Справа № 2-а-715/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року                                                                                                          м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Куріна Сергія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови від 05 червня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 червня 2010 року щодо нього інспектором ДПС Куріним С.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за перевищення швидкості руху, яка вимірювалась вимірювачем швидкості «Візир». У постанові зазначено, що він рухався зі швидкістю 119 км/год. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права.

Просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення ним правил дорожнього руху – перевищення швидкості.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили його задовольнити з наведених у позові підстав.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений надженим чином (а.с. 13), причини неприбуття до суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Суд за згодою представників позивача ухвалив проводити судове засідання без участі відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05 червня 2010 року інспектором ДПС Куріним С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 9) та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Відповідач виніс щодо позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, проте не врахував всіх вимог закону.

Вимірювач швидкості «Візир» фактично не є таким, який працює в автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи.

Цей прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, а не того, який зупинили працівники міліції. Відсутні будь-які підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість належить саме автомобілю позивача.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, заперечень проти позову чи доказів правомірності винесення постанови до суду не направив.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05 червня 2010 року, винесену інспектором ДПС Золотоноша взвод Куріним Сергієм Миколайовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: