Справа №11-698 2010 р. Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції Михайленка А.В.
Доповідач Федчук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Пасько Д.П.
суддів: Федчука В.В., Суржок А.В.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
засудженого ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши 12 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м.Вінниці кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 прокурора, який брав участь у справі – О.М.Ярошенко на вирок Ленінського районного суду від 13 травня 2010 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого,
засудженого по ч. 3 ст. 212 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю та займати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції підприємств, установ та відомств незалежно від форми власності строком на 3 роки з конфіскацією майна.
ОСОБА_2 засуджений за те, що в період часу з 04.01.2008 р. по 05.09.2008 р., займаючи посаду директора ПВКФ «С.Д.С.» (рішення власника підприємства №3 від 12.12.2007 р., наказ №1 від 04.01.2008 р.) та в період часу з 05.09.2008 р. по 01.04.2009 р., діючи від імені формально призначеної ним на посаду директора ПВКФ «С.Д.С.» ОСОБА_7, використовуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто являючись службовою особою, на якого згідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, та Статутом ПВКФ «С.Д.С.» покладена відповідальність за стан діяльності підприємства, розпорядження коштами та майном, укладення договорів, організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, нарахування та сплату податків, займаючись господарською діяльністю, достовірно знаючи про обєми проведених ним через ПВКФ «С.Д.С.» фінансово-господарських операцій та про фінансові результати від їх проведення, достовірно знаючи про суми податків, які підприємство повинно було сплатити у вказані періоди часу, шляхом приховування обєктів оподаткування та не подачі до податкових органів податкових декларацій умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 790271 грн. та податку на прибуток на загальну суму 117636 грн., всього на суму 1966634 грн.
Так, згідно з первинними бухгалтерськими документами та руху коштів по розрахункових рахунках ПВКФ «С.Д.С.» за період часу з 01.04.2008 р. по 01.04.2009 р. загальна сума скоригованого валового доходу підприємства від проведених фінансово-господарських операцій склала 4705906 грн., в тому числі: за І півріччя 2008 року – 1770870 грн., за 3 квартал 2008 року – 2285705 грн. та за 4 квартал 2008 року – 649331 грн. Загальна сума понесених від проведених у вказаний період часу фінансово-господарських операцій валових витрат склала 455 грн., в тому числі: за 2 квартал 2008 року – 354 грн. та за 3 квартал 2008 року – 101 грн. Однак ОСОБА_2, достовірно знаючи про обєми проведених ним через ПВКФ «С.Д.С.» фінансово-господарських операцій та про фінансові результати від їх проведення, з метою приховування обєктів оподаткування, умисно не склав та не подав до податкових органів декларації про прибуток підприємства за 3 та 4 квартали 2008 року.
Таким чином, загальна сума отриманого ПВКФ «С.Д.С.» чистого прибутку за період часу з 01.04.2008 р. по 01.04.2009 р., що підлягає оподаткуванню за ставкою 25% складає 4705451 грн., а тому чиста сума податкового зобовязання по податку на прибуток, яку ОСОБА_2 внаслідок умисного порушення п.п. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинен був нарахувати та сплатити в бюджет держави у вказаний період часу складає 1176363 грн.
Крім того, ОСОБА_2 в період часу з 04.01.2008 р. по 05.09.2008 р., перебуваючи на посаді директора ПВКФ «С.Д.С.» та в період часу з 05.09.2008 р. по 01.04.2009 р., діючи від імені формально призначеної ним на посаду директора ПВКФ «С.Д.С.» ОСОБА_7, займаючись господарською діяльністю, достовірно знаючи про обєми проведених ним за період часу з 04.01.2008 р. по 01.04.2009 р. фінансово-господарських операцій та про фінансові результати від їх проведення, достовірно знаючи про суми податків, які підприємство повинно було сплатити у вказаний період часу, шляхом приховування обєктів оподаткування та не подачі до податкових органів податкових декларацій по податку на додану вартість умисно ухилився від його сплати на суму 790271 грн.
