Справа № 2-1224/2006р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11.12.2006 року, Кам’янобрідський районний суд м.Луганська у складі:

головуючого КОТЛЯРОВОЇ І.Ю.

при секретарі ВАГІНІЙ М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -                            

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що шлюб зареєстрований Кам’янобрідським відділом РАЦС м.Луганська 19.09.1998р., актовий запис № 130. Від шлюбу сторони мають неповнолітньою доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з початку 2006 року. Позивачка просила шлюб розірвати з причин відсутності порозуміння у сім’ї, довіри, у зв’язку із чим між подружжям виникло повне непорозуміння один одного.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог позивачки та просив шлюб розірвати, витрати пов’язані з отриманням свідоцтва про розлучення  покласти на нього.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача,  вивчивши письмові докази, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

 Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 19.09.1998 року який зареєстровано Кам’янобрідським відділом РАЦС м.Луганська, актовий запис № 130. У сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька – ОСОБА_6, яка на теперішній час мешкає разом із матір’ю. Подальше подруже життя та збереження сім’ї є неможливим, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, сім’я розпалась з причин сварок, скандалів, у зв’язку із відсутністю порозуміння між подружжям, шлюбні відношення фактично закінченні з початку 2006 року.

Враховуючи вищевикладене та ті обставини, що позивачка продовжує наполягати на розірванні шлюбу суд, враховуючи стійке волевиявлення направлене на розірвання шлюбу з відповідачем та обставини справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_6, 1998 року народження буде проживати разом з матір’ю.

Враховуючи місце проживання дитини після розірвання шлюбу, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.

Спір  про майно відсутній.

            Шлюб буде розірвано вперше.

    Керуючись ст.ст.104,105,110-112 СК України, ст.ст.209,213–215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

            Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрований у Кам’янобрідському відділі РАЦС  м.Луганська 19.09.1998р., актовий запис № 130 розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3 17 (сімнадцять) гривень в дохід держави, ОСОБА_4  від затрат звільнити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ                                                                                                           І.Ю.КОТЛЯРОВА