ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" вересня 2010 р.                                                              Справа №  11/129

За позовом                 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м.Рівне   

до відповідача            Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Рівне

про стягнення         12 578 грн. 51 коп. заборгованості по розрахунках, пені, втрат

                                                                                          від інфляції та 3% річних

Суддя Грязнов В.В.  

Представники сторін:

від позивача-                  Сміховський М.М., адвокат (довір.№169 від 26.02.2008р.);

від відповідача-          Бондаренко Л.Д., підприємець.

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Позивач-ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-ФОП ОСОБА_3 11 357 грн. 74 коп. заборгованості по орендній платі та 877 грн. 81 коп. пені згідно укладеного договору, а також 205 грн. 52 коп. втрат від інфляції і 137 грн. 44 коп. -3% річних.

Відповідач-ФОП ОСОБА_3 визнав позов частково в сумі 11 357 грн. 74 коп. і про-сив визнати договір оренди розірваним з підстав, зазначених у відзиві від 09.09.2010р.(арк.справи 25-26).

Відповідач також надав суду клопотання про розстрочку виконання рішення на 6 місяців, мотивуючи це важким матеріальним становищем, перебуванням на його утриманні дружини і неповнолітньої дитини, що ствер-див доказами.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

                                                                 ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009р. ФОП ОСОБА_2-орендар та ФОП ОСОБА_3-суборен-дар уклали договір суборенди приміщення №7 (надалі в тексті –Договір-1). Згідно п.1.1, 1.6, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 Договору-1 орендар зобов’язувався передати, а суборендар –прийняти в строкове платне користування виробниче приміщення площею 20м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для використання під офіс. Орендна плата в сумі 1 140 грн. сплачується щомісяця до 25 числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку. Строк дії Дого-вору-1 до 30.06.2009р.(п.8.1 Договору-1). Договір-1 підписаний ФОП ОСОБА_2 та  ФОП ОСОБА_3, скріп-лений відбитками печаток сторін.

Змін та доповнень до Договору-1 сторони не вносили.

Вбачається, що на виконання умов Договору-1 ОСОБА_2 згідно акту від 01.01.2009р. передав, а ФОП ОСОБА_3 –прийняв приміщення площею 20м2, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі №3 на Майдані Не-залежності у м.Рівне.(арк.справи 12-15).

01 січня 2010р. ФОП ОСОБА_2-орендар та ФОП ОСОБА_3-суборен-дар уклали договір суборенди приміщення №7 (надалі в тексті –Договір-2). Згідно п.1.1, 1.6, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 Договору-2, орендар зобов’язувався передати, а суборендар –прийняти в строкове платне користування виробниче приміщення площею 22,75м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для використання під офіс. Орендна плата в сумі 1 023 грн. 75 коп. сплачується щомісяця до 25 числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку. Строк дії Договору-2 до 30.06.2010р.(п.8.1 Договору-2). Договір-2 підписаний ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4, скріплений відбитками печаток сторін.

Змін та доповнень до Договору-2 сторони не вносили.

Вбачається, що на виконання умов Договору-2 ОСОБА_2 згідно акту від 01.01.2010р. передав, а ФОП ОСОБА_5 –прийняв приміщення площею 22,75м2, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі №3 на Майдані Незалежності у м.Рівне.(арк.справи 16-19).

Сторони провели звірки розрахунків 31.03.2010р. та 11.08.2010р., на підставі яких склали акти. З акту від 11.08.2010р. вбачається, що заборгованість суборендаря на момент проведення звірки складала 11 357 грн. 74 коп. Акт підписано ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, скріплено відбитками печаток сторін, що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 20, 21).

Вбачається, що за оренду приміщеннь протягом листопада 2009р. - липня 2010р. з 11 728 грн. 33 коп. нарахо-ваної орендної плати, Відповідач-ФОП ОСОБА_3 сплатив 370 грн. 00 коп.

Таким чином, на момент звернення до господарського суду –основний борг Відповідача складав 11 357 грн. 74 коп., що стверджується матеріалами справи та письмовими поясненнями останнього.(арк.справи 6, 25-26, 29-47).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцін-ку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є до-говори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. (чч. 1, 5 ст.762 ЦК України).

Матеріалами справи та поясненнями сторін стверджено, шо заборгованість Відповідача-ФОП ОСОБА_3 з орендної плати за листопад 2009р. - липень 2010р. складає 11 357 грн. 74 коп.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

З поданого Позивачем розрахунку вбачається, що пеню нараховано відповідно до вимог ст.230 та п.6 ст. 232 ГК в межах шестимісячного строку по кожному несплаченому платежу за спірний період 27.11.2009р. –13.08.2010р. Сума нарахованої пені підлягає до задоволення в повному обсязі.(арк.справи 7).

