У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Кривенди О.В.,
суддів Гошовської Т.В., Шаповалової О.А.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 вересня 2010 року кримінальну справу за касаційними поданнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 19 листопада 2009 року засуджено:
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік;
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого 18 березня 1996 року за п. «а» ст. 93 КК України 1960 року на п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна, 20 червня 2008 року звільненого умовно-достроково на один рік десять місяців 7 днів,
за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 18 березня 1996 року та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання – два роки п’ять місяців позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скасовано, а справу закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачувалися у тому, що вони 9 травня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, у травмпункті лікарні, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушили громадський порядок, виявляючи явну неповагу до суспільства, безпідставно вчинили бійку між собою, чим зірвали роботу травмпункту, внаслідок чого не надавалася невідкладна медична допомога громадянам.
Прокурори у своїх поданнях зазначають, що висновок апеляційного суду про відсутність у діях ОСОБА_6 та ОСОБА_5 складу передбаченого ч.2 ст. 296 КК України злочину не ґрунтується на законі, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів про вчинення цими особами саме хуліганських дій.
До того ж, у поданнях ідеться про те, що свого висновку про невинуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 апеляційний суд дійшов без проведення судового слідства, давши зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема показанням підсудних, іншу оцінку, ніж та, яку їм дав суд першої інстанції, порушивши таким чином принцип безпосередності дослідження доказів.
У поданнях прокурорів міститься прохання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і направлення справи на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора на підтримку подань, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних поданнях, колегія суддів вважає, що подання підлягають задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та закриваючи справу щодо них, апеляційний суд виходив із того, що між зазначеними особами виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин, їх дії були швидкоплинними, у відсутності сторонніх громадян, не супроводжувалися особливою зухвалістю і винятковим цинізмом та не завадили нормальній роботі лікарні.
Проте такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачувалися в тому, що 9 травня 2009 року ввечері, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у кабінеті травмпункту лікарні, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки та моральності, безпричинно влаштували між собою бійку, забруднили кабінет, що призвело до антисанітарних умов прийому хворих. Внаслідок цих хуліганських дій була зірвана робота травмпункту з 17 години 50 хвилин до 18-ї години, у зв’язку з чим хворим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не була своєчасно надана медична допомога.
Як убачається з протоколу судового засідання суду першої інстанції, обидва підсудні повністю визнали себе винними у вчиненні пред’явленого обвинувачення, зазначили, що фактичні обставини справи вони не оспорюють і просять не досліджувати докази щодо цих обставин.
Оскільки ніхто з учасників судового розгляду проти цього не заперечував, суд відповідно до вимог ст. 299 КПК України постановив не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом підсудних.
Проте апеляційний суд, на порушення вимог ст. ст. 257 та 362 КПК України, не проводячи судового слідства, дав фактичним даним, що містяться в показаннях ОСОБА_6 та ОСОБА_5 іншу оцінку, ніж та, яку їм дав суд першої інстанції, та не дослідивши будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості зазначених осіб у вчиненні передбаченого ч.2 ст. 296 КК України злочину, спростував висновки місцевого суду.
Крім того, апеляційний суд, дійшовши висновку про невинуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5, не врахував, що за змістом ст. 296 КК України дії, викликані особистими неприязними стосунками, що супроводжувались завданням побоїв, які поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, мають кваліфікуватись як хуліганство.
Висновки апеляційного суду про те, що бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відбулася у відсутності сторонніх осіб, вона не завадила нормальній роботі лікарні, кабінет травмпункту не може бути місцем передбаченого ст. 296 КК України злочину, а інкриміновані дії не супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.
У справі містяться докази того, що бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відбулася у присутності медичних працівників, вона супроводжувалася брутальною лайкою та небажанням її припинити, не дивлячись на зауваження медиків. Крім того, хворі, які чекали в коридорі, із-за бійки не змогли отримати своєчасну медичну допомогу, а вгамували ОСОБА_6 та ОСОБА_5 лише працівники міліції, які прибули на виклик чергового лікаря та реєстратора.
Проте всі ці докази залишилися поза увагою апеляційного суду,
За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення у відповідності з усіма вимогами кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
у х в а л и л а:
касаційні подання прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої й апеляційної інстанцій, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
судді:
Т.В. Гошовська О.В. Кривенда О.А. Шаповалова