У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а :
зазначеним вироком
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.1 ст.122 КК України на 1 рік і 6місяців;
- за ч. 3 ст.296 КК України на 2 роки;
- за ч. 4 ст.296 КК України на 3 роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання та періодично з’являтися для реєстрації в зазначені органи.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч. 3 ст.296 КК України на 2 роки;
- за ч. 4 ст.296 КК України на 3 роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання та періодично з’являтися для реєстрації в зазначені органи.
За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
ОСОБА_5 разом з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, 12.10.2008 року приблизно о 21-ій годині, будучи в стані алкогольного сп’яніння, в залі магазину „Гіл”, розташованого по проспекту Ленінському в м. Донецьку, безпричинно із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, стали висловлюватися на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 брутальною лайкою, а особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, завдала декілька ударів кулаком в обличчя ОСОБА_6 Після того як вказані особи вийшли на вулицю, до них приєднався ОСОБА_4. Діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок й проявляючи особливу зухвалість вони, завдали ОСОБА_6 чисельні удари руками та ногами по різних частинах тіла.
Побачивши це, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, які перебували поряд, намагалися припинити їх хуліганські дії. Однак ОСОБА_5, ОСОБА_4 та особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, вчинили їм опір та впородовж 30 хвилин завдавали ОСОБА_12, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 удари руками й ногами в різні частини тіла.
Унаслідок їх дій потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 були заподіянні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад їх здоров’я, а ОСОБА_10 - фізичний біль.
Цього ж дня приблизно о 21-ій годині 40 хвилин ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, продовжуючи свої хуліганські дії, наздогнали ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7 біля будинку АДРЕСА_1. При цьому для нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 спеціально пристосував брючний ремінь з металевою пряжкою, намотавши його на руку, а ОСОБА_5 металевий гребінець, схожий на ніж, якого потерпілі сприйняли як реальну загрозу їх життю та здоров’ю. ОСОБА_5, погрожуючи вбивством, приставив металевий гребінець до спини ОСОБА_11, а ОСОБА_4 завдав ОСОБА_9 металевою пряжкою удар в обличчя, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У апеляційному порядку справа щодо засуджених не переглядалася.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочинів та особі засуджених через м’якість з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів та дані про особу засуджених, які б давали підстави дійти висновку про можливість їх виправлення без реального відбування покарання у виді позбавлення волі. Крім того, прокурор вважає, що дії ОСОБА_4 зайво кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження в процесі вчинення хуліганських дій охоплюється диспозицією ч. 4 ст. 296 КК України. Також зазначає, що суд у порушення вимог ст. 67 КК України при призначенні засудженим покарання не врахував обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню.
Твердження прокурора про необхідність виключення із кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України як зайву не заслуговують на увагу, оскільки заподіяння особі при вчиненні хуліганських дій середньої тяжкості тілесних ушкоджень не є складовою частиною хуліганства, а тому потребує самостійної кваліфікації за ч. 1 ст. 122 КК України.
Доводи ж касаційного подання, що призначене засудженим покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених через м’якість, є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд належним чином не мотивував, які саме дані про їх особу дають підстави для висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання.
При цьому, як правильно зазначено у касаційному поданні, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості злочинів, вчинених засудженими щодо 6 потерпілих, які відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого.
Крім того, з наявних в матеріалах справи характеристик видно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем проживання характеризувалися посередньо, злочини вчинили у стані алкогольного сп’яніння.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд у зв’язку з безпідставністю застосування щодо них ст. 75 КК України.
Якщо при новому розгляді справи буде доведена винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні зазначених злочинів, то покарання їм належить призначити відповідно до вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.
Судді:
Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.