Вимоги Позивача стверджуються Договорами, актами прийняття-передачі, платіжними документами, актами звірки розрахунків і підлягають задоволенню на підставі стст. 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 509, 526, 549, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 11 357 грн. 74 коп. за користування приміщеннями Відповідач завдав Позивачу майнової шкоди.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Разом з тим, в судовому засіданні 09.09.2010р. Відповідач клопотався про розстрочку виконання рішення на 6 місяців, зазначивши, що в зв’язку із раптовим зменшенням його доходу він втратив фінансову спроможність вчасної сплати орендної плати, оскільки його чистий прибуток за останнє півріччя в середньому складав 768 грн. 30 коп. на місяць, що стверджується розрахунком, зробленим на основі Книги доходів і витрат.

Крім того, на утриманні у ОСОБА_3 перебувають дружина та неповнолітня дити-на, на нього покладаються витрати на продукти харчування, плата за комунальні послуги, що стверджується ма-теріалами справи.(арк.справи 49-60).

Вирішуючи питання про можливість застосування відстрочки, з огляду на те, що норми матеріального права не встановлюють чіткого розмежування в яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких – як звичайна фізична особа, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом. Підприємницькою діяльністю, згідно ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систе-матична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст.21 Конституції України, усі люди є рівні у своїх правах. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Вказане право є персональним правом кож-ного громадянина України, що також закріплено Основним законом.(ст.48 Конституції).             

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку дія-льність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. За вимогами ст.52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Тобто, Цивільний кодекс України не відокремлює майно фізичної особи від її майна як суб’єкта підприємницької діяльності.

          Враховуючи зазначені обставини, інтереси Позивача та майновий стан Відповідача в сукупності, госпо-дарський суд, користуючись правом, наданим п.6 ст.83 ГПК України – застосовує розстрочку виконання рішення у даній справі строком на шість місяців.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 12 578 грн. 51 коп. боргу.  Стягнення заборгованості нале-жить здійснювати із застосуванням розстрочки на 6 місяців.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті за послуги з інформа-ційно-технічного забезпечення судового процесу на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його непра-вильних дій –доведення спору до господарського суду.

Крім того, в судовому засіданні 09 вересня 2010р. Позивач підтримав, подану перед початком засідання заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Відповідача 13 917 грн. 87 коп., включаючи до суми позовних вимог 1 049 грн. 18 коп., що складає орендну плату за серпень 2010р., 136 грн. 39 коп. –інфля-ційні втрати за серпень 2010р., 129 грн. 26 коп. –пеня за період 13.08.2010р. –09.09. 2010р. та 24 грн. 36 коп. -3% річних за аналогічний період.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду даної заяви, господарський суд перевіряє її на відповід-ність вимогам стст. 46, 56, 57 ГПК України.

Однак, вбачається, що Позивач всупереч вимог вищевказаних норм, –не надав необхідних в даному ви-падку додаткових документів (доказів направлення Відповідачу копії заяви та доказів доплати держмита у сумі 13 грн. 18 коп.).

На підставі пп.4, 6 ст.63 ГПК України –заяву ФОП ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог від 09.09.2010р. належить повернути без розгляду.

Крім того, суд зауважує, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) законодавець розуміє збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому, врахову-ючи, що основний борг у позовній заяві нараховано за період листопад 2009р.-липень 2010р. – збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язане з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві –тобто стягнення боргу за серпень 2010р.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_2 (ідент.№ НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, який проживає у АДРЕСА_3 (ідент.№ НОМЕР_2)   11 357грн. 74коп. заборгованості по орендній платі станом на 01.08.2010р., 877грн. 81коп. пені за пері-од з 27.11.2009р. по 13.08.2010р., 205грн. 52коп. втрат від інфляції протягом грудня 2009р. –липня 2010р., 137грн. 44коп. -3% річних за період 27.11.2009р.–13.08.2010р., 126грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн. 00коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнення зазначених сум проводити із застосуванням розстрочки, стягуючи: 25 вересня 2010р. та 25 жовтня 2010р по 1 000грн. 00коп., а 25 листопада 2010р., 25 грудня 2010р., 25 січня 2011р. та 25 лютого 2011р. –по 2 735грн. 13коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "14" вересня 2010 р..