Справа №22ц-711/07р.                        Головуючий в суді І інстанції: Рибак A.M.

Доповідач: Карайван Т.Д.

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

5 квітня 2007 року апеляційний суд в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Судців: Дмитрієвої Л.Д., Коротенко Є.В.

При секретарі: Кагадій І.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1на рішення Стаханівського міського суду від 13 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ в м.Стаханові про стягнення матеріальної шкоди, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

В вересні 2004 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він працював у Первомайському шахтобудівному управлінні з 1993 року по 1997 рік, на посадах дільничного геолога та заступником директора.

В період роботи 5 липня 1994 року йому МСЕК була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 15% безстроково.

Рішенням Стаханівського міського суду на його користь з Первомайського орендного шахтобудівельного управління №3 було стягнуто на користь ОСОБА_1. одноразову допомогу в сумі 6229 грн.35 коп., заборгованість по щомісячним платежам в сумі 2927 грн. та стягнув щомісячно, починаючи з 1 березня 2000 року на користь ОСОБА_1.   по 62 грн.29 коп. безстроково.

З 1 квітня 2001 року виплати сум в рахунок відшкодування шкоди проводить відповідач.

Позивач вважає, що відшкодування шкоди повинно було йому вираховуватися з суми заробітку на 1 квітня 1996 року 4173 грн. і сума допомоги склала б 625,95 грн. ( 4173x0,15 = 625,95).

1 квітня 2003 року Первомайське ОШБУ ліквідовано та виключено з реєстру.

Його правонаступником є ВД Фонду СНВ. Позивач вважає, що за період з квітня 1996 року по 1 серпня 2004 року заборгованість по виплатам склала 62595 грн. (625,95 х100 місяців). Підприємство сплатило йому 50 грн. а відповідач 2477,76 грн. Згідно рішення суду заборгованість на 1 березня 2000 р. склала - 2927,63 а з 1 березня 2000 р по 1 квітня 2001 року заборгованість склала за 13 місяців - 809,77 грн. Разом 3737,40 грн.

Таким чином заборгованість складає 62595-2477,76-50,00-3737,40 = 56329,84 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Просив також стягувати з відповідача щомісячно по 625,95 грн. допомоги, починаючи з 1 серпня 2004 року з наступним перерахуванням.

Справа неодноразово розглядалася судом.

 

2

 

В останньому судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги. Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по щомісячним платежам в сумі 128242,92 грн. за період з 1 березня 2000 року по 1 серпня 2006 року.

Просив стягувати з відповідача щомісячно по 1785 грн.71 коп. з наступним перерахуванням.

Оскаржуваним рішенням  в задоволенні позову відмовлено . В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом  норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що при передачі особистої справи позивача до фонду заборгованість згідно довідки була відсутня, а розмір відшкодування складав 49,20 грн., тобто позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог.

Однак погодитися з таким висновком не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і суд неправильно  застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 24 березня 2000 року рішенням Стаханівського міського суду визначений розмір щомісячних платежів у відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю позивача у сумі 62 грн.29 коп. з 1 березня 2000 року. Суд визначив заборгованість Первомайського орендного шахтобудівельного управління по сплаті регресних виплат за період з 1 квітня 1996 року по 1 березня 2000 року виходячи з заробітної плати 415 грн.29 коп.

Зазначене рішення набуло законної сили.

Але ж, як встановлено апеляційним судом відповідач проводив нарахування сум відшкодування шкоди позивачу виходячи із заробітку 328 грн. і щомісячно сплачував позивачеві допомогу в сумі 49 грн.20 коп.

Враховуючи наявність рішення суду, яке набрало законної сили та яким встановлений розмір відшкодування, що є преюдиціальним фактом, який не підлягає доказуванню, апеляційний суд вважає, що відповідач повинен був призначити та сплачувати позивачеві після передачі підприємством до фонду його справи суму допомоги в розмірі 62 грн. 29 коп., виходячи із заробітку 415 грн.29, коп. Саме цю суму підприємство повинно було передати у фонд для сплати позивачу.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з наступними змінами, виплати, призначені але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем , підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Позивач звернувся з позовом до суду у вересні 2004 року. Тому апеляційний суд вважає, що відповідач повинен сплатити йому за період з вересня 2001 року по 1 квітня 2007 року не донараховану суму в розмірі 1476 грн.09 коп. виходячи з наступного розрахунку:

З 1 квітня 2001 року по 1 березня 2002 року фонд призначив позивачеві і сплатив допомогу в сумі 541,20 коп. із заробітку 328гр ( 328*15%=49,20 грн.* 11 міс.=541,20 грн.), а повинен був сплатити 685,19 грн. (415,29* 15%=62,29* 11=685,19 грн.) різниця складає 143,99 грн.

