У х в а л а

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року                             м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Левченко Є.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 лютого              2010 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності на квартиру,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з названим позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17.02.2010 р. позов задоволено частково: встановлено факт батьківства ОСОБА_4 відносно сина ОСОБА_3, 1988 р. народження; вирішено питання про внесення змін в актовий запис; визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину АДРЕСА_1, а в решті вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7.06.2010 р. рішення місцевого суду в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_3 право власності на вказану квартиру в порядку спадкування, а в решті рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття  касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до  п. 5. ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені  в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного рішення апеляційного суду та рішення місцевого суду в частині, що залишена без змін, не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального процесуального права, касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328  ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності на квартиру.

 Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2.

Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                     Є.Ф. Левченко