Справа № 22-1004/10 Голов. в 1 інст.- Красовський О.О.
Категорія- 24 Доповідач – Василевич В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого Василевича В.С.
суддів:Шеремет А.М., Демянчук С.В.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю відповідача ОСОБА_4, пред-
ставника ВАТ «Рівнегаз» Якимчук В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського районного суду від 16 квітня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Рівнегаз» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги з газопостачання,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 16 квітня 2010 року позов у даній справі задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 6.597 грн. 53 коп. боргу за надані послуги з газопостачання та 315 грн. 51 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Суд не врахував положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо здійснення відносин між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг виключно на договірних засадах і положень ЦК України про виконання обов»язків у межах встановлених законом або договором.
Договір між нею та позивачем було укладено 30 жовтня 2006 року з фіксуванням показань лічильника на позначці 6297 куб.м., тому вона не повинна була надавати позивачеві показники лічильника використаного газу за 2005 рік. Ця обставина теж не була врахована судом.
Не дав належної оцінки поясненням сторін щодо їхніх розходжень у розрахунках обсягів спожитого газу, наявності заборгованості по оплаті за спожитий газ у попереднього власника будинку, не з»ясував з достовірністю об»ємів споживання газу у кожному році окремо. Останнє має суттєве значення при визначенні роздрібної ціни на газ, а відтак і розміру оплати. При цьому суд не врахував визнання позивачем споживання нею газу менше 6000 куб.м. за рік, його відмови у проведенні перерахунку роздрібної ціни за газ, надання інформації щодо встановлених тарифів, зняття показників лічильника.
28 липня 2008 року вона уклала з позивачем угоду про розстрочку оплати заборгованості за спожитий газ у розмірі 3901грн.58 коп. із сплатою в цьому ж місяці 5000 грн. і тим самим не тільки борг погасила а навіть по суті здійснила передоплату.
Але цієї обставини суд теж не врахував.
Вважає, що боргу насправді немає. Він виник в результаті неправильного встановлення позивачем роздрібної ціни на газ та взаємного порушення сторонами умов договору.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, 30 жовтня 2006 року між сторонами укладено договір №772241 про надання послуг з газопостачання. Окрім зазначеного договору, відносини між сторонами регулюються затвердженими постановою КМ України №2246 від 9 грудня 1999 року Правилами надання населенню послуг з газопостачання.
Відповідно до п.17 Правил розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця.
Оплата послуг, обсяги споживання, розрахунок, застосування роздрібних цін, перерахунок оплати вартості використаного природного газу регулюються п.10 Правил.
Відповідач своїх зобов»язань не виконувала належним чином: не проводила щомісячну оплату за спожитий газ не пізніше 10 числа наступного місяця, не подавала позивачеві інформацію про показники лічильника станом на 1 січня відповідного року. 21 липня 2008 року виконавцем проведено відключення газу із складенням акту, в якому показник обліку використаного газу зафіксовано на 15367 куб.м., борг-80901 грн.(а.с.-8).
28 липня 2008 року відповідач, погасивши частково борг в сумі 5000 грн.(а.с.-28) подала заяву про реструктуризацію решти 3901 грн.58 коп. боргу (а.с.-54) і в цей же день між сторонами укладено про це відповідну угоду (а.с.-55). В наступних місяцях цього ж року нею спожито 1974 куб.м. вартістю 2191грн.14 коп. Всього в цьому році спожито 6779 куб.м., у зв»язку з чим позивачем підставно відповідно до постанови НКРЕ від 7 серпня 2008 року №934 для визначення вартості спожитого газу застосований диференційований тариф-1,11 грн. за 1 куб.м. газу.
За 2009 рік відповідачем спожито 4273 куб.м., що при застосуванні цінової категорії до 6000 куб.м. в рік при тарифі 0, 732 коп. у вартісному виразі становить 3127 грн. 84 коп. Таким чином, з урахуванням сплачених 2622 грн., загальна сума боргу становить 6597 грн.63 коп.
Перевіривши правильність розрахунку боргу, суд обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин і вказано в рішенні закони, що їх регулюють.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом боргу, що існував у попереднього власника будинку, оскільки сплатою у липні 2008 року 5000 грн. боргу, заявою та угодою про реструктуризацію решти 3901 грн. боргу відповідач фактично визнала його наявність за собою станом на липень 2008 року у розмірі 8901 грн.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для скасування рішення нема.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Рівненського районного суду від 16 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий Василевич В.С.
Судді Демянчук С.В.
Шеремет А.М.