 

3

 

З 1 березня 2002 року по 1 березня 2003 року фонд сплачував позивачеві допомогу в сумі 58,70 грн. з урахуванням коефіцієнту підвищення 1,193 і виплатив 704,40 грн. (391,3*15%=58,70*12 міс.=704,4 грн. а повинен був сплатити 891,72 грн. (495,42* 15%=74,31 грн.* 12=891,72) різниця складає 187,32 грн.

З 1 березня 2003 року по 1 березня 2004 року фонд сплачував позивачеві 69,38 грн. з урахуванням коефіцієнта підвищення 1,182 і виплатив 832,53 грн. ( 462,55* 15%=69,38 грн.*12 міс.=832,53 грн.) а повинен був сплатити 1054,08 грн. (585,59* 15%=87,84 грн.* 12 міс. = 1054,08) різниця складає 255,28 грн.

З 1 березня 2004 року по 1 березня 2005 року фонд сплачував позивачеві допомогу в сумі 79,92 грн. з урахуванням коефіцієнту підвищення 1,152 і виплатив 959,04 грн. (532,82* 15%=79,92 грн.* 12=959,04 грн.) а повинен був сплатити 1219,28 грн.( 674,60* 15%=101,19 грн.*12=1219,28 грн. різниця складає 255,24 грн.

З 1 березня 2005 року по 1 березня 2006 року фонд сплачував позивачеві допомогу в сумі 97,94 грн. з урахуванням коефіцієнту 1,238 і виплатив 1187,28 грн. (659,63*15=98,94 грн.* 12=1187,28) а повинен був сплатити (835*15%=150,70*12 міс.=1503,24 грн.), різниця складає 315,96 грн.

З 1 березня 2006 року по 1 березня 2007 року фонд сплачував позивачеві по

119,03 грн. щомісячно з урахуванням коефіцієнту 1,203 і виплатив 1428,36 грн.

(793,54*15%=119,03*12=1428,36) а     повинен     був     сплатити     1808,40     грн.(

1004,69* 15%=150,70* 12=1808,40 грн.) різниця складає 380 грн.04 коп.

З 1 березня 2007 року по 1 квітня 2007 року відповідач сплатив позивачеві допомогу в сумі 140,81 грн. з урахуванням коефіцієнту 1,183 (938,76*15%=140,81 грн.) а повинен був сплатити 178,28 грн. (1188,55*15%=178,28 грн. Різниця складає 37,47 грн.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду у вересні 2004 року, апеляційний суд вважає за необхідне проводити розрахунок заборгованості з вересня 2001 року, тобто за З роки перед зверненням до суду і по час розгляду справи.

Що ж стосується позовних вимог про перегляд сум відшкодування, починаючи з з 1 березня 2000 року по вересень 2001 року та стягнення з фонду заборгованості в сумі 128242 грн.92 коп. апеляційний суд вважає їх безпідставними.

Рішенням суду позивачеві по 1 березня 2000 року встановлена сума відшкодування. Доказів про те, що з 1 березня 2000 року по 1 квітня 2001 року на підприємстві позивача підвищувалася заробітна плата та були застосовані коефіцієнти підвищення останній не надав.

Проведений позивачем розрахунок сум відшкодування, починаючи з 1994 року не може бути прийнятий до уваги, оскільки рішенням суду від 23 березня 2000 року такий розрахунок проведений і дане рішення не скасоване. Окрім того в розрахунку позивач не застосував вимоги п.28 Правил відшкодування шкоди..., які діяли на той час.

Том у дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст..ст..307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Рішення  Стаханівського  міського  суду  від   13  грудня 2006  року     скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1до відділення виконавчої   дирекції   Фонду   соціального   страхування   від   нещасних   випадків   на виробництві і професійних захворювань України в м. Стаханові задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Стаханові заборгованість сум відшкодування шкоди в розмірі 1476 грн.09 коп.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України в м Стаханові

 

4

 

сплачувати позивачеві у відшкодування шкоди страхові виплати в сумі 178,28 грн. щомісячно, починаючи з 1 квітня 2007 року з наступним перерахунком відповідно до вимог закону.

В решті позовні вимоги ОСОБА_1залишити без задоволення.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.