АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6461/2010р. Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Стрелець Л.Г.
Кочеткової І.В,
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «16» липня 2010 року по справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлені особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: просив встановити факт перерахування моральної шкоди заявником іншим особам – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до вироку по кримінальній справі.
Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2010 року позовна заява повернута заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу повернути до Бердянського міськрайонного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає
Згідно з п.3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає справу на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Приймаючи рішення про визнання позовної заяви не поданою та повернення її заявнику суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. 121 ЦПК України та виходив з того, що факт перерахування коштів, який просить встановити заявник, як факт, що має юридичне значення не підлягає розгляду відповідно до норм ЦПК, зокрема ч.2 ст. 256 ЦПК України.
З таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки суддя дійшов такого висновку з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5, від 31.03.1995 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви на підставі п.1 ст.136 ЦПК, ( п.1 ст.122 ЦПК України в редакції 2004 року) а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній на підставі п.1 ст. 227 ЦПК (ст.205 ЦПК в редакції 2004 року).
Тобто суду, при вирішенні питання про можливість розгляду заяви у порядку ЦПК, слід було застосовувати правила ст. 122 ЦПК України.
Таким чином доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі вирішуються суддею місцевого суду, тобто до компетенції апеляційного суду не відноситься вирішення даного питання, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Допущена помилка суду першої інстанції є істотною і такою, що не може бути усунута апеляційним судом.
Наведені обставини є підставою для скасування ухвали судді та передачі питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 304; 307, ч. 2 п. 4; 312 ч.1 п.3; 311 п.4; 314 ч.1 п. 6; 315 ; 317 ЦПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково
Ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «16» липня 2010 року у цій справі скасувати, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає..
Головуючий:
Судді: