомицького А.М.,
суддів – Польового М.І., Лозовського А.О.,
за участю прокурора – Старчука В.М.,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Нововолинського міського суду від 30 червня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Срєднє-Бєлоє Іванівського району Амурської області Російської Федерації, житель АДРЕСА_4, росіянин, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, розведений, не працює, раніше судимий:
1. вироком Нововолинського міського суду від 17.02.1988 року за ст.85 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі. Звільнений 17.02.1989 року по відбуттю строку покарання;
2. вироком Нововолинського міського суду від 11.04.1990 року за ст.140 ч.4 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
3. вироком Нововолинського міського суду від 27.09.1994 року за ст.140 ч.4 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 42 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) шляхом часткового складання покарання за вироком Нововолинського міського суду від 11.04.1990 року, остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 20.01.1996 року по відбуттю строку покарання;
4. вироком Фастівського районного суду Київської області від 26.09.1997 року за ст. 140 ч.4 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
5. вироком Яворівського районного суду Львівської області від 29.05.1998 року за ст.ст. 140 ч.4, 142 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) приєднано один рік позбавлення волі за вироком Фастівського районного суду Київської області від 26.09.1997 року, остаточно призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
6. вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 29.05.2002 року за ст.ст. 391, 71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 29.12.2004 року по відбуттю строку покарання;
7. вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 05.05.2009 року за ст. 162 ч.1 КК України до 2 років 4 місяців обмеження волі. Звільнений 25.05.2009 року на підставі ст. 72 КК України;
8. вироком Іваничівського районного суду від 26.01.2010 року за ст.ст. 185 ч.ч.2,3, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
9. вироком Нововолинського міського суду від 03.02.2010 року за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі;
10. вироком Іваничівського районного суду від 19 березня 2010 року за ст.ст. 185 ч.2,3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, -
засуджений: за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_4 покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком та вироком Іваничівського районного суду від 19.03.2010 року, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_4 покарання – 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 визначено обчислювати з 15 лютого 2010 року. Зараховано в строк відбування покарання термін його перебування під вартою з 09 грудня 2009 року по 14 лютого 2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено попередній – тримання під вартою.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Лисичанськ Луганської області, житель АДРЕСА_5, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працює, раніше судимий:
1. вироком Нововолинського міського суду від 11.11.2005 року за ст.ст. 185 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з встановленням однорічного іспитового строку;
2. вироком Нововолинського міського суду від 27.11.2006 року за ст. ст.122 ч.1, 71,72 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі, звільнений 15.08.2008 року умовно-достроково на строк 1 рік 2 місяці 1 день;
3. вироком Іваничівського районного суду від 19 березня 2010 року за ст.ст. 185 ч.3, 71, 72 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, -
засуджений: за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 263 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено йому покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком та вироком Іваничівського районного суду від 19.03.2010 року, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_5 покарання – 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 визначено обчислювати з 12 березня 2010 року. Зараховано в строк відбування покарання термін його перебування під вартою з 10 по 11 березня 2010 року.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними у тому, що вони в кінці серпня 2009 року, за попередньою змовою між собою, повторно, шляхом відкриття вікна проникли до житлового будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрали телевізор марки «Доншенг» вартістю 150 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, на початку листопада 2009 року ОСОБА_4, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_7, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа-1110-1», вартістю 200 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вищевказану суму.
Він же, повторно, 07.12.2009 року, в період часу з 11 год. 40 хв. по 11 год. 55 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля приміщення аптеки «Далія - № 1», що в м.Нововолинську по вул. Стуса, таємно викрав припаркований велосипед марки «Мотовело» вартістю 350 грн., запірний механізм до нього вартістю 12 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 362 грн.
Засуджений ОСОБА_5 влітку 2009 року, перебуваючи біля териконів шахти № 1 «НВ», незаконно придбав (знайшов) електродетонатор ЕД-КЗ-ПМ та речовину світло-жовтого кольору на основі тротилу та нітрату амонію, які привласнив та незаконно переніс на вул. Гагаріна м.Нововолинськ у незавершене будівництвом приміщення, де залишив незаконно зберігати. 20 січня 2010 року знайдені ним детонатор та речовину світло-жовтого кольору, ОСОБА_3 незаконно переніс до будинку АДРЕСА_8, де о 12 год. цього дня був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього електродетонатор ЕД-КЗ-ПМ промислового виготовлення, що є засобом підриву та віднесений до боєприпасів та речовину на основі тротилу і нітрату амонію, що є бризантною вибуховою речовиною, масою 840, 01 гр., які ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу незаконно придбав, зберігав та переносив з метою збуту.
Він же, повторно, на початку листопада 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав чоловічу куртку вартістю 100 грн., спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.
Він же, повторно, в період часу з 22 год. 22 грудня 2009 року по 06 год. 23 грудня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння поблизу будинку № 11 на 5 мікрорайоні в м.Нововолинську, шляхом розбиття скла автомобіля марки «Фольксваген Т-4», р.н. НОМЕР_1, що був припаркований біля цього будинку, таємно викрав із вказаного автомобіля магнітолу марки «Хюндай», вартістю 1500 грн., антирадар марки «Мангуст», вартістю 800 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 2300 грн.
Він же, повторно, в обідню пору 08 лютого 2010 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав ноутбук марки «Соні», вартістю 7276, 75 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Він же, повторно, 10 лютого 2010 року приблизно о 22 год., шляхом вільного доступу, через вхідні двері, проник до квартири АДРЕСА_3, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа-3410» вартістю 95 грн., з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 120 грн.
У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить пом’якшити обране йому покарання. При цьому просить врахувати, що він вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, з’явився із зізнанням, сприяв слідству у розкритті злочинів, викрадені речі повернуті потерпілим і останні не мають до нього ніяких претензій.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_4, також не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, теж просить пом’якшити обране йому покарання. При цьому просить врахувати, що він вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, з’явився із зізнанням, сприяв слідству у розкритті злочинів, його батьки є особами похилого віку, мати перенесла важку операцію.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка підтримувала апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляції засуджених до задоволення не підлягають.
Висновки суду про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості та кількості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких і середньої тяжкості, осіб засуджених, які раніше неодноразово судимі за вчинення злочинів проти власності, негативно характеризуються, не працюють, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання їх без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилаються у своїх апеляціях засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а тому суд обрав їм покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що ставиться питання в їх апеляціях, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Нововолинського міського суду від 30 червня 2010 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без зміни, а їх апеляції - без задоволення.
Головуючий /підпис/ А.М. Хомицький
Судді /підпис/ М.І. Польовий
/підпис/ А.О. Лозовський
__________________________________
З оригіналом згідно:
Голова судової палати
в кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області А.М. Хомицький