Так, згідно первинних бухгалтерських документів та даних по руху коштів по розрахункових рахунках ПВКФ «С.Д.С.» загальна сума податкового зобовязання по податку на додану вартість від проведених фінансово-господарських операцій за період часу з 01.04.2008 р. по 01.04.2009 р. склала 941181 грн., однак ОСОБА_2, достовірно знаючи про обєм проведених ним через ПВКФ «С.Д.С.» фінансово-господарських операцій та про фінансові результати від їх проведення, шляхом приховування обєктів оподаткування та не подачі до податкових органів податкових декларацій по податку на додану вартість за травень, липень, грудень 2008 року, в порушення вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3., п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» умисно не задекларував податкові зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 542788 грн., де 398393 грн. – загальна сума податкових зобовязань по податку на додану вартість, задекларована в червні та серпні 2008 року.
Згідно первинних бухгалтерських документів та даних по руху коштів по розрахункових рахунках ПВКФ «С.Д.С.» загальна сума податкового кредиту за вказаний період часу склала 0 грн., тому загальна чиста сума податкового зобовязання по податку на додану вартість ПВКФ «С.Д.С.» за вказаний період, яку ОСОБА_2 у відповідності із Законом України «Про податок на додану вартість» повинен був нарахувати та сплатити до бюджету 790271грн.
Таким чином, ОСОБА_2 в період часу з 01.04.2008 р. по 01.04.2009 р., проводячи фінансово-господарські операції через ПВКФ «С.Д.С.», ігноруючи вимоги податкового законодавства, шляхом приховування обєктів оподаткування та не подання до податкових органів податкових декларацій умисно ухилився від сплати податку на прибуток на загальну суму 790271 грн. та податку на прибуток на загальну суму 117636 грн., всього на суму 1966634 грн.
В апеляціях засуджений ОСОБА_4 ставить питання до помякшення міри покарання, адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування, прокурор, який приймав в справі участь ставить питання в апеляції щодо виключення обтяжуючої вину обставин – завдання злочином тяжких наслідків. В доповненні до апеляції прокурор ставить питання про виключення додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію адвоката ОСОБА_5, який наполягає на задоволенні апеляції, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у справі підлягає до задоволення, а апеляції засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_8 не підлягають зі слідуючих підстав.
Як вбачається з вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 р., що відніс до обставин, що обтяжують покарання – завдання злочином тяжких наслідків. А кваліфікуючою ознакою злочину передбаченою ст. 212 ч. 3 КК України у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_2 є фактичне ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. Тому колегія суддів вважає, що потрібно виключити можливість визнання вищевказаної обставини як такої, що обтяжує покарання. Підлягає до задоволення апеляція прокурора в частині виключення з вироку додаткової міри покарання як позбавлення займатися підприємницькою діяльністю. так як встановлено в ході досудового і судового слідства, що засуджений ОСОБА_2 вищезгаданою діяльністю не займався
Доводи в апеляції адвоката ОСОБА_5 спростовуються матеріалами справи, показаннями засудженого ОСОБА_2, який чітко розповів про свою діяльність на посаді директора підприємства і вказав участь інших осіб, а саме ОСОБА_7 і його матері ОСОБА_9, про що підтверджує протокол судового засідання.
Дії засудженого ОСОБА_2 кваліфіковано правильно. З урахуванням особи засудженого, його сімейного стану, суспільної небезпеки вчиненого ним злочину колегія суддів вважає, змінити вирок Ленінського районного суду в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 відхилити. Апеляцію прокурора Ярошенко О.М. задоволити.
Виключити з вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.05.2010 року обтяжуючу вину обставин – завдання злочином тяжких наслідків.
Виключити з вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.05.2010 року додаткову міру покарання позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.
Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.05.2010 року в частині призначеного покарання частково змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженого по ч. 3 ст. 212 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права займати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції підприємств, установ та відомств незалежно від форми власності строком на 3 роки з конфіскацією майна.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: