У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів
за участю прокурора Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.,
Сенюк В.О.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на судові рішення щодо ОСОБА_5,
встановила:
постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2009 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя м. Херсона, раніше не судимого,
звільнено на підставі ч. 4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, а кримінальну справу закрито.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертизи в сумі 141 грн. 23 коп.
Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 19 червня 2009 року приблизно об 18-ій годині на території середньої школи № 24 по вулиці Карбишева в м. Херсоні в невстановленої особи придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, вага якого становила 8,1 г. Зазначений наркотичний засіб він зберігав для власного вживання, тобто без мети збуту, а 21 червня 2009 року приблизно об 11-ій годині в дворі будинку АДРЕСА_1 цей засіб у нього було виявлено й вилучено працівниками міліції.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 12 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, не перевірив, чи дійсно ОСОБА_5 розпочав лікування добровільно з метою вилікуватися від наркоманії, а не з метою ухилитися у таких спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, зауважує, що суд у порушення вимог закону стягнув із засудженого судові витрати.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно з роз’ясненнями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, (із змінами, внесеними постановою № 16 від 18 грудня 2009 року), за змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4 ст. 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та надав суду довідку Херсонської обласної психіатричної лікарні від 10 вересня 2009 року ( а.с. 100) про те, що він добровільно розпочав курс лікування від наркоманії.
З огляду на те, що ОСОБА_5, який вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, добровільно розпочав курс лікування від наркоманії до закінчення судового слідства, суд обґрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_5 пройшов лікування від наркоманії не добровільно.
Що ж стосується викладених у поданні прокурора доводів щодо безпідставності рішення суду в частині покладення на ОСОБА_5 обов’язку відшкодувати судові витрати за проведення експертиз, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими, оскільки це рішення суперечить положенням кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним у вчиненні злочину за вироком суду суд постановляє стягнути з нього судові витрати. Також, якщо підсудний визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а кримінальну справу закрито.
Кримінально-процесуальний закон не передбачає можливості стягнення судових витрат з особи, яку було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині відшкодування судових витрат, у зв’язку з чим постанову суду слід змінити.
Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
частково задовольнити касаційне подання заступника прокурора Херсонської області.
Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити: виключити з постанови рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 судових витрат у сумі 141 грн. 23 коп. за проведення експертиз.
Судді:
Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.