Справа № 2-161

     2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року              Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.

секретар Кріган Г.П.

з участю позивачки ОСОБА_3

                відповідача ОСОБА_4

                представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_4, третя особа – служа у справах дітей Герцаївської райдержадміністрації про  відібрання дитини -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про відібрання у відповідача її малолітньої доньки – ОСОБА_6, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року визначено місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 разом з нею. Оскільки відповідач без законних на то підстав утримує доньку, рішення суду фактично залишається не виконаним, в зв’язку з чим, просила суд в примусовому порядку відібрати дитину зобов’язавши при цьому відповідача не чинити перешкоди при передачі дитини.

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала пославшись на обставини викладені в позовній заяві. Вважає, що відповідач за різних обставин, в т.ч. і затягування розгляду зазначеної справи умисно не віддає доньку ОСОБА_6, яка має проживати разом з нею та її молодшою донькою ОСОБА_7. Сама вона працює, має стабільний заробіток і матеріальну можливість утримувати та виховувати обох дітей,  в т.ч. і доньку ОСОБА_6.  Оскільки рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року залишеною у силі ухвалою Верховною Суду України не виконується через відмову відповідача добровільно віддати дитину, просила суд задовольнити її вимоги.

Відповідач та його представник позов та визнали, посилаючись на те, що сам відповідач матеріально забезпечує доньку ОСОБА_6, має всі умови для її проживання з ним та належним чином доглядає за нею. Незважаючи на те, що рішенням суду визначено місце проживання доньки ОСОБА_6 з позивачкою, сама донька не бажає жити з матір’ю.

Представник служби у справах дітей проти задоволення позову не заперечував, однак не заперечував і проти проживання малолітньої ОСОБА_6 з батьком,  так як в обох батьків є нормальні умови для проживання дитини.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідка, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_6, батьками якої згідно свідоцтва про народження від 16 квітня 2003 року є ОСОБА_3 і ОСОБА_4, тобто сторони по справі.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що малолітня дитина – ОСОБА_6, з березня 2007 року проживає разом із відповідачем за місцем його проживання, тобто окремо від позивачки.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (другої дитини сторін) з ОСОБА_3 - позивачкою за даною справою.

Незважаючи на наявність рішення суду, відповідач її не виконує та продовжує утримувати малолітню доньку Натаклку за місцем його проживання – с. Луковиця Герцаївського району.

Відповідно до ст. 163 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право на те, щоб малолітня донька проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.  

З акта обстеження матеріально-побутових мов позивачки, остання має умови для виховання доньки та здатна піклуватися про неї, у будинку, де вона проживає створені умови для виховання дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала що вона є класним керівником неповнолітньої ОСОБА_6. Незважаючи на те, що ОСОБА_6 проживає разом із батьком, якій цікавиться дитиною, її мати також неодноразово навідувала школу, спілкувалася з дитиною та цікавилася її успіхами. На перших порах дитина уникала зустрічі із матір’ю, проте в подальшому їх відносини нормалізувалися, та неповнолітня ОСОБА_6 стала більше спілкуватися з матір’ю, ходити разом та за її бажанням сиділи разом на уроках.

За принципом №6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Наявність таких обставин, передбачених ч. 3 163 СК України, коли  суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них,  матеріали справи не містять і таки судом не встановлено.

За вищенаведених обставин, ураховуючи юридичну природу спірних правовідносин щодо відбирання малолітньої дитини від інших осіб у яких вона проживає, приймаючи до уваги стать та вік малолітньої дитини, наявність належного контакту матері з донькою та її прихильності до неї, що суду було підтверджено свідком  ОСОБА_8,  виходячи з припису ст. 61 ЦПК України щодо встановлених раніше рішенням суду обставин , суд вважає вимоги позивачки в цій частині обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню, в зв’язку з чим, малолітня ОСОБА_6 має бути відібрана від відповідача та передана позивачці.

Посилання відповідача на те, що малолітня донька ОСОБА_6 не бажає перейти до матері жити, убігає від неї, суд вважає безпідставним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та не можуть бути враховані як виключні обставини, що вказують на неможливість передачі дитини матері.  

Допущене у резолютивній частині рішення Апеляційного суд Чернівецької області від 10 червня 2009 року неточність щодо зазначення по батькові малолітньої ОСОБА_6, яке в свою чергу на думку представника відповідача свідчать про те, що зазначення рішення суду не стосується даної справи, суд також до уваги не приймає, так як за змістом останнього (рішення) воно торкається саме інтересів малолітньої ОСОБА_6. Саме по собі допущена помилка у тому чи іншому слові за судовим рішенням не може бути підставою для відмови в задоволенні позову при наявності на то підстав.

Враховуючи, що позовні вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідача  не чинити перешкоди при передачі їй малолітньої доньки безпосередньою залежить від виконання (добровільне або примусове) зазначеного рішення суду в частині відібрання дитини, то суд, вважає їх такими що заявлені  передчасно, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 163 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_4 неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, передавши її ОСОБА_3 проживаючої в с. Годинівка Герцаївського району Чернівецької області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 54 гр.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання  після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя. підпис.

Копія вірна. Оригінал знаходиться в справі № 2-161/2010 р.

Рішення суду не набрало законної.

    Суддя :

Справа № 2-161

     2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року              Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.

секретар Кріган Г.П.

з участю позивачки ОСОБА_3

                відповідача ОСОБА_4

                представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_4, третя особа – служа у справах дітей Герцаївської райдержадміністрації про  відібрання дитини -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_4 неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, передавши її ОСОБА_3 проживаючої в с. Годинівка Герцаївського району Чернівецької області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 54 гр.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання  після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Суддя