Справа № 4с – 41/10
У Х В А Л А
іменем України
26 серпня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Самсонової О.А.,
при секретарі - Півень Я.В.,
за участю заявника – ОСОБА_1,
державного виконавця – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_2
Посилався на те, що в провадженні ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження за виконавчим листом №2-617, виданим 31.01.2008 року Київським районним судом м.Полтави про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей. При здійсненні виконавчих дій в рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем 10 березня 2009 року винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження. Вказаною постановою крім іншого майна було накладено арешт на автомобіль марки FAW CA1061K28L5R5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Але вказаний автомобіль відповідно до договору застави, укладеного 24.05.2007 року ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», перебуває в заставі вказаної банківської установи. В даний час банк має намір звернути стягнення на вказане заставлене майно, але позбавлений можливості це зробити через накладення державним виконавцем арешту на автомобіль. Вважаючи дії державного виконавця по накладенню арешту на вказаний автомобіль незаконними, заявник просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 10.03.2009 року, скасувати вказану постанову, та зобов’язати Київський ВДВС Полтавського МУЮ звільнити з-під арешту заставлений автомобіль марки FAW CA1061K28L5R5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав в повному обсязі, пославшись на викладені в ній обставини, просив скаргу задовольнити.
Державний виконавець в судовому засіданні проти скарги заперечила. Пояснила суду, що при винесені оскаржуваної постанови діяла відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Тому в задоволенні скарги просила відмовити.
Заінтересована особа – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - в судове засідання свого представника не направила, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи, що неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду скарги, суд вважає за можливе скаргу ОСОБА_1 розглянути за відстуності представника заінтересованої особи.
Суд, заслухавши пояснення заявника та суб’єкта оскарження, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого листа №2-617, виданого 31.01.2008 року Київським районним судом м.Полтави, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають до стягнення аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі ? частини його заробітку (доходу).
Вказаний виконавчий лист знаходиться на виконанні в Київському відділі ДВС Полтавського міського управління юстиції, та перебуває в провадженні державного виконавця ОСОБА_2
Оскільки аліменти боржником сплачуються не в повному обсязі, виникла заборгованість по аліментах. Станом на 01червня 2010 року розмір заборгованості становить 32657,17 грн.
У зв’язку з цим, діючи на підставі ст.4, 50 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець ОСОБА_2 винесла постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
При цьому державний виконавець діяла в межах наданих їй повноважень, в спосіб, встановлений законом, та з метою повного, своєчасного та точного виконання судового рішення про стягнення аліментів.
Як вбачається з договору застави, укладеного 24.05.2007 року ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» автомобіль марки FAW CA1061K28L5R5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуває в заставі вказаної банківської установи з метою забезпечення зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 24 травня 2007 року №014/0001/73/81849.
Проте, наявність вказаних договорів - кредитного та застави - не є перешкодою для винесення постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Тому підстави для визнання дій державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови неправомірними, та для скасування постанови – відсутні.
Вимога ОСОБА_1 про зобов’язання Київського ВДВС Полтавського МУЮ звільнити з-під арешту заставлений автомобіль FAW CA1061K28L5R5 задоволенню також не підлягає, оскільки має розглядатись в позовному провадженні за позовом особи, яка претендує на вказане спірне майно.
Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, з постановою, яка оскаржується, заявник був ознайомлений 19 березня 2009 року, одержавши її копію. До суду зі скаргою звернувся лише 19 липня 2010 року, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку для оскарження постанови.
Тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу у 5-денний термін з дня її проголошення.
Головуючий О.А.Самсонова