Справа №22ц-804/07 р.                        Головуючий в суді 1 інстанції Бусленко В.П.

Доповідач: Карайван Т.Д.

РІШЕННЯ

Іменем України

15   березня 2007 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Коротенко Є.В., Дмитрієвої Л.Д.

При секретарі: Коцаренко І.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1на рішення Свердловського міського суду від 15 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки і по зустрічному позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення суми матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2004 року позивач ОСОБА_2. звернувся з зазначеним позовом до суду. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 19 червня 2004 року сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ-21063, яким керував він та автомобілем марки Тойота-РАВ-4 під керуванням відповідачки. Винною в ДТП є відповідачка, оскільки вона порушила ПДР п. 16.12.

В ході дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби було пошкоджено. Вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає згідно з висновком авто товарознавчого дослідження спеціаліста 11490 грн.29 коп., що перевищує її ринкову вартість з урахуванням зносу на момент ДТП, яка в свою чергу складає 8724 грн.80 коп.

Тому позивач просив стягнути з відповідачки у відшкодування матеріальної шкоди 8724 грн.80 коп.. Окрім того він вважав, що діями відповідачки йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 3000 грн. і яку він просив стягнути з відповідачки.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1. звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просила суд стягнути з відповідача заподіяну їй матеріальну шкоду пошкодженням автомобіля в сумі 31415 грн. і моральну шкоду в сумі 20000 грн., посилаючись на те, що саме позивач порушив правила дорожнього руху, оскільки виїжджав з другорядної дороги на головну і не пропустив її у зв'язку з чим виникло зіткнення.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені в повному обсязі.

Суд стягнув з ОСОБА_1. на його користь матеріальну шкоду в сумі 8774 грн.,80 коп. і моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судові витрати. В задоволені зустрічного позову відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. не згодна з рішенням суду і просить скасувати його, постановивши нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2. і задоволенні її позову, посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального права, виводи суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України та роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки між собою, власниками цих транспортних засобів відшкодовується на загальних підставах.

Згідно вимог ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, що заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вул. Гагаріна в м.Свердловську є головною дорогою по відношенню до провулку Челюскіна.

Дана обставина підтверджена матеріалами справи та поясненнями сторін і свідків.

Як видно з пояснень начальника ККП УЖКГ м.Свердловська (а.с. про відмову в порушенні кримінальної справи 51) згідно дислокації дорожніх знаків по вул.Лм.Гагаріна передбачено встановлення дорожнього знаку 2.1 " Поступися дорогою" з пер.Челюскіна перед перехрестям з вул..Гагаріна. Згідно дислокації вул..Гагаріна є головною щодо пер.Челюскіна. Але ж такий знак на час виникнення ДТП був відсутній. А поставлений на другий день.

Про порушення з боку Свердловського ККП правил, норм та стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: відсутність дорожніх знаків по вул..Гагаріна та по вул..Челюскіна свідчить припис дорожнього нагляду ВДАІ Свердловського MB УМВС, та акт комісійного обстеження вулично-дорожньої мережі м.Свердловська, згідно якого комісія встановила недоліки в її утриманні та розробила відповідні заходи для їх усунення, в тому числі встановлення відповідних дислокації дорожніх знаків на названих вище вулицях ( а.с. про відмову в порушенні кримінальної справи 52-54).

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2. був обізнаний в тому, що вул. Гагаріна є головною по відношенню до пер. Челюскіна.

Як свідчать його пояснення безпосередньо після ДТП ОСОБА_2. визнавав, що рухаючись по провулку та під'їхавши до перехрестя з вул..Гагаріна - він зупинився, бо побачив, що з лівого боку наближається іномарка чорного кольору, на відстані близько 70-80 метрів, проте включив першу передачу і подумавши, що автомобіль зліва ще далеко, почав рух ( а.с. 14 про відмову в порушенні кримінальної справи).

Окрім того, усі без винятку очевидці ДТП, допитані судом в якості свідків: ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. також підтвердили, що а\м "Жигулі" виїхавши з провулка Челюскіна зупинився перед перетинанням з вулицею Гагаріна. І лише після цього почав рух на вул.. Гагаріна. При цьому свідки ОСОБА_3. і ОСОБА_4., заявили, що відстань яка була між джипом і а\м ВАЗ, коли останній почав рухатися і виїжджати на проїжджу частину вул.. Гагаріна складала в межах 30 метрів. Свідок же ОСОБА_5. цю відстань назвати не зміг, але наполягав, що а\м "Жигулі" виїхавши з провулку Челоюскіна зупинився перед перетинанням з вул..Гагаріна і лише після цього почав рух на вул..Гагаріна.( а.с.133-137)

Згідно висновку комісійної авто технічної експертизи від 2 грудня 2005 року у випадку, якщо в момент виникнення небезпеки для руху автомобіль Тойота Рау4 від міста зіткнення знаходився на відстані 30 метрів в діях водія ОСОБА_1. невідповідностей з

вимогами Правил дорожнього руху, які б знаходилися в причинному зв'язку з подією не вбачається.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вини ОСОБА_1в дорожньо-транспортній пригоді, оскільки рухаючись по головній дорозі, що підтверджено знаком 2.3 "Головна дорога", який встановлений до ДТП на перехресті вул. Гагаріна і вул. Орджонікідзе ( а.с.59), та матеріалами названими вище, вона мала пріоритет руху і до того ж виходячи з наданих доказів в її діях відсутня невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходилися в причинному зв'язку з ДТП. Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні вимог.

Що ж стосується рішення в частині відмови ОСОБА_1. в задоволенні її позовних вимог, апеляційний суд вважає його правильним. Але відмовляючи в позові ОСОБА_1., суд вважав встановленим її вину в дорожньо-транспортній пригоді, чим і мотивував свій висновок.

Між іншим, апеляційний суд з урахуванням попереднього висновку, вважає, що ОСОБА_2. не повинен відповідати за позовом ОСОБА_1. виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, вул..Гагаріна є головною по відношенню до

вул..Челюскіна. Як зазначено у висновку комісійної авто технічної експертизи, у

зв'язку з тим, що водій ОСОБА_2. мешкає в м.Свердловську , а вул.Тагаріна є

основною     транспортною      магістраллю,      яка      з'єднує      м.Свердловськ      з

м.Червонопартизанськом і далі у напрямку м.Гуково (Російська федерація), по якій проходить більш інтенсивний рух, у порівнянні з пер.Челюскіна, то здійснюючи неодноразовий рух по вул. Гагаріна, на думку експертів ОСОБА_2. був проінформований про пріоритетність руху транспорту по вул. Гагаріна. і мав можливість запобігти ДТП при виконанні з його сторони вимог п.16.11 Правил дорожнього руху. Але ж виходячи з того, що дорожній знак "Поступися дорогою" той час не був встановлений, апеляційний суд вважає, що немає підстав розцінювати дії ОСОБА_2. як винні.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення суду в частині відмови ОСОБА_1. в задоволенні позову до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308,309,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Рішення Свердловського міського суду від 15 листопада 2006 року змінити. В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення матеріальної та моральної шкоди, стягнення з ОСОБА_1судових витрат скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8724 грн.80 коп. і моральної шкоди в сумі 3000 грн. відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.