Справа №2-а-2016/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді – Браги А.В.,
при секретарі – Воробйові О.І.,
позивача – ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сержанта ІДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська Пінчук Максима Максимовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому посилаючись на незаконність рішення сержанта ІДПС БДПС ВДАІ м.Дніпропетровська Пінчук Максима Максимовича про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу просить скасувати постанову АЕ №369531 від 22.07.2010р., прийняту відповідачем за підсумками розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.
В оскарженій постанові та протоколі, складених відповідачем, зазначено про порушення позивачем пункту 16.2. Правил дорожнього руху, під час руху по пр. Гагаріна з боку вул.Чекмарьова, ніби-то через ненадання дороги пішоходу під час переїзду позивачем перехрестя вищевказаних вулиць.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Позивач проти розгляду справи без участі відповідача, на підставі наявних матеріалів не заперечував.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення позивача по — суті спору, суд вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4.2. Інструкції «З оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009р. N77, яка є нормативним актом, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.04.2009р. за N374/16390, до протоколу про адміністративне правопорушення обов'язково повинні долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
Пішохід є свідком адміністративного правопорушення в разі, якщо йому було створено перешкоди транспортним засобом, так-як відповідно до Правил дорожнього руху, пішохід - це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу.
Підпунктом 12.5. вищевказаної Інструкції, передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то посадова особа Державтоінспекції МВС зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КупАП України.
Відповідно до статті 256 КУпАП України, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, не залучивши до опитування пішохода, як свідка, відповідач порушив пункт 4.2. та пункт 16.2. вищевказаної Інструкції, та вимоги статті 256 КупАП України, адже показання свідка в разі відсутності технічної фіксації правопорушення під час дорожнього руху є єдиним достовірним джерелом доказів події та обставин порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу.
До обов'язків посадової особи, уповноваженої розглядати справу про адміністративне правопорушення, статтями 245; 280 КупАП України, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається лише протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність одного з елементів складу адміністративного правопорушення унеможливлює застосування до особи адміністративної відповідальності.
Зважаючи на відсутність в матеріалах адміністративної справи показань пішохода — безпосереднього учасника дорожнього руху та можливого свідка адміністративного правопорушення з боку позивача під час проїзду перехрестя вул.Чекмарьова та пр.Гагаріна в м.Дніпропетровську, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду адміністративної справи діяв поверхнево, без обов'язковго врахування імперативних приписів КупАП України про повноту та об'єктивність дослідження всіх обставин справи, не дослідивши нявність обов'язкових елементів адміністративного правопорушення в даній справі, що свідчить про невідповідність оскарженої постанови вимогам статтям 245, 280 КупАП України про повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та є передбаченої КАС України підставою для її скасування, як незаконної.
Відповідно до статті 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за ві дсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних за Законом документальних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення про застосування до позивача адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги не доведеність відповідачем суду факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП України.
Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", ПДР України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 70-71, 158-163, ч. 2 ст. 171-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову серії АЕ № 369531 від 22.07.2010 року, винесену сержантом ІДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська Пінчук Максимом Максимовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, - скасувати.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає у відповідності до вимог ч. 2 ст. 171-2 КАСУ.
Суддя : А.В. Брага